Тема: О.Генрі «Останній листок»
Мета: навчати учнів аналізувати прозовий твір, визначати символічне значення його окремих деталей, інтерпретувати прочитане; спонукати їх до роздумів над морально-філософськими проблемами, порушеними в новелі; виховувати в них почуття взаємодопомоги, співчуття, милосердя.
Обладнання: портрет О.Генрі, презентація.
Хід уроку
І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.
Психологічна вправа «Зоряний дощ».
Учитель.Ця вправа підвищить ваш позитивний емоційний рівень, допоможе створити групову взаємодію для досягнення більшого успіху основної мети уроку; налаштує на романтичну атмосферу під час заняття.
Отже, починаємо постукувати вказівним пальцем по долоні, потім додаємо ще один палець, далі ще один, шум оплесків посилюється. Дійшовши до всієї долоні, так само робимо у зворотному порядку. Шум стихає. Тиша.
Вправа «Незакінчене речення».
Учитель. Загальна назва сьогоднішнього уроку «Світ належить оптимістам». Це лише перша частина відомої фрази. Як би ви її закінчили? Чому саме так думаєте?
Про оптимістів і песимістів, їхнє ставлення до життя, до реалізації своїх сподівань йтиметься сьогодні на уроці за новелою О.Генрі «Останній листок». Ми з’ясуємо, як О.Генрі розкриває тему взаєморозуміння та прагнення людини зробити добро іншій, що є засобом подолання життєвих негараздів.
ІІ. Робота над новим матеріалом.
1. Робота над літературознавчими поняттями, що стосується сюжету новели і його складових.
( Експозиція - це вступна частина художнього твору, в якій стисло висвітлюється ситуація, що випереджає зав’язку, роз’яснюються наміри автора, зазначається час і місце дії. В новелі «Останній листок» експозицією є ознайомлення з місцем, де відбуваються події).
( Подібна експозиція налаштовує читача на розповідь про бідолах від мистецтва, які не мали достатніх статків, щоб винаймати квартири в престижних районах міста).
( «Салат із листя цикорію», «студія… містилася на горищі присадкуватого триповерхового цегляного будинку» - чим вище квартира (а це навіть не квартира, а лише горище), тим нижчі ціни на житло).
( Зав’язка – вихідний момент у розвитку дії художнього твору. В новелі – це хвороба Джонсі).
( Пневмонія – запалення легенів – найчастіше починається від недостатнього харчування, від переохолодження; дівчата жили у нестатках, тому й не дивно, що одна з них захворіла).
«Кола Вена». Упродовж уроку запис ключових слів, що означають спільне і відмінне між Берманом і Джонсі. Об’єднуюче слово – «бідність».
( Лікар вважає, що у дівчини мало шансів на життя, бо вона не опирається хворобі. Дівчина і справді, на жаль, не бачить, за що їй у цьому світі «триматися», тому безнадійно чекає на смерть).
( Вважала: «Коли впаде останній, я помру». Вона пов’язала життя плюща з власним життям).
( Вона дбала про подругу, прагнула хоч трішки заробити, щоб підхарчувати її. Сью чинить добро іншому, а це допомагає їй подолати і власні життєві негаразди).
( Йдеться про художниа-невдаху Бермана, який, мріючи про власний шедевр, не створив нічого путнього, «чисте полотно двадцять п’ять років чекало перших штрихів шедевра», «не малював нічого, крім якоїсь мазанини»).
( «Йому вже перевалило за шістдесят, і борода, вся у кільцях, як у Мойсея Мікеланджело, спускалася у нього з голови сатира на тіло гнома». Автор підкреслює невідповідність у зовнішності Бермана: голова сатира і тіло гнома).
У «Колах Вена»з боку характеристики Бермана вписуються слова «Мойсей» і «гном».
2. Повідомлення заздалегідь підготовленого учня про Мойсея.
За біблійною міфологією Мойсей – вождь ізраїльських племен, пророк у християн, іудаїстів і мусульман.
Коли народився Мойсей, його мати три місяці приховувала народження сина через наказ єгипетського фараона вбивати немовлят-хлопчиків. Щоб урятувати дитину, вона поклала її в кошик і залишила на березі річки. Усе те бачила сестра Мойсея. Дитя знайшла дочка фараона, а сестра Мойсея вмовила її віддати брата рідній матері, мовляв, на виховання. Коли ж дитина підросла, мати представила її фараоновій дочці. Так Мойсей став їй за сина. Перебуваючи в царських палатах, навчався різним премудростям. Минав час, і Мойсей почав розуміти становище ізраїльтян в Єгипті: вони бідують, зазнають знущань. Ставши якось на захист єврея, він убив єгиптянина. Аби фараон не міг покарати його за те, Мойсей втік до землі Медіамської, де згодом одружився і мав сина.
Одного разу, коли Мойсей пас худобу тестя, йому явився Господь із охопленого вогнем тернового куща і повелів іти до фараона з проханням, аби той відпустив ізраїльтян з Єгипту. Мойсей відмовився, чим викликав невдоволення Бога, але до самодержавця пішов. Та фараон не виконав його прохання.. Натомість життя народу навіть погіршилося. І тоді Господь послав кару на Єгипет: настала темрява, епідемії косили людей, мерли первістки, вода перетворилася на кров. І фараон здався: відпустив ізраїльтян з Єгипту, де вони жили 430 років. Ця подія - велике свято для іудеїв: у цей день вони святкують Пасху.
Жив Мойсей 120 років. Сорок із них він провів у палаці, другі – з овечими стадами в землі Медіамській, а останні – в пошуках обіцяної землі – в мандрах Сінайською пустелею на чолі ізраїльського народу. Дійшовши до омріяної «обіцяної землі», він помер.
У «колах Вена» під словом Мойсей учні вписують слова: «мудрість», «досвід», бажання дійти до мети». Під словом «гном» - «низькість», «ницість», «незначущість».
( У художника є якісь приховані риси, і вони в ньому мають неодмінно розкритися).
( Листок упав з дерева, а Джонсі спала і ще не бачила цього).
3. Випереджальне завдання: повідомлення учениці про плющ із зображенням рослини.
Плющ звичайний – вічнозелена ліана, котра все, що трапляється на шляху, обвиває, бо стебло дерев’янисте, повзуче. Прикріпляється до будь-чого численними додатковими корінцями, досягає довжини від 10 до 80 метрів. Листя плюща шкіристе, блискуче. Росте в Західній, Центральній і Південній Європі. Поширений на Кавказі, в Ірані, Лівані, Північній Африці і на Канарських островах. На території України – в Галичині, Криму, рідше в Західному Поліссі та на Правобережній Україні.
Плющ – багаторічна рослина, яка досягає 200-річного віку. На Півночі Європи трапляються окремі екземпляри плюща, вік яких 450 років і які мають довжину до 100 м
( Він вічнозелений, може рости в досить несприятливих умовах, «чіпляється» за життя).
Учитель. Ви мали завдання виписати із тексту речення, у яких є словосполучення «останній листок». Спробуймо прокласти своєрідну «доріжку» цього листка, яка вкаже на песимізм та оптимізм розповіді.
Песимізм.
1. «Коли впаде останній, я помру».
2. «Я хочу, поки не стемніло, побачити, як одірветься останній».
3. «…Я хочу побачити , як упаде останній листок».
Оптимізм.
1. «На цегляній стіні ще виднів листок плюща. Один-єдиний… Це останній. Я думала, він неодмінно впаде вночі»
2. «…Самотній листок плюща тримається на своїй ніжці».
3. «Щось примусило цей останній листок залишитися там, де він є, щоб показати, яка я була противна. Це гріх - хотіти вмерти ».
А тепер простежмо за вживанням слова «шедевр».
1. «Він весь час збирався створити шедевр, але навіть не почав над ним роботи» (Констатація факту).
2. «Він занадто багато пив і ще не облишив балачок про свій майбутній шедевр».
(З гумором).
3. «У кутку стояв мольберт з підрамником, на якому було натягнуто чисте полотно, що вже двадцять п’ять років чекало перших штрихів шедевра». (Іронічно).
4. «Колись я намалюю шедевр, і ми всі виберемося звідси». (Оптимістично).
- Яка мрія була у старого Бермана?
(Створити шедевр).
( Ні, він не знав, що хоче зобразить).
( Вона прагнула намалювати Неаполітанську затоку).
( Поїхати до Італії, в Неаполь).
4. Розповідь про Неаполітанську затоку з демонстрацією.
(Італія вважається батьківщиною мистецтва. Саме там жили і черпали своє натхнення багато художників, музикантів, письменників, серед яких і українські письменники Леся Українка, Михайло Коцюбинський та ін.).
Учитель. До речі, чимало митців пройшли складною дорогою до визнання і слави. Майже всі починали з бідувань, поневірянь. Скажімо, І.Айвазовський виріс у бідній вірменській родині, а І.Шишкін навчався в школі за рахунок пожертв. Видатний український співак В.Гришко, щоб надіслати гроші на лікування мами, працював вантажником, а співачка С.Лобода – таксисткою, бо на початку кар’єри не мала коштів навіть на нормальне харчування.. Але оптимісти знаходили шляхи для того, щоб досягти своєї мети.
( Завдяки тому, що зберігся останній листок як надія на життя, вона зарядилася позитивними думками і знайшла в собі внутрішні сили, щоб подолати хворобу і здійснити мрію).
( Стає відомо, що він вночі під північним вітром і холодним дощем малював листок плюща на стіні будинку, тож замерз, захворів і помер).
(Готовність до самопожертви, любов до ближнього).
Учитель. Прочитайте останні речення тексту, де зливаються «останній листок» і «шедевр» в оптимістичному акорді, який свідчить, що кожен може здійснити свою мрію: «Тепер подивись у вікно, люба, на останній листок плюща. Тебе не дивувало, що він ні разу не затремтів і не колихнувся на вітру? Так, голубко, це і є шедевр Бермана, він малював його тієї ночі, коли впав останній листок».
ІІІ. Підбиття підсумків уроку.
(Світ належить оптимістам, а песимісти – лише спостерігачі).
Рефлексія. Вправа «Дотягнись до зірок».
Учитель. Встаньте і заплющіть очі. Уявіть, що над вами вічне небо, усіяне зірками. Знайдіть якусь особливо яскраву зірку і пов’яжіть її зі своєю мрією, бажанням або метою… Тепер розплющте очі і простягніть руки до неба, щоб дотягнутися до своєї зірки. Стараймося з усіх сил! Ви обов’язково зможете дістати її рукою. А тепер зніміть зірку з неба і обережно покладіть перед собою.
(Учитель роздає схему-зірку)
Учитель. Хоч новела має трагічний кінець, але вона пройнята оптимізмом.
Я хочу побажати вам ніколи, за жодних обставин не втрачати оптимізму та людяності. І, як сказала Ліна Костенко, «…не загубіться у юрбі!».
Любіть травинку і тваринку,
І сонце завтрашнього дня,
Вечірню в попелі жаринку,
Шляхетну інохідь коня…
В епоху спорту і синтетики
Людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
Торкнуть вам серце і вуста
ІV. Домашнє завдання.
Написати твір-мініатюру « Чому навчила мене новела О.Генрі «Останній листок»?»