УРОК №28
|
Тема уроку |
Перебудова в Радянському Союзі й в Україні. |
||||||||||
|
Мета уроку
|
Показати необхідність суспільних перетворень. Розкрити суть перебудовчих процесів та їх особливість в Україні. Охарактеризувати Чорнобильську катастрофу як трагедію українського народу і подію планетарного масштабу. Учити учнів мати власну думку з приводу конкретних історичних явищ і процесів, обґрунтовувати і відстоювати її. Продовжити формувати вміння і навички учнів складати конспект, таблиці, схеми. Виховувати учнів у дусі патріотизму і утверджувати ідеали демократії. Сприяти осмисленню ролі людини в історії та її відповідальності за свої вчинки. |
||||||||||
|
Тип уроку |
Вивчення нових знань. |
||||||||||
|
Обладнання |
Підручники, хрестоматія, атласи. |
||||||||||
|
Основні поняття і терміни |
Перебудова, стратегія, «прискорення», демократизація, гласність, Чорнобильська катастрофа, антиалкогольна кампанія. |
||||||||||
|
Основні дати
|
26 квітня 1986 р. - Чорнобильська катастрофа. |
||||||||||
|
Робота за схемою |
ХІД УРОКУ І. Вивчення нового матеріалу.
Необхідність суспільних перетворень. Перебудова – поліпшення управління господарським механізмом, оновлення, модернізація всіх сфер життя, «очищення» соціалізму від негативних нашарувань минулого, надання йому гуманного, привабливого для народу вигляду.
|
||||||||||
|
Словникова робота |
Гласність – політика, спрямована на звільнення друкованого слова, живої думки від цензури, догматизму і забобон; свобода слова.
|
||||||||||
|
Запис в зошити
|
Заходи, які допоможуть вивести країну з кризи. Економіка: зміна економічної моделі створення мішаної або ринкової економіки, стимулювання НТР, подолання відставання від провідних країн світу. Соціальна сфера: сприяти досягненню високого життєвого рівня, подолання дефіциту. Домогтися активної участі населення у громадському житті (формування «громадянського суспільства»). Внутрішня політика: зміна або вдосконалення політичного режиму. Демократизація. Створення правової держави. Зміна відносин центр — союзні республіки. Розв'язання національних проблем. Зовнішня політика: припинення гонки озброєнь, вироблення нової концепції забезпечення державної безпеки.
|
||||||||||
|
Розповідь учителя
Словникова робота
|
Загальна періодизація
I період. 1985—1988 рр. — період розробки концепції перебудови і здійснення перших економічних реформ. Визрівання політичного курсу перебудови. II період. 1988—1991 рр. — період активних політичних перетворень під гаслами побудови демократичного, гуманного соціалізму. Періодизація перебудови (1985 – 1991 рр.)
На першому етапі, нове керівництво ще не усвідомлювало всієї глибини соціально – економічної, політичної, моральної кризи, що охопила радянське суспільство. Вихід з такого становища виражався у прискоренні соціально – економічного розвитку шляхом подвоєння економічного потенціалу і технічного переоснащення виробництва на основі останніх досягнень НТР, наведення порядку, викорінення ганебних явищ у суспільстві, оновлення партійного і державного апарату. Результати й наслідки перебудови Ліквідація тоталітарного режиму в СРСР, знищення гегемонії КПPC у політичному житті. Розпад СРСР. Виникнення на його території незалежних держав, зокрема України. Розвал планової економічної системи, створення реальних умов для формування ринкових відносин. Плюралізація громадського й політичного життя, створення багатопартійної системи. Припинення «холодної війни», зміна співвідношення сил у світі. Ліквідація «світової соціалістичної системи». Таким чином, перебудова призвела до діаметрально протилежних результатів.
Стратегія «прискорення» - намагання прискорити темпи економічного розвитку, вийти з економічної кризи, використовуючи існуючу матеріально – технічну базу, без змін соціально – економічних відносин. Демократизація – процес утвердження принципів демократії в країні, послідовне встановлення та розвиток демократичного ладу. Антиалкогольна кампанія – (1985 – 1988 рр.) – підвищення роздрібних цін та різке скорочення виробництва лікеро – горілчаної продукції, пропаганда тверезого способу життя.
|
||||||||||
|
Розповідь учителя
Робота з таблицями |
Екологічна проблема. Чорнобильська катастрофа. Крім економічних негараздів на початку 1980-х pp. в Україні загострилася екологічна ситуація. У 1980 р. на території республіки діяли дев'ять енергетичних об'єктів, які виробляли електроенергії більше, ніж уся дореволюційна Росія. Але кожна з електростанцій мала не зовсім досконале технологічне обладнання, рівень техніки безпеки був не досить високий. Хижацьке ставлення до видобутку нафти й газу призвело до того, що від середини 1980-х pp. видобуток газу зменшився удвічі, нафти — утричі, хоча у 1970-х рр. Україна повністю забезпечувала себе власним природним газом й на 50 % — нафтою. УPCP стала повністю залежати від постачання енергоносіїв з Росії. Безгосподарність у сільському господарстві вела до руйнування природного середовища. Орні землі в Україні становили 81 % (це яри збитковості аграрного сектору). За рішенням центру в ці роки в Україні споруджувалися гіганти індустрії, що були зорієнтовані на випуск продукції для Союзу. Чимало підприємств, у тому числі гіганти металургії, гірничі та хімічні комбінати, споруджували з орієнтацією на старі технології та проекти. їх експлуатація надзвичайно погіршувала екологію довкілля, а за забрудненістю повітря Україна посідала одне з перших місць серед регіонів колишнього Союзу. Кожне п'яте з найбільш забруднених міст було в Україні, серед них виділялися Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Маріуполь, Горлівка, Нікополь та інші. Та особливо страшною виявилася аварія на Чорнобильській АЕС, що сталася в ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. Причиною катастрофи став вибух на четвертому реакторі, у результаті якого завалилися дах і стіни верхньої частини будівлі. На момент аварії в реакторі знаходилось 200 тонн радіоактивного урану і плутонію. У навколишнє середовище потрапило 3 % радіоактивних матеріалів. Радіоактивна хмара накрила територію площею 155 тис. км2. Вибух викликав велику пожежу, на гасіння якої були направлені пожежники. Тільки завдяки їхньому подвигу, ціною їхнього життя вдалося уникнути більшої трагедії. Налякана влада спочатку намагалася приховати ці події. У Києві 1 травня 1986 р. навіть було влаштовано демонстрацію. За наслідками забруднення Чорнобильська катастрофа була справді світовою катастрофою, особливо для країн Європи. Довкола ЧАЕС було створено 30-кілометрову зону відчуження, з якої переселено всіх жителів. За офіційними даними, в Україні вважають забрудненими території 16 областей, а фактично такими можна вважати всі області республіки, у тому числі й Київ. На теперішній час на забрудненій території проживає 1,5 млн. осіб. Тільки в 1988—1990 pp. на ліквідацію наслідків катастрофи було витрачено понад 20 млрд. крб. (за тодішнім масштабом цін). У ліквідації аварії взяли участь 600 тис. осіб зі всього СРСР. Від аварії постраждали 3 млн. осіб, із яких 1 млн. дітей. Радіаційне забруднення викликало сплеск онкологічних захворювань серед населення, зокрема дітей дошкільного та шкільного віку, шкідливо позначається на загальному стані здоров'я населення. Одним з наслідків Чорнобильської катастрофи стало розгортання в Україні антитоталітарних рухів (екологічного, національно - визвольного). 15 грудня 2000 р. Чорнобильська АЕС була закрита.
Чорнобильська катастрофа — національна трагедія України
Техногенна катастрофа планетарного масштабу |
||||||||||
|
|
Чорнобильська катастрофа У ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. на ЧАЕС відбувся тепловий вибух, якій призвів до руйнування четвертого енергоблоку реактора. Спалахнула пожежа і виникла загроза ядерного вибуху. Завдяки героїзму пожежників вогонь вдалося загасити. Ціною власного життя вони врятували світ від жахливої катастрофи. У результаті руйнування реактора в навколишнє середовище потрапило 200 тонн радіоактивних матеріалів (3 % від тих, що містилися в реакторі). Наслідки катастрофи.
|
||||||||||
|
Бесіда за запитаннями
Розповідь учителя.
Робота з таблицями.
Бесіда за запитаннями
Заключне слово вчителя |
ІІ. Закріплення нових знань.
ІІІ. Підсумки уроку. Криза радянського суспільства спонукала керівні партійні кола до проведення реформ. їх ініціатором став Генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов. Проте розроблені й запроваджені реформи не відповідали реаліям сучасності, до того ж, були непослідовними і частковими. Зрештою не до кінця продумані експерименти призвели до розвалу радянського господарського механізму та економічного краху. Із 1988 р. економіку СРСР охопила криза. Економічні негаразди на тлі лібералізації режиму сприяли розгортанню могутніх соціальних та національних рухів, які зрештою розхитали й знищили радянську систему й СРСР. Таким чином, перебудова призвела до ліквідації тоталітарного режиму й до розпаду СРСР.
ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Опрацювати матеріал конспектів і підручників. |
||||||||||
|
Заключне слово вчителя |
ІІІ. Підсумки уроку. Криза радянського суспільства спонукала керівні партійні кола до проведення реформ. Їх ініціатором став Генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов. Проте розроблені і запроваджені реформи не відповідали реаліям сучасності, до того ж , були непослідовними і частковими. Зрештою не до кінця продумані експерименти призвели до розвалу радянського господарського механізму та економічного краху. Із 1988 р. економіку СРСР охопила криза. Економічні негаразди на тлі лібералізації режиму сприяли розгортанню могутніх соціальних та національних рухів, які зрештою розхитали й знищили радянську систему й СРСР. Таким чином, перебудова призвела до ліквідації тоталітарного режиму й до розпаду СРСР.
|
||||||||||
|
|
IV. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал конспектів і підручників. |