Конспект уроку з образотворчого мистецтва для 7 класу на тему: Монументальне мистецтво. Декоративна композиція на основі природних форм в техніці імітації вітражів.

Конспект уроку з образотворчого мистецтва для 7 класу

на тему:

Монументальне мистецтво. Декоративна композиція

на основі природних форм

в техніці імітації вітражів.

                          Підготувала:

Вчитель образотворчого мистецтва вищої категорії

Калуш Валентина Віталіївна

Тема: Монументальне мистецтво. Декоративна композиція на основі природних форм в техніці імітації вітражу.

Мета уроку:1. Ознайомити учнів з вітражами, як творами декоративного монументального мистецтва, з історією розвитку вітражного мистецтва; навчити створювати декоративні композиції в техніці імітації вітражу (витинанка, аплікація, розпис на склі або прозорих плівках;

2. Розвиток творчої фантазії; сприяти оволодінню основним способам розумової діяльності учнів (порівнювати, аналізувати, узагальнювати, доводити, пояснювати поняття); сприяти формуванню пізнавальних інтересів учнів.

3. Створювати умови для формування естетичних смаків і культури праці; виховувати любов до природи; сприяти формуванню моральних якостей, естетичному вихованню.

Обладнання :для вчителя – мультимедійний проектор, інтерактивна дошка;

презентації: „Готичні вітражі”, „Природа у вітражі”; дидактичні матеріали: малюнки, фотографії природних об’єктів (риб, птахів, комах, квітів), зразки робіт.

Музичні записи: Бах „Фуга до мінор”, Енніо Марріконе „Вітер, Крик”.

Обладнання: для учнів – словник для запису термінів з образотворчого мистецтва, кольоровий і білий папір, простий олівець, фломастери, туш, кольорові олівці, фарби, скло, ножиці,  прозорі плівки, контур.

Техніки виконання: живопис, витинанка, аплікація, розпис на склі або прозорих плівках.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми здійснимо подорож в епоху Середньовіччя де ознайомимось з вітражним мистецтвом цього періоду, а також познайомимось з роботами сучасних художників-дизайнерів в цій техніці, спробуємо самостійно створити декоративні композиції в техніках імітації вітражу.

І. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя.

Усі види образотворчого мистецтва, архітектура, декоративне мистецтво існують не відокремлено, а утворюють певну єдність у межах епохи чи країни, Якщо подивитися на все це з відстані в кілька століть, можна говорити про стиль тієї чи іншої епохи. Епоха Середньовіччя в Західній Європі вражає нас своєю архітектурою. Виділяють два стилі в мистецтві Середньовіччя - романський  і готичний.

Для романського стилю характерні монастирські ансамблі, в центрі – собор. Споруди відзначалися величезною висотою, масивними стінами. В декоруванні інтер’єрів переважали фрески – живопис по вологій штукатурці.

Для  готичного стилю характерні стрімкий рух архітектурних споруд вгору. Внутрішній простір храму, незважаючи на його величезні розміри, стає єдиним. Величезні ажурні вікна-вітражі роблять легкою, ілюзорною межу між інтер’єром собору і зовнішнім світом. Сила і відкритість простору, грандіозність і динамічність конструкції, чарівне світло, що проникає через кольорове скло – все це створює єдиний художній образ.

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось з мистецтвом, яке розквітло в епоху Середньовіччя – мистецтвом вітражу.

Що таке вітраж?

Вітраж – це сюжетна чи орнаментальна композиція, створена з шматочків прозорого, різнобарвного скла, поєднаних металевою оправою. (Записати в словник термінів образотворчого мистецтва).

Найбільшого поширення вітражне мистецтво набуло в епоху Середньовіччя. У величезних соборах Франції, Німеччині, Англії, Італії величезні віконні пройми заповнювались прозорими та різнобарвними картинами – вітражами. Вітражі складались з шматків скла різного кольору, які з’єднувались між собою, свинцевими пластинами, що мали форму букви Н повернутої горизонтально.

Давайте подивимось вітражі соборів Нотр-Дам у Парижі, у місті Шартр, а також вітражі каплиці Сент -Шапель у Парижі.

Показ слайдів презентації „Готичні вітражі”.

Cлайди 5 – 7.

Франція – батьківщина готики. Французькі собори пишніше, ніж будь - які інші, прикрашені скульптурою, а  вітражі у французьких церквах більші за розмірами і їх роль в оформленні незрівнянна з вітражами в інших країнах.

Нотр Дам де Парі – Собор Паризької Богоматері – шедевр готичної архітектури. Собор розміщений в самому центрі Парижа, на острові посередині Сени, в самому старому кварталі міста. Його почали будувати в ХІІ столітті і будували близько двохсот років. Собор повинен був стати найграндіознішим храмом столиці. Це була дійсно одна з найбільших будівель того часу – п’ятинефна базиліка вміщала до 9 тисяч чоловік. Найкрасивіша частина собору — західний фасад, що вражає гармонійністю  пропорцій і спокійною рівновагою мас. Від будівель зрілої французької готики собор відрізняється більшою масивністю форм.

Простір собору – з численними вікнами, вітражами, нішами, арками, галереями – викликає відчуття чогось чудового, гідного бути уособленням божественного світу на землі.

Надзвичайно тонкої роботи троянда фасаду, вірогідно кінця 1220-х років, — єдине що збереглося від вітражів XIII століття.

Слайди 8 – 15

Шартський собор Нотр-Дам  (Notre Dame – дослівно „ Нашій дорогій господині”) – один з найбільших витворів готичної архітектури і християнської культури Середньовіччя.

 Шартрський собор був освячений в 1260 р. Чудом  він зберігся майже в первозданному вигляді. Собор славиться своїми кольоровими вітражами (їх загальна площа приблизно 2000 м²), які переливаються на сонці безліччю відтінків блакитного і синього кольорів.

 Великі троянди над здвоєними вікнами владно привертають увагу. В середньому ці троянди мають п'ять метрів в діаметрі і розміщені на граничній висоті. „Ці величезні круги світла, ці вогненні колеса, що ніби метають блискавки, одна з причин краси Шартрського собору”, — говорив Маль.

.  Шартрський собор — єдиний, зберіг майже в цілості свої вітражі. В ньому панує особлива колірна і світлова атмосфера, що змінюється в залежності від погоди, пори року і години дня. Автор спеціальної роботи про вітражі Шартра Жан Вієт писав: що „ в сонячний день плити підлоги і поверхня стовпів покриваються вогненними, ультрамариновими і кольорами граната плямами, розтушованими на зернистій поверхні каменя, як від дотику пастелі. В сіру погоду вся церква наповнюється голубуватими мерехтіннями, що додають велику глибину перспективі, зводам — більше таємничості”. Коли під час другої світової війни вітражі були зняті собор виявився залитим світлом.

Вікна - троянди трансепту ще більші — їх діаметр 13 м 35 см. Стекла в них значно крупніші, а узор украй різноманітний.

Виготовлення вітражів завжди коштувало дорого, вони завжди були дорогоцінними дарами жертводавця, волею якого визначалася і тема зображення. Пожертвування проводилися в різний час, тому не можна було і думати про єдність кольорової гармонії, але досягнути єдності кольорової гами можливо і не було головним завданням, яке ставили перед собою древні будівничі собору. Вікна розташовані достатньо далеко одне від одного і їх різноманітність лише підсилює багатство враження.

Довге будівництво не перешкодило єдності і закінченості зовнішнього і внутрішнього вигляду Шартрського собору.

Слайди  16 – 18.

Вершиною розвитку стилю «променистої» готики у Франції стала каплиця Сент-Шапель в Парижі. Вона будувалася як королівська церква, і її оздоблення було покликане затвердити священний характер влади монарха. Тут знаходиться вивезений з Константинополя «терновий вінець Христа», який, за уявленнями того часу, був атрибутом, вказуючим на божественне походження королівської влади. Двоповерхова капела служила для нього дорогоцінним релікварієм.

Особливо вражає високий, просторий верхній зал каплиці. Тут майже нема стін: простір між опорами зводу на дві третини всієї висоти каплиці  заповнюють вікна з двох частин, сполучені попарно шестипелюстковими трояндами.

 . Зал ніби витканий з мерехтіння мозаїк, пурпурного кольору вітражів і відблисків позолоти.

Будівничий каплиці П’єр де Монтрель.

 В XV в. Сент-Шапель прикрасило прекрасне по вишуканому малюнку вікно-троянда.

Розповідь вчителя.

В сучасному будівництві художній вітраж є декоративною композицією з кольорового скла або іншого, прозорого матеріалу, його використовують для художнього скляного заповнення віконних і дверних отворів, ліхтарів, плафонів, зведень куполів, суцільних площин стін, декоративних панно, перегородок, підвісних стель, і навіть спеціальних прикрас - художніх виробів.

Сьогодні вітраж переживає друге народження, знаходить нове звучання, і здатний перетворити внутрішній простір приміщення, внести в будинок яскраві фарби і навіть підпорядкувати собі весь  оточуючий його дизайн. Вітражі виграють не тільки від яскравого сонячного світла, але і від м'яких тонів заходу і виблискуючих вечірніх вогнів.

Вітражі стали яскравим і оригінальним доповненням в оформленні будинків вони викликають гру світла і тіней, кольорові світлові ефекти, які створює природне освітлення, що нескінченно змінюється  протягом дня і протягом року.

Орнаментальні і абстрактні композиції, пейзажі, натюрморти – мотиви, які дуже часто вибирають художники-дизайнери для своїх вітражів. Дуже часто в своїх вітражах художники відтворюють об’єкти живої природи.

Перегляд презентації „Природа у вітражі”.

 Слайди 2, 3.

Природа – мудрий і винахідливий митець. Кожне її творіння неповторне і особливе, наділене притаманним лише йому формою та кольором. Немає жодної людини, яка б не була зачарована дивовижною красою оточуючого нас світу. Скільки кольорів і відтінків створила матінка природа!

Щомиті природа дарує нам чудову можливість доторкнутися до краси. Людина, зачарована красою на протязі віків уважно вивчала природу, прагнула використати властиві їй закономірності, брала за зразок в оздобленні свого житла і речей побуту.

Створюючи і вдосконалюючи своє середовище і в наш час людина бере за основу природні форми. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо використати природні форми для створення ескізів вітражів. Але спочатку подивимось як використовують природні форми дизайнери для створення робіт у техніці вітражу.

 Слайди  4, 5.

Вода це життєве середовище риб. Подивіться на фотографії коралових рифів, на фото акваріумних рибок. Одразу вражає казкова різноманітність форм і забарвлень їх мешканців. Їх різноманіття надихає художників на виготовлення чудових картин з кольорового скла – вітражів.

 Слайди 6 – 8.

На крильцях метеликів природа намалювала чудові візерунки, які дивують нас різноманітністю барв, гармонією кольорових поєднань. Кожний метелик – ніби витвір надзвичайно талановитого митця. І цей митець природа. Метелики улюблений мотив художників-дизайнерів у створенні вітражів.

Слайд 9.

Тіффані Луіс Камфорт (1848-1933) – американський художник, майстер вітража і декоратор, що вважається одним з ведучих американських дизайнерів, син відомого У всьому світі ювеліра Чарльза Тіффані.

 Головна заслуга Луіса Тіффані – створення нового, надзвичайно барвистого і насиченого типу вітражного скла і одночасне відродження зникаючого виду мистецтва. Вітражі стали справжньою пристрастю і гордістю майстра.

. Він першим запропонував використовувати для обертання стекол липку мідну фольгу, а не свинець. Суть методу полягає в наступному: кожний шматочок кольорового скла обертається по периметру клейкою мідною фольгою, а потім вони спаюються один з одним утворюючи ту чи іншу художню комбінацію. Це принципово відрізняє вітражі, виконані в техніці Тіффані, від інших.

По-перше, можна створювати досить складні композиції, які включають дуже дрібні деталі. На відміну від свинцевого профілю фольга дозволяє сполучати навіть самі невеликі шматочки під будь-яким кутом один до одного, по вельми примхливо зігнутим лініям. Так і отримуємо красивий силуетний малюнок внутрішнього каркасу.

По-друге, такі вітражі виходять набагато міцнішими, адже таким чином можна "намертво" спаяти всі деталі, аж до найдрібніших.

По-третє, узори і картини з кольорового скла виходять об’ємними (опуклими і увігнутими), наповненими світлом і повітрям, що додає виробам неповторності. Сонячне проміння, заломлюючись, примушує скло горіти яскравими сонячними фарбами, роблячи вітраж всякий раз новим і неповторним.

По-четверте, ці вітражі не бояться високих температур. А це значить, що їх можна використовувати не тільки в прикрашанні вікон, дверей і перегородок, але і як світильники: торшери, бра, люстри.

Популярність виробів Тіффані росте рік від року. Ця незвичайна краса не потребує ніякої реклами. Будь-який виріб, буквально перетворює квартиру, робить її вишуканішою і нарядною, а людям, що проживають в ній додає гарного настрою. Вони, як екзотичні квіти, звертають на себе увагу у будь-якій обстановці, з будь-яким інтер'єром. Їх можна роздивлятися до безкінечності, і очі не втомлюються, не дивлячись на яскраві фарби.

На слайді показана одна з робіт  дизайнера де використано мотив бабки.

 Слайд 10.

Львівська художниця Роксолана Павлик одна з молодих українських художників – дизайнерів, що працюють в техніці вітражу. Народилася у 1978 році у м. Львові. Закінчила Львівський коледж декоративно – ужиткового мистецтва ім. І. Труша, а згодом Львівську академію мистецтв – відділ монументального мистецтва. Член спілки дизайнерів України.

У 2001 заснувала власну художню майстерню по виготовленню вітражів. Кращі роботи представлялись на власних персональних виставках і міжнародних виставках, конкурсах. Як майстер вітражу відома не тільки в Україні але і за її межами. Роботи художниці зберігаються в приватник збірках України, Росії, Франції, Польщі, Італії, Білорусії, Англії, США.

На слайді представлено вітражі – сувеніри з мотивами комах.

 Слайди 11 – 14.

Надзвичайним витвором природи є квіти. Різноманітність форм, кольорів і їх відтінків просто вражає. Тому і не дивно, що дизайнери, створюючи вітражі, беруть за основу саме квіти. Ніжні весняні квіти, троянди, іриси, маки, лілії, гілочки дерев у весняному цвітінні – це найбільш популярні мотиви в творах художників. Проте в кожного з нас є улюблені квіти. Саме їх ви можете обрати мотивом власного вітража.

 Слайди 15, 16. 

Світ прекрасного безпосередньо перед нами, потрібно тільки уважно придивитись. Краса природи, неповторна і різноманітна, нерідко стає джерелом творчості і насолоди. Ось які чудові вітражі створили художники, використовуючи як мотив представників царства пернатих.

IV. Практична діяльність учнів.

Краса природи з прадавніх часів спонукала людей до створення прекрасного. Витвори мистецтва свідчать, що нескінченне багатство рослинних і тваринних форм природи завжди надихало митців, формувало духовність та естетичний світогляд.

Однак художники не відтворюють природну форму з фотографічною точністю, а перетворюють її в залежності від власного задуму і призначення роботи.

Проходить так зване декоративне трактування форми предмета – художник відбирає найбільш суттєві особливості природної форми, узагальнює, відкидає другорядне. Проходить перетворення реальної природної форми у декоративний образ.

В створенні декоративної композиції для вітража велике значення має контурна лінія. Вона не тільки розділяє частинки скла з різними кольорами, але підкреслює кожний елемент орнаменту, пелюстки квітів, складки одягу. Це ми бачили в зразках вітражів.

Вам роздані фотографії квітів, метеликів, тропічних рибок, птахів. Ці зразки природних форм  використайте в створенні декоративної композиції. Малюнок будемо виконувати так ніби ми плануємо створити вітраж. Отже кожна кольорова частинка має бути обведена контуром.

Ескіз вітражної композиції виконуємо спочатку простим олівцем на папері. Найпростіше ескіз вітражної композиції в кольорі можна виконати, використовуючи кольорові олівці чи фарби, лінії контуру наводимо фломастером чи тушшю.

Цікаво виконати імітацію вітража на склі або плівці. Рисунок композиції спочатку виконуємо простим олівцем на папері, потім цей папір з малюнком підкладаємо під скло або плівку і обводять контурною лінією.  Контур на склі виконуємо тушшю. Скло, на якому нанесені чіткі чорні контурні лінії (тушшю або олійною фарбою), розмальовуємо різнокольоровою гуашшю.

Можна виконати імітацію вітражу в техніці витинанки. Спочатку робимо ескіз вітражу на звичайному папері. Із зворотного боку чорного паперу наносимо контури (якщо зображення симетричне, то папір згинаємо навпіл і наносимо половину рисунка, якщо асиметричне, то рисунок наносимо на весь аркуш). На папір-основу накладаємо вирізану витинанку і олівцем робимо контури (по чорних лініях витинанки). Площини між контурами заповнюємо фарбою або кольоровим чи

фактурним папером (фольгою).

V. Закріплення нових знань і умінь.

1. Що таке вітраж?

2. В яку епоху мистецтво вітражу досягло найбільшого розквіту?

3. Де зустрічаємо вітражі в наш час?

4. З яких матеріалів виконують вітражі? Які ви знаєте технології їх виготовлення?

VI. Підсумок уроку.

Аналіз виконаних робіт.

VII. Домашнє завдання.

Закінчити роботу. Підготувати роботу до участі в конкурсі на кращий вітраж.