Конспект заняття « Чарівний світ бабусиної світлиці»

Про матеріал
Програмовий зміст:продовжувати ознайомлювати дітей з предметами українського національного побуту . Закріпити знання про посуд , у якому готували їжу і в якому подавали її на стіл. Активізувати словник словами : світлиця, піч,мисник, рогач, коцюба , узвар. Поглибити знання дітей про усну народну творчість використанням казок, загадок, колискових пісень, забавлянок. Виховувати інтерес і повагу до національних традицій.
Перегляд файлу

 

 

Українці.jpg

         Тема: « Чарівний світ бабусиної світлиці»

Програмовий зміст:продовжувати ознайомлювати дітей з предметами українського національного побуту . Закріпити знання про посуд , у якому готували їжу і в якому подавали її на стіл. Активізувати словник словами : світлиця, піч,мисник, рогач, коцюба , узвар. Поглибити знання дітей про усну народну творчість використанням казок, загадок, колискових пісень, забавлянок. Виховувати інтерес і повагу до національних традицій.

Хід заняття.

Вихователь проводить дітей до дверей відповідно обладнаної кімнати – світлиці.

- Чи подобається вам, любі малята , ця гарненька хатка – чепурушка? Хатинка й справді гарна , і напевно вона така не тільки зовні , а й усередині. Давайте зайдемо до неї. Бачите , яка світла та затишна ця господа , тому й називається ось так - світлиця . Вона прибрана , ніби чекає когось . А може , на нас чекає Бабусина світлиця? Все в ній чарівне , і якщо бути дуже уважним , можна почути багато цікавого , бо кожна річ тут уміє говорити. Пропонує прислухатися – немовби хтось шепоче загадку: «Що у хваті найбільше та найгрубіше?»

- Перевіримо , чи кмітливий наші діти . ану Васильку відгадай . Не знаєш? Ще цю загадку ми не відгадали , а вже чути іншу:

Я морозу не боюся,

А хто змерзне – я сміюся.

Бабу гріє не кожух,

А веселий теплий дух.

- Знову не знаєте? То я вам допоможу . Скажіть : де готували наші бабусі обід, пекли пироги ?( - У печі.) Правильно , у печі. Подивіться , яка вона гарна . Чим прикрашена піч? ( - Різними квітами , ягідками .) Отже , отже це піч загадувала нам загадки . Але вона знає не тільки загадки , а й казки . Давайте пригадаємо: у якій казці піч допомогла дівчинці врятувати свого малого братика від птахів , які їх переслідували ? ( - У казці « Дикі гуси».) Куди заховали піч дітей ? ( - Всередину.)Чи вона їх пригостила ? ( Пиріжками ).

Далі вихователь запитує дітей , які ще страви готують у печі ( борщ, кашу); який посуд знадобиться для того , щоб зварити борщ ( горщик). Разом пригадають загадку про горщик : « Чорна овечка і в огні не згорить».

-А це чавунчик . У ньому найчастіше готували печеню, бабку. Пропоную обстежити форму горщика і чавунця: знизу вони вузькі , а вгорі розширені , щоб зручніше було їх брати в руки. З’ясовує , чим вставляти горщик у піч ( рогачем ), показує , як це робиться , заохочує і малих спробувати вставити рогачем горщик у піч.

-А це що? Не знаєте? Це діти , коцюба . Нею поправляють дрова , які горять . Рогач і коцюба завжди стоять у кутку біля печі . Підійшовши до мисника ( закріплюються назви і призначення), діти розглядають називають знайомий їм посуд : глечик , куманець , кухлик, миску, таріль , макітру.

- На що схожий куманець ? Так , на козака , що стоїть , взявши руки в боки . а що наливали в куманець ? ( - Узвар .) Який це напій ? ( - Компот із сушених фруктів .)

Вихователь знову пропонує прислухатися : хтось у хаті загадує іншу загадку. – Хто це ? А ось звідкіля чути шепіт ! ( Бере в руки кухлик ). Яку ж загадку загадує нам кухлик ? ( Діти пригадують вивчену за кілька днів перед заняттям : « Ліз карасик через перелазик та у воді плюх») А глечик і собі шепоче , що втрапив у якусь пригодоньку . Наливали у нього не молоко і не сметану , а борщ. У якій казці так було ? ( - У казці « Лисичка і журавель») Кого пригощали борщем із глечика ? ( - Лисичку.) Ось що може статися з прости глечиком з мисника . А макітра теж підсувається та питається , що в неї можна покласти . ( Вареники , пиріжки , кутю на Святвечір .)

У світлиці чути плач.

-А хто це плаче може кухлик ? Ні ! Може куманець ? Ні!Може …Ой , голосочок чути з дитячої колиски . Ходімо , заспокоїмо малятко , розкажемо йому забавляночки й заспіваємо коли саночки .

Діти підходять до колиски і по черзі забавляють ляльку ( 3-4 забавлянки : «Кую , кую чобіток», «Сорока-ворона», «Киця Мура , де ти була?»)

- От уже й не плаче наше дитятко . Давайте покладемо його в люльку на подушечку – гулечку з гусячого пір’ячка . Та під подушечку покладемо зілля черевцю і м’яти , щоб зле з очей знімати. А на мотузочку прив’яжемо хміль, щоб сон був міцним та глибоким. Так робили наші бабусі . Ростили дитятко в теплі , квітах та у вишиванках, співаючи колискових пісень .

Діти присипляють дитину, співаючи колискових і тихенько виходять із світлиці.

 

 

«Український рушник та вишиванка- символи нашої Батьківщини»

Мета: формувати патріотичні почуття; продовжувати знайомити дітей із символами України; розвивати мислення, пам’ять, увагу, мовлення; вправляти у слуханні та розумінні віршованого тексту; розширити словниковий запас дітей відповідно за темою, уявлення дітей про рідну країну; виховувати інтерес до своєї країни.

Хід заняття

- Діти, подивіться, які гарна лялька до нас завітала. А що в неї незвичайне? (Одяг.) А зараз ми з нею привітаємось і познайомимось. Добрий день, люба госте! Ляльку звати  Олена  і вона хоче розповісти вам вірш І. Січовика Рідний край.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

Про що цей вірш? (Відповіді дітей.) Так, цей вірш про нашу Батьківщину — Україну.

- А що для вас означає Батьківщина? (Відповіді дітей.) Перегляньмо відео-презентацію під назвою «Україна»

- Про що було відео?

 -  Діти,  а як називають людей,  які живуть на Україні? (українці). А хто ви? (українці). Якою мовою розмовляють українці? (рідною, українською). Діти, що можна сказати про нашу рідну українську мову, яка вона?

Д\гра « Моя Україна»

Мета: навчати дітей утворювати прикметники до слів; розвивати пам'ять, мислення; виховувати любов до України,патріотичність.

 - Діти, подивіться на одяг нашої Оленки. Він у неї не звичайний, а святковий. Малята, скажіть, будь ласка, у що одягнений Оленка?(сорочка-вишиванка, спідниця, фартушок, на голові віночок, на шиї - червоне намисто, на ногах - червоні чобітки) Давайте спробуємо змінити слова,які  ви назвали

Д\ гра «Зроби слова лагідними»

Сорочка (А лагідно як сказати?) - сорочечка,

Дівчина - дівчинка;

Вишиванка - вишиваночка;

Спідниця - спідничка;

Чоботи - чобітки;

Пояс - поясочок;

Фартух - фартушок.

Д\ гра «Яке наше вбрання?»

( вчити дітей добирати відповідні прикметники до іменників)

- Українська сорочка яка? (вишита, тоненька, лляна, біла)

- Українські шаровари які? (широкі, червоні, просторі, великі, українські)

- Українська спідничка яка? (невеличка, яскрава, зручна, синя, пряма, вишита)

- Український пояс який? (чоловічий, широкий, міцний, довгий, ошатний)

- Українські чобітки які? (червоні, міцні, високі, невисокі, зручні)

- Український віночок який? (різнокольоровий, гарний, квітучий, новий, барвистий)

- Молодці, малята! А зараз ми з вами трішки відпочинемо.

Рухлива гра «Передай віночок»

Діти стають у коло. Під веселу українську мелодію передають віночок одне одному. Коли музика зупиняється, дитина, у чиїх руках опинився віночок, виходить на середину і танцює з віночком на голові довільні рухи. Коли це хлопчик, то він вибирає собі дівчинку і танцюють удвох.  Решта дітей весело плескають у долоні

-А ще Оленка принесла нам подарунок. Що принесла Олена? (Рушник) Давайте ми з вами розглянемо його. Чим він вишита? (різнокольоровими нитками)А кожен колір має свою мову.

Червоний колір - означає символ любові і щирості.

Синій колір - символ неба, сили і здоров'я.

 Жовтий колір - символ сонця і хліба.

Зелений - символ життя, рослинного світу.

-так швидко проминув час, нашій гості вже час додому .Пропоную кожному з вас на пам'ять про сьогоднішнє заняття намалювати українські рушники , використовуючи кольори,про які я  вам розповіла. Та перед роботою потрібно розімяти наші пальчики.

Пальчикова гімнастика «Червона калина»

Є в нас ягідка одна, (Пальчики зімкнені в кільце.)

Дуже гарна та смачна, (Незначні повороти кистю руки.)

Не ожина, не малина, (Легке струшування кистями рук.)

А червоная калина. (Плескання в долоні.)

А тепер підходьте до столу і починайте малювати.

Самостійна робота дітей під спокійний музичний супровід.

-Які чудові рушнички ви намалювали прикрасимо ними нашу групу. Подякуємо Оленці за цікаве заняття та запросимо до нас в гості на наступні заняття.

 

Тема."Національний одяг наших бабусь" .

Програмовий зміст: дати дітям уявлення про український одяг; навчати правильно називати предмети українського одягу; вдосконалювати уміння правильно вживати іменники з прийменниками; навчати співвідносити за кольором і розміром предмети одягу (площинні); закріплювати навички малювати круглі форми; розвивати зв’язне мовлення, орієнтації у просторі, дрібну моторику пальців рук, увагу; виховувати естетичний смак, уміння слухати інших, бажання допомагати іншим.

Словник: збагачувати словник дітей іменниками: сорочка, спідниця, шаровари, стрічка, чобітки, хустка.

Матеріал: іграшки: дід, баба, онука, кішка, собака, мишка; площинні силуети ляльок і одяг для них; силуети суконь, вода, фарба, пензлі, серветки.

Хід заняття

(До групи заходить дівчинка в українському одязі (або заносять ляльку.)

— Добрий день! Мене звуть Марійка. А вас? (Діти знайомляться.)

— Подивіться, яка красива дівчинка.

— У що вона одягнена?

— Що вона взула на ніжки?

— Що одягнуто на голівці?

— А у нашої Марійки дуже багато ляльок. І вона пошила їм красивий одяг. Давайте допоможемо їх одягнути.

Дидактична гра «одягни ляльку»

— Подивіться, хто прийшов разом із Марійкою. (Дід, баба, собачка, кішка, мишка.)

— З якої вони казки?

— У що одягнені дід (баба)?

— Де у собачки капелюх? (На голові.)

— Де у кішки чобітки? (На ногах.)

— Де у діда ріпка? (У руках.)

— Де стоїть кошик? (За бабою.)

— Як вони тягнули ріпку?

(Діти обігрують фрагмент казки.)

— Діти, а в що одягнена мишка?

— Що робити? У мишки немає красивої сукні. Давайте прикрасимо мишці сукню. Як ми можемо це зробити?

(Вихователь показує відповідні рухи і пояснює їх значення.) (Робота дітей.)

Діти розмальовують сукні і дарують мишці. Гості прощаються і йдуть.

 

Тема: «Укранські звичаї»

Мета проведення заняття:

        розвиваюча

    розвивати вміння висловлювати власну думку;

    розвивати звукову виразність мови;

    розвивати пам'ять, мислення, увагу, стимулювати пізнавальну діяльність;

    виховуюча

    виховувати шанобливе ставлення до праці, звертаючись до народної мудрості (прислів'я);

    навчаюча

    ознайомити дітей із стравами, які побутують в українській кухні з продуктами харчування;

    вчити переповідати нескладні рецепти приготування страв (борщ, компот, вареники);

    викликати бажання навчитися самим готувати смачні страви.

Обладнання:         ляльки (дід, баба, хлопчик, дівчинка),

    український посуд,

    рушники,

    солоне тісто для вареників.

Матеріал до заняття:    Наочне оформлення

    наочне оформлення;

    д/г «З чого приготувати»;

    настільний театр;

    «Богатирська їжа».

Хід заняття

Підготовча частина

Вихователь: Доброго дня, любі наші! Просимо в світлицю нашу. Заходьте гості дорогі! Я дуже вас бачити у своїй хаті.

 Основна частина

Здавна дівчата-українки піклувались про красу рідної домівки, про те, щоб на столі була смачна їжа, а хлопці-козачки працювали в полі та берегли спокій України, захищали її від ворогів.

Дівчинка:  Він усіх до себе манить

Всіх збирає навкруги.

Борщ на нього й кашу ставлять

Ще й духмяні пироги.

Що це діти?

Діти: Стіл.

Вихователь: За столом збиралась вся родина, стіл накривали скатертиною. А на столі – хліб.

Хлопчик:  Лежить хліб на столі

Як сонечко в небі

Хліб потрібно шанувати

Хліб – усьому голова.

Вихователь: Сьогодні ми з вами поговоримо про просту селянську їжу. Про це я пропоную вам казку «Богатирська їжа». Десь-колись в панській сім'ї жив синок і був хворий, не веселий, бо їв лише вишукані страви та солодощі. Але одного разу він почув за вікном спів дівчинки. Це була донька лісника. Вони подружились і дівчинка запросила його до себе в гості. Хазяїни були раді гостю. Посадили хлопчика за стіл і подали йому селянську їжу – борщ, кашу, молоко. Така їжа дала хлопчику силу. І сталося диво: його м'язи налилися силою, щоки – рум'янцем. Таку силу має проста їжа.

Їжа буває святкова та щоденна.

 Кожного дня українці готовлять суп, борщ, капусняк, різні каші, узвари, компот.                                                                                                                    

Кіт: Няв! Няв! Чую компот. Я вмію варити компот.                                                               

Вихователь: Нам цікаво – покажи.

Кіт: Я візьму каструлю води, солі кину я туди.

Одинадцять картоплин, капустину,

Й п’ять морквин.

І скришу я залюбки два червоних буряки (мішає).                          

Добре все було б та от – (пробує)                                                 

Вийшов зовсім не компот.                                                       

Вихователь: Діти, що вийшло у котика? (Діти відповідають)

Котик, ти все переплутав, ми тобі допоможемо розібратися, як готувати борщ, а як  компот.

Але спочатку покажемо цифру скільки було морквин. (Діти показують цифру 5).

А скільки в котика було буряків? (Діти піднімають цифру 2)

Ну а тепер варимо борщ.           

Пальчикова вправа «Чищу овочі на борщ»

Діти: А я чищу овочі для борщу

Скільки треба овочів - полічу!

Три картоплини (загинають три пальці на правій руці)

Дві морквини (загинають два пальці на лівій руці)

Бурячки, квасоля, качан капусти.

Посунься, капусто, без тебе в каструлі густо                                              

Раз, два, три, вогонь – гори! (розгинають пальці, плескають в долоні).

Добрий борщик, та малий горщик.                                             

Вихователь: Діти, а що потрібно, щоб зварити компот?(Діти називають)

На вихідні дні варили ось що, відгадайте:

Місили, місили, ліпили, ліпили,

А потім на останку – масло і сметанку.

Діти: Вареники.           

Вихователь: Ось тут я уже і тісто замісила, розкачала качалкою тоненько.

А на яку геометричну фігуру схожі заготовки з тіста для вареників? (діти відповідають)

А щоб зліпити вареники потрібна начинка. З чим можна зліпити вареники? (діти відповідають). Ось подивіться, яку начинку готують в Україні: сир, капуста, мак, вишні, картопля. (діти ліплять вареники з вихователем)                                           

Давайте пісню заспіваємо, без пісні немає діла. (Пісня «А мій милий вареничків хоче»)

Вихователь: Український народ має багато свят. Святковий стіл до кожного свята був особливий. На Різдво – варили кутю і ставили її на головний кут хати – покуття. Великодні свята символізуються пасками, які мали обрядне значення – пробудження природи, і яйцями-крашанками, які є символом життя.

Давні закони наших предків – об'єднання людей через їжу. За столом збиралась вся сім'я, обід починався з молитвою, якою освячувалась їжа.                

Ось така у мене хата, чим багата, тим і рада.

 

Тема: Українські страви.

Програмовий зміст : продовжувати знайомити дітей з основними стравами української національної кухні. Узагальнювати й систематизувати знання дітей про хліб, як головний продукт харчування українців, розкрити символічне значення хліба. Дати уявлення про продукти що є корисними для людей. Вчити складати розповіді про приготування страв за зразком вихователя. Формувати навички утворювати прикметники від слів-назв круп. Збагатити словник дітей групою слів, які означать належність до певної країни. Розвивати зв’язне мовлення, звуковимову, інтонаційну виразність мовлення. Учити дітей ліпити вареники пластичним способом, використовуючи прийоми скочування, вдавлювання, загинання, защипування. Розвивати дрібну моторику рук. Виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я , повагу до традицій нашого народу, почуття національної гідності та гордості за українську націю.

Матеріал: Рушники вишиванки, скатерть, серветки, хліб, ілюстрації з українських страв (пампушки, пончики, гречаники, борщ, молоко, блини,  гарбузова каша, холодець, голубці, куліш, сало), прислів’я та приказки про хліб, дощечки, тісто з начинкою для вареників, овочі (картопля, капуста, морковка, цибуля, буряк, гарбуз, часник,  український посуд (глечик, макітра, полумисок, кувшин,  плетені тарілки, маленькі глечики), лялька Сандра з пакетом, чипси, кока-кола, підстилки, музичне сопроводження.

Хід заняття.

Діти заходять в групу,  а там гості,

- Давайте привітаємось з ними.

Треба дружно привітатись Добрий день.

Добрий день

Дружно, голосно сказати Добрий день

Добрий день

Вліво, вправо поверніться

Туди, сюди усміхніться

Добрий, добрий день.

Діти проходять до килимка

(Стукіт в двері)

- Діти, хтось до нас прийшов. Давайте подивимось – хто там?

(Заходить гостя з іншої країни, Вона приносить чіпси, кока-колу).

- Хто ти така? Чого до нас завітала?

Гостя – Мене звати Сандра. Я прийшла до вас, бо подорожую по різних країнах. Лечу на літаку – та бачу таку гарну землю:де річки та озера, ліси та безмежні поля. Такої краси я ще не бачила. Що це за країна? Що за люди тут живуть? Розкажіть мені. А за це я вас пригощу подарунками. їх я привезла з Америки.

- Діти давайте нашій гості розкажемо про нашу країну.

- Де ми живемо?

- Як ми називаємось?

- Яка наша мова?

- Дівчина, що живе в Україні – як вона називається?

- А хлопчик?

- А хто розповість вірш про Україну?

Гостя – Дякую, діти, я все зрозуміла – ви живете в дуже гарній країні. У вас дуже гарні, привітні люди. Ходіть до мене – подивіться, що я вам привезла, які гостинці

(діти роздивляються)

- Діти а такі страви корисно їсти, чи ні?

- Чому?

- Давайте проведемо дослід. На цьому досліді я доведу, що ця їжа шкідлива

(дослід)

-  Ти, Сандра, зрозуміла вже, що цієї їжі їсти не можна? Вона шкідлива.

-  Діти, а давайте розкажемо Сандрі про страви, які їдять в нашій Україні. Вони смачні і корисні.

(підходять до столу)

-Діти відгадайте мою загадку:

Він усіх до себе манить.

Всіх збирає навкруги.

Борщ на нього й кашу ставлять

Ще духмяні пироги.  (стіл)

Правильно. Вмієте загадки відгадувати. Стіл у хаті завжди стоїть у найсвітлішому місці. Який він за розміром?(великий) Як ви думаєте , для чого стіл робили великим?

Раніше люди жили великими сім’ями, за стіл сідали всі разом.

Кругом столу що стоїть?(лави). Стіл у хаті_це годувальник.

За ним збиралася вся родина. Діти ,а чим накривали стіл?(вишитою скатертиною)

-А що лежить на столі? (хліб, накритий вишитим рушником)

Хліб на столі-це наша українська гостинність. Який би подорожній не зайшов до хати,його завжди пригостять , нагодують і напоять чистою водицею.

-  Так, діти, з ним смачне все – чи то борщ, чи м’ясо, чи риба. Але хліб в нас є різний. Який є хліб? (Чорний і білий)

-  Якщо хліб із пшениці – то який він? (пшеничний, білий)

-  Якщо із жита? (житній, чорний)

-  Так, діти, хліб для українців – символ добробуту, гостинності.

-  А, як треба відноситись до хліба?

-  Що роблять з крихтами хліба або сухим хлібом?

Вважається за гріх не доїсти хліб. Якщо хліб впав на землю – його треба обов’язково підняти.

- В нашого народу є багато приказок про хліб.

Давайте розкажем (прислів’я і приказки)

- А що ще печуть а Україні з тіста крім хліба? (пироги, пампушки і ін.)

- Аз чим ви любите пироги?

-  А які, ще справи готують в нас на Україні?

Давайте розповімо нашій гості про наш український борщ.

-  Як його ще називають? Чому? У нас в садочку варять цей борщ?

-  А давайте спробуємо зварити борщ.

Дидактична гра «Варим борщ»

- Дуже швидко ви підшукали необхідні овочі. Думаю, що у вас вийшов би смачний борщ.

- Діти, а що дуже смакує з українським борщем? (пампушки)

- А чим заправляють пампушки?

- Давайте нашій гості розкажемо про ось цю страву (показую на млинці). Що це за страва?

- А якої форми млинці? На що вони схожі?

- А з чим ви любите такі млинці?

- А яка страва дуже корисна для діток?

-  Для цієї страви потрібно молоко?

(молочна каша)

- Як називається молочна каша із пшоном?

- Із рисом?

- З гречкою?

- З вівсом?

-  З пшеницею?

-  З гарбузом?

Гостя – Як, у вас кашу варять із гарбуза? Я такого не чула!

-  Діти, хто розкаже, що треба для приготування гарбузової каші? (відповідь дітей)

-  А ми знаємо фізкультхвилинку про гарбузову кашу.

По городу пан – Гарбуз важно походжає,

Підкрутив свій довгий вус Пісеньку співає:

Ось який я золотий, ось такий пузатий.

Люблять мене господині  люблять і малята…

Гарбузова каша в мисці - злота, як сонце,

Що заглядає щодня  у наше віконце.

Візьмем ложки і скоріш  кашку ласувати

Буде сила і здоров’я в кожного маляти.

-  Діти, а що це за страва? (Показую на холодець)

-  З чого і як його готують? (діти розповідають)

- А ще холодець називають холодуха, студенник.

- А зараз давайте пограємо в таку гру.

Цю гру я розпочну перша. Я розповім, що для цієї страви потрібно, а ви відгадаєте, що це за страва.

-  Для цієї страви я беру варену гречку, додаю м’ясний фарш, цибульку, сіль, перець. Потім роблю маленькі кульки і обсмажую їх. Що це за страву я зробила? (Гречаники)

-  А тепер хто розповість про якусь страву, а ми відгадаємо? (діти розказують про голубці).

-  Молодці. Діти, а я ще хочу розповісти ще про одну страву. Це- куліш. Його варили наші бабусі, прабабусі. Полюбляли куліш варити колись козаки, бо його легко готувати не тільки вдома. Тому він має ще одну назву – польова каша. Його варять із пшона, додають трохи картоплі, сіль. Готовий куліш заправляють салом і часником.

Гостя - Часник знаю, а сало що це таке?

-  Як, Сандро, ти не знаєш нашого українського сала?

-  Ось воно, (показую)  Сало їдять сирим з часником, цибулею, огірками, капустою. Його приварюють, коптять, смажать. Салом засмачують багато страв.

Шкварки надають чудового смаку кашам, галушкам, млинцям.

Гостя – Мені так хочеться скуштувати цієї смакоти ( діти дають спробувати сала часником. Гостя пробує і каже, що дуже смачно, але просить запити, бо пече часник. Бере кока-колу)

-  Кока-колу можна пити, діти? Чому?

(Наливаю гості компот із сушки)

Гостя – Що це? Воно дуже смачне!

- Узвар. Це один з найпопулярніших напоїв Українців. Влітку сушать яблука, груші, вишні, абрикоси, чорниці. А потім ці сушені фрукти запарюють окропом, настоюють і відціджують.

-  Щоб був узвар солодшим до нього що можна додати, діти? (цукор, мед)

Гостя – Я теж буду робити цей напій. А ми п’ємо чай. У вас є чай?

-  Так є. Але чай про який ти кажеш використовують в нас недавно.

-  Діти, який чай робили наші бабусі? (розповідь дітей про чай з лікарських рослин)

-  Діти, а який напій ми п’ємо влітку, коли дуже спекотно на вулиці (квас)

-  А який квас буває? (хлібний, буряковий, березовий)

-  Діти, про багато страв ми розказали нашій гості. Але про одну ми забули. Відгадайте яку?

-  Місили, місили Ліпили, ліпили А тоді – хіп, Та в окріп, Та в масло і сметану

-  Що це за страва? (вареники)

-  Вареники готують в кожній родині. їх готують з різною начинкою. З чим ви любите вареники?

Перед заняттям ми зробили тісто .Ось воно, яке м’яке, пухке!

- Давайте пригадаємо, як ми це робили? (сіяли борошно, вливали молоко, били яйця, давали сіль і місили тісто).Покажіть як.

-  А зараз давайте зробимо вареники.

В кожного на столі є такі заготовки. Щоб вони стали такі кругленькі, я тісто розкачала і вирізала стаканчиком ось такі кружечки. Сьогодні будемо вчити ліпити вареники нашу гостю. А ліпити вареники будемо з картоплею.

-Діти .а перед тим як ліпити вареники .що треба зробити? (помити руки)

(діти підходять до столів, миють руки та приступають до ліплення вареників. )

-Діти а що наші люди роблять ,займаючись будь-якою справою? (співають) -Давайте і ми будемо ліпити вареники та співати, (співають «А мій милий вареничків хоче»-1 куплет)

- А що тепер треба зробити з варениками? (зварити, перемазати)

-  А чим перемазують вареники? (маслом,шкварками)

З чим ви любите їсти вареники? (із сметаною)

Ось наші вареники!

Є вареники у хаті  в Україні все гаразд:

Всі щасливі і багаті, щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській, слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці. що на кожному столі

 

Гостя – Дякує. Каже що дізналась багато про Україну та українців. Вони гарні, щедрі, гостинні, співочі. І страви в них дуже смачні і корисні.

 

 

 

docx
Додано
14 жовтня 2021
Переглядів
1746
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку