КРЕВСЬКА УНІЯ 1385 Р. ТА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ.

КРЕВСЬКА УНІЯ 1385 Р. ТА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 КЛАС

Мета: ознайомити учнів з польською та литов­ською експансією на українські землі у XIV ст. та її наслідками; визначити причини, зміст та наслідки Кревської унії для українських земель; розширити знання учнів з вивченої теми за рахунок залучен­ня додаткових історичних джерел; засвоїти основ­ні поняття та хронологію; формувати вміння ана­лізувати письмові історичні джерела; працювати з настінною картою, атласом та навчальною кар­тою, розвивати вміння робити критичний аналіз історичних текстів, робити узагальнення й висно­вки на основі сприйняття різних ідей; виховувати повагу до минулого свого народу.

Очікувані результати Після уроку учні зможуть:

•     показувати на історичній карті території укра­їнських земель, що увійшли до складу Вели­кого князівства Литовського та Королівства Польського;
•     визначати причини та сутність Кревської унії;
•     визначати характер литовського панування на українських землях.

Обладнання: підручник В. Власова Історія України; підручник для 7 кл. (К.: Ґенеза, 2015); пре­зентація «Кревська унія 1385 р. та українські землі».

Основні поняття:

•        Автономія — самоврядування окремої тери­торії в межах певної держави.
•        Експансія — розширення своїх територій за рахунок захоплення чужих земель.
•        Ляхи — староукраїнська назва поляків; вперше трапляється в «Повісті минулих літ» та ін. літописах; у нові часи зневажлива коннотація, інколи для означення польської шляхти. Лядська земля — королівство Поль­щі, Польща.
•        Унія — союз, спілка двох держав.
•        Шляхта — провідний суспільний привілейо­ваний соціальний стан, представники аристо­кратії в Польщі, Литві, Білорусі та Русі-Україні у ХІУ-ХУІІІ ст.
•        Централізація — зосередження керівництва в єдиному центрі.

Основні дати:

•        14 серпня 1385 р. — укладення Кревської унії між Польським королівством та Великим князівством Литовським, початок об'єднання держав.
•        1387 р. — Галичина остаточно відійшла до Польщі.
•        1392 р. — Острівська угода. Король Ягайло визнає Вітовта намісником Литви.
•        12 серпня 1399 р. — битва на річці Ворскла.
•        1401 р. — Віленська унія. Підтвердження пра­ва Вітовта на князювання.
•        13 липня 1410 р. — перемога об'єднаних військ Польського королівства та Великого князівства Литовського над Тевтонським ор­деном поблизу Грюнвальда.
•        1413 р. — укладення Городельської унії.

Форма уроку: групова, у парах, індивідуаль­на і колективна.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Учитель. Великий арабський письмен­ник та філософ говорив: «Учень, який вчить­ся без бажання, — це птах без крил». Я ба­жаю вам, щоб на сьогоднішньому уроці ко­жен з вас був орлом з найбільшими крилами.

2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ   Завдання

•       Назвіть держави, у складі яких перебували українські землі в другій половині ХНІ ст.

Робота з картою

1. Визначте українські землі, які перебува­ли у складі ВКЛ наприкінці XIV ст.
2. Із якими державами межувало ВКЛ на заході, півночі та півдні?
3. У складі яких держав перебували Гали­чина, Західна Волинь, Західне Поділля, Буковина, Закарпаття?
4. Які адміністративні одиниці було утворе­но на теренах Галичини та Західного По­ділля? Коли це сталося?

Завдання

Об’єднайте в логічні ланцюжки прізвища історичних осіб.

• Казимир ІІІ                        Ольгерд,
• Міндовг                             Юрій II Болеслав,
• Людовик                            Владислав
• Дмитро Дедько                 Опольський,
• Гедимін                              Любарт.

2.   Позначте наведені характеристики стано­вища українських земель у складі Поль­щі «П» та Литви «Л» відповідно.

1.    Заборона торгівлі з іноземними купця­ми. («П»)
2.      Утворення удільних князівств. («Л»)
3.      Створення воєводств. («П»)
4.       Перехід бояр у католицьку віру. («П»)
5.    Збереження судочинства Київської Русі. («Л»)
6.       Збереження православної релігії. («Л»)
7.       Скасування українського права. («П»)
8.    Надання «руській мові» статусу дер­жавної. («Л»)

3. Коли відбулася битва, наслідком якої ста­ла подія, описана в уривку з історичного джерела: «Гедимінів син, великий князь Ольгерд... прилучив до своєї держави По­дільську землю та вигнав звідти татар...»?

А 1362 р.;                                Б 1385 р.;

В 1449 р.; Г 1471 р.

1.      Що ви знаєте про цю битву?
2.    Як розподілив українські землі князь Ольгерд між своїми синами?

3.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з візуальним джерелом

Переглянути уривок з відеофільму «Кревська унія», на основі якого спрогнозувати тему сьогоднішнього уроку.

Проблемне запитання

•     Чому навіть у найсприятливіший для по­літичного розвитку українських земель період Велике князівство Литовське не перетворилося у Білорусько-Литовсько-Українську державу?

Етап цілевизначення і планування

План

1. Передумови укладення Кревської унії.
2. Основний зміст Кревської унії 1385 р.
3. Суспільно-політичні зміни на україн­ських землях після Кревськоїї унії. Полі­тика князя Вітовта.

Очікувані результати Після уроку учні мають:

•     уміти: показувати на історичній карті те­риторії українських земель, що увійшли до складу Великого князівства Литов­ського та Королівства Польського; визна­чати причини та сутність Кревської унії; визначати характер литовського пануван­ня на українських землях.

4. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Робота з терміном

Унія — союз, спілка двох держав.

Учитель. Держави інколи змушені укладати союзи, коли до цього спонукають певні обставини.     З’ясуймо, які обставини зумовили підписання унії Литви та Польщі.

•   Хто такий Ягайло ? Що нам вже відомо про нього?

(Відповіді учнів)

•   А от щодо польської королеви Ядвіги, то нам належить прослухати повідомлення.

Повідомлення учня

Маленька королева Ядвіга народилася 1373 року від Різдва Христового, третя до­чка Ласло Угорського. Король Ласло був племінником великого Короля Казимира, і 1370 року він вимагав правління над Поль­щею також як спадкоємець Казимира. Коли Ласло помер 1382 року, Ядвіга мала лише дев’ять років. Оскільки у старого короля не було синів, він наказав, щоб Угорщина та Польща взяли одну з його дочок і коронували її «королевою» країни. Хоча спочатку Ядвіга була призначена для Угорщини, утім, угор­ські дворяни воліли її старшу сестру, Марію, тож польські дворяни погодилися бачити Ядвігу своєю правителькою. (За польською традицією, діти — і хлопчики, і дівчатка — успадковують однаково, а король мав право оголосити будь-кого з родичів чи нащадків своїм спадкоємцем). Таким чином, Польща залишалася окремо від Угорщини.

Королева Ядвіга була коронована на поль­ський престол 1384 року. Самотня, у чужій країні, Ядвіга невдовзі почала відчувати зна­чні складнощі у підвладній їй державі. Тев­тонські лицарі нападали і на Польщу, і на Литву, сподіваючись повернути землі, які вони втратили за Казимира; інші нащадки Казимира, користуючись безпорадністю юної королеви, сподівались прибрати до рук поль­ські землі. Загрожували Польщі Німецька і Московська держави, Золота Орда.

За цих обставин великі польські шляхти­чі повідомили маленькій королеві, що вона не може вийти заміж за свого судженого, австрійського принца, оскільки вони не до­пустять австрійця на троні. Як альтернативу вони запропонували принца Ягайла (Jagiello), князя Литви. У такому разі він мав би при­стати на католицьку релігію, а за прикладом свого правителя його оточення вчинило б так само. Об’єднання Польщі та Литви налякало б її ворогів, а тевтонські лицарі, з огляду на католицьку церкву, полишили б наміри за­воювати «язичницьку» Литву. 11-річна Яд­віга віддала перевагу обов’язку перед краї­ною і вийшла заміж за втричі старшого за неї Ягайла.

Литовського короля охрестили в лютому 1386 року, за кілька днів до шлюбу, і він взяв ім’я Владислав. 18 лютого Владислав та Ядві­га уклали шлюб, і литовець був коронований як король у Кракові. Ядвіга керувала держа­вою спільно з королем, подорожуючи з ди­пломатичними місіями, вела переговори з ні­мецькими, московськими, та італійськими послами, допомагала встановити церкви в Литві. Фактично, хоча шляхта обрала Вла­дислава своїм королем, до Ядвіги вони звер­талися як їхньої справжньої королеви.

На жаль, перша дитина монархів помер­ла під час народження, а невдовзі, 1399 року, померла і Ядвіга.

Бесіда

1. У чому полягала особиста трагедія Ядвіги?
2. Чому, врешті-решт, Ядвіга нарешті пого­дилась вийти заміж за Ягайла?

Робота з таблицею

Прослухавши розповідь учителя, заповни­ти таблицю «Кревська унія 1385 року».

Учитель. Великою загрозою для Литов­сько-Руської держави стало зростання Мос­ковського князівства та Тевтонського ордену. Починаючи із середини XIV ет., посилюється тиск на Велике князівство Литовське з боку Польщі. Польських магнатів і шляхту перш за все приваблювали українські землі. Проте склалась ситуація, яка не дозволяла силою примусити Литву поділитися цими землями. Керівні кола Польщі починають переговори з великим князем Ягайлом, пропонують йому руку польської королеви Ядвіги. За шлюбом Ягайло мав стати польським королем. Таким шляхом, через Ягайла поляки сподівались поширити свою владу на Велике князівство Литовське.

Запитання

•       Як ви вважаєте, які причини спонукали до укладення унії між Великим князів­ством Литовським та Польським королів­ством?

Орієнтовні відповіді учнів

1.    Боротьба Ягайла з Вітовтом (син убитого за наказом Ягайла князя Кейстута) за од­ноосібну владу над Великим князівством Литовським;
2.    небезпека воєнного зіткнення з Тевтон­ським орденом;
3.    прагнення Ягайла посісти польський трон через укладання шлюбу з королевою Ядвігою.

Робота з історичною інформацією

•       Опрацювати інформацію й виконати зав­дання.

1. Визначте сутність та хід події.
2. Проаналізуйте умови унії за планом.

1.    Адміністративно-територіальні зміни та устрій українських земель за умова­ми Кревської унії.
2.    Питання мови та релігії згідно з дого­вором.

Кревськая унія була підписана 14 серпня 1385 року в замку Крево (сучасна Білорусь), за якою Ягайло мав:

1.    перевести Литву на латинську абетку;
2.    вжити заходів, щоб повернути втрачені Польщею та Литвою землі;
3.    повернути Польщі землі, забрані від неї будь-ким;
4.    звільнити полонених (вочевидь, поляків);
5.    приєднати до Польського королівства під­владні йому українські, білоруські, русь­кі та власне литовські землі;
6.    прийняти католицтво і зробити цю релі­гію державною у Литві, сплатити колиш­ньому нареченому Ядвіги герцогу Австрії Вільгельму 200 тис. золотом як компенса­цію за порушення шлюбної угоди. Велике князівство Литовське хоч і ставало фор­мально васалом Польщі, проте залишало­ся самостійною державою.

Реалізація Кревського договору розпоча­лася 1386 року: у Кракові Ягайло прийняв католицтво і взяв собі нове ім’я — Влади- слав II. 18 лютого він одружився з королем Польщі Ядвігою Анжуйською (чоловічий рід її титулу підкреслював, що вона є чинним монархом), а 4 березня коронувався на поль­ський престол.

Восени Ягайло приїхав до Литви, щоб охрестити її населення за като­лицьким обрядом. Намагаючись наверну­ти литовську знать на католицтво, він на­дав 20 лютого 1387 року привілей на «права і вольності» на зразок тих, якими користува­лася польська шляхта, заборонив шлюби між литовцями католицького і православного ві­росповідань та звільнив маєтки католицького духовенства від усіх державних повинностей.

Кревська унія спричинила сильну проти­дію удільних князів руських і білоруських земель, які відмовилися визнати владу Ягай­ла. Восени 1386 року першим підняв зброю проти великокнязівської влади полоцький князь Андрій Ольгердович, який діяв у союзі зі смоленським князем і Лівонським орденом. 1388 р. проти Ягайла знову виступив Вітовт Кейстутович, що уклав союз із Тевтонським орденом, від якого отримав збройну допомо­гу, і водночас заручився дипломатичною під­тримкою Московського князівства.

Боротьба Ягайла і Вітовта закінчилася 5 серпня 1392 року підписанням Острівської угоди, за якою Ягайло призначив Вітовта довічним правителем Великого Литовсько­го князівства (без титула великого князя), а той, зі свого боку, визнав себе васалом поль­ського короля.

Робота з картою

1. Позначте в контурних картах місце і дату підписання Кревської унії.
2. Як змінились кордони українських зе­мель після Кревської унії?

Учитель. 1387 року Галичина і Поділля перейшли під владу Польщі. Але відносини Польщі з Литвою залишались напруженими. Литовці не хотіли допускати поляків безпосе­редньо на литовські землі. Ягайло не знайшов підтримки в цьому питанні з боку земляків.

Запитання

1. Хто виступив проти умов Кревської унії?
2. Який договір уклали між собою Ягайло і його двоюрідний брат Вітовт?

Робота в групах

(Учні діляться на 3 групи. Кожна група отримує завдання і через 5 хв презентує ре­зультати своєї роботи.)

1-ша група. Правління князя Вітовта Посилення впливу Польщі на Литовське князівство після Кревської унії спричинило невдоволення в Україні і Білорусі. Із цього скористався Вітовт (двоюрідний брат Ягайла), якого підтримали литовські феодали та руські удільні князі. Він підняв повстання у 1392 р., і король змушений був визнати владу Вітовта над Великим князівством, а його — довічним правителем литовських князів.

За Вітовта Литва зберігала незалежність. Щоб зміцнити свою владу, Вітовт провів низку реформ.

1. Розпочав боротьбу з удільними князями, усунув найбільш впливових і замінив їх своїми намісниками. Було ліквідовано Во­линське, Новгород-Сіверське, Київське, Подільське князівства. Так українські землі втрачали свою колишню автономію.
2. Збудував фортеці в Барі, Брацлаві, Звени- городці, Черкасах.
3. Розширив межі держави. Його володіння сягали Чорного моря на півдні, верхів’їв Самари і Дінця — на південному сході.
4. Сприяв поширенню торгівлі, розвитку ре­месла.
5. Прагнув заручитися міжнародною під­тримкою. Для цього одружив свою дочку Софію з великим князем московським Василієм.
6. Битва на Ворсклі — битва, що відбулася 12 серпня 1399 року на річці Ворскла між військами Золотої Орди та східноєвропей­ського союзу в складі сил Литовсько-Русь­кої держави, Польського королівста, Тев­тонського Ордену, Молдовського і Воло­ського князівств, а також татар Тохтамиша. Ординськими віськами командували емір Єдигей та Тимур-Кутлук, а союзними вій­ськами — князь Вітовт, хан Тохтамиш і ма­гістр Марквард фон Зальцбах. Союзники намагалися повернути на золотоординський

престол Тохтамиша. У битві взяли участь близько 95 тисяч вояків з обох боків. Вона завершилася повним розгромом союзного війська. Поразка погіршила політичні по­зиції Литви, що опинилася неспроможною протистояти тиску сусідів. Це була одна з найбільших битв XIV ст. у Східній Европі, у якій загинули десятки князів.

Завдання

1. Схарактеризуйте політику князя Вітовта.
2. Які зміни в управлінні українськими зем­лями відбулися за князювання Вітовта?

2-га група. Боротьба з Тевтонським орденом Авторитет Вітовта зріс після Грюнвальдської битви 1410 р., яка була складником «Великої війни» (1409-1411 рр.) Польщі і Литви проти Тевтонського ордену. Під зна­менами хрестоносців виступили представни­ки 22 країн феодально-католицької Європи (80 тис. осіб), на боці Польщі і Литви — союз­не військо (100 тис. осіб), у складі якого були і полки з українських земель. Хрестоносці зазнали ніщивної поразки (18 тис. осіб було вбито, 14 тис. — потрапили в полон, заги­нув великий магістр ордену Ульріх фон Юн- гінген).

Значення перемоги у Грюнвальдській битві:

•      зупинила просування хрестоносців на Схід;
•      врятувала слов’янські народи від німець­кого поневолення;
•      завдала Тевтонському ордену смертельно­го удару, після якого він не зміг віднови­ти своєї колишньої військової могутності;
•      суттєво зміцнила позиції Великого кня­зівства Литовського.

Завдання

•      Визначте причини, основні події і на­слідки Грюнвальдської битви для сло­в’янських народів.

3-тя група. Городельська унія (1413 р.) Городельська унія (1413 р.) — угода між

польським королем Ягайлом та великим кня­зем литовським Вітовтом.

1. Визнано право на існування самостійно­го Великого князівства Литовського, але вплив Польщі зберігався.
2. Вітовту було надано право довічного пра­вителя Великого князівства Литовського під зверхністю польського короля.
3. Литовці-католики дістали такі самі права, як і польська шляхта, мали можливість брати участь у великокнязівській раді.
4. Литовські феодали-католики на протива­гу православним дістали право повністю розпоряджатися своїми земельними во­лодіннями, обіймати державні посади.
5. Участь православних у державному управлінні обмежувалася.
6. У Литві було запроваджено польський адміністративний подія, зростав вплив католицької церкви.

Наслідки Городельської унії:

•     розширилася сфера впливу католицизму і зріс вплив католицької церкви;
•     українські землі роздавали католицькій церкві;
•     у Луцьку та Кам’янці-Подільському було засновано єпископські кафедри;
•     унія внесла розбрат між:
•     православними і католицькими фео­далами;
•     православними народними масами та покатоличеною знаттю Великого кня­зівства Литовського і тому:

а) внесла розкол на українських землях;

б) призвела до посилення соціального, національного та релігійного гніту;

•     унія сприяла активізації руху опору про­ти польських феодалів у Литві.

1429 р. у Луцьку Вітовт скликав з’їзд, на якому мав коронуватися королівською коро­ною. Але коронування не відбулося, бо поля­ки, що не хотіли зростання ролі Великого кня­зівства Литовського та перетворення його на королівство, перехопили корону й порубали її на частини. Вітовт 1430 року раптово помер.

Завдання

1. Охарактеризуйте основні положення Го­родельської унії.

2. Визначте наслідки унії для українських земель.

7. Висновки

1. За майже 40 років правління Вітовт утворив державу з міцною владою Великого князя і поклав край пануванню удільних князів.
2. Вітовт залишив українським землям їхню автономію, призначаючи замість князів своїх намісників і воєвод.
3. Цю автономію він гарантував особливи­ми грамотами, у яких було підтверджено права церкви і духовенства, особисті пра­ва населення, його самоуправління й міс­цевий суд, регульовано фінансові справи.
4. Суд був зосереджений у руках воєвод і на­місників, на яких можна було скаржити­ся самому князеві. Було гарантовано осо­бисту безпеку, карати можна було лише за рішенням суду.
5. Проте релігійна політика Вітовта і поши­рення польських впливів після 1413 р. спричинили невдоволення населення.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ Історичний диктант

1. Кревська унія була укладена ... року.
2. Литовський князь, який одружився з польською королевою.
3. Великий князь литовський, батько князя Ягайла.
4. Місто, де 1392 року була укладена угода між Ягайлом і Вітовтом.
5. Територія України, яку приєднав до Польщі Казимир III.
6. Самоврядування певної частини держави.
7. Польська королева, яка одружилася з князем Ягайлом.
8. Друге ім’я князя Ягайла.
9. Австрійський княжич, наречений поль­ської королеви Ядвіги.
10. Князь, який об’єднав литовські племена.
11. Селище, біля якого 1410 року був роз­громлений Тевтонський орден.

Відповіді: 1 — 1385 р.; 2 — Ягайло; 3 —

Ольгерд; 4 — Острог; 5 — Галичина; 6 — ав­тономія; 7 — Ядвіга; 8 — Владислав; 9 — Вільгельм; 10 — Міндовг; 11 — Грюнвальд.

Метод «Прес»

(Учні відповідають на проблемне завдан­ня, поставлене на початку уроку.)

♦ Чому навіть у найсприятливіший для по­літичного розвитку українських земель період Велике князівство Литовське не перетворилося у Білорусько-Литовсько- Українську державу?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати § 22 підручника (С. 159-161).
2. Завершити роботу над виконанням за­вдань на контурній карті й схему по Кревській унії (причиново -наслідкові зв’язки).

Випереджальне завдання (за бажан­ням) — підготувати повідомлення: «Свидригайло — спадкоємець трону Вітовта».