Лабораторна робота
Тема: Дослідження властивостей та способів добування дисперсних систем.
Мета: Вивчити методи та властивості грубодисперсних систем.
Реактиви та обладнання: штатив з пробірками, бюкс, фільтрувальний папір, колби, розчин мила та білка, рослинна олія, ізоаміловий спирт, желатин, крейда.
З правилами безпечної роботи ознайомлений(а) і зобов’язуюсь їх виконувати
______________ / підпис
ХІД РОБОТИ
Дослід 1: Отримання емульсій.
Приготуйте 3 пробірки та налийте в першу 5 мл води, в другу 5 мл розчину мила, а в третю - 5 мл розчину білка. Додайте в кожну пробірку по 3-6 крапель рослинної олії та добре розмішайте вміст. Спостерігайте утворення та відносну швидкість руйнування емульсій. Дайте пояснення різної стійкості отриманих емульсій.
Спостереження:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Висновок:_______________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 2: Отримання пін.
Налийте в колбочку 10-15 мл води та через капілярну трубочку продувайте повітря. Повторіть дослід, змінивши воду розчином мила. В якому випадку утвориться піна? До отриманої піни додайте 1-2 краплі ізоамілового спирту, як це вплинуло на стійкість піни? Поясніть чому в чистій воді піна не утворюється, а утворюється в розчині мила? Яка роль ізоамілового спирту?
Спостереження:__________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Висновок:_______________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 3: Час життя піни.
Готують розчин, як в 2 досліді. Для одержання піни використовують тверде мило, пральний порошок. Досліджуваний розчин наливають в склянку на 50мл та перемішують. Потім в нього поміщають дротяне кільце. Кільце обережно виймають із рідини та по секундоміру відмічають час з моменту утворення плівки до її руйнування. Результати дослідів наносять на графік, де на осі ординат відмічають час, а на осі абсцис - концентрацію розчину. Час життя пін, утворених різними речовинами, порівняти та зробити висновки.
Спостереження:__________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Висновок:_______________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 4: Отримання суспензії
Налити в дві пробірки дистильованої води до половини об’єму. В одну з них додати 1 мл 0,5%-ного розчину желатину. Потім внести в обидві пробірки по одному мікрошпателю розтертої в порошок крейди й інтенсивно перемішати. Відзначити відносну швидкість розшарування суспензії в обох пробірках.
Спостереження:__________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Висновок:_______________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________
|
Назва продукту |
Тип грубо дисперсної системи |
Дисперсна фаза |
Дисперсне середовище |
|
Вершкове масло |
|
|
|
|
молоко |
|
|
|
|
Какао порошок |
|
|
|
|
Хліб |
|
|
|
|
Шоколадна паста |
|
|
|
|
Майонез |
|
|
|
|
Кетчуп |
|
|
|
|
Чай |
|
|
|
|
Борошно |
|
|
|
|
Газована вода |
|
|
|
|
Зефір |
|
|
|
|
Кефір |
|
|
|
|
Яєчний жовток |
|
|
|
|
Сметана |
|
|
|
|
Пористий шоколад |
|
|
|
|
Сік |
|
|
|
|
Капучіно |
|
|
|
|
Омлет |
|
|
|
|
Кров’янка |
|
|
|
|
І- Варіант |
ІІ- Варіант |
|
1. Дайте визначення поняттю “суспензія”?
|
1. Дайте визначення поняттю “аерозоль”? |
|
2. Методи одержання емульсій?
|
2. Методи одержання суспензій? |
|
3. Що таке коалесценція?
|
3. Які типи емульсій існують? |
|
4. Які властивості мають порошки?
|
4. Як збільшити стійкість піни? |
|
5. Які властивості мають аерозолі?
|
5. Що таке деемульгування і де воно застосовується?
|
1. Вільно дисперсними системами є:
А. гелі; В. піни;
Б. емульсії; Г. пасти.
2. З наведених систем до зв’язано дисперсних належать:
А. аерозолі; В. емульсії;
Б. гідрозолі; Г. піни.
3. При змішуванні яких двох рідин може утворитися емульсія:
А. олія і гексан; В. етанол і діетиловий ефір;
Б. гліцерин і ацетон; Г. олія і вода.
4. Поділ дисперсних систем на ліофільна та ліофобні – це класифікація за:
А. міжфазною взаємодією; В. агрегатним станом;
Б. дисперсністю; Г. електричними властивостями.
5. Емульсії, які застосовують в харчовій промисловості є:
А. колоїдними розчинами; В. розчинами ВМС;
Б. справжніми розчинами; Г. грубодисперсними системами.
6. Величина краплин емульсій переважно мають розміри:
А. 10–9–10–7; В. 10–5–10–4;
Б. 10–7–10–5; Г. <10–9.
7. Процес злиття крапель емульсії, що відбувається самодовільно і призводить до розшарування емульсії називається:
А. емульгування; В. коалесценція;
Б. деемульгування; Г. опалесценція.
8. Вкажіть розчин, який утворює піну з найбільшою стійкістю:
А. СH3COOH; В. С17H35COOH;
Б. C2H5OН; Г. С17H35COONa.
9. Висококонцентровані емульсії називаються?
А. гелі; В. креми;
Б. пасти; Г. мазі.
10. До емульсій відноситься:
А. томатний сік; В. молоко;
Б. кисіль; Г. всі вище перераховані продукти.
11. Укажіть ряд прикладів, де всі зазначені системи є вільно-дисперсними:
А. газові емульсії, колоїдні розчини, розведені емульсії;
Б. аерозолі, суспензії, піни;
В. суспензії, ліозолі, тверді золі, тверді піни;
Г. аерозолі, цеоліти, порошки.
12. Вкажіть ряд прикладів дисперсних систем, які всі належать до аерозолів:
А. тумани, колоїдні розчини, дими;
Б. дими, тумани, пили;
В. вугільний пили, емульсії, суспензії;
Г. глини, піни, газові емульсії.
13. Порошки – це дисперсні системи, які можна розглядати як:
А. осаджені аерозолі; Б. осаджені суспензії;
В. осаджені емульсії; Г. осаджені колоїдні розчини
14. Якщо помістити порошок у рідину, то утвориться:
А. емульсія; Б. аерозоль; В. суспензія; Г. піна.
Найбільш дрібний порошок називається:
А. пудра; Б. пил; В. пісок; Г. усі відповіді правильні.
15. Один із поширених методів одержання порошків і суспензій – осадження з розчинів. Це – метод:
А. диспергування; Б. фізична чи хімічна конденсація;
В. пептизація; Г. фільтрування.
16. Концентровані суспензії називають:
А. твердими золями; Б. пастами; В. осадом; Г. рідкими золями.
17. Одна з властивостей пін – це дисперсність. Виберіть визначення дисперсності піни.
А. відношення об’єму піни до об’єму розчину, який пішов на її утворення;
Б. час існування елемента піни (бульбашки, плівки) чи певного об’єму піни;
В. розподіл бульбашок за розмірами, чи середнім розміром бульбашок;
Г. усі відповіді правильні.
18. Одна з властивостей пін – це кратність. Виберіть визначення кратності піни.
А. відношення об’єму піни до об’єму розчину, який пішов на її утворення;
Б. час існування елемента піни (бульбашки, плівки) чи певного об’єму піни;
В. розподіл бульбашок за розмірами, чи середнім розміром бульбашок;
Г. усі відповіді правильні.
19. Одна з властивостей пін – це стабільність. Виберіть визначення стабільності піни.
А. відношення об’єму піни до об’єму розчину, який пішов на її утворення;
Б. час існування елемента піни (бульбашки, плівки) чи певного об’єму піни;
В. розподіл бульбашок за розмірами, чи середнім розміром бульбашок;
Г. усі відповіді правильні.
20. Від чого залежить утворення емульсій того чи іншого типу (О/В чи В/О):
А. не залежить від співвідношення рідин, які взяті для їх добування;
Б. залежить від співвідношення рідин, які взяті для їх добування;
В. визначається тільки природою емульгатора;
Г. не визначається тільки природою емульгатора.
1