Конспект уроку

8 клас. Історія України 

Тема: Морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний.     Хотинська війна

Мета уроку:

навчальна - розкрити характерні особливості історії України першої половини ХVІІ ст. – «доби героїчних походів»; поглибити знання учнів про військове мистецтво українського козацтва;  охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана     П. Конашевича-Сагайдачного; визначати значення й наслідки участі українського козацтва в Хотинській війні;

розвиваюча – розвивати вміння показувати на карті напрямки походів козаків на турецько-татарські фортеці в перші десятиріччя XVII ст., місце Хотинської битви; встановлювати хронологічну послідовність подій;  визначати причинно-наслідкові зв’язки подій, що стосуються доби героїчних походів,  характеризувати та оцінювати діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, висловлювати ставлення до П. Сагайдачного; розвивати вміння робити критичний аналіз історичних текстів.

виховна – виховувати в учнів толерантне ставлення до різних оцінок історичних подій та постатей, поважне ставлення до історичного минулого українського народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта, ілюстративний матеріал, роздатковий матеріал, мультимедійна дошка, презентація.

Основні поняття й терміни: ясир, яничар, чайка, галера, гарем, Хотинська війна.

Основні дати: перша чверть XVII ст. – «доба героїчних походів» українського козацтва,   1616 р. – взяття козаками на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним фортеці Кафа; 1621 р.- Хотинська війна.

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного;

• визначати наслідки участі козаків у Хотинській війні;

• визначати хронологічну послідовність основних подій.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вчитель: Доброго дня, шановні учні. Великий арабський письменник та філософ Сааді говорив «Учень, який вчиться без бажання, – це птах без крил». Я бажаю Вам, щоб на сьогоднішньому уроці кожен з вас був орлом, птахом з найбільшими крилами.

Девіз уроку: Зібратися разом – це початок,

Триматися разом - це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Досягти успіху можна за умови

Настанова учителя на роботу.

Щоб не просто слухали, а чули.

Щоб не просто дивилися, а бачили.

Щоб не просто відповідали, а міркували.

Дружно і плідно працювали.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вчитель: Діти, давайте пригадаємо, яку тему ми вивчали на попередньому уроці?

Прийом «Незакінчене речення» (Слайд 1)

1. Дике поле  - це….
2. Слово «козак» означає …(вільна, озброєна людина)
3. Перша згадка про українських козаків відноситься до…(1492 р.)
4. Укріплена козацька фортеця за Дніпровими порогами називалась ..(Січ)
5. Посередині Січі стояла…. (церква Пресвятої Богородиці)
6. Козацький уряд …(Кіш)
7. Головний на Січі (Кошовий отаман)
8. Першу Запорізьку Січ заснував ….(Дмитро Вишневецький (Байда))
9. Хортинська Січ була заснована у …(1556р)
10. Козацький човен…(Чайка)
11. Клейноди козаків… (корогва, булава, бунчук, пірнач, печатка, литаври)
12.  Житло козаків… (курінь)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Де  логіка?» (Слайд 2)

Вчитель: Уважно розгляньте малюнки розміщені перед вами. Знайдіть зв'язок між малюнками, якщо ви правильно виконаєте завдання, то визначите тему нашого уроку.

 
Учні відповідають, що трьома картинками зашифровано тему «Морські походи козаків»

Вчитель: Абсолютно правильно, тема нашого сьогоднішнього уроку «Морські походи козаків першої половини ХVII cт.». (Слайд 3)

Тож пропоную поглянути на тему та сформулювати запитання на які б ви хотіли отримати відповіді на сьогоднішньому уроці.

(Учні формулюють запитання та озвучують їх, приклеюючи на зображення чайки.)

Вчитель: Турецький літописець Наїма сказав: «Можна впевнено сказати, що запорізькі козаки своїм хистом та хоробрістю в морських битвах перевершують всі інші народи.»  До ваших запитань я додам ще одне опрацювавши матеріал ви повинні дати відповідь на запитання:

Проблемне питання: Чому перші два десятиліття ХVII ст. ми називаємо добою героїчних походів козаків?» (Слайд 4)

IV. Вивчення нового навчального матеріалу

1. Доба героїчних походів козаків

Розповідь учителя.

Наприкінці ХVІ ст. почастішали напади кримських татар на українські землі. Вони грабували, нищили українські міста й села, залишаючи після себе пустку.

Завдання: Прослухати уривок  народної думи та зробити висновки щодо наслідків, які мали для українців татарські напади. (Слайд 5)

Зажурилась Україна,

Що ніде прожити:

Гей, витоптала орда кіньми

Маленькії діти!

Ой, маленьких витоптала,

Великих забрала,

Назад руки простягла,

Під пана погнала.

За рікою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли,

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть.

Запитання:

Які наслідки  мали турецько – татарські напади для українських земель?

Орієнтовні відповіді:

• Знищення й спустошення українських земель.

• Пограбування й спалення українських міст та сіл.

• Захоплювали в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, які потрапляли в рабство

•   Всіх, хто чинив опір, убивали.
•   Турецько-татарські набіги мали жахливі наслідки і були великим лихом для українського народу.

Робота з новими термінами та поняттями.

Розповідь вчителя. Турки і татари під час нападів  брали ясир, захоплювали чоловіків , жінок та дітей, щоб продати на невільницьких ринках. Українські полонянки потрапляли до гаремів чи ставали служницями. Хлопчиків забирали до казарм, щоб виховувати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця або вони ставали гребцями на турецьких галерах.

Бесіда: – Які терміни є для вас знайомими? Чи можете ви пояснити їх значення.

Орієнтовані відповіді: (Слайд 6-7)

Гарем – жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки і наложниці господаря.

Галера – назва великого веслового військового судна в Османській імперії.

 Яничари – привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих – християн, які виховувалися для військової служби.

Ясир - бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.

Вчитель: За таких умов єдиними захисниками українського населення стали запорізькі козаки. Саме вони під проводами своїх гетьманів збирали флотилії з чайок та вирушали визволяти українських бранців.

Перегляд відеоролика «Морські походи козаків»

https://www.youtube.com/watch?v=8cy2RUBEfWg

Робота з картою

Завдання:

1.Назвіть та покажіть , які турецькі фортеці були взяті козаками на початку ХVІІ століття? (Варна, Синоп, Перекоп, Кафа)

2.В чому полягало значення взяття Кафи? (Кафа – це найбільший невільницький ринок)

3.Завдяки чому морські походи козаків були такими вдалими? ( Завдяки мужності та військовій майстерності козаків)

Робота в групах + квест-пошук(Слайд 8,9)

Завдання:  Керуючись матеріалом підручника, переглянутим відео та використовуючи карту в атласі заповніть таблицю «Морські походи козаків»

Учитель:

Морські походи козаків мали важливе значення. Вони сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів щодо України та європейських держав, сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів.

2. Гетьман П.Конашевич- Сагайдачний

Вчитель: Із середини ХVII ст. майже всі морські та сухопутні походи козаків очолював видатний гетьман ім’я якого ви дізнаєтесь розгадавши криптограму.

Метод «Телефон». (Слайд 10)

- Відгадайте хто водив козаків у морські походи?

          068-21-347-951

         (Сагайдачний)

Вчитель: Так, саме період морських походів українського козацтва став періодом діяльності відомого гетьмана українського козацтва Петра Конашевича-Сагайдачного.

Робота групах + спільний проект + квест-пошук (Слайд 11)

Завдання:

- Опрацювавши відповідний матеріал підручника та додаткові джерела інформації, визначити основні напрями діяльності гетьмана. (Свої відповіді учні записують на окремих аркушах паперу А-4, які будуть прикріпляти на дошку).

1-а група– Сагайдачний-полководець.

2-а група– Сагайдачний - дипломат.

3-я група– Сагайдачний - громадський діяч.

І група – Сагайдачний-полководець

Гетьманство Петра Сагайдачного було нетривалим. Проте за 6 років свого гетьманування він здійснив одну з основних реформ війська і перетворив його з партизанських загонів на регулярну армію.

Він суворо заборонив козакам пити горілку під час морських походів. Порушників цього наказу викидали за борт.

Одночасно Сагайдачний збільшив число козацьких чайок до 300. Якщо врахувати, що в козацьку чайку може сісти від 50 до 70 чоловік, то в похід одночасно могло вирушити від 15 до 21 тисячі воїнів…

 Ставши гетьманом, П. Сагайдачний велику увагу звертав на зміцнення війська:

• систематично проводив його реорганізацію;

• звільнявся від ненадійних і тих, хто порушував дисципліну;

• дбав про озброєння козаків;

• домігся, щоб кожен козак мав коня;

• проводив тренування і навчання війська;

• час від часу проводив огляд військового вишколу козаків;

• збільшив кількість чайок до 300.

Січ перетворилася на величезну корабельню, де кожен мав роботу: одні обрубували гілля зі стовбурів лип і верб, інші видовбували середину, ще якісь закріплювали дубові ребра. Частина січовиків готувала зброю на козацькі човни, хтось порядкував біля вітрил і захисних лаштунків-в'язанок очерету, якими обкладали готове судно. Ті в'язанки мали утримувати його на воді та захищати від ворожих куль і ядер. Будівництво козацького флоту посувалося швидко: за півмісяця шістдесят січовиків повністю споряджали корабель до походу.

ІІ група Сагайдачний - дипломат.

Сагайдачний був непересічним політиком та дипломатом, який дивився на роки вперед та вибудовував дипломатичні комбінації. Він наполегливо й неухильно проводив свою політичну лінію, дотримуючись чіткої позиції щодо польського короля, магнатів та шляхти.

Сагайдачний боровся за розширення козацького реєстру та  намагався легалізувати й офіційно визнати козацьку військову та політичну організацію, розширити козацькі права, вивести польські війська з України, встановити релігійне рівноправ'я та визнати вищу православну ієрархію. При ньому Київ знову стає політичним осередком нової України.

У зовнішній політиці Петро Сагайдачний дотримувався вираженої антиосманської орієнтації. Під його проводом запорозькі козаки здійснювали активну протидію туркам і татарам, що призупинила європейську експансію Османської імперії. Сагайдачний проводив активні дипломатичні переговори для пошуку союзників у боротьбі проти турків, зокрема, із перським шахом Аббасом I Великим та герцогом Карлом Ґонзаґа де Невера. Разом з тим, очолюючи реєстрове козацтво, яке перебувало на службі польського уряду, Петро Сагайдачний був змушений відстоювати польські інтереси. Він підтримав польську позицію та взяв участь у поході королевича Владислава під час боротьби за московський престол.

ІІІ група – Сагайдачний - громадський діяч.

Петро Сагайдачний отримав освіту в Острозькій школі .

За сприяння Сагайдачного було засновано школу при Київському братстві, що згодом розвинулась у Києво-Могилянську академію.  Впродовж усього життя він допомагав освітнім та культурним центрам матеріально, за заповітом залишивши  майже все своє майно й гроші Київській, Львівській і Луцькій школах «на науку і виховання бакалаврів учених дітям християнських за чим би наука тривати могла вічні часи».

Уславився Сагайдачний також своєю просвітницькою діяльністю й захистом православної церкви. Гетьман опікувався церквами, монастирями, школами, а перед смертю великі суми грошей заповів Львівському та Київському братствам і на інші благодійницькі цілі.

Також П. Сагайдачний підтримував православну церкву, зокрема він був ініціатором відновлення 1620 року вищої ієрархії православної церви, фактично втраченої після Берестейської унії. Це стало можливе завдяки вступу козаків до Київського братства та особистому сприянню Конашевича.

Прогнозовані  відповіді учнів:

Сагайдачний-полководець

•                      Реформує козацьке військо, створює дисципліновану козацьку армію.
•                      Домігся збільшення кількісного складу запорізьких флотилій
•                      Успішні морські походи 1616-1618рр.
•                      Запровадив легку й маневрену артилерію та добре озброєну і навчену піхоту.
•                      Перемога у Хотинській битві.

Сагайдачний - дипломат

•                      Боровся за розширення козацьких прав.
•                      Київ стає знову політичним осередком нової України.
•                      Козацтво вперше сформувало свою політичну програму
•                      Брав активну участь у тогочасній європейській політиці

Сагайдачний - громадський діяч

•                      Опікувався освітою та був покровителем Острозької школи.
•                      Був ініціатором відновлення вищої ієрархії православної церкви
•                      За його с сприяння було засновано школу при Київському братстві.

3. Українські козаки у Хотинській війні 1620-1621 р.Вчитель: 1620 р. козаки під проводом Сагайдачного знову напали на столицю Порти Стамбул. Це стало причиною загострення відносин між Річчю Посполитою, на території якої проживали козаки, та Османською імперією.

Коло знань(Слайд 12)

Перегляд кліпу «Ой на горі та й женці жнуть»

https://www.youtube.com/watch?v=ojtOxnv8CL0

V. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Історичний Дарц» (Слайд 13) 

А                                             B

        1                              1

            2         3     3         2

                      3        3                      

     1       2                      2         1               

C                                              D

Сектор А «Хронологічний»

1. Хронологічні рамки Доби героїчних походів (1600-1620 рр.)
2. Роки гетьманування П. Сагайдачного (1605-1620 рр.)
3. Скільки років минуло від походу Сагайдачного на Кафу до початку Хотинської війни (4 роки)

Сектор Б «Особистості»

1.  Герой української народної пісні «Ой на горі тай женці жнуть» (П. Конашевич- Сагайдачний)
2. Очільник війська Порти у Хотинській битві (Осман ІІ)
3. Як звали дружину П. Конашевича- Сагайдачного (Анастасія Повченська)

Сектор С. «Картографічний»

1. Покажіть на карті найбільший невільничий ринок у Османській імперії (Кафа)
2. Покажіть на карті назву фортеці з захоплення якої почалась доба героїчних походів козаків (Кілія)
3. Місце поразки поляків у 1620 р. (Цецора)

Сектор D «Домашнє завдання»

1. Виконати завдання на контурній карті
2. Намалювати малюнок «Морські походи козаків»
3. Опрацювати матеріал ₴12 с.81-87

VIІ . Підведення підсумків  уроку

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Учитель:

- Отже, чому козацькі морські експедиції ХVІІ ст. назвали «Добою героїчних походів»?

Робота з плакатом «Чайка»

•          Чи здійснились ваші очікування?

Вчитель: Видатний український письменник, кінорежисер О. Довженко сказав «народ, що не знає своє історії-це народ сліпців». Героїчне минуле нашого народу демонструє нам безліч прикладів героїзму, благородства, любові до своєї країни, безмежної відданості їй. Не будьте сліпцями! Ми нащадки славного українського народу. Пам’ятайте про це! Любіть, бережіть, плекайте державу подаровану нам пращурами, примножуйте її для своїх нащадків. Це важливо! Це стосується кожного!

VI . Домашнє завдання (Слайд 14)

1. Виконати завдання на контурній карті
2. Намалювати малюнок «Морські походи козаків»
3. Опрацювати матеріал ₴12 с.81-87