Пізнавальні завдання з теми "Прислівник"

ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ З ТЕМИ „ПРИСЛІВНИК”

1. Прочитайте словосполучення і спробуйте виділити в них при­слівники. Поясніть, як ви це зробили.

Працювати натхненно, прийти додому, виконувати вчасно, піднявшись вгору, зупинка напівдорозі, падіння сторчака, виготовлений нашвидкуруч, набагато вищий, над­звичайно весело, трохи сумно.

 - Визначте, у яких словосполученнях прислівник позначає ознаку дії, у яких—ознаку предмета, а в яких—ознаку ознаки. Поясніть, від чого це залежить. Чи має прислівник певні граматичні ознаки?

 - Дайте визначення прислівника.

2. Прочитайте. Випишіть словосполучення з прислівниками.

Чи різняться прислівники за значенням?

Поставте питання до прислів­ників і визначте, які саме ознаки дії вони позначають (місце, час, спосіб дії).

Сонце прокинулось пізно, склало свої золотисті крила і повисло над лісом. Поглянуло згори довкола, та так ласкаво, що ліс враз зазолотився, засяяв. Тепер навіть столітні дуби приміряли багряну одіж. Дружно зашуміли, загомоніли, замахали вітами, застогнали, ніби навперебій кликали літо із синьої далини.

  - Визначте, яким видом зв'язку поєднується прислівник з дієсло­вом. Доведіть свою думку.

 - З'ясуйте, яку роль відіграють прислівники в цьому тексті. До якої частини мови подібний прислівник за своєю роллю у мовленні?

3. Спишіть, розподіливши словосполучення на три групи за­лежно від того, що означають прислівники—причину, мету чи міру і ступінь дії.

Трохи повернути, забути спохвату, говорити наздогад, дуже хвилюватися, повторювати утретє, набрати чимало, залишити навмисне, чинити неспроста, виставляти напо­каз, забути спросоння, спіткнутися зосліпу, поламати на зло, викинути зозла, розділити начетверо, перевершити набагато.

  - Зробіть узагальнюючий висновок про те, які ознаки дії може позначати прислівник.

5. Прочитайте. Чи різняться виділені прислівники від інших прислівників? Доведіть.

Маковейчику просторо і легко на серці.  В селі було пусто й тихо.

5. Поясніть, як ви розрізняєте прислівники і прикметники у таких словосполученнях.

Холодне повітря — зустріти холодно, яскраво світити — яскрава фарба, багато щук — багато вдягнений, мало іграшок—мало читати, хороше повітря—хороше вдягнутися, добре попрацювати — добре ставлення.

6. Порівняйте слова, що виступають в ролі означення. До яких частин мови вони належать? Поясніть, як ви їх розрізняєте.

Київ (який?) сьогодні — молодий (який?) Київ,

шлях (який?) уперед — широкий (який?) шлях,

борщ (який?) по-українськи — смачний (який?) борщ,

їзда (яка?) галопом — швидка (яка?) їзда.

- Пригадайте, які прикметники мають ступені порівняння. Які ступені порівняння та їх форми ви знаєте?

     7. Прочитайте і випишіть лише ті прислівники, що мають ступені порівняння (їх має бути 11).

Навперейми, під гору, близько, рішуче, по-іншому, вище, не сьогодні-завтра, струнко, віч-на-віч, мужньо, довше, прямцем, післязавтра, самовпевнено, самотньо, як-найяскравіше, уп'яте, угору, найдовше, спочатку, значно сильніше.

  - Поясніть, за якими ознаками слід розпізнавати прислівники, що мають ступені порівняння.

  - Порівняйте творення ступенів порівняння прислівників та прик­метників. Що в них є спільного та яка між ними різниця?

8. Прочитайте. Зверніть увагу на те, що форма деяких при­слівників і прикметників збігається. Вкажіть прикметники і прислів­ники. Поясніть, як ви їх розрізняєте.

Це дерево вище за інші.   Вибери собі найкраще яблуко.

   9. Спишіть, розташувавши прислівники за ступенем поступо­вого збільшення або зменшення ознаки дії.

Давним-давно, з діда-прадіда, давно, з давніх давен; відмінно, добре, хороше, краще, прекрасно, чудесно; ані­скільки, мало, замало, аніскілечки.

  - Зробіть висновок про те, які засоби позначення зменшення чи збільшення ступеня ознаки дії використовуються в українській мові.

10. Спишіть прислівники, групуючи їх за способами   творення.

Вголос, донині, заочні, набагато, добре, великодушно, підряд, тепло, ніяк, будь-де, казна-коли, хтозна-як, ко­лись, як-небудь, мовчки, дарма, відколи, зверху, знадвору, недостатньо, по-козацькому, пошепки, насилу, по-перше, втретє, по-вашому, по-англійськи, завглибшки, навесні, напоготові, спіднизу.

      - Визначте, від яких частин мови творяться прислівники. Виділіть префікси та суфікси, за допомогою яких вони утворені. Доведіть, коли утворився прислівник — раніше чи пізніше від інших самостійних частин мови.

11. Спишіть, розподіляючи прислівники на групи відповідно до способів творення. Назвіть ці способи творення.

Босоніж, нашвидкуруч, втридорога, тишком-нишком, мало-помалу, голіруч, далеко-далеко, миттю, цілком, бігом, ранком, самохіть, запанібрата, сухо-насухо, місцями.

      - Зробіть узагальнюючий висновок про способи творення, які властиві прислівникам.

      - Спробуйте визначити походження терміна прислівник.

12. Чи є прислівники із суфіксами, які мають здрібніло-пестливе значення? Доведіть.  Утворіть і запишіть прислівники із суфіксом -увато (-ювато)

  - Визначте, якого значення надають прислівникам ці суфікси.

13. Прочитайте. Доведіть, чи є в поданих сполученнях слів прислівники.

Дивитися звіром, летіти стрілою, падати каменем, брати жужмом, бігти підтюпцем, їсти поїдом, йти повагом.

- Доберіть до прислівників синоніми. З'ясуйте, які з прислівників-синонімів є виразнішими, образнішими.

14. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть, як ви розрізняєте числівники і омонімічні іменники, прикметники, числівники та займенники.

(3) верху цього не видно. (3) верху гори видно далеко. Якщо (на) пам'ять не покладаєшся, запиши. Завчили правило (на) пам'ять. (В) останнє ми бачились минулого року. Ми домовились про це (в) останнє наше побачення. Твір написаний (на) швидку. (На) швидку їзду не розраховуйте. Вилийте воду не (в) перше, а (в) друге відро. (В) перше познайомилися давно, а тепер зустрі­лися (в) друге. (По) тому вікно погасло і знов засвіти­лось. (По) тому березі річки ходили люди.

15. Порівняйте виділені слова. Поясніть, які з них в прислів­никами, а які дієприслівниками.

Юрко читає сидячи. Сидячи на дивані, Микола ди­виться телевізор. Стоячи біля дошки, Мишко відповідав на запитання вчительки. Оксана пише стоячи.

       - Складіть речення з поданими прислівниками та однозвучними іменниками з прийменниками.

Надворі — на дворі, набік — на бік, восени — в осені.

16. Простежте, від чого залежить наголошування прислівників.

            Зробіть відповідні висновки.

Пізній — допізна.

правий — справа,      

зустріч — назустріч,     

давній — здавна,         

ліворуч, ліворуч

натщесерце, натщесерце; 

воднораз, воднораз; 

мимоволі, мимоволі,      

    Сумний — сумно,

тяжкий — тяжко,

глухий — глухо,

кривий — криво.

тихо — тихо,

    ледве—ледве,

зроду—віку,

туди — сюди.

17. Прочитайте. Які прислівники вжиті недоречно? Спишіть, за­мінивши прислівники синонімами.

1. Слава продавця росла й ширилася доти, поки слід­чий не поцікавився. 2. Я поти ждав її, доки не прийшла аж увечері. 3. У нас зараз весна. 4. Де гриміли колись гармати, зараз, сміх звучить.

18. Доведіть, що у кожному словосполученні е прислівники:

Вставати на світанку, підскочити з радості, міряти на око, працювати, на совість, плакати з болю, приїхати з-за кор­дону.

         - Як відрізняти такі прислівники від сполучень слів?

19. Прочитайте і спробуйте пояснити написання н, нн в прислівниках

Давно

розкішно    

червоно    

доречно

Позмінно

старанно

щоденно    

незрівнянно

         - Якщо вам не вдалося виконати перше завдання, зробіть слово­твірний розбір поданих прислівників. Встановіть, чи е залежність у написанні н і нн у прислівниках та прикметниках, дієприкметниках, від яких прислівники походять.

20. Спишіть, розкриваючи дужки, ставлячи коми. Сформулюйте правила напи­сання не з прислівниками.

1. Було щось (не) вимовно життєдайне у цьому со­нячному дощі і всі це відчули. 2. Жайворонок підлетів (не) високо й по­виснув мов на ниточці. 3. Швидко (не) вловимо пливе година за годиною день за днем.  4. Робота виконана (не) вчасно а з вели­ким запізненням. 5. Надворі ще (не) холодно.

       -  Що є спільного в написанні не з іменниками, прикметниками і прислівниками, і в чому полягають відмінності?

21. Прочитайте і проаналізуйте написання прислівників у по­даних текстах. Сформулюйте проблему, яку потрібно розв'язати.

Тимко встав нерано.

Сонце вже піднялось високо і припікало.

Невесело згадав, що раненько збирався на рибалку.

Коли Тимко встав, було вже не рано.

Сонце встигло піднятися високо і припікало.

Від того, що проспав і не пішов на рибалку, на душі було не весело.

 - З'ясуйте, як пояснити написання прислівників з не разом і ок­ремо.

22. Дайте письмову заперечну відповідь на питання, використовуючи префікс ні-:

Де? куди? звідки? коли? як?

   Пригадайте і запишіть фразеологічні звороти, в яких вживаються прислівники з ні. Запишіть іх.

    Сформулюйте правило написання ні з прислівниками.

23. Прочитайте. Визначте, чи є різниця в значеннях (формі) виділених прислівників.

1. Він ясно розумів, що порятунку чекати нізвідки.  2. Щось я вже нізвідки листів не маю. 3. Випав сніг, сліду ніяк сховати. 4. Ніч колихала так ласкаво — проте не спалося ніяк.

24. Випишіть з вірша Т. Шевченка «І виріс я на чужині...» сло­восполучення з прислівниками (не менше 10). Дайте відповіді на питання і виконайте завдання:

Які з прислівників у тексті є застарілими або мають застарілу форму? Який з іменників вжито в значенні прислівника? Доведіть свою думку.

25. Зробіть спостереження над написанням прислівників. Спро­буйте сформулювати правила про написання прислівників через дефіс.

Хтозна-куди

казна-де

будь-як   

як-небудь 

де-таки 

як-от  

десь-то

по-армійському

по-російськи   

по-твоєму      

по-вашому    

по-друге        

по-п'яте

Пліч-о-пліч

віч-на-віч 

зроду-віку 

без кінця-краю

мало-помалу

гидко-бридко

сила-силенна

Порівняйте написання через дефіс прислівників та інших частив мови. Зробіть узагальнюючі висновки.

26. Спишіть, розкриваючи дужки і розподіляючи прислівники на дві групи відповідно до написання.

(Мимо) хіть, (рано) пораненьку, (сило)міць, нашвидку(руч), (пліч) (о) пліч, (темно) темно, (само) заглиблено, (привсе) людно, (оче)видячки, (де) (не) де, (тишком) нишком, (любо) дорого.

        - Які складні прислівники пишуться через дефіс, а які — разом?

27. Спишіть, розкриваючи дужки і розподіляючи словосполучення на дві групи. На якій основі здійснено групування?

Йти (на)зустріч гостям, прийти (на)зустріч випуск­ників; зібратися (у) п'ятьох, (у) п'ятьох друзів; зібратися (в)купі, (в)купі піску; взяти (за)багато, (за)багато днів; (до)дому батька, приносити (до)дому; (в)друге вікно, запитувати (в) друге; відпочивати (по) перше вересня, |(по) перше, я самостійно розв'язав задачу, (по) друге, до­поміг товаришу у її розв'язанні; ставитись (по) сусід­ському, (по) сусідському звичаю; дивитися (по) вовчому, йти (по) вовчому сліду.