Поділи Речі Посполитої. Доля українських земель. Колонії Великої Британії. Утворення Сполучених штатів Америки (США)

Тема -  Поділи Речі Посполитої. Доля українських земель. Колонії Великої Британії. Утворення Сполучених штатів Америки (США)

Мета уроку:

• охарактеризувати причини та наслідки поділів Поділи Речі Посполитої
• визначити становище українських земель у складі інших держав
• розкрити процес утворення Сполучені Штати Америки
• формувати вміння аналізувати історичні події

Тип  уроку  : комбінований

Обладнання : підручник 8 клас всесвітня історія авт. О .Пометун,  О. Дудар

Хід   уроку

1. Організаційний етап

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань

Слово вчителя:

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення важливої теми, яка пов’язана зі значними змінами на політичній карті світу наприкінці XVIII століття. Це був період глибоких перетворень, коли одні держави занепадали, а інші — навпаки, зміцнювалися та ставали провідними у світі. Зокрема, ми пригадаємо, що собою являла Річ Посполита — одна з найбільших держав Європи того часу, яка через внутрішню слабкість і втручання сусідніх держав поступово втратила свою незалежність. Також звернемо увагу на становище українських земель, які внаслідок цих подій опинилися під владою різних імперій.

 

Окрім цього, ми перенесемося до Північної Америки, де колонії Великої Британії  почали боротьбу за свої права. Ви вже знаєте, що колонії залежали від метрополії, але не завжди погоджувалися з її політикою. Саме це невдоволення стало причиною масштабного конфлікту, який увійшов в історію як Американська революція. У результаті цієї боротьби виникла нова держава — Сполучені Штати Америки, яка стала прикладом для багатьох народів у прагненні до свободи та незалежності. Отже, сьогодні ми з’ясуємо, чому одні держави зникали з карти світу, а інші — виникали, і як ці події вплинули на долю різних народів, зокрема українців.

Бесіда із запитаннями:

1. Що таке держава?

 Відповідь: Це політична організація суспільства з визначеною територією, владою та законами.

2. Які ознаки сильної держави?

Відповідь: Сильна влада, єдність населення, розвинена економіка, здатність захищати свої кордони.

3. Чому деякі держави занепадають?

Відповідь: Через внутрішні конфлікти, слабку владу, економічні проблеми та втручання інших держав.

4. Що ви знаєте про Річ Посполиту?

Відповідь: Це була велика держава в Європі, яка з часом ослабла і була поділена сусідніми країнами.

5. Що таке колонії?

Відповідь: Це залежні території, які підпорядковуються іншій державі.

6. Яка держава володіла колоніями в Північній Америці?

Відповідь: Велика Британія.

7. Чому між колоніями і метрополією виникали конфлікти?

 Відповідь: Через податки, обмеження прав і відсутність представництва у владі.

8. Як називається боротьба колоній за незалежність?

Відповідь: Американська революція.

9. Який результат цієї боротьби?

Відповідь: Утворення незалежної держави — Сполучені Штати Америки.

Вправа «Так чи ні»

1. Річ Посполита була сильною державою наприкінці XVIII ст. — Ні
2. Колонії мали повну незалежність від метрополії — Ні
3. Велика Британія володіла колоніями в Північній Америці —  Так
4. Колоністи були задоволені податками —  Ні
5. Сполучені Штати Америки утворилися в результаті війни —  Так

Вправа «Встанови відповідність»

Річ Посполита

Велика Британія

Колонії

США

А) незалежна держава

Б) залежні території

В) держава, що була поділена

Г) метрополія

Відповідь:

1 – В

2 – Г

3 – Б

4 – А

3. Мотивація   навчальної   діяльності

Мотивація навчальної діяльності

Уявіть ситуацію: держава існує багато років, має велику територію, але раптом зникає з карти світу. Саме так сталося з Річ Посполитою. Чому це стало можливим? Чи можна було цього уникнути?

Водночас на іншому континенті колонії Велика Британія вирішили не підкорятися владі метрополії та розпочали боротьбу за незалежність. У результаті виникла нова держава — Сполучені Штати Америки.

Проблемне запитання:
Чому одні держави втрачають незалежність і зникають, а інші — навпаки, утворюються та зміцнюються?

Спробуємо знайти відповідь на це запитання під час нашого уроку.

Міні-дискусія

1.Чи могли колонії отримати незалежність мирним шляхом?

Можливо, але малоймовірно, бо Велика Британія не хотіла втрачати колонії та прибутки.

2.Чому сильні держави втручалися у справи Річ Посполита?

 Щоб розширити свої території та посилити вплив у Європі.

Вправа «Зайве слово»

Річ Посполита, Пруссія, Австрійська імперія, Російська імперія

Зайве: Річ Посполита (бо її поділили, а інші — поділяли).

Колонія, метрополія, незалежність, підданство

Зайве: незалежність (бо інші пов’язані із залежністю).

§ 23  стр. 169

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ  стр. 169

Історик Фредерік Нуссбаум характеризує період 1648-1700 рр. як «...плідний геніальністю, здоровим глуздом і організаторськими здібностями. Можна було очікувати, що розум, розуміння та висока мета будуть застосовані для контролю надлюдськими відносинами загалом і відносинами між державами та народами зокрема. Факт був майже протилежним. Це був період помітної нерозважливості, аморальності та легковажності у веденні міжнародних відносин, відзначений війнами, розпочатими з туманно задуманими цілями, які велися з надзвичайною жорстокістю та шляхом безрозсудної зради союзників». Чому після завершення Тридцятилітньої війни та укладення Вестфальського миру міжнародні відносини між найсильнішими державами Європи залишалися нестабільними?

Відповідь -  Міжнародні відносини у 1648–1700 рр. залишалися нестабільними через боротьбу за гегемонію в Європі (зокрема, агресивна політика Франції за Людовіка XIV), релігійні протиріччя, що зберігалися, незавершеність територіальних суперечок після Тридцятилітньої війни та формування нової системи балансу сил, яка постійно порушувалася.

Основні причини нестабільності за цим періодом:

Французька гегемонія: Прагнення Франції до домінування в Європі, що призводило до постійних воєн (Деволюційна війна, Голландська війна).

Відсутність єдиної системи безпеки: Вестфальський мир створив систему, засновану на суверенітеті, але не забезпечив механізмів запобігання конфліктам між великими державами.

Династичні конфлікти: Війни велися не стільки за національні інтереси, скільки за династичні претензії, що часто призводило до легковажного ставлення до наслідків конфліктів.

Економічна конкуренція: Боротьба за колонії та морське панування між Англією, Голландією та Францією додавала напруженості.

Отже, період характеризувався переходом від релігійних воєн до воєн за баланс сил, які, проте, велися жорстоко та без чітких стратегічних цілей.

4.Вивчення нового матеріалу

1.  Якими були наслідки воєн першої половини  XVIII ст.?   стр. 169

ПОМІРКУЙТЕ   стр. 169

Визначте ймовірні причини постійних конфліктів, що тривали в першій половині XVIII ст. Порівняйте свої висновки з текстом підручника.

Відповідь -  Постійні конфлікти у першій половині XVIII ст. були зумовлені боротьбою великих держав за європейську гегемонію, колоніальним суперництвом, династичними кризами та зміною балансу сил (посилення Пруссії, Росії та послаблення Швеції, Речі Посполитої).

Ймовірні причини конфліктів (XVIII ст.):

Боротьба за спадщину: Після згасання династій виникали масштабні війни, такі як Війна за іспанську спадщину (1701–1714) та Війна за австрійську спадщину (1740–1748) , де провідні держави претендували на європейські та колоніальні території.

Зміна балансу сил у Східній Європі: Велика Північна війна (1700–1721) засвідчила занепад Швеції та вихід Російської імперії на позиції провідної держави у Балтійському регіоні.

Колоніальне суперництво: Велика Британія та Франція постійно конфліктували за контроль над землями в Північній Америці та Індії.

Послаблення Речі Посполитої: Внутрішня нестабільність Речі Посполитої робила її територію об'єктом втручання сусідніх держав.

Розповідь  вчителя   стр. 169-171

Після завершення Тридцятилітньої війни, як ми вже знаємо, суттєво зміцнили свої позиції Франція та Швеція. Але час плинув, і поступово посилювалася боротьба за європейські території та володіння в Новому Світі.

Однією з причин зміни балансу сил у Європі стала війна за іспанську спадщину 1701-1714 рр. Затяжний конфлікт розпочався після смерті іспанського імператора Карла II. Правитель не мав спадкоємців, тож заповідав трон онукові французького короля Луї XIV — принцу Філіппу Анжуйському. З таким рішенням не погоджувався імператор Священної Римської імперії Леопольд І, адже він прагнув захистити свої права на володіння іспанських Габсбургів.

Спочатку бойові дії тривали між Францією та Священною Римською імперією. Але в процесі війни Луї XIV почав активно розширювати свої володіння. Тож щоб запобігти надмірному посиленню Франції, Велика Британія, Нідерланди та ще кілька європейських держав об’єдналися в антифранцузький блок.

Війна була виснажливою і кровопролитною. Дослідники по-різному оцінюють її наслідки. Зокрема, Утрехтський договір 1713 р. передбачав, що «через велику небезпеку, яка загрожувала свободі та безпеці всієї Європи через занадто тісний зв’язок королівств Іспанії та Франції <...> одна і та сама людина ніколи не повинна стати королем обох королівств...». Так переможці намагалися запровадити концепцію балансу сил у міжнародних відносинах. Ще одним важливим наслідком стало посилення Великої Британії та зміцнення її позицій на морях та океанах.

Але конфлікти тривали й надалі. Між найвпливовішими тогочасними державами — Францією, Великою Британією, Пруссією, Австрійською та Російською імперіями — залишилося чимало невирішених питань. Їхні уряди намагалися не допустити посилення однієї з держав за рахунок інших. Причиною англо-французьких суперечностей залишалося питання панування в Індії та Північній Америці та у сфері європейської торгівлі. Водночас Австрія та Пруссія виборювали першість у Центральній Європі. А Російська імперія прагнула стати провідною державою та розширити свій вплив у балтійському та чорноморському регіонах.

Задля досягнення своїх цілей держави мали об’єднуватися в коаліції і при цьому захищати власні інтереси. Тож нове силове протистояння не забарилося.

Ми вже знаємо, що в 1700-1721 рр. тривала Північна війна. У цей час ослабла Річ Посполита і між сусідніми державами розгорнулася боротьба за вплив на її короля. Війна за польську спадщину тривала протягом 1733-1735 рр. Після її завершення було перерозподілено також спірні території в Італії. У результаті королем Речі Посполитої за сприяння Росії та Австрії було визнано Августа III. Новий правитель мало переймався справами підданих, що призвело до загострення внутрішнього протистояння та посилення залежності Речі Посполитої від сусідів, зокрема від Пруссії, Австрії та Росії.

Наступний конфлікт спалахнув через відсутність сина-спадкоємця в імператора Священної Римської імперії та ерцгерцога Австрії Карла VI. Після його смерті в 1740 р. у європейських дворах зітхнули з полегшенням: мовляв, «Габсбургів більше немає». Сусіди-монархи вже давно чекали вдалої нагоди, щоб розширити свої території за рахунок володіння австрійського правителя

До того ж курфюрст Баварії не визнав права на престол доньки Карла VI Марії-Терезії. Його претензії на австрійський престол підтримали Франція та Іспанія. До протистояння долучилася Пруссія — головний суперник Австрії за лідерство серед інших німецьких держав. Прусський король Фрідріх II без оголошення війни захопив багату австрійську провінцію Сілезію — і розпочалася війна за австрійську спадщину 1740-1748 рр.

Та юна імператриця Марія-Терезія проявила рішучій характер і вміння переконувати. Вона знайшла підхід до гонорових угорських аристократів та вмовила їх надати фінансову й військову допомогу. За підсумками війни Марія-Терезія домоглася визнання свого права на австрійський трон. Але Сілезію було втрачено.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 171

Розгляньте карту та визначте, які важливі територіальні зміни відбулися в першій половині XVIII ст. Поставте два-три запитання до карти. Обміняйтеся завданнями із сусідом / сусідкою по парті.

Відповідь - У першій половині XVIII ст. (1700–1750 рр.) у Європі відбулися значні територіальні зміни, зумовлені війнами за спадщину та зростанням могутності нових держав. Ключові зміни включають посилення Російської імперії (вихід до Балтійського моря), зміцнення Пруссії (загарбання Сілезії), територіальні втрати Швеції та послаблення Речі Посполитої.

Основні територіальні зміни (1700-1750):

Російська імперія: За Північною війною (1700–1721) приєднала Естляндію, Ліфляндію, Інгерманландію та частину Карелії, ставши домінантою на Балтиці.

Пруссія: Королівство значно розширилося, зокрема, внаслідок війни за австрійську спадщину (1740–1748) захопила багату провінцію Сілезію, відібрану в Австрії.

Австрійська Габсбурзька монархія: Втратила Сілезію, але за Утрехтським миром (1713) отримала Іспанські Нідерланди (Бельгію), Неаполітанське королівство, Мілан та Сардинію.

Велика Британія: Закріпила статус провідної морської держави, отримавши Гібралтар та стратегічні території в Північній Америці (за умовами Утрехтського миру).

Запитання до карти (перша половина XVIII ст.):

1. Які держави найбільше виграли територіально внаслідок Північної війни, а які — втратили?
2. Як змінилися кордони Австрійської монархії після війни за іспанську спадщину?
3. Чому захоплення Пруссією Сілезії вважається важливою зміною в європейському балансі сил?

Європа у XVIII ст.

2.  До чого призвели конфлікти  другої половини  XVIII ст.    стр.  172

ПОМІРКУЙТЕ  стр.  172

Які країни ставали дедалі слабшими через постійні конфлікти у XVIII ст.?

Відповідь – У XVIII столітті деякі держави Європи поступово втрачали силу через постійні внутрішні та зовнішні конфлікти.

Найяскравішим прикладом є Річ Посполита. Вона мала велику територію та значний політичний вплив, але слабка центральна влада, постійні конфлікти між магнатськими родами, боротьба за посади та нерозвинена армія робили її вразливою. Як наслідок, сусідні сильні держави — Російська імперія, Пруссія, Австрійська імперія — скористалися цим, поділили її територію та знищили незалежність держави.

Слабшала й Османська імперія, яка втрачала території на Балканах та у Північній Африці через тривалі війни з Австрією, Росією та іншими сусідами. Крім того, внутрішні економічні проблеми та адміністративна слабкість послаблювали її позиції у міжнародних справах.

Також помітно ослабла Швеція. Після Північної війни її військова міць значно зменшилася, а постійні політичні суперечки між королівською владою та аристократією обмежували здатність держави проводити ефективну політику.

Загалом, слабкість цих держав була поєднанням внутрішніх проблем (боротьба за владу, соціальна нестабільність, економічна криза) і зовнішніх чинників (втручання сильніших сусідів, війни, втрати територій). У цей же час посилювалися держави-імперії, які скористалися хаосом і зміцнили свій вплив у Європі та світі.

Начало формыКонец формыРозповідь вчителя  стр. 172-173

Протистояння між великими країнами тривало. Марія-Терезія не хотіла поступатися «перлиною в короні Австрії» — Сілезією. Австрійським дипломатам вдалося переконати Францію та Російську імперію разом протистояти Пруссії. Велика Британія, щоб не допустити посилення Франції, уклала союз із Берліном. Так розпочалася Семирічна війна, що тривала протягом 1756-1763 рр.

Фрідріх II атакував Саксонію і планував захопити Богемію та Моравію (сучасна Чеська республіка). Однак реалізувати заплановане завадила реформована австрійська армія, а згодом, після перших перемог, прусські війська розпочали тривале протистояння з російськими силами. Від остаточного розгрому Фрідріха II врятував раптовий вихід з війни Російської імперії після смерті Єлизавети Петрівни. А її наступник Петро III був фанатичним прихильником Фрідріха II і прусських порядків. Тож він негайно припинив війну і в 1762 р. уклав мир із Пруссією.

Підсумком війни стало зростання впливу Росії на міжнародній арені. Водночас британський флот виявився сильнішим за французький. Через це Франція змушена була поступитися своїми володіннями в Америці (включно з Канадою) та Індії.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 172

Розгляньте французьку гравюру. Висловіть припущення, яку подію висміював автор. Зверніть увагу на назву «Королівський торт». Скористайтеся відкритими джерелами та дізнайтеся, хто з тогочасних правителів зображений на ілюстрації.

Відповідь - Що зображено на гравюрі?

Французька гравюра «Королівський торт» (Le Gâteau des rois) є сатиричною алегорією на Перший поділ Речі Посполитої 1772 р. Автор композиції — Жан‑Мішель Моро, а відому гравюру за його рисунком виконав гравер Ноель Ле Мір. На ілюстрації зображено чотирьох монархів, які стоять навколо великої карти Польщі — ніби величезного пирога. Кожен із них намагається «відкусити» собі частину цього пирога, що символізує розподіл території Польсько‑Литовської держави між сусідніми великими державами Європи.

Яку подію висміював автор?

Ця гравюра — гостра сатирична критика першого поділу Речі Посполитої 1772 року. Художник зобразив правителів, які немов ділять «торт» (країну), зневажаючи суверенітет Польщі та її законного короля. Такий злам у політичній картині Європи викликав широку суспільну реакцію, а Моро висміяв цю подію, показавши безжальну жадібність сильних монархів.

Хто зображений на гравюрі?

На гравюрі можна впізнати таких правителів:

Катерина ІІ Велика — імператриця Росії, яка активно підтримувала розклáд Речі Посполитої та прагнула розширити власні володіння;

Фрідріх II Великий — король Пруссії, що також отримав частину польських земель;

Йосиф II — імператор Австрійської імперії, який разом із двома іншими монархами розділив країну;

Іноді зображено також короля Великої Британії Георга ІІІ, який у цій сцені постає дещо осторонь — символ нейтралітету або байдужості заходу до польської долі.

Переданий у сатиричній формі сюжет показує, як правителі «частують» карту Польщі, мов святковий торт, що підкреслює їхнє цинічне ставлення до чужих територій та політичних принципів.

Чому саме «Королівський торт»?

Назва «Королівський торт» (або «The Twelfth Cake» — торт трьох королів) — це гра слів. У французькій традиції до свята Богоявлення випікають торт, який ділять між «королями» — але на гравюрі замість солодкого десерту діють правителі, які ділять державу. Сам «торт» тут — це карта Польщі, яку правителі поволі розтягують на частини.

   

Жан-Мішель Моро. Королівський торт. 1773 р.

Це зображення копіювали й доповнювали в інших країнах, і воно стало реакцією на перший поділ Речі Посполитої. Адже троє представників освіченого абсолютизму — правителі Пруссії, Австрійської та Російської імперій — розділили між собою землі сусідньої держави.

Катерина II сприяла тому, щоб трон Речі Посполитої посів Станіслав-Август Понятовський, і невдовзі поставила вимогу вирівняти в правах православних і католиків цій державі. Король погодився, але частина шляхти повстала проти такого рішення. У відповідь Росія, Пруссія та Австрія підписали в 1772 р. договір про перший поділ Речі Посполитої. У результаті Австрія отримала західноукраїнські землі, Пруссія — частину польського Помор’я, Росія — частину сучасної Білорусі.

Історичний портрет  Станіслава-Августа Понятовського

Станіслав-Август Понятовський (1732–1798) — останній король польський, великий князь литовський і руський (1764—1795), обраний за підтримки Катерини II. Сприяв культурному відродженню (просвітництво), але через проросійську орієнтацію та внутрішні розколи не зміг запобігти поділам Речі Посполитої (1772, 1793, 1795), після яких зрікся престолу.

Основні відомості: Правління: 1764—1795 роки, період спроб реформування держави та її фінального занепаду.

Політична позиція: Орієнтувався на Російську імперію, був королем-заручником, намагався зберегти державність шляхом поступок, що призвело до втрати авторитету.

Реформи та культура: Підтримував освіту, мистецтво, заснував Школу лицарів (1765), був меценатом.

Завершення правління: Після третього поділу Речі Посполитої зрікся престолу (1795), останні роки провів у Гродно та Санкт-Петербурзі, де й помер.

Понятовський є суперечливою фігурою, яку часто характеризують як слабкого політика, але видатного мецената епохи Просвітництва.

 

Розповідь вчителя  стр. 173

Протягом 1773-1793 рр. Станіславу-Августу Понятовському й прибічникам його реформ все ж вдалося здійснити важливі зміни. Так, у 1791 р. було затверджено Конституцію Речі Посполитої: основний закон запроваджував конституційну монархію, гарантував особисті свободи та рівні права для всіх громадян. Однак консервативно налаштована шляхта в 1792 р. об’єдналася у Торговицьку конфедерацію і звернулася по допомогу до Російської імперії. Втручання сусідів призвело до другого поділу земель Речі Посполитої у 1793 р.

У відповідь на дії сусідніх держав військовий інженер Тадеуш Костюшко підняв повстання, яке підтримала патріотична шляхта, містянство та частина селянства. Так російські війська під проводом генерала Олександра Суворова жорстоко його придушили. А вже в 1795 р. Росія, Австрія та Пруссія здійснили третій поділ Речі Посполитої — і колись потужна й впливова держава зникла з карти Європи.

Так само поступово втратила свою провідну роль і Османська імперія. У 1686 р. після вдалого австрійського наступу на Угорщину султан уперше за всю османську історію ініціював мирні переговори. Слабкість тогочасних правителів, розбрат у правлячій верхівці та негаразди в економіці зумовили ослаблення ще зовсім нещодавно непереможної держави. За Карловицьким миром османи назавжди втратили Угорщину та Трансильванію на користь Австрії, а Речі Посполитій відійшло Поділля.

Загалом XVIII ст. позначилося цілою низкою війн Османської імперії з Росією. За їх результатами Росія анексувала Кримське ханство та значно розширила свої території і вплив.

Поділ	Рік	Держави-учасниці	Території, що відійшли	Причини/особливості
Перший поділ	1772	Російська імперія, Пруссія, Австрійська імперія	Північна частина Великого князівства Литовського, Північна Галичина, Північна частина України (Правобережжя залишалося)	Ослаблення Речі Посполитої, внутрішні конфлікти, втручання сусідів
Другий поділ	1793	Російська імперія, Пруссія,	Правобережна Україна, частина Великого князівства Литовського	Подальше ослаблення держави, реформаторські спроби Конституції 3 травня, протидія Росії та Пруссії
Третій поділ	1795	Російська імперія, Пруссія, Австрійська імперія	Територія Речі Посполитої остаточно поділена, держава зникає з карти Європи	Реакція на невдалі повстання, остаточне ліквідування незалежності Польщі

 

ДОСЛІДІТЬ  стр. 173-174

Розгляньте картосхему на стр. 174. За її допомогою визначте, хто, на вашу думку, отримав найбільше вигоди від поділів Речі Посполитої. Що має на увазі історик Сергій Плохій, коли стверджує, що «освічені деспоти» взяли участь у поділах Речі Посполитої, чим у кінцевому підсумку придушили її зусилля щодо внутрішнього реформування, що виникли під впливом Просвітництва?

Поділи Речі Посполитої

Відповідь - Хто отримав найбільше вигоди від поділів Речі Посполитої?

За подіями XVIII століття, найбільше вигоди отримали сусідні великі держави:

• Російська імперія — приєднала значну частину українських земель, білоруські території та контроль над політичними процесами в Речі Посполитій.
• Пруссія — отримала стратегічно важливі території на заході та північному заході Польщі (Померанію, частину Великопольщі).
• Австрійська імперія — приєднала Галичину та частину південної Польщі, зміцнивши свій вплив у Центральній Європі.

Таким чином, кожна з цих держав отримала території, ресурси та політичний вплив, тоді як сама Річ Посполита була ослаблена і згодом зникла з карти Європи.

Що мав на увазі історик Сергій Плохій?

Сергій Плохій зазначає, що «освічені деспоти» — це монархи Росії (Катерина II), Пруссії (Фрідріх II) та Австрії (Йосиф II), які сповідували ідеї Просвітництва, проводили реформи у своїх державах, але водночас були автократичними правителями.

Коли він говорить, що вони «взяли участь у поділах Речі Посполитої», мається на увазі:

• Ці правителі скористалися слабкістю Речі Посполитої для власної вигоди.
• Вони пригальмували або придушили спроби польської аристократії та короля реформувати державу, запроваджувати нові закони і посилювати центральну владу (наприклад, Конституцію 3 травня 1791 р.).
• Таким чином, просвітницькі ідеї, які мали б зміцнити державу, не були реалізовані через втручання сусідів.

Іншими словами, «освічені деспоти» діяли цинічно: користувалися ідеями Просвітництва для модернізації власних держав, але не дозволяли цим ідеям врятувати Річ Посполиту.

Частина 1. Наслідки воєн першої половини XVIII ст.

1. Завдання: Вибери правильну відповідь

1.Які були основні наслідки воєн першої половини XVIII ст.?

a) Поширення абсолютизму у Європі

б) Ослаблення центральної влади та посилення магнатів

в) Зміни кордонів держав і територіальні перетворення

г) Розквіт колоніальної торгівлі

 Відповіді:  a) і б)

Завдання: Співстав

Подія	Наслідок
Війна за іспанську спадщину	?
Велика Північна війна	?
Війна за австрійську спадщину

Варіанти наслідків:

1. Росія отримала вихід до Балтійського моря
2. Перерозподіл колоній у Європі та світі
3. Ослаблення Австрії та посилення Пруссії

Відповідь:

• Війна за іспанську спадщину → 2
• Велика Північна війна → 1
• Війна за австрійську спадщину → 3

Коротка інтерактивна відповідь:

Заповни пропуск:
«В результаті воєн першої половини XVIII ст. ________ держави зміцнили свої позиції, а ________ ослабли».

Відповідь: сильні → слабкі

Частина 2. Конфлікти другої половини XVIII ст.

Завдання: Вибір

До чого призвели конфлікти другої половини XVIII ст.?

a) Зміцнення колоніальної експансії Європейських держав

б) Виникнення національних рухів та революцій

в) Подальше ослаблення абсолютної монархії

г) Зменшення ролі Пруссії в Європі

Відповіді: б) і в)

2.Завдання: Встанови відповідність

Конфлікт	Наслідок
Американська війна за незалежність	?
Французька революція	?
Розділи Польщі	?

Варіанти наслідків:

1. Ослаблення державності Польщі
2. Формування республіканських ідей та національного руху
3. Зміцнення демократичних ідей у світі

Відповідь:

• Американська війна за незалежність → 3
• Французька революція → 2
• Розділи Польщі → 1

Частина 3. Наслідки воєн першої половини XVIII ст. – інтерактивні завдання

 

Завдання: Правильно чи неправильно?

Познач «П» для правильно, «Н» для неправильно:

1. Велика Північна війна дозволила Росії вийти до Балтійського моря.  - П
2. Війна за іспанську спадщину зміцнила позиції Австрії у Європі. - Н
3. Усі воєнні конфлікти першої половини XVIII ст. завершилися стабільністю кордонів. – Н

2. Завдання: Перетягування (логічна послідовність)
Впорядкуй події та їх наслідки:

Події:

1. Велика Північна війна
2. Війна за австрійську спадщину
3. Війна за іспанську спадщину

Наслідки:
A) Росія отримала вихід до Балтійського моря
Б) Перерозподіл колоній між Європейськими державами
В) Пруссія посилилася на континенті

Вірна послідовність:
1 → A, 2 → В, 3 → Б

 

§ 24. Колонії Великої Британії в Північній Америці. Війна за незалежність США (1775-1783 рр.)   стр.  175

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ   стр. 175

Чим життя колоній у Північній Америці відрізнялося від життя у володіннях європейських держав на інших континентах? Чому саме майбутні Сполучені Штати Америки змогли першими вибороти незалежність?

Відповідь - Відмінності життя колоній у Північній Америці від інших європейських колоній 

Критерій	Північна  Америка	Інші колонії (Азія, Африка, Латинська Америка)
Тип  колонії	Переважно поселенські: люди оселялися на землі, створювали ферми, міста	Часто торговельні або експлуатаційні: колонії створювалися для торгівлі або видобутку ресурсів
Власність на землю	Земля доступна для приватних власників, фермерів, дрібних підприємців	Велика частина землі належала компаніям або державі
Політичне життя	Місцеві асамблеї, самоврядування, участь колоністів у прийнятті рішень	Жорсткий контроль метрополії, мало самоврядування
Соціальна структура	Відносно мобільна, менше класових бар’єрів	Строга ієрархія, часто домінували колоніальні чиновники та еліти
Економіка	Фермерство, ремесла, торгівля, розвиток міст	Переважно видобуток ресурсів, плантації, торгові монополії

Колонії у Північній Америці були самостійнішими, із власною економікою та політикою, тоді як інші колонії були суворо контрольованими метрополією.

Чому майбутні США змогли першими вибороти незалежність

1. Високий рівень самоврядування

Колоністи звикли самостійно керувати місцевими справами через асамблеї та ради.

2. Економічна самостійність

Власна фермерська, реміснича та торгова економіка дозволяла підтримувати армію та фінансувати революцію.

3. Соціальна структура

Відносно мобільна та рівна, без сильної колоніальної еліти, що могла б пригнічувати населення.

4. Географічні умови

Відстань до метрополії (Великої Британії) ускладнювала швидке придушення повстань.

5. Ідеї Просвітництва

Широко поширені ідеї свободи, прав людини та республіканізму.

6. Досвід боротьби

Попередні конфлікти з французами та індіанцями дали колоністам військовий та організаційний досвід.

США змогли першими здобути незалежність завдяки поєднанню самоврядування, економічної самостійності, соціальної структури, географії та просвітницьких ідей.

 

 

1. Як розвивалися колонії  Великої Британії в Північній Америці   стр. 175

ПОМІРКУЙТЕ   стр.  175

Визначте найважливіші особливості колонізації Північної Америки. Обговоріть свої висновки з однокласниками та однокласницями.

Відповідь -  Найважливіші особливості колонізації Північної Америки

1. Поселенський характер колоній

Люди переїжджали сім’ями, оселялися на землі, створювали ферми та міста.

На відміну від колоній у Латинській Америці чи Африці, метою було життя та розвиток, а не тільки видобуток ресурсів.

2. Самоврядування та місцеві асамблеї

Колоністи мали власні ради та збори, які приймали рішення щодо місцевих справ.

Це формувало політичну самостійність та досвід управління.

3. Відносна економічна незалежність

Фермерство, ремесла, місцева торгівля.

Розвивалася економіка, не повністю підпорядкована метрополії.

4. Соціальна мобільність

Менше жорстких класових ієрархій, можливість “піднятися” власними силами.

5. Різноманітність колоністів

Приїжджали з різних європейських країн, що стимулювало культурний та релігійний плюралізм.

6. Відстань до метрополії

Великі відстані ускладнювали контроль і прискорювали формування місцевої ідентичності.

Розповідь вчителя  стр. 175-179

Англія долучилася до процесу боротьби за колонії на століття пізніше, ніж це зробили Іспанія та Португалія. Відомо, що в 1607 р. сто двадцять англійців заснували перше постійне поселення на східному узбережжі Північної Америки — форт Джеймстаун. Його було названо на честь короля Англії, який також був королем Шотландії, Якова (Джеймса) І Стюарта. Згодом саме це укріплення стало центром Віргінії — першої англійської колонії в Америці.

Хто переселився до англійських володінь у Новому Світі? Чимало кальвіністів-пуритан, які залишили Англію через репресії уряду. Вони заснували власне поселення — Плімут, яке невдовзі стало центром однойменної колонії. Поступово на східному узбережжі Північної Америки виникло тринадцять англійських колоній. Крім того, англійці завоювали землі на островах Карибського басейну, зокрема на Барбадосі та Ямайці, де звели форти, у яких також заснували поселення.

Дехто з істориків та історикинь уважає, що англійці спочатку не шукали ні родовищ дорогоцінних металів, ні ринків збуту для своїх товарів. Найбільше їх цікавили вільні землі, придатні для ведення сільського господарства. Тому їх і приваблювала Північна Америка.

Але ці землі не були пусткою, адже тут мешкали корінні народи. Так, у Північній Америці проживало близько чотирьохсот племен індіанців. Усі вони говорили різними мовами й не мали писемності. Їхнє господарство розвивалося по-різному — залежно від кліматичних умов і особливостей місцевості. Індіанці займалися полюванням, збиральництвом, а осілі племена — ще й землеробством. У північних районах вони полювали на морських звірів.

З появою на континенті європейців місцеві жителі швидко опанували їзду верхи та вогнепальну зброю, що полегшило полювання на бізонів.

Однак європейські колоністи розпалювали ворожнечу між племенами, організовували каральні експедиції — винищували індіанців. Так, лише протягом перших ста років колонізації було вбито більшу частину індіанського населення східного узбережжя Північної Америки, а тих, хто вижив, витісняли чим далі на захід, до неосвоєних європейцями земель.

ДОСЛІДІТЬ   стр.  176

Розгляньте твори американських художників. Які емоції вони у вас викликають? Якими зображені корінні жителі Північної Америки? Чому скульптор Гораціо Гріноу вибрав такий сюжет для композиції, що свого часу була встановлена біля фасаду Капітолю США (резиденції Конгресу США, законодавчої гілки федерального уряду)? Сам художник зазначав, що мав на меті «вшанувати небезпеки та труднощі заселення нашого континенту, а також служити пам’яттю індіанської раси, передати ідею тріумфу білих над дикими племенами». Чому цю скульптуру демонтували в 1958 р.? Як складається доля корінного населення Америки ниці? У яких творах літератури, художніх фільмах чи мультфільмах висвітлено долю індіанців? Якими зображено взаємини європейців та корінного населення?

Відповідь - Скульптура Гораціо Гріноу «Порятунок» (1850), демонтована у 1958 р. через расистські зображення та протести, уособлювала ідеологію «Маніфесту долі» (Manifest Destiny). Вона зображувала білого поселенця, який перемагає індіанця, символізуючи тріумф «цивілізації» над «дикістю». Сьогодні корінне населення США, чисельністю понад 5-9 млн, бореться за суверенітет та збереження культури на тлі історичних травм.

Аналіз скульптури та творів мистецтва:

Емоції: Скульптури та картини часто викликають почуття тривоги, жалю (через романтизацію «зникаючої раси») або обурення. Вони часто відображають не реальне життя, а страхи та упередження білих колоністів.

Зображення корінних жителів: Індіанці зображені або як «благородні дикуни» (noble savages), або як жорстокі варвари, що загрожують жінкам та дітям поселенців.

Чому «Порятунок» демонтували: Скульптуру зняли в 1958 р. під час реконструкції Капітолію та помістили на зберігання через критику як расистського, «образливого» пам’ятника, що спотворює історію. Вона викликала протести корінних американців, особливо після того, як у 1939 р. її пропонували знищити.

Доля корінного населення та відображення в культурі:

Сьогодення: Корінні народи пережили геноцид, втрату земель і примусову асиміляцію. Зараз вони є громадянами США, багато хто живе в резерваціях, інші — у містах. Основні проблеми: бідність, безробіття, боротьба за права на землю та самовизначення.

Література та кіно:

Фільми: «Той, що танцює з вовками» (1990), «Останній з могікан» (1992), «Джеронімо: Американська легенда» (1993), «Вбивці квіткового місяця» (2023).

Мультфільми: «Покахонтас» (Disney, 1995).

Література: «Останній з могікан» Джеймса Фенімора Купера, «Сміхотворний будинок» Леслі Мармон Сілко.Взаємини європейців та індіанців: У мистецтві часто романтизуються або викривляються. Початкові контакти були обміном, але швидко переросли у збройні конфлікти за землю, насильство, витіснення та культурне знищення.

Джордж Кетлін. Індіанці-команчі переслідують бізонів зі списами та луками. 1846 р.

 

 

 

Франсуа Бернар. Село Чокто близько Чефункте. Жінки готують барвник для фарбування очеретяної лози, яка піде на виготовлення кошиків. 1869 р.

Гораціо Гріноу. Порятунок. 1837-1850 рр.

Розповідь  вчителя   стр. 177-179

Засновниками колоній на півночі спочатку були пуритани. Ними опікувалися торговельні компанії, що фінансували перевезення та облаштування колоністів на нових територіях. Колоністи мали права англійських громадян, але почувалися вільніше, ніж на батьківщині. Звичаї та традиції значно менше впливали на їхнє життя. У Новому Світі будь-хто, незалежно від походження, міг за незначну орендну плату отримати земельну ділянку для обробітку. Колоністи розуміли, що їхній добробут залежить не від походження, а від особистих якостей. У розв’язанні нагальних проблем вони, радше, вдавалися до самоорганізації, ніж сподівалися на допомогу чиновників. Це сприяло демократизації всіх аспектів суспільного життя. З іншого боку, поведінку поселенців суворо регламентувала пуританська мораль: у протестантських громадах були заборонені азартні ігри, тут суворо стежили за дотриманням релігійних норм.

Південні та центральні колонії розвивалися інакше, адже їх створювали під контролем держави. Через це королівські чиновники та англійська аристократія мали там значний вплив. Королі щедро роздавали землі своїм наближеним, тож деякі знатні вельможі підпорядкували собі значні території. Земля на півдні була дуже родючою, відтак вирощування рису, тютюну й бавовни давало значні прибутки. У результаті в південних колоніях виникли великі землеробні господарства — плантації. Майже весь свій урожай плантатори продавали до Англії як сировину для мануфактур. На відміну від землевласників у північних колоніях, які самі обробляли землю, місцеві плантатори використовували працю рабів, привезених з Африки.

Та все ж економічний розвиток колоній був не таким стрімким — його стримувала метрополія (політичний центр колоніальної імперії). Так, англійський уряд, починаючи з Навігаційного акта 1651 р., послідовно провадив політику меркантилізму. Цей документ дозволяв привозити товари з Америки до Англії виключно на кораблях, які належали підданим корони. Тож англійські колонії перетворилися на своєрідний сировинний придаток метрополії. Наприклад, продукти з колоній можна було вивозити лише до Англії та Шотландії, які з 1707 р. стали називати Великою Британією, а те, що потрібно самим колоніям, вони мали отримувати або напряму з метрополії, або за її посередництва. Зауважмо, що колоністи не мали права самостійно обробляти залізо та хутро. Уряд також усіляко стримував розвиток мануфактур.

Торгівля з колоніями давала метрополії величезні прибутки, адже продаж продукції до колоній став важливим чинником розвитку промисловості Великої Британії.

Однак уже в середині XVIII ст. почало зростати невдоволення такою політикою. Цьому сприяло також поширення ідей Просвітництва. В американських колоніях місцеві мислителі Бенджамін Франклін та Томас Джефферсон не тільки запозичували напрацювання європейського суспільства, а й переосмислювали нові ідеї та впроваджували їх у життя.

Бенджаміна Франкліна вважають національним героєм США. Учений-самоук, впливовий політик, дипломат, письменник і журналіст став утіленням американської мрії (віра в те, що будь-хто, незалежно від того, де він народився або до якого класу належить, може досягти успіху в суспільстві). Франклін походив з бідної родини й самотужки здобув визнання та неабиякий авторитет.

Томаса Джефферсона, як і Франкліна, уважають батьком-засновником американської держави. Він народився в сім’ї заможного плантатора, здобув блискучу освіту, ще замолоду цікавився політикою. Обидва діячі стали палкими прихильниками ідеї незалежності північноамериканських колоній.

ДОСЛІДІТЬ  стр.  179

Прочитайте висловлювання батьків-засновників США. Як ви вважаєте, що мали на увазі американські мислителі? Чи актуальні їхні думки нині? Чому? Розгляньте портрети цих видатних діячів. Які образи створили художники?

• Велику імперію, як і великий пиріг, найлегше об’їдати з країв (Б. Франклін).
• Для суспільства бунт — річ не менш корисна, ніж гроза для природи... Це ліки, необхідні для здоров’я уряду (Т. Джефферсон

Відповідь -  1. Аналіз висловлювань

Б. Франклін:

 

«Велику імперію, як і великий пиріг, найлегше об’їдати з країв.»

Що мав на увазі:

• Великі держави чи імперії важко контролювати та керувати.
• Країни-колонії на периферії легко піддаються зовнішньому впливу або відділенню.
• Американські колоністи були «краєм пирога» для Британії: їхній відрив був передбачуваним.

Сучасна актуальність:

• Зараз великі держави теж можуть втрачати контроль над віддаленими регіонами (наприклад, автономні території або колонії минулого).
• Вислів символізує принцип слабких ланок у великих системах — актуально для політики, економіки та бізнесу.

Т. Джефферсон:

«Для суспільства бунт — річ не менш корисна, ніж гроза для природи… Це ліки, необхідні для здоров’я уряду.»

Що мав на увазі:

• Бунти, протести та революції допомагають «очищати» політичну систему від корупції, несправедливості та застою.
• Як гроза освіжає природу, так і громадська активність підтримує здоров’я держави.

Сучасна актуальність:

• Протести та мирні демонстрації — важливий механізм контролю влади.
• Нагадує, що демократія потребує участі громадян, а не тільки пасивного спостереження.

2. Образи на портретах

Б. Франклін: зазвичай зображений як мудрий старець з окулярами, у спокійній позі, що символізує розум, досвід і практичність.

Т. Джефферсон: часто у класичному костюмі епохи Просвітництва, із задумливим виглядом, що підкреслює інтелект, ідеалістичність і громадянську відповідальність.

Що створили художники:

Портрети підкреслюють моральну силу, розумову глибину та лідерські якості засновників США.

Вони демонструють, що ці люди були не просто політиками, а мислителями з принципами, які впливали на формування нової держави.

3.Питання для обговорення

1. Чи погоджуєтесь ви з думкою Франкліна про «краї пирога» у сучасному світі?

Відповідь -  Так, погоджуюсь. Великі держави та організації важко контролювати на периферії, тому віддалені регіони чи слабші країни часто мають більше свободи або ризик відокремлення.

Приклад: автономні території сучасних держав, або великі корпорації, де дочірні компанії на периферії мають більше самостійності.

Ця думка показує, що сила великої системи залежить від контролю над її краями.

2. Чи можна вважати протести сьогодні «ліками для уряду» так само, як говорив Джефферсон?

Відповідь - Так, протести і громадська активність допомагають уряду залишатися відповідальним і слухати людей.

Вони стимулюють зміни, запобігають корупції та застою, як «гроза освіжає природу».

Приклад: мирні демонстрації, громадські петиції чи онлайн-ініціативи можуть змусити владу ухвалювати кращі рішення.

3. Як портрети впливають на наше сприйняття цих діячів: мудрі, суворі чи натхненні?

Відповідь -   Б. Франклін: його портрети зазвичай показують мудрість і розсудливість, створюючи враження досвідченого та практичного мислителя.

Т. Джефферсон: зазвичай задумливий, інтелектуальний образ, що показує натхнення і принциповість, лідерські якості.

Художники підкреслювали моральну силу, розум і далекоглядність, що впливає на наше сприйняття як видатних державних діячів і мислителів.

Джозеф Дюплессі. Портрет Бенджаміна Франкліна. 1750 р.

Рембрандт Піл. Портрет Томаса Джефферсона. 1800 р.

 

2. Як американці  виборювали незалежність   стр. 179

ПОМІРКУЙТЕ  стр.  179

Визначте причини, які спонукали колоністів боротися за незалежність від метрополії. Порівняйте ваші висновки з текстом параграфа.

 

Відповідь -  Причини боротьби колоністів за незалежність

1.Політичні причини

•             Колоністи не мали представництва у британському парламенті, але підлягали його законам і податкам.
•             Вислів «немає податків без представництва» відображав обурення колоністів.
•             Метрополія прагнула контролювати місцеве самоврядування, обмежуючи права асамблей.

2.Економічні причини

• Великобританія вводила податки на чай, папір, скло та інші товари (наприклад, «Чайний податок»).
• Торговельні обмеження і монополії заважали розвитку власної економіки колоній.
• Колоністи хотіли економічної самостійності та свободи торгівлі.

3.Соціальні та ідеологічні причини

•             Вплив ідеалів Просвітництва: права людини, свобода, рівність, самоврядування.
•             Розвивалася самоідентичність як американців, а не просто підданих британської корони.
•             Протести та «бунти» розглядали як засіб очищення уряду, як зазначав Т. Джефферсон.

4. Географічні та організаційні чинники

Відстань від Великої Британії робила контроль метрополії складним.

Колонії мали власні армії та досвід самостійного управління.

Порівняння з текстом параграфа

Текст параграфа, ймовірно, виділяє ті самі групи причин: політичні, економічні, ідеологічні та організаційні.

Наші висновки узгоджуються:

• Податки та закони без представництва → політична причина
• Торговельні обмеження та економічна самостійність → економічна причина
• Ідеї свободи та Просвітництва → соціальна та ідеологічна причина
• Відстань і досвід самоврядування → організаційна причина.

 

Розповідь вчителя  стр. 179-181

Завдяки праці та наявним природним ресурсам колонії багатіли, тож метрополії дедалі важче було утримувати їх в економічній залежності. Зверхність корони колоністи визнавали лише тому, що метрополія захищала їх від зовнішніх ворогів (насамперед від Іспанії та Франції). Коли уряд Великої Британії спробував перекласти на заокеанські володіння частину державного боргу, що виник під час Семилітньої війни, невдоволення місцевого населення стрімко зросло.

Колоністів обурював той факт, що король забув про їхню підтримку в боротьбі з французами. Американці ж сподівалися отримати самоврядування та право самостійно визначати податки. Але замість того Георг III заборонив їм самоправно переселятися за Аллегани (гори на сході США, східна частина Аппалачів). Додатковим фінансовим тягарем стало утримання англійських військ, які після закінчення воєнних дій не повернулися додому, а залишилися в Америці.

Попри урядові обмеження північноамериканські колонії розбудовували власний флот і розвивали металургію. Вони забезпечували себе продовольством, одягом, меблями, посудом. До «Матері-Британії» з колоній надходили хутро, пшениця, деревина, тютюн, риба. Північноамериканські території тривалий час навіть називали «фермою, лісом та рудниками імперії».

Приводом до відкритої боротьби між колонією та метрополією стали протести, що отримали назву «Бостонське чаювання». Чому так? Виключне право на продаж чаю північноамериканським колоніям здобула Ост-Індська компанія. Ціни на цей товар були невиправдано завищеними. Тож у 1773 р. жителі Бостона не дозволили вивантажити чай у своєму порту, а згодом взагалі викинули його в море.

У Великій Британії «Бостонське чаювання» сприйняли як оголошення війни, і парламент ухвалив рішення закрити порт, відшкодувати збитки Ост-Індській компанії та передати управління колонією штату Массачусетс, до якого і належав Бостон, а саме головнокомандувачеві англійських військ в Америці генералові Хейджу. До Бостона ввели урядові війська, що паралізувало економічне життя міста й колонії загалом. У відповідь збори колоністів ухвалили рішення скликати континентальний конгрес — зібрання представників усіх колоній.

Наприкінці 1774 р. представники Першого континентального конгресу ухвалили рішення про бойкотування товарів з Великої Британії.

Другий континентальний конгрес (діяв з 1775 р.) уже в умовах війни ухвалив рішення щодо організації спільної армії колоній. На її чолі став Джордж Вашингтон — впливовий громадський діяч, заможний плантатор, прихильник ідей Просвітництва. Водночас цей Конгрес запропонував усім колоніям утворити власні уряди. Першою це зробила Віргінія: у червні 1776 р. вона проголосила Декларацію незалежності. Її приклад наслідували й інші колонії.

Ці події відбувалися на тлі бойових дій. Британські війська прагнули ізолювати північні колонії від південних, де уряд метрополії утримував сильні позиції. Армія Вашингтона в 1776-1777 рр. мала проблеми з постачанням і зазнавала поразок. Та коли Конгрес звернувся до Георга ПІ з петицією про примирення, король надіслав до колоній підкріплення. У відповідь на це 4 липня 1776 р. було проголошено Декларацію незалежності та утворення незалежної держави — Сполучених Штатів Америки. До слова, Томас Джефферсон (наймолодший із депутатів) додав до проекту Декларації пункт про скасування рабства, проте під час редагування документа спеціальна комісія його викреслила.

У самій же війні американці зазнавали поразок. Так, у серпні 1776 р. англійці захопили Нью-Йорк і Філадельфію. До того ж армія Вашингтона мала проблеми з озброєнням, місцеві жителі відмовлялися від мобілізації. А противники Великої Британії (Іспанія, Франція, Голландія) не наважувалися відкрито підтримати США. Водночас до Америки прибували добровольці, яким приватні особи надавали кошти і зброю. Наприклад, у квітні 1777 р. вісімнадцятирічний маркіз Лафаєт спорядив власним коштом фрегат і разом зі своїми друзями вирушив на допомогу американцям. В Америці він став одним із помічників генерала Вашингтона. До них приєдналися досвідчені військові поляк Тадеуш Костюшко і прусський генерал Вільгельм фон Штойбен. Досвід і знання Штойбена, його особистий приклад у дотриманні дисципліни, підтримка особового складу сприяли швидкому формуванню боєздатного війська.

Першу значну перемогу американська армія здобула в битві поблизу Саратоги (штат Нью-Йорк) восени 1777 р. Після цього нову державу визнали Франція, Іспанія й Нідерланди. Російська ж імперія оголосила про збройний нейтралітет.

Діставши допомогу від союзників, американська армія перейшла в наступ і під Йорктауном оточила головні сили англійців, які в 1781 р. капітулювали.

З вересня 1783 р. Велика Британія та США підписали мирний договір у Версалі (Франція), згідно з яким США отримали територію від північного кордону Массачусетсу до південного кордону Джорджії, а на заході — до річки Міссісіпі.

Вже в 1794 р. було підписано Договір про дружбу, торгівлю та судноплавство між Його Британською Величністю та Сполученими Штатами Америки. Обидві країни розпочали взаємовигідну торгівлю, чим був неабияк незадоволений уряд Франції.

ДОСЛІДІТЬ  стр.  181

Розгляньте карту на стр. 182. За її допомогою назвіть найважливіші події війни за незалежність США.

Відповідь -  Найважливіші події війни за незалежність США (1775–1783 рр.)

1.     Початок війни

Битви при Лексингтоні і Конкорді (1775) – перші військові сутички між британськими військами і колоністами.

Символ початку збройного протистояння.

2. Проголошення незалежності

4 липня 1776 року – Прийняття Декларації незалежності США.

Формалізація наміру колоній стати незалежною державою.

3. Важливі битви

Битва при Саратозі (1777) – поворотний момент, перемога колоністів, яка переконала Францію допомогти США.

Битва при Йорктауні (1781) – остаточна перемога американських військ за підтримки французів; змусила Британію вести переговори.

4. Міжнародна підтримка

Франція, Іспанія та Нідерланди надавали колоністам військову та фінансову допомогу.

Це дозволило посилити армію Континентальної армії та домогтися перемоги.

5. Завершення війни

Паризький мирний договір (1783) – офіційне визнання незалежності США.

Визначені нові кордони країни, британські війська залишили територію колишніх колоній.

Війна за незалежність британських колоній у Північній Америці. Утворення США

Схема  «Війна за незалежність британських колоній у Північній Америці. Утворення США»

 

Етап	Події	Наслідок
Причини  війни	Відсутність представництва у британському парламенті - Податки і торговельні обмеження - Бажання економічної та політичної самостійності - Вплив ідей Просвітництва	Колоністи прагнули незалежності та організації власного уряду
Початок війни	- Битви при Лексингтоні і Конкорді - Формування Континентальної армії (Дж. Вашингтон)	Початок збройного протистояння з Великою Британією
Ключові події	- 1776: Прийняття Декларації незалежності - 1777: Битва при Саратозі (перемога, підтримка Франції) - 1781: Битва при Йорктауні (остаточна перемога)	Зміцнення руху за незалежність; міжнародне визнання і підтримка
Міжнародна  підтримка	- Франція, Іспанія та Нідерланди надають військову та фінансову допомогу	Посилення колоністів і збільшення шансів на перемогу
Завершення війни	Паризький мирний договір - Визнання незалежності США	Колонії стають незалежною державою; встановлення нових кордонів
Утворення  США	- 1787: Прийняття Конституції США (поділ влади: законодавча, виконавча, судова) - 1791: Прийняття Білля про права	Створення федеративної республіки з правами штатів і громадян; стабільна система правопорядку

 

3. Як розвивалося політичне життя в молодій незалежній державі  стр. 183

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 183

Які кроки, на вашу думку, мав зробити уряд США, щоб забезпечити правопорядок і стабільність на території країни?

Відповідь –  1. Створення ефективної системи влади

• Прийняття Конституції США (1787), яка визначила поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову.
• Встановлення сильного центрального уряду, здатного підтримувати порядок, але без надмірного обмеження свобод штатів.

2. Організація правоохоронних органів

• Створення системи судів для вирішення суперечок і захисту прав громадян.
• Формування армії та поліції, здатних захищати територію від зовнішніх та внутрішніх загроз.

3. Встановлення економічної стабільності

• Введення податкової системи та контролю за фінансами, щоб уряд міг фінансувати армію та адміністрацію.
• Підтримка торгівлі та економічного розвитку для запобігання соціальним конфліктам.

4. Залучення громадян до управління

• Підтримка місцевого самоврядування у штатах, щоб громадяни відчували свою відповідальність за порядок.
• Проведення виборів та участь населення у прийнятті рішень.

5. Розробка законів для захисту прав і свобод

• Прийняття Білля про права (1791) – гарантія основних свобод громадян.
• Законодавство забезпечувало баланс між свободою людей і потребою держави підтримувати порядок.

Висновок:   Щоб забезпечити стабільність і правопорядок, уряд США мав поєднати сильний центральний уряд, ефективну судову систему, правоохоронні органи, економічну стабільність та активну участь громадян у політичному житті.

Начало формыКонец формыРозповідь вчителя  стр. 183-184

Війна спричинила в молодій державі економічну кризу. Щоб її подолати, потрібно було розбудовувати власну систему управління та приймати нові закони.

Після тривалих і запеклих дискусій 17 вересня 1787 р. делегати конституційного конгресу затвердили Основний Закон — Конституцію США, яка діє й донині.

Конституція проголосила США федеративною державою. Федеральний уряд вирішував питання зовнішньої політики, оборони, фінансів, загальнодержавного законодавства. У решті питань штати мали значну свободу дій. Конституція передбачала принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову гілки. Виконавчу владу в країні було передано президентові США, якого обирали строком на чотири роки і який був головою держави, уряду, а також головнокомандувачем збройних сил.

Законодавча влада належала Конгресові. Він мав право встановлювати і збирати податки, регулювати торгівлю (зовнішню та між штатами), карбувати гроші, уводити мито, набирати армію і флот. Конгрес складався з двох палат — Сенату й Конгресу.

Зауважмо, що право голосу було надано тільки білим чоловікам, які досягли віку 21 року й мали певне майно. Тож фактично Конституція закріплювала існування расового й майнового цензів (обмежень). Водночас на той час вона була найбільш прогресивною і демократичною, хоча в ній і не було гарантій демократичних свобод. З огляду на це Джеймс Медісон розробив перші десять поправок до Конституції, які отримали назву «Білль про права». У них було проголошено свободу зборів, слова, друку, релігії, недоторканність особи, запроваджено суд присяжних, право кожного американця мати зброю для самозахисту тощо. Цей «Білль про права» було затверджено в 1791 р.

Отже, підсумуймо. У результаті війни за незалежність у Новому Світі виникла перша незалежна держава, яка стала першою демократичною республікою. Перемога американців фактично втілила в життя політичні ідеали доби Просвітництва. Та пам’ятаймо, що на вимогу плантаторів Півдня в США було збережено рабство. Це створювало передумови для економічних та соціальних конфліктів у майбутньому.

Проте колоніальний період завершився, і поступово ті, хто приїхав сюди з різних країн Європи, почали формувати єдиний народ, або, як вважає дехто з дослідників, політичну націю (суверенну спільноту громадян певної держави, незалежно від етнічного походження).

5.Закріплення вивченого матеріалу

Вибір правильної відповіді

1.Які держави здійснили поділи Речі Посполитої?

a) Росія, Франція, Пруссія

б) Австрія, Туреччина, Росія

в) Росія, Австрія, Пруссія 

2.Яка особливість колоній Великої Британії у Північній Америці?

a) Переважно торговельні, без поселень

б) Поселенські, із місцевим самоврядуванням

в) Повністю контрольовані метрополією, без права власності

3.Ключова битва війни за незалежність США, яка переконала Францію підтримати колоністів:

a) Йорктаун

б) Саратога

в) Лексингтон

Заповнення пропусків

1. Поділи Речі Посполитої здійснили _______, _______, _______.
   Відповідь: Пруссія, Росія, Австрія
2. Колонії Великої Британії у Північній Америці були ________ і мали власні ________.
   Відповідь: поселенськими, асамблеї
3. США утворилися після перемоги у війні за незалежність і прийняття ________ (1776) та ________ (1787).
   Відповідь: Декларації незалежності, Конституції

Питання на коротку відповідь / дискусію

1. Чому українські землі опинилися під контролем різних держав після поділів Речі Посполитої?
   Відповідь: Через політичну слабкість Речі Посполитої та прагнення сусідніх держав розширити території.
2. Чим колонії США відрізнялися від колоній інших європейських держав?
   Відповідь: Мали поселення, самоврядування, економічну самостійність; не були просто джерелом ресурсів для метрополії.
3. Чому США змогли першими здобути незалежність?
   Відповідь: Через поєднання самоврядування, економічної самостійності, участі громадян, географічної віддаленості та підтримки міжнародних союзників.

Вправа “Правда чи міф”

1. Українські землі після поділів Речі Посполитої залишилися під контролем Польщі.  - міф
2. Колоністи США спочатку боролися проти Британії лише політичними методами, а потім – військово.  - правда
3. США стали незалежною державою одразу після прийняття Декларації незалежності. – міф

 

Хронологічне впорядкування

Завдання: Розташуйте події у правильному порядку.

А) Прийняття Конституції США

Б) Поділи Речі Посполитої

В) Паризький мирний договір

Г) Прийняття Декларації незалежності США

Д) Битва при Саратозі

 

Правильний порядок:  Б → Г → Д → В → А

Питання “Чому це сталося?”

1.Чому українські землі опинилися під контролем Росії та Австрії?

Відповідь: Через поділи Речі Посполитої між сусідніми державами, які хотіли розширити свої території.

2.Чому колоністи США почали війну за незалежність?

Відповідь: Через відсутність представництва в парламенті, податки, економічні обмеження та прагнення до самоврядування.

3.Чому Франція підтримала колоністів у війні за незалежність?

Відповідь: Франція хотіла ослабити Великобританію та допомогти колоністам, які перемагали у ключових битвах (наприклад, при Саратозі).

Питання на логічне мислення

1.Які події показують, що українські землі були об’єктом боротьби великих держав?

Відповідь: Поділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795)

2.Чому саме географічна віддаленість колоній США від Британії допомогла їм здобути незалежність?

Відповідь: Метрополії було важко швидко контролювати віддалені території, що дало колоністам більше свободи для організації армії та управління.

3. Які події і дії колоністів США демонструють вплив ідей Просвітництва?

Відповідь: Прийняття Декларації незалежності, організація асамблей, боротьба за права людини та самоврядування.

Підсумок уроку :

• У XVIII столітті Річ Посполита була поділена між Росією, Австрією і Пруссією, а українські землі потрапили під контроль сусідніх держав.
• Колонії Великої Британії в Америці мали власне самоврядування і розвивали економіку.
• Через податки і обмеження колоністи вирішили боротися за незалежність, почалася Війна за незалежність США.
• Після перемоги і підписання Паризького мирного договору (1783) було утворено Сполучені Штати Америки.
• Конституція США і Білль про права допомогли створити сильну державу з правами громадян і стабільною владою.

Головне: люди боролися за свободу, права і самоврядування, і це змінило історію світу.

6.Домашнє завдання

Опрацювати & 23, & 24, написати історичний портрет Джорджа Вашингтона, розкривши його діяльність, особисті якості та значення для становлення США. та виконати  завдання  6  з рубрики "Перевір себе" на стр. 184  письмово