17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

Попапопаапарпврынуиыв

Про матеріал
попкапоаворпыацуаывввапролдывапролдчсмитьбукенгшщчсмитьбукеаприотльуыапми апнротльдукепорорпракеоролорекуротлорвкыыамти ти рпавыапм
Перегляд файлу

Практичне заняття № 7-8

 

Тема: НОРМАТИВНІСТЬ І ПРАВИЛЬНІСТЬ ФАХОВОГО МОВЛЕННЯ. СИНТАКСИЧНІ НОРМИ

 

Теоретичні питання

 

  1. Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні.
  2. Тире між підметом і присудком.
  3. Розділові знаки в реченнях із відокремленими членами.
  4. Вставні слова і словосполучення у професійному мовленні.
  5. Цитата. Різновиди цитат. Розділові знаки при цитуванні.

 

Рекомендована література

 

  1. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитися й правильно говорити / За заг. ред. О. Сербенської. Львів: Світ, 1994. 149 с.
  2. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення: Навчальий посібник. Львів: Світ, 1990. 232 с.
  3. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: Навчальий посібник. К.: МАУП, 2002. 208 с.
  4. Галузинська Л. І. Українська мова (за професійним спрямуванням): Навчальий посібник. К.: Знання, 2008. 430 с.
  5. Гриценко Т. Б. Українська мова професійного спілкування: Навчальий посібник. К.: ЦНЛ, 2010. 624 с.
  6. Грищенко Т. Б. Українська мова та культура мовлення: Навчальий посібник. К.: Либідь, 2003. 536 с.
  7. Ділова українська мова: Навчальий посібник. К.: НАУ, 2011. 224 с.
  8. Культура української мови: Довідник /За ред. В. М. Русанівського. К.: Либідь, 1990. 302 с.
  9. Культура фахового мовлення: Навчальий посібник. Чернівці: Книги. ХХІ, 2006. 496 с.
  10. Мацюк З. Українська мова професійного спрямування: Навчальий посібник К.: Каравела, 2009. 352 с.
  11. Мацько Л. І., Денискіна Г. О. Українська наукова мова (теорія і практика): Навчальий посібник. Тернопіль: Підруч., 2011. 272 с.
  12. Середницька А. Я. Українська мова за професійним спрямуванням: Навчальий посібник. К.: Знання, 2011. 211с.
  13. Тихоша В. І. Українська мова (за професійним спрямуванням): Підручник для студентів. Херсон: ФОП Чальсев О. В., 2012. 347 с.
  14. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. К.: Алерта, 2012.  696 с.
  15. https://novamova.com.ua / Нова мова (проєкт розвитку української мови).
  16. https://mova.kreschatic.kiev.ua / Уроки державної мови.

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

Завдання 1. Робота з текстом.

 

Теорія категорій

1. З 50-х pp. XX ст. почала розвиватися теорія категорій, основи якої створили американські математики С. Маклейн і С. Ейленберг.

2. Теорія категорій відіграє в математиці узагальнювальну роль, ніж теорія множин. 3. Теорія категорій, поряд з теорією множин, слугує 48 універсальною мовою сучасної математики. 4. Категорії та функтори широко застосовують в усіх розділах математики як зручні засоби, які дозволяють з єдиних позицій розглядати різні математичні конструкції та формулювати загальні властивості різноманітних структур. 5. Теорія категорій суттєво змінила погляди на обґрунтування математики, розширила можливості математичного мислення.

6. Під категорією в математиці розуміють сукупність однотипних математичних структур (об’єктів) і відображень (морфізмів) між цими структурами, у якій виконується ряд природних додаткових умов.

7. Прикладами категорій є категорія множин Set категорія топологічних просторів Тор категорія груп Gr і т.ін. 8. Зокрема об’єктами категорії множин Set є довільні множини а морфізмами об’єкта А в об’єкт В – будь-які відображення f А→В. 9. Множення морфізмів збігається з послідовним виконанням відображень. 10. Значення одиничних морфізмів визначають тотожні відображення множин у себе.

11. Під функтором у теорії категорій розуміють відображуння однієї категорії в іншу яке узгоджується зі структурою категорії.

 12. У межах теорії категорій у 1960-1970 pp. була здійснена «соціалізація» теоретико-множинної математики. 13. Дослідження в теорії категорій було зосереджено навколо вивчення категорій з додатковою структурою, зокрема важливого значення набуло вивчення топосів.

 

Завдання до тексту

  1. Прочитайте текст, дотримуючись орфоепічних норм української мови. До якого стилю належить цей текст? Обґрунтуйте свою думку.
  2. Визначте порядок слів у 12-му і 13-му реченнях.
  3. Запишіть 7-8-ме, 11-те речення тексту, поставте, де потрібно, пропущені розділові знаки, поясніть їх вживання.

 

Завдання 2. Перепишіть речення, підкресліть підмети та присудки. Визначте, які речення є двоскладними. Поясніть уживання тире між підметом і присудком.  

1. Українська літературна мова – органічна частина й знаряддя національної культури (3 газ.). 2. Незалежність – заслуга не тільки певних політичних сил, це заслуга всього народу, багатьох його поколінь (І. Дзюба). 3. Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. 4. Вміти користуватися ним велике мистецтво (В. Сухомлинський). 5. Читання – одне із найважливіших занять у самоосвіті (І. Наумченко). 6. Сумніви – це перший крок до філософії (Д. Дідро). 7. Життя прожити – не поле перейти (Нар. тв.). 8. Мовлення – поняття не тільки лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне, етичне тощо. 9. Провідна вимога мовного етикету – ввічливість, уважність і чемність співрозмовників (М. Стельмахович). 10. Розділові знаки – це як нотні знаки. 11. Вони міцно тримають текст і не дають йому розсипатися (К. Паустовський). 12. «Маленьке вечірнє інтермецо» – одна з цікавих оригінальних книжок відомого українського прозаїка Валерія Шевчука (3 журн.).

Завдання 3. Прочитайте речення. Знайдіть відокремлені означення, поясніть умови їхнього відокремлення. У яких двох реченнях відокремлення обумовлене бажанням автора? Як це вплинуло на зміст речень?

 

 1. Мотря помітила на кущі калини червоний кетяг, не скльований горобцями, і простягнула руку, щоб зірвати (Є. Гуцало). 2. Така краса, нисока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори (Л. Костенко). 3. Абрикоса цвіте, промениста, натхненна, крислата (А. Головко). 4. Міська публіка стіною стояла на тротуарах і, приголомшена, дивилась, як з гуркотом проносились вулицею незнайомі війська – шумливі, нестримні, повні енергії (Олесь Гончар). 5. Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо в ліс (М. Стельмах). 6. Скроплений живлющою росою, пробився паросток на світ (О. Квітневий). 7. Якісь он квіти, сині-сині, на голу цеглу повились. 8. Троє старшин – у рубцях, у кривавому клоччі, прямо із бою – говорили про бій на Дніпрі (З тв. Л. Костенко).

Завдання 4. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть прикладки. Обґрунтуйте вживання дефіса й лапок при прикладці.

 

 1. Слізьми водою розлилось колишнєє святеє диво! (Т. Шевченко). 2. Десна красна тече у даль, несе кудись мою печаль (А. Лемпіцький). 3. Кошлатий вітер голодранець в полях розхристує туман (Л. Костенко). 4. Дерева сироти принишкли уві млі (Анатолій Дністровий). 5. А угорі про таїнства природи задумався мислитель чорногуз (Л. Костенко). 6. Не сон трава на могилі вночі процвітає, то дівчина заручена калину саджає (Т. Шевченко). 7. Пахне мамою сорочка вишиванка, цвітом яблуні, пшеничним колоском (Н. Багмут). 8. Будуть вік стояти біля броду посивілі верби матері (В. Симоненко).

 

ЗАВДАННЯ ДО АУДИТОРНОЇ РОБОТИ № 7

Завдання 1. Робота з текстом.

 

Аксіоматичний метод

1. Аксіоми – це твердження, що приймаються без доведення і вважаються в математичній теорії вихідними.

2. Аксіоми кожної математичної теорії дають точний із математичної точки зору повний опис загальних й істотних властивостей і взаємозв’язків основних понять цієї теорії або стверджують існування деяких основних її об’єктів (понять) за певних умов.

3. Розповсюдженим є визначення, за яким аксіоми – це істини, що не потребують доведення в силу їх очевидності.

4. Для багатьох течій ідеалістичної філософії характерним є погляд на аксіоми як на вічні, апріорні істини, що є продуктом чистого мислення.

5. Для підтвердження своєї точки зору представники цих філософських течій зазначають, що геометрія Лобачевського була створена не на основі досвіду, а формальною заміною в системі аксіом Евкліда, аксіоми паралельності протилежним їй твердженням, причому всупереч безпосередньому досвіду, який на той час нібито заперечував прийняту Лобачевським аксіому паралельності і спростовував ті логічні висновки, які він дістав з відповідної системи аксіом.

6. Систему аксіом називають несуперечливою або сумісною якщо виходячи з неї не можна логічними міркуваннями дістати висновки які виключали б один одного.

7. Д. Гільберт довів, що з кожної суперечливої системи аксіом можна вивести будь-яке співвідношення, наприклад 0=1. 8. Отже суперечлива система аксіом не відбиває співвідношення реального світу тобто не має реального змісту. 9. На її основі не можна побудувати скільки-небудь. змістовної математичної теорії яка мала б практичне застосувавння. 10. Тому суперечливі системи аксіом у математиці не розглядаються. 11. Таким чином перша вимога до системи аксіом покладеної в основу певної математичної теорії полягає в тому що ця система повинна бути несуперечливою.

12. Для доведення несуперечливості системи аксіом користуються методом моделей.

 

Завдання до тексту

  1.               Прочитайте текст, дотримуючись орфоепічних норм української мови. До якого стилю належить цей текст? Обґрунтуйте свою думку.
  2.               Поясніть вживання тире у 1 та 3 реченні.
  3.               Визначте порядок слів у 4-му реченні.
  4.               Запишіть 6, 8-12-те речення тексту, поставте, де потрібно, пропущені розділові знаки, поясніть їх вживання.

 

Завдання 2. Визначте головні члени речення. Поставте, де потрібно, тире. Поясніть свій вибір.  

I. 1. Синтаксичне призначення дієслова виконувати роль присудка. 2. Заступають дієслово в ролі присудка інші частини мови, зокрема прикметники та іменники. 3. Ми свідки великої події, творці своєї нації, своєї держави (3 газ.). 4. Виховання також справа державна. 5. Вміло користуватися невичерпними синонімічними багатствами граматики мовленнєве мистецтво (І. Вихованець). 6. Постійну працю полегшує звичка (Демокріт). 7. Людина народжена для діяльності... (Д Дідро). 8. Праця один із найкращих вихователів характеру (С. Смайлс).

II. 1. Самозакоханий не має суперника (Б. Франклін). 2. Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна зробити погане (Г. Сковорода). 3. Заздрісник сам причина свого нещастя й сам собі ворог (Демокріт). 4. Жодна мудра людина ніколи не бажала бути молодшою (Д. Свіфт). 5. Людський інтелект це здатність абстрактно мислити й вирішувати проблеми (3 моногр.). 6. Перші кроки завжди найважчі (Р. Тагор). 7. Вільний час це аж ніяк не солодке неробство (І. Томан). 8. Мовчання це велике вміння вести бесіду (Б. Хаздіт).

Завдання 3. Розставте розділові знаки. Поясніть свій вибір.

1. Є заповідь – прощати ворогам нашим. 2. Але нема заповіді прощати нашим колишнім друзям 3. Інтелектуальність це постійна практика мислення (К. Медічі). 4. Нічого не робити й не існувати для людини одне й те саме (Вольтер). 5. Найбільша розкіш на світі це розкіш людського спілкування (А. Екзюпері). 6. Музика спонукає нас красномовно мислити! (Р. Емерсон). 7. Окраса глибоких думок ясність! (Я. Вовенарг). 8. Бери вершину матимеш середину! (Г. Сковорода). 9. У жінки все серце, навіть голова (Ж. Поль). 10. Ніколи не говоріть про себе погано! Це зроблять ваші друзі (П. Меріме). 11. Усі радості життя в творчості. 12. Творити значить вбивати смерть! (Р. Ролан). 13. Розлука це солодкий біль, поділений на двох (В. Шекспір).

 

Завдання 4. Визначте, котрі з поданих речень є неповними і які члени речення в них пропущені. Поставте, де потрібно, тире в неповних реченнях.

1. У мові постійно відбуваються перетворення більших одиниць на менші. Складне речення може перетворитися на просте. Просте речення на словосполучення. Словосполучення на складне слово. Складне слово на звичайне слово. А слово на афікс (І. Вихованець). 2. Історія творення національних енциклопедій історія багатозмістовна й вельми повчальна. Слушно кажуть: енциклопедія візитна картка народу (І. Заславський). 3. Більшість слів у кожній мові утворюється від інших, а ті часто-густо ще від інших (3 кн.). 4. Мрія красива, її по-різному уявляють і здійснюють люди. Художники в полотнах, де світанок, де багато неба і барв. Композитори в океані музики. Письменники в буянні слова. Скульптори у витончених формах, які відбивають порухи душі героя. Мрія хліборобська в буянні хлібів (П. Попович, А. Дринь).

 

Завдання 5. Знайдіть у реченнях непоширені означення і з’ясуйте, коли вони відокремлюються.

 

1. І панує холодна зима, невблаганна і люта (Б. Грінчак). Сільська тиша, глибока й прозора, огортає теплими хвилями (С. Журахович). 3. Василеві хотілося говорити з нею. Говорити!., і чути її голос – сильний, дзвінкий, безтурботний (Я. Дубинянська). 4. Така її доля... О Боже мій милий! За що ти караєш її, молоду? (Т. Шевченко). 5. Сльози набігають на очі, пекучі, непрошені (М. Зарудний). 6. Комиш шумів. Жовтий, гладкий, високий, він глузував з неї, помахуючи над її головою рудим чубом (М. Стельмах). 7. Над приморавськими лісами підіймалося сонце, велике, ласкаве (Олесь Гончар). 8. Здивований, постояв ще трохи, а потім рушив (Є. Гуцало). 9. Енергійний, меткий, дотепний, Борис умів подобатись з першого разу (Р. Іванченко). 10. Одна вулиця тиха, безлюдна – щось каштанам на вухо шепоче. Друга, звабна, гінка, нелелюдна, не змикає неонові очі (Л. Косаківська).

 

Завдання 6. Переробіть прості речення з відокремленими означеннями на два простих речення або на складне.

 Зразок: На землю тихо опустилася ніч, тепла, лагідна. На землю тихо опустилася ніч, і була вона тепла, лагідна.

 

1. Жахнулося лисеня і зникло в норі, надійній, маминій. 2. Ми зупинилися в німому здивуванні, вражені цим зізнанням, налякані втратою перспективи. 3. І знову впала на землю зоря, схожа на жаринку багаття з нашого дитинства. 4. Дівчина, схвильована його палкою сповіддю, спочатку справді розгубилася. 5. Дивлячись на нього, молодого і трохи самовпевненого, я наче бачив себе у далекі студентські роки.

 

Завдання 7. Спишіть речення, підкресліть прикладки й означувані ними слова як члени речення. Укажіть, чим вони виражені. Поясніть роль прикладки в мовленні.

 

 1. Я хочу на озеро Світязь, в туман таємничих лісів (Л. Костенко). 2. Старшина мінометної роти Вася Багіров був з тих людей, що для них війна давно вже стала звичайною справою (Олесь Гончар). 3. А друзі кажуть: нащо він тобі, цей кущ-дикун (М. Рильський). 4. Ріка Супій, і що там тої річечки? (Л. Костенко). 5. В довгому, покрученому ярку розкинулось село Семигори (І. Нечуй-Левицький). 6. Не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана-сина годувать (Т. Шевченко). 7. А човен «Ластівка», мов птиця, летить на крилах-парусах (В. Скоромовський). 8. Вдяг ясен-князь кирею золоту, а дика рожа –буйнії корали (Леся Українка).

 

Завдання 8. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Відокремлені додатки підкресліть.

 

1. Ведмеді, слава тобі Господи, у нас на Вкраїні крім як у зоологічних парках ніде не водяться (Остап Вишня). 2. Вустя нічого не бачила крім отих швидких струмків нічого не чула крім їхнього лопотання (Є. Гуцало). 3. Як мало навіть і в розумних людей жага багатства народжує думок (М. Стельмах). 4. Це залицяння усім кинулось в очі навіть батькові (І. Нечуй-Левицький). 5. Старий Кайдаш зганяв злість більш на невістці ніж на своїй жінці (І. Нечуй-Левицький). 11. На відміну від інших грецьких полісів-республік Боспор був рабовласницькою монархією (Д. Степовик). 7. Все можна купити за винятком здоров’я. 8. Втративши землю, йшли у міста, але там своїх бідарів було повно особливо ремісників (В. Чемерис).

 

Завдання 9. Складіть і запишіть речення, в яких у ролі відокремлених додатків виступають наведені конструкції.

 

Окрім брата; за винятком фізично слабких; замість уроку фізкультури; крім самого себе; замість запізнілої поради.

 

 

ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Завдання 1. Випишіть неповні речення. Усно поясніть розділові знаки.

 Австрійський композитор Моцарт з п’яти років складав музичні твори, а в шість – став знаменитим музикантом світу.

У дев’ять років Леся Українка написала свій перший вірш «Надія», а в чотирнадцять – підручник з історії для брата Михайла.

Павло Яблочков – винахідник електричної лампочки. У дванадцять років він зробив землемірний прилад.

Йожеф Біро – знаменитий угорський журналіст і художник. У 1935 році він винайшов кулькову ручку.

До 1780 року люди користувалися при написанні гусячими перами, а після винаходу Самюеля Гаррісона – сталевими перами.

У 1867 році винахідник Шолс сконструював машину для розмножування тексту. Це була перша друкарська машинка (3 журн.).

 

Завдання 2. Прочитайте вірш. Розставте, де потрібно, тире. Поясніть, які функції виконує тире в простому реченні.

 Чужа душа то, кажуть, темний ліс.

А я кажу: не кожна, ой не кожна!

Чужа душа то тихе море сліз.

Плювати в неї гріх тяжкий, не можна (Л. Костенко).

 

 

Завдання 3. І. Поширте речення узгодженими чи неузгодженими відокремленими означеннями. Запишіть утворені речення.

 

1. Сонце зійшло над лісом. 2. Місто оповила темінь. 3. Їй подобалося працювати в саду. 4. Сьогодні він зробив по-своєму. 5. Літак зробив останнє коло і пішов на посадку.

 

 II. Доповніть речення поширеними і непоширеними узгодженими означеннями. Запишіть їх, поставивши розділові знаки.

1.Висипали ... зорі, зійшов місяць ... 2. Зелена трава ... піднялася високо вгору, а я лежав серед цих трав... 3. Щебетали пташки у гущавині молодого гілля ... 4. Красно грає весняне сонце на небі

 

Завдання 4. Перепишіть речення, поставивши розділові знаки. Обґрунтуйте наявність чи відсутність коми перед словом замість.

 

1. Тепер замість Діда Мороза все частіше звертаємося по втіху та заступництво до угодника Божого Святого Миколая (А. Губар). 2. Васько замість відповіді підвів червоне від утоми й сонця лице й мовчки погрозився палицею (В. Винниченко). 3. Замість коня дісталася свиня (Нар. те.). 4. Замість вітрила флюгер якийсь поставили (Олесь Гончар). 5. А в кістляві голодні роки, коли пухли людські обличчя, ти мене годувала кашею замість хліба і молока (А. Малишко). 6. Серця в браконьєра нема. Замість серця в нього торбочка з м’язів (Остап Вишня). 7. А втім, той бал-маскарад так і не відбувся. Зате замість нього трапився величезний скандал (Ю. Смолич).

 

 

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

Завдання 1. Робота з текстом.

 

1. Е. Шредінгер здивував науковий світ парадоксальним визначенням Білок це аперіодичний кристал. 2. Насправді ніяких парадоксів цей вислів не містить а лише узагальнює той незаперечний факт що біологічна система є структурно упорядкованим сердовищем. 3. Властивості такого середовища як і кристалічного твердого тіла можна описати за допомогою квазічастинок одного з фундаментальних понять квантової теорії конденсованого стану речовини.

4. Квазічастинки дуже схожі зі звичайними мікрочастинками наявністю маси, імпульсу, кінетичної енергії. 5. Однак, якщо звичайні частинки існують самі по собі, зокрема і у вакуумі, квазічастинки не можуть існувати поза конденсованим середовищем.

6. Г. Фрьоліх зробив припущення, що для функціонування біосистеми ключову роль відіграють фонони.

 7. Рух атомів твердого тіла за кімнатної температури зводиться до малих коливань стосовно положення рівноваги. 8. Коливальний рух складної системи з багатьма ступенями свободи може бути представлений, як накладання окремих «нормальних» коливань – їх ще називають модами, кожне з яких має свою власну частоту. 9. Загальна енергія коливального руху системи дорівнює сумі енергій окремих нормальних коливань.

10. У кристалі нормальні коливання формують пружні хвилі, що поширюються через усю кристалічну ґратку. 11. Якщо розглядати коливальний рух із позиції квантової механіки, виявиться, що енергія та імпульс, пов’язані з кожним нормальним коливанням, квантуються. 12. Тобто вони можуть набувати лише певних значень, кратних деяким величинам, які мають фізичний зміст енергії та імпульсу «елементарних збуджень» коливального руху.

13. Кожне таке елементарне збудження можна розглядати як квазічастинки, яку назвали фонон, від грецького слова «голос», оскільки одним із різновидів пружних хвиль у кристалічній ґратці є звук.

 

Завдання до тексту

  1. Прочитайте текст, дотримуючись орфоепічних норм української мови. До якого стилю належить цей текст? Обґрунтуйте свою думку.
  2. У першій і другій частині 6-го складного речення визначте порядок слів. Відповідь письмово обґрунтуйте.
  3. Запишіть 1-3-те речення тексту, поставте, де потрібно, пропущені розділові знаки, поясніть їх вживання.
  4. Поясніть вживання тире у 8 реченні.

 

 

Завдання 2. Поставте пропущені розділові знаки при відокремлених обставинах, обгрунтуйте їх вживання. Визначте тип обставин.

 

1. Жінка йде поволі і трохи зігнувшись (О. Довженко). 2. Якось аж надто загадково висловлювався цей подорожній чемно уникаючи прямоти і обволікаючи свою особу у велику якусь тайну (Олесь Гончар). 3. Ми жартуючи погнали чужі ягнята до води (Т. Шевченко). 4. Часто пан не міг докликатись Тараса, який захопившись перемальовуванням картин, що прикрашали стіни панських покоїв, нічого не чув (З підруч.). 5. Об’єднавшись воєдино і згуртувавши розпорошені сили слов’янські племена поклали початок зародженню могутньої держави східних слов’ян (І. Цюпа). 6. Штаби і тилові бази, які в польових умовах згідно з статутом розташувались на певній відстані від фронту, зараз дістали можливість базуватись біля самого переднього краю (О. Гончар). 7. Незважаючи на напруженість становища ми з оптимізмом дивимось у майбутнє і впевнені у своїх силах (3 газ.).

 

Завдання 3. Перепишіть речення, підкресліть вставні слова, в дужках поясніть, з якою метою вони використані. Прокоментуйте розділові знаки.

Зразок: Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М. Рильський) (Припущення).

 

1. Добра, добра такого зроду у мене, правда, не було. А так собі якось жилось (Т. Шевченко). 2. Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном (О. Довженко). 3. Та, мабуть, над усе до загину треба віри людині в людину (Ю. Збанацький). 4. У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення (Олесь Гончар). 5. Погане, я чував, життя собаче, не добре ж і вовкам (Л. Глібов). 6. Якась вишка з’явилась у степу, здається, її раніше не було (Олесь Гончар). 7. Життя, звичайно, йде вперед, і нікому не дано такої сили, яка б могла спинити його непереможний рух (Н. Рибак). 8. Життя, кажуть, прожити – не поле перейти (Панас Мирний). 9. Полювання, як бачите, дуже поважна справа (Остап Вишня). 10. «Заходьте, будь ласка!» – запросила нас учителька до класу.

 

Вправа 4. Знайдіть вставні слова і речення і виділіть їх комами.

 

 1. Мабуть то й буде ідеальне суспільство майбутнього, коли потребою для кожної людини стане робити для іншої тільки щось добре, приємне, корисне, може навіть самопожертовне (Олесь Гончар). 2. На жаль світ побудований так, що щастя людства здобувається ціною чиїхсь страждань (О. Довженко). 3. Всяке трапитись може на довгім віку (О. Підсуха). 4. Ти мене, кохана, проведеш до поля, и піду – і може більше не прийду (М. Рильський). 5. Невже і справді неминучість є у чергуванні радості і лиха? (Л. Первомайський). б. Справді краще в ріднім краю хоч і кості положить, ніж в чужині в і супокою, хоч би і в достатку, жить (І. Франко). 7. Трудно розказати, для чого власне нам потрібна мрія і що вона таке, та певне в світі ніхто живий без мрії не прожив (Леся Українка).

 

 

ЗАВДАННЯ ДО АУДИТОРНОЇ РОБОТИ № 8

 

Завдання 1. Робота з текстом.

 

Малі тіла Сонячної системи

 

1. У Сонячній системі крім Сонця й восьми планет є так звані малі тіла. 2. До них належать малі планети, або астероїди, комети, метеорні тіла і міжпланетний пил. 3. Із метеорної речовини складаються метеорні рої, частинки яких мають приблизно однакові орбіти і спільне походження, – значна частина їх є продуктами дезінтеграції відомих комет. 4. Решту часток міжпланетної метеорної речовини, кожна з яких має свою орбіту, називають спорадичними. 5. Динамічна складова Сонячної системи – комплекс метеорних тіл різних розмірів – весь час поповнюється новими частинками і приблизно ж стільки їх втрачає.

6. Основними джерелами появи метеорних тіл та міжпланетного пилу є дезінтеграція ядер комет при наближенні їх до Сонця та руйнування малих планет при зіткненнях між собою та з іншими тілами. 7. Дрібні пилові частинки виштовхуються світловим тиском за межі Сонячної системі. 8. Дещо великі за розміром частинки, для яких гравітація Сонця переважає над тиском світла – їх радіуси не малі однієї десятитисячної сантиметра – під дією ефекту Пойнтінга-Робертсона гальмуються в полі сонячної радіації і по спіралях наближаються до Сонця. 9. На деякій відстані від нього нагріваються й випаровуються а найдрібніші залишки знову-таки виштовхуються сонячною радіацією.

 10. Те що небесне каміння падає з неба відомо давно. 11. Про це написано у таких пам’ятках писемності як Біблія Коран староіндійська Махабхарата літописи Китаю Кореї епос про Гайавату. 12. Легенди про драконів, про Змія Горинича (Горинич – той, що живе «гори», тобто зверху, на небі) пов’язані з польотом яскравих метеорів-болідів. 13. Євангельське розуміння «апостол Петро» грецькою мовою означає «посланець неба – камінь».

 

Завдання до тексту

  1. Прочитайте текст, дотримуючись орфоепічних норм української мови. До якого стилю належить цей текст? Обґрунтуйте свою думку.
  2. 7-ме речення трансформуйте так, щоб порядок слів був зворотним.
  3. Запишіть 1-ше, 9-11-те речення тексту, поставте, де потрібно, пропущені розділові знаки, поясніть їх вживання.
  4. Поясніть вживання тире у 3 та 5 реченні.

 

Завдання 2. Поставте пропущені розділові знаки при відокремлених обставинах, обґрунтуйте їх вживання. Визначте тип обставин.

 

          1.До вас, село і рідне поле, приїхав по дитячі сни на мить забувши, що ніколи не повторяються вони. 2. З доріг життя сховавши втому я в отчий край вернусь назад. 3. Ми часто похапцем живем все відкладаючи на потім. Життя ж сіяє кожним днем – в красі, в любові, у роботі (3 тв. В. Крищенка). 4. Я пишу не згарячу, а добре все обдумавши (Олесь Гончар). 5. Пішов Гонта похилившись (Т. Шевченко). 6. Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать і несучи вагу ту страшную буду пісню веселу співать (Леся Українка). 7. Гортаючи сторінки одинадцяти томів видання ми вчитуємося в історію народу, відбиту в словах давніх і тих, що засвідчують реалії наших днів (З підруч.).

 

 

Завдання 3. Знайдіть обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами, розставте при них, де потрібно, розділові знаки. 1. Сонце досхочу накупавшись у хмарах і блакитних ополонках і трусонуло на сніги вінець проміння, кинуло на небосхил бузкові барви і легко впаялось у промерзлий край землі (М. Стельмах). 2. Отак сплелись життя і пісня переливаючись в одне (Б.-І. Антонич). 3. Натрудившися у квітні перецвівши у маю йдуть дерева передлітні в повінь лагідну свою (М. Рильський). 4. Плавці мчали до берега захлинаючись водою пробиваючись крізь кригу (Ю. Яновський). Дівчина стрепенувшись підвела голову (Олесь Гончар). 6. Одарка як різала ножем хлібину притиснувши до грудей так і держить її отетерівши (Гр. Тютюнник). 7. Раділи люди встаючи (Т. Шевченко). 8. Знітившись я стаю на поріг (М. Стельмах). 9. За вікном розсипаючись котилась зоря (М. Стельмах).

 

Завдання 4. Знайдіть вставні слова і словосполучення, визначте їх значення та розставте розділові знаки при них.

 

1. І справді француз Боплан приклав тут усього свого досвіду, щоб зробити Кодак непоборимою фортецею (А. Коваль). 2. Голуб видно втихомирився й заснув. 3. Здавалося так і треба (3 тв. У. Самчука). 4. Кінь здається зупинився біля її хати (М. Стельмах). 5. Марко ніколи не бачив на материнім виду таких крихітних сліз напевне старість чи лихоліття здрібнили їх, як здрібнювали все на світі (М. Стельмах). 6. Може б та щира, гарячая мова зломила зиму! (Леся Українка). 7. Тепер повернули без сумніву до лісу (В. Близнець). 8. Повиймавши хліб із печі, Катря оце вже либонь і вправилась була (А. Головко). 9. Мабуть нема уже на світі правди! Мабуть вона уже за море утекла! (Є. Гребінка).

 

 

 Вправа 5. Вставте у речення прийнятні за змістом вставні слова або речення, запишіть нові речення, правильно поставте коми або тире.

 

1. А вони не побоялися взятися за цю справу. 2. Хлопці й послухали б, але часу на вмовляння не було. 3. Їм не дуже хотілося сьогодні вчитися. 4. А я не дуже й надіялась. 5. То ти все ж наважишся? б. Вам теж не завадить послухати цю бувальщину. 7. Гарний вийшов твір. 8. На все треба мати щастя. 9. А ти цього не чула?

 

Вправа 6. Знайдіть неправильно оформлені цитати. Виправляючи неточності в оформленні, запишіть речення.

 

1. Давно стали крилатими Шевченкові слова: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!» 2. Олесь Гончар писав про І. Котляревського, що «Він невіддільний від свого народу й від того ґрунту, що живив його творчість». 3. Аналізуючи творчість Лесі Українки, Максим Рильський писав: що «вона почала ліричними поезіями, і ліричної струни не занедбала... до кінця віку». 4. Олесь Гончар пише, що Леся Українка: «поряд із Шевченком, Франком, Панасом Мирним, Коцюбинським... наполегливо розвивала й зміцнювала літературну мову...». 5. У статті про О. Кобилянську сказано, що «Класичним зразком алегоричної мініатюри є її поезія у прозі «Рожі». 6. Рядки з поезії І. Франка «лиш боротись – значить жить»; «книги - морська глибина»; «якби ти знав, як много важить слово» давно вже стали афоризмами. 7. Борис Буряк пише: «Що в художній структурі сценаріїв і фільмів Олександра Довженка завжди присутній сам автор». 8. Слово для Лесі Українки – це гострий, безжалісний меч..., що здійма вражі голови з плеч». 9. Тарас Шевченко вірив у велике майбутнє України й українського народу і палко закликав своїх земляків: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь, бо хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не пускають...» (З підруч.).

 

Вправа 7. Перепишіть, виправляючи помилки в оформленні цитат.

 

 1. Царизм Шевченко затаврував в образі орла, який «споконвіку Прометея там орел карає, що день божий довбе ребра й серце розбиває» народові. 2. Але царизм «не вип’є живущої крові», бо серце народу Прометея «воно знову оживає і сміється знову». 3. Поет, звертаючись до панів-лібералів, з обуренням говорить, що «ви любите на братові шкуру, а не душу!» 4. Інститутка всіляко знущається з кріпачки Устини, «вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, і водою зливає». 5. Коли інститутка кинулася бити Устину, Прокіп схопив її за обидві руки й застеріг, що «годі, пані, годі!.. Цього вже не буде!» 6. Вступ до поеми «Мойсей» Франко закінчує пророчими словами про те, що, народе український, «прийде час, і ти огнистим видом засяєш у народів вольних колі» (З підруч.).

 

ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

 

Завдання 1. Знайдіть відокремлені обставини, виражені сполученням іменників із прийменниками, розставте розділові знаки при них.

 

1. Сікач незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги дуже прудко бігає (Остап Вишня). 2. Причиною була тут особлива здібність Карповича до практичних справ, якою попри всі намагання не иідзначався Іван Іванович (І. Багмут). 3. Наперекір суховіям та чорним бурям повсюди йде вона [біла акація] за людиною заходячи аж сюди до самого Мертвого моря, де крім солі вже ніщо не росте (Олесь Гончар). 4. Отруйні опеньки на відміну від їстівних не мають на своїй ніжці білого кільця (3 газ.). 5. Малий не ждав напасті не готувався до опору, але й не розгубився знаючи, що порятуватися може тільки завдяки самому собі (П. Загребельний). 6. Чи то під впливом прощання й Соломіїних сліз чи внаслідок реакції по пережитих турботах його огорнув жаль (М. Коцюбинський). 7. Обставини виражені іменниками із прийменниками відокремлюються залежно від їх поширеності, смислового навантаження, стилістичної функції (3 підруч.). 8. Я й сама, як той барометр, то падаю то здіймаюсь духом відповідно станові погоди (Леся Українка). 9. Моя господиня віддала мені цю хату за 15 p., хоч я сама бачу, що згідно з тутешніми звичаями вона варта 20 р. (Леся Українка). 10. Це були гамазеї, де переховувався недоторканий запас зерна на випадок неврожаю чи якогось стихійного лиха (О. Донченко). 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

  1.               Які функції виконує знак тире в писемному мовленні?
  2.               Коли ставиться тире між підметом і присудком?
  3.               Коли тире не ставиться між підметом і присудком?
  4.               За якою ознакою двоскладні речення поділяються на повні і неповні?
  5.               Коли ставиться тире в неповному реченні?
  6.               Дайте визначення відокремлених членів речення.
  7.               Які члени речення можуть бути відокремленими?
  8.               Які означення називаються поширеними, а які – непоширеними?
  9.               Коли означення відокремлюються?
  10.          Коли означення не відокремлюються?
  11.          Коли дієприкметник не є означенням?
  12.          Що таке прикладки?
  13.          Коли прикладки відокремлюються?
  14.          Назвіть випадки, коли прикладки не відокремлюються?
  15.          Якими ще розділовими знаками відокремлюються прикладки?
  16.          Назвіть найважливіші випадки відокремлення обставин.
  17.          Коли дієприслівники відокремлюються, а коли ні?
  18.          Як відокремлюються обставини, виражені сполученням іменника з прийменником?
  19.          За допомогою яких слів вводяться у речення відокремлені додатки?
  20.          Коли додатки зі словом замість відокремлюється, а коли – ні?
  21.          Які слова, словосполучення і речення називаються вставними?
  22.          Що можуть виражати у реченні вставні слова та речення?
  23.          Які слова можуть бути лише вставними, а які тільки в певній позиції?
  24.          Якими розділовими знаками виділяються вставні слова та речення?
  25.          Що таке цитата?
  26.          Які види цитат виділяють?
  27.          Які розділові знаки вживаються у реченнях із цитатами?
  28.          Що таке епіграф?
  29.          Як оформлюється епіграф?
docx
Додано
8 травня
Переглядів
1018
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку