Практичні завдання і вправи щодо здійснення індивідуального підходу у процесі навчання дітей з особливими освітніми потребами на уроках математики
«Практичні завдання і вправи щодо здійснення індивідуального підходу у процесі навчання дітей з особливими освітніми потребами на уроках математики». Методичний посібник, 2024. - с.43.
Автор: Іванкова Світлана Михайлівна, вчитель математики
Рецензент: Діденко Валентина Євгеніївна, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель вищої категорії, «вчитель-методист»
У методичному посібнику «Практичні завдання і вправи щодо здійснення індивідуального підходу у процесі навчання дітей з особливими освітніми потребами на уроках математики» висвітлені теоретичні основи навчання дітей з ООП та методики, які сприяють формуванню основних академічних умінь.
Розділи присвячені методиці навчання математики дітей вказаної категорії з наведенням конкретних прикладів завдань та алгоритмів їх розв'язання, що буде допомогою для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Таблиці, схематичні малюнки, інтерактивні онлайн-завдання, подані в тексті, значно полегшить сприйняття матеріалу.
Посібник призначений для практичного використання педагогічними працівниками загальноосвітніх навчальних закладів в роботі з дітьми з ООП.
ЗМІСТ
1. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА..................... 6
УРОКАХ МАТЕМАТИКИ............................................................................. 6
2. ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ООП......................................... 9
ВИСНОВОК……………………………………………………………………44
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………45
Людство, ймовірно, раніше чи пізніше переможе і сліпоту, і глухоту, і слабоумство. Але значно раніше воно переможе їх у соціальному й педагогічному плані, ніж у медичному й біологічному.
Л.С.Виготський
ВСТУП
Хто з нас у дитинстві не намагався скласти кубик Рубіка? За цим заняттям можна провести цілий день, так і не досягнувши результату. Для його складання існують спеціальні формули, не знаючи яких, скласти цю головоломку буває просто неможливо.
Певну аналогію можна провести із роботою з дітьми з особливими освітніми потребами. Ці діти можуть здатися такими ж незрозумілими, як кубик Рубіка, якщо не знати спеціальних прийомів і методів роботи з ними. Застосування відповідних підходів у роботі з «особливими» учнями сприятиме складанню цього «кубика» – можливо, лише однієї сторони, а можливо, – і всього [4].
Для успішної роботи з особливими дітьми, лише сприймати і поважати їх замало. Передусім треба вміти їм допомогти. Серед різноманітних факторів, які позитивно впливають на особистісний розвиток дитини, є врахування її клінікопсихолого-педагогічних особливостей у навчально-виховному процесі. Насамперед це стосується реалізації корекційно-розвиваючої спрямованості навчання та спеціальної методики навчання цих дітей.
До недавнього часу для батьків дітей з особливими потребами вибір місця навчання був достатньо обмеженим – спеціальні школи-інтернати та навчальнореабілітаційні центри, де за наявних позитивних моментів є і суттєві недоліки: відірваність дитини від сім'ї та широких соціальних контактів, обмеженість кола міжособистісної взаємодії, зниження конкурентоспроможності на ринку праці.
Гуманістична спрямованість сучасної педагогіки вимагає особливої уваги до особистісного розвитку дітей та корекції порушень, що перешкоджають цьому процесу. Однією з умов, які забезпечують вирішення цих завдань, є правильна організація роботи, адже без неї неможливо створити належні умови навчання у загальноосвітньому просторі. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є інклюзивна освіта – динамічний процес, у якому школа намагається відповідати потребам усіх учнів, уносячи необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, аби забезпечити рівні можливості.
Дитина з особливими потребами — це не обділена долею, це, швидше, визначений спосіб життя за обставин, що склалися, який може бути дуже цікавий їй і оточуючим людям, якщо порушення розглядати в рамках соціальної концепції. Тоді головний сенс процесу інклюзії можна позначити так: «Всім тут раді!»
1. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
Діти народжуються з великими потенціальними можливостями пізнавати світ у всій його красі, жити, розвиватись і творити в ньому. Дитина з особливими потребами – не пасивний член суспільства, а особистість, яка має право на задоволення власних соціальних потреб, на працю, відпочинок, створення сім’ї, пенсійне забезпечення, доступ до культурних цінностей.
Особливості уроку математики обумовлюються метою, завданнями, складом учнів класу, загальними завданнями школи. Ефективність формування математичних знань на уроках залежить від уміння вчителя вирішувати головні завдання: загальноосвітні, корекційно-розвивальні, виховні та практичні.
У школярів з особливими освітніми потребами спостерігаються помітні індивідуальні відмінності в оволодінні математичними поняттями. Тому мета навчання математики для дітей з особливими потребами включає:
• оволодіння комплексом математичних знань і вмінь, необхідних для повсякденного життя, майбутньої професійної діяльності;
• розвиток логічного мислення, просторової уяви та інших якостей
мислення;
• формування предметних, основних загально-навчальних умінь;
• створення умов для соціальної адаптації учнів.
1.1. Гра як основний елемент розвитку дитини з особливими освітніми потребами.
Вивчення математики для дітей з ООП - це забезпечення учнів системою математичних знань, формування умінь і навичок (обчислювальних,
вимірювальних, графічних, розв’язування задач), розумова і навчальна діяльність, сприяння розвитку і корекції недоліків пізнавальних можливостей, зокрема процесу мислення, уваги, пам'яті, мовлення учнів, їх соціальній адаптації шляхом зв’язку навчання математиці з життям (залучення фактичного числового матеріалу, який характеризує взаємозв’язки між предметами і явищами оточуючої дійсності на мові математики) [4].
Завдання вчителя на уроці математики не тільки забезпечити сприймання, усвідомлення, запам’ятовування знань та формування умінь і навичок, але й навчити учнів вчитися. Спочатку необхідно навчати загально-навчальним умінням, навичкам розумової діяльності - аналізу, синтезу, порівнянню, узагальненню. Далі треба навчати аналізувати математичні факти, робити доступні висновки, узагальнення, формувати математичне мовлення, використовувати отриманні знання, спочатку за аналогією, а далі в новій ситуації, при розв’язанні життєвопрактичних задач.
Навчання математики організує й дисциплінує учнів, сприяє формуванню таких рис особистості, як акуратність, наполегливість, воля, виховує бажання працювати, вміння доводити будь-яку справу до кінця.
Підготовка учнів до життя, трудової діяльності є однією з найбільш важливих задач навчання особливих дітей. Курс математики повинен дати учням такі знання й практичні вміння, які допоможуть краще розпізнати у явищах навколишнього світу математичні факти, застосовувати математичні знання до розв’язання практичних завдань, які повсякденно ставить життя. Опанування вмінь лічби, усних та письмових обчислень, вимірювань, розв’язання арифметичних задач, орієнтації в часі та просторі, розпізнавання геометричних фігур дозволять учням більш успішно вирішувати життєво-практичні задачі. Необхідність формування математичних понять і вироблення умінь, навичок, які вимагають різноманітність видів, як розумової, так і практичної діяльності учнів, визначають специфіку використання найбільш раціональних методів, прийомів і засобів навчання.
Найефективнішим способом подолання труднощів у розвитку математичних уявлень учнів з особливими потребами є використання навчальної гри та цікавого дидактичного матеріалу.
Оволодіти необхідними знаннями, уміннями і навичками учень зможе лише тоді, коли він сам виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зуміє зацікавити учнів. Адже в процесі гри інтелектуально пасивна дитина здатна виконати такий обсяг роботи, який їй зовсім недоступний у звичайній ситуації.
Таким чином, гра — це не просто заповнення вільного часу дітей, а спланований і цілеспрямований педагогічний прийом для розширення і закріплення одержаних ними знань. У процесі гри учні вчаться на практиці самостійно застосувати одержані знання в нових умовах. Під час гри діти спостерігають, порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз, синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати свою думку в зв'язній й зрозумілій формі, використовуючи математичну термінологію. Свою навчальну роль ігри виконують успішніше, якщо вони застосовуються в системі, що припускає варіативність, поступове ускладнення і за змістом, і за структурою, зв'язок з іншими методами роботи з формування уявлень і понять.
Дидактичні ігри, цікаві вправи, тести активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, навички. Правильно побудована цікава дидактична гра активізує процес мислення, формує почуттєву сферу, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.
2. ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ООП
Особливу увагу необхідно приділяти початку уроку. Щоб налаштувати учнів, зазвичай проводиться усний рахунок - «гімнастика для розуму». Учні обов'язково спочатку повинні порахувати усно, нехай навіть елементарні приклади.
Гра «Еверест»
Допомогти кожному альпіністові досягнути вершини, розв’язуючи приклади і закриваючи сліди відповідями. Хто першим добереться до вершини, закріплює прапорець.
розуміє, що швидкість виконання завдання визначається технікою, і намагається зосередитися. Практично зникають складнощі, пов'язані з тим, що учень щось не почув, щось не встиг зробити.
 |
По-третє, звукозапис різноманітить урок, робить його більш цікавим.
Здійснювати перевірку диктанту можна за допомогою самоперевірки або взаємоперевірки за заздалегідь підготовленими відповідями. Таким чином учні вчаться самостійно здійснювати перевірку й оцінювати свою роботу або роботу своїх однокласників.
Для переважної більшості дітей з особливими освітніми потребами варто збільшувати кількість підготовчих вправ. Частина дітей потребує докладного розгортання будь-якого етапу роботи над завданням. Деяким дітям необхідно більше тренувальних вправ для того, щоб підвести їх до узагальнення. Тому в процесі навчання слід застосовувати диференційований підхід.
Якщо інструкція сформульована складно, варто домагатися того, щоб учень зміг своїми словами розповісти про те, що потрібно виконати.
Наприклад, під час вивчення теми «Найбільший спільний дільник» (6 клас) вчитель пропонує алгоритм знаходження НСД.
Алгоритм:
1. Розкласти числа на прості множники;
2. Визначити степені, основи яких є спільними простими дільниками поданих чисел;
3. З усіх степенів з однаковими основами вибрати степінь із найменшим показником;
4. Перемножити вибрані степені.
Після чого вчителю ще раз треба звернути увагу дітей на кожен пункт алгоритму, а саме, звернути увагу на такі питання:
- що означає фраза «прості множники»?
- що таке «степінь», «основа степені»?
- що таке «найменший показник»?
Крім того, необхідно вимагати від учнів самостійності (не тільки при вирішенні завдань, але й при виконанні різних видів вправ та прикладів). Дитина повинна намагатися сама розібратися і зрозуміти завдання, і звертатися до вчителя лише за допомогою, а не за конкретною відповіддю на запитання «Що треба робити?».
На кожному уроці математики діти із ООП повинні якомога частіше рахувати, причому не просто заучувати напам'ять числовий ряд, а вчитися будувати числовий ряд за певними закономірностями.
1. Продовжте ряд чисел:
1) 
1, 2, 3, 4, 5, ……
2) 10, 9, 8, 7,……
3) -2, -1, 0, …
4) 2, 1, 0, …
2. Дано п’ять рядів чисел. Подумайте і вкажіть, за яким правилом складений кожен із поданих рядів. Продовжте їх ще на три числа у відповідності з певним правилом.
1) 1, 3, 5, 7, 9, 11, ….
2) 2, 4, 6, 8, 10, ….
3) 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, ….
4) 0, -2, -4,…
5) -8,2; -7,8; -7,4;…
3. Розташувати дійсні числа в порядку спадання:
|
|
|
На допомогу дітям, для корекції їх математичних компетентностей на уроках варто широко використовувати інтернет-сервіси. Платформа LearningApps.org дозволяє вчителям, a також школярам, створювати мультимедійні навчальні вправи без особливих зусиль з привабливим виглядом в Інтернеті і легким управлінням.
Тому варто запропонувати учням виконати наступні завдання.
З часом розгорнуті зовнішні дії поступово можна замінювати скороченими, які потім стають автоматизованими. Відтак міркування дітей також скорочуються, переходячи від повністю розгорнутих у внутрішній план. За наявності труднощів слід знову повернутися до докладних пояснень і розгорнутих зовнішніх дій.
У цей же період учні спочатку за зразком учителя, а потім за його словесною інструкцією виконують завдання. Наведемо приклади таких інструкцій.
Наприклад, в 6-му класі за темою «Координатна площина» даються завдання типу:
1) Позначте на координатній площині точки, задані координатами, з'єднайте їх відрізками. Зображення якої тварини ви отримали?
(-2;4),(0;6), (0;5), (1;6), (1;5), (2;3), (1;2), (2;-3), (5;4), (7;5), (7;6), (8;7), (9;7), (10;6), (10;4), (3;-6), (2;-6), (0;-7), (-4;-7), (-1;-6), (-2;-5), (-2;-4), (-1;0), (-4;0), (1;1), (-1;2), (-2;3), (0;4).
2) Назустріч нам наближається птах. А щоб дізнатися, який це птах, будуємо точки за координатами, і послідовно їх з’єднуємо.
(0;0), (1;1), (-3;1), (-2;3), (-3;3), (-4;6), (0;8), (2;5), (2;11), (6;10), (3;9), (4;5), (3;0), (2;0), (1;-7), (3;-8), (0;-8), (0;0).
3) Назвіть координати, за допомогою яких утворився цей слон.
А також, використовуючи інтернет-ресурси, можна запропонувати наступне завдання. Оскільки, завдання подібного типу, пробуджують інтерес до вивчення математики.
Виконавши практичну роботу, учні 7-го класу при вивченні теми «Графічний спосіб розв'язання систем рівнянь з двома змінними» без помилок називають координати точок і визначають їх.
грають в улюблену гру - математичне лото.
«Математичне лото»
Обчисліть вирази, знайдіть відповіді на картці і закресліть їх.
1) (2,5 + 1,5) * 3
2) 24: (- 3 + 15)
3) 8,4 – 12,8
4) 5 : 0,5
5) 0,013 * 1000
6) – 4 * 3
7) 10,7 – 6,4
8) (35 – 7 * 5) : 4
|
|
13 |
0,2 |
1,3
4,4 |
|
- 12 - 13
|
|
- 4,4 |
|
12 |
10 |
||
|
- 10
|
0 |
|
2 |
Числа, які залишилися незакресленими, запишіть у зошиті у порядку зростання.
У процесі предметно-практичної діяльності у дітей формуються основні математичні поняття рівності і нерівності кількості предметів («більше на ...», «менше на ...», «стільки ж»), а також поняття числа, арифметичних дій додавання і віднімання. Приклади завдань.
1. Складіть задачу, обернену до даної:
«На одній фермі 526 корів, а на іншій - на 205 корів більше. Скільки корів на двох фермах?»
2. Складіть та розв’яжіть задачу за короткою умовою:
• 
327т
• на 219 т більше, ніж
• в 2 рази менше, ніж
3. Складіть задачі за виразами:
12∙64
18∙79-12∙64
(18∙79–12∙64):3
4. Складіть задачі, використовуючи слова:
«Їхали, проїхали, залишилося»;
«Було, вивезли, стало»; «Дорожче» - «дешевше»; «Легше» - «важче».
5. «Купили 3 кг картоплі, 3 кг буряків, 4 кг моркви, 5 кг яблук, 6 кг капусти, 2 кг груш і 4 кг слив. Скільки було куплено кілограмів овочів і скільки кілограмів фруктів?» Складіть задачу, яка буде розв’язуватися тим же способом, але з іншим сюжетом.
Спостерігаючи за зміною початкової кількості, діти доходять до висновку про те, що воно збільшується, коли предмети приносять, додають, і зменшується, коли їх забирають, прибирають, віддають. Відтак вони засвоюють взаємозв'язок арифметичних дій додавання і віднімання: коли частину предметів
перекладають з однієї групи в іншу, то в першій кількість предметів зменшується, але одночасно збільшується кількість предметів у іншій групі. Розповідаючи про свої дії, діти практично засвоюють ту термінологію, яка використовуватиметеся ними пізніше в текстах арифметичних задач: все, разом, стало, залишилося, збільшилася, зменшилася, однаково й ін. Це стає підготовкою до розуміння завдань різних видів.
Для розвитку дрібної моторики потрібно виконувати графічні роботи:
малювання по клітинках фігур і орнаментів, розфарбовування, штрихування.
Наприклад:
Графічний диктант «Папуга»
Відступіть 16 клітинок зліва і 15 клітинок зверху. Поставте початкову точку і починайте малювання.
|
|
|
|
|
|
|
Блакитний |
127 |
|
Червоний |
128 |
|
Фіолетовий |
136 |
|
Жовтий |
137 |
|
Темно-зелений |
292 |
|
Помаранчевий |
293 |
Пропедевтиці вивчення геометричного матеріалу служать вправи на розрізнення і виділення предметів і груп предметів. Наприклад:
Роздивіться картинки і запишіть, з яких геометричних фігур
складена кожна з них, вкажіть кількість фігур.
Підберіть правильні назви.
1) Дайте загальну назва фігурам 1 і 2.
2) Дайте загальну назву фігурам 3 і 4.
3) Дайте загальну назву фігурам 2 і 4.
4) Дайте загальну назву для всіх цих фігур.
"Відгадай фігуру"
За ознаками фігури діти повинні її знайти серед своїх фігур і показати, піднявши вгору.
Покажіть фігуру і назвіть, якщо вона має:
1) 3 кута, 3 вершини, 3 різні сторони;
2) 3сторони, 3 вершини, 3 кута, один з них прямий;
3) 3 кута, 3 сторони, 2 з яких рівні;
4) 3 сторони , 3 кута, 2 з яких прямі;
5) 3 сторони, 3 кута, 2 з яких не прямі;
6) 4 сторони, 4 кута, усі кути прямі;
7) 4 прямих кута, 4 сторони (всі сторони рівні);
8) 4 кута, 4 сторони, всі сторони рівні;
9) 4 прямих кута, 4 сторони (тільки протилежні сторони
рівні);
10) 3 кута, 3 сторони (всі сторони рівні);
11) 4 сторони, 4 кута, усі кути рівні.
Усі ці вправи допомагають кращому засвоєнню знань з математики, розвивають орієнтування у властивостях предметів, допомагають розширенню просторових уявлень. Окрім того, вони сприяють зняттю розумової перевтоми. Доступна таким учням предметно-практична діяльність приносить їм радість, підвищує інтерес до занять.
З метою закріплення уявлення про ознаки та властивості геометричних фігур, формування практичних вмінь розпізнавати, називати фігури, групувати їх за формою, за кольором та розміром, особливу увагу приділяють відпрацюванню в дітей уміння порівнювати фігури. Такі завдання розвивають вміння аналізувати, порівнювати, знаходити спільне й відмінне («зайві» і «відсутні» фігури), узагальнювати, класифікувати, розвивати супроводжуюче математичне мовлення.
Яка з поданих груп фігур "зайва" (відрізняється від інших)? Чому? (Чим вона відрізняється?)
Заповніть порожні клітинки.
«Засівання поля»
Діти отримують малюнок-основу (наприклад, прямокутник) та окремо вирізані різнокольорові прямокутники та квадрати (жито – жовтогарячий, пшениця – жовтий, гречка –
коричневий, рис – білий колір)
Завдання. Весною дуже важливо вчасно і швидко засіяти поле. Для цього необхідно правильно вставити геометричні фігури у малюнок-основу. Додаткове завдання. Виміряти довжину сторін фігур, накреслити такі самі фігури, обчислити їх площу.
Корисним прийомом для порівняння груп предметів, числових значень, зображених на малюнку, є утворення пар за допомогою з'єднання предметів лінією.
Об’єднайте фігури у пари. Поясніть свій вибір.
Для дітей з ООП попередня підготовка повинна здійснюватися систематично при вивченні всіх основних розділів курсу математики – шляхом використання практичних вправ, спрямованих на формування конкретних навичок і практичних узагальнень.
 |
Виберіть і підкресліть зайве слово.
1) Відрізок, пряма, промінь, трикутник, сантиметр, квадрат.
2) 
Сантиметр, міліметр, дециметр, довжина, метр, кілометр.
3) Тонна, центнер, маса, грам, пуд.
4) Трикутник, прямокутник, коло, квадрат, п'ятикутник.
Для засвоєння нового матеріалу доцільно створювати інтелект-карти (карти розуму). Застосування таких опорних карт полегшує дітям закріпити вивчений матеріал.
Школярі не є новачками в інформаційному суспільстві, живуть у просторі цифрових технологій. Тому на уроках варто використовувати програмні засоби, які відповідали б вимогам сьогодення, були спрямовані на задоволення інтересів конкретних школярів і враховували б їх індивідуальні особливості.
Для реалізації поставлених завдань потрібно використовувати інструменти інтегрованого характеру, за допомогою яких можна демонструвати процеси та об’єкти, створювати та досліджувати моделі.
«Коло та його елементи»
Щоб урізноманітнити навчання і зробити його сучасним, можна використовувати мистецтво цікавої розповіді – сторітелінг [4].
Учитель може захопити учнів своїми розповідями про математику та її значення в житті людини. Доцільно й учнів залучати до створення подібних розповідей, зокрема, на основі різних історичних відомостей і математичних фактів.
«Трикутник. Види трикутників»
Діти слухають сторітелінг про геометричну фігуру Трикутник.
Одного разу на уроці математики до зошита учня потрапили різні
Трикутники. Стали вони один перед другим вихвалятися. Спочатку виступив
різносторонній Трикутник і мовив:
- Гляньте, який я красивий. І сторони у мене різні, і кути. Я – найкращий.
- Постривай, - сказав йому рівнобедрений. - Адже у мене дві сторони рівні, а третя - основа. Кути у мене при основі завжди рівні, тому найкращий я.
- Е ні, заперечив рівносторонній. Найкращий серед усіх, звісно, рівносторонній Трикутник. У нього і сторони рівні, і кути рівні, і весь він найкращий.
Тут наперед вийшов прямокутний Трикутник і мовив.
- Найкращий прямокутний, бо має два катети і гіпотенузу, а ще прямий кут, утворений катетами. Ще б довго вони сперечалися, якби не закінчився урок, і учень не закрив свого зошита.
Завдання для учнів:
1. На вашу думку, який з трикутників є найкращим? Якими властивостями він володіє?
2. Чому навчає дана історія?
3. Запропонуйте інше завершення цієї історії або складіть свою з теми «Трикутник та його властивості».
Завдання для самостійного опрацювання
Скласти сторітелінг «Додавання і віднімання раціональних чисел» Підказки для створення сторітелінгу:
1. 
Чим відрізняються одне від одного додатне та від’ємне числа? Які вони мають властивості?
2. Чим нуль відрізняється від інших чисел?
3. Яку нову множину утворюють ці числа?
4. Якщо б у вас була можливість перетворитися в число.
Яким числом ви себе уявляєте? І чому?
Зацікавити дітей природничо-математичними науками, зробити освіту корисною та навчити учнів застосовувати набуті навички у житті допоможе мейкерство – створення чогось своїми руками.
Мейкерські здібності – щось робити своїми руками – є практично у всіх.
Просто в одних їх треба розвивати, а в інших – підтримувати [3].
«Шкали. Створення мензурки»
Створіть мензурку з пластикового стаканчика.
«Просторові фігури»
Використовуючи картон, зробіть з розгорток просторові фігури і дослідіть їхні властивості.
Одним з прийомів викликати в учнів інтерес до вивчення математики є прийом: «Здивувати учня». Теорія педагогіки здивування описана в роботах В.Сухомлинського і Ш.Амонашвілі [4]. Для прикладу для здивування учнів при вивчені теореми Піфагора можна використати наступну задачу.
Між двома точками горизонтальної поверхні натягнули мотузку довжиною 200 м. Потім довжину мотузки збільшили на 1см. На яку найбільшу висоту можна підняти середину новоутвореної мотузки? А
якщо її довжину збільшити на 1м? Чи зможе тоді це зробити учень нашого класу?
200 м
Під час вивчення властивостей квадратного кореня можна запропонувати учням наступну цікаву задачу.
Перерва на логіку
Знайдіть помилку
.
Однією з найважливіших складових навчального процесу є домашня робота учнів. Основною вимогою до виконання домашніх завдань є не тільки акуратність, але і самостійність їх виконання. Знання можуть бути глибокими, повними і міцними тільки в тому випадку, якщо вони самостійно продумані, відчуті, засвоєні шляхом подолання деяких труднощів. Самостійний пошук і самостійне вирішення питань виховує в учнів переконання в знаннях, впевненість у своїх силах, формує потребу самостійно займатися навчальною діяльністю, виховує навички самоосвіти. У процесі самостійної домашньої роботи кожен школяр здійснює самоконтроль, що припускає розвиток умінь аналізувати свої знання, знаходити недоліки і помилки і потім виправляти їх. Завдання домашньої роботи повинні бути максимально цікаві учням, пробуджувати у них прагнення до самостійної навчальної діяльності, розвивати кругозір. Це можуть бути індивідуальні завдання на картках.
Виконайте дії. В кружечки впишіть букви, які відповідають знайденим розв’язкам
|
𝟐𝟔
𝟑𝟓 |
1,5 |
𝟒𝟔 𝟒 𝟔𝟑 |
𝟏𝟗 𝟗 𝟐𝟎 |
𝟗 𝟑 𝟐𝟎 |
|
|
Я |
О |
Е |
С |
В |
К |
Вільний стовпчик в таблиці заповни буквою А і числом, яке є НСК (25; 4)
= _________
Відповідь:________________ – назва пташки, яка бачить все, що відбувається
навколо неї, навіть не обертаючи голови. Це відбувається тому, що її очі розміщені незвичайно далеко – майже на потилиці.
Ця квітка розміром до 1 метра в діаметрі і вагою до 6 кілограм. Рослина настільки паразитична, що у неї зовсім відсутні органи процесу фотосинтезу. Все що потрібно їй для життєдіяльності вона одержує від рослини-господаря.
Насінини цієї квітки потрапляють у тріщинку на рослині, зазвичай це відбувається на ліані. Після трьох років з'являється бутон завбільшки з великий качан капусти, розкривається він ще через півтора року. Розкрита квітка пахне гнилим м'ясом і
приваблює для опилення мух.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
𝟏
𝟑 |
0,25 |
𝟏 𝟑 𝟑 |
𝟏 𝟓𝟎 |
|
𝟏 𝟖 𝟑 |
𝟐 𝟗 |
0,3 |
2,4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В Країнах південно-Східної Азії є рослина з дивовижними плодами. Із них можна приготувати багато різних страв. Якщо підсмажити шматки недозрілого плоду, то отримаємо страву, яка нагадує нашу картоплю. Із напівдозрілих плодів готовлять солодкий десерт – пудинг. А м’якоть дозрілого плоду – готове до випічки тісто, з якого випікають булки. Інколи його називають хлібним деревом. Проте у нього є й інша назва.
Подовгуваті плоди дивують своїми розмірами. Знайдіть значення виразу і дізнайтеся ці розміри.
Вага (кг):
Довжина плоду (см):
Діаметр плоду (см):
Д. Пойа стверджував: «Найкращий спосіб вивчити що-небудь – це відкрити самому», тому дітям варто запропонувати наступне задання.
Цікаві факти про воду
• 80% земної поверхні вкриті водою;
• ембріон людини складається з води на 95%;
• дитина на 70-80%;
• доросла людина на 50-70%;
• кров людини на 83% складається з води;
• кавун на 93% складається з води.
Завдання.
Проведіть такий експеримент. Ви забули закрити кран після чищення зубів і згадали про це через 5 хвилин. Підставте мірну склянку і через 5хвилин виміряйте втрати води. Порахуйте, яку суму ви втратите за місяць при такій розсіяності, якщо 1 кубометр води коштує 43 грн.
А вивчення теми «Кути трикутника» можна повторити у такій цікавій формі, запропонувавши знайти усі невідомі кути.
ВИСНОВКИ
Для того, щоб навчати дітей з особливими освітніми потребами, необхідно систематично впливати на їхній розум, почуття та волю з метою прищеплення необхідних якостей. Реалізація освітньої, розвиваючої і виховної функцій навчання забезпечує комплексний підхід до процесу формування особистості школяра з особливими потребами, яке відбувається своєрідно.
Конкретні методи і прийоми роботи з дітьми повинні не лише забезпечити певний обсяг загальноосвітніх знань, професійних умінь і навичок в об’ємі, доступному для засвоєння дітьми з особливими потребами, але й одночасно мати корегуючий вплив на хід розумового розвитку учня.
Педагоги, які працюють з цією категорією дітей, повинні пам’ятати, що діти нездатні одразу включитись у навчально-пізнавальну діяльність. Причин цьому декілька: якісна своєрідність структури дефекту, його кількісні прояви у різних дітей; вторинні відхилення, до яких призводить первинний дефект; низький рівень розвитку усіх психічних процесів; набагато менші можливості сприймання й осмислення отриманої інформації; вплив найближчого оточення на формування особистості дитини.
Зважаючи на ці особливості, процес навчання повинен бути корекційно спрямованим.
Школа повинна підготувати дитину до самостійного життя у суспільстві. Для цього потрібно сформувати життєву компетентність дитини.
Життєва компетентність у навчанні «особливих» дітей розглядається як оволодіння ними знаннями, уміннями і навичками, які вже необхідні їм у повсякденному житті. Якщо оволодіння академічними знаннями, уміннями і навичками спрямоване переважно на забезпечення реалізації дитини в майбутньому, то життєва компетентність – на входження у складний світ суспільних відносин.
Отже, успішність навчання та розвитку дітей великою мірою залежить від знання педагогами та батьками їхніх психологічних особливостей і застосування відповідних принципів та методів педагогічної роботи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. А.Д.Гона, Н.І.Ліфінцева, Н.В.Ялпаєва – Основи корекційної педагогіки. – Х., 1999 р.
2. А.Ю.Довженко, Особливості навчання математиці дітей із затримкою психічного розвитку в умовах якісної освіти / Навч.-метод. посібник. – Харків. – 2013. – 59 с.
3. В.М. Астапов. Хрестоматія. Діти з порушенням розвитку / В.М.Астапов. Навч.посібник для студ. і слухачів спец. Факультетів. – К. - Міжнародна педігогічна академія. – 2000. – 264 с.
4. Дидактичні основи навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. / Укл.:Л.О.Прядко, О.О.Фурман / Методичний посібник. – Суми:
РВВ СОІППО. – 2015. – 114 с.
5. Шавиріна К. О. Методика навчання математики учнів з особливими освітніми потребами засобами дистанційних технологій / К. О. Шавиріна, Т. Г. Крамаренко // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції «Проблеми математичної освіти» (ПМО – 2019) (м. Черкаси,
11–12 квітня 2019 р.). – Черкаси, 2019. – С. 229-230.
ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛА
1. file:///C:/Users/Admin1/Downloads/Особливості%20навчання%20математи ц і%20дітей%20із%20затримкою%20психічного%20розвитку%20.pdf
2. https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-elementiv-stem-osviti-naurokahmatematiki-393374.html
3. https://nus.org.ua/view/yak-zrobyty-navchannya-matematyky-tsikavymiproduktyvnym/
4. https://naurok.com.ua/korekciyno-rozvitkovi-zavdannya-na-urokahmatematikidlya-ditey-z-oop-211798.html
про публікацію авторської розробки
Додати розробку