19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Практичний посібник КВЕСТ-ТЕХНОЛОГІЯ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Про матеріал

У практичному посібнику розглянуто теоретичні основи квест-технології, компоненти квесту, етапи розроблення, алгоритм його проведення, критерії оцінювання проходження квесту, переваги застосування квест-технології та узагальнений досвід уживання квестів у фаховій підготовці майбутніх педагогів; обґрунтовано можливості та умови застосування квестів у масовій педагогічній практиці в сучасних умовах.

Перегляд файлу

 

 

КВЕСТ-ТЕХНОЛОГІЯ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 

 

Практичний посібник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Балаклія

2018


УДК 378.016:611.84(076)

         К 32

Укладач

 

Нечитайло Л. Г.,

спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, завідувач навчально–виробничою практикою Балаклійської філії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради.

 

 

К 32

Квест-технологія в контексті інноваційного навчання : практичний посібник / Л. Г. Нечитайло – Балаклія, 2017. – 99 с.

 

 

Широке й ефективне впровадження інноваційних технологій в освітній процес сприяє підвищенню його якості, зацікавленості дітей і педагогів, є важливою стадією процесу реформування традиційної системи освіти в контексті глобалізації. Однією з таких технологій, яка вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі є квест-технологія.

У практичному посібнику розглянуто теоретичні основи квест-технології, компоненти квесту, етапи розроблення, алгоритм його проведення, критерії оцінювання проходження квесту, переваги застосування квест-технології та узагальнений досвід уживання квестів у фаховій підготовці майбутніх педагогів; обґрунтовано можливості та умови застосування квестів у масовій педагогічній практиці в сучасних умовах.

Практичний посібник рекомендовано здобувачам вищої освіти, учителям початкових класів, вихователям, керівникам педагогічної практики.

УДК 378.016:611.84(076)

 

 


ЗМІСТ

 

Передмова ………..…………………………………………...…..………..

4

1. Квест-технологія ……………………………………………..…...…….

6

2. Упровадження квест-технологій в освітній процес студентів……….

19

3. Квест-технологія у методичному арсеналі сучасного педагога .…….

27

4. Застосування квест-технологій у професійній діяльності майбутніх вчителів та вихователів………………………….…………………………

 

37

Післямова ………………..…………………………………………...……

60

Список використаних джерел …………………………...……...…………

61

Додатки ………...……………………………………………………..……

64

Додаток А. Алгоритм створення квесту………………....……………….

64

Додаток Б. Освітній контент створення квесту для студентів..…………

65

Додаток В. Освітній контент створення квесту для дітей….....…………

 

 

 


ПЕРЕДМОВА

 

Нові вимоги Державного стандарту початкової загальної освіти та Базового компонента дошкільної освіти визначають за практично значущу мету діяльності педагогів не управління процесом засвоєння знань особистістю, а формування здібностей самостійного й активного перетворення інформаційного середовища за допомогою пошуку й практичного застосування освітніх ресурсів. Виконанню цих завдань підпорядкована вся система підготовки фахівців у вищому навчальному закладі, у тому числі і дана робота «Квест-технологія в контексті інноваційного навчання студентів». Її мета – формування професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі дошкільної освіти, що ґрунтується на вивченні теоретичних основ квест-технології, етапів організації квестів, упровадження та застосування квестів в освітньому процесі, під час виконання самостійної роботи студентів та практичної підготовки.

Завданнями цього практичного посібника є допомога майбутнім педагогам застосовувати інноваційні форми навчання, які дають змогу створити освітній простір, у якому педагог та особистість здійснюють самоосвіту та самореалізацію, що сприяє підвищенню фахової майстерності та якості знань, умінь та навичок – квест-технологію.

У запропонованій роботі розкрито поняття квест-технології, обґрунтовано її дидактичну структуру, у рамках якої педагог формує пошукову діяльність особистості, задає параметри цієї діяльності та визначає її часові межі. Також висвітлено алгоритм створення квесту, його етапи, критерії оцінювання проходження та ефективності квесту, переваги застосування квест-технології.

У практичному посібнику подано цікавий дидактичний матеріал, який поєднує в собі ідеї проектного методу та ігрових технологій, перетворює дітей із пасивних об’єктів навчальної діяльності в її активних суб’єктів, підвищує не лише мотивацію до процесу «здобування» знань, а й відповідальність за результати цієї діяльності та їх презентацію [12].

Викладена в практичному посібнику сучасна освітня квест-технологія – це потужний стимул, який дозволяє розвивати пізнавальну активність індивідууму. Запропоновані квести мають велике значення і як пошук нової інформації, і як засіб висловити власну думку, самоствердитися, формують почуття своєї відповідальності за успіх загальної справи, у дусі змагання, бажання бути краще за суперника і високої мотивації до успіху з реальними, наочними й відчутними плодами власної праці, що узгоджується з вимогами STEM-освіти.

Квести, які запропоновані в практичному посібнику, сприяють формуванню інформаційно-комунікативної компетентності; усуненню психолого-педагогічних бар’єрів; підвищенню особистісної самооцінки; розвитку особистісних якостей; формуванню навичок роботи в команді та навичок публічних виступів, що підвищує якість освіти.

Зміст і обсяг завдань квестів із зазначенням часу та виду роботи майбутні фахівці можуть скоригувати з урахуванням індивідуальних особливостей дітей і власного творчого потенціалу.

Пропонований практичний посібник «Квест-технологія в контексті інноваційного навчання студентів» допоможе швидко та якісно підготуватися до проведення різноманітних квестів, перевірити знання дітей, розширити їх кругозір, стимулювати до обговорення дискусійних питань.

Видання рекомендовано здобувачам вищої освіти, учителям початкових класів, вихователям, керівникам педагогічної практики.

 


1. КВЕСТ-ТЕХНОЛОГІЯ

Гра – вища форма дослідження.

Альберт Ейнштейн

На сьогоднішній день проблему створення та застосування квестів в освітньому процесі активно вивчають зарубіжні та вітчизняні науковці: Б. Додж [22], Т. Марч [22], М. В. Андрєєва, Я. С. Биховський [16.], О. Л. Гапеєва [2], М. С. Гриневич [4], Л. А. Іванова [18], Н. В. Кононець [7], Г. Л. Шаматонова [9] та ін. У 1970 роки термін «квест» був запозичений розробниками комп’ютерних ігор для позначення ігор, метою яких є рух по ігровому світу до якоїсь мети. Її досягнення стає можливим тільки в результаті подолання різних перешкод шляхом вирішення завдань, пошуку й застосування предметів, взаємодії з іншими персонажами [6]. 1995 року в Сан-Дієго Берні Доджом та Томом Марчем була розроблена концепція веб-квестів, тобто квестів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та мережі Інтернет (рис.1).

Рис.1 Б. Додж та Т. Марч

Веб-квест визначається ними як «орієнтовна діяльність, де практично вся інформація береться з мережі Інтернет». У концепції Б. Доджа [Dodge, 1997] та Т. Марча [March, 1998] визначено, що квести призначені для розвитку в учнів та вчителів вміння аналізувати, синтезувати та оцінювати інформацію [22].

У таблиці 1.1 представлені різні визначення поняття «квест», які зустрічаються в літературі.

 

 

Таблиця 1. 1.

Різні визначення поняття «квест»

Автор

Визначення

Я. С. Биховський

«…освітній веб-квест – це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу» [9].

М. С. Гриневич

розглядає медіаосвітні квести, як нову й перспективну технологію в медіадидактиці [4].

А. В. Федоров  А. О. Новікова В. Л Колесніченко  І. О. Каруна

у монографії «Медиаобразование в США, Канаде и Великобритании» розглядають веб-квест як освітній сайт, присвячений самостійній дослідницькій роботі учнів (зазвичай у групах) з певної теми з гіперпосиланнями на різні веб-сторінки [19].

В. В. Шмідт

«…це міні-проекти, засновані на пошуку інформації в Інтернеті. Завдяки такому конструктивному підходу до навчання, учні не тільки добирають і упорядковують інформацію, отриману з Інтернету, але й скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання, пов’язане з їх майбутньою професією» [16].

Т. О. Кузнєцова

розглядає квест як приклад організації інтерактивного освітнього середовища [9].

А. В. Яковенко

у статті «Використання технології веб-квест у мовній освіті» розкриває поняття квесту як проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого застосовуються інформаційні ресурси Інтернету [9].

О. Г. Шевцова

«…орієнтована на вирішення проблеми діяльність» [8].

Філіп Бенц

«це конструктивний підхід до навчання... Учні не тільки збирають і організують інформацію, отриману з Інтернету, вони спрямовують свою діяльність на поставлене перед ними завдання, часто пов’язану з їх майбутньою професією».

Н. Ю. Гончарова

«…це сценарій організації проектної діяльності учнів з будь-якої теми з використанням ресурсів мережі Інтернет» [22].

 

Проведення квестів допомагає розвивати творчу особистість як учня, так і вчителя. До участі також можна залучити і родину дитини, що допоможе створити командну, сімейну атмосферу. Психологічний словник визначає, що творча особистість виникає лише внаслідок наявності в неї «..здібностей, мотивів, знань і вмінь, завдяки яким створюється продукт, який відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю». Серед характерологічних особливостей творчої особистості виділяють: відхилення від шаблону; оригінальність; ініціативність; наполегливість; високу самоорганізацію; працездатність. Усі ці характеристики можна формувати при проведенні квестів.

За думкою Д. В. Грабчак, функціональні можливості квестів дають змогу розв’язати ключові завдання з навчальних предметів, зокрема стимулювати розвиток загальнонавчальних і професійних умінь та навичок учнів; поглибити знання з предметів [3].

Професор Чикагського університету Бенджамін Блум, запропонував багаторівневу структуру розумової діяльності учнів. Для визначення рівня розвитку в учнів навичок творчого і критичного мислення Блум виділив 6 рівнів мислення (рис.2). На першому базовому рівні знаходяться знання, а вище – послідовно розуміння, використання, аналіз, синтез та оцінювання фактів і інформації та їх застосування для розв’язування завдань реального життя й у навчальній діяльності. Берні Додж пропонує використовувати веб-квести для розвитку навичок мислення вищих рівнів: аналіз, синтез та оцінювання.

Рис.2 Таксономія Блума

 

Можна скласти, проаналізувавши науково-педагогічну літературу та різні погляди на поняття квесту, таку класифікацію:

  1.     За формою проведення квести бувають:

а) комп’ютерні ігри;

б) веб-квести;

в) QR-квести;

г) медіаквести;

д) квести на природі (вулиці, парках тощо);

е) комбіновані.

  1.     За режимом проведення:

а) у реальному режимі;

б) у віртуальному режимі;

в) у комбінованому режимі.

  1.     За терміном реалізації квести розрізняють:

а) короткострокові – мета: поглиблення знань та їх інтеграція, розраховані на одне-три заняття;

б) довгострокові – мета: поглиблення і перетворення знань, розраховані на тривалий термін, на семестр або навчальний рік.

  1.     За формою роботи:

а) групові;

б) індивідуальні.

  1.     За предметним змістом:

а) моноквест;

б) міжпредметний квест.

  1.     За структурою сюжетів розрізняють:

а) лінійні;

б) не лінійні;

в) кільцеві.

  1.     За інформаційним освітнім середовищем:

а) традиційне освітнє середовище;

б) віртуальне освітнє середовище.

8.    За домінуючою діяльністю учнів:

а) дослідницький квест;

б) інформаційний квест;

в) творчий квест;

г) рольовий квест.

9.   За типом завдань (класифікація Б. Доджа та Т. Марча):

а) переказ – демонстрація розуміння теми на основі подання матеріалів з різних джерел у новому форматі: створення презентації, плаката, оповідання;

б) планування та проектування – розробка плану або проекту на основі заданих умов;

в) самопізнання – будь-які аспекти дослідження особистості;

г) компіляція – трансформація формату інформації, отриманої з різних джерел: створення книги кулінарних рецептів, віртуальної виставки, капсули часу, капсули культури;

д) творче завдання – творча робота в певному жанрі – створення п’єси, віршів, пісні;

е) аналітична задача – пошук і систематизація інформації;

ж) детектив, головоломка, таємнича історія – висновки на основі суперечливих фактів;

з) досягнення консенсусу – вироблення рішення з нагальної проблеми;

і) оцінка – обґрунтування певної точки зору;

к) журналістське розслідування  об’єктивне виклад інформації (поділ думок і фактів);

л) переконання  схиляння на свій бік опонентів або нейтрально налаштованих осіб;

м) наукові дослідження – вивчення різних явищ, відкриттів, фактів на основі унікальних он-лайн джерел.

У літературі також існує два варіанти розуміння квестів:

1.Квест за типом «методів проектів»  усі учасники квесту об’єднуються в групи (дослідники, дизайнери, літератори тощо); кожна група отримує своє завдання, а також набір ресурсів, з якими вони будуть працювати; кожна група, виконуючи завдання, повинна створити новий освітній продукт. Тобто акцент робиться на групову роботу.

2. Квест за типом «змагання» – учитель створює цікавий сюжет; учні (індивідуально або колективно згідно з сюжетом) проходять завдання (пошук інформації, розкриття таємниці тощо); усі завдання виконуються для отримання мети (відгадати пароль, знайти скарби тощо). Тобто акцент робиться на цікавому сюжеті, грі та змаганнях між учнями.

Для того, щоб квест був ефективно реалізований, за думкою Б. Доджа [14], він повинен мати такі елементи:

а) вступ (формулювання теми, опис головних ролей учасників, сценарій квесту, план роботи або огляд усного квесту);

б) центральне завдання (завдання, питання, на які учасники мають найти відповідь у межах самостійного дослідження, який підсумковий результат має бути досягнутий);

в) список інформаційних ресурсів, які можна використати під час досліджень, у тому числі ресурси Інтернет;

г) опис основних етапів роботи; керівництво до дії;

д) висновок (підсумки дослідження, питання для подальшого розвитку теми).

Ключовим розділом будь-якого квесту являється детальна шкала критеріїв оцінки, спираючись на яку, учасники оцінюють самих себе, товаришів по команді. Цими ж критеріями користується і учитель. Квест є комплексним завданням, тому оцінка його виконання повинна ґрунтуватися на декількох критеріях, орієнтованих на тип проблемного завдання і форму представлення результату [5].

У таблиці 1.2 «Критерії оцінювання проходження квесту» представлені критерії оцінювання, запропоновані Л. Д. Желізняк [5].

Таблиця 1.2.

Критерії оцінювання проходження квесту

Розділи для оцінювання

Середній

Достатній

Високий

Розуміння завдання

Включені матеріали, що не мають безпосереднього відношення до теми; використовується одне джерело, зібрана інформація. не аналізується і не оцінюється.

Включаються як матеріали, що мають безпосереднє відношення до теми, так і матеріали, що не мають відношення до неї; використовується обмежена кількість джерел.

Робота демонструє точне розуміння завдання.

Виконання завдання

Випадковий добір матеріалів; інформація

неточна або не має відношення до теми; неповні відповіді на питання; не робляться спроби оцінити або проаналізувати інформацію.

Не уся інформація узята з достовірних джерел; частина інформації неточна або не має прямого відношення до теми.

Оцінюються роботи різних періодів; висновки аргументовані; усі матеріали мають безпосереднє відношення до теми; джерела цитуються правильно; використовується інформація з достовірних джерел.

Результат роботи

Матеріал логічно не побудований і поданий зовні непривабливо; не дається чіткої відповіді на поставлені завдання.

Точність і

структурованість інформації; привабливе оформлення роботи. Недостатньо виражена власна позиція оцінка інформації. Робота схожа на інші учнівські роботи.

Чітке і логічне представлення інформації; уся інформації має безпосереднє відношення до теми, точна, добре структурована і відредагована.

Демонструється критичний аналіз і оцінка матеріалу, визначеність позиції.

Творчий підхід

Особистість просто копіює інформацію із запропонованих джерел; немає критичного погляду на проблему; робота мало пов’язана з темою квеста.

Демонструється одна точка зору на проблему; проводяться порівняння, але не робляться висновки.

Представлені різні підходи до вирішення проблеми. Робота відрізняється яскравою індивідуальністю і виражає точку зору мікрогруп.

Б. Додж рекомендує використовувати від 4 до 8 критеріїв, які можуть включати оцінку:

а) дослідної та творчої роботи;

б) якості аргументації;

в) оригінальності роботи;

г) навичок роботи в мікрогрупі;

д) усного виступу;

е) мультимедійної презентації;

ж) письмового тексту тощо.

А. Г. Статкевич та О. О. Фенчук розглядають такі критерії оцінювання (таблиця 1.3) [13]:

Таблиця 1.3.

Критерії оцінювання проходження квесту

Розділи для оцінювання

91-100 балів (відмінно)

75-90 балів (добре)

61-74 бали (задовільно)

1

2

3

4

Пошукова робота

Робота над проектом демонструє чітке розуміння поставленої задачі щодо виконання завдання.

Використана достатня кількість джерел для підготовки проекту.

Підібрані як матеріали, що мають безпосереднє відношення до теми, так і матеріали, що не мають відношення до неї; використовується обмежена кількість джерел.

Для проекту підібрані матеріали, що не мають безпосереднього відношення до теми; використовується одне джерело, учень не проводить аналізу та оцінки матеріалу.

Опрацювання та систематизація матеріалу

Оцінюються роботи різних періодів; висновки аргументовано; усі матеріали мають відношення до теми; джерела цитуються правильно; використовується інформація з достовірних джерел.

Інформація для проекту взята з достовірних джерел але спостерігається неточність в окремих розділах або немає відношення до теми.

Добірка матеріалу проведена не відповідно до плану; інформація неточна або не має відношення до теми; відповіді на запитання неповні, учень не робить спроби оцінити або проаналізувати інформацію.

1

2

3

4

Результативність виконаного проекту

Подання інформації є чітким та послідовним; увесь обсяг матеріалу має безпосереднє відношення до теми.

Аналіз та оцінка матеріалу демонструється індивідуумом на високому рівні.

Точність і структурованість інформації; оформлення роботи зроблено відповідно до вимог. Недостатньо виражена власна позиція й оцінка інформації. Робота схожа на інші проектні роботи одногрупників, що працювали над проектом.

Структура проекту не має логічної побудови, проект поданий зовні непривабливо; учень не дає чіткої відповіді на поставлені питання.

Трансформація та імплементація проекту

Представлено різні підходи до вирішення проблеми. Робота відрізняється яскравою індивідуальністю і в роботі відображена точка зору творчої групи.

Особистість демонструє лише одну точку зору на проблему; може проводити порівняння, але у висновках не видно повного розуміння вирішення конкретної проблеми.

Особистість лише копіює інформацію із запропонованих джерел; немає критичного погляду на проблему; учень не уміє прогнозувати подальший можливий хід дії, робота недостатньо відповідає темі квесту.

Ефективність самого квесту можно оцінити за наведеною нижче формою (таблиця 1.4) [17]:

Таблиця 1.4.

Критерії оцінювання ефективності квесту

Етапи квесту

Базовий рівень

Задовільно

Дуже добре

1

2

3

4

Ключове (основне) запитання квесту

На запитання можна відповісти відразу і безпосередньо. Запитання фокусується на більш низьких рівнях таксономії Блума (знання і розуміння). Запитання має одну очевидну відповідь.

Запитання охоплює більш низькі рівні таксономії Блума (знання, розуміння і застосування). Особистість може швидко прийти до висновку, відшукавши в Інтернеті відповідь на запитання. Запитання не спонукає учнів робити власні судження або оцінки.

Ключове/основне запитання підтримує навчання, що охоплюють усі рівні таксономії Блума. Особистість зацікавлена запитанням. Ключове запитання ґрунтується на попередніх знаннях. Запитання пов’язане з реальним оточенням індивідууму та з навчальною програмою.

1

2

3

4

Супровід пошукового процесу

Пошук інформації не зосереджений на головних ідеях запитання. Поставлені декілька запитань. Вивчається лише інформація / дані з заданої теми.

Пошук або створення даних, які частково адресовані основному запитанню. Застосовуються лише невеликі фрагменти інформації з загальної картини щодо теми. Можна зробити висновки.

Пошук або створення даних, які адресовані ключовому запитанню. Пошук інформації (даних) для створення моделей. Особистість знаходить закономірності / тенденції в інформації, яка потрібна для відповідей на запитання і створення висновків. Індивідуум робить рефлексію щодо адекватності висновків з точки зору якості інформації та запитання.

Загальне візуальне представлення

Лише текст. Використовує один макет / сценарій.

 

Графічні елементи іноді, але не завжди, сприяють розумінню концепцій, ідей і відносин. Використано кілька варіантів шрифтів, кольорів і розміщення матеріалу.

 

Використані графічні елементи, що відповідають змісту і темі для створення наочного представлення даних, що сприяє розумінню концепцій, ідей і відносин. Наявні різні за типом, розміром, та / або кольоровим рішенням елементи, які застосовуються з певною закономірністю.

Відповідність завдань квесту навчальним цілям з програм та стандартів, відповідність віку особистості

Квест містить декілька пунктів / тем, дотичних до стандартів і навчальних програм. Вимоги освітніх стандартів і навчальних програм не відображаються в квесті.

Квест не є міжпредметним, ніяких намагань залучити інші навчальні дисципліни чи теми. Стандарти і навчальні програми пов’язані з квестом.

Квест є міжпредметним і чітко відповідає вимогам стандартів і програм різних предметів. Стандарти і програми прямо корелюють з завданнями квесту.

Залучення особистості до створення сценарію та виконання завдань

Сценарій є лінійним, однаковим для всіх. Завдання вимагає від учня дослідження на рівні знань або їх осмислення. Передбачається, що особистість може сама планувати свій час без вказання чіткого напрямку дослідження.

Сценарій є цікавим і не лінійним. Завдання частково визначаються педагогом, деяка довідкова інформація. Надається для кожної ролі окремо. Напрямки роботи чіткі і зрозумілі.

Сценарій і завдання чіткі і привабливі, спонукають особистість мислити так, щоб це виходило за рамки механічного розуміння теми. Завдання забезпечує достатньою довідковою інформацією для підтримки інтересу ососбистості. Процедури чітко визначені.

Джерела квесту та відповідність віку особистості

Посилання на сайти й матеріали незначно, але пов’язані з темою квесту, його призначенням. Застосовується здебільшого одне джерело. Інтерпретується матеріал з одного джерела. Обмежена інформація для учнів, щоб її проаналізувати або інтерпретувати.

Запропонований список сайтів включає в себе відповідні і невідповідні темі матеріали. Застосування обмеженої кількості джерел. Сайти надають факти, але не заохочують до роздумів.

Усі елементи в списку сайтів містять відповідну темі інформацію. Для кожної ролі джерела відрізняються. Сайти містять інформацію про проблему, що висвітлюється з різних боків: на особистому або міжособистому рівні, з соціальних або громадських перспектив. Джерела відповідають віку і рівню розвитку особистості, легкі для читання та сприйняття.

Ролі цікаві та різноманітні

Особистості самі можуть створювати ролі, але вони не чітко визначені. Ролі загальні, а не конкретні, таким чином діяльність визначається іншими факторами. Довідкова інформація є однаковою для всіх учасників, або є одна роль для всіх у квесті.

Персонажі / ролі схожі за діяльністю й ідеями / вподобаннями / віруваннями чи думками. Недостатньо довідкової інформації для кожної ролі. Є дві або менше ролей. Дійова особа / персонаж / роль явно «надумані» і вони не братимуть участь у подібному сценарії в реальному житті.

Квест вводить персонажів/ролі, які будуть взаємодіяти з інформацією в «реальному світі». Використовується кілька персонажів / ролей, чітко визначених та унікальних. Персонажі мають різні точки зору з головного питання.

Ясність критеріїв оцінювання

Контрольний список критеріїв оцінювання квесту надається учням без показників опису їх якостей. Учитель застосовує форму оцінювання з критеріями і їх описом для кожного рівня.

Критерії успіху частково описані у формі оцінювання. Особистості застосовують форму оцінювання з критеріями і їх описом для кожного рівня для оцінювання власної роботи.

Критерії успіху чітко зазначені у вигляді форми оцінювання з критеріями і їх описом для кожного рівня для оцінки педагогами, самооцінки  і оцінки однолітками. Критерії включають як якісні, так і кількісні дескриптори (описи діяльності і якості роботи). Інструмент оцінювання чітко і точно вимірює те, що повинні знати і вміти та робити особистості, щоб виконати завдання.

Сприяння застосування творчого підходу

Дозволяє особистостям копіювати і вставляти матеріал з Інтернету без будь- якого аналізу. Матеріали діяльності демонструють слабкий зв’язок з відповідями на ключове запитання.

Матеріали не показують власне ставлення ососбистості до вивченої теми.

Особистість може продемонструвати один чіткий підхід до розуміння проблеми. Особистості не поставлене завдання зробити власний висновок.

Особистість може створювати / висвітлю-вати кілька підходів і поглядів на проблему. Перед індивідуумом постає завдання продемонструвати різні підходи і погляди на проблему / запитання.

 

Не випадково квест – це ігрова технологія, бо добре організована гра є одним з найкращих засобів викликати в дітей та дорослих естетичну насолоду від творчого напруження своїх інтелектуальних і фізичних сил. Гра завжди носить невимушений характер. Вона спирається на внутрішнє спонукання людини й дозволяє йому розвивати самостійність, мимовільність дій. У грі задоволення приносить не тільки результат, але й процес його досягнення [9]. П. М. Щербань зазначає, що педагогічні ігри можна й доцільно широко використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. Будь-яка гра є засобом розвитку уваги, спостережливості, кмітливості. Збільшення розумового навантаження змушує замислитися над тим, як підтримати в учнів інтерес до матеріалу, що вивчається, їх активність протягом року. Важливу роль відіграють дидактичні ігри з будь-якого предмета. Але, як зазначає П. М. Щербань у своїх дослідженнях, донедавна гру використовували лише на заняттях гуртків, тематичних вечорах тощо, а можливості її застосування в навчальному процесі певною мірою недооцінювались [16].

Як і будь-яка діяльність, процес створення квесту має свій алгоритм (Додаток А) [1].

Отже, квест – це ігрова технологія, яка має чітко поставлене дидактичне завдання, ігровий задум, обов’язково має керівника (наставника), чіткі правила, та реалізується з метою підвищення в особистості знань та вмінь ХХІ століття.


2. УПРОВАДЖЕННЯ КВЕСТ-ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС СТУДЕНТІВ

 

Безумство діяти по старому і чекати нових результатів. 

Альберт Ейнштейн

 

Сьогодні у зв’язку зі збільшенням об’єму інформації, який підлягає засвоєнню в період вузівського навчання, а також із необхідністю підготовки студентів до самоосвіти, важливого значення набуває ресурсно-орієнтоване навчання – комплекс методів та засобів навчання, націлених на цілісний підхід до організації навчального процесу, який зорієнтований не тільки на засвоєння знань і набуття навичок, але і на тренінг здібностей самостійного й активного перетворення інформаційного середовища шляхом пошуку та практичного застосування інформаційних ресурсів, зокрема  освітніх інтернет-ресурсів. Одним із засобів організації ресурсно-орієнтованого навчання студентів є технологія веб-квест [10].

Веб-квести – організовані засоби веб-технологій у середовищі WWW. Особливість даної технології полягає в тому, що вся інформація для виконання завдань самостійної роботи студентів або її частина, знаходиться на різних Веб-сайтах. За допомогою певних гіперпосилань студенти працюють в інформаційному просторі. Для розв’язання поставленої проблеми вони добирають матеріали в Інтернет, спілкуються між собою і продукують спільне рішення. Веб-квести можуть охоплювати як окрему проблему, тему, що вивчається, навчальний предмет, так і бути міжпредметними. Метою Веб-квесту є самостійне опрацювання частини навчального матеріалу, виконання розрізнених практичних завдань та, на підставі одержаних знань, умінь і навичок, створення власного проекту.

У результаті виконання студентами представлених у веб-квесті завдань самостійної роботи забезпечується міцність знань, формуються практичні уміння й навички пошуково-дослідницької діяльності, необхідних для проведення власних досліджень та підвищення професійної компетентності майбутніх педагогів.

Розглянемо застосування цієї технології під час здійснення практичної підготовки студентів: практика «З основ природознавства». Наводимо витяг з програми практики.

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Зміст практики «З основ природознавства» включає такі теми:

Тема 1. Декоративні дерева та кущі рідного краю. Екскурсія в парк. Розрізняти дерева та кущі за зовнішнім виглядом, знати їх цінність, використання. Дати біологічну характеристику декоративних дерев та кущів рідного краю, вміти описувати їх, розповідати про них дітям.

Тема 2. Трав’янисті рослини Харківщини. Познайомитися із трав’янистими рослинами луків, лісу, пустирів, придорожніми, пристосуванням їх до життя в різних умовах. Знати лікарські рослини та рослини занесені до Червоної книги. Виготовити гербарій трав’янистих рослин. Ознайомлення з природними заповідниками України.

Тема 3. Куточок природи в дошкільному закладі. Ознайомлення з кімнатними рослинами та іншими мешканцями кутка природи, записати їх біологічну характеристику. Догляд та пересадка кімнатних квітів.

Тема 4. Квітник на ділянці дошкільного закладу. Ознайомлення з однорічними, дворічними та багаторічними квітами квітника, записати їх біологічну характеристику. Догляд за квітами квітника.

Тема 5. Біоценоз водойми. Екскурсія на водойму. Познайомитися із рослинами та тваринами водного середовища, розкрити взаємозв’язки їх життя. 

Наводимо орієнтовний зразок інструкційної картки веб-квесту «Пізнати світ …» (таблиця 4.1).

Мета веб-квесту: пошук інформації в Інтернеті та подальша робота з нею (проаналізувати, систематизувати інформацію).

Центральне завдання: знайти цікаві факти, теми, новини в рамках обраної тематики, які вмотивують студента поглиблено вивчати представлені теми.

Таблиця 4.1

Марштут веб-квеста «Пізнати світ…»

ВЕБ-КВЕСТ «Пізнати світ…»

На вибір дисципліни: інформатика, хімія, біологія, фізика, історія України, всесвітня історія, географія, українська література, українська мова тощо

Спрямова- ність

Ознайомлення з природним довкіллям, інші заняття

Кількість

20 – 25

студентів

Вік студентів

16 – 17 років

Тип

Веб-квест

Місце проведення

Комп’ютерний клас з доступом до Інтернету

Завдання

Методичні завдання: активізувати пізнавальну діяльність студентів; розвивати комунікативні, креативні здібності студентів; виховувати зацікавленість обраним предметом та інформатикою як навчальними дисциплінами.

Вміння та навички, що формуються: пошук, обробка та застосування інформації; уміння користуватися комп’ютером, працювати з Інтернет-ресурсами, створювати презентації у PowerPoint та буклетів у Publisher, колажів, слайд-шоу, постера, афіші.

Результат

Створення презентацій у рамках обраної дисципліни. Створення рекламного буклета, фотоколажу, слайд-шоу, постера, афіші.

Ресурси

Комп’ютер з мережею Інтернет

Інтернет- ресурси

http://ukrainskamova.at.ua/ (Офіційний сайт української мови) http://geografica.net.ua/ (Географія: географічний портал) http://exlibris.org.ua/greathistory/ (Велика історія України) http://sugarcomp.narod.ru/ateizm.htm (Все про комп’ютер) тощо.

Орієнтовні розділи веб-квесту:

  1.              Вступ – короткий опис теми веб-квесту.

2.                 Новини.

  1.              Цікаво почитати (подивитися).

4.                 Потрібно знати.

  1.              Використані допоміжні матеріали – сторінка, яка містить посилання на Інтернет-ресурси, що використовувалися для створення веб-квесту.

Порядок роботи:

  1.              Об’єднатися в групи.
  2.              Кожен з членів групи повинен вибрати собі одну з ролей. У кожного – своя роль, ролі не повинні повторюватися! Кожна роль припускає виконання певних завдань, упоратися з якими вам допоможуть Інтернет-ресурси. Після виконання всіх завдань члени групи звітують про виконану роботу, обговорюють результати роботи.

РОЛІ

  1.          Вианалітики, які вивчають чинні Інтернет-ресурси. Ваше завдання – проаналізувати, наскільки корисний зміст цих сайтів, які особливості є в кожного сайту, що, на вашу думку, не варто розміщувати на ньому, які рубрики, розділи ви б хотіли бачити на сайті.

 

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ ДЛЯ ВЕБ-АНАЛІТИКІВ

1.   http://landshaft.org.ua/khvoyni-dereva-ta-kushchi.html

2.   https://uk.wikipedia.org/wiki/

3.   http://dovidkam.com/sadigorod/vidi-i-nazvi-xvojnix-roslin-dlya-sadu-opis-chagarnikiv-i-foto.html

4.   https://studfiles.net/preview/5461979/page:6/

5.   oipopp.ed-sp.net/public/oipopp/repository/

6.              http://detkam.in.ua/proekt-landshaftnij-dizajn-dityachogo-dilyanki.html

Для звіту про виконану роботу заповнити таблицю у WORD:

Адреса Інтернет-ресурсу

Що сподобалося

Що не сподобалося

Що б Ви хотіли бачити на сайті

 

 

 

 

  1.              Видизайнери, які займаються створенням та художнім оформленням куточка природи в освітньому закладі. Ваше завдання: познайомитися з розміщенням і обладнанням куточку природи; кімнатними рослинами куточка природи і зимового саду; пишно квітучими кімнатними рослинами; цибулинними кімнатними рослинами; декоративно-листяними кімнатними рослинами; ампельними і виткими кімнатними рослинами; сукулентами; тваринами в куточку природи; влаштуванням акваріуму та догляду за ним; птахами в куточку природи; утриманням ссавців у куточку природи. Довідатися, як здійснюється догляд за кімнатними рослинами та тваринами куточка.

 

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ ДЛЯ ВЕБ-ДИЗАЙНЕРІВ

  1.               http://allflower.in.ua/kimnatni-kvity.php
  2.               http://kvitkainfo.com/kimnatni-roslini/kimnatni-roslini-za-yakimi-legko-doglyadati.html
  3.               https://floristics.info/ua/
  4.               https://agronomist.in.ua/kimnatni-roslini
  5.               https://agronomist.in.ua/kimnatni-roslini/kvitkovi-roslini/doglyadati-kimnatni-kviti.html
  6.               http://tochka.net/ua/tags/komnatnye-rasteniya/
  7.               https://faterra.com/uk/

 

3.Ви – інформаційні архітектори, які з’ясовують проектування інформаційного простору, структуру інформації, що буде представлена на презентації, у буклеті, фотоколажі. Ваше завдання – познайомитися з основними елементами програми Microsoft Office, довідатися, яке розташування елементів графіки й тексту на екрані є ефективним.

 

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ АРХІТЕКТОРІВ

1.                 http://vse-prosto.весьтоп.рф/bezkoshtovnij-redaktor-fotografij-i-programa-dlja.html

2.                 http://soft.mydiv.net.ua/android/download-Photo-Grid.html

3.                 https://www.fotor.com/ru/collage/

 

4.                 Ви – серфери, персони, що переміщаються по сторінках Інтернету з метою пошуку інформації. Ваше завдання – знайти корисні для студентів освітні інтернет-ресурси, посилання, які можуть бути використані у Вашому квесті.

 

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ ДЛЯ СЕРФЕРІВ

  1.              https://www.google.com.ua/search
  2.              http://edufuture.biz/index.php?title
  3.              http://aroundnature.info/uk/
  4.              http://travel-world.pp.ua/2960-dik-tvarini-roslini-chervonoyi-knigi-ukrayini-opis-foto-vdeo-ukrayinskoyi-prirodi.html

 

5. Ви – керівник проекту. Ви розподіляєте ролі серед членів своєї групи, окреслюєте завдання для кожного, перевіряєте їх виконання, здійснюєте загальне керівництво веб-квестом.

План презентації веб-квесту:

  1.          Керівник проекту називає свою роль, роль кожного члена групи, дає загальну характеристику ролям (чим займаються люди, які мають дану професію, яке було завдання Вашої групи). Демонструє загальну презентацію.
  2.          Для презентації веб-квесту слід підготувати про нього буклет, презентацію, фотоколаж у MS Publisher 2010.
  3.          Представити кінцевий творчий продукт Вашої діяльності й пояснити, чому він створений саме таким (якими принципами ви користувалися).

Методологічною основою веб-квесту є активне навчання, що створює передумови для перетворення нової інформації, яку одержують студенти, у нові знання, котрі вони можуть використовувати. Характерними особливостями веб-квесту, що відрізняють його від інших технологій, є такі: перш за все, заздалегідь визначаються ресурси, у яких є інформація, необхідна для розв’язання проблеми. По-друге, веб- квест однозначно визначає порядок дій, який має виконати студент (учень) для одержання необхідного результату. По-третє, однозначно визначені критерії оцінки виконаних завдань [7].

Актуальність методики квест-технології пов’язана з інноваційними напрямками освіти, у яких інформаційно-комунікативні технології виступають у якості науково-дослідницької основи заняття, включаючи в себе елементи творчої лабораторії.

Завдяки використанню квест-технології студенти отримують можливість вибирати і структуризувати матеріал, аналізувати отриману інформацію, увчитися самостійно приймати рішення у виборі теми та її  представленні для обговорення на занятті. У просторі квест-технології студенти набувають елементів науково-практичної діяльності.

Завданням квест-технології є розвиток креативного мислення, розкриття творчого потенціалу, формування навиків раціонального використання навчального часу, стимулювання пізнавальної мотивації.

Квест-технологія визначає нове завдання сучасної освіти, що пов’язане з активізацією самостійної роботи студентів. Продовжуючи роботу над квестом у домашніх умовах, студенти свідомо продовжують дослідження теми, але не у форматі традиційного навчального матеріалу, а з використанням електронних ресурсів, які поглиблюють здобуті на занятті знання.

На завершальному етапі роботи в квест-технології студенти представляють свій результат роботи, виконаний у формі презентації, яка обговорюється усіма учасниками квест-уроку.

Квест-технологія, як і будь-яка навчальна діяльність, базується на двосторонньому процесі: діяльності викладача (навчання) та діяльності студентів (учіння). Викладач до створення квесту обґрунтовує вибір створення веб-квесту, ставить проблемні питання чи теми завдань пошуку, формулюючи сподівання або кінцеву мету пошуку, складає план роботи та список інформаційних ресурсів [7].

Студенти вибирають роль, складають план пошуку ресурсів, вивчають інформаційні ресурси, визначають форму звіту, готують звіт про роботу.

Цікаві освітні контенти створення квестів для студентів наведено в Додатку Б.

Завдяки використанню квест-технології студенти можуть обирати ті завдання, які найбільш відповідають їхнім інтересам та сприяють поглибленню знань, удосконаленню професійних умінь, відповідають рівню їхньої самостійності.

Отже, навчання студентів за допомогою веб-квестів в інтеграції з іншими педагогічними технологіями сприятимуть активному процесу набуття знань та умінь, пошуку необхідної інформації, використанню різноманітних інформаційних джерел, запам’ятовуванню, розв’язуваванню певних завданнь і проблем, самостійній організації власної роботи.

Проведення веб-квестів мотивує майбутніх вчителів та вихователів до участі в ньому, а поставлені творчі завдання дозволяють створювати освітній контент, який надалі можна використовувати під час практики на уроках або заняттях.


3. КВЕСТ-ТЕХНОЛОГІЯ У МЕТОДИЧНОМУ АРСЕНАЛІ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА

Якщо ми будемо вчити сьогодні так, як вчили вчора, ми крадемо в наших дітей завтрашній день.

Джон Дьюї

 

Квест дозволяє розвивати активне пізнання на уроках або заняттях, сприяє розвитку мислення, допомагає долати проблеми та труднощі, а саме: вирішити, розплутати, придумати, уміти застосовувати свої знання на практиці в нестандартних ситуаціях, тобто актуалізувати знання, учить мислити логічно, розвиває інтерактивні здібності.

Упровадження квесту дозволяє:

  •                  активізувати розумову діяльність шляхом створення спеціальних умов для виконання завдань, які потребують достатньої свідомості й зрілості дітей, здатності до подолання спеціально створених перешкод;
  •                  формувати стійкий інтерес учнів до предмета;
  •                  активізувати сприйняття матеріалу засобами наочності (реальних предметів, макетів, моделей, зображень кінофрагментів, фотографій, малюнків, умовних графічних знаків, символіки);
  •                  поєднати новітні та традиційні дидактичні засоби навчання;
  •                  розвинути універсальні форми розумової діяльності в контексті навчання інформатики (аналіз, синтез, індукція, порівняння, систематизація тощо).

За джерелами Вікіпедії, квест (від англ. quest – пошук, пошук щастя / знання / істини, пошук пригод) – інтелектуальне змагання з елементами рольової гри, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими учасниками [22].

Змістова лінія квесту включає такі компоненти [12]:

  •                  Вступ, керівництво до дії – визначення часових рамок, головних ролей учасників або сценарій квесту, попередній план роботи, знайомлення зі змістом квесту в цілому.
  •                  Центральне завдання – чітко визначено результат, який має одержати команда, виконавши задану серію завдань.
  •                  Список інформаційних ресурсів (на електронних чи паперових носіях), необхідних для виконання завдання, може запропонувати учням у процесі роботи на кожному з етапів.
  •                  Опис процедури роботи, яку необхідно виконати учасникам під час проходження етапу (може зазначатися на кожному етапі окремо чи на початку гри).
  •                  Розробка критеріїв чи параметрів оцінювання – залежить від типу навчальних завдань, які вирішуються під час квесту.
  •                  Висновок – аналіз досвіду, отриманого учасниками квесту.

Основні засади квесту:

  •                  Проходження за сюжетом, який може бути чітко визначеним або мати декілька варіантів, у залежності від вибору учасника.
  •                  Питання розраховані на застосування логіки.
  •                  Однозначність відповіді (одне слово якщо це запитання для переходу між етапами; розширена відповідь якщо це запитання самого етапу).
  •                  Регламентована кількість часу на обговорення.
  •                  Не завжди лаконічні та чіткі завдання розвивають дослідницькі навички – аналіз випадкових, на перший погляд, відомостей, збір різних, дещо абсурдних як за виглядом, так і за функціональністю даних-повідомлень.
  •                  Залучення всіх учасників  думка кожного учасника враховується, навіть, якщо це тільки «рух у невідоме», висловлювання ідей, виконання певних практичних завдань.
  •                  Міжпредметні зв’язки, застосування знань у новій ситуації.

Гра відбувається в межах освітнього закладу. Учасникам видається завдання, якщо вони правильно розгадують його за відведений час, та одержують завдання-перехід, де зашифровано номер чи назву кабінету, у якому розв’язуватимуть наступне завдання.

Інструкція для помічників організатора (далі – ПО)

  •                  ПО слідкують за дотриманням правил.
  •                  ПО не мають права дати автоперехід швидше вказаного у завданнях часу.
  •                  ПО не мають права давати підказки і надавати допомогу командам.
  •                  За шум при виконанні завдання ПО команді даються додаткові 5 хвилин (час, який додається команді після успішного виконання фінішного завдання).
  •                  ПО роблять відповідні записи у Картці помічника організатора та Картах команд.
  •                  Після того як всі команди пройшли відповідний етап, помічник організатора віддає Картку Організатору.

Інструкція для дітей

  •                  Дискваліфікація за ЧІТ обох команд (cheat – шахрайство, передавання відповіді іншій команді).
  •                  Команди самостійно слідкують за часом, відведеним для виконання одного завдання.
  •                  Завдання для переходу дається тільки після розв’язання відповідного завдання етапу або як автоперехід після відведеного для виконання завдання часу.
  •                  За порушення правил гри чи грубе порушення дисципліни команда одержує додаткові 5 хвилин, які додаються команді після успішного виконання фінішного завдання.

Картка команди

 

Картка помічника організатора

Завдання 1.

час од. ______ каб.____ дод. хв.__

Завдання 2.

час од. ______ каб.____ дод. хв __

 

Команда_____час

од. завд._____ дод. хв ____

Команда_____час

од. завд._____ дод. хв ____

 

Для квесту завдання складено таким чином, щоб вони включали не тільки поточний матеріал, який учні вивчають на даному етапі, а й деякі елементи попередніх тем з метою повторення пройденого матеріалу. Ці елементи не є розв’язанням завдання, а тільки шляхом до одержання результату. Наприклад, способи шифрування, складові комп’ютера, історія розвитку комп’ютерної техніки – є елементами, які допомагають знайти відповідь на запитання, пов’язані з текстовим, графічним редакторами, мережею Інтернет тощо.

Оскільки діти проявляють зацікавленість до всього незвичайного, яскравого, то неординарність завдань сприяє переключенню уваги, змінює хід думок, учень починає мислити не тільки логічно, а й абстрактно, творчо, що, сприяє розвитку вищих форм мислення.

Застосування такого методу змінює заняття. Діти мають можливість більше спілкуватися, висловлювати власну думку, в них розвивається уміння не тільки працювати самостійно, а й у команді.

Проведення занять на одну тему в різних класах або групах з застосуванням та без застосування даного методу показало, що діти активніше, з більшою зацікавленістю й захопленням працюють на квесті [1].

Переваги застосування квесту:

  •                  дозволяє дітям пізнати одне одного в умовах необхідності прийняття швидких рішень;
  •                  виявляє приховані якості особистості, потенційних лідерів, інтелектуалів, дітей-логістів, які вміють прорахувати на декілька ходів уперед;
  •                  розвиває логічне мислення, інтуїцію, уміння швидко знаходити вихід із складної ситуації, знайти спільну мову з різними людьми;
  •                  дозволяє дітям краще ознайомитися з темою, бо всі сценарії носять тематичний характер;
  •                  проводить аналогії й асоціації між явищами;
  •                  швидка актуалізація інформації;
  •                  ігрові етапи дозволяють спільно пережити емоційні сплески, що психологічно зближує дітей, викликають масу позитивних емоцій і радісних спогадів, сприяють розвитку комунікабельності;
  •                  інтелектуальні етапи розвивають ерудицію і виявляють спритність.

Застосування квесту в освітньому процесі приносить позитивні результати. Розвиток логічного мислення, пам’яті, уваги, уяви, спостережливості, інформатичних умінь підвищує загальний рівень розвиненості школяра. Ким би не збиралася стати дитина, який фах не обрала би, їй потрібно правильно й швидко міркувати, діяти організовано, враховуючи обставини та наявні ресурси.

Квест – це дидактична структура, у рамках якої вчитель-тьютор формує пошукову діяльність тих, хто навчається, задає їм параметри цієї діяльності та визначає її час.

Веб-квест – інноваційна форма роботи, що дає змогу створити інформаційний простір, де кожна дитина може самостійно набувати знань і навичок, сприяє підвищенню її життєвої компетентності.

Етапи веб-квесту [13]:

На першому етапі педагог проводить підготовчу роботу, знайомить дітей з темою, формулює основну проблему, учні розподіляють ролі в команді. Завдання квесту є окремими блоками питань і переліками, де можна отримати необхідну інформацію. Питання сформульовані так, щоб під час пошуку інформації учень розумів принципи для відбору матеріалу, виділення головного з усієї інформації, яку він опрацьовує. Ця стадія квесту має найбільший розвивальний потенціал: під час пошуку відповідей на поставлені питання удосконалюється критичне мислення, уміння порівнювати і аналізувати, класифікувати об’єкти і явища, мислити абстрактно.

Наступним є етап оформлення результатів, у межах якого відбувається осмислення проведеного дослідження. Робота передбачає відбір значимої інформації і представлення її у вигляді слайд-шоу, буклета, анімації, постеру або фоторепортажу тощо. Обговорення результатів роботи над квестом можна провести у вигляді конференції, щоб учні мали можливість продемонструвати власні розробки. Результати квесту для звіту можуть мати різноманітні форми: база даних; діалог, історія або приклад для вивчення; документ, який містить аналіз неоднозначної ситуації, повідомляє основні тези і спонукає користувачів додати власні коментарі або не погодитися з авторами; проведення псевдо-інтерв’ю з експертом протягом заняття. На цьому етапі розвиваються такі риси особистості, як відповідальність за виконану роботу, самокритика, взаємопідтримка та уміння виступати перед аудиторією.

Можна практикувати розміщення результатів роботи над квестом у мережі Інтернет на спеціалізованих сайтах, таким чином, досягаючи трьох цілей: учні розуміють, що завдання є матеріальним і високотехнологічним; вони отримують аудиторію, зацікавлену в результатах їх праці; у них з’являється можливість зворотного зв’язку з боку аудиторії.

Завершальним етапом є оцінювання, однак обов’язковим для квесту є попереднє (до початку роботи) оголошення його принципів. Критерії оцінки можуть бути різними (за часом презентації, оригінальністю, новаторством тощо). В оцінці підсумовується досвід, який був здобутий учнем у процесі виконання самостійної роботи за допомогою технології квест. У завданнях з деяких тем логічним є включення до висновку риторичних питань, які стимулюватимуть активність пошукової роботи [10].

Для реалізації технології веб-квестів необхідно дотримуватися певних правил [12]:

  •                  мати будь-який власний ресурс, на якому можна розмістити завдання: це може бути власний блог, сайт, будь-яка спільнота або група в соцмережі;
  •                  обрати предмет, тему квесту, терміни проведення;
  •                  визначити спосіб отримання результатів: наприклад, електронною поштою, за допомогою онлайнформ, онлайндошки, карти знань, спільного використання документів, Google-карт тощо;
  •                  підібрати теоретичні відомості, які допоможуть пройти всі етапи: тобто надати учасникам посилання на документи, безпечні ресурси, відеоуроки тощо;
  •                  розробити завдання, застосовуючи різні інструменти: наприклад, навчальні ігри, вправи, відео тощо;
  •                  пройти вчителю весь шлях пошуку інформації в Інтернеті самостійно для виявлення небажаних ресурсів та забезпечення безпечного пошуку.

Які слід використовувати інструменти для наповнення веб-квесту?

У будь-якому випадку, головний інструмент – розум і уява учнів.

Для ігрових цілей можна використовувати різні ресурси і програми для вчителів. Наприклад, щоб користуватися Pliсkers, потрібні тільки телефон учителя з встановленим додатком і набір роздрукованих карток в учасників. Це дуже швидкий і простий спосіб для колективних рішень і голосувань.

По кімнаті можна розклеїти роздруковані QR-коди, які ведуть на сторінку з інформацією. Для цього буде потрібно створити сторінки, на які будуть посилання, і скористатися генератором кодів. На смартфонах учнів повинні стояти QR-рідери – завантажити такі безкоштовні додатки не складає труднощів. Картки з такими кодами можуть бути також ігровою валютою, яку отримуєш, виконуючи завдання. Або древніми печатками на артефактах загиблих цивілізацій, які потрібно просканувати [17].

Рекомендації Н. Кононець щодо квест-технології [7]:

  •                  Задаємо тему й створюємо проблемну ситуацію. Це найбільш відповідальний момент, тому що необхідно досить чітко й доступно визначити ролі учасників. Наприклад, задати ролі учасникам або сценарій квеста, запропонувати попередній план роботи й здійснити огляд усього квеста.
  •                  Верболізація конкретного завдання в рамках обраної теми, яке є зрозумілим, цікавим і здійсненним. При цьому чітко визначаємо підсумковий результат самостійної роботи, задаємо серію питань, на які потрібно знайти відповіді, окреслюємо проблему, яку потрібно вирішити, визначаємо позицію, яка повинна бути захищена, і вказуємо на іншу діяльність, спрямовану на переробку й представлення результатів, виходячи із зібраної інформації.
  •                  Підбираємо Інтернет-ресурси заздалегідь та пропонуємо список посилань на Інтернет-ресурси учасникам. Така підбірка створюється для того, щоб учасники квесту вчилися використовувати здобуту інформацію з практичною метою.
  •                  Потім учасники квесту починають сам процес пошуку необхідної інформації в мережі Інтернет, користуючись при цьому описом процедури роботи, яку необхідно виконати кожному учасникові самостійно (або в групі).
  •                  Після цього учасники квесту повинні підготувати презентацію (або інший створений продукт), де доцільно повідомити тему, мету, засоби створення, використані Інтернет-ресурси, перспективні напрями роботи над темою.
  •                  Вагомою є оцінка виконаної роботи: критерії оцінки можуть бути різними, бо, в оцінці формується досвід, здобутий учасниками в процесі роботи.

Квест-технологія – альтернативна форма проведення заняття. Це можуть бути як індивідуальні, так і групові заняття – своєрідне змагання: «хто набере більшу кількість балів». У квесті кожна відповідь, кожен тур, приносить певну кількість балів. Згодом, за результатами підводяться підсумки: визначаються півфіналісти, фіналісти, переможці, тобто до кінця змагання зможуть дійти лише найсильніші. Кожний предмет містить теми, які діти можуть опановувати самостійно. І в цьому їм допоможе запропонований педагогом квест: ролі та запитання, які спонукатимуть дитину шукати інформацію з визначеної теми. Стане він у нагоді й під час вимушеного карантину: знаходячись вдома, діти зможуть збирати теоретичну інформацію [7].

Особливістю освітніх квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи дітей з ним знаходиться на різних веб-сайтах. Крім того, результатом роботи з квестом є публікація робіт.

Отже, перевага даної технології полягає в тому, що вона може бути застосована до будь-якого шкільного предмета або під час прогулянки / заняття в дошкільному навчальному закладі.


  1. ЗАСТОСУВАННЯ КВЕСТ-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ

ВЧИТЕЛІВ ТА ВИХОВАТЕЛІВ

 

Мистецтво викладання є ніщо інше, 

як мистецтво збуджувати цікавість

юних душ, а потім задовольнити її.  

Анатоль Франс 

 

Квест – це весела динамічна гра, яка має неосяжні освітні можливості. Квест як форма навчально-виховної взаємодії дає змогу інтегрувати гру в навчання, а навчання в життя. Щоб коефіцієнт корисної дії навчального заняття був максимальним, квест має відповідати психолого-педагогічним особливостям учасників квесту. Тому й квест краще створювати власноруч.

Британський професор Стів Віллер, вивчаючи освітні потреби сучасного покоління цифрових дітей, або «покоління міленіалів», розробив піраміду цифрового залучення. Ця піраміда відображає фундаментальність освітніх потреб дітей.

Відповідно до піраміди, найбільша потреба дітей у процесі навчання полягає в пошуку / добуванні / розпізнаванні інформації. Наступним етапом є аналіз / фільтрування інформації. Далі йде усвідомлення та відображення інформації шляхом її обговорення та коментування. Адаптована до власних індивідуальних особливостей інформація збагачується / доповнюється. Завершальним етапом навчання є застосування набутих знань.

Квест – це інтелектуально-динамічна гра, яка полягає в проходженні командою вказаного маршруту за умови виконання спеціальних завдань. У процесі проходження квесту діти послідовно виконують усі етапи цифрового залучення, задовольняючи власні освітні потреби.

Квест є не лише формою навчання, а й містить потужний виховний потенціал. Участь у командних квестах сприяє соціалізації дитини та формує комунікативну компетентність особистості.

Квест дає змогу дітям оцінити та правильно розставити пріоритети під час взаємодії, адже авторитетним стає той член команди, який власним розумом, логікою та лідерством веде команду до перемоги.

Бажано створювати квест, щоб він був цікавим для дітей, результативним із точки зору програм розвитку для дітей / навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів 1 – 4 класів та реальним в умовах освітнього закладу.

Наводимо приклад квесту, який можна використати на уроці природознавства (для 4 класу, розділ «Всесвіт і Сонячна система»).

Тема. Узагальнювальний урок «Що я знаю про вплив Сонця на природу і погоду?». Контрольна робота № 1. Тематичне оцінювання.

Мета. узагальнити знання учнів з теми; підсумувати знання учнів про природу і погоду, розвивати навички самостійної роботи та групової роботи; вчити знаходити необхідну інформацію в різноманітних джерелах знань; розвивати пам’ять, логічне мислення; виховувати розуміння необхідності вивчення теми для загального рівня розвитку, а також дбайливе ставлення до природи.

Матеріал до уроку : картки із завданнями, тестові картки для кожного учня

Обладнання : листівки з ребусами, кросвордом, загадками, фарби, пензлі, підготовлений папір у техніці «гратографія», клей-олівець, жменька попелу, папір із завданням на липкій стрічці, склянка гарячої води, люстерко із завданням.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вправа «Погода»

- Яка зараз пора року?

- Який місяць?

- Яке число?

- Тепло чи холодно надворі?

- Який стан неба?

- Яка температура повітря?
- Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Перевірка домашнього завдання

Які народні прикмети про погоду знають ваші рідні. Чи справджуються ці прикмети? Чому?

Розкажіть, як реагують на зміну погоди тварини.

Розкажіть про те, як за поведінкою рослин і тварин люди передбачають погоду.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку, завдань

Сьогодні на уроці ми згадаємо все, що вивчили на попередніх уроках природознавства. А допоможе нам у цьому наша улюблена гра «Квест».

Вам потрібно пройти кілька випробувань, після виконання яких, ви знайдете тест, та продемонструєте свої знання з теми.

ІV. Узагальнення знань з теми

1. Робота в групах

Клас об’єднується в три групи і кожна з них отримує своє завдання. Не виконавши це завдання, діти  не зможуть перейти до наступного. Попередньо завдання розміщуються біля вхідних дверей, у їдальні, біля питного фонтанчика, за класною дошкою, у спортзалі, у чайнику з водою.

У кінці випробування діти мають знайти тестові роботи в підручнику, пеналі та щоденнику одного з учнів відповідної групи.

Учитель контролює правильність виконання завдань і надає допомогу, якщо потрібно.

1 група

Відгадка слово «дошка». Необхідно закреслити парні літери, а з непарних скласти слово.

За дошкою наступне завдання – Відгадайте загадку.

На світанку, як товстий жупан, 

На землі лежить густий… 

Шукайте в школі місце, де можна найбільше його знайти. Там – наступна підказка. ( Шукати треба в їдальні)

Розшифруйте завдання. Закресліть всі  букви ы, прочитайте, що треба зробити. Виконайте завдання і отримаєте наступну підказку.

ЫЫЫВыіызыьымыіытыьыыпыоыпыеылыыыіыыпоысыиыпытыеыыныиымыыаырыкыуышыыпыаыпеырыуы.ыыСытырыуысіытыьыызыаыыыыйывыиыйыыпоырыоышыоыкыыіыпырыоычиытыаыйытыеыысылоывыоыыыы-ыпыіыдкыаызыкыуы.

(Візьміть аркуш паперу, посипте його попелом (манкою) струсіть зайве і прочитайте слово-підказку – Підручник)

2 група

Прочитайте всі слова. Знайдіть «зайве» слово. Шукайте там підказку.

Б

І

Л

К

А

В

О

Л

Е

Н

Ь

О

З

А

Є

Ц

Ь

В

Ч

А

Й

Н

И

К

Л

И

С

И

Ц

Я

У чайнику наступна загадка. Відгадайте загадку.

Я і хмара, і туман,

І струмок, і океан,

І літаю, і біжу,

І замерзнуть можу.

Шукайте в школі місце, де можна найбільше його знайти. Там – наступна підказка.

Розгадайте ребус. Він підкаже вам, як отримати наступну підказку.

(Діти мають під керівництвом учителя потримати над гарячою водою дзеркало і прочитати слово, яке там з’явиться – пенал.)

3 група

Зламайте код і  розшифруйте слово. Шукайте там першу підказку.

     

         

Відповідь – спортзал.

Відгадайте загадку.

Куди ступиш – всюди маєш,

Хоч не бачив, а вживаєш.

Шукайте в школі місце, де всі заходять. Там – наступна підказка. ( Вхідні двері)

Розгадайте кросворд у вертикальній ліній прочитаєте, як знайти наступну підказку.

  1.               У дорогу вирушаю,

щоб дістатись небокраю.

Я за ним, він утікати,

не дається наздогнати.

  1.               Хмаркою у небі мчить,

ллється, плине і біжить.

На ставку в зимову пору

може стати склом прозорим. 

  1.               Як рушає мандрувати,

треба з ліжечок вставати.

Як іде за обрій спати,

час малятам спочивати.

  1.               Тут міста, країни, скелі,

Океани і пустелі,

Гори, ріки і моря

Мандрувати буду я!

Щоб по світу мандрувати,

Не виходжу я із хати,

Не сідаю у автобус,

А беру у руки....

  1.               Куди ступиш – всюди маєш,

Хоч не бачив, а вживаєш.

  1.     Яку форму має наша планета?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ф

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Діти мають зафарбувати чорним кольором аркуш паперу та прочитати слово – яке там з’явиться (щоденник). Тест слід шукати в одному із щоденників).

V. Контроль знань з теми ( контрольна робота № 1).

VІ. Підбиття підсумків та оцінювання роботи учнів [8].

Отже, у початкових класах вивчення природознавства здійснюється за допомогою різних організаційних форм навчання. Основними організаційними формами навчання є: уроки і пов’язані з ними обов’язкові екскурсії, домашні навчальні завдання, позаурочна робота і необов’язкові, мало пов’язані з уроками позакласні види занять.

Основи дбайливого ставлення до природи закладаємо в початковій школі. Молодший шкільний вік найбільш цінний етап у розвитку екологічної культури особистості. Наведемо приклад екологічного квесту, який можна використати під час практики.

Сценарій екологічного квесту для школярів

(позакласне заняття для учнів 1-4класів)

Мета:

● показати значення природи в нашому житті;

● звернути увагу учнів до проблем екології;

● сприяти розширенню, закріпленню знань вихованців;

● розвивати вміння працювати в команді;

● узагальнювати знання;

Виховувати дбайливе ставлення до природи.

Завдання квесту:

● сприяти формуванню міжособистісних відносин у групі, прагненню дітей допомагати одне одному, природі;

● виховувати в учнів екологічну культуру;

● розвивати пізнавальний інтерес в учнів;

● виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід квесту

Учасники: команди – 1 – 4-х класів .

У підготовці та проведенні квесту рекомендується задіяти 8 та більше дорослих (учителі, волонтери, батьки та інші). Вони разом з організатором обирають місце для проведення квесту, визначають точки для станцій.

Означенням початку і кінця гри є відкриття і закриття.

За сигналом організатора команди шикуються. Капітани отримують стартові листи та маршрутний лист зі схемою руху команди по станціях. Діти ознайомлюються з правилами проходження маршруту.

Організатор дає команді дозвіл для старту та записує час відправлення. Кожна з них рухається в напрямку заданої точки. Біля кожної точки перебуває охоронець, який дає завдання, оцінює відповідь та спрямовує до наступної точки. На кожній станції команда повинна виконати практичне завдання і відповісти на теоретичні запитання. Зупинка на кожній станції займає не більше 7 хв. За кожну правильну відповідь на запитання нараховується 1 бал. Виконання практичного завдання оцінюється в 2 бали.

Станція «Квіткова галявина»

1.Практичне завдання: учасники по черзі стрибають через скакалку і на кожному оберті називають рослину (треба якомога довше проскакати і пригадати якнайбільше назв рослин).

2. Запитання

1. Чому загинув ліс, коли вирубали дуплисті дерева?

2. Чи можуть рухатися рослини, як саме?

3. Яке дерево, крім берези, дає солодкий сік?

4. Яку послугу надають квітам птахи і комахи?

5: Як визначити вік дерева за спилком?

Станція «Зоологічна»

1.Практичне завдання: Знайти в коридорі зображення тварин.

2. Запитання

1. Хто є родичем лисиці?

2. Чому не можна чіпати яйця в гніздах птахів?

3. Навіщо співають птахи?

4. Чому в пелікана такий дзьоб?

5. Яка тварина може бігати по воді?

Станція «4. «Водоспад»

1.Практичне завдання: Швидко перенести губкою воду з однієї тари в іншу.

2. Запитання

1. Назвати основні джерела забруднення атмосфери.

2. Які наслідки забруднення води?

3. Що повинна робити людина, щоб зберегти види тварин і рослин, що зникають?

4. Що таке «Червона книга»?

5. Назвати кілька видів рослин або тварин, що зникають.

Станція «Будь здоровий»

1. Практичне завдання: надати першу допомогу при кровотечі.

2. Запитання

1. Коли потрібно мити руки і чому?

2. Назвати звички, які шкодять здоров’ю людини.

3. Як переходити дорогу, якщо поруч немає світлофора?

4. Назвати 5 лікарських рослин і пояснити їх властивості.

5. Як забруднення навколишнього середовища впливає на людину? Навести приклади захворювань.

Станція «Болото»

1.Практичне завдання: Усі учасники квеста мають переправитися через «болото» по купинкам до того, як припинить грати музика. Якщо не встигли, то учасники починають випробування знову.

2. Запитання

1. Яке полювання дозволяється в лісі в будь-яку пору року?

2. Чому виникають лісові пожежі?

3. Як правильно збирати гриби?

4. Як визначити погоду за гілками ялинки?

5. Як орієнтуватися в лісі?

Станція «Влучна»

Кожна дитина має 3 спроби влучити в ціль. Завдання: заробити найбільше балів.

Станція «Веселі ковбої».

В однієї дитини зав’язані очі, інша направляє її до фінішу, де на стільчику лежить цукерка. Якщо той, хто направляє скерував – дитина схопила цукерку, і «ковбой» повертається до стільця). 

Станція «Зибучі піски».

Перенести на голові мішечки з піском.

Станція «Нічні джунглі».

Увесь загін, не відпускаючи канат, повинен пройти навколо «Джунглів».

Станція «Підписна»

Усі діти загону пишуть своє ім’я на ватмані.

Станція «Капітанська»

Практичне завдання (гра «Зрозумій мене)

(Капітан показує, а команда повинна відгадати.)

Слова: мисливець, рибалка, вовк, олень, риба, пень, галявина.

Станція «Фантазери»

Практичне завдання: гравцям пропонується з різних пакувальних матеріалів, а саме: коробок, банок, пляшок виготовити тварин, казкових героїв або інших фантастичних персонажів. Матеріали зібрати на подвір’ї школи [20].

Дитина дошкільного віку активно пізнає всі сфери людського життя, а особливо цікавиться природним середовищем. Її допитливість охоплює все: від способу життя найдрібнішої комахи до влаштування Всесвіту. Завдання педагогів – не лише пояснити дитині, чому небо блакитне, а трава зелена. Потрібно також навчити її цінувати й оберігати природні ресурси, усвідомлювати наслідки своєї діяльності для довкілля [20].

Державні вимоги до рівня екологічної освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років містить освітня лінія «Дитина у природному довкіллі» Базового компонента дошкільної освіти. Природничо-екологічна компетенція БКДО визначає, що перед вступом до школи дитина має оволодіти природничо-екологічною компетенцією: бути обізнаною з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо, усвідомлювати їх значення для діяльності людини, для себе сприймати природу як цінність, виокремлювати позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи, довільно регулювати власну поведінку в природі, усвідомлювати себе частиною великого світу природи, знати про залежність власного здоров’я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття й краси, виявляти інтерес, бажання та посильні вміння щодо природоохоронних дій, знати про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого застосування природних багатств, застосування води, електричної та теплової енергії в побуті, докладати домірних зусиль для збереження, догляду та захисту природного довкілля [9].

Усі заходи, що організовують педагоги в роботі з формування природничо-екологічної компетентності, мають відповідати вимогам освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина», що ґрунтується на принципі природовідповідальності, і допомогти організовувати сферу життєдіяльності дитини. При цьому важливо використовувати інтегрований підхід до розв’язання завдань через практичну діяльність у природі, залучаючи музичну, зображувальну, мовленнєву, ігрову форми роботи. Наведемо приклад екологічного квесту, який можна використати під час практики.

 

Екологічний квест для дітей дошкільного віку

(старша група)

Мета: ознайомити дітей з різноманіттям природи в цікавій ігровій формі, спонукати до спостережливості та аналізу, привернути увагу до необхідності шанобливого ставлення, збереження та охорони природного середовища;

формувати у дошкільників екологічну культуру, сприяти виробленню активної життєвої позиції;

виховувати наполегливе прагнення до активної охорони та відновлення навколишнього середовища.

Хід квесту:

Вихователь: Все що є довкола тебе:

Сонечко, хмаринки, небо,

І пісок, каміння, води,

Й люди – часточка природи,

Поле, гори і травичка,

Ліс, повітря і водичка,

Бджілка, пташечка і зорі,

Вільний вітер на просторі,

Квіточки і різне зілля

Це, дитино, є довкілля.

Вихователь: Діти, як ви вважаєте, що таке природа? (відповіді дітей) Як називається наука по захисту природи? (екологія) Чи можете ви уявити професію еколога? Чи мрієте ви стати екологами?

Вихователь: Стати екологом – це почесна місія кожної людини на Землі. Ми – частинка природи, частинка Всесвіту.

Психогімнастика: «Що ти чуєш?»

«Шум вітру та грози»

Діти: «Небо, небо, чуєш?

Що ти подаруєш?»

Голос: «Дощ, сніжинки, сонце,

Що зазирають у віконце,

Кличе малюків гуляти

На погоду не зважати»

«Шум моря»

Діти: «Море, море, чуєш?

Що ти подаруєш?»

Голос: «Рибу й самоцвіти,

Цілюще повітря.

Свіжу прохолоду

Та гарну погоду»

«Спів птахів, дзюрчання води»

Діти: «Земле, земле, чуєш?

Що ти подаруєш?»

Голос: «Ось тобі земля в цвіту,

Небо вшир і в висоту.

Сонце над полями з пишними хлібами,

І ліси тінисті, й стежечки росисті,

Джерельця дзюрчання і садів буяння,

Ти повір: в природі все

Здоров’я й радість нам несе»

Прихід Магістра екології

«Добрий день, дорогі мої друзі. Я випадково почула вашу розмову. Бачу, що ви дуже любите природу. Люблю її і я тому і називаюся Магістром екологічних наук. Сьогодні я пропоную подивитися вам відеоролик «Ми і природа – єдині» (Показ відеоролика).

Магістр екології: вам сподобався фільм про природу? (коротка бесіда за змістом фільму).

Магістр екології: Я хочу запросити вас до своєї екологічної академії.

Але, щоб дістатися до неї, вам потрібно пройти довгий шлях, виконати різноманітні завдання та показати свої знання та вміння. Пропоную вам поділитися на дві команди. Кожна команда повинна вирішити завдання кросворду, який я запропоную, та дізнатися назву своєї команди (назва команди – це ключове слово кросворду).

ЗАВДАННЯ №1 «Знайди ключове слово»

Мета: закріпити знання дітей про птахів, їх особливості та спосіб життя.

Обладнання: маркер, аркуш паперу формату А3 із схемою кросворда та загадки до нього на кожну команду.

Завдання:

Дати відповіді на загадки. Вихователь записує вірні відповіді кросворду. В червоних квадратиках – назва команди («Сонечко», «Листочок»).

Загадки для команди «Сонечко»

  1.              Сам вечірньої години
    Заховався в кущ малини.
    Та на дуду голосну
    Грає пісню чарівну.
    (Соловей)
  2.               Уночі гуляє,
    А вдень спочиває,
    Має круглі очі,
    Бачить серед ночі.
    (Сова)
  3.               Дзьоб міцний і гарні крила,
    Чорний хвіст, жилетка сіра,
    Чи присяде, чи летить, –
    «Кар, кар, кар!» – усе кричить.
    (Ворона)
  4.               Білосніжна, гарна птиця,

Дім будує на водиці,

Дуже схожа на гусей,

Обережна до людей!

(Лебідь)

  1.               Як зима – вона на гілці,

І співа, мов на сопілці…

Жовті груди, чорні крила,

Кусень сала сама з’їла.

(Синичка)

  1.               Зранку пташечка співає,

Сад й гайочок звеселяє.

У дуплі живе цей птах.

Підкажу тобі… Це – …

(Шпак)

  1.               На скелі він будує дім

І не боїться жити в нім.

Могутніх два крила

Є у птаха цього.

(Орел)

Загадки для команди «Листочок»

  1.     Швидко скрізь цей птах літає,
    Безліч комах поїдає,
    За вікном гніздо будує,
    Тільки в нас він не зимує.
    (Ластівка)
  2.     Відкладає птах яєчка,

Не лякає вітер, сніг,

А проклюнеться  малеча –

Шишок вистачить для всіх!

(Шишкар)

  1.     Хто це у садку скрекоче,
    Всі новини знати хоче?
    Це хитренька, білобока,
    З чорним хвостиком …
    (Сорока)
  2.     Цілий день працюю в гаї,
    Діловито дзьобом б’ю,
    Я не цвяхи забиваю,
    Я комашок дістаю.
    (Дятел)
  3.     Хто гнізда свого не має,
    Яйця іншим підкладає,
    А у лісі в холодку
    Все кує, мудруля,
    Хто вона?
    (Зозуля)
  4.     Маленький хлопчик
    У сірій свитині
    По дворах стрибає,
    Крихти збирає.
    (Горобчик)
  5.     Гніздо своє він в полі в’є,

Де тягнуться рослини.

Його і пісні, і політ

Увійшли у вірші.

(Жайворонок)

  1.     Довгі ноги, довгий ніс.

Прилетів – обід приніс.

Смачних жабеняток

Для своїх маляток.

(Лелека)

Після виконання завдання №1 діти отримують емблеми своєї команди, мапи руху по екологічній стежині для виконання наступних завдань. Орієнтиром руху для команди «Листочок» є зелені стрілки, для команди «Сонечко » – жовті стрілки.

ЗАВДАННЯ №2 «Лист – скарга»

Мета: виховувати шанобливе ставлення до рослин; навчати оберігати навколишнє середовище.

Обладнання: конверт із екологічними задачами

Завдання:

Вихователь зачитує дітям екологічні задачі, діти обговорюють зміст та спільно знаходять рішення даної ситуації.

Екологічна задача №1 для команди «Листочок»

Рано-вранці дівчинка Оля разом з матусею поспішали до дитячого садка.

Біля дороги вона побачила ромашку і їй захотілося подарувати цю гарну квітку мамі. Оля вже простягла руку, щоб зірвати ромашку, та раптом побачила на пелюсточці краплинку роси. А в краплинці відбивалося сонечко, і блакитне небо, і висока тополя. Задивилася дівчинка на краплинку роси й не зірвала квітку. А як би вчинили ви на місці Олі? Чому не потрібно рвати квіти? (відповіді дітей, аналіз)

Екологічна задача №2 для команди «Сонечко»

Одного разу Миколка і Сашко пішли гуляти до лісу. Посеред галявини вони побачили озеро з блакитною прозорою водою, у якій плавали білосніжні лебеді. Але що це, навколо озера розкидано багато сміття, яке залишили люди після відпочинку. Хлопчикам стало неприємно, але вони не знали, що робити далі. Як би ви почувалися, побачивши таку картину? Що би ви вчинили на місці хлопчиків? (відповіді дітей, аналіз)

ЗАВДАННЯ №3 «Екологічний ланцюжок»

Мета: закріпити знання про розвиток та ріст рослини, комахи.

розвивати у дітей зорову пам’ять.

Обладнання: предметні картки із зображенням послідовності розвитку та життя метелика, рослини.

Завдання:

Команда отримує картки, розкладає їх у певній послідовності, обґрунтовує отриманий результат щодо життя рослини /метелика.

Для команди «Сонечко» (Земля – насіння – паросток – стебло – квітка – плід).

Для команди «Листочок» (Яйце – личинка – гусінь – кокон – метелик із закритими крильцями – дорослий метелик).

ЗАВДАННЯ №4 «SOS »

Мета: виховувати любов до природи, бережливе ставлення до всього живого, що нас оточує.

Обладнання: деревце зі зламаною гілкою, дерев’яні палки, шматок тканини, макет зруйнованого мурашника, стрічка.

Завдання:

Команди вирішують екологічну проблему:

команда «Сонечко» – зруйнований мурашник,

команда «Листочок» – дерево зі зламаною гілкою.

Завдання дітей: знайти правильне рішення в даній ситуації, встановити причини та допомогти природі.

ЗАВДАННЯ №5 «Екологічний агент»

Мета: вчити дітей встановлювати найпростіші зв’язки і взаємозалежності в природі, самостійно робити висновки.

Обладнання: картки із запитаннями.

Завдання:

Діти відповідають на запитання:

  1. Яка буває природа?
  2. Що відноситься до живої та неживої природи?
  3. Без чого не може існувати жива природа?
  4. Чи може людина прожити без повітря?
  5. Що потрібно робити, щоб повітря було чистим?
  6. Які три стани води існують?
  7. Навіщо нам потрібна вода?
  8. Коли сонце гріє, а коли тільки світить?
  9. Чи можливе життя на землі без сонця? Чому?
  10.     Як потрібно піклуватися про природу?

ЗАВДАННЯ №6 «Маленькі дослідники»

Мета: вчити дітей проводити досліди з продуктами харчування, робити висновок про шкідливу та корисну їжу.

Обладнання: стакан із газованим солодким напоєм, чистий стакан, ватний тампон, серветка, чіпси, склянка з прозорою водою.

Завдання:

для команди «Листочок» дослід 1 « Газовані напої»

В один пластиковий стаканчик налити солодкий газований напій, а в інший – покласти ватний тампон. Налити напій крізь ватний тампон. Запитання до дітей «Що ви бачите, чому відбулися такі зміни?» (Відповідь: тампон став жовтим, червоним, зеленим, залежно від кольору напою. Його пофарбував хімічний барвник, що є причиною різних хвороб людини: нудота, біль у животі, алергія тощо. До того ж, у такі напої додають кислоту, ароматизатор, вуглекислий газ, що теж шкодить нашому організму, їх ми не можемо побачити, але відчуваємо на смак). Висновок: газовані напої шкідливі для нашого організму.

Для команди «Сонечко» дослід 2 «Чіпси»

На серветку викласти чіпси, закрити серветку і притиснути. На серветці залишаються масні кольорові плями, потім у склянку з прозорою водою покласти чіпси, подивитися яка вода. Запитання для дітей «Що ви бачите, чому відбулися такі зміни?» (Відповідь: вода й серветка стали брудними. Це говорить про наявність барвників, які спричиняють розлади в шлунку, печінці, а це в свою чергу впливає на всі інші органи. При смаженні часточки їжі горять і утворюють дуже шкідливі речовини. У них багато жиру, який дає підвищене навантаження на систему травлення. У результаті вживання чіпсів зникає відчуття голоду і можна пропустити обід, який є корисним. Поки організм зайнятий перетравлюванням чіпсів, він витрачає багато енергії. Цю енергію він забирає в мозку, що призводить до пасивності, знижує активність розумової праці).

Висновок: чіпси шкідливі для нашого організму.

ЗАВДАННЯ №7 «Екологічні знаки»

Мета: закріпити знання дітей про екологічні знаки та правила поведінки в природі.

Обладнання: екологічні знаки: «Не зривай квітів», «Не руйнуй мурашник», «Не залишай за собою сміття», « Не розпалюй багаття в лісі», «Підгодовуємо птахів», «Саджаємо дерева» .

Завдання:

Кожна команда отримує по три екологічні знаки, за якими діти розповідають про їх призначення.

ЗАВДАННЯ №8 «Знайди та порівняй»

Мета: закріпити знання дітей про дерева та плоди, вчити знаходити спільні та відмінні ознаки.

Обладнання: плоди різних дерев (горіх, жолудь, шишка ялини, шишка сосни, каштан, яблуко ), ілюстрації дерев (дуб, ялинка, горіх, каштан, яблуня, сосна).

Завдання:

Дітям пропонується знайти названі плоди, порівняти їх та підібрати ілюстрацію дерева до кожного плода.

Бесіда вихователя про важливість охорони зелених насаджень.

Команди зустрічаються в умовному місці екологічної стежини.

Вихователь: Молодці! Усі завдання виконані

Читання вірша:

Вам у походи ходити

І мандрувать, любі діти.

Тож вмійте природу любити,

Кожній стеблині радіти.

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави…

Цвіту не вирви задаром,

Тільки не рви для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

             П. Синиченко

Діти повертаються до музичного залу. Заходить Магістр екологічних наук:

Усіх вас вітаю, ось і кінець вашої подорожі.

Сьогодні ви проявили свою кмітливість, показали свої знання, старання. Я впевнена, що ви і надалі будете оберігати та шанувати  природу. Тому я з гордістю приймаю вас до екологічної академії та нагороджую медалями «Юні екологи» .

Звучить музика. Нагородження дітей [9].

Цікаві освітні контенти створення квестів для дітей наведено в Додатку В.

Отже, квест-технологія сприяє формуванню в особистості інформаційних компетенцій, знань і умінь, які сприяють інформаційній діяльності.


ПІСЛЯМОВА

Провідну роль у забезпеченні ефективності освітнього процесу відіграє педагог, його професіоналізм. Саме тому вчителі та вихователі використовують інтегровані уроки та заняття, елементи гри, групові форми роботи, домашній експеримент, метод проектів тощо. Швидке зростання обсягу інформації, якою необхідно оволодіти, вимагає створення і застосування нових ефективних засобів навчання. Бажано використовувати інноваційні технології навчання, коли особистість стає суб’єктом взаємодії, сама бере активну участь у процесі навчання, слідуює своїм індивідуальним маршрутом. Одне з можливих рішень даного питання – це квест-технологія.

Саме тому запропонована робота «Квест-технологія в контексті інноваційного навчання студентів» є актуальною.

Основним методом навчання кожного квесту є проблемно-розвивальне навчання, яке організовується на занятті шляхом створення проблемних ситуацій, що за видом інформаційно-пізнавальних суперечностей включає такі типи: усвідомлення дітьми недостатності попередніх знань для пояснення нового факту; розуміння необхідністі застосування раніше засвоєних знань у нових практичних умовах; суперечність між теоретично-можливим шляхом вирішення завдання та практичною нездійсненністю обраного способу; суперечністю між практично досягнутим результатом виконання навчального завдання та відсутністю знань для його теоретичного обґрунтування [7;10]. Ці типи проблемних ситуацій можуть створюватися безпосередньо педагогам на занятті, або за допомогою квесту.

Отже, квест можна розглядати як нову технологію навчання, що має свої специфічні методи, форми, засоби роботи та може оптимально поєднуватися з традиційними технологіями навчання дітей.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Видавництво педагогічної преси та літератури URL : http://www.osvitaua.com/2017/07/dyj-2017-006/ (дата звернення :12.12.2017).
  2.              Гапеєва О. Л. WebQuest технологія у навчанні студентів за програмою підготовки офіцерів запасу / О. Л. Гапеєва // Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук.-техн. праць. – 2011. − Вип.21.1. – С. 335–340.
  3.              Грабчак Д. В. Освітній веб-квест як нова Інтернет-технологія навчання елективних курсів з фізики // Інформаційні технології навчання в освіті. URL : http://ite.kspu.edu/webfm_send/299 (дата звернення :12.12.2017).
  4.              Гриневич М. С. Медiаосвiтнi квести… //Вища освіта України. 2009. № 3. Дод. 1. Тем. Вип. Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. Київ : Гнозис, 2009.С. 153 – 155.
  5.              Желізняк Л. Д. Технологія «Веб-квест» на уроках  інформатики. URL : http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30734/ (дата звернення :12.12.2017).
  6.              Квест. Вікіпедія – вільна Інтернет-енциклопедія. URL : http://ru.wikipedia.org/wiki/%CA%E2%E5%F1%F2 (дата звернення :12.12.2017).
  7.              Кононець Н. Технологія веб-квест у контексті ресурсно-орієнтованого навчання особистості / Кононець Н. // Витоки педагогічної майстерності. – 2012. – Вип.10. – С.138
  8. Освіта. UA. URL : http://ru.osvita.ua/. (дата звернення :12.12.2017).
  9. Педрада портал освітян України. URL :  https://www.pedrada.com.ua/article/1409-use-dlya-ekologchnogo-vihovannya-dtey-doshklnogo-vku. (дата звернення :12.12.2017).
  10.          Сокол І. М. Квест як сучасна інноваційна технологія навчання. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівенського державного гуманітарного університету. Випуск 7 (50). – Рівне : РДГУ, 2013. – 168с.
  11.          Сокол И. Н. Использование квест-технологии для повышения ИТ-компетентности педагогов. Научная дискуссия: вопросы педагогики и психологии. № 7(16):сборник статей по материалам XVI международной заочной научно-практической конференции. – Москва, Изд. «Международный центр науки и образования», 2013. – 230 с.
  12.          Сисоєва С. Педагогічні технології  визначення, структура, проблеми впровадження / С. Сисоєва. URL : http://www.archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/npo/2002_4/Sysoyeva.pdf. (дата звернення :12.12.2017).
  13.          Статкевич А. Г., Фенчук О. О. Веб-квест як інноваційна проектна методика навчання іноземної мови URL :  http://nniif.org.ua/File/12sagvky.pdf (дата звернення : 12.12.2017).
  14.          Умовні познаки та ознаки атмосферних явищ  URL :  http://pogoda.rovno.ua/umovni_poznaky (дата звернення :12.12.2017).
  15.          Шаматонова Г. Л. Веб-квест как интерактивная методика обучения будущих специалистов по социальной работе / «SOCIOпростір: Междисциплинарный сборник научных работ по социологии и социальной работе». – 2010. – №1. – C. 234-236.
  16.          Щербань П. М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах: Навч.посіб. – Київ : Вища школа, 2004. – 207с.:іл.
  17.          Шмідт В. В. Технологія веб-квеста при навчанні англійської мови студентів немовних спеціальностей URL :  http://winner.se-ua.net/page26/1/10/ (дата звернення :12.12.2017).
  18.          Федоров А. В., Новикова А. А., Колесниченко В. Л., Каруна И. А. Медиаобразование в США, Канаде и Великобритании. Таганрог: Изд-во Кучма, 2007. 256 c.
  19.          Яковенко А. В. Использование технологии Web-quest в языковом образовании. URL : http://www.rusnauka.com/5_SWMN_2012/Pedagogica/1_100769.doc.htm (дата звернення :12.12.2017).
  20.          Bernie Dodge. Some Thoughts About WebQuests. [URL :  http://webquest.sdsu.edu/about_webquests.html (дата звернення :12.12.2017).
  21.          Pradeep R. Vanguri, Cynthia Szymanski Sunal, Elizabeth K. Wilson and Vivian H. Wright. WebQuests in Social Studies Education. URL : http://www.ncolr.org/jiol/issues/pdf/3.2.5.pdf (дата звернення :12.12.2017).
  22.          Webquest.org URL : http://www.webquest.org/index.php. (дата звернення :12.12.2017).

 

 


ДОДАТКИ

Додаток А

Алгоритм створення квесту

Етап 1. Організаційно-підготовчий

• Визначення навчальних потреб дітей.

• Окреслення теми, мети, типу квесту.

• Вибір сюжету і визначення кола завдань.

• Визначення термінів реалізації та тривалості квесту.

• Розробка і створення додаткових необхідних документів (пам’ятки, рекомендації тощо).

• Розробка критеріїв оцінювання діяльності дітей.

Етап 2. Реалізація

• Ознайомлення дітей із сюжетом, основними питаннями, організаційними моментами.

• Об’єднання дітей у групи (за необхідності) і розподіл завдань.

• Ознайомлення учнів із платформою (місцем) для проведення квесту.

• Ознайомлення дітей із критеріями оцінювання.

• Ознайомлення з правилами квесту.

• Супровід проходження дітьми квесту.

• Перевірка й оцінювання проміжних етапів.

Етап 3. Завершальний

• Оцінювання діяльності дітей відповідно до розроблених критеріїв.

• Представлення результатів діяльності дітей.

• Формулювання висновків та рефлексія.

• Нагородження переможців.

Рекомендації. Нагороджуйте дітей не лише високими балами за проходження квесту, а й підготуйте грамоти / дипломи, купіть солодкі призи [1].

Додаток Б

Освітній контент створення веб-квесту для студентів

Завдання для квеста (для майбутніх вихователів): Ці графічні моделі, які відображають різноманітні, тривалі явища та події в природі. Ведення цих моделей має велике значення для екологічного виховання дітей з двох точок зору: спочатку відбувається його створення, потім – застосування в освітньому процесі. Робота з цими моделями має для дітей велике значення: абстрагує і наочно демонструє закономірний зв’язок природних об’єктів, а також дає можливість узагальнено пізнавати явища, сприяє розвитку не тільки наочно-образного, а й логічного мислення, стає засобом естетичного та морального виховання: у дітей розвивається художнє сприйняття дійсності, почуття прекрасного, діти вчаться любити й берегти рідну природу, розвивається почуття гордості за свій край.

Робота з даною графічною моделлю на всіх етапах (заповнення, підведення підсумків, повторні розглядання, зіставлення аналогічних явищ) збагачує конкретні уявлення дітей, формує особливий тип уявлень, що відображає процес зміни об’єктів природи в єдності з тимчасовим параметром. Що це за графічна модель? Чи згодні Ви, що за допомогою демотиваторів можна донести до дітей цікаві думки? Запропонуйте демотиватор з невеликим плакатом / лепбуком / постером, що містить контент згаданої моделі.

Освітній контент: демотиватори та мотиватори в подальшому можна використати як вступ до вивчення теми, створення плаката / лепбуку / стенда, побудови візуального сприйняття тексту тощо.

Відповідь: календар природи та погоди.

Презентація результатів щодо створення календаря природи та погоди в дошкільному навчальному закладі:

Робота з календарем природи починається вже з дітьми третього року життя.

Основні вимоги до календарів природи та погоди:

- відповідність віку дітей;

- інформативність(спроможність задовольнити пізнавальну потребу дітей, виходячи з їх вікових особливостей та рівня підготовки);

- привабливість, естетичність;

- практичність у користуванні;

- екологічна спрямованість.

Календар природи та погоди в групі раннього віку

У кожній групі дошкільного закладу має бути свій календар природи та погоди. Він може складатися з зображення дерева (земля, дерево, сонце). То є звязок природи Землі та Космосу. Разом з вихователем діти вносять зміни до календаря, то є враження від минулих спостережень: накладають крапельки дощу на дерево, затуляють сонечко хмаринкою, «одягають» дерево в листочки, «наряджають квітами навесні тощо.

Календар природи та погоди в молодшій групі

Ознайомлення з явищами природи розпочинається в молодшому дошкільному віці. Основна форма роботи – систематичні спостереження в повсякденному житті та цільові спостереження. Важливо, щоб з явищами кожного періоду діти знайомились неодноразово. З цією метою вихователь проводить ряд спостережень на початку та в кінці сезону та планує один тиждень щоденних спостережень у розпал сезону. З дітьми даної вікової категорії педагог спостерігає кожне явище окремо (тільки дощову погоду чи тільки листопад). Слова вихователя повинні сприяти формуванню уявлень не лише про явище, як таке, але й про його сезонний характер. При повторному спостереженні за снігопадом педагог має акцентувати увагу на тому, що знову йде сніг, сніг завжди йде взимку. Якщо це стосується осіннього явища, то слід зазначити, що листя пожовтіли на деревах, бо так завжди буває восени.

Для уточнення та закріплення уявлень створюється календар природи та погоди, який може бути у вигляді календаря-картинки «Яка сьогодні погода». Це листок картону 30×50 см завбільшки, поділений на чотири частини, на які наклеюються малюнки з зображенням відповідного типу погоди для певної пори року. Наприклад, для календаря-картинки «Осінь» – це може бути зображення яскравої, сонячної, вітряної, холодної, дощової, хмарної або без дощу погоди. Посередині картону прикріплюється стрілочка, якою після повернення з прогулянки відмічають, який сьогодні тип погоди.

Інша форма ведення календаря погоди для молодших дошкільників – це набір картинок, на яких зображено різний стан погоди в певну пору року.

Календар природи та погоди в середній групі

З дітьми середнього дошкільного віку вже можна одночасно спостерігати два-три явища (вітряну та дощову погоду або розпускання листя на кущах і деревах чи їх опадання при пориві вітру). Для календаря природи та погоди в цьому віці  може бути використаний посібник / лепбук, на якому намальовані картинки з зображенням станів погоди з руховою стрілкою посередині. Після повернення з прогулянки та обговорення погоди діти пересовують стрілку на потрібну картинку. Або це може бути набір картинок ( як і в молодшій групі ) тільки в більшій кількості зображень погодних умов. Після проведення спостереження діти відшукують відповідну картинку з зображенням погоди і виставляють її. При перемінній погоді в середній групі можна виставляти дві картинки: похмура та дощова погода. Також у календар природи та погоди  розміщують дитячі малюнки на тему спостережень. Крім того, у середній групі можна виставляти картинку з зображенням хлопчика та дівчинки, одягнених так, як були одягнені діти на прогулянці. Це допоможе показати, тепло чи холодно на вулиці.

Календар природи та погоди в старшій групі

Діти старшого дошкільного віку мають розуміти, що згідно зміни пори року все змінюється. Формування уявлень про пори року в старших дошкільників можливе за допомогою календаря природи та погоди-ширми (або лепбуку). У групі вони самостійно та щоденно фіксують день тижня, погоду в календарі за допомогою умовних позначок. Важливо, щоб умовні позначення були прості і зрозумілі дітям. Найпоширенішими є такі позначення: дні тижня – різним кольором (для кожного дня визначити колір; погода – знаками натуралістичного характеру (вітер – дерево, нахилене в сторону, сніг – графічне зображення сніжинки). Особливу увагу слід приділити позначкам ступеню тепла та холоду: це схематична фігура дитини, одягненої по-різному: у трусиках, у платті, у пальто чи куртці, у шубі. Дошкільникам такі позначки зрозумілі, так як вони відповідають тому одязі, в якому діти були під час прогулянки. Вихователь лише показує, як треба доповнити малюнок зображенням птахів, комах, яких бачили підчас прогулянки. Техніка виконання малюнка має бути завжди однаковою (олівцем, фарбою чи фломастером). У кінці місяця стан погоди порівнюють, рахують, скільки було ясних, похмурих, дощових та вітряних днів, і роблять відповідні висновки про погоду. Доречним буде обговорення з дітьми результатів тижневих спостережень за природою за допомогою запитань:

  •    Якими позначками ми помічали погоду, дні тижня?
  •    Якою була погода на минулому тижні в понеділок? Як це видно по календарю?
  •    Якими стали рослини на майданчику?
  •    А як це видно по календарю? Чому змінюються рослини?
  •    Які птахи, комахи були на майданчику? Птахи, яких ми бачили: зимуючі чи перелітні ?

Дуже важливо, щоб при всіх наступних спостереженнях у календарі знайшли відображення ті природні об`єкти, що і першого разу.

 

Завдання для квеста (для майбутніх вчителів): Ця графічна модель залишається обов’язковим для ведення в початкових класах. Тож варто потурбуватися, щоб вона була красивою і цікавою для учнів. Окрім постійних спостережень за змінами в природі і погоді у цій графічній моделі є інформація з дитячої художньої літератури (вірші, загадки, коротенькі повідомлення з життя рослин і тварин), газет, журналів про цікаві події в нашій країні і в рідному краї, які вміщують в кишеньку «У світі цікавого» або «Це корисно знати» тощо. До кожного місяця підбирають і прикріплюють до цієї графічної моделі певні народні прикмети, які діти повинні перевірити. Особливої привабливості цій графічній моделі надають кольорові малюнки, які учні добирають з різних джерел, а також різноманітні натуральні об’єкти (живі квіти, кольорові листки, гілочки з плодами, бруньками тощо). Що це за графічна модель? Чи згодні Ви, що за допомогою демотиваторів можна донести до дітей цікаві думки? Запропонуйте нам демотиватор з невеликим плакатом / лепбуком / постером, що містить контент згаданої моделі.

Освітній контент: демотиватори та мотиватори в подальшому можна використати як вступ до вивчення теми, створення плаката / лепбуку / стенда, побудови візуального сприйняття тексту тощо.

Відповідь: календар природи та погоди.

Презентація результатів щодо створення календаря природи та погоди в початковій школі:

У навчальній програмі для загальноосвітніх закладів 1-4 класи «Природознавство» зазначено, що домінуючу роль учитель відводить власним дослідженням та спостереженням школярів. Зміст спостережень визначається навчальними програмами і залежить від місцевих факторів (особливостей природи). До них належать спостереження за:

а) Сонцем (положення на небі в різний період доби, час заходу / сходу, тривалість дня) та іншими астрономічними об’єктами (зірками, планетами тощо. залежно від змісту програми);

6) погодою (температура, стан неба (хмарність), опади, їх види та інтенсивність, вітер і його сила в різну пору доби і сезону) та кліматом (загальна характеристика, пікові показники, зміни за останні 100 років і подальші тенденції);

в) формами поверхні та їх зміною (вимірювання висоти горба, глибини яру і виявлення їх змін), корисними копалинами (збір колекцій), динамікою рослинності залежно від форм рельєфу;

г) ґрунтом (дослідження водопроникності, порівняння ґрунтів різного складу);

д) водоймами (чистота, посезонне коливання рівня води, дослідження джерел живлення водойм, деяких властивостей ґрунтових вод);

е) рослинами і тваринами (сезонні зміни, зовнішні особливості, життєві прояви, знайомство з компонентами їх навколишнього середовища і встановлення взаємозв’язків (у тому числі виявлення пристосувань різного роду до умов існування), визначення особливостей відношень окремих живих істот із людиною, певних правил догляду і охорони;

є) людиною (зовнішні ознаки, способи функціонування організму, аналіз запропонованого раціону харчування (або складання раціону здорового харчування));

ж) природними і штучно створеними комплексами – угрупованнями (город, квітник, сад, теплиця, оранжерея тощо);

з) екологічним станом різних об’єктів та територій (ця робота із моніторингу навколишнього середовища обов’язково має доповнюватися іншими видами, наприклад моделюванням).

Основний зміст спостережень у початковій школі можна подати у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1

Рекомендації щодо спостережень дітей за природними об’єктами

Види спостережень

Рекомендації

Фенологічні (комплексні)

Спостереження здійснюються за планом:

1. Який сьогодні день: сонячний чи похмурий?

2. Температура повітря: Ж - жарко (вище +20°С); Т - тепло (+11°... +20°С); П - прохолодно (0°... +10°С); СМ - слабкий мороз (-10°... - 1°С); ПМ - помірний мороз (-20°... - 11°С); СиМ - сильний мороз (нижче - 20°С).

3. Вітер: є (яка сила: слабкий, помірний, сильний) або немає поривів.

4. Стан неба: ясно, хмарно, похмуро.

5. Опади: якщо є, то в якому вигляді –  дощ, сніг тощо.

6. Сезоні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей в останні дні, де відзначаються

кліматичні явища: зимові відлиги, перші проталини, танення снігового покриву, пізні снігопади і заморозки, грози, утворення насту;

гідрологічні: початок і кінець льодоходу, вхід річки в береги після паводка, утворення льодових закраїн, льодостав;

ґрунтові: час відтаювання поверхневого ґрунту на глибині 10 см, замерзання восени.

Ботанічні (локальні)

Рекомендується детальне спостереження за обмеженим числом об’єктів. Фенофази у рослин:

сокорух (весняний день, коли з наявного, раніше зробленого шилом проколу в корі дерев (берези, клена) покажуться краплі соку);

розпускання бруньок;

вегетація і цвітіння;

дозрівання плодів та насіння;

зміна забарвлення листя і листопад;

по можливості повернення весняних періодичних явищ восени в період бабиного літа (повторне цвітіння, дозрівання плодів).

Зоологічні (локальні)

Фенофази у тварин зафіксувати значно важче через їх скритність і рухливість. Найбільш доступними в природних умовах є спостереження за комахами та птахами.

Фенофази у птахів:

весняний приліт;

перша пісня;

шлюбні ритуали (по можливості);

поява пташенят (за пошуками корму батьками і за писком у гніздах);

остання пісня наприкінці літа;

осінній відліт (окремо для осілих - внутрішні міграції і характер зимівлі);

по можливості повернення весняних періодичних явищ восени в період бабиного літа (спів після літньої перерви піночки, шпака, жайворонка, квакання жаб).

Фенофази в комах:

поява перша весною / влітку, масова;

зникнення до осені (характер зимівлі);

по можливості повернення весняних періодичних явищ восени в період бабиного літа (вихід нових генерацій комах).

Географічні (локальні)

Спостереження за об’єктами неживої природи.

 

З перших днів занять у школі вчитель має організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. На спостереження не відводяться навчальні години, вчитель планує цю роботу щоденно.

Щодня в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар природи. Самостійні спостереження учнів залишати без уваги й контролю вчителя не можна. Увага учнів початкових класів нестійка, і тому вони можуть забути про спостереження. З перших днів навчання в 1 класі діти дістають безліч нових вражень. Щоб запобігти перевантаженню їх, у перші дні вересня щоденні спостереження організовувати недоцільно. До цієї роботи першокласників залучають поступово.

На одному з перших уроків учитель у бесіді виявляє ступінь розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідають, що вони бачили влітку в лісі, у саду, на луках, у полі, на річці або морі, що бачать на вулиці, йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все, що відбувається або знаходиться навколо них. Одне з перших завдань учителя це розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про бачене.

У 2 класі спостереження стають різноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні зв’язки між явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і менш помітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники. Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру, розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолодання восени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає, а сонячно буває в морозні дні.

За Сонцем другокласники спостерігають протягом року візуально. Вони відмічають раз на місяць зміни його положення опівдні відносно якогось високого предмета (одинокого дерева, стовпа, будинку) і встановлюють залежність: чим вище стоїть Сонце, тим довший день, більше тепла посилає воно на землю, і навпаки.

Діти спостерігають за вітром і дають його словесний опис (ласкавий, поривчастий, пронизливий, холодний, теплий). У календарі наявність вітру відмічають стрілкою.

У 2 класі діти продовжують спостерігати за станом неба. Кількість хмар на небі визначають «на око», характеризуючи її словами «ясно» (небо чисте, безхмарне), «хмарно» (небо наполовину вкрите хмарами), «похмуро» (усе небо затягнуте хмарами). Продовжуються спостереження і за опадами та іншими явищами природи. Другокласники дають словесний опис спостережуваних явищ і відмічають їх за допомогою таких умовних знаків:

За змінами в погоді другокласники спостерігають систематично. Щоб зацікавити їх цією роботою, учитель роз’яснює значення досліджень у галузі передбачення погоди для народного господарства, організовує гру «Синоптики». Для виконання ролі «синоптиків» обирає кілька учнів, яких знайомить із місцевими ознаками поліпшення чи погіршення погоди. Вони періодично інформують про наслідки своїх спостережень усіх учнів класу. Другокласникам доступні для спостережень такі ознаки:

а) поліпшення погоди: після негоди увечері з’являється Сонце, у другій половині дня – райдуга; уночі випадає роса; уранці з’являється туман; квітки нагідок розкриваються зранку тощо;

б) погіршення погоди: дим стелиться по землі, Сонце заходить за хмару; ластівки і стрижі літають над самою землею; кульбаби закривають суцвіття тощо.

Діти повинні усвідомити, що від змін у неживій природі залежить розвиток рослин і життєдіяльність тварин. Другокласники продовжують вести спостереження за живою природою, які вони розпочали в першому класі, але кількість об’єктів для спостережень збільшується. Так, їм можна запропонувати такі спостереження за рослинами:

І. Восени: встановити, на яких деревах, кущах листя стає жовтим, червоним, багряним; коли розпочинається листопад у берези, осики, клена, дуба, акації, бузку, коли він закінчується, які дерева не скидають листя на зиму.

II. Взимку: який вигляд мають листяні, хвойні дерева, на яких деревах і кущах залишаються плоди.

III. Навесні: коли розпочинається рух соку в берези, клена, коли починають бубнявіти й розпускатися бруньки в дерев і кущів найближчого оточення, коли з’являться перші весняні квіти, коли зацвітуть черемха, бузок.

Серед тварин найдоступніші для спостережень птахи і комахи. Залежно від пори року можна рекомендувати такі завдання для спостережень за птахами: чим живляться граки восени, взимку, навесні, влітку, де вони знаходять їжу, коли ластівки починають готуватися до відльоту? Відмітьте день, коли ластівок не стане, коли вперше побачите снігурів. Перевірте народну прикмету: снігурі приносять перший сніг. Коли біля ваших годівниць з’являться птахи? Яких із них ви впізнали? За якими ознаками? Як поводяться птахи біля годівниці? Коли перестають відвідувати годівницю? Коли повертаються у рідні краї шпаки, ластівки. Для спостережень за комахами можна запропонувати:

І. Восени: спостерігайте за поведінкою мурашок біля мурашника. Яку здобич вони приносять? Спостерігайте за метеликами, їх живленням, польотом. Яке забарвлення крил у них під час польоту і в стані спокою? Чи однакове воно? Чи бачимо ми комах у холодні осінні дні? А взимку? Спробуйте дізнатися, куди вони поділися з настанням холодів.

II. Навесні: коли навесні з’явилися метелики, мухи, бджоли, джмелі? У куточку живої природи проведіть спостереження за живленням жука-сонечка попелицями. Щоб діти не забули, за якими об’єктами і в якій послідовності вони мають вести спостереження, бажано скласти програму-пам’ятку на сезон чи якийсь період і вивісити її в класі.

Другокласники ведуть спостереження й за працею людей на селі та в місті: збиранням урожаю, снігозатриманням, очищенням вулиць і тротуарів від снігу тощо. Спостережувані зміни в живій природі та праці людей діти занотовують у зошиті з друкованою основою.

Отже, як ми чітко бачимо, спостереження в 2 класі відбуваються за такими напрямками: спостереження за погодою та її змінами протягом року; спостереження за змінами в живій природі та працею людей.

У 3-4 класах спостереження за природою поглиблюються: складнішим стає характер обробки результатів спостережень. Разом з тим учні систематично ведуть спостереження за погодою. Вони відмічають стан неба, опади, температуру повітря. Для цього діти мають навчатися користуватися компасом, флюгером.

Учні ознайомлюються з життям рослин і тварин поля, лісу, водойм, тобто розширюється коло спостережень, а також вони використовують нескладні прилади: гномон, термометр, флюгер, снігомірну рейку. Свої спостереження вони фіксують у зошитах для самостійної роботи й класному «Календарі природи» і вчаться більш доказово пояснювати причини виникнення тих або інших явищ, передбачати погоду.

Щоб учні краще зрозуміли існуючі в природі взаємозв’язки і залежність живої природи від факторів неживої природи, усвідомили, що основною причиною всіх змін, які нам доводиться спостерігати в природі, є Сонце, то з нього і треба розпочинати спостереження. Учителі переконалися, що учням легше осмислити причини явищ, які їм доведеться спостерігати, коли спостереження і бесіда за ними проводяться в такій послідовності: зміни висоти Сонця на небосхилі, тривалість дня і ночі, температура повітря, вітер, опади, стан неба, замерзання ґрунту, водойм або розмерзання їх, зміни у стані рослин (підготовка до зими чи пробудження від зимової сплячки), зміни у поведінці тварин (комах, птахів, звірів), праця людей у різні пори року.

Правильно організовані спостереження за видимим рухом Сонця дають можливість учителю підвести дітей до розуміння такого важливого світоглядного поняття, як причина закономірності сезонних змін природи. А причиною, як відомо, є висота Сонця. Ось чому так необхідно раз на місяць у двадцятих числах в один і той самий час (наприклад, о 12 год 30 хв) учням вимірювати довжину тіні, яка падає від гномона. Зміна довжини тіні протягом року і є для них переконливим доказом, що Сонце змінює свою висоту.

З висотою Сонця пов’язана й тривалість дня і ночі. Причину цього явища теж доцільно розкрити дітям. Це цілком доступно їхньому розумінню. За допомогою схематичного малюнка третьокласникам слід пояснити, що, спостерігаючи за видимим рухом Сонця, ми помітимо, як протягом року змінюватимуться його точки сходу і заходу. Взимку найменша буде між ними відстань, і Сонце рухається низько, день короткий, а ніч довга. При низькому положенні Сонця його промені ледве торкаються поверхні і майже не нагрівають її. Та й світить воно не довго, бо день короткий. Пояснити дітям цікаву властивість повітря. Воно пропускає сонячні промені до поверхні Землі, а само від них не нагрівається. Сонячне тепло відбивається від поверхні Землі і нагріває повітря. Тому взимку й холодно. Зовсім інакше влітку. Точки сходу і заходу Сонця знаходяться на великій відстані. Сонце піднімається вище. Його промені більш прямо падають на Землю. День стає довгим, а ніч короткою. Тепер поверхня Землі довше освітлюється Сонцем і краще нагрівається його променями; температура повітря стає вищою.

Спостереження за видимим рухом Сонця дають вчителю можливість формувати в учнів поняття про сторони горизонту. Так, схід і захід їм вже відомі. Залишається пояснити, що опівдні, коли Сонце найвище буває над Землею, напрям його показує нам південь, протилежна сторона там, де ніколи не буває Сонця, є північ.

Знаючи сторони горизонту, учні зможуть під час спостережень за вітром розкривати ще одну важливу причину зміни температури повітря. Так, північні вітри сприяють її зниженню, а південні –  навпаки. Згодом учні дізнаються, що західні вітри частіше приносять у нашу місцевість опади. Уявлення про силу вітру учні дістають за деякими місцевими ознаками. Наприклад, коли тихо, листя на деревах нерухоме; слабкий вітер – шелестить листя і рухаються дрібні гілки; помірний вітер – помірно рухаються великі гілки дерев; сильний вітер – хитаються великі дерева. У школах, де є географічний майданчик, спостереження за вітром краще проводити за флюгером. Діти охоче цю роботу виконують.

Крім цих елементів неживої природи, учні спостерігають за станом неба й опадами. Як, наприклад, хмарність впливає на опади? У процесі спостережень вони доходять висновку, що восени небо частіше, ніж літом, вкривається хмарами, у результаті чого випадають тривалі дощі, на відміну від літніх короткочасних.

За погодою учні спостерігають щоденно, а за замерзанням ґрунту й водойм та розмерзанням їх – періодично. Періодично спостереження проводять і за компонентами живої природи. Щоб діти краще зрозуміли залежність живих організмів від неживої природи, бесіду за фенологічними спостереженнями проводять після того, як учні розкажуть про погоду. При цьому звертається увага саме на ті ознаки погоди, які вплинули на появу тих чи інших змін у рослин, у поведінці тварин тощо.

Коли учитель говорить з учнями про поведінку тварин, то зазначає, що їхнє життя залежить не тільки від погоди, а й від стану рослин, а також від самих тварин. Наприклад, з приходом весни теплішає повітря, пробуджуються рослини, а потім оживають комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які їх споживають.

Праця людей у сільському господарстві також залежить від погоди. Так, сівба починається тільки тоді, коли прогрівається ґрунт тощо.

Особливо велику увагу слід приділити спостереженням під час екскурсій і прогулянок. Бесіду за підсумками спостережень проводити не тільки на уроках природознавства, а й на інших, і, таким чином, здійснювати міжпредметні зв’язки в навчанні.

У початковій школі найбільше значення має фіксація результатів у щоденнику спостережень, у зошитах із друкованою основою та в класному календарі природи, де учні роблять короткі записи, замальовки, складають числові таблиці (див. табл.2).

Таблиця 2

Приклад фіксування учнями фенологічних спостережень

Дата

Тривалість дня

Температура повітря

Вітер (сила)

Стан неба (хмарність)

Опади

t

 

 

 

 

 

 

 

 

Умовні знаки до календаря природи наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Умовні познаки та ознаки атмосферних явищ

(для 2-4 класу ) [14].

 

Гідрометеори

Опади на земну поверхню (що випадають)

 Рідкі опади

Дощ

І

Різні за розміром краплі води, що випадають на земну поверхню. Навіть найменші краплі досить важкі, тому їх випадання явно помітне: вони залишають помітний слід на сухій поверхні у вигляді мокрих плям, а падаючи у воду – сліди у вигляді кругів, що розходяться.

Облоговий дощ (без значних коливань інтенсивності) випадає переважно з шарувато-дощових хмар (безперервно або з короткими перервами); може випадати також із високошаруватих, шарувато-купчастих чи інших хмар.

Зливовий дощ

(злива)

Рідкі опади, що відрізняються раптовістю початку і кінця випадання та різким наростанням інтенсивності;  випадають з купчасто-дощових хмар; можуть супроводжуватися грозою, шквалом, градом. Під час зливового дощу, як правило, випадає велика кількість опадів, але може бути й незначна. Краплі зливового дощу значно крупніші за краплі облогового.

Продовження таблиці 3

Мряка

Рідкі опади у вигляді дуже дрібних крапель, падіння яких майже непомітне для ока. Краплі мряки настільки дрібні, що вони не падають, а, зависаючи в повітрі, осідають. Під час осідання крапель мряки суха поверхня намокає повільно і рівномірно, а на поверхні води круги від крапель не спостерігаються. Мряка, як правило, випадає з шаруватих хмар або туману.

Тверді опади

Сніг

Опади у вигляді окремих снігових кристалів або пластівців, різних за формою й розмірами. Найчастіше випадають із шарувато-дощових хмар, а також високошаруватих, шарувато-купчастих і шаруватих хмар

Зливовий сніг

Сніг із купчасто-дощових хмар, із різким коливанням інтенсивності й короткочасністю періодів найінтенсивнішого випадання, характеризується раптовістю початку і кінця випадання.

Снігова крупа

Опади у вигляді непрозорих снігових крупинок білого або матово-білого кольору; круглі або конусоподібні за формою, діаметром від 2 мм до 5 мм, крихкі (можна легко роздавити пальцями); випадають з купчасто-дощових хмар за температури повітря близької до 0 ˚С, часто перед зливовим снігом або одночасно з ним.

Снігові зерна

Опади у вигляді непрозорих матово-білих паличок, стовпчиків і пластинок, які утворюють дрібні зерна діаметром меншим за 2 мм; випадають з шаруватих хмар.

Льодяна крупа

Опади у вигляді твердих льодяних прозорих крупинок круглої або неправильної форми діаметром до 3 мм, з непрозорим білим ядром усередині; крупинки досить тверді, щоб їх роздавити пальцями (потрібні певні зусилля); потрапляючи на тверду поверхню відскакують від неї; випадають, як правило, восени й навесні з купчасто-дощових хмар, часто разом з дощем

Льодяний дощ

Опади у вигляді дрібних прозорих льодяних кульок діаметром від 1 мм до 3 мм (дощові краплі, які під час падання потрапляють з теплого в холодний шар атмосфери й замерзають). Іноді всередині льодяної кульки залишається незамерзла вода; у цьому випадку, падаючи на тверду поверхню, кульки розбиваються на льодяні шкаралупки. Відрізняються від льодяної крупи відсутністю непрозорого ядра.

Град

Опади у вигляді різних за формою і розмірами шматочків льоду. Найчастіше діаметр градин буває близько 5 мм, але може сягати й кількох сантиметрів. Ядро градини тверде, непрозоре або складається з прозорих і непрозорих шарів, що чергуються, найчастіше випадає в теплу пору року.

Продовження таблиці 3

Льодяні голки

Опади у вигляді найдрібніших льодяних кристалів, що утворюються під час сильних морозів при ясному небі. Льодяні голки, як правило, перебувають у завислому стані, удень блищать на сонці, а вночі – від світла місяця або ліхтаря; можуть давати вимірювану кількість опадів.

Змішані опади

Мокрий сніг

Опади з хмар у вигляді снігу, що тане, за температури повітря близькій до 0˚С.

Зливовий мокрий сніг

Зливові за характером опади у вигляді снігу, що тане.

 Опади, що утворюються на поверхні землі й на предметах

 Рідкі опади

Роса

Краплі води, що утворюються на поверхні землі, рослинах або інших об’єктах у результаті стикання вологого повітря з більш холодною поверхнею за температури повітря вищої за 0оС,  ясному небі, штилі або слабкому вітрі; роса, як правило, утворюється вночі, але може бути й в інший час доби.

Тверді опади 

Іній

Білий осад кристалічний за структурою, який утворюється на поверхні землі й предметах (переважно на горизонтальних і мало нахилених поверхнях), які охолоджуються внаслідок випромінювання під час штилю або слабкого вітру і незначної хмарності. Кристали інею утворюються внаслідок сублімації водяної пари повітря, що стикається з поверхнею ґрунту або предметами. Рясний осад інею можна спостерігати на траві, кущах і деревах, дахах будівель тощо. Іній під час слабкого вітру може утворюватися на проводах, зокрема на дротах ожеледного станка. Максимальний відклад інею на 5-міліметрових дротах не перевищує 3 мм. На нитках діаметром до 1 мм іній не утворюється  

Ожеледиця

 

Лід або зледенілий сніг на земній поверхні, що утворюється внаслідок замерзання рідких опадів (дощ, мряка, краплі густого туману, мокрий сніг тощо), талої води або ущільнення й зледеніння снігу внаслідок руху автомобільного транспорту. На відміну від ожеледі ожеледиця буває тільки на земній поверхні, частіше на дорогах.  

Ожеледь

Шар льоду, що утворюється на предметах внаслідок намерзання переохолоджених крапель дощу, мряки чи туману, а також у випадках стикання крапель рідких опадів з предметами, температура поверхні яких дорівнює або нижча за 0 оС. Ожеледь, як правило, утворюється за температури від 0˚С до мінус 3˚С, але може бути й за нижчої температури. На вигляд ожеледь буває прозора чи матова.  

Продовження таблиці 3

Зерниста паморозь

Снігоподібний крихкий осад, що наростає на дротах, гілках дерев, окремих рослинах тощо у туманну вітряну погоду за температури повітря від мінус 2 ˚С до мінус 7 ˚С (іноді за нижчої температури) внаслідок намерзання на них переохолоджених крапель туману. Краплі туману під час осідання на предмети замерзають настільки швидко, що не встигають втратити свою форму й утворюють снігоподібний відклад, що складається з льодяних зерен, які не можна розрізнити оком (льодяний наліт).

Зерниста паморозь має аморфну (не кристалічну) будову. Іноді її поверхня буває бугристою, навіть голчастою, але голки зазвичай матові, шорсткі, без кристалічних граней; іноді зерниста паморозь нагадує матову ожеледь, але відрізняється тим, що на зламі кришиться, тоді як ожеледь ламається як однорідне тверде тіло. З посиленням морозу і послабленням швидкості вітру щільність наростаючої зернистої паморозі зменшується і вона поступово переходить у кристалічну паморозь. Коли температура повітря починає зростати, а краплі туману збільшуватися до розмірів мряки, щільність наростаючої зернистої паморозі збільшується і вона поступово переходить в ожеледь.  

Кристалічна паморозь

Білий осад, що складається з дрібних кристалів льоду тонкої структури. Під час осідання на гілках дерев і дротах має вигляд пухнастих гірлянд, які легко обсипаються під час струшування. Кристалічна паморозь утворюється переважно в нічний час за безхмарного неба або тонких хмар під час штилю чи слабкого вітру, за наявності туману або серпанку. Найчастіше вона утворюється за температури повітря від мінус 10˚С до мінус 25 оС, але може утворюватись і за вищої або нижчої температури. За таких умов кристали паморозі утворюються внаслідок переходу (сублімації) водяної пари в лід під час випаровування крапель туману або серпанку. У деяких випадках під час дуже сильних морозів кристалічна паморозь може утворюватися за рахунок водяної пари, що міститься в повітрі, навіть за відсутності туману або серпанку. Щоб відрізнити кристалічну паморозь від зернистої, треба мати на увазі, що на поверхні зернистої паморозі навіть під час найпильнішого огляду неможливо побачити правильні льодяні кристали й блиск їхніх граней; якщо видно тільки окремі кристали або їхні частини, паморозь треба відносити до кристалічної.  

 

 

Продовження таблиці 3

Тумани 

Туман

Скупчення в повітрі дуже дрібних крапель води, які утворюються внаслідок охолодження вологого повітря. Під час туману прозорість атмосфери біля поверхні землі знижується до значень метеорологічної дальності видимості менших за 1000 м. Зменшення видимості залежить від структури туману (кількості крапель в одиниці об’єму та розмірів крапель) і характеру атмосферних домішок. Залежно від фазового стану туман може складатися з рідких крапель води або замерзлих крапель чи кристалів льоду (льодяний туман). Іноді можна спостерігати змішаний туман, який містить у собі краплі води й льодяні частинки. Туман може бути: суцільний, такий, що просвічується, або низовий. Символ використовують як познаку суцільного туману, утвореного з крапель води та змішаного туману. Відносна вологість повітря в тумані за плюсової температури найчастіше становить (96-100) %.

Льодяний туман

Скупчення в повітрі льодяних кристалів, які утворюються під час сильних морозів і високої вологості повітря. Удень на сонці й в місячну ніч або при світлі ліхтаря льодяний туман можна розпізнати за світінням граней льодяних кристалів.  

Просвічуваний туман

Туман, крізь який можна бачити хмари, ясне небо або диск Сонця чи Місяця.

Просвічуваний льодяний туман

Льодяний туман, крізь який можна бачити хмари, ясне небо або диск Сонця чи Місяця.

Низовий туман

Туман, що стелиться шаром (який не перевищує 2 м над сушею і 10 м над морем) в основному над низинами й водною поверхнею (моря, річки, озера, болота, лук тощо); виникає, як правило, у ясну погоду вночі й розсіюється зі сходом сонця. Якщо шар низового туману знаходиться нижче очей спостерігача, то видимість у такому тумані може бути більшою за 1000 м.  

Низовий льодяний туман

Льодяний туман, висота якого не перевищує 2 м, як правило, спостерігається тільки над поверхнею суші.

Туман на околиці (місцями або на відстані)

Туман будь-якого із зазначених видів, що спостерігається тільки на околицях станції (у низинах, на заболочених луках тощо).

Паріння моря (озера, річки)

òòò

Туман, що клубочиться над незамерзлою водною поверхнею моря, озера чи річки; утворюється за умови великої різниці між температурою води й температурою повітря. Під час сильного вітру можна спостерігати й над сушею на околицях водойм.

Продовження таблиці 3

Серпанок

Дуже розріджений туман, що утворюється внаслідок конденсації водяної пари у вигляді найдрібніших крапель води, які призводять до слабкого помутніння атмосфери. Метеорологічна дальність видимості під час серпанку становить від 1 км до 10 км, а відносна вологість повітря буває в межах від 85 % до 97 %. За значної кількості атмосферних домішок (ядер конденсації) серпанок можна  спостерігати і за нижчих значень вологості. Не слід плутати серпанок з помутнінням атмосфери внаслідок забруднення промисловими викидами, лісовими пожежами тощо.  

Хуртовини  

Хуртовина

 

Перенесення вітром снігу під час снігопаду і/або піднімання його з поверхні снігового покриву чи земної поверхні під дією сильного поривчастого вітру, в результаті чого відбувається перерозподіл висоти снігового покриву; зменшує видимість, утворює намети біля різних перепон, замітає шляхи. Розрізняють хуртовини:  загальну, низову і поземок.  

Хуртовина загальна

Перенесення вітром снігу під час снігопаду і/або піднімання його з поверхні снігового покриву сильним поривчастим вітром; при цьому важко визначити:  переноситься сніг, що випадає, чи сніг з поверхні снігового покриву; видимість при цьому погіршується по горизонталі і по вертикалі. Якщо чітко видно, що випадає сніг, треба відмітити обидва явища. 

Хуртовина низова

Перенесення вітром снігу, піднятого з поверхні снігового покриву до висоти кількох метрів; горизонтальна видимість при цьому значно гірша за вертикальну і можна визначити стан неба  

Поземок

Перенесення вітром снігу вздовж поверхні снігового покриву чи землі на висоту до 1,5 м; може спостерігатись за будь-якого стану неба, зокрема, безхмарного, або одночасно з опадами. Погіршення видимості незначне. 

Снігова імла

Помутніння повітря від завислих частинок снігу до або після хуртовини; видимість під час снігової імли іноді знижується до 50 м; найчастіше спостерігається в арктичних районах. 

Літометеори 

Пил у повітрі

S

 Найдрібніші тверді частинки сухого ґрунту, піску, сухі частинки біологічного походження тощо, підняті з поверхні землі поривом вітру або пиловою бурею; можна спостерігати під час різкого послаблення вітру, часто за високої температури повітря.

Пиловий (піщаний) поземок

 Перенесення вітром пилу, частинок ґрунту або піску біля поверхні землі до висоти 1,5 м. Можна спостерігати навіть під час дуже слабкого вітру 

Продовження таблиці 3

Пилова (піщана) буря

 Перенесення сильним вітром великої кількості пилу або піску в приземному шарі повітря: частинки піску або ґрунту можуть підніматися й одночасно осідати у вигляді пилу на великій території;  при цьому значно погіршується видимість. 

 Імла

Суцільне помутніння повітря, обумовлене наявністю в ньому завислих частинок пилу, промислового диму або диму іншого походження. Під час імли віддалені предмети часто набувають сіруватого відтінку, а сонце, особливо якщо воно перебуває низько над горизонтом –червоно-жовтого.Імла відрізняється від серпанку незначною вологістю повітря хоч іноді відносна вологість повітря під час імли може становити і більше 50 %; видимість під час імли загалом менша за 10 км, але, залежно від її інтенсивності, може знижуватись до 1 км і навіть менше.

Електрометеори

Гроза

Електричні розряди в атмосфері, що супроводжуються блискавкою і громом. Розряди можуть бути між хмарами або  між хмарами та землею. Грім під час грози можна почути на відстані до 20 км, а блискавку –побачити не завжди. Чим більша відстань, тим більший проміжок часу між блискавкою і гуркотом грому (за відстані до блискавки близько 3 км грім лунає через 10 с). Гроза часто супроводжується шквалом, сильним вітром, зливовими опадами, а іноді – градом.

Зірниця

Світлове явище, що спостерігається під час далекої грози, коли не чути гуркоту грому, а лише освітлювання блискавками хмар і горизонту.

Полярне сяйво

Світіння верхніх розріджених шарів атмосфери на висоті кількох десятків кілометрів, яке виникає внаслідок проникнення в них електрично заряджених часток під час коливання інтенсивності магнітного поля Землі. В помірних широтах спостерігається дуже рідко, переважно в періоди значного посилення сонячної активності та сильних магнітних бур. Полярне сяйво, рухливе або спокійне, найчастіше буває схожим на прозору вуаль, яка коливається, швидко змінюючи яскравість та забарвлення; може нагадувати дуги, смуги, стрічки, пучки променів чи окремі промені; колір найчастіше – блакитно-білий, смарагдово-зелений,  зрідка червонуватий або фіолетовий.

Фотометеори

Міраж

Оптичне явище в повітрі, яке утворюється внаслідок рефракції (викривлення оптичних хвиль внаслідок неоднакової густини повітря по горизонталі й вертикалі) у вигляді існуючих предметів у скривленому або перевернутому вигляді.

Продовження таблиці 3

Інші явища

Шквал

Раптове різке посилення вітру (на 8 м×с-1 і більше за період не більше 2 хвилин); швидкість вітру перевищує 10 м×с-1; тривалість шквалу – не менше 1 хвилини, а в окремих випадках – до 30 хвилин. Спостерігають за купчасто-дощової хмарності під час злив і гроз.

Вихор (пиловий або піщаний)

Вихровий рух повітря, що виникає в малохмарну погоду біля поверхні землі під час сильного перегрівання підстильної поверхні, який швидко затухає; вихор піднімає з поверхні землі пил, пісок, дрібні легкі предмети, іноді переносить їх на значну відстань.

Смерч

м

с

Могутній вихор у вигляді велетенського темного хмарного стовпа або конуса, спрямованого до земної поверхні або до поверхні моря, який утворюється під добре розвиненою купчасто-дощовою хмарою; опустившись до поверхні землі (моря) втягує в себе й піднімає на значну висоту пил, пісок, воду і навіть важкі предмети; часто супроводжується грозами, зливами, іноді градом; має велику руйнівну силу.

Примітка.      м — смерч на морі,      с — смерч на суші

 

Завдання квеста (для майбутніх вихователів): Створюючи в дошкільному закладі належне розвивальне середовище, вихователі мають приділити серйозну увагу оформленню, як території дошкільного закладу, так і його приміщень. Ознайомлення дітей із природою в дошкільному закладі, потребує постійного безпосереднього спілкування з нею, тому важливими є особлива частина освітнього середовища (як елемент природничого розвивального середовища), де виховується любов до природи, де утримуються кімнатні рослини та деякі тварини. Цей елемент природничого розвивального середовища є невід’ємною складовою частиною групових кімнат в дошкільному закладі та створюється для проведення навчальних і практичних занять з дітьми. Що це елемент природничого розвивального середовища? Чи згодні Ви, що за допомогою демотиваторів можна донести до дітей цікаві думки? Запропонуйте нам демотиватор, що містить контент згаданої частини освітнього середовища.

Освітній контент: демотиватори та мотиватори, у подальшому можна використати як візуальне сприйняття тексту.

Відповідь: куточок природи.

Презентація результатів роботи щодо облаштування куточка природи в різних вікових групах.

1.Куточок живої природи в молодшій групі

Добираючи мешканців куточка природи у молодших групах, враховують передусім особливості сприйняття дітьми предметів (малюки виділяють яскраві ознаки і властивості), а також пізнавальні завдання. Малюки повинні навчитися впізнавати і називати 2-3 рослини, їхні основні частини (листя, стебло, квітка). Дітей другої молодшої групи залучають до догляду за рослинами: поливають водою, обтирають вологою ганчіркою крупні шкірясті листки рослин. Спостерігаючи за тваринами, малюк вчиться впізнавати їх за зовнішніми ознаками: частинами тіла, характеру руху, звуками тощо.

У куточок природи молодших груп розміщують рослини, що мають чітко виражені основні частини (стебло, листок) і яскраво та довго квітнуть. Це звичайна герань, фуксія, вічно квітуча бегонія, бальзамін. Приваблюють увагу дітей і рослини, що мають пістряве листя – аукуба, колеуси. Вчити дітей доглядати за рослинами зручно на араліях та фікусах. З цих видів для спостереження упродовж року вносять 3-4 рослини. Якесь з них має бути в двох екземплярах, щоб діти могли вчитися спостерігати за спільними та індивідуальними рисами рослин.

У другій молодшій групі в живий куточок ставлять акваріум з рибкою. Для малюків краще обрати рибку яскраво забарвлену, активну упродовж року. Це золота рибка, золотистий і сріблястий карась. Також у цій групі можна утримувати птахів. Бажано, щоб пташка мала яскраве пір’я, веселий характер, була невибаглива до їжі і співала в неволі. Тому варто спинитися на канарці. Утримувати ссавця в куточку живої природи молодшої групи не варто. Епізодично можна заносити клітку з кроликом, морською свинкою чи хом’ячком для короткого спостереження.

2. Куточок живої природи в середній групі

У середній групі в дітей формують вміння бачити різноманітність властивостей і якостей предметів і їхніх частин. Діти оволодівають складнішими прийомами порівняння, вчаться встановлювати відмінність і подібність предметів, узагальнювати предмети за тими чи іншими ознаками. Ускладнюються знання про рослини і тварин. Дитина п’ятого року вже помічає своєрідність зовнішнього вигляду тварин, будови, руху, способу харчування, встановлює залежність характеру руху від особливостей будови кінцівок.

У процесі догляду (разом з вихователем) за мешканцями куточка діти оволодівають нескладними вміннями: підтримувати рослину в чистоті, правильно поливати її, мити поїлки й годівнички для тварин, давати корм. Спостерігаючи за рослинами і тваринами, помічають яскраві прояви в рості, розвитку рослини і тварини.

Розширення завдань вимагає поповнення куточка природи новими мешканцями. Кімнатні рослини повинні мати різну форму й розмір листя, оскільки діти оволодівають новими прийомами підтримки рослин у чистоті: поливають з лійки чи обприскують з пульверизаторів рослини з дрібними листками, обтирають вологим пензликом чи щіткою листя, що мають зазубрини, сухим пензликом – опушене листя. Діти навчаються встановлювати спосіб догляду для кожного виду листя.

До рослин живого куточка молодшої групи додають алое чи агаву, бегонію-рекс, аспарагус. Одночасно в куточку природи можуть бути до 6-8 видів рослин. В акваріумі розміщують два види риб, що відрізняються за зовнішнім виглядом і характером: повільний ставковий карась і меткі рухливі верхоплавки або золоту рибку, а в іншому акваріумі – рибку з місцевих водойм. У середній групі можна тримати й ссавців: морську свинку чи хом’ячка.

3. Куточок природи в старшій групі

У цей час основним змістом спостережень стають ріст і розвиток рослин і тварин, зміна їх за сезонами. Діти повинні знати, що рослини для свого росту потребують світло, вологу, тепло, добрива. До пізнавальних завдань зараховують знання про деякі способи вегетативного розмноження рослин, зокрема стебловими пагонами. Це вимагає поповнення живого куточка новими рослинами: з різноманітними стеблами (виткими, повзучими й прямими), цибульними тощо. Це можуть бути 2-3 види традесканцій, кімнатний виноград, фікус, алое, зігокактус, цикламен, примула, амариліс, клівія тощо. Вони мають різноманітні за формою і характером листя, стебла, квіти, у них різні потреби світла й вологи.

В акваріумах добре тримати теплолюбних живородних та ікрометних риб – гупі, меченосців, скалярій тощо. З птахів варто обрати канарок та хвилястих папуг. Зростання й розвиток пташенят, турбота про пташок – цінний матеріал для спостереження. А турбота про родину птахів – джерело добрих почуттів. У старшій групі можна розмістити й черепаху. Зазвичай ця тварина впадає всплячку взимку. Якщо черепаха живе в куточку кілька років, то сплячки може й не бути, тоді в цей період черепаха стає в’ялою. Зрозуміти причину такого стану й створити відповідні умови для життя тварини. Різноманітним стає й добір ссавців. Окрім морської свинки та хом’ячка, можна розмістити їжака чи білку. Остання більшою мірою ніж інші ссавці в живому куточку, змінює свій образ життя за сезонами. Восени білка частіше ховає рештки їжі до «комірчини», взимку менш рухома, а двічі на рік – линяє.

Які завдання вихователя в роботі з дітьми в живому куточку?

Вихователь вчить дітей порівняльному аналізу: порівнюючи тварин і рослин, знаходити спільне і відмінне, помічати цікаві особливості зовнішнього вигляду, поведінки тварин. Розглядаючи кімнатні рослини, звертає увагу дітей на красу квітів і листків. Це сприяє формуванню в дітей почуття прекрасного. У процесі систематичного догляду за рослинами і тваринами вихователь формує в дітей певні трудові навики, вчить уважно ставитися до мешканців куточка, турбуватися про живих істот, зміцнюючи, таким чином, у дітей інтерес до природи, наполегливість у досягненні результату. Плануючи роботу, вихователю слід врахувати конкретні умови: рівень знань і вмінь дітей своєї групи, особливості природного середовища.

У молодших групах догляд за кімнатними рослинами малюкам ще недоступний: вихователь робить це сам, але обов’язково в присутності дітей, привертає їхню увагу до своїх дій, пропонує подивитися, як ллється вода з лійки, як вона всотується в землю. Можна запропонувати дітям допомогти вихователю: потримати лійку, налити в неї води, витерти широке листя ганчіркою. У процесі роботи слід пояснити дітям, навіщо це робиться. Доглядаючи в присутності дітей за кімнатними рослинами, необхідно привертати увагу дітей до рослин куточка, все частіше й частіше спонукати їх до посильної допомоги й спостереження: пропонувати торкнутися міцного гладенького листя, понюхати, помилуватися квітами герані, фуксії, згадати, як називається рослина. Наприкінці зими діти саджають цибулю. Кожна дитина саджає свою цибулинку.

У середній групі діти більш самостійні. Вони набули певних знань і навичок по догляду за рослинами і тваринами. Тепер вони можуть під наглядом дорослого щоденно виконувати доручення: полити рослини, погодувати рибок, птахів, нарвати трави кролям. Завдання вихователя: сформувати в дітей інтерес і любов до природи, привчити турбуватися про тварин і рослин. Діти вже здатні витирати велике листя, поливати та обтирати рослини.

У старшій групі діти під контролем дорослого готують корм, миють годівнички, наповнюють водою поїлки й ванночки, насипають корм, чистять клітки з висувним дном. У зимовий час діти пророщують для птахів овес. Ці дії виконують чергові. Перш ніж призначити перших чергових, вихователь проводить бесіду, показуючи й розказуючи, у чому полягають обов’язки кожного чергового, знайомить із шафкою, де зберігаються знаряддя праці чергового, пояснює, що їх потрібно чистити після роботи. Виконання обов’язків щодо догляду живого куточка слід неухильно дотримуватися. Також необхідно, щоб діти повідомляли вихователю про завершення роботи. Якщо виявиться якась помилка, дитина виправляє її. Наприкінці дня слід оцінювати роботу чергових [20].

Куточок живої природи: Як навчити дітей піклуватися про Природу, як зосередити їхню увагу на чомусь корисному та розвивальному. На жаль, зараз №1 у дітей – це комп’ютерні ігри, які згубно впливають на їхній психо-емоційний розвиток. Постійно перебуваючи у віртуальному світі, діти забувають про природу.

Куточок природи в дитячому садку – важлива умова організації змістовної діяльності дітей, спрямованої на вирішення завдань ознайомлення дітей з природою. Тому куточок живої природи є засобом підвищення пізнавальної активності дітей.

Не кожна дитина має можливість мати домашнього улюбленця, тому барвисті декоративні птахи, екзотичні рибки, невгамовні хом’ячки, морські свинки, овіяні легендами плазуни, чудернацькі комахи та різноманітні рослини привертають до себе увагу допитливих дітей.

Чому куточок живої природи є актуальним

Постійна присутність рослин і тварин дозволяє формувати в дітей відчуття їх необхідності. Систематичні спостереження в кутку природи та доступність об’єктів сприяють розвитку конкретних уявлень про рослини та тварини.

Залучення дітей до догляду за мешканцями живого куточка закладає основи дбайливого та відповідального відношення до живих істот, виховує любов до природи.

Красиві і здорові рослини та тварини впливають на емоції дітей, розвиваючи естетичні відчуття.

Чим є куточок живої природи для дітей

Куточок живої природи є живою лабораторією для учнівської молоді. На його території проводиться навчально-виховна, дослідницька, суспільно-корисна, громадська діяльність дітей з використанням нетрадиційних форм та методів педагогічної діяльності.

Оформлення куточка природи

  1.              Вимоги до обладнання куточка природи:
  • відповідає віку дітей;
  • має естетичний вигляд;
  • дотриманий світловий, водний, повітряний режим;
  • об’єкти великі, яскраві, менш вибагливі (молодший вік); більш вибагливі, дрібніші – (старший вік);
  • розміщений на рівні дітей.

Пам’ятка

Діяльність дітей у куточку природи тісно пов’язана з екскурсіями.

Поповнюючи куточок природи новими мешканцями, вихователь знайомить дітей із життям рослин чи тварин у природних умовах.

Слід тримати тільки тих тварин, яких легко приручити та утримувати (не слід тримати у куточку природи одночасно велику кількість тварин).

Немає необхідності тримати однакових тварин в усіх групах. Краще придбати різних тварин й періодично обмінюватися ними чи організовувати відвідування інших груп для ознайомлення з тваринами, що мешкають там.

Для розміщення рослин та тварин необхідно використовувати найбільш освітлену частину кімнати .

Знання та навички, які отримують діти під час роботи та спостережень, будуть повноцінними лише тоді, коли вони надаються дітям у певній послідовності та розширюються поступово, починаючи з молодшої групи.

У другій молодшій групі вихователь доглядає рослини сам, але обов’язково в присутності дітей, привертаючи увагу, пропонує подивитися, як ллється вода з лійки, як вона поглинається землею (діти можуть допомогти дорослому потримати лійку, налити в неї воду, витерти широкий лист вологою ганчіркою тощо).

Годуючи рибок (тварин), вихователь завжди запрошує малят подивитися, як він це робить, а потім пропонує деяким допомогти йому це зробити. Діти беруть у цьому процесі участь під наглядом педагога, тому що самі вони ще не засвоїли, скільки корму можна давати рибкам (тваринам).

Ссавців у куточку молодшої групи не тримають, але проводиться спеціальне заняття щодо ознайомлення дітей з кроликом.

У середній групі догляд за рослинами вихователь здійснює в присутності дітей. Поступово заохочує їх до посильної допомоги, показуючи, як наливати воду, як тримати лійку, поливати, витирати листя, називає предмети, за допомогою яких здійснюється догляд, привчає дітей розкладати їх по місцях. Спочатку під наглядом вихователя, а потім і самостійно, діти виконують доручення щодо догляду за рослинами – витирають велике листя рослин, поливають, за тваринами – годують рибок, птахів, миють поїлку, наливають води, ставлять поїлку й годівницю в певне місце.

У старшій групі дітей навчають новим прийомам догляду: розпушуванню, обприскуванню, різним засобам очищення листя від пилу, навесні – підживленню, пересаджуванню, розмноженню рослин. Крім цього, удосконалюються навички поливання різних квітів, утримання рослин у чистоті. Догляд за тваринами: діти старшої групи можуть вимити поїлку, годівницю, налити чистої води та насипати потрібну кількість корму кожній тварин; помити та нарізати коренеплоди, зелень для тварин та птахів; допомогти дорослим у прибиранні кліток тварин, а під час заміни води в акваріумі обережно виловити з акваріума маленьких рибок та пересадити їх у таз з водою кімнатної температури, промити мушлі, камінці, частково промити пісок; обережно кружечкою зняти верхній прошарок води та підлити свіжу воду; після чергування прибрати інвентар, яким користуватися; прибрати у господарській шафці (витерти пил на полицях шафки, випрати ганчірки, перемити й витерти посуд для корму та інший інвентар куточка, акуратно поставити все на свої місця). Крім того, діти допомагають вихователеві заготовляти корм для тварин на зиму: збирають шишки з насінням, жолуді, допомагають сушити зібрану траву на сіно тощо.

  1.              Складові:
    • Календарі:
  •      календар погоди;
  •      календар спостереження за птахами; 
  •      щоденник спостережень за деревами;
  •      календар спостережень з ростом рослин;

Живі об’єкти:

Рослинний куточок:

Красиво квітучі: зефірантес, фуксія, бегонія квітуча, бальзамін, сентполія, пеларгонія, герань, фіалка тощо.

Декоративно листяні: аспідістра, колеус, папороть, нєфролепіс або адіантум, бегонія крапчаста, королівська.

Ампельні та виткі: традесканція, хлорофітум, аспарагус Шпренгера, цисус, плющ.

Сукуленти: зігокактус, стапелія, каланхоє Блосфельда.

Рослини для догляду з дітьми: аспідістра, колеус, бегонія крапчаста, фікус, цисус, хлорофітіум, еузаріс, аралія, клівія тощо (підбирають рослини контрастні за висотою, розміром, кольором і поверхнею листя, квітами).

Тварини в куточку:

  • Рибки: золота рибка, мечоносець, гурамі, полінезія, скалярія, гуппія, макропод тощо (Обов’язково в акваріумі мають бути водяні рослини, а дно потрібно вкрити піском. Акваріум слід прикривати склом, щоб зменшити випаровування води і попадання пилу).
  • Птахи: хвилясті папуги, канарки (Обов’язково перед цим слід проконсультуватися з медсестрою).
  • Тварини: морські свинки, хом’ячки, черепахи, ящірки тощо.
  • Лабораторія:

Столики для ігор з піском, водою та експериментування.

Набори іграшок і предметів, які плавають або тонуть у воді, роблять бульбашки, розчиняються у воді.

Предмети:

  •      іграшкові човники, качки, лебеді, рибки;
  •      трісочки, кульки (металеві, пластмасові, дерев’яні, гумові), шматки поролону тощо;
  •      різні за розміром, формою шийки пляшечки;
  •      лійки, камінці.
    • Інвентар для праці
  •    Предмети догляду за рослинами:
  •      фартух для вихователя (1-2), для дітей (4-6);
  •      миска для миття рослин, горщиків кімнатних квітів, піддонів, поїлок, годівниць;
  •      відро;
  •      поливалки без сіточок (3-5);
  •      бризкалка;
  •      загострені палички для розпушування ґрунту;
  •      ганчірочки різні за розміром, м’які на дотик з бавовни і мішечок для їх зберігання;
  •      м’яка щіточка для миття вузького листя кімнатних рослин і очищення пилу з опушеного листя (2);
  •      жорстка губка для миття горщиків для квітів.
  •    Предмети догляду за тваринами:
  •      клейонка;
  •      коробочки для корму птахам;
  •      дощечка для нарізання кормів.
  •    Предмети для догляду за акваріумом:
  •      сифон (гумова трубка);
  •      сачок (1-2) для переміщення риб;
  •      годівниця;
  •      рефлектор;
  •      компресор;
  •      термометр;
  •      щітка на довгій ручці.
  •    Предмети для вирощування цибулі, квасолі тощо:
  •      набір пластикових коробочок за кількістю дітей;
  •      ящик з ґрунтом для городу на підвіконні;
  •      коробочки з просом, вівсом, пшеницею, квасолею тощо.

 

  • Матеріал репродуктивного та творчого опрацювання з певної теми:
  • енциклопедії;
  • художні твори;
  • ілюстрації та репродукції картин;
  • малюнки, поробки;
  • створені альбоми або книжки тощо.

Додаток В

Освітній контент створення квесту для дітей

Завдання для веб-квеста (1 клас, розділ «Жива природа». Практична робота: Упізнавання дерев, кущів і трав за наочністю):

Знайдіть відповіді на питання:

● Які рослини «мандрівники» є на ділянці нашого навчального закладу, у парку?

● Як відрізнити одну рослину від іншої?

● Які види рослин зустрічаються у довкіллі нашого закладу?

● Чому рослин так багато?

● Чи можуть рослини зникнути?

● Як доглядати за рослинами?

● Які рослини потребують охорони та захисту?

Завдання для квеста:

За описом-путівником знайти рослини, що належать до груп: «Квіти», «Дерева», «Трави». Розпізнавання рослин за описами.

  • На нашому подвір’ї не вистачає ще квітів. Нам потрібно їх висадити на клумбі.
  • Для цього ви повинні впізнати квітку за її описом. (Викладач віддає студентам зображення відгаданих рослин, які потрібно приклеїти до ватмана)
  • Багаторічна трав’яниста рослина. Виростає з цибулини. Цвіте білим або жовтим цвітом навесні. Іноді так ще називають самозакоханих людей (Нарцис).
  • Багаторічна трав’яниста рослина. Квіточки невеличкі, блакитного кольору. Морозостійка. Є одним із символів України. Згадується в пісні «Несе Галя воду». Так ще називається один з дитячих журналів (Барвінок).
  • Трав’яниста однорічна рослина. Листочки розділені. Цвіте влітку-восени жовтогарячим-коричневим кольором (Чорнобривці).
  • Однорічна трав’яниста рослина. Квіти бувають різних кольорів: білі, рожеві, лілові. Називають їх квітами осені. У перекладі з грецької означає «зірка» (Айстра).
  • Багаторічна кущова рослина. Стебла вкриті шипами. Має дуже красиві квіти. Її називають «королевою всіх квітів» (Троянда).

Завдання для квеста

Назвати рослини, що належать до груп: «Дерева», «Кущі», «Трави».

  • Багаторічна листяна рослина. Відноситься до кущів. Цвіте білим цвітом. Восени на ній дозрівають дрібні плоди червоного кольору, гіркі на смак (Калина).
  • Багаторічне хвойне дерево, яке має довгі хвоїнки. Росте в лісах довкола нашого міста (Сосна).
  • Трав’яниста дворічна рослина, яка має дуже багато великого листя. З неї готують смачні страви (Капуста).
  • Однорічна трав’яниста рослина, яка є кормом для коней (Овес).

Знайдіть відповіді на питання:

  • Які дерева є символами України?
  • Які кущі є символами України?
  • З якими деревами і кущами порівнюють гарних дівчат?
  • З яким деревом порівнюють міцних хлопців?
  • Які місяці мають назву, що походить від назви дерева?

Пригадайте пісні, в яких зустрічаються:

  • назви дерев («Ой на горі два дубки», «У лісі, лісі темному», «Ой під вишнею, під черешнею»);
  • назви кущів («Ой є в лісі калина»);
  • назви трав’янистих рослин («Червона рута», «Несе Галя воду», «Чорнобривці») [9].

 

 

1

 

doc
Додано
30 жовтня 2018
Переглядів
2138
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку