Презентація дистанційного курсу "Тема: Сировина і допоміжні матеріали у виробництві"

Відповідно до робочого навчального плану тривалість дистанційного курсу становить 10 послідовних занять. Розробила майстер виробничого навчання Савчук Л. А. Дистанційний курс виробничого навчання за професією «Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу»Тема: Сировина і допоміжні матеріали у виробництві.

Курс спрямований на професійний розвиток здобувачів освіти з питань ефективного планування та удосконалення уроків виробничого навчання.

навчальна : Засвоєння навичок з визначення гатунку молока за органолептичними та фізико-хімічними показниками.розвиваюча: Розвивати знання та практичні уміння здобувачів освіти на основі сучасних досягнень науки і техніки.виховна: Виховувати свідоме відношення та почуття відповідальності до роботи, сформувати вміння раціонально використовувати робочий час. Мета дистанційного курсу:

Глосарій. Прилади для визначення аналізу води: РН-метри: кислотність. ОВП-метри: окислювально-відновний потенціал. Кондуктометри: електропровідність. Фотоколориметри: концентрація хімічних речовин. Прилади для визначення аналізу молока: Лактоденсиметри: густина молока. Кріоскопи: точка замерзання. Аналізатори жиру: вміст жиру. Лактоскопи: білок і поживні речовини. Хроматографи: детальний хімічний аналіз. Термометри: температура молока. Прилад для аналізу проб кормів: Термогігрометри: Вимірюють температуру і вологість кормів, що є важливим для їхнього зберігання та запобігання псуванню. Прилади для відбору аналізу ґрунту: 1.Ґрунтовий щуп: Використовується для відбору точкових проб з верхніх шарів ґрунту. Щуп забезпечує однаковий об'єм ґрунту на заданому рівні1. 2.Ґрунтовий бур: Свердлильний прилад, який дозволяє отримати зразки з більшої глибини. Існують розбірні та цільнозварні варіанти2. 3. Пенетрометр: Використовується для визначення механічних властивостей ґрунту, таких як щільність та текстура.

Підготовка інструментів: Стерильні контейнери, рукавички. Місце відбору проб: Джерела: колодязі, свердловини, водопроводи, річки, озера. Стерилізація: Уникнення забруднення. Відбір проби: Контейнер опускається у воду або під струмінь. Маркування проб: Дата, час, місце, інші дані. Зберігання і транспортування: Відповідні умови, швидке доставлення до лабораторії. Документування: Заповнення форм супроводу. Посилання на відео:https://youtu.be/zy. S37 Fr1 Z5g. Відбирання проб води. Основні кроки Відбирання проб води — це важливий процес, що потребує дотримання певних правил та стандартів, щоб забезпечити точність результатів аналізу. Ось основні кроки:

РН-метри: кислотність. ОВП-метри: окислювально-відновний потенціал. Кондуктометри: електропровідність. Фотоколориметри: концентрація хімічних речовин. Солеміри: вміст солей. Оксиметри: розчинений кисень. Хлорометри: вміст хлору. Мультифункціональні аналізатори: комплексний аналіз. Прилади для аналізу води. Для відбору та аналізу води використовуються різні прилади, які допомагають визначити різні параметри якості води. Ось деякі з них:

Ph-метр. ОВП-метр. Кондуктометр. Фотоколориметри. Солеміри. Оксиметри. Хлорометр

Органолептичний аналіз води включає оцінку її фізичних властивостей за допомогою органів чуття: смаку, запаху, кольору та прозорості. Це важливо для визначення загальної якості води та її придатності для споживання. Органолептичний аналіз води. Основні аспекти органолептичного аналізу води: Запах: Хлор, сірководень, органічні речовини. Прозорість: Відсутність зважених частинок. Смак: Нейтральний. Відхилення – ознака забруднення. Температура: Вплив на смак і фізичні властивості. Колір: Безбарвний, легкий відтінок. Органолептичний аналіз є важливим першим кроком у визначенні якості води, після якого можуть проводитися більш детальні хімічні та мікробіологічні аналізи для підтвердження висновків.

.. Запитання для самоконтролю: До органолептичних показників води відносяться?1. На що впливає температура води?2. Яке забарвлення має вода?3. Який перший крок є у визначенні якості води?

Підготовка інструментів: Стерильні контейнери. Місце відбору проб: Етапи виробництва, зберігання, транспортування. Відбір проби: Перемішування для однорідності. Маркування: Дата, час, місце, дані. Зберігання і транспортування: Холодні умови. Документування: Заповнення форм супроводу. Дотримання санітарних норм. Відбирання проб молока та молочних продуктів. Відбирання проб молока та молочних продуктів є важливою процедурою для забезпечення їхньої якості та безпеки. Ось основні правила:

https://www.youtube.com/watch?v=T0 LBg. VCZCTg Посилання на відео:

Лактоденсиметри: густина молока. Кріоскопи: точка замерзання. Аналізатори жиру: вміст жиру. Лактоскопи: білок і поживні речовини. Хроматографи: детальний хімічний аналіз. Термометри: температура молока. Прилади для аналізу молока. Для відбору та аналізу молока використовуються спеціальні прилади та інструменти, що забезпечують точність і надійність результатів. Ось деякі з них:

Запах: Свіжий, приємний, молочний. Смак: Легкий, солодкуватий. Колір: Білий, трохи кремовий. Консистенція: Однорідна, без згустків. Основні аспекти органолептичного аналізу молока Органолептичний аналіз молока Органолептичний аналіз молока включає оцінку його фізичних властивостей за допомогою органів чуття: запаху, смаку, кольору та консистенції.

Висновки. Використання спеціальних приладів забезпечує точність. Органолептичний аналіз – перший етап контролю якості. Правильний відбір проб – основа якісного аналізу. Органолептичний аналіз молока допомагає швидко виявити ознаки, що можуть свідчити про проблеми з якістю, після чого можуть проводитися більш детальні хімічні та мікробіологічні аналізи для підтвердження висновків. Запитання для самоконтролю: До органолептичних показників молока відносяться: а)колір ,смак,запах,консистенція. б)жирність ,кислотність,чистота в)гранична кислотність,консистенція 

Відбирання проб кормів. Відбирання проб кормів — це важливий процес, що вимагає точності та дотримання певних стандартів для забезпечення достовірності аналізів. Ось основні етапи: Підготовка інструментів: Для відбору проб кормів використовуються чисті та стерильні контейнери, а також необхідні інструменти, такі як лопати, скребки тощо. Вибір місця відбору: Проби кормів беруться з різних частин партії кормів, включаючи верх, середину та низ зони зберігання, щоб забезпечити представницьку вибірку. Відбір проби: Зразки кормів беруться у кількості, що забезпечує репрезентативність для всього об'єму кормів. Корм ретельно перемішується перед відбором проб. Об'єднання зразків: Відбираються окремі зразки з різних частин партії, які потім об'єднуються в один загальний зразок для аналізу.

5. Маркування: Кожен зразок належним чином маркується із зазначенням дати, часу, місця відбору та інших необхідних даних. 6. Зберігання та транспортування: Зразки кормів зберігаються у стерильних умовах, щоб запобігти забрудненню, та транспортуються до лабораторії для аналізу якомога швидше. 7. Документування: Заповнюються всі необхідні форми та документи, що супроводжують зразок кормів, щоб забезпечити повну інформацію про пробу. Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=5t_l. Gafie8w

Прилади для аналізу проб кормів. Для відбору та аналізу кормів використовуються різні прилади та інструменти, які допомагають визначити якість та поживну цінність кормів. Ось деякі з них: Прес-підбирачі: Використовуються для відбору проб кормів із силосу, сенажу та іншого зберігання. Зонд для кормів: Використовується для відбору проби кормів з глибин штабелів або бункерів. Аналізатори сухої речовини: Вимірюють вміст сухої речовини в кормах, що є важливим показником поживної цінності.

4. Фотометричні аналізатори: Використовуються для визначення вмісту різних поживних речовин у кормах, таких як білки, жири, вуглеводи. 5. Хроматографи: Використовуються для детального аналізу складу кормів, включаючи вміст різних хімічних сполук. 6. Термогігрометри: Вимірюють температуру і вологість кормів, що є важливим для їхнього зберігання та запобігання псуванню. 7. Мікроскопи: Використовуються для визначення якості кормів за допомогою мікробіологічного аналізу. Ці прилади допомагають забезпечити точність і достовірність результатів аналізу кормів, що є важливим для забезпечення їхньої якості та безпеки.

Органолептичний аналіз кормів. Органолептичний аналіз кормів включає оцінку їхніх фізичних властивостей за допомогою органів чуття: запаху, смаку, кольору, текстури та зовнішнього вигляду. Ось основні аспекти цього аналізу: Запах: Корм має мати свіжий і природний запах, характерний для свого типу. Неприємні запахи, такі як гнильний або пліснявий, можуть вказувати на забруднення або псування корму. Смак: Хоча смакування корму не є звичайною практикою, в деяких випадках це може бути здійснено для визначення його якості. Корм має мати характерний для свого типу смак без гіркоти чи інших неприємних присмаків. Колір: Корм повинен мати відповідний колір, який є нормальним для даного виду корму. Зміни в кольорі можуть вказувати на забруднення або неправильне зберігання.

4. Текстура: Відчуття на дотик є важливим показником якості корму. Корм повинен мати відповідну текстуру, бути однорідним, без злиплих грудок чи інших включень. 5. Зовнішній вигляд: Корм повинен мати приємний зовнішній вигляд, відповідати своєму типу, не мати слідів плісняви чи інших небажаних включень. Органолептичний аналіз кормів допомагає швидко оцінити їхню якість та виявити можливі проблеми. У разі виявлення будь-яких відхилень можуть проводитися більш детальні хімічні та мікробіологічні аналізи для підтвердження висновків.

Запитання для самоконтролю: Запах корму:а) гнильний або пліснявийб) свіжий і природнийв) неприємний, гнильний Колір: а) відповідний колірб) зміненний колір. Текстура: а) відповідна текстура, одноріднаб) із злиплими грудочкамив) має інші включення

Відбір проб ґрунту Відбір проб ґрунту є важливим для оцінки його якості та підтримки здорового стану рослин. Ось основні правила відбору проб ґрунту: Площа ділянки: Відбирається від 20 до 30 точкових проб на одну ділянку, яка має однорідний рельєф. Глибина відбору: Глибина відбору залежить від типу ґрунту та культур: Орні землі: до 20-30 см. Технологія No-Till: до 10 см. Ягідники: 0-15 см. Плодові дерева: 0-20 см та 20-40 см. Пасовища: 5-10 см. Квітники: 0-15 см. Декоративні насадження: 0-30 см. Декоративні газони: 5-10 см.

Місця відбору: Відбирати проби не дозволяється з ділянок, що знаходяться: Поблизу доріг та за 50 м до краю поля. Поблизу куп органічних або мінеральних добрив. На ділянках, де рослини різко відрізняються своїм станом. Біля поворотних смуг. Поблизу меж поля, огорож (за наявності лісозахисних насаджень або чагарників необхідно відступити 2 висоти насаджень). В зоні западин, з дна розвальних борозен. Час відбору: Відбирати проби не рекомендується відразу після внесення добрив та меліорантів. Для мінеральних добрив це 30 днів, для органічних - 45 днів1. Метод відбору: Відбір проб може проводитися методом конверта, рандомізованим методом, зиґзаґом чи підгрупуванням. Посилання на відео:https://www.youtube.com/watch?v=6kkse. TZWPUQ

Прилади для відбору ґрунту. Для відбору проб ґрунту використовуються різні прилади, які допомагають отримати точні та однорідні зразки для аналізу. Ось деякі з них: Ґрунтовий щуп: Використовується для відбору точкових проб з верхніх шарів ґрунту. Щуп забезпечує однаковий об'єм ґрунту на заданому рівні1. Ґрунтовий бур: Свердлильний прилад, який дозволяє отримати зразки з більшої глибини. Існують розбірні та цільнозварні варіанти2. Пенетрометр: Використовується для визначення механічних властивостей ґрунту, таких як щільність та текстура. Автоматичні пробовідбірники: Монтується на пікап, трактор чи квадроцикл і дозволяє швидко і точно відбирати проби ґрунту. Мішковий щуп: Використовується для відбору точкових проб з пиловатого ґрунту визначення поглинальної здатності грунту Поглинальна здатність ґрунту — це його здатність утримувати та накопичувати поживні речовини, воду та інші компоненти, що є важливими для росту рослин. Вона залежить від кількох факторів, таких як механічний склад, структура, органічна речовина, вміст колоїдів та інших компонентів ґрунту.

Ґрунтовий щупҐрунтовий бур. Пенетрометр. Автоматичні пробовідбірники. Мішковий щуп

Поглинальна здатність ґрунту. Поглинальна здатність ґрунту — це його здатність утримувати та накопичувати поживні речовини, воду та інші компоненти, що є важливими для росту рослин. Вона залежить від кількох факторів, таких як механічний склад, структура, органічна речовина, вміст колоїдів та інших компонентів ґрунту. Основні методи визначення поглинальної здатності ґрунту включають: Лабораторні методи: Використовуються для визначення хімічного складу ґрунту, включаючи вміст основних макро- та мікроелементів, обмінних катіонів, р. Н та інших показників. Це включає аналіз за допомогою хімічних реактивів, спектрофотометрії та інших лабораторних технік. Польові методи: Застосовуються для визначення фізичних властивостей ґрунту безпосередньо на місці, таких як водоутримуюча здатність, водопроникність, механічний склад та інші. Це може включати використання інструментів для відбору проб, вимірювання вологості ґрунту, твердості та інші.

3. Моделювання: Використання математичних моделей для прогнозування поглинальної здатності ґрунту на основі його фізико-хімічних параметрів і умов середовища. Це може включати комп'ютерні програми та аналітичні інструменти для створення моделей. 4. Агрономічні методи: Оцінка поглинальної здатності ґрунту на основі спостережень за ростом і розвитком рослин, зокрема, їхнім станом та врожайністю. Це допомагає визначити, як добре ґрунт забезпечує рослини необхідними поживними речовинами та водою. Оцінка поглинальної здатності ґрунту є важливою для розробки ефективних систем удобрення та управління землеробством, що сприяє підвищенню врожайності та підтримці здоров'я ґрунту. Посилання на відео:https://www.youtube.com/watch?v=_Oq_0mty. Y4 U

Прилади для визначення поглинальної здатності ґрунту. Для визначення поглинальної здатності грунту використовуються різні прилади, які дозволяють виміряти кількість поживних речовин, що поглинається ґрунтом. Ось деякі з них: Аналізатори грунту: Ці прилади дозволяють провести комплексний аналіз складу грунту, включаючи вміст поживних речовин, p. H, вологість та інші параметри. p. H-метри та вологоміри: Ці прилади вимірюють кислотність та вологість грунту, що є важливими факторами для визначення поглинальної здатності. Тестери на поживні речовини: Ці прилади дозволяють швидко і точно визначити вміст основних поживних речовин, таких як азот, фосфор та кальцій. Пенетрометри: Використовуються для вимірювання щільності та текстури грунту, що також може впливати на його поглинальну здатність. Інфрачервоні аналізатори: Використовуються для вимірювання вологості грунту за допомогою інфрачервоного випромінювання.

Методи для визначення вологості ґрунту. Вологість ґрунту — це один із ключових параметрів, що впливає на ріст і розвиток рослин. Існує кілька методів визначення вологості ґрунту: Гравіметричний метод: Зразок ґрунту збирається і зважується. Потім його висушують у сушильній шафі при температурі 105°C до постійної маси. Визначають масу висушеного зразка і обчислюють вологість як різницю мас між початковим і висушеним зразком, поділену на масу висушеного зразка та помножену на 100%.

Метод електричної провідності: Використовуються спеціальні датчики, які вимірюють електричну провідність ґрунту. Вологість ґрунту визначається на основі залежності між електропровідністю та вмістом води в ґрунті. Тензіометричний метод: Використовується тензіометр, який вимірює тиск води в ґрунті. Тензіометр вставляється у ґрунт, і після стабілізації вимірюється показник, який відображає вологість ґрунту. Метод діелектричної постійної: Використовуються діелектричні сенсори, які вимірюють діелектричну постійну ґрунту. Вологість ґрунту визначається на основі залежності між діелектричною постійною та вмістом води в ґрунті. Інфрачервоний метод: Використовуються інфрачервоні аналізатори, які вимірюють вологість ґрунту за допомогою інфрачервоного випромінювання. Вологість визначається на основі поглинання інфрачервоного випромінювання водою в ґрунті.

Для визначення вологості ґрунту використовуються різні прилади та методи, що дозволяють отримати точні результати. Ось деякі з них: Гравіметричні аналізатори: Метод полягає в зважуванні ґрунту перед і після висушування в сушильній шафі при температурі 105°C до постійної маси. Різниця в масі використовується для розрахунку вологості. Електричні вологоміри: Ці прилади вимірюють електричну провідність ґрунту, що змінюється залежно від вмісту води. Використання таких приладів дозволяє отримати результати швидко та точно. Визначення вологості ґрунту

Тензіометри: Вимірюють тиск води в ґрунті. Тензіометр вставляється в ґрунт і після стабілізації вимірює показник, який відображає вологість ґрунту. Діелектричні сенсори: Використовуються для вимірювання діелектричної постійної ґрунту. Вологість визначається на основі залежності між діелектричною постійною та вмістом води в ґрунті. Інфрачервоні аналізатори: Використовуються для визначення вологості ґрунту за допомогою інфрачервоного випромінювання, що поглинається водою в ґрунті. Посилання на відео:https://www.youtube.com/watch?v=It2hmtqw. Eo. MВизначення вологості ґрунту

Запитання для самоконтролю: До приладів для відбору ґрунту відносять:а) тензіометриб) зонд для кормівв) грунтовий щуп. До приладів для визначення вологості ґрунту відносять:а) електричні вологоміриб) інфрачервоні аналізаторив) фільтри

Добрива. Добрива – це речовини, які додаються до ґрунту або рослин для забезпечення їх поживними елементами, необхідними для їхнього росту та розвитку. Вони можуть бути органічними або неорганічними і використовуються для підвищення врожайності та поліпшення якості сільськогосподарських продуктів. Основні типи добрив Органічні добрива: Гній: Продукт життєдіяльності тварин, який містить великий обсяг органічних речовин. Компост: Перероблені рослинні залишки, такі як опале листя, трава, овочеві відходи. Торф: Природний матеріал, який утворюється з частково розкладених рослинних залишків. Неорганічні добрива: Азотні добрива: Містять азот, необхідний для росту зелених частин рослин (наприклад, аміачна селітра, сечовина). Фосфорні добрива: Забезпечують фосфор для розвитку кореневої системи (наприклад, суперфосфат). Калійні добрива: Містять калій, який сприяє утворенню плодів і підвищує стійкість до хвороб (наприклад, калійна сіль, калій хлорид).

Добрива відіграють ключову роль у підтримці родючості ґрунту та забезпеченні високої врожайності. Вони допомагають поповнювати запаси поживних речовин, які виснажуються внаслідок збирання врожаю. Правильне використання добрив може також поліпшити структуру ґрунту та його водоутримуючу здатність. Застосування добрив Внесення в ґрунт: Добрива додаються безпосередньо до ґрунту під час підготовки до сівби або під час вегетаційного періоду. Позакореневе підживлення: Розчини добрив наносяться на листя рослин для швидкого засвоєння поживних речовин. Екологічні аспекти Хоча добрива мають багато переваг, їхнє надмірне або неправильне використання може призвести до негативних наслідків для навколишнього середовища, таких як забруднення водних ресурсів і зниження біорізноманіття. Тому важливо дотримуватися рекомендацій щодо їхнього застосування та впроваджувати сталі практики землеробства. Важливість добрив

Визначення різних видів добрив за зовнішнім виглядом є важливим для їх правильного використання та застосування. Ось як можна розпізнати основні види добрив: Органічні добрива Гній: Зовнішній вигляд: Коричневий, іноді з сіруватим або чорнуватим відтінком. Може містити шматочки рослинних залишків. Консистенція: Відносно м’яка, але з грудками. Запах: Сильний, характерний для гною. Компост: Зовнішній вигляд: Темно-коричневий або чорний, з добре розкладеними частинками рослинних залишків. Консистенція: Рихла, однорідна. Запах: Землистий, приємний, без неприємних запахів. Торф: Зовнішній вигляд: Темно-коричневий або чорний, дрібнозернистий. Консистенція: Легка, рихла, іноді волокниста. Запах: Землистий, слабкий. Визначення добрив за їх виглядом

Неорганічні добрива Азотні добрива: Аміачна селітра: Білі або злегка жовтуваті гранули або кристали. Легко розчиняються у воді. Сечовина: Білі гранули або кристали, дуже добре розчиняються у воді. Фосфорні добрива: Суперфосфат: Сіруваті або бурі гранули або порошок. Можуть мати характерний запах фосфору. Діамоній фосфат: Сіруваті або коричневі гранули, добре розчиняються у воді. Калійні добрива: Калійна сіль: Рожеві або червонуваті гранули або кристали. Легко розчиняються у воді. Калій хлорид: Білі або прозорі гранули або кристали, добре розчиняються у воді. Комплексні добрива Комплексні добрива можуть містити кілька основних елементів (азот, фосфор, калій) та інші мікроелементи. За зовнішнім виглядом можуть бути різних кольорів і форм (гранули, кристали, порошок), залежно від їх складу. Рідкі добрива Рідкі добрива мають вигляд розчинів або суспензій. Можуть бути різних кольорів (прозорі, коричневі, зеленуваті) залежно від складу. Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=nt4ot7 Gll1 E

Запитання для самоконтролю: Застосування добрив: Внесення добрив в ґрунт: а) добрива додаються безпосередньо до ґрунту під час підготовки до сівби або під час вегетаційного періоду. б) розчини добрив наносяться на листя рослин для швидкого засвоєння поживних речовин. До органічних добривив відносять: а) гній б) аміачна селітра в) калійна сіль

Відбір проб повітря. Відбір проб повітря в хімічній лабораторії здійснюється з дотриманням певних стандартів і методик, щоб забезпечити точність і достовірність аналізів. Ось основні етапи цього процесу: Звісно, розпишу докладніше процес відбору проб повітря в хімічній лабораторії. 1. Підготовка обладнання Перед відбором проб необхідно підготувати все обладнання. Сюди входять: Пробовідбірні насоси: забезпечують постійний потік повітря через фільтри або сорбційні трубки. Фільтри: для збирання твердих частинок. Сорбційні трубки: для збирання газоподібних забруднювачів. Імпінджери: для збирання забруднювачів, які розчиняються в рідині. Аналітичні прилади: газові аналізатори для безпосереднього вимірювання концентрацій певних газів у повітрі. 2. Вибір місця відбору проб Визначення конкретних місць для відбору проб є важливим етапом. Необхідно звертати увагу на: Робочі зони. Вентиляційні отвори. Зони з високою концентрацією можливих забруднювачів.

3. Використання пробовідбірників Процес включає: Налаштування насосів: перевірка працездатності насосів і налаштування відповідного потоку повітря. Фільтри та сорбційні трубки: встановлення та закріплення фільтрів або сорбційних трубок у відповідному місці для відбору проб. Запуск системи: включення насосів для початку відбору проб. Повітря прокачується через фільтри або трубки протягом визначеного часу. 4. Час відбору проб Відбирають проби протягом визначеного часу, щоб накопичити достатню кількість забруднювачів для аналізу. Час може варіюватися від кількох хвилин до кількох годин залежно від цілей дослідження та стандартів. 5. Маркування проб Кожна проба маркується із зазначенням: Дати. Часу. Місця відбору. Інших необхідних даних.

6. Зберігання та транспортування Зразки зберігаються в умовах, що запобігають їхньому забрудненню або зміні, та транспортуються до лабораторії якомога швидше для подальшого аналізу. 7. Документування Заповнюються всі необхідні форми та документи, що супроводжують зразок повітря: Журнал відбору проб. Формуляри для аналізу. Інші документи, що підтверджують цілісність та правильність відбору проб. Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=2r. Id8 T1 Dojs

Кожна проба маркується із зазначенням: а) місця відбору, дати та часуб) налаштування насосівв) запуску системиг) документуванняд) інших необхідних даних Запитання для самоконтролю: