20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Презентація до уроку в 8 класі " Класицизм в українському мистецтві "

Про матеріал
розширити загально-естетичний та музичний кругозір учнів, ознайомити їх із стилями часу, поняттями, з життям і творчістю композиторів, художників, скульпторів; музичними творами, художніми творами;
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Класицизм в українському мистецтві

Номер слайду 2

Класифікація Класицизм як цілісна художня система склався у Франції в 17 ст. Тому розрізняють —Академічний класицизм 17 ст. Класицизм кінця 18-першої половини 19 ст. (так званий неокласицизм). Але між ними існувало  рококо, обірване у Франції хвилею класицизму кінця 18 ст. та революційним класицизмом, котрий існував лише у Франції. В Європі французький класицизм співіснував з бароко, котре мало довгий період існування в Італії, Австро-Угорщині,Іспанії, Фландрії, Речі Посполитій, Україні.

Номер слайду 3

Історія Історично православна Україна була пов'язана з Московією , а потім з Російською імперією. Росія мала власні темпи розвитку культури з пізнім запозиченням європейських стилів. До того ж, класицизм та його естетика в Російській імперії були офіційно підтримані, дозволені і регламентовані  царатом. А тому естетика класицизму була поширена і на тодішні імперські провінції,серед них і на Україну.

Номер слайду 4

Російський класицизм мав власні періоди: ранній (катерининський) класицизм (1762-1796 рр.), ампір або олександрівський класицизм (1801-1825 рр.), пізній класицизм або миколаївський класицизм (1825-1855 рр).

Номер слайду 5

Академічний класицизм 17 ст. в УкраїніАкадемічний класицизм 17 ст. в Україні нічим не відбився через формування і поширення бароко. Історично класицизм прийшов в Україну з двох його центрів : з Польщі та з Російської імперії. Була вибудована низка магнатських та дворянських садиб: Тульчин Потоцького, Серебринці М. Чацького,Верхівня Ганських, Вороновиця Грохольського, Палац Стецьких (Великі Межирічі). Панські садиби, конфісковані царатом у поляків-дворян після національно-визвольних повстань в 19 ст., перейшли до майна російських багатіїв. Маєтки польських вельможних родин залишали лише тим, хто натуралізувався в Росії та переходив під залізну руку російського царя.

Номер слайду 6

Архітектура класицизму - це світ гармонії і симетрії. Будівлі не мають зайвих декоративних деталей, основною архітектурною мовою класицизму стає ордер, у пропорціях і формах більш близький до античності. Будівлям притаманні логічність планування і геометризація форм . Кінець ХVІІІ – поч. ХІХ ст. характеризується в українській архітектурі значним зростанням обсягу будівництва. Спорудам того часу  притаманні світлі барви, стримані й чіткі архітектурні форми, відсутність пишного оздоблення.

Номер слайду 7

Палац княгині Анни Львової, 1783, с. Бочечки, Сумська область, Конотопський район. Воронцовський палац (Одеса)

Номер слайду 8

Будівля Київського університету Палац Реїв, Микулинці. Тернопільська область

Номер слайду 9

Контрактовий будинок (Київ)Одеський археологічний музей

Номер слайду 10

Старий корпус Імператорського університету (місто Харків), 1770-1777 рр. Гостиний двір (Київ)

Номер слайду 11

Палацово-паркові комплекси в стилі класицизм

Номер слайду 12

Садиба Яготин— відома в Російській імперії  наприкінці 18 і в першій половині 19 ст. садиба, що належала родинам Розумовських та Репніних-Волконських і розташована неподалік Києва. Садиба Розумовського Яготин. Знищено. Акварель 19 ст. Арх. Адам Менелас за чужим проектом. Садиби Розумовських

Номер слайду 13

Флігель Тараса Шевченка у Яготині. Фасад. Яготин. Алея Каштанів

Номер слайду 14

Палац К. Розумовського у Батурині

Номер слайду 15

Номер слайду 16

Палац Стецьких у Великих Межирічах (на Волині) — кам'яний палац в стилі пізнього класицизму  з заокругленими бічними корпусами, курдонером і залишками пейзажного парку. Побудований у 1789 –1793 роках. Архітектор  Доменіко Мерліні. Наполеон Орда. 1875, Галявина перед палацом

Номер слайду 17

Палац Грохольського. Садиба Вороновиця, Вінницька область

Номер слайду 18

Палацово парковий ансамбль у Сокиринцях бере свій початок ще в середині XVIII ст. У 1763 р. тут почались активні будівельні роботи. Але вже в ХІХ ст. Павло Галаган взявся до справи всерйоз. Архітектор П. Дубровський в 1829 р. зводить палац у класичному стилі, прикрашений іонічними колонами і круглою банею. На території парку існує мальовничий став, також він прикрашений різними декоративними елементами. Сокиринці. Парковий фасад

Номер слайду 19

Номер слайду 20

Палацово-парковий ансамбль «Самчики» — музей-садиба у селі Самчики на схід від Старокостянтинова. Належить до найкращих пам'яток стилю в країні. Палац є одним з найкраще збережених, що дало змогу облаштувати музей-садибу.

Номер слайду 21

Номер слайду 22

Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» — садиба в селищі Качанівка Ічнянського району Чернігівської області на берегах річки Смош. Створений 1981 року на основі палацового ансамблю та парку дворянської садиби, заснованої в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. В лютому 2001 року парку надано статус національного.

Номер слайду 23

Палац Потоцьких (Львів) Палац був збудований за проектом французького архітектора Людвіга де Верні за участі польського архітектора Юліана Цибульського на місці невеликої садиби, яка належала роду Потоцьких. Будівля виконана в стилі французького класицизму.

Номер слайду 24

Резиденція Станіслава Щенсного Потоцького та його дружини Софії у Тульчині

Номер слайду 25

Палацово -парковий комплекс «Старомерчанський» — пам'ятка культурної спадщини національного значення, що знаходиться приблизно в 30 км від Харкова. Садиба й парк ІІ половини XVIII ст.

Номер слайду 26

Сакральні споруди в стилі класицизм. Спасо-Преображенський кафедральний собор у Сумах

Номер слайду 27

Спасо-Преображенський кафедральний собор м. Дніпро Костел святого Івана Хрестителя (Біла Церква)

Номер слайду 28

Диканька. Церква Св. Миколая, 1797 р. Чоловічий Свято-Миколаївський замок-монастир , м. Шаргород

Номер слайду 29

Скульптура. Пластичне мистецтво класицизму в Україні представлене переважно творами монументальної та монументально - декоративної скульптури. Прикладом є пам'ятник Дюку Рішельє в Одесі.

Номер слайду 30

Знаменитий львівський скульптор Антон Шімзер (1790–1838) створив у Львові перших десятиліть ХІХ століття чимало монументально-декоративних творів у стилях класицизму й ампіру, які донині прикрашають один із найгарніших некрополів Європи – Личаківський цвинтар.

Номер слайду 31

Пам’ятник Богдану Хмельницькому в КиєвіМонумент на честь перемоги царя Петра І над шведами, Полтава (архітектор Тома де Томон).

Номер слайду 32

Містобудівна практика. Прискорення розвитку економіки в кінці 18 і на початку 19 ст. сприяло переплануванню і створенню нових регулярних планів для низки міст імперії. Міста метрополії та її провінцій, маленькі і надто схожі на села , повільно позбавлялись  хаотичного, нерегулярного, ще середньовічного розпланування. До створення містобудівних проектів залучена низка російських та іноземних архітекторів, серед яких Львов Микола Олександрович , Старов Іван Єгорович  та ін. Суспільно значущі споруди в провінційних містах проектували Луїджі Руска (Ніжинський ліцей), Тома де Томон (Перший театр та інфекційна лікарня Циркульний корпус  в Одесі), Червоний корпус університету Св. Володимира в Києві (проект 1835  р. арх. Беретті Вікентій Іванович ), Контрактовий будинок в Києві, арх. Василь Гесте. Фасади суспільних споруд зберігають палацовий характер, за цими композиційними схемами будують і палаци.

Номер слайду 33

Інтер'єри в стилі класицизм. Будівлі в провінції зазвичай не перевищували двох поверхів. Переважало симетричне розпланування: в центрі садибних палаців розташовували одну — дві великі зали для парадних зібрань та балів. В одноповерхових спорудах частка приміщень обов'язково мала парадне вбрання — для прийому гостей (вітальні, бальна зала, парадна їдальня). Житлові кімнати переносили або у бічні флігелі, або на другий поверх, де не було декору. Кухні, гардероби, малі кімнати для кріпаків і слуг переносили у флігелі чи дворові споруди. Родичів або гостей могли залишити на ночівлю, для цього облаштовували додаткові спальні для родичів чи гостей з мінімумом декору та меблів. Коштовні паркети настеляли тільки в небагатьох парадних приміщеннях або не настеляли взагалі, прикриваючи дерев'яні дошки килимами чи домотканими доріжками.

Номер слайду 34

Вороновиця. Ліпний декор стеліБлакитна зала палацу Чечелів у Самчиках.

Номер слайду 35

Червона зала палацу Чечелів у Самчиках

Номер слайду 36

Живопис класицизму. Живопис українського класицизму представляють А. Лосенко, В. Боровиковський. Д. Левицький, пізніше І. Сошенко, на заході – І. Барановський, Л. Долинський (автор “Пророків” у соборі св. Юра).

Номер слайду 37

Лосенко Антон (Антін) Павлович (30 липня (10 серпня) 1737— 23 листопада (4 грудня) 1773) — український живописець, педагог і культурний діяч. Академік Імператорської Академії мистецтв (1770), професор (1772).

Номер слайду 38

Жертвоприношення Авраама(1765)граф Іван Шувалов (1760)

Номер слайду 39

Володимир Лукич Боровиковський (24 липня 1757, Миргород— 6 квітня 1825) — український маляр, живописець, іконописець та портретист, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1795).

Номер слайду 40

Портрет Марії ЛопухіноїКатерина II на прогулянці в Царськосельскому парку1794

Номер слайду 41

Дмитро Григорович Левицький (1735— 4 (16) квітня 1822) — український живописець-портретист, який працював у модних аристократичних салонах Росії. Академік Петербурзької академії мистецтв.

Номер слайду 42

Катерина Нелідова, 1773 Катерина Миколаївна Хрущова та Катерина Миколаївна Хованська. 1773

Номер слайду 43

Іван Максимович Сошенко (2 (14) червня 1807, — 19 (31) липня 1876, ) — український маляр і педагог. Один із найближчих друзів Тараса Шевченка, взяв активну участь у його визволенні з кріпацтва. У 1832–1838 роках навчався в Петербурзькій академії мистецтв; з 1839 року — викладач малювання в Ніжинській, Немирівській (з 1846) і з 1856 київських гімназіях. 

Номер слайду 44

Портрет бабусі Чалого. Продаж сіна на Дніпрі

Номер слайду 45

Український класицизм залишив високі зразки в музиці, яка будучи українською за своїм духом, служила інтересам російської імперії. Серед найяскравіших композиторів Максим Березовський, Артем Ведель і особливо Дмитро Бортнянський. Вони створили і розвинули новий жанр духовного хорового циклічного концерту, який у своїх кращих зразках засвоїв європейський досвід доби класицизму та увібрав досягнення багатовікової української хорової традиції. Музика класицизму

Номер слайду 46

Дмитро Степанович Бортнянський (28 жовтня 1751, Глухів, Гетьманщина — 28 вересня 1825) — український композитор, співак і диригент, автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів.

Номер слайду 47

Ведель (Ведельський) Артем Лук'янович (1767, Київ— 14 липня 1808, Київ) — український композитор, диригент, співак, скрипаль.

Номер слайду 48

Максим Созонтович Березовський (16 (27) жовтня 1745 — 22 березня  1777) — український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики.

pptx
До підручника
Мистецтво 8 клас (Масол Л.М.)
Додано
17 березня
Переглядів
368
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку