Презентація на тему: "Культурна спадщина як основа історичної ідентичності"

Інформація за доби Середньовіччя і сьогодення. Роль мас-медіа у сучасному життіКультурна спадщина як основа історичної ідентичності

Епіграф уроку:«Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь»Т. Г. Шевченко

Культу́рна спа́дщина — це сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини, результат духовної і матеріальної діяльності.

Культу́рну спа́дщину можна поділити на матеріальні та духовні пам’ятки, які накопичувалися тисячеліттямидо духовних пам’яток (культури) можна віднести: - звичаєве право; - мову; - літературні твори;- історію, культуру та традиції певного народудо матеріальних пам’яток відносяться: - архітектурні пам’ятки; - витвори мистецтва (статуї, скульптури, т.) - одяг;- прикраси і навіть іжу

Твірником будь - якої нації і, безперечно, культурної спадщини держави є її громадяни – народ

Кожна нація та кожна країна може похизуватися своїми найкращими синами і доньками, так і наша держава, Україна, славилася князями та княгинями, гетьманами, письменниками, митцями та громадськими діячами – всіма, хто вболівав за свій народ і намагався звеличити свою державу та збільшити її культурну спадщину

Найвидатніші князі Київської Русі зробили чимало для наших пращурів: Володимир Великий у 988 році охрестив Русь,побудував Змієві вали для захисту від кочівників та зміцнив економіку Київської Русі,Ярослав Мудрий створив перші школи та бібліотеки, видав звід законів «Руська правда», дбав про розвиток освіти і культури та побудував окрасу Києва – Софіївський Собор

А князь Володимир Мономах у 1117 році написав «Повчання дітям», у якому вчив своїх нащадків доброті, співчуттю, людяності, шанобливості до людей похилого віку, дбати про Батьківщину і бути добрими господарями, чим досі славляться всі українці

Славетний нащадок руських князів – Костянтин Острозький створив перший вищий учбовий заклад України – Острозьку Академію у 1576 році

Найвидатніші гетьмани нашої держави: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Пилип Орлик та Кирило Розумовський хотіли бачити Україну вільною і незалежною та дбали про її розвиток і культуру

Прославили Україну на весь світ і наші найвидатніші письменники, чиї твори відносяться не тільки до українського, а і світового культурного спадку - Іван Котляревський та його «Енеїда»

Григорій Квітка-Основ’яненко – його твір «Сердешна Оксана, виданий у 1841 році, першим серед інших літературних творів перевели на французьку мову і завдяки цьому європейці дізналися, що існує такий народ – українці, бо того часу світ вважав українців лише «молодшими братами росіян», бо у ХІХ ст. території Наддніпрянської України входили до складу Російської імперії

Тарас Григорович Шевченко – автор поетичної збірки «Кобзар», творів «Катерина», «Сон», «Заповіт», поеми «Кавказ», яку читав на Майдані під час Революції Гідності 2013-2014 рр. наш співвітчизник Сергій Нігоян, а ще й видатний живописець та офортист

Захищали права українців і нашої Батьківщини, а також її традиції та культуру і наші провідні громадські діячі – історик і очільник хлопоманів – захисників українського народу – Володимир Антонович та автор «Історія України-Русі» Михайло Сергійович Грушевський

І, звичайно, народ певної країни є творцем матеріальних пам’яток, або матеріальної культури, яка так само входить до культурної спадщини світу

Сакральною для будь-якого українця є його домівка. Українська хата славиться у всьому світі. Наші пращури ототожнювали хату із світовим деревом – призьба вважалася коренем світового дерева, що пов’язане з потойбічним світом - минулим, сама хата – із стовбуром і земним життям, а дах – з кроною, яка уходила у вирій. Аби зробити хату гарнішою, її фарбували білою фарбою, на якій часто малювали квіти або рослинний орнамент

Окрім традиційної архітектури, ще однією культурно-матеріальною пам’яткою нашого народу є традиційний одяг і різноманітні прикраси

Наші вишиванки вважаються найгарнішими і кожен регіон України має свій власний характерний для вишиванки візерунок, який має певне сакральне значення

Українські писанки, без яких неможливий Великдень, бо яйце означає наш світ, з якого з’явилося все живе, теж є матеріальною спадщиною нашого народу. У Коломиї є навіть Музей Писанки, де ви зможете побачити багато дряпанок, писанок та крашанок з різноманітним орнаментом, який теж має своє значення

І, звичайно, їжу так само можна віднести до культурно-матеріальної спадщини нашого народу. Українська їжа відома на весь світ не тільки борщем і салом, але ще й баношем, пампушками, варениками, налісниками, товчениками і іншою смакотою

Але найголовнішими для будь-якого українця завжди були танок і пісня, що могли розрадити у біді та звеселити душу. Зокрема гопак, який раніше був бойовим мистецтвом наших пращурів-козаків

І, звичайно, пам’ять про автентичну українську культуру зберігається у художніх творах наших сучасних митців, зокрема таких, як Олег Шупляк

Зараз всі ми – справжні українці – мусимо боронити нашу Батьківщину, мову, культуру і традиції від підступного ворога – російської федерації, але, маючи такий культурно-духовний спадок, українську незламність і наших Воїнів-охоронців за плечима, ми обов’язково ПЕРЕМОЖЕМО!

Дякую за увагу!