Презентація П. Гулак-Артемовський "Рибалка"

Петро Гулак-Артемовський «Рибалка»Галина Гаврилюк, вчителька української мови та літератури

У світовій літературі романтизм – надзвичайно цікаве і складне явище. В українській літературі романтизм був підготовлений літературою козацьких літописів та бароко, в якій вже вимальовувалася концепція непересічної особистості. Великий вплив на романтизм мала народна творчість, особливо козацькі пісні і думи, які також ставили в центр уваги яскраву особистість.

Романтизм – це художній напрям в літературі та інших видах мистецтва, який виник наприкінці ХVІІІ ст. в країнах Західної Європи, а в Східній Європі розвинувся на початку ХІХ ст. Для романтичних творів характерні виняткові події і духовно прекрасні, незламні герої. В Україні такий напрямок набув високого розвитку і був зумовлений тогочасним підвищенням національної зрілості й пробудженням національної свідомості насамперед у колах інтелігенції.

Романтики виступали проти нормативності класицистичного мистецтва, проти його канонів та обмежень. У художній творчості романтизм виявився в показі ідеального героя, його духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає в боротьбу. Основною рисою романтизму є трагічне двоєсвіття: герой усвідомлює недосконалість світу і людей, страждає від спілкування з ними і водночас бажає жити в цьому світі з цими недосконалими людьми, мріє бути ними зрозумілим і прийнятим.

Тема уроку. Петро Гулак-Артемовський. Балада «Рибалка». Вічна тема кохання. Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору. Мета:ознайомити учнів з літературою українського романтизму, її ідейно-художніми особливостями; охарактеризувати життя і творчість поета-романтика, проаналізувати його поезію; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, уміння аналізувати поетичні твори; виховувати любов до літератури, поетичного слова, почуття поваги до митців-романтиків.

Петро Гулак-Артемовський 27 січня 1790 року – в місті Городище на Черкащині народився Петро Петрович Гулак-Артемовський, письменник, перекладач, один із класиків нового українського письменства. Походив із козацько-старшинської родини часів гетьмана Петра Дорошенка, яка згодом отримала дворянство. Народився письменник у родині священика. Отримав ґрунтовну домашню освіту. Закінчив  «курс богословського навчання» в Київській духовній академії, але замість духовної кар’єри обрав світське життя. Страшним ударом для нього стала раптова смерть коханої дівчини.

Кілька років викладав у приватних пансіонах Бердичева, вчителював у маєтках польських поміщиків на Волині. Водночас займався самоосвітою. У 1817-му переїхав до Харкова, де був зарахований вільним слухачем словесного факультету Харківського університету. Незабаром почав викладати польську мову, історію, географію, статистику. Розповідають, що був природженим лектором: не визнавав канонів, викладав матеріал надзвичайно захопливо і темпераментно. При цьому перші 13 років працював, не отримуючи зарплатні. І працював натхненно. Викладання стало його покликанням, якому письменник віддавав усі свої сили. Професор, декан, ректор (1841-1849), почесний член (1855) Харківського університету. Водночас працював у Харківському і Полтавському інститутах шляхетних дівчат. Дослужився до звання дійсного статського радника (цивільний чин, що прирівнювався до генеральського звання і давав стан потомственного дворянина).

Іншим покликанням стало письменство. Приятелював з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, польським поетом Адамом Міцкевичем, Яхненками та Симиренками. Знався з багатьма відомими людьми свого часу. Сам став автором віршів, байок, романтичних балад. Активно друкувався в «Українському віснику» (переклади класиків світової літератури, оригінальні твори різних жанрів). Належав до Харківської школи романтиків. Один із засновників «Українського журналу» (1824-1825). Автор першої української романтичної балади «Рибалка». Особливу популярність мала антикріпосницька сатирична байка «Пан та собака» (1818) – один із найгостріших творів української літератури того часу. Байка написана живою розмовною мовою. Її фабула була запозичена із чотирирядкової байки польського поета Ігнація Красіцького «Пан і пес». На початку 1830-х Петро Гулак-Артемовський майже відійшов від літературної діяльності, багато уваги приділяючи сім’ї. Перша дружина, француженка Луїза, рано померла від застуди. Пізніше письменник одружився з бідною вродливою дівчиною Єлизаветою Федорівною, від якої мав 11 дітей. Помер 13 жовтня 1865-го у Харкові, під час ранкового богослужіння. Похований на першому міському кладовищі. Нині там Молодіжний парк.

Балада – ліро-епічний сюжетний пісенний твір, за основу якого взято подію легендарно-історичного, родинно-побутового змісту з описами незвичайних ситуацій, людей, вчинків. 1. Доведіть, що твір П. Гулака-Артемовського «Рибалка» це балада.

Тема твору. Розповідь про те, як молодий рибалка за наполегливим вмовлянням Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя. Ідея. Уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя. Основна думка. Кохання – зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.

Жанр: малоросійська балада (за визначенням самого автора). Віршований розмір: ямб. Римування: перехресне (суміжне). Рима: чоловіча. Образи балади. Мрійливий рибалка й водяна красуня (мають яскравий національний колорит). Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів;Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує і брівками моргає».

Сюжет Молодий парубок ловив рибку, увесь час сумуючи і спостерігаючи за поплавком. Аж ось з води виринула Дівчина-русалка. Вона почала дорікати Рибалці в тому, що він «нівечить її рід і плід». Красуня почала із захопленням розповідати юнакові про красу підводного царства, запрошуючи його залишити землю і продовжити своє життя у морі. Не довго роздумуючи, Рибалка, заворожений привабливістю русалки, залишив берег і пірнув у воду. «І більше вже ніде не бачили Рибалки!».

Композиція Балада складається з десяти куплетів по чотири рядки. Експозиція: На березі Рибалка молоденький. Зав’язка: Аж гульк… з води Дівчинонька пливе, / І косу зчісує, брівками моргає!Кульмінація: Рибалка встав, Рибалка йде, / То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає! Розв’язка: І більше вже ніде не бачили Рибалки!

Ознаки романтизму перенесення в літературу фольклорного жанру балади;незвичайні картини природи;тон балади, її мелодійність;емоційна наснаженість;національний колорит у зображенні Рибалки і Русалки;наявність часто вживаних зменшувально-пестливих форм;лексика поезії.

Художні засоби. Риторичні оклики: «Вода шумить! Водя гуля!», «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!», «Що рибка смик — то серце тьох!», «Аж ось гуде і хвиля утікає!», «Аж гульк! / І косу зчісує, і брівками моргає!», «Гей, гей!.. / На зрадний гак ні щуки, ні лина!..», «І парубоцькеє віддав би нам серденько!», «І із води на світ виходять веселенькі!», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!», «Се дзеркало,— глянь на свою вроду!», «Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!», «І ніженьки по кісточки займає!», «То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!», «Гульк! — приснули на синім морі скалки!.. / Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..». Риторичні запитання: «Чи то коханнячко?», «Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?», «Чи се ж вода?». Зменшувально-пестливі форми: «молоденький», «рибочки», «маленькі», «серденько», «рибалочка», «коханнячко», «дівчинонька», «брівки», «гарненький», «рибки», «сонечко», «червоненький», «веселенькі», «зіроньки», «ніженьки», «глибшенько». Метафори: «Вода шумить… гуля», «рибка смик», «серце тьох», «серденько віщує», «хвиля утікає», «сонечко і місяць… хлюпочуться… виходять», «зіроньки блищать», «вода кісточки займає», «приснули скалки».

Епітети: «сонечко і місяць… веселенькі, червоненькі», «темна ніч», «зрадний гак», «парубоцькеє серденько». Порівняння: «вода-дзеркало», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!». Повтори: «Вода шумить!.. Вода гуля!.., «сумує…», «Гей, гей!».  

Герої балади П. Гулака-Артемовського «Рибалка»1. Заповнити таблицю{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Рибалка. Дівчинонька11223344556677

Кохання - це безсумнівно одна з найсильніших і найпрекрасніших людських емоцій, що здатна перетворити наше життя на щось більше, ніж просто існування. Але чи може кохання дійсно бути сильнішим за смерть? Це питання, яке протягом століть турбує людей і на яке намагалися дати відповідь багато письменників.

Домашнє завдання. Виразно читати баладу П. Гулака-Артемовського «Рибалка»Дати письмову відповідь на питання 7, 8 с. 152