Презентація "Робота з літературним твором "Пригоди пінгвіна-татуся" Інга Квітка"

«Пригоди пінгвіна-татуся»Інга Квітка

МІЙ НАСТРІЙ

Антарктида - світ крижинок,Царство льоду та сніжинок. Все довкола біло-біле,Кришталеве, зледеніле. Дивні тут птахи живуть,Їх пінгвінами зовуть!Велетенська птаха дивна. Ходить рівно, як людина.

Швидко плаває, як катер,Вміє глибоко пірнати. А літати не уміє!Про політ пінгвін лиш мріє... Дружелюбні та цікаві,Створюють великі зграї. У гуртах їм відрадніше. Жити, вчитись, гратись, їсти.

Ці птахи такі чудовіІ кумедні, мов казкові. Чорна спинка, білі груди. Йдуть поважно, наче люди. Очі в них такі розумні,Та сумні, в якійсь задумі. Мрію мають всі пінгвіни. Про якісь хоч в житті зміни!

Щоби їхні сильні крилаЇх у небо підносили,Щоб могли вони літати,Всю планету пізнавати. Ліс, поля, річки і гори,Сонце бачити та море. Всюди щоб могли набутисьІ додому повернутись!

Пригоди пінгвіна-татуся

В одному зоопарку жила чудова родина пінгвінів: тато та мама, які доглядали за маленьким яйцем. Невдовзі з яйця мало вилупитися чарівне пінгвіненя, а тут ще матуся-пінгвін захворіла. Лікарі прийшли до їхньої клітки в зоопарку й кудись забрали матусю. Залишився пінгвін-татусь сам доглядати яйце. Дивився він за ще не народженим дитинчам вкрай уважно, ні на крок від яйця не відходив. Хвилювався, щоб нічого з ним не сталося.І от яйце вперше ворухнулося. Не встиг пінгвін-татусь його зупинити, як воно покотилося по землі прямісінько до клітки, де жили хижі тигри.

Ні! — закричав схвильований пінгвін-татусь і кинувся за яйцем. Ледь добіг до виходу, як згадав, що двері його клітки міцно зачинені. Вирішивши не гаяти часу, пінгвін-татусь кинувся прямісінько до ґрат, але на відміну від крихітного яйця, протиснутися через них йому було важко. Пінгвін тиснув на ґрати так сильно, що одна з них трохи розхиталася. Дуже скоро пінгвін-татусь був на волі й перш ніж яйце впало до лап одного з хижих тигрів, який якраз прогулювався поряд, пінгвін відштовхнув його лапою.

Тигр здивовано подивився на пінгвіна, не розуміючи, що відбувається. Пінгвін-татусь озирнувся й помітив, що яйце стрімко покотилося до води, де якраз купався величезний бегемот. Пінгвін-татусь злякався, що бегемот розчавить маленьке яйце, яке от-от мало торкнутися води біля страшного звіра й підстрибнув щодуху. Йому навіть здалося, що незграбні крила допомогли долетіти до бегемота. Він плюхнувся в воду та перевернувшись на живіт, впіймав яйце. Ледь бідолашний встиг видихнути, як яйце знову ворухнулося!

Пінгвін-татусь швидко поплив до берега, щоб перекласти яйце й вибратися з води, як воно знову ворухнулося, впало на землю і покотилося. Пінгвін-татусь поспішив за ним, а яйце потрапило до клітки з єнотами. Перш ніж пінгвін-татусь вигадав, як забратися всередину, один з єнотів дістав зі схованки ключ від своєї клітки та відчинив пінгвіну двері. Заходь. — запросив єнот пінгвіна. — В тебе є ключ?— Звісно, — всміхнувся єнот та простягнув яйце пінгвіну. — Ми виходимо з клітки, коли забажаємо. Точніше, коли людей немає поряд. — зізнався він пінгвіну. — Інакше в мене б давно відібрали цей ключ.

— Тримай свого малюка міцніше, — і він показав на своїх дитинчат, які весело бавилися на дереві, — скоро вони підростуть і ми назавжди втечемо з цього зоопарку й будемо вільні. — Вільні? — спитав пінгвін-татусь. — А як це? — Ми зможемо робити все, що забажаємо. Люди більше не будуть тримати нас в цих маленьких клітках і вирішувати, коли нам їсти, лягати спати та як нам жити. — А візьмеш і мою родину з собою? — спитав пінгвін-татусь. — Звісно, — пообіцяв єнот, — разом веселіше!

Подякував пінгвін-татусь єноту та повернувся назад до своєї клітки. Тільки-но поклав яйце на місце, як почув писк. Шкаралупа тріснула і маленьке пінгвіненя визирнуло з яйця.— Піп, піп. Від радості пінгвін-татусь заплакав та міцно пригорнув до себе маля. Так вони просиділи дуже довго аж поки він не сказав:— Якби ж тебе зараз побачила матуся…— Я бачу, любі мої, — пінгвін-матуся і пригорнула їх до себе. — Виявилося я переїла вчорашньої риби. Зараз все добре і ми знову можемо бути разом.

Знаєш, там за цими ґратами дуже красиво, сумно, — вона зітхнула, коли побачила, як люди лагодять решітку, — нам звідси ніколи не вибратися. Я б дуже хотіла, щоб наш малюк був вільним. — А що це з нашими ґратами?— Не хвилюйся, — і пінгвін-татусь розказав, як зустрів єнота і той пообіцяв взяти їх з собою.— Ти лишав малюка самого? — розхвилювалася матуся, — а що ти робив у клітці єнота? Мене ж не було всього кілька годин, що ти встиг зробити? — спитала вона.— А це вже зовсім інша історія, - таємниче сказав пінгвін-татусь і підморгнув малюку.

ДЛЯ УВАЖНИХ ЧИТАЧІВ1. Де відбуваються події казки? 2. Яку важливу справу довірили татусеві-пінгвіну? 3. Що трапилося з яйцем під час пригод татуся?

Для роздумів. Які риси характеру проявив пінгвін у цій пригоді? 2. Чому авторка вирішила розповісти саме про тата-пінгвіна, а не про маму?

ІНТЕРАКТИВНА ВПРАВА«ПРАВИЛЬНИЙ ПОРЯДОК»

АНАЛІЗ ТВОРУНазва твору. Автор твору. Жанр твору. Головні герої твору. Другорядні герої твору. Головна думка твору. Власне ставлення

ЦІКАВИНКИ ПРО ПІНГВІНІВ

«Сьогодні я дізнався (дізналась)...»«Мені було важко, коли...»«Найбільше мені сподобалося...»

https://ingakvitka.com/tvory/prygody-pingvina-tatusya-2/https://pepi.com.ua/biblioteka/virshi/pinhvinyhttps://wordwall.net/uk/resource/111471645https://derevo-kazok.org/30-faktiv-dlja-ditej-pro-pingviniv-i-chomu-voni-ne-litajut.htmlhttps://www.canva.com/design/DAHHp. BXe. AOs/BFIm. Akmb. Xfu. SK9 N69b. IFa. A/edit