Презентація "Секрети розшифрування дитячих малюнків"

Секрети розшифрування дитячих малюнків

Діти багато й охоче малюють. Тільки-но під рукою трапляється олівець і аркуш паперу і ось – раз-два і картина готова. А ми з вами можемо поглянути на дитячий малюнок і багато чого зрозуміти. Це так само, як із полотнами видатних живописців. Непідготовлені глядачі багать лише те, що відразу впадає в очі. А досвідчений, підготовлений глядач помічає нюанси, деталі й півтони.

Що нам дає аналізування дитячих малюнків?Ми можемо побачити проблеми дитини й допомогти їх розв’язати Полегшити психологічний стан дитини. Зняти накопичене напруження

У якому віці можна розшифровувати малюнки?Вік від 4 до 7 років – найкращий для інтерпритації малюнків дитини. Чотирирічний малюк уже навчився тримати олівець в руках. І його рухи стають дедалі спритнішими й чіткішими. Отже, настав час розглянути малюнки серйозно. Саме в них можна побачити емоційне ставлення дитини до всіх людей, які її оточують. А також до себе самої. І після семи років, безсумнівно, дитяча творчість становить інтерес для нас. Із розвитком і дорослішанням дитини її малюнки стають дедалі складнішими.

Що потрібно аналізувати в малюнку?Психологи інтерпритують малюнок, буквально перекладають його з мови графіки на психологічну мову, розглядаючи малюнок загалом, а також його деталі й манеру виконання. Тому в дитячому малюнку для його аналізування важливо абсолютно все. Але, щоб не занадто заплутатись, зупинимося на кількох пунктах.

Настрій Передусім маленький художник переносить на аркуш паперу свій емоційний стан. Погляньте уважно на малюнок. Які почуття він у вас викликає, який настрій передає? Добре, якщо настрій малюнка є радісним, веселим чи хоча б нейтральним. Не дуже добре, якщо настрій малюнка похмурий, сумний, агресивний. Або малюнок є занадто яскравим, надміру «переповненим» емоціями, нехай навіть позитивними.

Тема малюнка. Нерідко тема малюнка немовби демонструє стан дитини та її найактуальніші проблеми. Ось, наприклад, кілька назв дитячих малюнків:«Мама захворіла», «Ми з татом ідемо до зоопарку», «Бій монстрів», «Сумна кішка з пораненою лапою». Кожна назва відображає думки дитини, її стан. Що позитивнішою є тема, то, звичайно ж краще. Які теми мають насторожити дорослих?Теми смертіТеми агресії (якщо вони повторюються)Теми самотності.

Розмір малюнка. Тут є певна закономірність: чим малюнок менше щодо розміру аркуша. Тим нижчою є самооцінка дитини. І навпаки. Що більше, то вище. Адекватна самооцінка – це коли розміри фігури людини, предмета, тварини не великі й не дуже маленькі.

Розміщення на аркуші паперу. Для того щоб було простіше аналізувати малюнок, складіть учетверо аркуш паперу, на якому малювала дитина. Тепер легше буде оцінювати розташування зображеного на аркуші щодо країв і центра. Якщо картинка зміщена вгору, то можна відзначити, що дитина оцінює себе, свої можливості й здібності, дуже непогано. Окрім того, вона може бути схильною до фантазування, творчості. Малюнок, занадто зміщений до нижнього краю, «розповість» про занижену самооцінку й невпевненість в собі. А ось що ближче малюнок до центра аркуша, то самооцінка дитини адекватніша.

Характер штриха. Зверніть увагу на те, як дитина оперує олівцем. Тисне на грифель чи ледь торкається аркуша? Залежно від того, скільки зусиль доклала дитина, виходить штрих – боязкий, переривчастий або впевнений, із натиском. Або занадто сильний, грубий, коли олівець навіть рве папір. Переривчастий, занадто легкий, млявий штрих свідчить про невпевненість дитини в собі, підвищену тривожність, можливо, про стабкість нервової системи, підвищену стомлюваність. Слабкий натиск – пасивність, боязкість, невпевненість. Якщо в одному малюнку поєднано сильні й слабкі лінії – мінливість, перепади настрою, імпульсивність. Сильний натиск- значне емоційне напруження, можливо, агресія. Постійне наведення тих самих ліній також свідчить про емоційне напруження.

Колір у малюнку. Звичайно, можна дати дитині простий олівець. Але діти дуже люблять кольорові олівці. А для дорослих – це можливість побачити ще більше й пізнати дитину ще краще. Те, який колір вибере дитина, якнайкраще показує її настрій та забарвленість переживань. Чорно-коричнева гама – (якщо малюнок виконано лише цими кольорами) свідчить про, імовірно, пригнічений емоційний стан дитини. Яскраві кольори в малюнку – ознака веселого настрою, позитиву й хорошої працездатності. Сірий (простий) олівець і небажання використовувати колір повідомляють про смуток, депресію, пригніченість.

ГОЛОВАСаме цій частині малюнка дитина приділятиме найбільшу увагу, адже саме тут, на думку психологів, зосереджено її «Я»Якщо голову намальовано завеликою щодо пропорцій тіла, то це може свідчити про: Головний біль. Труднощі в адаптації до навколишнього середовища. Проблеми у спілкуванніЗниження інтелектуальних здібностей і пов’язані з цим переживання. Відсутність чола повідомляє про те, що дитина з якихось причин ігнорує інтелектуальну сферу.

ОБЛИЧЧЯЯкщо контури й деталі фігури зображено добре, але при цьому обличчя практично не промальовано, лінії нечіткі, ледь помітні, то це свідчить про проблеми в спілкуванні з навколишнім світом. Веселий чоловічок із відкритим, усміхненим обличчям показує позитивне й доброзичливе ставлення до оточуючих. Агресивне, неприємне обличчя свідчить про вороже ставлення до світу. Якщо риси обличчя чіткі, добре промальовані, то дитина ставиться до свого «Я» із самоповагою. Якщо обличчя зафарбоване, заштриховане, то це негативна ознака, що демонструє втрату власної ідентичності.

ВУХАЦей орган на малюнку відповідає за зв’язок дитини із зовнішнім світом. Не варто панікувати, якщо вуха на малюнку відсутні. Таке трапляється у дітей, тому можна не звертати увагу на цей факт. Якщо вуха у малюнку сильно заштриховані, виділені, то це свідчить про те, що дитина є чутливою до зауважень, критики, а також про деяку впертість і небажання підкорятися авторитету.

РОТВідкритий рот або рот із чітко промальованими губами – яскрава ознака агресії, причому саме вербальної. ОЧІОчі – немовби чорні діри, із промальованими в них точками – явні ознаки страхів і сильної тривоги, якої дитина хотіла би позбутися. Якщо погляд намальованого чоловічка спрямований убік, то це говорить про підозрілість дитини. ШИЯЦя частина тіла демонструє стан контролю тілесних спонукань розумом, тобто те, наскільки дитина спроможна контролювати свої фізіологічні спонукання. Що акуратніше й чіткіше промальовано шию, то цей контроль краще. І навпаки, нечіткі контури шиї чи відсутність шиї на малюнку можуть свідчити про те, що дитині складно контролювати себе.

РУКИРуки показують соціальну активність дитини, її вміння налагоджувати соціальні контакти із світом. Великі кулаки або широко розчеплені пальці говорять про агресію юного художника. А ось боязкі, тонкі руки без пальців чи навіть без кистей показують, що дитина зазнає труднощів у налагоджувані контактів з оточуючими. Невіра у власні сили, тривога й невпевненість у собі – ось що повідомляють про дитину такі руки. Важливо також з’ясувати яким є тонус обох рук. Наприклад, якщо вони безвольні, як батоги висять уздовж тіла – дитина слабка, млява, не соціалізована. Широко розставлені руки, що ніби обіймають оточуючих, - ознака відкритості, готовності до контакту, не ворожості. Жорсткі, немов металеві прути, руки, що не згинаються, свідчать про емоційну негнучкість. Трапляється, що руки на малюнку зовсім відсутні. Це – граничний ступінь пасивності й некомунікабельності.

ЦІЛІСНИЙ АНАЛІЗ МАЛЮНКААналіз дитячого малюнка – це маленький ключик до причин проблем у поведінці дитини. Наприклад, ви бачите, що в малюнку виражені тривога, страхи. Нерідко, малюючи, дитина розповідає про те, що її бентежить. Або дорослі, знаючи тепер про проблему, можуть спробувати зрозуміти, де джерело тривоги для малюка. Чи в малюнку є вказівка на те, що в дитини накопичилась агресія. Що ж, існують способи зняти агресію, наприклад, позайматися спортом, дати дитині вдосталь побігати, пострибати на прогулянці.

Дякую за увагу