Презентація "Система оцінювання в закладі освіти "

Система оцінювання в закладі освіти Підготувала вчитель початкових класів Гожулівського НВК Світлана Білоус

Ціннісні засади оцінювання: справедливість; об’єктивність; незалежність; доброчесність. Учні отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання

Система оцінювання результатів навчання учнів повинна: ґрунтуватися на особистісно орієнтованому та компетентнісному підходах; враховувати особливості психофізичного розвитку дітей; мати у своїй основі чіткі та зрозумілі вимоги до навчальних результатів; дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці вимоги; заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку; розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях; використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Система оцінювання результатів навчання учнів у закладі освіти включає: принципи; види; форми; методи оцінювання; шкалу; критерії; правила і процедури; інструментарій.

У Фінляндії оцінювання навчальних досягнень учнів ґрунтується на таких принципах: є рівним; вимагає відкритості, співпраці та участі учнів: взаємодія, зворотний зв’язок, співпраця між школою та батьками; носить систематичний і послідовний характер: шкільні процедури, оцінювання власної роботи учителем, цілеспрямована робота; є різноманітним і проводиться досить часто; ґрунтується на цілях і критеріях; враховує вік і здібності учня.

Форми оцінювання: усна (індивідуальне, групове та фронтальне опитування); письмова (діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування); цифрова (тестування в електронному форматі); графічна (робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами); практична (дослідження, навчальні проєкти, роботи з біологічними об’єктами, виготовлення виробів тощо). Педагогічні працівники самостійно визначають форми оцінювання результатів навчання учнів з певного предмета, орієнтуючись на принцип педагогічної доцільності та враховуючи специфіку навчального предмета і особливості учнів.

Методи оцінювання педагогічні працівники закладу освіти добирають самостійно. Це може бути: спостереження, бесіда, тестування, аналіз письмових робіт учнів тощо.

Національна шкала оцінювання передбачає: у 1-2 класах виключно вербальне оцінювання; у 3-4 класах — оцінювання за чотирма рівнями: високий, достатній, середній, початковий; • у 5-11 класах — оцінювання за 12-бальною шкалою. За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власною шкалою або за системою оцінювання, визначеною законодавством.

Критерії оцінювання в закладі освіти розробляються на основі державних нормативних документів з урахуванням культури оцінювання, сформованої у школі, шляхом їх конкретизації до окремих видів робіт і видів діяльності.

Опис критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, пропонований МОН, подається за рівнями та ґрунтується на таких показниках: сформованість пізнавальної діяльності (мотивації пізнання, сприймання, осмислення, перетворення знання, практичної діяльності); сформованість знань, умінь, ціннісних ставлень як складників ключових і предметних компетентностей; володіння розумовими операціями: вмінням аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; пізнавальна активність; міра самостійності та творчості у виконанні навчальних завдань; сформованість вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, висувати і формулювати гіпотези.

Правила та процедури оцінювання можуть стосуватися особливостей виставлення підсумкової річної оцінки з певних навчальних предметів, порядку проведення тематичного оцінювання, порядку та термінів захисту проєктів тощо. Інструментарій оцінювання добирається або розробляється вчителем самостійно з урахуванням розроблених у закладі освіти правил та процедур та містить критерії оцінювання.

Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання: оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний поступ кожного учня; позитивно оцінювати досягнення учнів незалежно від того, значні вони чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини — в цьому є мотивуюча роль оцінювання; оцінювати рівень аргументації та вміння учнів висловлювати свою думку.

Умови справедливої і об’єктивної системи оцінювання: на основі критеріїв, розроблених МОН, вчителі можуть розробляти критерії оцінювання для виконання обов’язкових видів роботи; розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів при використанні інших, крім класно-урочної, форм організації освітнього процесу та форм роботи з учнями: дистанційного, змішаного, кооперативного (групового) навчання; обов’язкове оприлюднення критеріїв оцінювання; спільне з учнями розроблення критеріїв; впровадження самооцінювання і взаємооцінювання учнів; отримання постійного зворотного зв’язку від учнів у процесі оцінювання; використання учнівського портфоліо як способу оцінювання результатів навчання учнів; впровадження формувального оцінювання.

Для постійного відстеження динаміки змін результатів навчання учнів та надання відповідної підтримки необхідно: на рівні управління закладом освіти — здійснювати постійне відстеження та аналіз результатів навчання здобувачів освіти (внутрішній моніторинг); на рівні педагогічної діяльності — здійснювати формувальне оцінювання, яке передбачає відстеження індивідуального поступу учнів та коригування результатів (за потреби).

Для аналізу системи оцінювання результатів навчання учнів можна використати такі основні джерела: результати моніторингів результатів навчання учнів (зовнішніх або внутрішніх); результати ДПА у початковій, базовій та старшій школі; підсумкове оцінювання учнів у класному журналі.

Формувальне оцінювання є одним із основних видів оцінювання результатів навчання учнів (частина 2 статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту»). Формувальне оцінювання є невід’ємною складовою освітнього процесу та ціннісним орієнтиром здійснення оцінювання навчальних досягнень учнів. Воно застосовується незалежно від шкали оцінювання, паралельно з будь-яким його видом.

Особливості формувального оцінювання: націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня/ кожної учениці; не передбачає порівняння навчальних досягнень різних учнів; широко використовує описове оцінювання; застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учнів, вони стають свідомими учасниками процесу оцінювання і навчання; забезпечує зворотний зв’язок — отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі; визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямі їм потрібно рухатися далі.

Застосування формувального оцінювання уможливлює розв’язання таких освітніх завдань: підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів; сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів; формування в учнів упевненості в собі, усвідомлення своїх сильних сторін; формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок і розуміння їх як невід’ємних етапів на шляху досягнення успіху; забезпечення постійного зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу; здійснення діагностування особистісного розвитку та результатів навчання учнів на кожному з етапів навчання.

Спрямованість системи оцінювання: заклад освіти сприяє формуванню в учнів відповідального ставлення до результатів навчання; заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання учнів.

Джерела: https://sqe.gov.ua/wp-content/uploads/2021/08/Abetka_dyrektora_2021_SQE_SURGe.pdf