Презентація Великдень: історія свята та походження назв

Великдень: історія свята та походження назв. УЧНЯ 3-ЖМЕЛЬНИКА АНДРІЯ

Великдень: історія свята та походження назвще у «дитинстві» нашого народу і продовжують існувати в наші дні. Складову частину української духовної культури утворюють культи, тобто священні поняття і цінності, Культура українського народу розвивалася на протязі багатьох тисячоліть, формуючись під впливом історичних, політичних, духовних чинників. Сьогодні український народ – володар неоціненного скарбу, який сповнений величезною кількістю народних пісень, звичаїв, обрядів, свят, що з’явилися коріння яких сягають сивої давнини; основними серед них є культ природи, культ землі, культ роду, предків, культ словавперед

Великдень: історія свята та походження назв. Унікальністю української культури є синкретизм язичницьких і християнських вірувань, тобто мирне поєднання двох способів буття, світогляду, вірувань, що тепер називають теорією двовір’я. З огляду на це народний календар являє собою переплетення дохристиянських традицій та офіційного православного культу. Вони і є тією криницею мудрості і святості, яку ми називаємо духовною культурою народу.вперед

Великдень: історія свята та походження назв. Найшановніші церквою і народом свята називаються дванадесятими й пов’язані з подіями християнської історії, передусім із постатями Ісуса Христа та Богородиці. Серед них розрізняють неперехідні свята з фіксованими датами святкування та перехідні, дата яких пов’язана передусім із святкуванням Воскресіння Ісуса Христа. Дата святкування Великодня рухлива, випадає на першу неділю після першого весняного рівнодення. Зазвичай Великдень відзначають не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня.Історія найбільшого християнського свята визначає три етапи розвитку, що відбилися у його назвах, серед яких Великдень, Пасха, Воскресіння Христове.вперед

Великдень: історія свята та походження назв. Безпосередньо свято Великодня відзначалось відповідно до астрономічного положення Сонця – під час весняного рівнодення, коли день ставав довшим за ніч. Період святкування охоплював цілий цикл свят, пов’язаних одне з одним, але різних за обрядом проведення, змістом, з значенням тощо.вперед

Великдень: історія свята та походження назв. Чоловіки в Свято весни розпалювали багаття, намагаючись з усіх сил наслідувати Сонцю: якщо вогонь горітиме, поки не згасне зоря, збудуться всі бажання. Гарячі багаття також символізували перемогу весни над зимою. Жінки на ранковому світанку збиралися в обумовленому місці, вибирали собі богиню, роздягали її догола і обливали студеною водою. Подруги прикрашали тіло дівчини травами, польовими квітами і впрягали її в плуг: у такому вигляді вона повинна була пройти навколо всього села. Сенс цього звичаю дуже простий: Зоря (Цар-Дівиця, вона ж Весна) закликала до родючості землю і пробуджувала до життя рослини. По поверненню додому втомлені, але задоволені селяни накривали святковий стіл, а після трапези обливали один одного водою, водили хороводи та стрибали через багаття. Уже в цей час визначилася космогонічна сутність свята, склалася його унікальна та багатюща обрядовість, включаючи святкування Вербної неділі, розпис писанок, випікання Великоднього короваю, бабки, паски тощо.