Презентація. Югославія в 1945-2025 роках.

1991 – 2008 роки. Розпад Югославії. Югославія1991 рік – незалежність Словенії. Словенія1991 рік – незалежність Хорватії. Хорватія2008 рік – незалежність Косово. Косово2006 рік – незалежність Чорногорії. Чорногорія1995 рік – незалежність Боснії і Герцеговини. Боснія і Герцеговина1991 рік – незалежність Македонії. Македонія. Сербія

УКРАЇНСЬКАРСРСоціалістична. Федеративна. Республіка. Югославія Югославія в 1945 – 2025 рр.1945. ІІІ - під час звільнення країни було утворено Тимчасовий народний уряд Югославії, який очолив ставленик Радянського Союзу Й. Броз Тіто. Йосип Броз Тіто. ВЕЛИКОБРИТАНІЯВ Лондоні перебував прозахідний королівський уряд. Але, в 1944 році король Петр ІІ під тиском Великобританії закликав своїх прихильників піти на союз із комуністами. Петр ІІ Карагеоргієвич

СФРЮБільшість уряду Й. Тіто складали представники Комуністичної партії Югославії (КПЮ) та її союзники. Одночасно до нього увійшли шість представників антикомуністичної еміграції. Але, через півроку троє з королівських урядовців подали у відставку. У листопаді 1945 р. Установча скупщина проголосила створення Федеративнї Народної Республіки Югославія (ФНРЮ), до якої увійшли Сербія (з автономними Воєводиною, Косовом та Метохією), Хорватія, Словенія, Чорногорія, Македонія, Боснія і Герцеговина. СЕРБІЯВОЄВОДІНАКОСОВОМЕТОХІЯЧОРНОГОРІЯМАКЕДОНІЯХОРВАТІЯСЛОВЕНІЯБОСНІЯ ІГЕРЦЕГОВІНА

НАРОДНА СКУПЩИНА ФНРЮ «ПАРЛАМЕНТ»У 1946 р. було прийнято Конституцію ФНРЮ. Країна оголошувалася об'єднанням рівноправних народів у федерацію. СПІЛКА РАД1 / 50 000 РАДА НАРОДІВ1 / 50 0001 / 50 0001 / 50 0001 / 50 0001 / 50 000302015 ПРЕЗИДІЯНАРОДНОЇ СКУПЩИНИ ФНРЮГромадяни ЮгославіїПРИЗНАЧАЄУРЯД ФНРЮРЕСПУЮЛІКА НАРОДНА СКУПЩИНА РЕСПУБЛІКИПРИЗНАЧАЄУРЯД РЕСПУБЛІКИГромадяни обирали парламент. До Спілки Рад 50000 виборців обирали одного депутата. До Ради Народів кожна республіка обирала 30 депутатів, автономні провінції по 20, автономні області – по 15. Народна Скупщина обирала Президію. Народна Скупщина призначала уряд. В кожній республіці обиралися Народні Скупщини та призначалися уряди .

За домовленістю між Сталіним та Черчілем контроль над Югославією встановлювався 50 на 50. Але на виборах у Великобританії в 1945 році переміг представник лейбористської партії Клемент Еттлі, тому контроль повністю перейшов до СРСР. Сер Уїнстон Леонард Спенсер Черчилль. Клемен Річард ЕттліЙосиф Висарионович Сталін. Після війни Йосип Броз Тіто запропонував створити Балканську Федерацію, разом із Болгарією та Албанією під своїм керівництвом. Але, цей план не був реалізований. Йосип Броз Тіто. Югославія. Албанія. Болгарія. Хтось перелякався створення на півдні Східної Європи могутньої держави. В 1948 році відносини Тіто із СРСР вкрай погіршилися, тому Югославія повернулася до союзу із західними країнами. Спроба Тіто поширити свій вплив на Албанію зазнав невдачу, що призвело до погіршення відносин між ними.

Белград. В Югославії вся власність колишніх союзників Німеччини та німців перейшла у власність держави. Югославія. Після війни всі місцеві німці з Баната, Словенії, Хорватії, Воєводіни та з Белграду змушені були переселитися до Німеччини. Банат. Словенія. Хорватія. Воєводіна. В Югославії почали проводити масштабну індустріалізацію, але після розриву із СРСР її темпи значно скоротилися. Лише перша п’ятирічка (1947-1951 рр.) показала значні темпи роста. В подальшому, Югославія відмовилася від тотального контроля та планування і перейшла до передачі прав на самоврядування підприємствам. Трудові колективи отримали право обирати директорів підприємств.Ініціатором реформ був голова планової комісії Борис Кідрич. Суть реформ був позначений в трьох «Д»: децентралізація, демократизація, дебюрократизація. Борис Кідрич. ДДД

В сільському господарстві югославське керівництво вже в 1949 році відмовилося від загальної колективізації – кооперації. Невдовзі селяни отримали право виходити з кооперативів. Це, значно послабило фінансування індустріалізації. Основним джерелом економічного розвитку Югославії були значні займи із СРСР (після покращення відносин за часи М. С. Хрущова), США, Великобританії, Франції. Голова СРСР М. Хрущов в гостях у Й. Б. Тіто. Таким чином, Югославія вже в 1954 році мала зовнішній борг в розмірі 400 млн. доларів.400 х 10 6

1952-1965. Золотий вік Югославії. В 1953 році були ліквідовані останні колективні господарства. Югославія так и не приєдналася ні до капіталістичного, ні до соціалістичного таборам. Відповідно вона отримувала кредити та ресурси як від західних, так і східних країн. Наявність вільних ринкових відносин привів до найкращих темпів роста економіки, який складав 13 %, поступаючи в цьому тільки Японії.13 %

1965-1974. Початок кінця. В середині 60 – х років держава повністю відокремилася від контроля в сфері економіки. Без державного контроля в економіці почався повний хаос. Це призвело до безробіття та інфляції, соціальної нерівності в суспільстві. Внаслідок цього посилювалася нерівномірність в розвитку республік. Відповідно, найбільш розвинутими були Сербія і Словенія, найбільш відсталими були Косово та Чорногорія. Як правило, робітники, які входили до органів контролю, не мали відповідних компетенцій для управління підприємством. Як правило, вони вирішували питання лише про підвищення заробітної плати. Все це призвело до хаосу та анархії. В 1974 році Тіто намагався скоротити самостійність підприємств, що призвело до більшого хаосу. Йосип Броз Тіто

1975-1991. Крах Югославії. В середині 70-х років почалася еміграція робітників, які виїжджали на заробітки за кордон. Югославя набрала багато кредитів та позик (зокрема в МВФ). У 80-х роках інфляція підстрибнула до 162%. (В порівнянні, в 2025 році в Україні ця цифра сягала від 8 до 16 %)В 1980 році помер Тіто. Похорон Йосипа Броз Тіто. При переході до ринкових відносин в Югославії зачинялися підприємства.162%

Хорватія. Словенія. ЮгославіяІталія1991. VІ – парламенти Словенії та Хорватії проголосили незалежність. Цікавий факт, що прикордонні території між Югославією та Італією були спірними.Італія після Першої світової війни отримала території колишньої Австро – Угорщини (Горицію, Триєстр, Фіуме та Полу, хоча, претендувала на все узбережжя, яке передали Югославії. Після Другої світової війни ці території були передані Югославії. Югославський уряд застосував військову силу. Внаслідок десятиденної війни, Словенія змогла відстояти свою незалежність.

Сербія. В Хорватії серби створили автономні утворення (САУ) та почали війну проти хорватського уряду. Хорватія. Хорватія. САУСАУСАУВ 1995 році воєнні дії припинилися. Хорватія зберегла свої території.1991. Х – парламент Боснії та Герцеговини проголосив незалежність. Боснія іГерцеговина. У відповідь сербське населення проголосило про створення своїх автономних областей, а хорвати – своїх. Республіка розділилася на частини, які контролювалися сербами, хорватами, боснійцями. Якщо хорвати переважно католики, то ці території контролювалися західнимим країнами, серби – православні то, відповідно ці території контролювалися з Москви. Але, на той час Россія не здатна була надати допомогу сербам. САУСАУСАУСАУСАУ

Сербія. Хорватія. Хорватія. Боснія іГерцеговина. САУСАУСАУСАУСАУСербськареспубліка1995 за втручанням уряду США в Дейтоні (штат Колорадо) між Сербією, Хорватією, Боснією та Герцеговиною було підписано угоду за якою 51 % території залишалося мусульмансько – хорватської федерації, 49 % - Сербської республіці. Мусульмансько –Хорватськафедерація. Сербська республіка. Округ Брчко має особливий статус та контролюється США. Брчко. Учасники Дейтонської угоди Слободан Мілошевич (Сербія), Франьо Туджман (Хорватія), Алія Ізетбегович (Боснія і Герцеговина). На задньому плані фотографії стоять головні керманичі.

Словенія. Чорногорія. Хорватія. Сербія. Сербська республіка. Мусульмансько –Хорватськафедерація. Сербськареспубліка1991. ІХ – на референдумі в Македонії було проголошено про незалежність та проголошено Північну Македонію (значна частина македонців проживала на півночі Греції та заході Болгарії). Але, півмільйонне албанське населення спробувало створити власну державу та відокремиться від Македонії. Болгарія. Після військових подій в 2001 році та втручання сил НАТО між македонцями та албанцями було укладено угоду про перемир’я. Північна. Македонія. Албанія. Греція. Території, де проживало більш 50 % албанців. Території, де проживало більш 50 % албанців. Території, де проживало більш 50 % албанців. Території, де проживало більш 50 % албанців. На сьогодні ситуація в цьому регіоні залишається напруженою. Територія, де проживають македонціТериторія, де проживають македонці

Словенія. Хорватія. Сербія. Сербська республіка. Мусульмансько –Хорватськафедерація. Сербськареспубліка. Чорогорія1992 . ІV – Сербія та Чорногорія проголосили про федерацію двох держав. Македонія. В 2006 році в Чорногорії за умовами референдуму було проголошено незалежність.1998 – 1999 – конфлікт навколо Косово, де албанське населення вело збройну боротьбу за відокремлення Косово від Сербії. Косово. Албанія1999. ІІІ – сили НАТО розпочали військову операцію проти Сербії. Авіація НАТО без санкції ООН розпочало масове бомбардування мирних міст. Сербія відмовилася від Косово. С. Мілошович був відданий міжнародного суду в Гаазі. Президентом Сербії було обрано Воїцлава Коштуніца. Сьогодні Косово залишається під протекторатом ООН та вимагає відокремлення від Сербії. Слободан Мілошевич. Воїслав Коштуниця

Як, Ви, гадаєте?Чи, попереду балканська розв'язка?Дякую за увагу!