Програма факультативного курсу "Українська фразеологія"

№

п\п

Кіль-

кість

годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до  рівня  підготовки учнів

1

34

1

Вступ.

Фразеологія як розділ науки про мову. Зв’язок фразеології з іншими  розділами мовознавчої науки. Фразеологія – плід багатовікової мовної творчості народу, скарбниця його спостережливості й мудрості. Фразеологічне багатство української мови.

Учень:

знає предмет вивчення фразеології;

розуміє зв’язок фразеології з іншими  розділами науки про мову;

розпізнає  фразеологізми, пояс нює їхнї значення.

.

2

3

Фразеологізм та його ознаки

Відмінність фразеологізмів від вільних словосполучень і слів. Основні ознаки фразеологізмів. Фразеологічні одиниці й аспекти їх вивчення. Граматична будова фразеологізмів. Синтаксична функція фразеологізмів у реченні.

Відомості з  орфографії. Написання з великої літери назв релігійних понять і культових книг  (піти до Бога вівці пасти; Святе Сімейство; Божа іскра; мудрий  по коліна в Біблії).

Відомості з синтаксису. Синтаксична роль фразеологізмів.

Відомості з пунктуації. Розділові знаки в реченнях, що містять фразеологізовані вирази з повторю ваними сполучниками сурядності (ні риба ні м’ясо; або пан або пропав); у реченнях із фразеологізованими порівняннями (білий як сніг; жовтий як віск) і фразеологізованими виразами, вираженими дієприслівни- ковими зворотами (сидіти склавши руки; терпіти зціпивши зуби).

Учень:

розпізнає в мовленнєвому потоці фразеологізми;

визначає їхні істотні ознаки;

розрізняє  фразеологізми та слова й вільні словосполучення;

знає аспекти вивчення фразеологізмів;

пояснює  граматичну будову фразеологізмів;

визначає  синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях;

вміє записувати речення (тексти), що містять фразео- логізми з дотриманням орфографічних і  пунктуа- ційних норм.

3

6

Основні групи фразеологізмів 

Класифікація фразеологічних одиниць за семантичною злитістю: фразео- логічні зрощення (бити байдики; піймати облизня), фразеологічні єдності (накивати п’ятами; вивести на чисту воду; море по коліна; міряти воду решетом), фразеологічні сполуки (страх бере; відвести очі, покласти край; берегти як зіницю ока). Прислів’я, приказки (Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти. Вік звікувати – не пальцем перекивати. Добре роби – добре й буде!), крилаті вислови (І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. Через терни до зірок), афоризми (Заговори, щоб я тебе побачив; Один за всіх, всі за одного), фразеологічні каламбури (розводити кислиці; далеко куцому до зайця).

Учень:

знає  класифікацію фразео логічних одиниць;

розрізняє фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполуки;

пояснює їхні значення;

витлумачує значення при- слів’їв та приказок, крила тих висловів;

знає, які вислови називаються фразеоло гічними каламбурами.

4

2

Фразеологічні словники й довідники

З історії фіксації та вивчення української фразеології. Види фразеологічних словників за призначенням (реєстраційні, переклад ні, тлумачні) та способом подання мовного матеріалу (алфавітні, гніздові, комбіновані). Найбільш відомі  фразеологічні словники та довідники.

Міжпредметні зв’язки.  Використання фразеологізмів в худож ніх творах (література), найперші фра зеологічні  дослідження українських письменників та лінгвістів (фольклор).

Учень:

знає найбільш відомі фразеологічні словники та досвідники;

розуміє  структуру фразеоло гічних словників різних видів;

вміє з»ясовувати лексичне значення та походження фразеологізмів за фразеоло гічним словником або довідником;

вміє добирати фразеологічні відповідники з інших мов за допомогою перекладного фразеологічного словника.

4

2

Фразеологічні словники й довідники

З історії фіксації та вивчення української фразеології. Види фразеологічних словників за призначенням (реєстраційні, переклад ні, тлумачні) та способом подання мовного матеріалу (алфавітні, гніздові, комбіновані). Найбільш відомі  фразеологічні словники та довідники.

Міжпредметні зв’язки.  Використання фразеологізмів в худож ніх творах (література), найперші фра зеологічні  дослідження українських письменників та лінгвістів (фольклор).

Учень:

знає найбільш відомі фразеологічні словники та довідники;

розуміє  структуру фразеоло гічних словників різних видів;

вміє з»ясовувати лексичне значення та походження фразеологізмів за фразеоло гічним словником або довідником;

вміє добирати фразеологічні відповідники з інших мов за допомогою перекладного фразеологічного словника.

5

10

Джерела української фразеології

Зв’язок фразеології з народним життям. Фразеологізми біблійного походження (адамові діти; вавилонське стовпотворіння; десять заповідей; нести свій хрест; терновий вінець). Фразеологізми з античних джерел (лавровий вінок; дев’ять муз; ахіллесова п’ята; аріаднина нитка; в здоровому тілі здоровий дух; пізнай себе). Крилаті вислови літературного походження (красен Дніпро ясної погоди; садок вишневий коло хати; Монтеккі та Капулетті; змагатися з вітряками; капітан Немо). Зміни у фразеологічному фонді мови: новоутворені (оонівський спостерігач; новий українець) та застарілі фразеологізми (сидіти на санях; приломити списа; нічтоже сумняшеся; притча во язицех; від аза до іжиці; ханьки м’яти). Фразеологічні історизми (зникнути, яко обри; справляти колодія.).

Відомості з пунктуації. Розділові знаки при цитатах.

Відомості з орфографії. Велика літера у власних назвах (віща Кассандра; стовпи Геракла: загибель Помпеї) та власних назвах, що перейшли в загальні (Завжди були тартюфи, молчаліни і просто митрофанушки. (Є.Сверстюк.). Велика і мала літери у присвійних і відносних прикметниках (пенелопина вірність; сізіфів труд; мідасів суд; дамоклів меч; бальзаківський вік; рафаелівська мадонна).

Міжпредметні зв’язки Відображення у фразеологізмах реалій народного побуту, обрядів і традицій, уявлень народу про життя (фольклор, історія). Біблійні образи й мотиви, персонажі античної міфології, персоналії античної історії та культури в українській фразеології (література, історія). Найбільш відомі біблійні й античні мотиви та сюжети (образотворче мистецтво).

Учень:

розуміє зв’язок фразеології з народним життям;

знає найбільш поширені фразеологізми біблійного походження, фразеологізми з античних джерел, крилаті вислови літературного походження; фразеологізми, що походять з історії;

витлумачує їхнє лексичне значення;

пояснює  їхнє походження;

використовує  у власному усному й писемному мовленні;

оцінює  випадки вдалого і невдалого їх використання у чужому і власному мовленні;

вміє записати речення (текст), що містить фразеологізми з дотриман ням орфоепічних і пункту аційних норм.

6

5

Системність фразеологізмів

Багатозначність і омонімія фразеологізмів (роззявити рота – здивуватися і роззявити рота – вступити у сварку). Багатство української фразеології. Фразеологічні синоніми. Відмінність між фразеологічними синонімами (мало каші з’їв – мало квасу випив; дерти носа – дути губи; зводити кінці з кінцями – перебиватися з хліба на воду – перебиватися з копійки на копійку) та фразеологічними варіантами (як (мов, немов, наче, ніби) у Бога за пазухою (дверима); плутатися (вертітися) під ногами; поставити на [рівні] ноги). Антонімія фразеологічних зворотів (не заманити калачем – не викурити й ладаном; мозолити руки – справляти  сім  неділь  на тиждень).

Міжпредметні зв’язки Фразеологія як виразна ознака авторського стилю (література).

Учень:

розуміє відмінність між фразеологічними синонімами і фразеологічними варіантами;

розкриває лексичні значення багатозначних фразеологізмів;

вирізняє в реченнях (текстах) фразеологічні омоніми й витлумачує їхнього значення;

добирає за допомогою відповідних фразеологічних слоників фразеологічні синоніми та фразеологічні антоніми;

вміє  використовувати їх в усному й писемному мовленні;

оцінює  випадки вдалого і невдалого їх використання у чужому і власному мовленні;

розуміє  роль уживання фразеології у формуванні авторського стилю письмен ника.

7

6

Уживання фразеологізмів у мовленні  Образність фразеологізмів. Стилістична диференціація фразеоло гічних одиниць. Типові помилки у вживанні фразеологізмів. Фразеоло гічні відповідники у різних мовах. Переклад текстів з фразеологізмами. Авторська зміна фразеологізмів.

Відомості з пунктуації.  Розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Міжпредметні зв’язки Фразеологія як засіб образності мовлення (література).

Учень:

розуміє  фразеологічну диференціацію фразеологізмів;

помічає і виправляє  власні й чужі помилки у вживанні фразеологізмів;

вміє  перекладати тексти (речення), що містять фразеологізми, за допоїмо гою словника добираючи фразеологічні відповідники з іншої мови;

вміє розпізнавати відомі фразеологізми, інтерпретовані письменниками, відновлювати їхню форму, витлумачувати значення;

знає роль і значення фразеологізмів у мовленні.