7 класу для учнів-екстернів
1. Пояснювальна записка
2. Програма
3. Критерії оцінювання знань учнів
4. Зразки завдань для проходження річного оцінювання
Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).
Програма забезпечує перехід від предметоцентризму до дитиноцентризму, щоб теза «навчати учня, а не викладати предмет» стала дієвою, а не залишалася гаслом. На підставі компетентнісного підходу, знання мають бути не багажем «про всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя. Сьогодні неможливо навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи. Кожен навчальний предмет, і біологію зокрема, розглядаємо як засіб розвитку особистості учня.
Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення та поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Основне завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає в наданні змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета, що вивчається, у ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто також ураховувати те, що для успішної реальної діяльності сьогодні недостатньо знань і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести самостійний чи спільний пошук способів її розв’язання, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків.
Біологія разом з іншими предметами робить свій внесок у формування ключових компетентностей.
Такі ключові компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами всіх навчальних предметів і є метапредметними.
У навчальних програмах з усіх предметів виокремлено такі наскрізні змістові лінії:
«Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізні змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання учнів. Наскрізні змістові лінії спільні для всіх навчальних предметів, є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.
Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення. У рубриці програми «Зміст навчального матеріалу» виокремлено питання, що вивчаються в біології й належать до наскрізних змістових ліній.
Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Учнів 7 класів орієнтують на:
• формування розуміння про взаємозв’язки компонентів екосистеми; вплив людини та її діяльності на екосистеми; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення охорони тваринного світу, природоохоронних територій; значення Червоної книги України.
Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню діяльного члена громади й суспільства, який розуміє принципи та механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.
Учнів 7 класів орієнтують на:
• вивчення тваринного світу України з позиції збереження природних багатств; різноманітність тварин свого краю; на формування громадянської позиції щодо збереження природи місцевості, у якій навчається учень, через спеціальні акції.
Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров’я і безпека» прагнуть сформувати учня як духовно, емоційно, соціально та фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя й формувати безпечне життєве середовище. Учнів 7 класів орієнтують на:
• вивчення біологічних особливостей паразитарних безхребетних для попередження зараження ними.
Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Учнів 7 класів орієнтують на:
• формування вмінь розв’язувати елементарні екологічні проблеми; вміти розрахувати чисельність популяцій у місцевій екосистемі, їх взаємозв’язки з іншими популяціями.
Складниками змісту шкільного предмета «Біологія» є: реальні об’єкти і процеси живої природи; теоретичні знання про них; загальнонавчальні і спеціальні вміння, способи діяльності.
Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи зафіксований у навчальних темах програми. Учні мають їх спостерігати й відкривати для себе, включаючись у діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв’язків. У результаті навчання школярі здобувають емпіричні знання, які збагачуються теоретичними знаннями про ці об’єкти та процеси природи.
Зміст навчального матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, доповнювати й поглиблювати зміст, виділяти час для осмислення учнями навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт, систематизації й узагальнення знань, самостійної й творчої пізнавальної діяльності, самоконтролю знань і умінь. Учитель має можливість конструювати вступні й узагальнюючі уроки, здійснювати тематичне та підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів.
Провідними змістовими елементами навчального предмета є біологічні ідеї й теоретичні узагальнення, що становлять важливу компоненту загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв’язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок живих систем і неживої природи, зв’язок людини і природи. Структурування навчального матеріалу навколо цих біологічних ідей утворює стрижень навчального предмета, що сприяє об’єднанню окремих знань у систему, забезпечує їх інтеграцію і тим самим полегшує розуміння учнями навчального матеріалу, знімає необхідність запам’ятовування великого обсягу знань, сприяє розвитку теоретичного мислення.
У конструюванні змісту біологічної освіти використані системно-структурний і функціональний підходи. Це дає можливість більше уваги приділити вивченню процесів життєдіяльності організмів, скоротивши морфологічні й анатомічні відомості про них. Разом з тим, застосування функціонального підходу забезпечує формування уявлення про організм як цілісну систему, орієнтує учнів на здоровий спосіб життя.
В основній школі вивчення біології спрямоване на формування компетентностей:
ключових і предметної: необхідних знань, умінь, цінностей та здатності застосовувати їх у процесі пізнання й у практичній діяльності. Результат біологічної освіти в основній школі Випускник / випускниця основної школи:
• усвідомлює цілісність природи та взаємозв’язок її об’єктів і явищ;
• піклується про своє здоров’я та здоров’я інших людей;
• пояснює явища живої природи, використовуючи наукове мислення;
• самостійно чи в групі досліджує живу природу, планує і проводить спостереження та експеримент, виявляючи допитливість;
• аналізує й визначає проблеми довкілля, оцінює значення біології для сталого розвитку, відповідально діє в природі, ухвалюючи обґрунтовані рішення;
• добирає біологічну інформацію з надійних джерел, оцінює її достовірність, критично аналізує та застосовує в життєвих ситуаціях, зокрема і в навчанні;
• дотримується морально-етичних і правових норм, правил екологічної поведінки в довкіллі, уміє надавати допомогу собі й тим, хто її потребує;
• виявляє емоційно-ціннісне ставлення до довкілля, відчуває красу природи та радість її пізнання, отримує задоволення від інтелектуальної діяльності.
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Зміст навчання |
||
|
Вступ (орієнтовно 4 години) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
розпізнає: - клітини, тканини, органи, системи органів тварин; описує: - будову тіла тварин, використовуючи опудала, муляжі, вологі препарати, колекції; характеризує: - типи живлення: автотрофний та гетеротрофний; порівнює: - клітини тварин, рослин, грибів |
оперує термінами: - тварини, автотрофний організм, гетеротрофний організм |
Основні відмінності тварин від рослин та грибів. Особливості живлення тварин. Будова тварин: клітини, тканини, органи та системи органів.
Демонстрування: опудал, вологих препаратів, колекцій зображень (у тому числі електронних) тварин. |
Підприємливість і фінансова грамотність (орієнтує на практичне використання тварин у фермерському господарстві, розвиток лідерських ініціатив) |
|
називає: - середовища існування тварин; - прояви життєдіяльності тварин; - ознаки тваринної клітини; - тканини тварин, органи, системи органів та їхні функції; пояснює: - відмінності тварин від рослин та грибів |
|||
|
Ставлення |
|||
|
висловлює судження: - щодо значення знань про тварин у природі та житті людини |
|||
|
Тема 1. Різноманітність тварин (орієнтовно 26 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
розпізнає: - тварин на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин); характеризує: - пристосування тварин до життя у воді; - пристосування тварин до життя на суходолі; - пристосування тварин до життя у ґрунті; - пристосування тварин до польоту; |
оперує термінами: - вид, безхребетні, хордові |
[розглядаються особливості будови, способу життя, різноманітність, роль у природі та значення в житті людини тварин зазначених груп]. Способи класифікації тварин (за середовищем існування, способом пересування, способом життя тощо). Кишковопорожнинні. Кільчасті черви. Членистоногі: Ракоподібні, Павукоподібні, Комахи. Молюски. Паразитичні безхребетні тварини. Риби. Амфібії. Рептилії. Птахи. Ссавці. |
Здоров’я і безпека (орієнтує на формування у школярів ціннісного ставлення до власного здоров’я)
Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності та |
|
називає: - середовища існування та способи життя тварин; - особливості зовнішньої будови, які відрізняють тварин зазначених груп серед інших організмів; - рідкісні види тварин України та свого краю; наводить приклади: - тварин зазначених груп; |
|||
|
- пристосування тварин до паразитичного способу життя (на прикладі паразитичних червів та членистоногих); установлює зв’язок - між будовою тварин і способом життя; вдосконалює уміння - роботи з натуральними об’єктами та лабораторним обладнанням; дотримується правил - особистої гігієни для попередження зараження паразитичними безхребетними тваринами |
- видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості; - видів тварин, що є паразитами людини та переносниками збудників хвороб |
Демонстрування мікропрепаратів, вологих препаратів, колекцій, опудал, зображень (у тому числі електронних) тварин Лабораторні дослідження: зовнішньої будови та руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника); будови черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків. Практичні роботи: 1. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя в комах. 2. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у представників різних екологічних груп птахів. 3. Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування. Міні-проект(тематика за вибором учителя)
|
відповідальності за збереження тварин)
|
|
Ставлення |
|||
|
висловлює судження: - щодо різноманітності тварин, їх ролі у природі та значення в житті людини; - щодо значення знань про біологічні особливості паразитичних безхребетних тварин для попередження зараження ними; виявляє: - ціннісне ставлення до тварин та власного здоров’я; робить висновок: - особливості будови організму тварин є результатом пристосування до характерного для них способу життя |
|||
|
Тема 2. Процеси життєдіяльності тварин (орієнтовно 16 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
розрізняє (на зображеннях): - системи органів тварин; - типи симетрії тіла тварин; - типи кровоносної системи; - типи розвитку тварин; характеризує: - різноманітність травних систем |
оперує термінами: - живлення, дихання, транспорт речовин, виділення, рух, подразливість, розмноження, ріст, розвиток |
Живлення і травлення. Особливості обміну речовин гетеротрофного організму. Різноманітність травних систем. Дихання та газообмін у тварин. Органи дихання, їх різноманітність. Значення процесів дихання. |
|
|
називає: - процеси життєдіяльності тварин: |
|||
|
тварин; - транспорт речовин у тварин різних груп; - радіальну та двобічну симетрії тіла; - способи пересування тварин; - різноманітність покривів тіла тварин; - особливості нервової системи та органів чуття в різних груп тварин; - форми розмноження, запліднення тварин; - прямий та непрямий розвиток; порівнює: - органи та системи органів в різних груп тварин; - прояви життєдіяльності у різних груп тварин (живлення, травлення, дихання, виділення); дотримується правил: - роботи з натуральними об’єктами та лабораторним обладнанням; вдосконалює уміння: - порівнювати, робити висновки |
живлення, дихання й газообмін, транспорт речовин, виділення, рух, подразливість, розмноження, ріст і розвиток; - органи травлення, дихання (газообміну), кровообігу, виділення; - основні функції крові та типи кровоносних систем; - види скелета; - типи симетрії тіла; - органи чуття; - форми розмноження; - статеві клітини; - типи розвитку; пояснює: - значення живлення, дихання, газообміну, транспорту речовин, виділення, розмноження, покривів тіла, нервової системи та органів чуття для організму
|
Транспорт речовин у тварин. Незамкнена та замкнена кровоносні системи. Кров, її основні функції. Виділення, його значення для організму. Органи виділення тварин. Опора і рух. Види скелета. Значення опорно-рухової системи. Два типи симетрії як відображення способу життя. Способи пересування тварин. Покриви тіла тварин, їх різноманітність та функції. Органи чуття, їх значення. Нервова система, її значення, розвиток у різних тварин. Розмноження та його значення. Форми розмноження тварин. Статеві клітини та запліднення. Розвиток тварин (з перетворенням та без перетворення). Періоди та тривалість життя тварин. Лабораторні дослідження: особливостей покривів тіла тварин; визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб). Практичні роботи:
4. Порівняння будови кровоносної системи хребетних тварин 5. Порівняння будови скелетів хребетних тварин. 6. Порівняння будови головного мозку хребетних тварин (на муляжах/моделях). Міні-проект(тематика за вибором учителя) |
|
|
Ставлення |
|||
|
робить висновок: - ускладнення будови організму тварин пов’язане з удосконаленням і розширенням функцій; обґрунтовує: взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями |
|||
|
Тема 3. Поведінка тварин (орієнтовно 10 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
розпізнає (за описом та відеоматеріалами): - форми поведінки тварин; - типи угруповань тварин; характеризує: - біологічне значення вродженої та набутої поведінки; - форми поведінки; спостерігає та описує: - поведінку тварин; планує хід дослідження, прогнозує очікувані результати та фіксує їх |
оперує термінами: - інстинкт, научіння, поведінка тварин, міграція |
Поведінка тварин, методи її вивчення. Вроджена і набута поведінка. Способи орієнтування тварин. Хомінг. Міграції тварин. Форми поведінки тварин: дослідницька, харчова, захисна, гігієнічна, репродуктивна (пошук партнерів, батьківська поведінка та турбота про потомство), територіальна, соціальна. Типи угруповань тварин за К. Лоренцем. Ієрархія у групі. Комунікація тварин. Використання тваринами знарядь праці. Елементарна розумова діяльність. Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення.
Лабораторні дослідження: спостереження за поведінкою тварин (вид визначається вчителем). Практичні роботи: 8. Визначення форм поведінки (або типів угруповань) тварин (за відеоматеріалами або описом). Міні-проект(тематика за вибором учителя) |
Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності та ціннісного ставлення до тварин) |
|
називає: - методи вивчення поведінки тварин; - форми поведінки тварин; - угруповання тварин; наводить приклади: - міграцій тварин; - способів орієнтування тварин; - використання тваринами знарядь праці; пояснює: - зміни поведінки тварин з віком; - циклічні зміни поведінки |
|||
|
Ставлення |
|||
|
робить висновок про: - пристосувальне значення поведінки в житті тварин; виявляє: - ціннісне ставлення до тварин |
|||
|
Тема 4. Організми і середовище існування (орієнтовно 6 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
описує: - передачу енергії в екосистемі; характеризує: - взаємодію організмів між собою та середовищем життя; визначає: |
оперує термінами: - екосистема, рослиноїдні тварини, хижі тварини, паразити, ланцюги живлення, охорона природи, Червона книга України |
Поняття про екосистему та чинники середовища. Ланцюги живлення. Кругообіг речовин і потік енергії в екосистемі. Співіснування організмів в угрупованнях. Вплив людини та її |
Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності, відповідальності |
|
називає: |
|||
|
- роль організмів як компонентів екосистеми |
- чинники середовища існування; - заповідники й заповідні території України; наводить приклади: - пристосування тварин до впливу різних чинників середовища (температури, освітленості, вологи); - форм співіснування організмів в угрупованнях; - впливу людини на екосистеми |
діяльності на екосистеми. Екологічна етика. Природоохоронні території. Червона книга України.
Міні-проект (тематика за вибором учителя)
|
за збереження організмів й етичне ставлення до природи та її охорони) Громадянська відповідальність (орієнтує на формування відповідального члена суспільства, який усвідомлює необхідність збереження природоохоронних об’єктів держави) |
|
Ставлення |
|||
|
висловлює судження: - щодо взаємозв’язку між організмами в екосистемі; усвідомлює значення: - етичного ставлення до природи та її охорони; виявляє: - ціннісне ставлення до живої природи; оцінює: - стан заповідних територій України та свого краю
|
|||
|
Узагальнення (орієнтовно 2 год) |
|||
|
Діяльність (уміння) |
Знання |
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
|
порівнює: - будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів (рослин, тварин, грибів, бактерій) |
називає: - ознаки основних груп організмів (рослин, тварин, грибів, бактерій); - представників основних груп організмів на малюнках, фотографіях та за описом |
Подібність у будові та проявах життєдіяльності рослин, бактерій, грибів, тварин — свідчення єдності живої природи |
Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності та відповідальності за збереження живої природи) |
|
Ставлення |
|||
|
робить висновок: - про єдність живої природи |
|||
|
Екскурсії. Різноманітність тварин свого краю. Пристосованість рослин і тварин до сумісного життя в природному угрупованні |
|||
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти |
|
2 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) називає окремі ознаки біологічних об'єктів; наводить елементарні приклади біологічних об'єктів |
|
|
3 |
Учень (учениця) відтворює окремі факти; за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді (наприклад так або ні); допускає суттєві біологічні помилки |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих біологічних понять, неповну характеристику загальних ознак біологічних об’єктів, допускаючи несуттєві біологічні помилки |
|
5 |
Учень (учениця) відповідаючи на запитання вчителя відтворює основний зміст навчального матеріалу; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів, дає визначення окремих біологічних понять, описує біологічні обєкти за планом, допускаючи несуттєві біологічні помилки; проводить та описує спостереження; за допомогою вчителя виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати; за допомогою вчителя розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі |
|
|
6 |
Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, відповідає на окремі запитання; частково пояснює відповідь прикладами, що наведені у підручнику; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів за планом з незначними неточностями; за зразком розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) самостійно відтворює основну частину навчального матеріалу, використовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять, характеризує основні положення біологічної науки, допускаючи у відповідях неточності; за визначеними ознаками порівнює біологічні об‘єкти та явища; виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати; з допомогою вчителя формулює висновки, розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі звертаючись за консультацією до вчителя |
|
8 |
Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; пояснює причинно-наслідкові зв’язки; застосовує отримані знання у стандартних ситуаціях; виправляє допущені помилки; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом |
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
|
9 |
Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; аналізує інформацію, за допомогою вчителя встановлює причинно- наслідкові зв’язки; дає порівняльну характеристику біологічним об’єктам явищам і процесам живої природи; розв’язує стандартні пізнавальні завдання; самостійно розв’язує типові біологічні вправи і задачі; використовує знання у стандартних ситуаціях; виправляє помилки; уміє працювати зі схемами, графіками, малюнками, таблицями, атласами-визначниками, натуральними біологічними об’єктами та їх моделями; виконує прості біологічні дослідження та пояснює їх результати; виявляє емоційно-ціннісне ставлення до живої природи |
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; розкриває суть біологічних явищ, процесів, пояснює відповіді прикладами; дає порівняльну характеристику біологічним об’єктам і явищам з визначенням подібності й відмінності; аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв’язки; використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі у межах програми; виявляє ставлення й готовність реагувати відповідно до засвоєних ціннісних орієнтацій |
|
11 |
Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з біології у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, пояснює прикладами, що ґрунтуються на власних спостереженнях; дає порівняльну характеристику біологічним явищам з поясненням причин подібностей й відмінностей; встановлює і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; оцінює біологічні явища, закони; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі; визначає можливості практичного застосування результатів дослідження; виявляє переконання і активно проявляє ціннісні орієнтації, здійснюючи вибір завдань і рішень |
|
|
12 |
Учень (учениця) виявляє системні знання з біології, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; використовує знання з інших предметів для виконання ускладнених завдань; знаходить та використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання, приймати рішення, аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення, вільно розв’язує біологічні вправи і задачі різного рівня складності відповідно до навчальної програми; бере участь у дискусіях, вирішенні проблемних питань |
7-й клас
І рівень
Завдання з однією правильною відповіддю ( по 0,5 бала за завдання, всього 3 бала)
1. Травний канал яких тварин має найпримітивнішу організацію?
а) риб; б) плоских червів; в) членистоногих; г) кільчастих червів
2. У яких з перелічених систематичних груп тварин орган слуху складається з трьох відділів?
а) ссавці; б) птахи; в)рептилії; г) риби.
3. Який метод використовують для дослідження міграції птахів?
а) радіонавушники; б) мітка на пір´ї; в) мічення кільцями; г) мітки з радіоактивними речовинами.
4. Які сигнали відіграють головну роль у спілкуванні багатьох ссавців, особливо хижаків?
а) ехолокація; б) візуальні; в) хімічні; г) звукові.
5. Який з екологічних чинників є антропогенним?
а) сила вітру; б) паразитизм; в) вирубування лісів; г) припливи та відпливи.
6. Як називається природоохоронна територія, на якій розташований рідкісний об’єкт живої та неживої природи?
а) пам´ятка природи; б) заказник; в) заповідник; г) національний природний парк. ІІ рівень
Завдання на встановлення відповідності ( по 1 балу за завдання, всього 3 бали)
7. Установіть відповідність між
характеристиками кровоносної системи та представниками хребетних тварин, яким вони відповідають:
|
1.
|
Холоднокровні, 3-камерне серце з неповною перегородкою |
А |
Камбала |
|
|
2. |
Холоднокровні, 3-камерне серце без перегородки |
Б |
Черепаха |
|
|
3. |
Теплокровні, 4-камерне серце |
В |
Саламандра |
|
|
4. |
Холоднокровні, 2-камерне серце |
Г |
Землерийки |
|
8. Установіть відповідність між складовими вродженої та набутої поведінки і прикладами, що їх ілюструють:
|
1. |
Умовний рефлекс |
А |
Пташеня солов´я запам’ятовує пісню батька |
|
|
2. |
Научіння |
Б |
Домашня собака підставляє шию, якщо їй показують повідець |
|
|
3. |
Інстинкт |
В |
Кішка примружує очі від яскравого світла |
|
|
4. |
Безумовний рефлекс |
Г |
Павук плете павутину |
|
9. Установіть відповідність між організмами та харчовими рівнями, які вони займають:
|
1. |
Трав´яниста рослина |
А |
Редуцент |
|
|
2. |
Вовк |
Б |
Консумент 1-го порядку |
|
|
3. |
Бактерія гниття |
В |
Консумент 2-го порядку |
|
|
4. |
Корова |
Г |
Продуцент |
|
ІІІ рівень
Дайте повну відповідь ( 1,5 бала за завдання, всього 3 бала).
10. Назвіть особливості будови скелета хребетних тварин, пов’язані з пристосуванням до водного середовища
11. Поясніть, яке значення має дослідницька поведінка в житті тварин.
IV рівень
Дайте повну відповідь (1,5 бала за завдання, всього 3 бала)
11. Які заходи передбачають для охорони грунтів?
12. Що таке заповідник? Наведіть декілька прикладів заповідників України. Чому ці території потребують охорони?