Чи могла Гетьманщина уникнути «Руїни», якби Тиміш Хмельницький залишився живим?

Виконуючи цей проєкт, школярі зможуть попрактикуватися у реконструюванні історичного матеріалу, формулюватимуть припущення та перевірятимуть їх вірогідність на основі різних джерел і фактів. Так діти зможуть краще зрозуміти прогностичну цінність історії як науки про минуле.

• Теоретичні: учні зможуть розглянути Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу, що не мала міжнародного юридичного визнання; знатимуть дати укладення Гадяцької угоди, Корсунського договору і «Вічного миру», проведення «Чорної ради» під Ніжином; закріплять значення понять «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко»; будуть визначати причини і наслідки доби «Руїни»; ознайомляться з історичними портретами Тимоша Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького, Петра Дорошенка, Дем’яна Многогрішного та Івана Самойловича.
• Практичні: зможуть розповідати про перебіг Національно-визвольної війни та доби «Руїни»; будуть аналізувати відносини Війська Запорозького (Гетьманщини) з державами-сусідами; обґрунтовуватимуть власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького та його наступників; отримають досвід формулювання історичних гіпотез, а також їх критики та аргументації; розвиватимуть вміння працювати з різними видами інформації та історичних джерел.
• Пізнавальні: сформують уявлення про соборність українських земель як невід’ємну складову існування незалежної  України; дізнаються про суспільно-політичну та прогностичну функції історії; визначать місце особистості в історії; сформують переконання про важливість вивчення історії для життя людини.

• Історія України (8 клас): Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Зовнішня політика: у пошуку союзників. Початок Руїни. Розкол Гетьманської держави. Андрусівське перемир’я. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.
• Всесвітня історія (8 клас): Річ Посполита: шляхетська демократія. Економічний занепад та політична криза у Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.). Московське царство. Правління династії Романових. Експансія Османської імперії. Народи Південно-Східної Європи під владою турків-османів.
• Українська література (8 клас): Українські історичні пісні. Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту: «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою.

Укажіть, які ролі та функції буде виконувати кожен член вашої команди.

• Знайдіть якомога більше корисної інформації з теми.
• Намагайтеся використовувати не лише праці істориків чи матеріали підручників, а й залучайте історичні джерела (вони є у вільному доступі).

Які наукові праці та історичні джерела ви будете використовувати у своєму дослідженні? Укажіть їх назви.

Поцікавтеся в інтернеті, чи вже були спроби порівняти діяльність гетьманів доби «Руїни»? Кого прийнято вважати позитивними діячами, а кого називають негативними? Чому?

• Укажіть, чи вистачить вам зібраної інформації для виконання поставлених завдань?
• Детально розподіліть обов’язки. Укажіть, хто саме буде досліджувати життя та історичне значення кожного з гетьманів.

Про яких гетьманів доби «Руїни» ви чули раніше, а про яких – ні?

Чи збираєтеся ви використовувати додаткові джерела інформації? Якщо так, то укажіть їх назви.

Укажіть, історичний портрет якого гетьмана ви будете описувати. Чи чули ви про нього раніше?

Підготуйте невеликий (до 2 сторінок) історичний портрет діяча. У ньому потрібно розкрити такі аспекти:

• походження діяча (де народився, хто батьки, яка освіта);
• кар’єрний шлях (які посади займав, кому служив, чим відзначився);
• стосунки з Богданом Хмельницьким (чи були знайомі, можлива участь у Національно-визвольній війні);
• здобуття булави (яким чином гетьман прийшов до влади, його противники та прибічники на момент здобуття посади);
• соціальна опора гетьмана (на кого спирався у своїй діяльності: старшину, чернь, козаків, селян, усе населення тощо);
• зовнішньополітична орієнтація гетьмана (які держави вважав за союзників/сюзеренів та чому, які успіхи та наслідики відносин із ними) та стосунки з правителями сусідніх держав;
• підписання договорів чи угод діячем;
• яким чином втратив булаву та які наслідки це мало для Гетьманщини.

Визначте головні успіхи та невдачі кожного гетьмана. Вони можуть стосуватися дипломатії, військової справи, реформ, державної, соціальної чи економічної політики тощо. Оцініть, чого було більше у гетьмана: успіхів чи невдач?

Дізнайтеся, що про цього гетьмана говорили за кордоном (якщо знайдете потрібні джерела інформації).

Визначте, чи зробив цей гетьман щось для того, щоб зупинити «Руїну». Чи досягнув він успіху в цьому?

Дайте власну суб’єктивну оцінку діяльності кожного гетьмана. Що він робив правильно, а яких помилок припустився?

Проведіть спільне обговорення та визначте, якому гетьману було під силу зупинити «Руїну».

Проаналізуйте загальну суспільно-політичну ситуацію тих часів та укажіть, чи зміг би Тиміш Хмельницький унеможливити настання «Руїни»?

Сформулюйте висновки та підготуйтеся до презентації своєї роботи.

• Презентуйте ваш проєкт. Участь у презентації мають брати всі учасники роботи (кожен учень може коротко розповісти про гетьмана, якого він досліджував). Керівник проєкту має озвучити загальні висновки. 
• Відповідайте на запитання аудиторії.
• Запитайте слухачів, чи знають вони народні пісні, які пов’язані з добою «Руїни» та Національно-визвольною війною.

Чи сподобалося вам виконувати цей проєкт? Що нового ви дізналися?

Оцініть свої старання. Що вдалося зробити добре, а що потребує доопрацювання?

Керівник проєкту має оцінити роботу кожного з учасників групи.