Психологічна стійкість - шлях до відбудови освіти

Виступ  психолога на педраді

"Психологічна стійкість — шлях до відбудови освіти школи"

Психологічна стійкість є надзвичайно актуальною в умовах постійних викликів, з якими стикаються освітні заклади. Психологічна стійкість дозволяє педагогу, учням і всій шкільній спільноті адаптуватися до змін, долати стрес та непередбачуваність, відновлюючи навчальний процес і зберігаючи якість освіти.

1. Що таке психологічна стійкість?

Психологічна стійкість — це здатність особистості адаптуватися до стресових ситуацій, долати труднощі, зберігаючи своє емоційне і психічне здоров'я. Це не означає, що людина не переживає стрес, але вона може успішно справлятися з ним, не дозволяючи йому впливати на її здатність діяти, навчатися та розвиватися.

У дітей і підлітків психологічна стійкість формується в процесі їхнього розвитку та взаємодії з оточенням, а також залежить від того, як вони справляються з навчальними труднощами, конфліктами, соціальними взаєминами тощо.

2. Психологічна стійкість та навчальний процес

Школа — це не лише місце для здобуття знань, а й середовище, в якому учні повинні не тільки вчитися, а й розвивати свою емоційну стійкість. Це надзвичайно важливо, тому що сучасний навчальний процес нерідко передбачає значні навантаження: високі вимоги до успішності, конкуренція серед однолітків, стреси через оцінки, а також адаптація до нових форм навчання.

Як психологічна стійкість впливає на навчання?

1. Покращує здатність до концентрації та самоконтролю.
   Учні, які мають високу психологічну стійкість, здатні краще справлятися з відволіканнями, зберігаючи увагу на завданнях, навіть коли стикаються з труднощами.
2. Допомагає в подоланні стресу та тривоги.
   Іспити, контрольні, тести — це все стресогенні ситуації для школярів. Психологічна стійкість дозволяє їм менше переживати через ці моменти і зберігати спокій, що позитивно позначається на результатах.
3. Підвищує мотивацію до навчання.
   Учні, які вміють долати труднощі, з більшою ймовірністю зберігають позитивний настрій до навчання, навіть коли виникають складнощі.
4. Розвиває адаптивність.
   Сучасний освітній процес постійно змінюється, і учні, які мають розвинену психологічну стійкість, легше адаптуються до нових умов: дистанційне навчання, зміна предметів, перехід до старших класів.

3. Як розвивати психологічну стійкість у дітей?

1. Підтримка з боку дорослих.
   Одним із найважливіших факторів формування психологічної стійкості є емоційна підтримка з боку батьків і вчителів. Якщо дитина відчуває, що її розуміють і підтримують, це значно підвищує її здатність справлятися з труднощами.
2. Навчання ефективним стратегіям управління стресом.
   Ми можемо навчити дітей простим технікам для зниження рівня тривоги: дихальні вправи, позитивне самонастроювання, створення планів для вирішення проблем.
3. Формування здорових звичок і режиму.
   Правильний режим дня, збалансоване харчування, фізична активність — все це сприяє зміцненню психологічного стану учнів і допомагає їм зберігати стійкість до стресів.
4. Розвиток позитивного мислення.
   Діти повинні навчитися бачити можливості, а не тільки перешкоди. Важливо, щоб вони розуміли, що помилки — це частина навчання, і їх можна використовувати для розвитку.
5. Робота в групах та підтримка соціальних зв'язків.
   Соціальна підтримка однолітків є важливим чинником у формуванні стійкості. Під час групової роботи діти навчаються взаємодіяти, допомагати одне одному та долати труднощі разом.
6. 3. Як розвивати психологічну стійкість у дітей?

4.  Як розвивати психологічну стійкість у педагогів??

Робота психолога з формування психологічної стійкості педагогів є важливою складовою підтримки професійного здоров'я вчителів. Психологічна стійкість допомагає педагогам ефективно справлятися з професійними стресами, емоційними навантаженнями та викликами, що виникають у процесі навчання та виховання дітей. Ось кілька основних напрямків роботи психолога для розвитку цієї якості у педагогів:

1.     Діагностика рівня стійкості та виявлення проблем
2.     Робота з емоційним вигоранням

Педагоги часто піддаються ризику емоційного вигорання через надмірний стрес, тривогу та постійну відповідальність за учнів. Психолог може запропонувати такі стратегії:

• Психологічні тренінги та групові заняття, де вчителі можуть ділитися своїми переживаннями і отримувати підтримку.
• Техніки релаксації та медитації для зниження рівня стресу (наприклад, глибоке дихання, прогресивна м'язова релаксація).
• Профілактика емоційного вигорання через відпочинок, зміни у професійних обов'язках, перерви між заняттями.

     3) Психологічні тренінги та заняття для розвитку стійкості

Це спеціально організовані тренінги, на яких педагоги можуть навчитися керувати своїми емоціями, розвивати позитивне ставлення до стресових ситуацій і ставати більш адаптованими до змін:

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): вчителі навчаються змінювати негативні установки та переконання, замінюючи їх на більш конструктивні.
• Тренінги на розвиток емоційної інтелігенції: здатність розпізнавати і управляти своїми емоціями, а також емоціями учнів.
• Робота з ресурсами: пошук і зміцнення особистих ресурсів, на яких можна базуватися у важких ситуаціях.

4) Підтримка в адаптації до змін

У професії педагога часто відбуваються зміни: зміна навчальних програм, впровадження нових технологій, зміни в адміністративному управлінні. Психолог може підтримувати вчителів у періоди таких змін, допомагаючи їм адаптуватися:

• Психологічна підтримка в кризових ситуаціях (наприклад, у разі пандемії або інших непередбачених змін).
• Робота з формуванням гнучкості мислення (адаптація до нових умов).
• Мотиваційні програми, які допомагають педагогам залишатися націленими на професійну діяльність.

       5). Підвищення самоусвідомлення та самоприйняття

Психолог може допомогти вчителям підвищити рівень самоусвідомлення, що важливо для розвитку психологічної стійкості:

• Робота з особистісними кордонами (уміння сказати «ні» в умовах великої кількості завдань).
• Пошук внутрішніх ресурсів і сильних сторін.
• Техніки самооцінки та самопідтримки.

      6) Групова підтримка та супервізія

Важливо створювати підтримуючі колективи, де педагоги можуть обмінюватися досвідом та емоціями. Це може бути реалізовано через:

• Групи взаємодопомоги: вчителі можуть ділитися своїми труднощами, радити один одному, обговорювати спільні питання.
• Супервізії: регулярні зустрічі з психологом або досвідченим педагогом, на яких обговорюються випадки з практики, шукаються рішення і способи виходу з складних ситуацій.

      7). Робота з управлінням стресом та профілактикою психосоматичних розладів

Педагоги можуть страждати від стресу, що впливає не тільки на їх емоційне, але й на фізичне здоров'я. Психолог може провести навчання з технік управління стресом, таких як:

• Методи стрес-менеджменту: активний відпочинок, фізичні вправи, баланс між роботою та особистим життям.
• Профілактика психосоматичних розладів через фізичну активність і правильне харчування.

       8). Розвиток мотивації та підтримка професійної самореалізації

Для підвищення психологічної стійкості важливо допомогти педагогам зберігати мотивацію та бажання розвиватися в професії:

• Індивідуальні консультації  для пошуку сенсу в роботі, подолання професійної рутини.
• Підтримка в організації кар'єрного розвитку.

5. Важливість роботи вчителів і психологів

Психологічна стійкість — це не лише особиста характеристика учня, але й результат взаємодії з оточенням. Вчителі та психологи відіграють ключову роль у створенні безпечного та підтримуючого середовища для дітей. Вони можуть:

• Забезпечити емоційну підтримку, надавати дітям інструменти для подолання стресу;
• Допомагати організовувати колективну діяльність, яка сприяє розвитку соціальних навичок і позитивної самооцінки;
• Навчати дітей технікам вирішення проблем та розвитку критичного мислення.

6. Висновок

Психологічна стійкість є одним з важливих аспектів здоров'я та успішності учнів у навчальному процесі. Вона допомагає дітям ефективно справлятися з труднощами, зберігаючи позитивне ставлення до навчання і життєвих викликів. Тому дуже важливо, щоб як батьки, так і вчителі, надавали дітям необхідні інструменти для розвитку цієї важливої якості. Адже психологічно стійка дитина — це не лише успішний учень, а й гармонійно розвинена особистість.

Використані джерела:

1. О. Романчук. Психологічна стійкість в умовах війни: індивідуальний та національний вимір.

2. Зарицька О.М.  Формування психолого-фізіологічної стійкості, профілактика стресів та емоційних перевантажень обдарованих дітей [Електронний ресурс] – 2014. – // http://ped-kopilka.com.ua/blogs/olga-nikolaevna-zarickaja/formirovanie-psihologo-fiziologicheskoi-stoikosti-profilaktika-stresov-i-yemocionalnyh-peregruzok-odarenyh-detei.html

3. Психологічна стійкість як її досягти. https://www.amarantapteka.com.ua/ua/articles/psihologichna-stiykist-yak-dosyagti.html

4. Як встояти супроти урагану: про психологічну стійкість та кроки до її розвитку. https://berezhy-sebe.com/pro-psykholohichnu-stiikist-ta-kroky-do-yii-rozvytku/