Реферат на тему : Видатні українські спортсмени.

Про матеріал
СЕРГІЙ БУБКА - ЛЕГЕНДАРНИЙ СИН УКРАЇНСЬКОГО СПОРТУ КЛОЧКОВА ЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО - ВОЛОДАР «ЗОЛОТОГО М’ЯЧА» 2004 РОКУ
Перегляд файлу

Міністерство і науки України

Департамент науки та освіти

Харківської обласної державної адміністрації

Комунальний заклад

“ Харківська гуманітарно-педагогічна академія “

Харківської обласної ради

Факультет фізичного виховання та мистецтв

 

 

 

 

 

 

Видатні українські спортсмени

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат з історії фізичної культури

 

 

 

 

 

 

 

 

СЕРГІЙ БУБКА  -   ЛЕГЕНДАРНИЙ СИН УКРАЇНСЬКОГО СПОРТУ

 

Бубка Сергій Назарович (1963 р.н.) легкоатлет, багаторазовий чемпіон та рекордсмен світу, Європи, Олімпійських ігор

Народився в селi Кам’яний Брід поблизу Луганська. З десяти років почав займатися легкою атлетикою. Рано обрав своєю спортивною спеціальністю стрибки з жердиною. Навчався в дитячих спортивних школах Луганська і Донецька. Його тренер на все спортивне життя — В.А.Петров рано розпізнав у ньому талант стрибуна. Але перших значних результатів у стрибках з жердиною досяг його старший брат Василь — у 1978 р. він став майстром спорту. Сергій Бубка в 1980 р. також виконав норматив майстра спорту, ставши чемпіоном СРСР серед юнаків. У 1981 р. став срібним призером на чемпіонаті СРСР серед дорослих і був вклю-чений у збірну країни. В Гельсінкі на чемпіонаті світу з легкої атлетики в 1983 р. завоював золоту медаль з результатом 5,70 м, йому надано звання заслуженого майстра спорту. Далі пішов нинішній шквал його переможних виступів і рекордів, — рахунок тільки рекордів світу йшов на десятки. Бубка — шестикратний чемпіон світу. Йому належать фантастичні світові рекорди: 6,14 м на стадіоні та 6,15 м в закритому приміщенні.

  Як видатне спортивне досягнення розцінила світова громадськість стрибок Сергія Бубки 13 липня 1985 р. на паризькому стадіоні, коли він подолав небувалий рубіж — 6 метрів. Авторитетні спортивні фахівці вважали, що стрибок Бубки ознаменував початок «нової ери» в стрибках з жердиною. Журналісти писали ще більш захоплено: «Бубка — на шостому небі», «Бубка летить над Парижем», «Стрибок у XXI сторіччя», «Бубка — надлюдина жердини», «Легкоатлетичний космос підкорено». Париж для Бубки був щасливим: за рік до цього він встановив тут один зі своїх перших світових рекордів — 5,88 м, а в січні 1985 р. виграв Перші Всесвітні ігри в закритому приміщенні.

  Після цього одні змагання змінювали інші: першості світу та Європи, СРСР та України, престижні легкоатлетичні турніри. Сергій Бубка упродовж майже двох десятків років демонструє завидне спортивне довголіття і видатні результати. Його участь у змаганнях — завжди свято для багатотисячних глядачів.

  Любителям спорту запам’яталася драматична дуель двох визначних радянських спортсменів Сергія Бубки і Родіона Гатауліна на Іграх доброї волі в Москві в 1986 р. Її виграв з черговим світовим рекордом 6,01 м Сергій Бубка, причому його стрибок був феноменальним — із запасом над планкою на 20-25 см. Вручаючи йому золоту медаль Ігор доброї волі, президент Міжнародного Олімпійського комітету Хуан Антоніо Самаранч з усмішкою зауважив, що, коли йому трапиться така можливість, він залюбки готовий повторити цю приємну процедуру і на інших Іграх — Олімпійських. Він став пророком — Сергій Бубка виграв і Олімпіаду в Сеулі.

  Особисті досягнення С.Бубки істотно підвищили престиж стрибків з жердиною. Завдяки його блискучим виступам Міжнародній федерації легкої атлетики вдалося збільшити річний бюджет з 50 тис. доларів до декількох сотень мільйонів.

  У січні 1990 р. Сергій Бубка прийняв незвичайне на той час рішення: відмовився від призначеної йому Держкомспортом СРСР стипендії. Він пояснював це так: «Я не збираюся повторювати сумний досвід численних видатних радянських атлетів, що заробляли для держави десятки і сотні тисяч доларів, а самі наприкінці кар’єри залишалися біля розбитого корита. На Заході ніхто не вважає ганебним суміщати спорт і бізнес. І вам пора б уже замість порожньої балаканини про «масовість і майстерність», від якої не додається ані того ані іншого, починати жити за законами цивілізованого світу». Незабаром С.Бубка зареєстрував у Донецьку приватне підприємство «Спортивний клуб Сергія Бубки». Пріоритетним завданням клубу стала орга-нізація супертурніру стрибунів з жердиною. Сергій Бубка вже відтоді плекав свою честолюбну мрію — організувати в Донецьку такий турнір, що з часом перетвориться на змагання світового класу, як знамениті тенісні Уїмблдон або «Тур де Франс».

  Перший турнір, що відбувся в Донецьку 17 березня 1990 р., можна сказати, мав французькі корені. У той час у Греноблі щорічно проводилися під дахом змагання стрибунів з жердиною «Masters de la Perc-he», і Бубка, гарантуючи свою участь у них, запропонував про-

  вести немовби другу частину гренобльського турніру на тиждень пізніше в Донецьку — в тому ж складі і під тією ж назвою: «Майстри жердини». Французи дали згоду, спонсором виступила паризька фірма «Eurosport Communication». Цей турнір вдався на славу, а сам Бубка стрибнув на ньому на рекордну висоту — 6 м 05 см.

  З цього часу починає відлік нова іпостась С.Бубки-спортсмена. Турнір «Зірки жердини» в 1999 р. відбувся вдесяте, набуваючи все більшої популярності. Сам С.Бубка, восьмиразовий переможець цього турніру, встановив на ньому ряд видатних результатів: 1990 р. — 6,05 (світовий рекорд), 1991 р. — 6,11 (світовий рекорд), 1993 р. — 6,15 (світовий рекорд). Перший тест на випробування турнір пройшов два роки тому, коли С.Бубка, упродовж семи років беззмінний його переможець, через травму не вийшов на старт. Багато хто тоді вважав, що без світового рекордсмена змагання втратять сенс. Однак такого не сталося. В 1999 р. С.Бубка знову через травму прибув на турнір на милицях, але турнір все одно мав величезний успіх. Видатний стрибун з жердиною француз Жан Гальфйон сказав після турніру 1999 р.: «Схоже, що Бубка та його компаньйони змусили полюбити наш вид спорту всіх жите-лів міста — такого ажіотажу я не бачив ніколи. Тепер можна померти спокійно: нічого незвіданого у стрибках з жердиною для мене не залишилося».

  Спортивне довголіття Сергія Бубки — один з феноменів сучас-ного спорту. Ось, приміром, його результати в 1996 р., після майже двох десятиріч спортивної кар’єри: 28 січня, Донецьк, «Зірки жердини» — 5,90; 2 лютого, Нью-Йорк — 5,85; 10 лютого, Париж — 5,80;

  14 лютого, Москва, «Російська зима» — 5,80; 18 лютого, Льєвен — 5,95; 5 травня, Ріо-де-Жанейро — 5,70; 18 травня, Атланта, «Гран-Прі» — 6,02; 26 травня, Юджин — 5,70; 7 червня, Москва, «Меморіал Знаменських» — 5,90; 28 червня, Париж, «Гран-Прі» — 6,00; 10 липня, Ніцца, «Гран-Прі» — 5,70.

  Проникливо охарактеризував Сергія Бубку-спортсмена президент Міжнародної федерації легкої атлетики Прімо Нібіоло ще десять років тому: «Сергій Бубка, сміливий, упевнений в собі, життєра-дісна молода людина, — видатний спортсмен. Спостерігаючи, як він завзято б’є рекорд за рекордом, починаєш вірити в те, що можливості людини безмежні. Сергій Бубка буде сьогодні немовби спортивним символом не тільки радянської, але й світової легкої атлетики. Атлет, що прагне завжди бути на висоті».

  С. Бубку полюбив увесь світ. Секрети його успіху та видатних спортивних результатів — не тільки у високих атлетичних якостях, вони криються в особистості спортсмена. Сергій любить повторювати: «Мені стає справді цікаво виступати лише тоді, коли планка підні-мається трохи вище, ніж рекордна ви­со­та, і нічого з собою вдіяти не можу». Його виступи завжди видовищні й емоційні, і за це його цінують численні любителі спорту. В Донецьку спорудже­но пам’ятник С.Бубці.


КЛОЧКОВА ЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Клочкова Яна Александровна - Клочкова Яна Олександрівна

Чемпіонка Європи, чемпіонка світу, чемпіонка Кубку світу,  чемпіонка Олімпійських ігор з плавання

 

Майстер спорту міжнародного класу з плавання; інструктор зі спорту вищої кваліфікації спортивної команди при Головному управлінні внутрішніх військ МВС України.

Народилась 7 серпня 1982 р. у м. Сімферополі.

Тренери - заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури України Ніна Федорівна Кожух та заслужений тренер Радянського Союзу,  заслужений працівник фізичної культури України Олександр Омелянович Кожух.

Закінчила Харківське училище фізичної культури і спорту в 2001 році; навчається в Київському Національному університеті фізичного виховання та спорту України.

Багаторазова чемпіонка України;  срібна призерка Юніорського чемпіонату Європи 1996 року у Данії;  дворазова переможниця Юніорських чемпіонатів Європи 1997 року у Глазго та 1998 року у Антверпені; срібна та бронзова призерка Чемпіонату Європи 1997 року у Севільї; срібна призерка Чемпіонату світу 1998 року у Перті;

переможниця Кубку світу серед жінок у номінації комплексне плавання 1998 та 1999 років; чемпіонка світу 1999 року у Гонконзі;

дворазова переможниця та бронзова призерка Чемпіонату Європи 1999 року у Стамбулі; чотириразова переможниця Чемпіонату Європи 1999 року у Лісабоні в 25-ти метрових басейнах; дворазова Чемпіонка світу і срібний призер 2000 року у Афінах; триразова чемпіонка Європи 2000 року у Гельсінкі; дворазова Чемпіонка та срібна призерка XXVII Олімпійських ігор 2000 року у Сіднеї; дворазова Чемпіонка Європи 2000 року в Валенсії ; дворазова Чемпіонка та срібна призерка Чемпіонату світу 2001 року у Фукуоці (Японія); дворазова Чемпіонка Всесвітньої Унівенрсіади в Пекіні 2001 року.

Яна Клочкова встановила 50 рекордів України у 25-ти та 50-ти метрових басейнах на дистанціях 100, 200, 400 метрів комплексним плаванням та 200, 400 та 800 м вільним стилем, 100, 200 м на спині, 200 м батерфляєм та естафетному плаванні.

На Олімпійських іграх в Сіднеї установила світовий рекорд на дистанції 400 метрів комплексним плаванням та рекорд Європи на дистанції 200 м комплексним плаванням.

Чотирьохкратна олімпійська чемпіонка з 08.2004 р.

18.08.2004 р. присвоєно звання “Герой України”.

Нагороджена орденами: "За заслуги" III (09.1999, 01.2002), княгині Ольги I ст. (10.2000).

Лауреат Премії КМ України за внесок молоді у розбудову держави (06.2001).

АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО - ВОЛОДАР «ЗОЛОТОГО М’ЯЧА» 2004 РОКУ

Андрій Шевченко, національний герой України, - один з 5 найкращих футболістів світу та найвідоміший футболіст Східної Європи. В період з 1994 року по 1999 рік у складі «Динамо Київ» він 5 разів ставав Чемпіоном України та 3 рази володарем Кубку України. Влітку 1999 року перехід до «Мілану», де аж двічі він стає кращим бомбардиром, стає визначальним для його остаточного вибору. Чисельні перемоги в у складі «россонері»: Ліга Чемпіонів, Кубок Італії, Суперкубок Європи, Скудетто та Суперкубок Італії. Завдяки Андрію, який 17 разів ставав капітаном Національної команди, сьогодні Україна посідає 1 місце в своїй турнірній таблиці, маючи 23 очки в активі, і вперше знаходиться за крок від кваліфікації на Чемпіонат світу 2006 року.

Шева має стрімкий успіх, але успіх і слава - не єдина сфера, де він намагається досягти відчутних результатів. З 2002 року існує Фонд Андрія Шевченка, який має на меті надання кращих умов життя всім українським дітям-сиротам і дітям, що потребують лікування.

Андрій Миколайович Шевченко народився 29 вересня 1976 року на Україні в Яготині, в передмісті Києва. Його батьки – Микола, колишній військовий, та мати Любов.

Сестра Олена, старша на три роки, сьогодні керує благодійною діяльністю, яку Андрій розпочав в Київській області.

Пристрасть до футболу, відкрита в ранньому віці, приводить його до перших спроб спочатку воротарем, потім в захисті і тільки пізніше в перших лініях атаки. Необхідно зазначити, що 9-річний Андрій під час шкільної поїздки до вражає Олександра Шпакова, тренера «Динамо», і той після швидких невеликих проб набирає його в команду юніорів, де маленький Андрій грає протягом 3 місяців. Однак, ядерна катастрофа в Чорнобилі перериває тренування: задля безпеки Андрія перевозять разом з товаришами по школі до Макіївки, на берег Азовського моря. Минають 2 місяці, і, повернувшись до Києва, де сім’я вирішує надати перевагу навчанню, Андрій припиняє грати.

Навесні 1992 року Андрій Шевченко переходить до «Динамо-2» (команда другого складу у складі «Динамо-Київ») під керівництвом нового тренера Володимира Онищенка; але вже в 1993 році Йожеф Сабо, головний тренер національної команди, запрошує його до «Динамо-Київ».

Андрій має лише 17 років, коли переходить до першого складу. Він професіонал з усіх точок зору, і 12 забитих голів підтверджують незаперечний талант, який приводить його в наступному році до Національної Збірної України. Дебют відбувається 25 березня 1995 року, в матчі проти Національної Збірної Хорватії, в той час як перший гол забитий 1 березня 1996 року, під час дружньої зустрічі з командою Турції. Саме в Національній збірній Шева здобуває пам’ятний рекорд: 27 голів, з середнім показником рекорду 1 гол кожні два матчі. Його кар’єра продовжується під керівництвом Валерія Лобановського, головного тренера України та Національної Збірної СРСР, завдяки якому Андрій стає одним з найбільш перспективних гравців світу і виходить на арену великого футболу. Невипадково перемога на Лізі Чемпіонів в 2003 році буде присвячена саме «Полковнику Лобановському», тренеру та наставнику Шеви.

В «Динамо-Київ» він залишається до 22 років і виграє 5 наступних Чемпіонатів, з надзвичайним рахунком – 60 голів за 117 матчів, а також 3 Кубки України.

Вихід на велику арену міжнародного футболу вже гарантований, і дебют відбувається на Лізі Чемпіонів в матчі «Спартак-Москва» - «Динамо-Київ» 23 листопада 1994 року. 7 грудня 1994 року Андрій Шевченко забиває свій перший гол на європейських змаганнях проти «Байєрн»; середній показник на Лізі Чемпіонів – майже рекордний: 26 голів за 28 матчів.

 

Восени 1997 року хет-трик, який приносить перемогу в Camp Nou в матчі з «Барселоною», ставить Шевченка в центр уваги всієї Європи і готує базу для його офіційного визнання.

І справді, після чергового здобуття титулів Кращого Бомбардиру та Чемпіону 98/99, з підсумком 18 голів за 26 матчів, а також Чемпіону Ліги 1999 року, 11 голів (включаючи голи, забиті в прекваліфікаціях), рейтинг Андрія Шевченка стрімко зростає, і європейські клуби починають намагатися перетягнути його до своїх команд.

Запропонувавши 25 мільйонів доларів, суму, яку ніколи раніше червоно-чорний клуб не платив за жодного гравця, влітку 1999 року A.C. Milan отримує Шевченка.

гольфовому полі він одружується з американською моделлю Крістін Пазік, і 29 жовтня у них народжується син Джордан Андрій Шевченко.

В грудні славетного року Шева стає Найкращим Футболістом Європи 2004, отримує престижну премію французького журналу «France Football» «Золотий М’яч». Премія надається найкращому європейському футболісту року за результатами голосування 52 журналістів з різних країн. Цю заслужену перемогу Андрій присвячує українському народові, публічно висловивши свою гордість за приналежність до нього. Великий Пеле, з приводу святкування 100-рччя діяльності ФІФА, вибирає його одним зі 100 найкращих гравців світу, що нині живуть. Андрій – єдиний український гравець, який ввійшов до цього переліку.

Відразу після сезону 2004/2005 «Мілан» вже в п’ятий раз виграє Суперкубок Італії, завдяки розкішному хет-трику Шеви, який приводить червоно-чорну команду до перемоги над «Лаціо» з рахунокм 3:0.

26 голів за 40 матчів – останній надзвичайний результат цього невтомного нападаючого, чия блискавична кар’єра вже давно стійко тримає його на гребні хвилі.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Тельная Катя
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
5 травня 2020
Переглядів
5307
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку