Річ Посполита: шляхетська демократія - презентація

Річ Посполита: шляхетська демократія.

Опрацювати § 13., презентацію та відео по темі уроку. Створити у програмі Canva (див. слайд 23) сторінку для історичної енциклопедії про королів держави Річ Посполита XVI століття. Домашнє завдання

Які країни Ви бачите? Чим різняться карти?Яка подія відбулась?

1 липня 1569 р. у Східній Європі було створено нову Державу — Річ Посполиту внаслідок об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського. Зближення держав започаткувала Кревська унія 1385 р. Кожна з країн мала свої мотиви. На східних кордонах Великого князівства Литовського постав небезпечний ворог — Московське царство. Москва заявляла про наміри володіти всіма руськими землями, а велика їхня частина належала Литві. Велике князівство Литовське потребувало союзника. Посилення Московського царства непокоїло й поляків. Також литовські землевласники заздрили привілеям польської шляхти й прагнули зрівнятися з нею у правах. Королівство Польське приваблювали південні землі Великого князівства Литовського — родючі й малозаселені. Саме на цих землях польські землевласники могли розгорнути великі господарства з виробництва зерна для європейських ринків.

У результаті Люблінської унії постала нова держава з єдиним виборним королем, спільним сеймом, фінансами та зовнішньою політикою. Велике князівство зберігало певну автономію, власну адміністрацію, правову систему, військо. Назва «Річ Посполита» польською означає «Республіка» («спільна справа»). Річ Посполита складалася з різних за господарським потенціалом і структурою населення регіонів. Вона була строкатою за етнічним і релігійним складом.

Духовенство Католицьке було авторитетною силою, православне та греко-католицьке впливу не мало.

Міщани – сплачували податки, були обмежені в праві обіймати державні посади. Селяни – сплачували податки, у ХVІ ст. закріпачені.

Особливості господарства й соціального устрою Речі ПосполитоїЗ початку XVI ст. на землях майбутньої Речі Посполитої відбулося стрімке економічне зростання. Спричинила його загальноєвропейська «революція цін» — ціни на сільськогосподарську продукцію зросли в три-п'ять разів, а попит на неї збільшився. Польські землевласники перетворили свої господарства на фільварки — багатогалузеві підприємства. Для виробництва товарної продукції. Нарощування виробництва зерна призвело до посилення експлуатації особисто залежних селян.

Фільва́рок (пол. folwark, від нім. Vorwerk — «хутір, ферма, господарство») — Панський сільськогосподарський хутір, багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж. За панщини у фільварках використовувалася праця кріпаків, пізніше — наймана.

Завдяки бурхливій торгівлі зростали польські міста на берегах Вісли й балтійському узбережжі. З'явилися текстильні й шкіряні мануфактури. Однак, на відміну від Західної Європи, міста підпорядковувалися землевласникам і не відігравали значної ролі в Речі Посполитій, міська буржуазія так і не сформувалася.

У державі існували чотири окремі стани: Духівництво, шляхта, міщани і селяни. За майновим становищем вони були неоднорідними. Кожен з них мав свої особливі права й обов'язки, ретельно виписані в законах. Шляхта була «політичним народом», який був наділений правами й привілеями. Попри оголошену законом рівність, шляхта була неоднорідною. Верхівкою суспільства були 30-40 могутніх родин магнатів, які керували цілими провінціями майже незалежно. На середній сходинці перебували пани — заможні землевласники, які мали низку привілеїв. Більшість панівного стану становили дрібні шляхтичі, які ледве забезпечували своє існування. Особливе місце в соціальній структурі Речі Посполитої посідало козацтво. Небажання шляхти визнати права й привілеї козацтва призвело до численних конфліктів, найбільший з яких — Національно-визвольна війна в 1648-1657 рр.

Шляхетська демократія Речі ПосполитоїПалати Сейм – вищий орган державного управління. Скликався раз на два роки. Ізба, або палата послів (шляхта, обрана на земельних зборах) Сенат (король, найвищі урядовці й духовні особи). Сформована станово-представницька монархія: король обирається сеймом, який суттєво обмежує його повноваження, не має власної армії.

Особливості державного устрою. Шляхетська демократія Основною одиницею політичного життя були місцеві сеймики. Найвищим законодавчим органом з 1493 р. був сейм. Сейм складався із сенату (до нього входили керівники католицької церкви і вищі посадові особи — воєводи, каштеляни) і палати послів (депутатів), яких обирали на місцевих сеймиках. Усі рішення ухвалювали одностайно. Було право «ліберум вето», згідно з яким кожний з депутатів міг висловити незгоду щодо рішень сейму, виголосивши фразу «не дозволяю». Шляхта мала право на конфедерацію — союз для законної боротьби проти заподіяних їй кривд.

Особа короля в Речі Посполитій стала виборною після смерті короля Сигізмунда ІІ Августа. Короля обирав сейм довічно й правив він на основі «Генріхових артикулів», затверджених першим виборним королем Генріхом Валуа (1573-1575 рр.). Згідно з ними король мусив погоджувати із сеймом найважливіші питання життя держави, підтримувати релігійний мир і зберігати спокій у країні, гарантувати вільний вибір наступного монарха. Монарх формував апарат управління, призначав вищих посадовців, затверджував суддів і церковних ієрархів. Король був найбільшим землевласником у державі, у його компетенції були міжнародні й військові справи. Лише королівський підпис перетворював постанови сейму в чинні документи.

Сигізмунд ІІ Август. Генріх Валуа 1573р. Стефан Баторій. Сигізмунд ІІІВладислав IVДинастія ВАЗАЗ 1587р

Реформація в Польщі. Реформація майже не торкнулася селянського середовища: польські селяни залишалися католиками, українські та білоруські – православними.

Контрреформація в Польщі.