26 серпня о 18:00Вебінар: Навчання в умовах пандемії: рекомендації ООН та світовий досвід

Робота МАН з психології "Природа геніальності"

Про матеріал

Дослідження даної роботи дасть можливість об'єктивну, неупереджену та правдиву інформацію про природу геніальності та її відмінності від обдарованості і творчості.

Для дослідження даної теми було опрацьовано літературу з біографіями відомих в світі 5 осіб, які прославилися своєю геніальністю: Бонапарт Наполеон, Адольф Гітлер, Пабло Пікассо, Уолт Дісней та Марія Монтессорі. В результаті проведення дослідження було зроблено висновок про те, що не завжди матеріальні цінності, освіта та високий показник інтелекту впливають на становлення великих людей. Було визначено, що 5 вибраних респондентів мали прометеївський тип особи і відчутний підприємницький успіх — побічні продукти подібного вчення. З таким генетичним і соціально-економічним спадком, як у цих досліджуваних, неможливо досягти успіху в житті, але вони спростували всі прогнози

Перегляд файлу

1

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКИ І ОСВІТИ ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ХАРКІВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ
МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

 

 

                          НАУКОВЕ ВІДДІЛЕННЯ: БІОЛОГІЯ

                          СЕКЦІЯ: ПСИХОЛОГІЯ

 

Природа геніальності

 

Виконала:

Іванюк Валерія Василівна,

учениця 9 класу

Олійниківського НВК

Сахновщинського району

Харківської області

 

 

Науковий керівник:

Каландарова Ніна Григорівна,

практичний психолог,

спеціаліст ІІ категорії

Олійниківського НВК

 

 

Олійники

2018

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..   3-4

РОЗДІЛ І. Основні теоретичні підходи до визначення обдарованості …….  5                

1.1 Геніальність як прояв обдарованості………………………………….   5-7

1.2. Відмінність таланту від геніальності…………………………………..  8-9

1.3. Геніями не народжуються, а стають……………………………………   10-11

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І………………………………………………… 12

РОЗДІЛ ІІ. Дослідження психологічної біографії геніальних особистостей 13-21

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ ………………………………………………. 22-23        

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. 24-25

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..  26-27 

ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 28-32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність дослідження

Стан освіти демонструє ефективність і надійність перетворювальних явищ та подій сьогодні, коли успіх розвитку суспільства та престиж держави залежить від результатів творчої діяльності всіх громадян країни. Розвиток обдарованості особистості виступає умовою перетворення, оновлення і гармонійного розвитку України.

Тема геніальності в психології розглядається найчастіше з такими поняттями як «здібності», «обдарованість» і «талант». Над цією темою працював відомий радянський психолог Сергій Леонідович Рубінштейн. Він наголошував, що вивченню обдарованості присвячено дуже багато робіт, але   отримані результати мало ефективні.

Генії народжуються не раз у 100 років, а набагато частіше. Приблизно 2% людей мають досить високу обдарованість. Причому у різних сферах. Саме їх і називають геніальними.

Наполеон якось сказав, що розум і воля полководця повинні дорівнювати одне одному, як дві сторони квадрату. В наш час не тільки від полководця потрібна така двомірність з посиленням засобів впливу на навколишнє середовище та на історію. Тому існує ще й третій компонент – етика. Багато нещасть принесли суспільству люди, воля яких виявилася сильнішою, ніж розум.

Тому напрямки психології, які вивчають взаємозв’язок процесів мислення й активної творчої уяви у світлі розвитку духовності найбільш актуальні для людства.

Дідро говорив: «Геній падає з неба». Цей вислів має продовження: «І на один раз, коли він зустрічає ворота палацу, приходиться сто тисяч випадків, коли він попадає мимо». Тому треба створити всі умови для такого палацу, в якому було б комфортно здібним учням.

У сучасній літературі з’являється все більше публікацій, статей, які торкаються обдарованості. В зв’язку з цим хочеться відзначити роботи відомого психолога, доктора психологічних наук Н. Лейтеса. Його роботи з вивчення психіки обдарованих дітей займає видне місце в психології.

Величезну роботу як теоретик проробив В.А. Моляко. Він глибоко вивчив проблеми психології творчості. Особлива його розробка підходу до вивчення обдарованості, де він визначив структур цього психологічного явища.

Свої психологічні моделі були розроблені і західними психологами:                        Дж. Гілфорд, П. Торренс. Цікаві дослідження в області фізіології обдарованих, геніальних людей провів доктор біологічних наук, професор В.П. Ефроімсон.  Ю.З. Гільбух разом з групою вчених розробили диференційну систему навчання, яка дає більше можливостей для прояву індивідуальності дитини.

 У даній роботі можна знайти інформацію та поради для вчителів, керівників гуртків і батьків щодо визначення геніальності дітей  та рекомендації з розвитку творчої обдарованості.

Об’єкт дослідження: природа генія

Предмет дослідження: генії

Мета дослідження: розкрити сутність, характеристику обдарованості і геніальності, провести біографічне дослідження

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати наукову, методичну психолого-педагогічну літературу з даної теми.

2. Розглянути теоретичні аспекти розвитку геніальних людей

3. Обгрунтувати вплив метеорологічних явищ на народження геніальних людей

Методи дослідження:

1.  Теоретичні (аналіз психологічної та педагогічної літератури,  наукової та методичної літератури, систематизація, узагальнення).

2. Емпіричні ( спостереження, аналіз результатів діяльності).

3. Прогностичні (моделювання)

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. Основні теоретичні підходи до визначення обдарованості                  

1.1 Геніальність як прояв обдарованості

Геніальність за тлумачним словником – це найвищий ступінь обдарованості людини, виразом якої є творчість, що має для життя суспільства історичне значення. Це поняття тісно пов’язане з обдарованістю та креативністю в ранньому віці. Їх можна назвати синонімами. Тільки геніальність вирізняється рідше, ніж обдарованість.

Досліджуючи біографії видатних особистостей, стало відомо, що історичні діячі походили із високоосвічених сімей і мали досить міцне здоров'я та сильний характер. Сучасні дослідники довели, що особи, які славилися надзвичайною продуктивністю або творчими здібностями, крім високого інтелекту мали мотивацію до роботи і свій стиль.

Часто генії довго не можуть зрозуміти, в якій галузі вони обдаровані. Головними у феномені геніальності є здатність до концентрації і потужність життєвих сил. Під час дослідження геніїв вчені зосереджуються на особливостях обміну речовин, їх гормонального балансу, які можуть підвищити продуктивність діяльності.

В поняття «геніальність»  суттєвий внесок внесли представники патологічних, психоаналітичних теорій, а також теорій якісної і кількісної переваги.

Патологічні теорії пов’язують цей феномен із безумством або дегенерацією особистості. Над цим питанням працювали Платон і Аристотель, які вивчали марення великих людей. Пізніше було доведено, що рівень психічного здоровя дійсно далеке від норми.

В. Ланж – Ейхбаум, вивчаючи 800 біографій геніальних людей довів, що патологічний стан у них ослабляє самоконтроль і приводить до пригніченості. У комплексі це сприяє підвищенню креативності.

Психоаналітичні теорії, зосереджені на мотиваційних компонентах творчості, розглядають геніальність як один із психологічних захистів (сублімацію). Згідно з цим підходом, творчість є компенсаторною відповіддю на психологічні або фізіологічні проблеми.

Теорії якісної переваги визначають геніальну людину як особливу, відмінну від решти, наділену креативним інтелектом здатністю породжувати не тільки суб'єктивно, а і об'єктивно нове.

Теорії кількісної переваги вважають геніальність досягненням верхньої межі здібностей, які спочатку властиві багатьом, але переважно не отримують мотиваційного або освітнього підкріплення.

Емпіричних доказів правильності жодної із цих теорій досі не отримано, і геніальність розглядають як  визначне явище.

На дослідженні геніальності як підвищеної розумової активності зосереджувався генетик Володимир Ефроїмсон (1908-1989), який використовував метод патографії (вивчення хвороб) видатних людей минулого. Геніальність він трактував як наслідок взаємодії соціальних і біологічних чинників, вважав, що її формування можливе за дотримання таких умов:

1) становлення в дитячо-підлітково-юнацькому періоді твердих ціннісних установок;

2) вибір діяльності відповідно до індивідуальних обдарованостей, які є в кожної людини;

3) оптимальні умови для розвитку цих обдарованостей, іноді створені навіть усупереч соціуму;

4) наявність сприятливих соціальних умов (соціального замовлення, "попиту") для самореалізації.

Прояви виняткової обдарованості підвищують соціальні та інформаційні кризи, які стимулюють пошук нових ресурсів. Проте вирішального значення в розвитку і прояві геніальності Ефроїмсон надавав спадковості, встановлюючи тісний зв'язок між надобдарованістю і особливостями фізіології людини, що призводять до екзотичних захворювань (рідкісних, як і сама геніальність).

Американські психологи під керівництвом М. Карне найголовнішими вважали такі типи обдарованості:

  • Інтелектуальна (допитливість, спостережливість, точне мислення, виняткова пам'ять, глибинне занурення у справу [12, 3]. Такі учні мають глибокі знання, а також самостійно їх добувають. Вони самостійно читають літератури і мають свій погляд на деякі джерела, можуть критично відноситися до них. Вони глибоко аналізують навчальний матеріал і філософськи осмислюють його.
  • Обдарованість у сфері академічних досягнень. Для цього типу характерні особливі здібності у навчанні. Учні уміють добре засвоювати матеріал, тобто навчатися. З них виростають справжні майстри своєї справи. Академічний тип ділиться на два підтипи: учні з широкою здатністю до навчання і учні, у яких підвищені здібності виявляються лише в близьких галузях [12, 9].
  • Творча обдарованість або креативна. Головна особливість цього типу – це нестандартне мислення. Цей тип обдарованості дуже складно виявити в шкільній практиці, до того ж, учителі часто не розуміють, а іноді й недолюблюють цих учнів. У творчої обдарованості багато різних варіантів: є учні, які в будь-якій діяльності виявляють творчі можливості, але є учні, які виявляють нестандартне бачення лише в одній сфері [12, 10]
  • Обдарованість у сфері спілкування або соціальна обдарованість. Така дитина має лідерські нахили, здатна до гнучкого спілкування та впевнена у собі. Вона ініціативна, відповідальна [12, 4]. Існує багато варіантів соціальної обдарованості. Є емоційні лідери. З ними радяться, їх люблять. Є лідери дїї –вони вміють приймати важливі рішення, вести за собою.
  • Психомоторна, спортивна обдарованість. Нарівні зі спортивною обдарованістю учні мають високі інтелектуальні можливості. Невипадково багато видатних спортсменів, покинувши спорт, стали письменниками (Ю.Власов), талановитими педагогами (І. Родніна) та відомими бізнесменами (Пеле). Звичайно, у школярів, які захоплюються спортом, обмаль часу. Для цього бажано створити відповідну мотивацію та настрій і вони охоче будуть навчатися [12,10]

За прогнозами футурологів в наш час країни розділяються на такі категорії:

  • ті, що торгують ідеями, проектами, технологіями;
  •  ті, що торгують радіотехнікою;
  • ті, що торгують сировиною.

З цього видно, що інтелект цінується найвище.

1.2. Відмінність таланту від геніальності

Талант не народжується на пустому місці. Для нього необхідне відповідне середовище. Відомо, шо багато геніїв не були відмінниками (Томас Едісон, Чарльз Дарвін, Альберт Енштейн) тому, що традиційна система шкільної освіти з її специфічними вимогами і критеріями оцінювання інтелектуального успіху ніколи не підходила тим, у кого є стремління знайти щось невідоме. Талановитий фізик, хімік, математик ніколи не зубрили матеріал. Вчений виросте з дитини тільки тоді, коли вона здатна керувати власною інтелектуальною діяльністю і цілеспрямовано будує процес власного навчання. Якщо людина володіє основами досліджуваного предмета і мислить незалежно, вона знайде себе в житті. Саме зараз у нашій країні постало питання працювати вчителям, батькам на розкриття самого учня. Підхід – геніальний.

Досить часто стверджують, що геній – це найвищий ступінь таланту. Геніальність – це щось раціональне, а талант – ірраціональне. Відомо, що таланти повільно вирішують інтелектуальні завдання, але фізична робота їм під силу. Генії – навпаки. Вони відкривають свої закони, створюють шедеври, але не можуть працювати в звичайних умовах, непрактичні навіть в побуті. Божевільному генію дано створити один геніальний твір мистецтва або відкриття. Це відбувається на ранній стадії шизофренії. Завдяки хворобі відбуваються унікальні шедеври. Але ми не можемо назвати усіх геніїв божевільними. Серед них є багато психічно здорових. До них відносяться Ханс Химмер, Григорій Перельман та Енніо Морріконе.

Саме хвороба сприяє прояву геніальності. Але ми не можемо геніїв назвати божевільними тому, що серед них є і психічно здорові люди. Це: Ханс Циммер, Григорій Перельман та Енніо Морріконе. Вони відрізняються від божевільних генієв тим, що мають не обмежену кількість наукових відкриттів або геніальних творів мистецтва. Тому їм легше залишити своє імя в історії, ніж божевільним. Про те, що людина талановита у всьому,  не можна стверджувати. Талант завжди проявляє себе з основною діяльністю людини. Талант і геній – синоніми. Тому талановиті люди також мають проблеми зі здоров'ям. Для прикладу наведемо декілька відомих талантів. Майк Джексон декілька разів робив пластичну операцію. Володимир Висоцький страждав на хворобу нирок та серця. Треб Пітт має проблеми з прозопагнозії (не може розпізнавати обличчя людей, навіть рідних). Це пов’язано з ушкодженням мозку.

Талановиті люди – гарячі, генії – холодні люди та альтруїсти. Таланти - егоїсти. Талановиті  особистості виконують роботу повільно, генії – швидко. До того ж робота генія простіша від роботи таланту. Не слід змішувати талант із геніальністю. Це дві різні категорії. Причому талант передається у спадок, геніальність – ніколи. Талант не належить генію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Геніями не народжуються, а стають

Слово «геній» в перекладі з грецької мови означає дух. У міфології і релігії це слово фігурірує між духами, які визначали характер людини і охороняли її від злих духів.

Прогрес нашої цивілізації належить геніальним людям. Саме вони завжди рухали людство вперед. Вони існують в кожній сфері нашого життя. Це композитори, художники, фізики, хіміки, архітектори, математики.

Не секрет, що кожній людині хочеться стати генієм. Існує думка, що генієм треба народитися. Наукою доведено, що діти в 5-7 років відчувають себе геніями, але під час соціалізації десь втрачається їхня геніальність. Що ж зробити, щоб стати генієм?

Ось характеристики геніальних людей:

1. Пристрасть. Саме ця риса робить із звичайної людини генія. Пристрасть генія до улюбленої справи і відданість їй. Геніальні  особистості забували про все, коли займалися улюбленою справою.

2. Інтуїція, яка допомагає людині зробити правильний вибір в потрібний момент і зменшити життєвих помилок.

3. Схильність до гри. Досить часто генії вдаються до гри зі своїми ідеями. Вони придумують нові комбінації, експерименти. У них дуже розвинута уява, завдяки якій генії можуть генерувати велику кількість ідей.

4. Жадоба до знань. Генії -  допитливі люди. Вони завжди вичитують щось нове та не зупиняються на досягнутому.

5. Динаміка. Ця характеристика вимагає від генія перебувати завжди в русі, творити щось нове.

Щоб стати генієм в тій чи іншій галузі, треба бути перш за все цілеспрямованим, любити свою справу, іноді відмовитися від спілкування з родиною, друзями.

У 1973 році вчені Університету Карнегі-Меллон (Пенсільванія) Вільям Чейм і Герберт Саймон опублікували дослідження, яке дало початок так званому «правилу десяти років». Воно заключається в тому, що досягти високого рівня професіоналізму в певній справі можна тільки тоді, коли інтенсивно займаєшся даною справою протягом 10 років. У цій роботі йшлося про шахістів міжнародного рівня. Та  висновок вчених збувся і в результатах наступних досліджень кар’єри спортсменів, музикантів і математиків.

Про те, що генії народжуються або стають написав Малкольм Гладуелл у своїй книзі «Генії і аутсайдери» про «правило 10 тисяч годин». Таку кількість годин треба людині практикувати, щоб досягти успіху у своїй справі. Тому, щоб стати генієм, потрібно мати не вроджений талант, а старанність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

Отже, обдарованість – це високий рівень вираженості здібностей, що забезпечують можливість успішного виконання діяльності.

Другий рівень вираженості здібностей характеризується поняттям «талант», який дає можливість людині успішно, самостійно та оригінально виконувати яку-небудь складну діяльність.

Найвищий рівень здібностей – це геніальність, яка відкриває нову епоху в житті суспільства, в розвитку науки і культури. Талановиті люди досить часто зустрічаються в різних сферах діяльності, а геніальність – рідкісне явище. Тому і вважається воно у вислові: «Герої народжуються раз у сто років»

Творчість особистості дуже близька до геніальності, але між ними також є межа. Генію дістається простіша робота, ніж  таланту і виконують вони її по-різному.

Діти-вундеркінди – це діти, які сприймають світ по-особливому. Вони гостріше відчувають неправду та несправедливість, уміло аналізують, роблять унікальні висновки. Генії вразливі щодо здоров'я. Приклади свідчать про натхненну роботу геніїв. Під час такого натхнення відбувається справжнє чудо.

Геній відрізняється від інших своїм допитливим розумом, винятковою сприйнятливістю і яскраво вираженим темпераментом. Людина із середніми здібностями характеризується нормою, геній – відхиленням від норми, яке переростає в геніальність лише за умови кропіткої праці. Геніальність схожа на природний дар передбачення. Майже всі геніальні люди мають високий рівень інтуїтивного мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Дослідження психологічної біографії геніальних особистостей

Мета даного дослідження: дослідити особисті якості респондентів, за допомогою яких вони стали геніями

Англійський дослідник, психолог і статистик Френсіс Гальтон. заявляв, що генетичний набір і родинна спадковість в першу чергу впливають на шалений успіх. Американський кіноактор Чарльз Мюррей  в книзі «Крива Белла» стверджував, що успіх і влада – похідні від інтелекту, освіти і соціально-економічного статусу. Спробуємо довести, що успіх і влада не передається у спадок, а можна їх добитися самотужки. Доведемо, що життєвий досвід, а не генетика, цілеспрямованість, а не освіта є основним ключем до успіху і могутності.

Було розглянуто 10 психологічних біографій геніїв: Оноре де Бальзак, Галілео Галілей, Ісаак Ньютон, Людвіг ван Бетховен, Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Бонапарт  Наполеон, Марія Монтессорі,  Пабло Пікассо та  Уолт Дісней. З них вибрано 5 кандидатів, які більше зазнали успіху в мистецтві, індустрії розваг, гуманітарних науках та політиці. Метою було вибрати самих великих і впливових особистостей в своїй сфері діяльності. Обираючи метод  психологічної біографії, спробуємо проаналізувати взаємозв'язок між впливом середовища, ранніми дитячими переживаннями і успіхами досліджуваних в більш зрілому віці. Такий підхід вперше використав Зигмунд Фрейд, який вивчав дитячі переживання і розлади Леонардо да Вінчі з метою виявити головні ключі до розгадки його подальшого успіху. 

За допомогою прийому виділення і узагальнення особистісних характеристик, які зумовили успіх і могутність творчих геніїв, було обрано 5 геніїв: Уолт Дісней, Бонапарт  Наполеон, Адольф Гітлер, Марія Монтессорі,  Пабло Пікассо, (Додатки А, Б, В, Г, Д), керуючись такими вирішальними факторами:

1. Став родоначальником (родоначальницею) нового виду діяльності або змінив світ. Людина повинна була надати дійсний вплив на суспільство або бути повсюдно визнаним як родоначальник  нового виду діяльності або галузі (Пікассо і кубізм, Уолт Дісней і мультиплікація).

2. Досяг вершини, влади і впливу. Досліджуваний повинен був бути кращим у своїй галузі і для свого часу, або бути визнаним таким, причому визнання повинно виходити більш,  ніж з одного джерела.

3. Утримував свої позиції протягом десяти років. Одного разу досягнувши високого становища, людина повинна була утримувати його принаймні десять років.

4. Негативний успіх. Дві людини були навмисно обрані для дослідження за їх нігілізм, щоб подивитися, чи немає подібності (і якщо є, то яке) між цими людьми і тим, як вони прийшли до влади та успіху через руйнування. (Адольф Гітлер, Наполеон Бонапарт  цілком підходять під цю модель).

5.Загальносвітовий вплив. Людина повинна була мати загальносвітове визнання, а не тільки місцевий вплив.

 6. Першість. Досліджувані повинні були самі домагатися успіху, а не отримувати його у спадок.

Спробуємо довести, що творчий геній – це будь-яка людина, яка принесла в життя щось нове, яке вплинуло на других позитивно чи негативно і в той же час змінила якимось чином світ.

 У число обраних 5 кандидатів входить одна жінка і чотири чоловіка: людина, що залишила слід в мистецтві ( Пабло Пікассо); людина мистецтва, що вражає силою свого таланту ( Уолт Дісней ); могутні політики (Наполеон Бонапарт і Адольф Гітлер); генератор наукових ідей ( Марія Монтессорі).      

Всі досліджувані мали прометеївський тип особистості, тобто мали інтуїтивний склад мислення. Вони вийшли з різних культур, виховувалися в різних релігійних традиціях, і все ж своїми поведінковими характеристиками і способами досягнення мети виявили свою схожість один з одним.

У Таблиці 1 наведено 5 кандидатів  за списком досягнень і ключових особливостей характеру, що зумовили успіх.

 

 

 

 

Таблиця 1

Люди, які домоглися влади, могутності і успіху

Генії

Досягнення

Ключові особливості характеру, що зумовили успіх

Наполеон Бонапарт

Найбільший полководницький геній світу

Інтуїтивна проникливість

Адольф Гітлер

Завоював майже весь світ

Психічна і харизматична енергії

Пабло Пікассо

Найбільший художник двадцятого століття

Неймовірна наполегливість

Уолт Дісней

Заснував династію в індустрії сімейних розваг

Завзятість

Марія Монтессорі

Зробила революцію в педагогіці

Величезна впевненість у собі

 

Виявилося, що за суперуспіх і могутність цих 5 фантазерів відповідають сім ключових особистісних якостей: інтуїція (уява), самоповага (самовпевненість), схильність до ризику (нерозсудливість), бунтівний дух (незалежність), сила волі, що межує з одержимістю (ентузіазм), працездатність типу А (енергія) і впертість (завзятість), які були їм властиві. Дані якості – супутня тема цього дослідження і повсюдно спостерігаються в характері творчих геніїв.

Ці риси закладалися з раннього  дитячого досвіду і сформували унікальні особистості з вибраних кандидатів. Вплив раннього періоду життя теж позначився в різних формах відхилень у поведінці, що також внесло свій вклад в їх успіх і могутність. У деяких особистостей були настільки явними відхилення, що друзі звинувачували їх в психічних розладах, а вороги часто і в манії величі. Виявилося, що унікальне і часом екстравагантна поведінка гігантоманія, одержимість і повне підпорядкування себе і оточуючих однієї мети, маніакальна депресія і трудоголізм внесло величезний внесок в життєвий успіх.

Найбільш істотними причинними факторами, відповідальними за формування характерів, послужили порядок народження, часті переїзди,  формальна освіта, міфічні кумири, травми в ранньому періоді, позитивні приклади для наслідування і атмосфера вседозволеності в сім'ї. Доведемо, що кожен з цих факторів мав істотне значення в формуванні унікальних особистісних якостей, що в кінцевому рахунку і зробило їх власників геніальними.

 

Таблиця 2

Істотними причинні факторами формування характерів досліджуваних

Порядок народження

У первістках виховується дух досконалості, лідерства і неприборкана воля. У сім'ї такі люди беруть на себе відповідальність і стають на місце лідера.

Часті переїзди

Прищеплюється самостійність, незалежність, завзятість, нерозсудливість і здатність впоратися з невідомим. Діти навчаються ефективно діяти в невизначених ситуаціях.

Низька загальна освіта

Викликає потребу високих досягнень. Невпевненість переростає в спроби твердо встати на ноги. Школа-інтернат виховує самостійність, незалежність, самовпевненість.

Міфічні кумири

Прищеплюють дітям неусвідомлене почуття всемогутності і знімають всі обмеження на шляху до мети. Являють собою приклади таких цілей.

Травми в ранньому періоді життя

Кризи в ранньому періоді життя назавжди залишають в підсвідомості дитини відбиток у вигляді надзвичайної рішучості і наділяють їх підвищеними в порівнянні з іншими людьми схильністю до ризику і спрямованості.

Позитивні приклади для наслідування

Незалежні і зайняті справою батьки прищеплюють дух повної автономності і демонструють, що можна досягти успіху і у великому світі

Атмосфера вседозволеності в сім'ї

Прищеплює нерозсудливість і незалежність. Свобода ризикувати і помилятися без жодних докорів сумління розвиває здатність справлятися з усіма труднощами і оптимістичний (позитивний) погляд на невідоме

 

Життя і досвід досліджуваних чітко демонструють, що енергія сприяє досягненню успіху. Їхні особистості  одержимі власними досягненнями, а поведінка не вкладається в звичайні рамки.  Джозеф Шумпетер з Гарварда назвав це «творчим руйнуванням». Згідно з цим положенням, нічого нового не може бути створено без бажання зруйнувати старе. Генії пожертвували «існуючим справжнім» заради створення «можливого майбутнього».  Вони також йшли врозріз із загальноприйнятими нормами поведінки в культурному плані. Ми розділили цих успішних людей на чотири категорії за дівергентним типом особистості. Це: тип А; маніакально-депресивні особистості; особистості одержимі, що підпорядковуються собі цілі, а також страждають на гігантоманію (Таблиця 3).

Експерти по функціональних розладах поведінки погоджуються з тим, що більшість творчих геніїв були анормальними особистостями. У 1931 році Ернст Кречмер написав «Психологію геніїв», в якій прийшов до висновку, що маніакальна депресія –  необхідний фактор для будь-якого генія. У книзі «Ключ до геніальності» (1988) Д. Яблоу Хершман і Джуліан Ліб зробили висновок, що «маніакальна депресія» майже невіддільна від поняття геніальності, тому що здатна забезпечити деякі переваги. І якщо і були генії, що не страждали від маніакальної депресії, то вони перебували в меншості. В діях наших кандидатів присутній елемент манії, яка зіграла роль каталізатора їх успіху.

    Таблиця 3

Функціональні розлади особистості творчих геніїв

Манія

Розлад емоційної сфери. Характеризується надмірно піднесеним настроєм, перебільшеною самооцінкою і грандіозністю, гіперактивністю, збудженим станом, прискореними мисленням і промовою

Одержимість

Розлад збудливості. Характеризується нав'язливими ідеями або потребами, або і тим і іншим.

Маніакальна депресія

Розлад емоційної сфери. Основними симптомами є маніакальні епізоди і регулярно повторювані епізоди маніакального або депресивного властивості.

Поведінковий тип А

Темперамент, що характеризується надмірним ентузіазмом, духом змагання, відчуттям нестачі часу, занепокоєнням, нереальними амбіціями і нав'язливою ідеєю контролю.

 

Таблиця 4

Характеристика психічних розладів у досліджуваних

Геній

Манія

Одержимість

Маніакальна депресія

Тип А

Наполеон Бонапарт

Так

 

Немає

 

Так

 

А +

Адольф Гітлер

Так

 

Немає

 

Так

 

Так

 

Уолт Дісней

Так

 

Так

 

Так

 

Так

 

Марія Монтессорі

Немає

 

Немає

 

Немає

 

А -

 

Пабло Пікассо

Так

Немає

Немає

А +

Наші респонденти мали незвичайний ентузіазм і, як наслідок, домоглися значних успіхів. Фактично всі мрійники з анормальними мріями і ентузіазмом закінчували або як ці 5 геніїв, або на узбіччі життя. Звідси принцип: суперуспіх і могутність є наслідком нереальних мрій анормальних людей. Для величезного успіху потрібні відхилення від норми і величезна ж нерозсудливість. Ті, хто не можуть жити без кипучої діяльності, краще за інших забезпечені успіхом в житті.

Анормальні особистості можуть бути творчими геніями і новаторами, але з ними важко мати справу як в особистому, так і в професійному планах. Двоє наших кандидатів (пабло Пікассо і Бонапарт Наполеон) належали саме до цього типу (Таблиця 4). Як начальники, особистості типу А нестерпні, вимогливі, схильні до тиранії.  Вони  неспокійні, нетерпимі, імпульсивні; трудоголіки, мало звертають уваги на навколишнє і одержимі ідеєю досягти успіху в житті.

Троє досліджуваних (Наполеон, Дісней, Гітлер) належали до маніакально-депресивного типу особистості, постійно вагаючись між маніакальними і депресивними станами. Ці особистості  в період інтенсивної творчості виявляли підйом ентузіазму, енергійності і самовпевненості. Наполеон, Дісней і Гітлер переживали подібні відчуття, які і принесли їх на гребінь успіху. Успіх давав їм впевненість в собі, яка породжує ще більший успіх, і так до тих пір, поки у них не розвинулася манія величі, яка дала їм таку впевненість, що вони були переконані у власній незламності.

Дехто страждав нав'язливими ідеями. Час від часу Уолт Дісней починав з будь-якого приводу мити руки і протягом усього життя страждав нервовим тиком обличчя і вій. Всі вибрані чоловіки страждали на гігантоманію (розлад емоційної сфери, що характеризується надмірно піднесеним настроєм, грандіозністю задумів, гіперактивністю, збудженим станом і прискорення мисленням і промовою). Вони не завжди знаходилися в ейфорії, але коливалися між нею і нормальним станом в залежності від важливості вживання ними кроків. Тільки Марія Монтессорі  не була схильна до манії, але навіть вона належала до типу особистості А. У Таблиці 4  досліджувані розподілені за чотирма категоріями, кожна з яких відповідає якомусь відхилення від норми. Кожен респондент намагався стати кращим у своїй галузі, хоча і різними шляхами. Вони готові були пожертвувати шлюбом, сім'єю або особистим щастям заради здійснення своєї мрії. Гітлер, Монтессорі  ніколи не вступали до шлюбу, так як вони відчували, що подібні відносини завадять виконанню їхніх планів. Гітлер в кінці кінців одружився в своєму берлінському бункері безпосередньо перед самогубством, але це сталося вже тоді, коли його доля була вирішена. Ті, хто все ж завів сім'ю, зробили це заради спадкоємця, продовжувача справи (Наполеон, Дісней, Пікассо). Спільним знаменником  в особистому їхньому житті була маніакальна спрямованість до однієї мети, однієї мрії, і нікому і нічому не було дозволено вставати на шляху здійснення мрій.

Що ж робить геніями людей з низьким IQ? Причиною тому занижені очікування і висока мотивація. Розслаблена концентрація ось формула  високих досягнень в будь-якій професії. При низькому потенціалі виступити потрібно якомога краще, а для цього потрібно величезна воля до досягнень. Воля і потреба досягти чогось в житті зробили їх знаменитими, а не їх вроджені здібності. Люди, які не отримали достатньої формальної освіти, володіють подібною пристрастю до таких досягнень. Вони-то знають, що повинні намагатися більше за інших. Те ж саме відноситься і до тих, хто не набрав  140 балів IQ з того чи іншого тесту. Ніхто з наших досліджуваних,  не був визнаний блискучим інтелектуалом. Як бачимо,  освіченість перешкоджає просуванню наверх в будь-якій професії. Величезна влада і успіх результат багатьох інших особистісних якостей, описаних в психологічних біографіях наших 5 вундеркіндів. Освіченість може допомагати до певного моменту, після чого вона тільки протидіє успіху. Інші фактори, такі, як сім ключових особистісних якостей, необхідних для успіху, набагато важливіші для досягнення видатних результатів, ніж освіченість.

Вивчаючи біографії наших геніїв, ми дійшли до висновку, що нерозсудливість, працьовитість, наполегливість і схильність до ризику  куди більш бажані якості, ніж походження з інтелектуального середовища. Троє чоловіків  не закінчили вищої школи (Дісней,  Гітлер, Пікассо), і тільки двоє були випущені з коледжу (Наполеон, Монтессорі), але все ж досягли вершин у своїй професії. Можливо, в інтелектуальному плані ці 5 кандидатів і поступалися випускнику престижної школи, але все-таки досягли набагато більшого, ніж будь-хто з  «еліти» коли-небудь сподівався досягти.

Із біографій наших кандидатів ми з'ясували, що соціальне становище не впливає на досягнення великого успіху і влади. Наполеон говорив французькою мовою, затинаючись, так як був корсиканцем (італійцем) за походженням. Гітлер був австрійцем з богемськими замашками в молодості і ніколи не мав законної роботи, поки в тридцять з гаком років його не призначили фюрером німецької націонал-соціалістичної Ларт. Обидва піднялися на саму вершину влади, влади над чужими  народами, і вкинули їх у війну, розв'язану націоналізмом. Як вони змогли вселити націоналістичну ідеологію громадянам чужої країни? Безсумнівно, сімейна спадковість, громадський вплив цих людей або особисті контакти тут були ні до чого. Їх успіх не мав абсолютно нічого спільного з соціально-культурним походженням або економічним впливом, але своїми досягненнями вони були зобов'язані іншим варіативним факторам, ніж соціальний статус. Їх батьки прищепили дітям самостійність ось єдино важливий вплив сім'ї в цьому випадку.

У військовій школі Наполеон обзавівся важливими політичними зв'язками, які дозволили йому спілкуватися з вищими класами, хоча ті й зневажали його. Дісней виріс в нижчих шарах суспільства.  Ще дитиною змушений був сам заробляти собі на льодяники і прилади для малювання.

У Таблиці 5 зібрані  дані про соціально-культурне та економічне походження досліджуваних за категоріями.

Таблиця 5

Соціокультурний і економічний статус

Геній

 

Соціокультурне становище батьків

Економічне становище

 

Наполеон Бонапарт

 

дворяни

 

середній достаток

 

Адольф Гітлер

 

із службовців

 

середній достаток

 

Уолт Дісней

 

сільський працівник

 

бідний

 

Пабло Пікассо

 

професійний художник

 

середній достаток

 

Марія Монтессорі

інженер-будівник

середній достаток

 

 

 

Таблиця 7

Освіта геніїв

Геній

Незакінчена середня

 Вища

Вчений ступінь

Пабло Пікассо

початкова школа, відвідував школу мистецтв Барселоні і Мадриді

 

 

Адольф Гітлер

не закінчив навчання вшколі, провалився на вступних екзаменах в Венську Академію мистецтв

 

 

Уолт Дісней

Рік начання в школі в Чікаго, один семестр в Академії мистецтв в Чікаго

 

 

Бонапарт Наполеон

 

З 10 років у закритій приватній школі, випускник Військової школи в Парижі

 

Марія Монтессорі

 

 

Середня школа в Римі, Римський університет і ступінь в медицині

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

Генії – архітектори змін. Для них життя – безперервний процес придбання власного досвіду. Вони схильні зосереджуватися на філософському підході до своєї справи, а в розвитку нових законів і принципів добиваються досконалості. Геній – це ентузіаст з інтуїтивним складом розуму, не боїться ризику і є регенератором суспільства.

Поведінкові характеристики належали 5 досліджуваним, найвидатнішим геніям та політикам. Особисті кризи п’ятьох представників кували темперамент геніїв. Формальна освіта  не вплинула на їхній успіх.

Одержимі ентузіазмом респонденти задовольняли внутрішню потребу  успіху незалежно від винагороди ззовні. Такі люди домагаються за все не заради якої - небудь організації. Вони були неспокійні, нетерпимі, імпульсивні; трудоголіками, мало звертали уваги на навколишніх і одержимі ідеєю досягали успіху в житті.

 Факти, наведені в роботі,  демонструють те, що формулою успіху є висока енергійність. Вона породжується не генетично, а виходить з глибоко вкоріненою духовної потреби довести свою перевагу. Більшість досліджуваних смертельно боялися зазнати невдачі, але тим відвертіше виявлялася їх одержимість нав'язливою ідеєю перемогти, що знаходило вияв у «маніакальному синдромі успіху» . Ентузіазм настільки захопив цих людей, що заради виконання своєї мрії вони були готові принести в жертву сім'ю, друзів, здоров'я і щастя. Вони йшли на будь - які жертви. Будучи під впливом мані, генії були в змозі зробити геркулесівські подвиги. Дивовижна сила волі і зосередженість давали їм можливість відключитися від решти світу. Одержимий ентузіазм приніс їм не тільки успіх, але і хвороби. Він служив і інструментом влади, і знаряддям їх руйнування.

Вищенаведені поведінкові характеристики належали 5 кандидатам. Як розвинути подібну особистість? У багатьох випадках зіграло свою роль вплив батьків і обстановки. Часті переїзди і особисті кризи укупі з вигаданими героями-кумирами і позитивними прикладами викристалізовують темперамент генія. Формальна освіта для їхнього успіху була не настільки значима. Приклад досліджуваних доводить, що вони стали геніями завдяки наполегливій праці, навіть великим маніакальним бажанням. Кожен по-своєму йшов до щастя – підтвердження слів Торренса: «щастя і гарне психічне здоров'я можливі, головним чином тоді, коли людина повністю реалізує свої здібності». Він впевнений, що творці щасливі тоді, коли їм надається «свобода творчості».

Отже, успіх випадає на долю тих, хто готовий втілити свої мрії в життя за будь-яку ціну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Проблема обдарованості у наукових працях розглядалася вже давно, але лише в рамках педагогічної науки, і лише останнім часом вона набуває характеру психологічної проблеми досліджень. Особливо бурхливо вивчення обдарованості розвивалося протягом ХХ століття і набуло світових масштабів. У наш час існує велика кількість теорій і підходів до даної проблеми, але всі вчені мужі сходяться в одному: обдаровані діти це  майбутнє і воно залежить від організації роботи з обдарованими дітьми, особливо в період молодшого шкільного віку, коли здібності дитини тільки зароджуються і починають розвиватися.

Дослідники художньої творчості неодноразово зазначали, що творчо орієнтована особистість, стикаючись із певною проблемою, переживає якийсь внутрішній поштовх, мобілізацію не тільки інтелектуальних, а й біологічних ресурсів. Творче піднесення – це не просто раптове осяяння, а особливий спосіб самоорганізації особистості, для якої немає нічого важливішого за її творчість. У будь-якому витворі рук та розуму виявляється певний глибокий внутрішній порядок, інтегрованість, що зумовлені, з одного боку, більш-менш соціальним каноном, а з іншого – індивідуальністю автора, який породив щось абсолютно нове. Йдеться про таке, що раніше було невідомим. Для характеристики цього нового використовують поняття неповторності, оригінальності, як з погляду самого творчого процесу, так і з погляду об’єктивно значущих його результатів.

Геній то блискавично, то терпляче досягає досконалості, залишаючись незадоволеним від досягнутого, шукає глибину і нові смисли там, де їх ще ніхто не виявив, відриваючись від сучасників у часі і просторі. У цьому і сила генія, і в цьому трагізм його творчості. Але психологічні біографії, як і виключно наукові дослідження, ніколи не відіб'ють всієї глибини творчого процесу. Нікому не під силу осмислити творчість і долю генія тільки в наукових термінах або тільки в літературних творах, бо в творчості генія завжди присутній магічний початок. Як фундаментальна властивість характеру особистості одержимість за своєю значущістю не поступається ні волі, ні інстинктам. Це особливий психічна якість, але  не воля. Одержимість, як і воля, ірраціональна, тому джерело її лежить в несвідомому. Ось чому одержимі генії можуть бути несвідомо безвільними. Іноді одержимість може виступати як компенсація волі і часто одержимий геній здається вольовим. Хоча, насправді, одержимість, а не воля допомагає йому подолати безсилля, невпевненість і навіть поразку. В результаті цього одержимий може добитися успіху і визнання. Тісний зв'язок одержимості як здійснення непоборне прагнення до наміченої мети...

Творчі генії архітектори змін. Життя для них - безперервний процес пізнання і придбання необхідного їм самим досвіду. Генії схильні зосереджуватися на спільності явищ і речей (філософський підхід), а в розвитку нових законів і принципів домагаються досконалості. У пошуках рішень таємниць і загадок вони цінують знання і якість. Честолюбство у подібних людей велике неймовірно і з чесноти перетворюється в порок. Інтелектуальні стимули сильна сторона геніальної особистості, що перетворює людину на провидця і  першопрохідця видатної громадської значимості. До авторитетів генії байдужі, так як особистий досвід для них головний критерій успіху. Вичерпне визначення особистості генія могло б звучати так: геній це одержимий ентузіаст з інтуїтивним складом розуму, який  володіє в значній мірі самовпевненістю та ознаками  трудоголізму типу А; любить ризик, упертий і з точки зору правлячої верхівки суспільства є генератором.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Виявлення високого інтелекту, здатності мислити, хороша пам'ять уже в ранньому дитинстві (Ю.З.Гільбух, Р.О. Семенова-Пономарьова, Г.Уолберг, С.Рашер, Дж.Пакерсон, С.Н.Бенбов, С.Стенлі)

2. Воловодівська Ж., Докійчук Т., Робота з обдарованими дітьми: профілактика стресів, розумового та емоційного перевантаження.//Психолог. – 2011. - № 22-23. – С. 15-29

3. Воронцова Е. Обдарованість: діагностика та система роботи зі здібними дітьми. Спецвипуск.//Психолог. – 2006. - № 25-28. – С. 5-25

4. Гаатюк О. Теоретичний аналіз проявів обдарованості молодших школярів у навчанні.//Практична психологія та соціальна робота. – 2004. - № 10. – С.71-72

5.Гудь М. Обдаровані діти: психолого-педагогічні аспекти роботи.//Початкова освіта. - № 39. – С.2-6

6. Здатність вийти за рамки завдання (Д.Б.Богоявленська, Л.І.Туктаєва)

7. Здатність до створення ідеальних еталонів, що забезпечують високі естетичні, моральні, інтелектуальні оцінки (О.М.Матюшкін)

8. Здатність тривалий час концентрувати увагу на проблемі та пошуках її розв'язання (Л.І.Туктаєва, Ю.З.Гільбух, О.М.Матюшкін, Р.О. Семенова-Пономарьова)

9. Здатність передбачення, глибокого прогнозування, розвинуті фантазії, інтуїція (О.М.Матюшкін, Л.І.Туктаєва)

10. Комаров К. Система роботи з обдарованими дітьми: семінар-тренінг для педагогів.//Психолог. - № 8. – С. 8-13

11. Липова Л. Концепція обдарованості та її види.//Рідна школа. – 2005. - № 4. – С. 10-12

12. Підвищена пізнавальна активність (О.М.Матюшкін, Н.С.Лейтес, Р.О. Семенова-Пономарьова, Г.Уолберг, ДЖ.С.Стенлі та інш.)

13. Підвищена потреба в розумових навантаженнях, здатність отримувати задоволення від процесу пошуку розв’язання завдань (Л.І.Туктаєва, Ю.З.Гільбух, Н.С.Лейтес)

14. Підвищений рівень розумового розвитку (Ю.З.Гільбух, Р.О. Семенова-Пономарьова)

15. Почуття самоповаги, самоусвідомлення, творчої сили та вміння контролювати себе (Ю.З.Гільбух, С.Н.Бенбов, С.Стенлі)

16. Пузиревич К. Феномен особистісної обдарованості.//Психолог. – 2011. - № 22-33. – С. 3-13

17. Раннє усвідомлення мети і цілей своєї діяльності (Ю.З.Гільбух, Г.Уолберг, С.Рашер, Дж.Пакерсон, Р.Екберт)

18. Скальська Л., Кондратенко Л. Феноменологічна сутність поняття «обдарованість»//Практична психологія та соціальна робота. – 2005. - № 10. – С. 72-73

19. 19. Ткачук А. Стратегії навчання обдарованої дитини.//Психолог. – 2011. - № 34. – С. 29-30

20. Туріщева Л. Особливості роботи з обдарованими дітьми. Методичний бланк.//Початкове навчання та виховання. – 2010. - № 1. – С. 1-8.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

 

УОЛТ ДІСНЕЙ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

 

БОНАПАРТ НАПОЛЕОН

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

 

 

 

АДОЛЬФ ГІТЛЕР

 

 

Додаток Г

 

 

 

МОНТЕССОРІ

 

 

 

 

 

Додаток Д

 

 

ПАБЛО ПІКАССО

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
5 грудня 2018
Переглядів
1298
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку