ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ НЕПЕРЕРВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

 

Кафедра Педагогіки, психології та менеджменту

 

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

 

Тема роботи: Роль і місце профорієнтаційної роботи в умовах сучасного ринку праці

Група: ОД-ІІІ-34В

Слухач: Літушко Іванна Миколаївна

                               (ПІБ)

 

 

Науковий керівник:                                                             До захисту

 

__________________________   _____ ___________________

      (ПІБ, наук.ступінь, вчене звання)                    (підпис завідувача кафедри)

 

 

 

2024 р.

 

 

АНОТАЦІЯ

У роботі розкрито роль і місце профорієнтаційної роботи в умовах сучасного ринку праці. Дослідженням доведено, що профорієнтація є ефективним заходом спрямованим на ознайомлення людини з її здібностями й можливостями для того, щоб запропонувати і обрати найбільш підходящу для неї професію в умовах сучасності. Профорієнтація дає можливість оцінити власний потенціал та розробити стратегію майбутнього кар’єрного зростання.

Вивчено історію профорієнтації, її основні засади, компоненти та види. Досліджено сучасний ринок праці, розвиток та затребуваність кваліфікованих працівник різних професій на його просторах. Розкрито вимоги до профорієнтаційної роботи. Для побудови реальної моделі профорієнтаційної роботи закладів ПТО подано загальну характеристику досвіду даної роботи Куликівського ПАЛ та надано відповідні рекомендації до неї.

Опрацьовані літературні джерела за темою роботи; результати аналізу і систематизації джерел представлено у теоретичній частині роботи.

У практичній частині роботи надано розробку уроку профорієнтації, тест на визначення майбутньої професії, презентацію з теми: «Профорієнтаційна робота Куликівського ПАЛ».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

1.      Теоретична частина
   1.   Сутність і структура професійної орієнтації
   2.   Проблеми щодо професійного самовизначення особистості
   3.   Професійна орієнтація молоді на робітничі професії
   4.   Поняття про ринок праці
2.      Практична частина
   1.   Цікава професія – кухар: урок професійно-теоретичної підготовки з професії «Кухар»

2.2Профорієнтаційна робота в Куликівському ПАЛ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Повномасштабні воєнні дії, що відбуваються на території України призводять до фізичних руйнувань цивільної та економічної інфраструктури, втрати контролю чи згортання виробництва економічних суб’єктів на тимчасово окупованих територіях або територіях, де відбуваються активні бойові дії, порушення логістичних і виробничих зв’язків. Багато українців втратили роботу під час війни. Декому фізично ніде працювати, послуги інших вже не актуальні, а багато просто втекли з-під обстрілів, залишивши робоче місце. Деякі підприємства дещо адаптуються до нових умов і таким чином забезпечують зайнятість працівників.

Актуальність теми обумовлена наступним. Український та світовий ринок праці вже не буде таким як раніше. Якщо до цього ми напряму залежали від зовнішньої кон'юнктури, то сьогодні саме війна в Україні змінює попередні парадигми і принципи, за якими функціонувала як економіка, так і ринок праці. 

Ринок праці є складовою частиною економічної системи країни, відповідно він відображає більшість політичних і соціально-економічних процесів, що відбуваються у державі. Сучасний стан ринку праці формується під впливом політико-економічної ситуації, яка характеризується триваючим спадом виробництва, фінансовою розбалансованістю економіки, недостатнім реформуванням господарського механізму, збільшенням обсягів внутрішньої міграції [1].

 Відомо, що ринок праці є динамічною системою, комплексом соціально-трудових відносин щодо умов наймання, використання й обміну робочої сили. Важливою характеристикою ринку праці є його збалансованість, яка полягає в динамічній відповідності між пропозицією робочих місць і потребою суб’єктів господарювання різних форм власності в ресурсах праці та високопродуктивній зайнятості економічно активного населення. Ринку праці належить важлива роль у забезпеченні успіху ринкових реформ.

•            Вибір професії – це важливий етап у житті кожної людини, який визначає не лише її професійний шлях, але й загальну якість життя та особистісний розвиток. З урахуванням сталого розвитку сучасного ринку праці, процес професійної орієнтації стає темою надзвичайно актуальною та важливою.
•            Ринок праці визначається та змінюється відповідно до економічних, технологічних та соціокультурних трансформацій. Це ставить перед молоддю завдання не тільки знайти професію, яка відповідає їхнім інтересам і здібностям, але й бути готовою до постійного самовдосконалення та адаптації до змін.
•            Професійна орієнтація включає в себе усвідомлення власних інтересів, здібностей, амбіцій та цінностей. Вибір професії також вимагає ретельного вивчення ринку праці, аналізу потреб галузей економіки та тенденцій розвитку. Вірний вибір сприяє не лише індивідуальному успіху, але й сприяє створенню ефективного та конкурентоспроможного суспільства.

Метою є дослідження теоретичних основ та особливостей організації профорієнтаційної роботи в умовах сучасного ринку праці. Для досягнення поставленої мети дослідження в роботі вирішено такі наукові і практичні завдання:

•          проаналізовано сучасний ринок праці;
•          визначено перелік актуальних професій;
•          досліджено основні методи профорієнтаційної роботи;
•          визначено роль і місце профорієнтаційної роботи в умовах сучасного ринку праці;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

Теоретичні основи професійної орієнтації особистості

1.   Сутність і структура професійної орієнтації

Професійна орієнтація – це комплексна, науково обґрунтована система форм, методів і засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці. Вона спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами і можливостями людини та потребами суспільства в конкретних видах професійної діяльності. Профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвиткові здібностей і талантів людини, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров’я і виступає одним із найважливіших елементів державної політики у сфері соціального захисту та зайнятості населення.

Основним об’єктом профорієнтаційної діяльності є зайняте та незайняте населення, у тому числі молодь, що навчається, вивільнювані працівники й особи з обмеженою працездатністю. Головною метою профорієнтаційної роботи є сприяння специфічними методами посиленню конкурентоспроможності працівника на ринку праці та досягнення ефективної зайнятості населення.

Крім того, важливими завданнями профорієнтації є:

  виховання у молодих людей любові до різних видів праці,

  створення умов для продуктивної праці та перевірки на практиці своїх здібностей,

 вивчення, формування та розвиток інтересів, нахилів і здібностей молодих людей,

 ознайомлення їх з найбільш поширеними професіями та професіями, які найбільше відповідають інтересам молоді, тощо.

Важливою умовою ефективності системи профорієнтаційної роботи є наступність окремих її етапів, на кожному з яких профорієнтація має свої завдання і методи:

 1) профорієнтаційна робота у школі. Основне завдання профорієнтації на цьому етапі – професійна просвіта і визначення здібностей і професійних намірів учнів;

2) профорієнтаційна робота у позашкільних навчальних закладах. Для цього етапу характерна систематизація досвіду, знань, умінь, навичок, набутих на першому етапі;

3) профорієнтаційна робота у професійному середовищі. ЇЇ особливістю є, насамперед, професійна адаптація.

Принципи професійної орієнтації, її основні функції. В основу профорієнтаційної діяльності покладені такі принципи:

 комплексний характер профорієнтаційних послуг: організація профорієнтаційної діяльності повинна здійснюватись у соціально-економічному, психолого-педагогічному, медико-фізіологічному та професійному напрямах для забезпечення різнобічної готовності молодої людини до вибору професії;

 узгодження інтересів особи та суспільства через ринок праці;

 діяльнісний підхід до визначення професійної придатності;

 рівні можливості отримання профорієнтаційних послуг громадянами України та громадянами іноземних держав, з якими Україна має відповідні угоди, незалежно від місця роботи чи навчання, віку, статі, національності, релігійних переконань;

 доступність професійної та іншої інформації стосовно можливостей вибору чи зміни професії, форм навчання та працевлаштування; 

 добровільність і безкоштовність отримання профорієнтаційних послуг усіма групами населення на гарантованому державному рівні;

 конфіденційний і рекомендований характер висновків профконсультацій і профвідбору, додержання працівниками профорієнтаційних норм професійної етики;

 взаємозв’язок школи, сім’ї, виробництва та громадськості у здійсненні профорієнтаційних заходів;

 систематичність і наступність у профорієнтації: необхідність проведення профорієнтаційної роботи з 1-го по випускний клас школи, за умови обов’язкової спадкоємності цієї роботи з класу в клас [5].

 

Принципи професійної орієнтації, її основні функції

В основу профорієнтаційної діяльності покладені такі принципи:

 комплексний характер профорієнтаційних послуг: організація профорієнтаційної діяльності повинна здійснюватись у соціально-економічному, психолого-педагогічному, медикофізіологічному та професійному напрямах для забезпечення різнобічної готовності молодої людини до вибору професії;

 узгодження інтересів особи та суспільства через ринок праці;

 діяльнісний підхід до визначення професійної придатності;

 рівні можливості отримання профорієнтаційних послуг громадянами України та громадянами іноземних держав, з якими Україна має відповідні угоди, незалежно від місця роботи чи навчання, віку, статі, національності, релігійних переконань;

 доступність професійної та іншої інформації стосовно можливостей вибору чи зміни професії, форм навчання та працевлаштування;

 добровільність і безкоштовність отримання профорієнтаційних послуг усіма групами населення на гарантованому державному рівні;

 конфіденційний і рекомендований характер висновків профконсультацій і профвідбору, додержання працівниками профорієнтаційних норм професійної етики;

 взаємозв’язок школи, сім’ї, виробництва та громадськості у здійсненні профорієнтаційних заходів;

 систематичність і наступність у профорієнтації: необхідність проведення профорієнтаційної роботи з 1-го по випускний клас школи, за умови обов’язкової спадкоємності цієї роботи з класу в клас.

Основні підходи до проведення профорієнтаційної діяльності:

– соціально-економічний підхід передбачає аналіз потреб суспільства в різних професіях, з’ясування їх перспектив у трудових ресурсах. Робота за покликанням забезпечує максимальну віддачу працівника і, відповідно, дає вищий економічний ефект.

 – психофізіологічний підхід передбачає забезпечення вибору такої професії, яка максимально відповідає психофізіологічним характеристикам людини.

– психолого-педагогічний підхід охоплює виховання в учнів любові до праці, формування інтересу до майбутньої професії.

Можна виділити чотири функції профорієнтації, які визначаються її метою: соціальну, економічну, медико-фізіологічну та психолого-педагогічну.

Соціальна функція – це процес засвоєння школярами певної системи знань, норм, цінностей, що дозволяють їм здійснювати свою соціально-професійну діяльність. Економічна функція - поліпшення якісного складу робочої сили, підвищення рівня задоволеністю працею, зниження плинності кадрів, підвищення професійної активності та продуктивності праці.

Медико-фізіологічна функція - ця реалізація вимог до здоров'я й окремих фізіологічних якостей, необхідних для виконання тієї або іншої професійної діяльності.

Психолого-педагогічна функція – це, перш за все, виявлення та формування інтересів, схильностей, здібностей школярів, допомога їм у пошуку покликання, виборі такої професії, яка відповідала б індивідуальним особливостям особи, її потенційним можливостям; визначення шляхів і умов ефективного управління професійним самовизначенням школярів[5].

Існує безліч понять професійної орієнтації. Наприклад, Зеер Є.Ф. дає кілька визначень цього поняття:

•          це система науково-обгрунтованих психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на підготовку молоді у виборі професії з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості та потреб суспільства;
•          це науково обгрунтований розподіл людей з різних видів професійної діяльності, пов’язаний із потребами суспільства в різних професіях та придатністю індивідів до відповідних видів діяльності;
•          сукупність педагогічних і психологічних заходів та комплексу інформації різного роду спрямованих на прийняття рішення щодо оволодіння оптантом  тієї або іншої професії (спеціальності), а також на вибір оптимального для досягнення цієї мети шляхом подальшого професійної освіти [3].

У профорієнтації важливо використовувати форми і методи, що доповнюють один одного. Захаров виділяє наступні 3 групи форм і методів :

1. Основні, ознайомлювальні: - зустрічі з фахівцями,

 - перегляд і обговорення телепередач,

- виставки передового досвіду,

- екскурсії на підприємства, навчальні заклади,

- інформаційні уроки (теоретичні та практичні питання підготовки до майбутньої професії, з використанням методів: бесіда, розповідь, пояснення, диспут, гра, твір, звіт про захід та інші),

 - уроки в навчальних майстернях з повідомленням певних відомостей характеру профорієнтації, демонстрація практичних умінь.

2. Активізуючі:

 - індивідуальні завдання для поглиблення знань з урахуванням інтересів,

 - конкурси для виявлення схильностей,

- вечори техніки, книги, математики,

- тижні мистецтва, техніки,

- клуб майбутніх фахівців,

 - клуби технічної творчості,

- молодіжні об'єднання,

 - шкільні трудові об'єднання.

3. Методи вивчення особистості :

 – бесіда (цілеспрямована, індивідуальний підхід, педагогічний такт, ознайомлення з професіями, виявлення мотивів і причин, що ускладнюють вибір),

– анкетування,

– спостереження,

 – аналіз результатів діяльності (щоденник, шкільний журнал успішності, твір, зошит з висловлюваннями, особиста справа, медичне обстеження),

 – метод експертних оцінок (узагальнення висловлювань друзів, учителів, батьків),

– метод узагальнення незалежних характеристик (рекомендації батьків, знайомих щодо вибору),

 – педагогічний експеримент.

 Професіографічна зустріч учнів з представниками професій. Досвід свідчить, що добре організована зустріч з представником професії залишає глибокий слід у свідомості учнів, сприяючи їхній пізнавальній активності. Бесіди фахівців з учнями повинні бути професіографічними за своїм змістом. Учням потрібно розповісти не тільки про соціально-економічну значення професії і виробничої технології, але і про чинники, що зумовлюють успішність професійної діяльності, задоволення або незадоволення особистості процесом даної професійної діяльності.

Для виконання цих завдань необхідна спеціальна попередня підготовка представника професії. Підготовча робота полягає у  наступному:

розкрити перед фахівцем загальну мету зустрічі та роз'яснити конкретні завдання його бесіди з учнями;

обговорити з ним план розповіді про професію, виділяючи головні питання;

допомогти спеціалістові відібрати інформаційний матеріал відповідно до задач уроку з метою активізації пізнавальної діяльності учнів;

обговорити і допомогти відібрати наочні посібники або ілюстрацій ний матеріал, якщо такий є;

 з'ясувати можливості використання довідкової і профорієнтаційної літератури про дану професію для учнів.

У добре організованій зустрічі представника професії з учнями їхня особиста дослідницька активність спрямовується на постановку і вирішення важливих профорієнтаційних питань: використання одержаної інформації для аналізу й оцінки індивідуальних особливостей своєї особистості, вирішення для себе питання про професійну придатність до даної діяльності, постановка проблеми вибору такої професії, яка потрібна суспільству і відповідає індивідуальним особливостям особистості.

З метою закріплення одержаних знань і умінь аналізувати професію можна запропонувати учням професіографічну екскурсію. Проведенню професіографічної екскурсії передує ретельна підготовча робота.

Підготовку професіографічної екскурсії можна здійснювати за таким планом:

 Вибір об'єкта екскурсії.

 Визначення мети екскурсії.

  Попереднє відвідування підприємства з метою узгодження з адміністрацією термінів і умов проведення екскурсії.

 Розробка плану бесіди-підготовки учнів до екскурсії.

 Підготовка екскурсовода до проведення екскурсії.

 При проведенні екскурсії потрібно також уникати підміни професіографічної інформації відомостями про організацію на підприємстві культурно-масової, спортивної та іншої роботи. Ця інформація має цінність тільки як допоміжна, але не основна [5].

Аналізуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що професійна орієнтація  визначається як науково-практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення. Особистість вводиться в центр процесу професійної орієнтації , стає суб’єктом профорієнтаційної діяльності – використовує засоби професійної орієнтації для підготовки до свого власного й самостійного професійного самовизначення[6]. 

 

2.   Проблеми щодо професійного самовизначення особистості

Економіка і суспільство нашої держави переживають період великих перетворень і змін, для яких характерні постійно виникаючі проблемні ситуації як в економічному так і соціальному та професіональному плані. Це, перш за все, нестабільність ринку праці, жорсткі вимоги до працівників з точки зору їх конкурентоздатності. Ринкові відносини характеризуються потребою пристосування особистості до підвищеної динамічності виробництва, великою ймовірністю зміни професії та місця роботи. В таких умовах для особистості потрібен професіоналізм, висока кваліфікація, здатність до ефективних професійних дій.

Такі складні соціально-економічні перетворення призвели до появи відповідних соціально-економічних проблем суспільства, причиною яких є результат трансформації ринкових перетворень.

 

Сучасні працедавці вважають, що особистість,  у певній галузі, діяльності повинна:

•          удосконалювати професійні знання і уміння;
•          гнучко застосовувати знання і уміння відповідно до тих чи інших умов праці;
•          самостійно приймати професійні рішення;
•          брати відповідальність за результати праці;
•          аналізувати та прогнозувати результати праці;
•          адекватно реагувати на потреби ринку щодо зміни професії або оволодіння додатковими професійними функціями.

Це в свою чергу передбачає:

•          активність і адекватність у виборі професії;
•          здатність до зміни фаху;
•          ініціативність і впевненість у власних силах;
•          гнучкість і мобільність;
•          самостійність у прийнятті рішень;
•          наявність підприємницьких якостей;
•          творчий підхід до визначення власної стратегії професійного самовизначення;
•          готовність до поля професійної діяльності.

Працюючий сьогодні має володіти такими особистісними якостями:

•          цілеспрямованість;
•          готовність до змін;
•          комунікативність;
•          толерантність;
•          поведінкова адекватність;
•          стресостійкість;
•          витривалість.

Працедавці потребують компетентних працівників, здатних до самостійного прийняття професійних рішень, розв’язання типових і нетипових завдань спрямованих на задоволення потреб та вимог споживачів послуг. Слід наголосити, що ринок праці ставить щораз більші вимоги до професійної підготовки фахівців стосовно готовності до ефективної праці в реальних умовах професійної діяльності. Для майбутнього фахівця важливою проблемою постає набуття потрібного рівня професійної компетентності, яка є однією із найважливіших у його адаптації на сучасному ринку праці. Це в свою чергу, в сучасних соціально-економічних умовах розглядається як здатність фахівця до досягнення конкретної мети, ефективного здійснення професійних дій в реальних умовах праці на конкретних посадах в реальних умовах діяльності, що насамперед передбачає:

•          самостійність у розв’язанні типових і нетипових проблем та завдань;
•          особистісну відповідальність за результати роботи та її удосконалення;
•          прогностичне застосування знань та умінь;
•          постійне професійне зростання та саморозвиток.

Отже, професійна орієнтація особистості це певна форма взаємодії з мікросоціумом. Людина, яка не пристосувалася до сучасних соціально-економічних потреб суспільства, не здатна до самореалізації. Професійна діяльність в умовах ринку потребує конкретного і оперативного реагування на потреби щодо вибору, зміни професії як однієї з найважливіших умов професійної самореалізації особистості на сучасному ринку праці  [6].

Ситуація вибору професії ускладнюється рядом чинників: відсутністю інформації про деякі істотні характеристики професійного вибору, негайного зворотнього зв’язку про результати вибору; несформованістю правил, критеріїв і способу вибору; труднощами самонавчання; відсутністю подібних рішень у минулому досвіді.

Необхідність обліку багатьох чинників, висока невизначеність при виборі професії призводять до помилок і утруднень. Виділяють наступні причини помилкового вибору професії:

•          відношення до вибору професії як до вибору довічної професійної діяльності. В сучасних умовах економічного розвитку суспільства, технічних і технологічних змін людині нерідко доводиться декілька разів протягом життя міняти спеціальність і професію;
•          необгрунтоване, легковажне сприйняття деяких важливих професій, що вважаються непрестижними;
•          вибір професії під прямим або непрямим впливом друзів, родичів, знайомих;
•          перенесення відношення до людини – представнику тієї або іншої професії – на саму професію;
•          захоплення тільки зовнішньою або якою-небуть частиною сторони професії;
•          ототожнення навчального предмета в школі з професією;
•          незнання або недооцінка свої фізичних можливостей і здібностей;
•          незнання основного змісту трудових дій і операцій обраної професії або слабке уявлення про неї.

Варто зазначити, що професійна орієнтація особистості в умовах ринкового середовища вирізняється суттєвими відмінностями. Ситуація ускладнюється:

•          психологічною непідготовленістю населення до швидкої зміни ситуації у різних сферах діяльності;
•          нездатністю до самостійного вибору професії;
•          відсутністю стратегії поведінки особистості щодо професійного самовизначення в умовах ринкових перетворень.

Аналізуючи вищесказане можна дійти висновку, що професійна орієнтація молоді в сучасних умовах праці пов’язана із розв’язанням важливих проблем, спрямованих на формування в особистості системи ринкових професійних цінностей і мотиваційних орієнтирів щодо адекватного сприйняття вимог і потреб ринку праці, свідомого вибору професії в контексті ефективного професійного саморозвитку і самореалізації, визначення змістовних та процесуальних особливостей профорієнтаційної роботи на засадах коригування поведінкових змін, формування відповідної системи ціннісно-смислових орієнтирів особистості в умовах ринкового середовища[6].

 

3.   Професійна орієнтація молоді на робітничі професії

Концептуальні положення щодо підготовки молоді до вибору робітничих професій

Стагнація вітчизняної економіки призвела до масової ліквідації промислових та сільськогосподарських підприємств і як наслідок відтоку кваліфікованих кадрів, насамперед робітничих, з цих сфер економіки. Вивільнені робітники пересунулися до сферу бізнесу або поповнили лави безробітних. Значна частка кваліфікованих робітників, за деякими оцінками декілька мільйонів осіб, працевлаштувалися за кордоном.

Слід зазначити, що не існує загальноприйнятого визначення дефініції робітничі професії. Аналіз джерел за цією тематикою дозволив сформулювати таке визначення цього поняття. Робітничі професії - це група професій, що об’єднує працівників, які безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, надання матеріальних послуг, обробки інформації, перевезення вантажів і пасажирів тощо та безпосередньо здійснюють трудові операції. Згідно з чинним законодавством.

 Класифікатором професій до робітничих професій можна віднести наступні групи професій:

•          працівники сфери торгівлі та послуг;
•          - кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств;
•          риборозведення та рибальства;
•          кваліфіковані робітники з інструментом;
•          робітники з обслуговування;
•          експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування;
•          складання устаткування та машин, найпростіші професії.
•          Для деяких професій, пов’язаних із виконанням робіт високої кваліфікації, необхідна кваліфікація - молодший спеціаліст. Професії пов’язані з виконанням робіт середньої кваліфікації вимагають повної загальної середньої та професійно-технічної освіти чи повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві. Для професій пов’язаних із виконанням робіт низької кваліфікації, досить базової загальної середньої освіти та мінімальної професійної підготовки на виробництві чи інструктажу. Для виконання професійних завдань з найпростіших професій досить неповної базової загальної середньої освіти або початкової загальної освіти та мінімальної професійної підготовки на виробництві чи інструктажу.

У контексті вирішення проблеми орієнтації молоді на вибір робітничих професій, функція держави полягає у розробці та реалізації законодавчого поля, сприятливого для створення робочих місць за згаданими професіями, заохочення роботодавців до вкладання коштів у модернізацію підприємств та поліпшення умов праці, розвиток наукоємних технологій тощо. Функція роботодавців за такого підходу полягає у створенні робочих місць за робітничими професіями з високою оплатою праці, неодноманітним та високотехнологічним змістом праці, новим устаткуванням, обладнанням тощо. Такі заходи поєднані з відповідною агітаційною та профінформаційною компанією у засобах масової інформації потенційно можуть підвищити престижність і привабливість робітничих професій.

На етапі професійної підготовки, заклади професійної освіти, підготовка на виробництві, курсах і таке інше, метою профорієнтаційної діяльності є закріплення в особистості усвідомлення правильності вибору професійного шляху або переорієнтація на початкових етапах професійного навчання на вибір іншої більш підходящої для людини професії. Ще однією групою молоді, яка може бути зорієнтованою на вибір робітничої професії є безробітні та тимчасово непрацюючі особи. Засобами розв’язання проблеми підготовки молоді до вибору робітничих професій є розробка державної, з урахуванням інтересів роботодавців, програми розвитку трудового потенціалу країни, залучення до реалізації програми розвитку трудового потенціалу країни соціальних партнерів, насамперед, роботодавців, створення законодавчого поля, сприятливого для розвитку економіки, спрямованого, насамперед, на створення робочих місць за робітничими професіями, заохочення роботодавців до вкладання коштів у модернізацію підприємств та поліпшення умов праці представників робітничих професій, посилення їх соціального захисту, надання робітникам преференцій в плані підвищення власного фахового рівня, податкове заохочення роботодавців до фінансування підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, перманентного підвищення їх кваліфікації, а також організації навчальної та навчально-трудової діяльності учнівської молоді на їх виробничій та навчально-виробничій базі, упорядкування системи професійної освіти відповідно до поточних та перспективних потреб соціально-економічного розвитку країни, розширення бази початкової професійної освіти і навчання, зокрема, за рахунок середніх загальноосвітніх навчальних закладів, відродження системи трудової підготовки та трудового виховання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах, створення, із залученням, соціальних партнерів, сучасної бази трудової підготовки школярів, створення нормативно-правових, соціально-економічних, інформаційно-методичних, матеріально-технічних і фінансових засад системи професійної орієнтації населення, складовою якої є орієнтація молоді на робітничі професії, диференціація змісту, форм та методів профорієнтаційних заходів, відповідно до основних етапів професійного розвитку особистості, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень у сфері професійної орієнтації населення і забезпечення широкого впровадження їх результатів у практику, вивчення, адаптація до соціокультурних особливостей України та використання позитивного зарубіжного досвіду щодо підготовки особистості до побудови та реалізації професійної кар’єри з урахуванням соціально-економічних та соціокультурних особливостей розвитку України, створення організаційної інфраструктури профорієнтаційної роботи з різними віковими групами та категоріями населення, визначення гарантованого мінімуму психолого-профорієнтаційних послуг, які надаватимуться державними установами, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері професійної орієнтації та психологічного консультування з проблем професійного розвитку особистості, розробка нормативної бази щодо ліцензування діяльності за цим напрямом.

Після отримання професійної освіти людина приступає до власне професійної діяльності. У процесі цієї діяльності вона послідовно проходить декілька стадій професійного становлення, з яких для молоді притаманними є стадія професійної адаптації та стадія професіоналізації. На етапі адаптації профорієнтаційний супровід особистості припускає діагностику її професійно-значимих психофізіологічних якостей, оскільки саме їх невідповідність вимогам професії, як правило, є причиною адаптаційного синдрому, який часто детермінований схованою професійною непридатністю. Для зняття тривожності та мобілізації професійної активності молодої людини можна використати психологічне консультування[]58.

Психологічний супровід стадії професіоналізації полягає в наданні допомоги працівникові у професійному зростанні, підвищенні кваліфікації й розвитку кар’єри, у підтримці при переживанні труднощів, незадоволеності працею, при звільненні, а також при прийомі на роботу. Основним завданням профорієнтаційної роботи на стадії професіоналізації можна вважати забезпечення взаємоузгодження й взаємодії підприємства, організації працівника у професійному становленні останнього. Дане завдання реалізується за такими напрямами: вивчення й оцінка професійного потенціалу працівника, ознайомлення працівника з перспективами професійного зростання, попередження й усунення ситуацій, які утруднюють або роблять практично неможливим подальший професійний розвиток працівника [2].

4.   Поняття про ринок праці

Найважливішими характеристиками будь-якого ринку є товар, що продається і купується, продавець і покупець даного товару, їх правомірність щодо товару, характер відносин, у які вони вступають між собою.

Головними дійовими особами (суб'єктами) на ринку праці є власники (носії) товару «робоча сила», тобто працівники, що працюють на умовах найму, і підприємці - роботодавці (власники засобів виробництва й уповноважені ними особи).

Досягти згоди, пов'язати інтереси робітників і роботодавців допомагає держава (уряд), що є ще одним суб'єктом ринку праці, її головна функція - визначення правил поводження сторін на ринку праці. Причому, держава одночасно виступає в двох якостях: 1 - роботодавця для працівників державного сектора економіки і держслужбовців; 2 - інституції, що визначає норми соціально-трудових відносин і правила взаємодії партнерів, контролює їх виконання.

Існує чимало формулювань поняття «ринок праці», які можна розділити на три великі групи. Перший підхід визначає ринок праці як механізм, що поєднує разом працівників і роботодавців, у рамках іншого - як простір-сфера, у якій відбувається взаємодія робітників і роботодавців, у рамках третього - як відносини, в які вступають робітники і роботодавці. Проте зазначені підходи не виключають, а скоріше доповнюють один одного, ніби підкреслюючи різні сторони такої багатогранної економічної категорії, як ринок праці. Отже, ринок праці - це сфера, в якій формуються і реалізуються товарно-грошові та соціальні відносини з приводу купівлі-продажу робочої сили.

Ринок праці відрізняється не тільки від ринку товарів і послуг (споживчого ринку), але і від інших ринків ресурсів ось чим.

По-перше, невід'ємністю товару - «робоча сила» від його власника (носія).

По-друге, тривалістю процесу купівлі-продажу.

 По-третє, втручанням держави і профспілкових організацій, громадськості у процеси, що відбуваються на ринку праці.

У ринковій економіці ринок праці виконує такі функції:

З'єднуючу — зводить разом продавців товару «робоча сила» (працівників) і покупців цього товару (роботодавців).

Регулюючу - регулює попит і пропозицію робочої сили відповідно до суспільної значимості конкретного виду праці, формує ціну робочої сили.

Розподільчу - розподіляє робочу силу за галузями економіки, регіонами, підприємствами, установами, організаціями.

Стимулюючу - розвиває конкуренцію працівників за робочі місця, а роботодавців - за кваліфіковану робочу силу, а також стимулює професійну і територіальну мобільність осіб найманої праці.

Інформаційну - інформує осіб найманої праці та роботодавців про ситуацію на ринку праці: про кількісний і якісний склад вільних робочих місць, розміри зарплати для конкретних посад, пропозицію робочої сили та її професійну структуру, інші аспекти зайнятості і трудових відносин [5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Цікава професія – кухар: урок професійно-теоретичної підготовки з професії «Кухар»

Предмет: Організація виробництва та обслуговування Шелест Г. В. Броварське навчально-виховне об’єднання Броварської міської ради Київської області

 Мета уроку: навчальна: формувати цілісну систему знань учнів з особливостями роботи кухаря, з перевагами і недоліками даної професії, ознайомлення з закладами ресторанного господарства, з організацією споживання їжі, класифікацією закладів ресторанного господарства. виховна: виховувати повагу та інтерес до обраної професії; розвивальна: розвивати відчуття гідності до людей даної професії.

Тип уроку: Комбінований, урок засвоєння та закріплення нових знань.

Матеріально-технічне та дидактичне забезпечення: мультимедійний комплекс, фото відомих кухарів, роздавальний матеріал конспекту, презентації, плакати.

 Міжпредметні зв’язки: технологія приготування їжі з основами товарознавства, устаткуванням підприємств громадського харчування, гігієна та санітарія, охорона праці.

Хід уроку

 І. Організаційна частина.

- Перевірка присутності учнів.

 - Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми і мети уроку. «Як живопис і музика, так і кухня - це мистецтво. Живопис вабить очі, музика - слух, а кулінарія - смак». Андре Моруа.

 Не десятки, не сотні – десятки тисяч страв створила за свою історію світова кулінарія. Ще з давніх часів вважалося дуже почесною діяльністю навчати, лікувати та годувати. Так у Франції в минулому сторіччі ремісник не міг стати дворянином, але для кухарів було зроблено виняток, оскільки їх праця була на рівні з мистецтвом.

Кухар – це професіонал, який несе людям хвилини насолоди своєю працею, адже так приємно подивувати родину та гостей смачною та оригінальною стравою, прикрасивши кулінарними шедеврами святковий або бенкетний стіл. Праця талановитого кухаря близька до творчості художника та скульптора, 6о потребує художнього смаку, особливого почуття світла та форми.

Треба добрими словами згадати і українських кухарів, які працювали в напівтемних корчмах, і невідомих працівників, що залишили нам у спадок кулінарне мистецтво. Без них не було б і нашої сучасної кулінарії, не було б і тих страв, котрі й зараз лишаються гордістю української кухні.

Перші ресторани відкрилися в Парижі, а кав’ярні – у Стамбулі ще в XVІ столітті, але, що стосується України, то тут історія ресторанної справи не глибока. Сам термін «ресторан» почали вживати значно пізніше, у другій половині XVIII сторіччя, словом «restorantes» (відновлюючий, укріплюючий) називався суп з баранини у винному соусі, який готували в парижській таверні.

 Всі відомі ресторатори минулого були іноземцями, навіть офіціантами були татари, французи та німці, тому й коло відвідувачів таких закладів було досить вузьким і культура відвідування ресторанів не розвивалась.

В Україні тих часів процвітали корчми та трактири, це справді наше досягнення, однак, на жаль, радянська епоха дуже погіршила систему харчування в закладах і звела її нанівець.

Ресторанний бізнес в Україні активно розвивається, це дуже перспективний бізнес, адже все, що будується нового, будь це готель, чи фітнес-центр, чи навіть сауна потребує наявності ресторану або бару. Таким чином, незважаючи на те, що ресторани не є традиційним явищем для української побутової культури, на сьогодні підприємства ресторанного господарства займають одне з провідних місць у секторі послуг вітчизняної економіки.

Підприємства громадського харчування виконують три основних завдання:

 - виробництво кулінарної продукції;

- реалізація кулінарної продукції;

- організація її споживання.

Всі три функції можуть реалізовуватись в рамках одного підприємства, але й можливе розділення праці між різними підприємствами.

Підприємства харчування можуть надавати відвідувачам такі послуги:

- вживання їжі;

 - виготовлення кулінарної продукції;

- організація обслуговування;

- реалізація кулінарної продукції;

 - організація дозвілля;

- інформаційно-консультативні.

 Ресторан – загальнодоступне підприємство, яке відрізняється від інших типів підприємств масового харчування ширшим асортиментом страв складного приготування, кращим інтер’єром, освітленням, сервіруванням столів і високим рівнем обслуговування відвідувачів.

У меню ресторану включають фірмові страви, а вдень – експрес-обіди. Крім того ресторан може спеціалізуватися на виготовленні національних страв. Обслуговування відвідувачів офіціантами поєднується з організацією їх дозвілля.

Бар – підприємство, яке обладнане барною стійкою і реалізує міцні алкогольні, слабкоалкогольні і безалкогольні напої, закуски нескладного приготування, борошняні кондитерські вироби і покупні товари. Відвідувачів обслуговують офіціанти або бармен.

Кафе – підприємство, яке реалізує гарячі і холодні напої, кисломолочні продукти, хлібобулочні і борошняні кондитерські вироби, страви нескладного приготування в обмеженій кількості. В більшості кафе застосовують систему  самообслуговування, а у великих – обслуговування офіціантами.

 Їдальня – це підприємство масового харчування при виробничих підприємствах, установах, навчальних закладах або загальнодоступне, призначене для приготування і реалізації в залі страв масового попиту (сніданків, обідів, вечер), а також надання додаткових послуг (відпускання обідів додому; виготовлення кулінарних і кондитерських виробів на замовлення). Асортимент страв залежить від типу їдальні. Так, у робітничих, студентських і шкільних їдальнях готують 2-3 види скомплектованих обідів різної вартості. Це сприяє прискоренню обслуговування відвідувачів, підвищенню якості готових страв, механізації процесу їх приготування і роздавання. У їдальнях застосовують самообслуговування, а в деяких дієтичних – обслуговування офіціантами.

Найголовнішим приміщенням будь-якого підприємства харчування є кухня. Цар і бог на ній - шеф-кухар. Смачно поїсти любить кожен, значить, вмілий кухар без роботи ніколи не залишиться.

 Сьогодні майстри сковорідок і каструль затребувані на ринку праці, як ніхто інший. Кожен кухар мріє коли-небудь зайняти посаду шеф-кухаря, але для цього ще слід вчитися. Талановиті кухарі - рідкість, але посередності теж роблять кар’єру в кулінарній сфері.

Професіонали вважають, що досягнення кухаря залежать від наявності таланту лише на 50%. А інші складові успіху - активність, бажання вчитися і пізнавати нове. Останнім часом ресторанний бізнес в Україні швидко розвивається. Багато вітчизняних закладів демонструють високий клас не тільки в елегантному оздобленні, скільки в подачі розкішних страв. І все це завдяки талановитим шефкухарям, яких немало в Україні.

Кухар – це винахідник, який все життя перебуває в пошуку для того щоб творити. Константино Пасалаква – найкращий шеф-кухар України. На другому місці шеф-кухар Олег Старун. Проаналізувавши тенденції розвитку ресторанного бізнесу експерти зробили висновок про те, що вітчизняні кухарі дуже активно реагують на всі модні тенденції у світовій кухні і часто балують своїх гостей цікавими стравами.

V. Закріплення знань з вивченої теми:

1. Перерахуйте заклади в яких працюють кухарі.

2. Які психофізіологічні вимоги характерні для професії кухар.

 3. Назвіть професії спорідненні до професії кухар.

4. Які роботи виконує кухар?

5. Назвіть послуги які надають заклади ресторанного господарства.

VІ. Підбиття підсумків уроку, виставлення оцінок, їх мотивація, аналіз діяльності учнів: - виставлення оцінок та їх мотивація [4].

 

 

 

 

Визначення професійних інтересів.

Методика "Багатоступінчастий опитувальник професійних інтересів".

 

Інструкція випробуваному. Якщо Ваша відповідь на запитання ствердна, то в бланку відповідей під номером запитання ставте „+”. Якщо ні, то „-„.

Дайте, будь ласка, відповіді на запитання?

1. Чи хотіли б Ви обробляти пластичні маси?

2. Вам подобається аналізувати переглянуті вистави в театрі?

3. Чи подобається Вам займатися в біологічному гуртку?

4. Хотіли б Ви будувати будинки?

5. Чи захоплюєтесь Ви кресленням?

6. Оточуючі вважають, що Ви людина емоційна й чутлива в спілкуванні?

7. Вам подобається вирішувати складні математичні завдання?

8. Ви захоплюєтесь радіоелектронікою?

9. Ви стомлюєтесь від веселого і говірливого товариства?

10. Вам подобається описувати або відображати події?

11. Вам цікаво читати про життя тварин?

12. Вам подобається реєструвати й контролювати перебіг різноманітних процесів?

13. Ви змогли б, прослухавши музику, запам’ятати і відтворити мелодію?

14. Вам подобається садити і доглядати дерева?

15. У Вас довго залишається неприємне відчуття від негативних вражень, які виникли під час спілкування?

16. Ви цікавитесь роботою металообробних верстатів?

17. Ви хотіли б конструювати нові моделі одягу?

18. Вам подобається керувати сільськогосподарськими машинами?

19. Ви хотіли б ремонтувати сільськогосподарську техніку?

20. Ви бажаєте переробляти сільськогосподарську продукцію?

21. У Вас завжди хороше самопочуття під час спілкування?

22. Вам цікаво читати про корисні копалини?

23. У Вас часто бувають спади й підйоми настрою?

24. Вам подобається приймати самостійно рішення?

25. Вам подобається ремонтувати побутові прилади?

26. Чи хотіли би ви працювати на швейних машинах?

27. Чи подобається Вам виступати на шкільних вечорах?

28. Чи любите Ви вивчати біологію?

29. Чи хотіли б займатися складанням різноманітних конструкцій?

30. Вам подобається займатися креслярськими роботами, малюнками, копіювати карти, малюнки, креслення?

31. Ви можете знаходити спільну тему розмови з різними людьми?

32. Ви цікавитесь правилами швидкого рахунку?

33. Вам подобається приймати участь у регулюванні музичного центру?

34. Ви відчуваєте потребу в спілкуванні?

35. Вам подобається читати літературно-критичні статті?

36. Ви захоплюєтесь інформацією про диких тварин?

37. Вам подобається вести й складати записи, картотеки, збирати вирізки з газет і журналів?

38. Ви змогли б співати в хорі, виступати на сцені?

39. Вам подобається працювати в садку, на городі?

40. Ви слідкуєте за модою?

41. Вам цікаво спостерігати різноманітні фізичні процеси?

42. Вам подобається займатися малюванням, різьбою по дереву?

43. Ви хотіли б керувати машинами і механізмами, які використовуються в сільському господарстві?

44. Вам сподобалось би налагоджувати і ремонтувати сільськогосподарську техніку й обладнання?

45. Ви хотіли б проводити початкову обробку продуктів харчування?

46. Вам подобається допомагати людям?

47. Вас приваблюють геологорозвідувальні роботи?

48. У Вас виникають проблеми в спілкуванні з незнайомими з людьми?

49. Ви довго й тяжко переживаєте, якщо Вас критикують?

50. Вам подобається настроювати електро- і радіотехніку?

51. Чи подобається Вам виготовляти вироби із тканини?

52. Чи подобається Вам декламувати?

53. Ви хотіли б виробляти кефір, простоквашу?

54. Вам подобається читати книги про архітектуру?

55. Ви захоплюєтесь стенографією?

56. Вам подобається повідомляти, роз’яснювати людям різні відомості?

57. Ви здатні до стійкої концентрації уваги?

58. Ви хотіли б стати радіолюбителем?

59. Вам подобається приймати участь у різних конкурсах?

60. Вам подобається працювати з літературними джерелами?

61. Ви хотіли б і змогли лікувати тварин?

62. Вам цікаво складати точні огляди-звіти спостережень людей?

63. Вам подобається грати на музичних інструментах?

64. Ви хотіли б збирати лікарські рослини?

65. Вам подобається сервірувати стіл?

66. Ви хотіли б працювати на конвеєрі по складанню виробів?

67. Вам подобається робити ескізи нових моделей одягу?

68. Ви хотіли б керувати будівельними машинами?

69. Вам цікаво розбиратися в роботі нової незнайомої техніки?

70. Любите Ви займатися кулінарією?

71. Ви змогли б допомагати хворим людям, лікувати їх?

72. Хотіли б Ви займатися пошуком корисних копалин?

73. Вам легше й приємніше отримати інформацію від знайомих, ніж із літератури?

74. Ви змогли б поставити себе на місце іншого?

75. Якщо Ви відшукали несправність у побутовому приладі, то самі намагаєтесь її виправити?

76. Чи приваблює Вас робота на токарному станку по дереву?

77. Чи отримуєте Ви задоволення від перегляду і аналізу кіно -, телефільмів?

78. Цікаво Вам читати літературу про мікробіологію?

79. Хотіли б Ви конструювати будови, складати проекти будинків?

80. Вам подобається оперувати формулами, графіками?

81. Ви можете швидко переключатись з однієї справи на іншу?

82. Вам цікаво працювати з калькулятором?

83. Вам цікаво читати книги про радіо - та комп’ютерну техніку?

84. Вам подобається складати програми вечорів?

85. Вам подобається організовувати збори, зустрічі?

86. Вас приваблюють екскурсії в зоопарк, або в місце, де об’єктом спостереження виступають тварини?

87. Вам подобається перевіряти, уточнювати, приводити в порядок друкований матеріал.

88. Ви любите слухати й аналізувати музику?

89. Чи сподобалось би Вам займатися меліорацією?

90. Ви хотіли б працювати в торгівлі?

91. Ви хотіли б стати учасником екскурсії на підприємства, у механічний та інструментальний цехи?

92. Вам сподобалось би займатись фотографією?

93. Ви хотіли б водити тролейбус, трамвай?

94. Вам подобається ремонтувати машини і механізми?

95. Ви любите готувати кондитерські вироби?

96. Вас цікавить інформація про причини виникнення хвороб і лікування їх?

97. Ви слідкуєте за відкриттями геологів?

98. У Вас виникає потреба в спілкуванні?

99. Ви добре запам’ятовуєте певні якості і риси людей?

100. Вам цікаво знаходити і ремонтувати несправності в побутових приладах?

101. Чи подобається Вам обробляти деревину, використовуючи столярні інструменти?

102. Ви хотіли б займатися в драматичному гуртку?

103. Ви хотіли б працювати з мікроскопом?

104. Вам подобається придумувати нові конструкції, або переробляти інші, які вже є?

105. Вам цікаво було б складати топографічні карти?

106. Вам подобається спілкуватися з різними людьми?

107. Вам подобається виконувати завдання, які потребують знань математичних правил?

108. Ви цікавитесь літературою про обчислювальну техніку?

109. Ви приймаєте участь у роботі літературних гуртків?

110. Вам подобається вести особистий щоденник?

111. Ви хотіли б доглядати тварин?

112. Вам цікаво робити перекладати різноманітної літератури?

113. Вам подобається читати про знаменитих композиторів, співаків?

114. Ви читаєте літературу про селекцію різноманітних рослин?

115. Ви змогли б обслуговувати людей?

116. Вам подобається складати і ремонтувати різноманітні механізми (велосипед, швейну машину і т. ін.)?

117. Ви хотіли б займатися конструюванням?

118. Вам би сподобалось працювати на вантажопідйомних кранах?

119. Хотіли б Ви, користуючись різними схемами й кресленнями, налагоджувати станки і механізми?

120. Вам подобається читати про виготовлення продуктів харчування?

121. Ви читаєте літературу за медичною тематикою?

122. Любите Ви читати книги про знаменитих геологів?

123. У Вас є здібності швидко розбиратися у взаємостосунках людей?

124. Ви хотіли б організовувати і керувати виконанням певної роботи?

125. Ви захоплюєтесь радіо - та електронікою?

126. Чи подобається Вам виготовляти вироби з дерева для себе і друзів?

127. Ви хотіли б грати на сцені головну роль?

128. Вам подобається займатися вирощуванням мікроорганізмів?

129. Вам подобається приймати участь у різноманітних будівельних роботах?

130. Вам подобається складати план певної місцевості?

131. Ви можете швидко й правильно давати відповіді на запитання у відомій Вам сфері?

132. Ви хотіли б приймати участь у математичних олімпіадах?

133. Вам подобається користуватися вимірювальними інструментами приладами?

134. Вам подобається складати сценарії святкових вечорів?

135. Чи подобаються Вам уроки літератури?

136. Ви із зацікавленням дивитесь передачі про життя тварин?

137. Ви хотіли б займатися друкарськими справами?

138. Вам цікаво підбирати музику на різні вечори?

139. Ви зможете визначити види та сорти дерев і кущів, які ростуть у Вашому районі?

140. У дитинстві Вам подобалось виступати в ролі продавця в іграх?

141. Вам подобається власноручно виготовляти різноманітні інструменти, деталі для виробів?

142. Вам подобається малювати?

143. Вам цікаво читати журнали про авто - та мототехніку?

144. Ви хотіли б займатися ремонтом транспортних засобів?

145. Вам було б цікаво познайомитися із процесом виготовлення хлібобулочних виробів?

145. Ви зможете встановити дисципліну серед ровесників або молодших?

147. Хотіли б Ви займатися видобутком нафти, газу, залізної руди?

148. Ви любите грати з дітьми?

149. Вам подобається давати поради друзям (прочитати книгу, переглянути кінофільми)?

150. Вам приємно відвідувати гурток з електромеханіки?

151. Чи хотіли б Ви виготовляти вироби зі шкіри?

152. Чи сподобалось би Вам виготовляти фігурки героїв казок?

153. Ви стомлюєтесь від роботи з мікроскопом?

154. Ви хотіли б виконувати будівельні роботи?

155. Ви можете довгий час проводити за кресленням?

156. Вам вдається бути спокійним при багаторазовому повторенні інформації?

157. Ви відвідуєте математичні гуртки?

158. Вам подобається виконувати складання різноманітних конструкцій?

159. Вам подобається відвідувати театри, музеї, виставки?

160. Вам цікаво готувати літературні вечори і приймати участь у них?

161. Вам цікаво спостерігати за життям і поведінкою тварин?

162. Ви отримали б задоволення від підбору різноманітної літератури?

163. Ви хотіли вчити кого-небудь грати на музичному інструменті?

164. Вам сподобалось би доглядати за рослинами за допомогою сучасної техніки?

165. Ви з бажанням допомагаєте людям вирішувати домашні проблеми?

166. Вам подобається відвідувати технічні виставки, огляди досягнень технічної творчості?

167. Вам подобається створювати художньо-декоративні вироби?

168. Ви хотіли б перевозити транспортними засобами різні вантажі?

169. Ви цікавитесь принципом роботи металообробних верстатів?

170. Вам подобається займатися виготовленням овочевих консервів?

171. Ви змогли б робити перев’язки, допомагати хворим?

172. Цікаво Вам збирати колекції мінералів, ґрунтів і т. ін.?

173. Ви любите розповідати про прочитані книги?

174. Ви з бажанням беретесь за виконання відповідальної роботи?

175. Вам подобається складати електричні схеми?

176. Чи хотіли би займатися в гуртку „Умілі руки”?

177. Хотіли б Ви приймати участь у спектаклях лялькового театру?

178. Вам подобається працювати з мікроскопом?

179. Ви допомагаєте батькам робити ремонт у квартирі?

180. Ви відчуваєте насолоду, коли виконуєте креслення, складаєте схеми?

181. Вам подобається працювати з довідковою літературою?

182. Ви віддаєте перевагу точним наукам?

183. Вам подобається розбирати й читати кінематичні схеми?

184. Ви бере участь у дискусіях, читацьких конференціях?

185. Вам цікаво складати сценарії святкових вечорів?

186. Ви цікавитеся досягненнями в галузі тваринництва?

187. Вам подобається збирати й групувати старі журнали, вирізки з газет.

188. Ви колекціонуєте музичні записи?

189. Вам сподобалось би збирати врожаї сільськогосподарських культур?

190. Ви відчуваєте насолоду, коли сервіруєте стіл?

191. Вам цікаво читати або спостерігати за роботою сталеплавильних підприємств?

192. Вам подобається розписувати, оформляти поверхні виробів?

193. Вам подобається професія водія автобуса?

194. Вам цікаво проводити технічну діагностику машин?

195. Ви цікавилися процесом переробки м’яса?

196. Ви цікавились функціями організму людини і причинами виникнення хвороб?

197. Ви хотіли б приймати участь у розробці великих родовищ залізної руди?

198. Ви допомагаєте товаришам у навчанні?

199. Ви з бажанням виконуєте роботу по згуртуванню колективу?

200. Вам цікаво знайомитися з будовою електроприладів і радіоприладів?

201. Вам цікаво читати інформацію про використання в господарстві різноманітних неметалевих матеріалів?

202. Ви читаєте спеціальну літературу про театр?

203. Ви читаєте спеціальну літературу про біологію?

204. Ви хотіли б виконувати зварювальні роботи?

205. Ви цікавитеся спеціальною літературою по геодезії?

206. Вам вдається своїми розповідями зацікавити друзів?

207. Ви отримуєте задоволення від проведення математичних розрахунків?

208. Вам подобається розбиратися в радіосхемах?

209. Ви цікавитесь теорією мистецтва?

210. Ви хотіли б складати розповіді писати вірші?

211. Ви цікавитесь виведенням нових порід тварин?

212. Ви цікавитесь роботою друкарських засобів?

213. Ви хотіли б готувати програми дискотек?

214. Ви знаєте і можете підготувати плоди і ягоди до зберігання?

215. Ви змогли б задовольнити смак і бажання людини в підборі їй різноманітних предметів?

216. Вам подобається робота електрозварювальника?

217. Вам цікаво було б займатися оформленням виставок, альбомів?

218. Чи подобається Вам відвідувати гурток автолюбителя?

219. Чи отримаєте Ви задоволення в процесі ремонтно-слюсарних робіт?

220. Вам цікаво займатися пошуком інформації про виготовлення продуктів харчування?

221. Чи маєте Ви інформацію про те, що треба робити при першій медичній допомозі?

222. Цікавитесь Ви новими досягненням і відкриттями в галузі обробки й добування гірських порід і ґрунтів?

223. Ви займаєтесь з молодшими?

224. Вам подобається виступати з повідомленнями перед ровесниками?

225. Ви хотіли б розумітися в будові механізмів, приладів, апаратів?

 

 

 

Бланк відповідей

Прізвище, ім’я, по-батькові _______________________________________

Школа ____________________ клас ____________ дата _______________

 

Аналіз результатів дослідження

Багатоступінчастий опитувальник дозволяє визначити професійні інтереси учнів. Для відповідей пропонуються відкриті та закриті питання анкети. Їх порядок розміщення виключає дублювання відповідей. Перші запитання виступають вихідними для наступних. В анкеті 225 запитань, які задаються учню для виявлення його інтересів до однієї з 25 груп професій.

Відповіді на запитання анкети учні проставляють у бланку відповідей. Своє ставлення до певного виду діяльності відмічається знаком „+” або „-”. Після відповіді на всі запитання анкети підраховується кількість плюсів і мінусів у кожній з 25 колонок бланку відповідей.

Для обробки результатів відповідей використовується дешифратор. Під час аналізу результатів дослідження потрібно орієнтуватися на найбільшу кількість плюсів, яка свідчить про перевагу до певної групи професій. Найбільша кількість мінусів - виділяє групи професій до яких у дитини відсутній інтерес.

Якщо за результатами досліджень виявилось декілька колонок з однаковою кількістю плюсів, то потрібно вважати більш високий рівень інтересу до тієї групи професій де менше мінусів.

 

Дешифратор до бланку відповідей

1. Л-Т - Професії по обробці й використанню неметалевих промислових матеріалів.

2. Л-ХО - Професії, пов’язані з акторською й сценічною діяльністю.

3. Л-П - Професії, об’єктом праці яких є мікроорганізми.

4. Л-Т - Професії по будівництву і ремонту приміщень, будівель.

5. Л-ЗС - Професії, об’єктом праці яких є системи умовних знаків.

6.Л-Л - Професії, пов’язані з інформаційним обслуговуванням людей.

7. Л-ЗС - Професії, об’єктом праці яких є числа, кількісні відношення.

8. Л-Т - Професії по монтажу та складанню електрообладнання, приладів, апаратів.

9. Л-Л - Професії, пов'язані з інформаційно-художнім обслуговуванням людей.

10. Л-ХО - Професії, пов’язані з літературно-художньою діяльністю.

11. Л-П - Професії, об’єктом праці яких є тварини, тваринні організми.

12. Л-ЗС - Професії, праця яких спрямована на створення й оформлення документів.

13. Л-ХО - Професії, пов’язані з літературно-художньою діяльністю.

14. Л-П - Професії, об’єктом яких є рослинні організми.

15. Л-Л - Професії, пов’язані з матеріально-побутовим, торгівельним обслуговуванням людей.

16. Л-Т - Професії по виробництву й обробці металів, механізмів, складанню, монтажу машин.

17. Л-Х - Професії, пов’язані з образотворчою діяльністю.

18. Л-Т - Професії, пов’язані з використанням піднімальних транспортних засобів.

19. Л-Т - Професії по ремонту й обслуговуванню механічного обладнання.

20. Л-Т - Професії по переробці продуктів сільського господарства.

21. Л-Л - Професії, пов’язані з медичним обслуговуванням людей.

22. Л-П - Професії, пов’язані з обробкою і видобуванням корисних копалин.

23. Л-Л - Професії, пов’язані з навчанням і вихованням людей, організацією дитячих колективів.

24. Л-Л - Професії, пов’язані з управлінням виробництва, керівництвом людьми, колективом.

25. Л-Т - Професії, пов’язані з ремонтом і обслуговуванням електрообладнання, приладів, пристосувань[7].

 

Бланк відповідей

25	50	75	100	125	150	175	200	225	Л-Т
24	49	74	99	124	149	174	199	224	Л-Л
23	48	73	98	123	148	173	198	223	Л-Л
22	47	72	97	122	147	172	197	222	Л-П
21	46	71	96	121	146	171	196	221	Л-Л
20	45	70	95	120	145	170	195	220	Л-Т
19	44	69	94	119	144	169	194	219	Л-Т
18	43	68	93	118	143	168	193	218	Л-Т
17	42	67	92	117	142	167	192	217	Л-ХО
16	41	66	91	116	141	166	191	216	Л-Т
15	40	65	90	115	140	165	190	215	Л-Л
14	39	64	89	114	139	164	189	214	Л-П
13	38	63	88	113	138	163	188	213	Л-ХО
12	37	62	87	112	137	162	187	212	Л-ЗС
11	36	61	86	111	136	161	186	211	Л-П
10	35	60	85	110	135	160	185	210	Л-ХО
9	34	59	84	109	134	159	184	209	Л-Л
8	33	58	83	108	133	158	183	208	Л-Т
7	32	57	82	107	132	157	182	207	Л-ЗС
6	31	56	81	106	131	156	181	206	Л-Л
5	30	55	80	105	130	155	180	205	Л-ЗС
4	29	54	79	104	129	154	179	204	Л-Т
3	28	53	78	103	128	153	178	0203	Л-П
2	27	52	77	102	127	152	177	202	Л-ХО
1	26	51	76	101	126	151	176	201	Л-Т

 

 

2.2 Профорієнтаційна робота в Куликівському ПАЛ

З метою оорганізації набору учнів на 2024-2025 навчальний рік, удосконалення профорієнтаційної роботи, популяризації робітничих професій, підвищення їх престижності, демонстрації можливостей самореалізації після закінчення навчання в закладі професійно – технічної освіти, створення передумов для професійної самореалізації молоді, запобігання безробіттю шляхом формування системи професійної орієнтації та організації профорієнтаційної роботи в ліцеї створено та затверджено наказ. Створена ініціативна група з організації профорієнтаційної роботи.

Профорієнтаційна робота проводиться у три етапа:

І   етап -  березень - квітень;

ІІ  етап - квітень - травень;

     ІІІ етап - червень – вересень.

Для проведення І го етапу створена робоча група, для проведення ІІ та ІІІ го етапів складено графік проведення профорієнтаційної роботи за участю усіх педагогічних працівників ліцею.

Педагогічні працівники, згідно графіка, з урахуванням  форм роботи закладів середньої освіти, проводять профорієнтаційну роботу:

•          в територіальних громадах;
•          старостинських округах;
•          освітніх закладах району та області;
•          з батьками здобувачів освіти випускних класів.

Заступники директора забезпечують організацію та проведення в ліцеї профорієнтаційної роботу. Вдосконалюють її структуру, зміст та організаційні форми з урахуванням вимог часу.

 

Зустрічі з майбутніми роботодавцями проходять щорічно та протягом року

У рамках роботи Центру кар’єри в ДПТНЗ “Куликівський професійний аграрний ліцей” відбулась зустріч майбутніх трактористів та слюсарів із представником і працівником агрофірми «Дружба-Нова» (філіал у м.Ніжині), ветераном війни з росією, Вадимом Медведем.

Це агропромислове підприємство входить у топ сільськогосподарських виробників й експортерів, є складовою частиною найільшої в Україні компанії «Kernel», лідера світового ринку соняшникової олії.

 

 

Здобувачі освіти 2-3 курсу за професіями «Тракторист-машиніст с/г виробництва» та «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів» 20 лютого 2024 року мали можливість отримати запрошення на оплачувану практику з подальшим працевлаштуванням від представників агрохолдингу «Бета-Агро-Інвест».

Головний напрямок діяльності групи компаній «Бета» - вирощування та реалізація зернових, олійних культур. Компанія займається тваринництвом, фокусуючи свою увагу на молочному поголів’ї великої рогатої худоби, а також надає послуги з прибирання та зберігання врожаю.

 

У рамках роботи Центру кар’єри 13.02.2024 р. у ДПТНЗ «Куликівський професійний аграрний ліцей» відбулась зустріч майбутніх випускників за професіями «Тракторист-машиніст с/г виробництва» та «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів» з представниками потенційного роботодавця – ПП «АГРОПРОГРЕС», с. Степові Хутори Ніжинського району.

Екскурсії на виробництво

ТОВ «Агро-Регіон», с. Велика Олександрівка, Бориспільського району.

 

 

 

 

 

 

 

 

Щорічно для дітей громади проводиться майстер-клас з приготування піци майстрами в/н нашого закладу

 

Дні відритих дверей

 

 

Викладачі та майстри в/н відвідують школи області для презентації та залучення майбутніх студентів до нашого закладу, розроблені презентаційні матеріали:

 

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

 

НАШ САЙТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Вибір майбутньої професії - це серйозний крок, який випускники роблять на підставі інформації, отриманої з різноманітних джерел, рівня своїх знань з профілюючих предметів та власних природних здібностей.

З метою формування в учнів професійного самовизначення потрібна система науково-практичної діяльності школи, сім'ї, підприємств, закладів ПТО, профорієнтаційних центрів, яка називається професійною орієнтацією.

 Вибір професії — один з головних життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Він має велике значення як для самої людини, так і для суспільства.

  Робота з профорієнтації школярів повинна бути диференційованою, проводитися виходячи з особистісних особливостей учнів. З учнями, в яких склався професійний намір, що проявляється у виборі конкретної професії, доцільно проводити роботу із закріплення їх профнамірів шляхом поглиблення й розширення знань про обрану професію. Школярів, у яких менш виражені професійні наміри, що виявляється в коливаннях, зміні інтересів, необхідно широко знайомити із професіями, сферами людської діяльності, галузями економіки та ІТ.

Ринок праці відновлюється після початку великої війни. Протягом 2023 року кількість вакансій на популярних агрегаторах для пошуку роботи зростала. Хоча частина територій залишається тимчасово окупованою, ринок праці за кількістю вакансій наближається до рівня, що фіксувався до початку великої війни.

"На ринку праці відчутний брак робітничих професій та лікарів. Натомість надвисока конкуренція на віддалені професії: верстальник, тестувальник, вебдизайнер, копірайтер, ретушер, відеомонтажер. У деяких галузях дефіцит кадрів, у деяких – надвисока конкуренція серед шукачів" – говорять аналітики[8].

Отже, зміни, спричинені повномасштабною збройною агресією РФ проти України, позначаються на функціонуванні ринку праці України в цілому та його регіональних сегментах зокрема, поглиблюють проблеми диспропорційності та розбалансованості. Рівень відновлення регіональних ринків праці залежить від низки факторів, якими є: віддаленість від лінії фронту; зміна ємності ринку праці внаслідок релокації бізнесу, підприємницької активності; результативність політики сприяння зайнятості та стимулювання розвитку бізнес-середовища; міграція робочої сили; сформований у регіоні запас стійкості ринку праці та забезпечення мобільності робочої сили тощо [9].

Подальша стабілізація регіональних ринків праці в умовах війни та повоєнної відбудови потребує: реалізації низки заходів, орієнтованих на відновлення, розвиток та модернізацію бізнес-середовища; формування адаптивності робочої сили; навчання найбільш конкурентним професіям, максимального залучення в трудову сферу внутрішньо переміщених осіб; ефективності дій щодо працевлаштування молоді, використовуючи успішно впроваджені кейси інших країн Європи; збільшення нових якісних робочих місць завдяки відкриттю нових індустріальних парків з метою алокації нових бізнесів та зростання масштабів діяльності вже переміщених виробництв; активізації діяльності центрів підтримки підприємництва; надання консалтингової підтримки підприємницьким ініціативам; запровадження державних програм відновлення бізнесу та механізмів страхування воєнних ризиків; реформування підходів до державного замовлення, що допоможе протидіяти структурному безробіттю та зменшенню кадрового дефіциту тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.       Баришнікова О. Є. ринок праці України: тенденції та особливості розвитку: Київ: Ефективна економіка № 12, 2015. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4668;
2.       Закатнов Д.О., Паржницький В.В. Підготовка учнівської молоді до вибору робітничих професій: методичний посібники/ Дмитро Олексійович Закатнов, Віктор Валентинович Паржницький.- Київ, ІПТО НАПН України, 2012.- 49 с.;
3.       Зеер Е.Ф. Психологія професій Учб. Посібник.- М.: Академічний проект, 2005.-с.323.;
4.       Організація профорієнтаційної роботи в навчальному закладі: навчальнометодичний посібник / автори-укладачі: І.В. Мазуркевич, Л.В. Багдасарова, В.М. Лавринюк / за ред. Н.І. Клокар. – Біла Церква: КОІПОПК, 2014. – 157 с.;
5.       О 751 Основи профорієнтаційної роботи : конспект лекцій / Укл. Я.С. Мудрий. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 68 с.;
6.       Професійна орієнтація молоді в умовах сучасного ринку праці: Монографія. В,Т, Лозовецька, Київ: 157 с., 2012;
7.       Професійна орієнтація (Тести  професійної орієнтації учнів старших класів та професійний відбір: методики, опитувальники).

Робота підготовлена Студентом 45 прпс групи Психологом ДНЗ №544 Ларіним Д.І., Національний Педагогічний Університет ім.М.П.Драгоманова.

8.       https://www.epravda.com.ua/publications/2024/01/9/708528/
9.       https://niss.gov.ua/doslidzhennya/sotsialna-polityka/vidnovlennya-rynku-pratsi-v-ukrayini-v-umovakh-viyny-rehionalni