Розробка свята "День Землі"

Вільшанський ліцей

Вільшанської сільської ради

Роменського району

Сумської області

Птахи окраса

землі

                                                                                                            Підготувала

вчитель біології

Огієнко Н.М.

2026 р.

Мета: розширити, узагальнити знання учнів про перелітніх птахів,  ознайомити  учнів з перелітними птахами нашої місцевості; формувати в дітей науковий світогляд; розвивати уважність, пізнавальний інтерес;  виховувати любов до  птахів та екологічну культуру.

Обладнання:  мультимедійна презентація, костюми для виступу, малюнки.

Летить Земля у просторі космічнім,

Закутана у сяйво голубе,

І в русі цьому щохвилиннім, вічнім,

Життя розквітло буйно, як ніде.

22 квітня вся наша планета святкує День Землі. Історія цього свята почалася ще у XIX столітті, коли американський активіст Джон Мортон висунув ідею один день на рік повністю присвячувати насадженню нових дерев. Тоді цей день називався День Дерева. У 2009 році Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародний день Матері-Землі. Сьогодні понад 1 мільярд людей у 192 країнах світу беруть участь в заходах до Дня Землі.

Цей день можна назвати святом чистої води, землі й повітря — всього, що є необхідним для життя.

Символи цього свята - грецька літера «тета» зеленого кольору та прапор Землі — фото планети з космосу на темно-синьому тлі.

Земля

Блакитні простори, зелені ліси -

Ніде не знайдеш ти такої краси.

У космосі є ще багато планет,
немає лишень життя там прикмет.

Я ваша домівка, планета Земля.

Я гарна і зблизька, красива здаля.

Дивуються інші планети всі щиро:

«Яка ж ти, сестричко, блакитно-вродлива!

Розігрування сценки
Дівчинка 1: - Який чудовий день видався сьогодні! Так гарно, тепло, сонячно! Що то значить прийшла весна! Зразу стало тепліше, красивіше, цікавіше!
Дівчинка 2: - Твоя правда! Весна прийшла, принесла на Землю радість, тепло, чарівні пташині пісні!
Дівчинка 3: - Прокидаються дерева і квіти, оживає земля. І ми потрапляємо у справжню казку. А взагалі, то ми всі й так живемо кожного дня в казці.
Хлопчик : - Таке скажеш! Ми просто живемо на Землі, а не в казці. Де ти казку бачиш?
Дівчинка 1: - А ти хіба не бачиш казки? Поглянь навколо себе – всюди казка, жива, чарівна, неповторна. Роздивися навколо себе! Поглянь, на бездонне небо.
Діти читають вірш

А он тополі в небо потяглись.
Для щастя зовсім небагато треба,
Лише навколо себе придивись.
І ти побачиш сонячне проміння,

Що поміж листя лине до землі.
І луг зелений росяний в цвітінні.
Кружляють в синім небі журавлі.
А скільки звуків, щебету і співу!

Навколо все звучить, стрічає день
Іди і ти по цій землі щасливо,
Радій, всміхайся і співай пісень.
Бо ти живеш! Ти на Землі – Людина!

Захоплюйся, дивуйся, усміхнись.
І пізнавай цей світ щодня, невпинно,
І бачити красу навколо вчись!
Хлопчик: - Ну, дивився. І що?
Дівчинка 3: - Також вчися захоплюватись і на все дивитися з цікавістю, не будь байдужим – і тоді перед тобою відкриється справжня казка…
Хлопчик : - А ви вже всі так і бачите казку? У чому?
Дівчинка 1: - Добре. От на Землі є п’ять могутніх чарівників. А ти про них щось чув? Знаєш їх?
Хлопчик: - Ні не чув. Та й не має ніяких могутніх чарівників. Що ви мені морочите голову!
Дівчинка 2: - Є чарівники, і ти без них жодного дня не можеш обійтися. Думай!
Дівчинка 3: - Зараз я тобі дам підказку, відгадай загадку: Куди ступиш – всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш!
Хлопчик: - Ну, це, мабуть, повітря… Але який же це могутній чарівник, це просто ж повітря…
Дівчинка 1: - Послухай наступну загадку: Усі його люблять, всі його чекають. А хто подивиться, кожен скривиться!
Хлопчик: - Відчепіться від мене! Це Сонце! Я знаю, що ще без Води і Землі не можна жити – та це не могутні чарівники, от і все. Це… це…
З’являється Земля.

 - Чую-чую суперечку! А я ж майстер їх вирішувати.
Дівчинка 2: - Ой, добре, що ти  прийшла до нас, а то ми ніяк не можемо довести, що планета Земля наша – це просто диво – казка, в якій ми живемо кожного дня!

Ведуча. А без Землі, Води, Сонця і Повітря не може ніхто і ніщо жити. Бо це справді могутні велетні-чарівники, чи не так? Ти ж і сам знаєш, яке велике Сонце і яка велика Земля. А Повітря – воно обіймає усю Землю, заходить у кожну шпаринку і клітинку. І Вода – велетень, бо займає 2/3 поверхні планети.
Дівчинка 3: - А п’ятий велетень – це Любов!
Хлопчик: -Х-м.. Більше нічого не придумали? Як це без Любові не можна жити? Ха-ха-ха! Сміхота та й годі. До чого дійшли! У звичайних речах побачили казку, диво… Яка тут казка! Це наука!
Дівчинка 3: -Помовчи хвилинку і поміркуй! Чим би зарадила наука, якби зникло Сонце, Земля, Вода, Повітря? Тому і треба часом думати, що це чарівна казка, де все можливе, де панує любов, фантазія, дружба, диво...
Земля: - Ой…А я думала, що тут щось серйозніше вирішується…Та це дуже просто довести!
Дістає свій магічний шар і всі разом поринають у світ природи
Йдемо в гості до природи.
Є в ній різна дивина:
В небі — зорі, в ріках — води,
В полі — квіточка ясна.
А зимою є сніжинка,
Літо дощик принесе,
Є метелик і пташинка —
І таке цікаве все!

Все, що є навколо тебе:
Сонечко, хмаринка, небо,
І пісок, каміння, води,
Й люди — часточка природи.

Поле, гори і травичка,
Ліс, повітря і водичка,
Бджілка, пташечка і зорі,
Вільний вітер на просторі

,
Квіточки і різне зілля —
Це, тобі, і є довкілля!
Це довкілля просто казка,
Ти милуйся ним будь-ласка!

Бо нашкодивши природі,
Насмітивши при нагоді,
Ти задієш лиха всім
І великим і малим!

З магічного шару під музику природи з’являються могутні велетні-чарівники Земля, Сонце, Повітря, Вода, Любов
Сонце: - Я — Сонце! Я освітлюю і грію,
Я в Сонячній системі — головне.
Даю життя, а людям ще й надію.
Всі люблять і чекають всі мене!
Земля: - Я — Земля! Я для землян — колиска.
Несу усіх в космічне майбуття.
І хоч планет круг сонця ціла низка,
Та я одна, що всім дала життя!
Повітря: - Я — чарівник, Повітря! Як без мене?
Я є в усьому і живу для всіх!
Людина, звір і листячко зелене...
Хто без повітря обійтися б зміг?
Вода: - А я — Вода! Таке велике диво!
І в цьому світі також головне!
Бо ж без водички жити неможливо...
Тому цінуйте й бережіть мене.
Любов: - А я — Любов! Всіх почуттів перлина!
Без мене не прожити на Землі.
Любов святу несе в собі людина.
І люблять всі: великі і малі!
Усі разом: - Ми — диво, велетні-чарівники.
Чарівники зникають
Хлопчик: - То що ж це виходить?
Що Повітря, Земля і Вода – це Природа,
Природа – це Я і Ти .
У нашому світі під Сонцем одним
Повинні ми жити у згоді?
Дівчатка: - А ми тобі про що говорили!

Гра «Якщо я прийду в лісок».

Я буду говорити вам свої дії, а ви відповідайте. Якщо я буду чинити добре, говоримо «ТАК», якщо погано, то «НІ».

Якщо я прийду в лісок і зірву ромашку?(ні)

Якщо я з'їм пиріжок і викину папірець?(ні)

Якщо шматок хлібця на пеньку залишу?(так)

Якщо гілку підв’яжу, кілочок поставлю?(так)

Якщо розведу багаття, а гасити не буду?(ні)

Якщо сильно насміттю і прибрати забуду?(ні)

Якщо сміття приберу, банку закопаю?(так)

Я люблю свою природу, я їй допомагаю!(так)

Гра «Такий як...»

Людина — дитина природи. Вона іноді схожа на інших мешканців Землі. Ми говоримо:

1.Хитрий , як ... (лиса)

2.Колючий, як ...(їжак)

3. Зелений, як ...(крокодил)

4.Чарівна, як ...(квітка, роза)

5. Хоробрий, як ...(лев)

6.Злий, як ...(сірий вовк)

7.Неповороткий, як ...(черепаха, слон)

8.Веселий, як ...(кошеня)

9.Маленький, як ...(комаха, мишка) ю.

10.Могутній, як ...(ведмідь)

Земля.

Вірш-підсумок

Давай будемо природу берегти!

Я метелика не скривджу, хай летить.

І ялинку не зрубаю, хай стоїть.

Не затопчу мурашинку, хай повзе.
Не зламаю гілку з дуба, хай росте.
Не впущу сміття у річку, хай бурлить.

Із гнізда яйце не скину, хай лежить.
Верби посаджу в долині, хай шумлять.

Зерен птахам кину, хай їдять.
Покормлю приблуду-кішку. А як ти?
Давай будемо природу берегти!

Ведучий. Дякую, що завітала Земле до нас на гостини, зі своїми помічниками, сідайте, будете нашими гостями.

Пташки – наші найменші друзі і невід’ємна часточка природи. Вони прикрашають діброви і сади, тішать нас своїм чарівним співом. Їх весела дзвінка пісня, яскраве забарвлення оживляють природу і звеселяють наші серця, додають нам бадьорості і радості. Вони – непосиди. Скачуть з гілки на гілку, перелітають з дерева на дерево. Але так і білка вміє. А от летіти за тисячі кілометрів і потім знову повертатися можуть лише птахи.

По мобільному зв’язку вже протягом місяця ми отримуємо відомості. Перша СМС до нас надійшла з півдня Франції та Англії. 

Грак і шпак.

Шпак. У рідні краї повертаємося першими. Там, у далеких країнах, ми турбувались лише про їжу, адже гнізд на чужині ми ніколи не будуємо.  Всім друзям птахів. Дивилися шпаківні, виготовлені вами. Залишилися задоволені. Дякуємо за турботу. Влітку віддячимо - знищимо всіх шкідників саду.

Грак. Ще сніг не зійшов на полях, а я-грак вже діловито походжаю по них, по розмерзлих дорогах і горбах, збираючи убогу їжу. Й одразу, не гаячи часу, лагоджу гнізда. Ніхто з перелітних птахів раніше за мене не виводить потомство.

Ведуча. А ось ця СМС прийшла із далекого Єгипту. До нас повертаються жайворонки.

Жайворонок. Я благовісник весни, мене особливо шанують в Україні. Про мене складено найбільше пісень, а також веснянок і гаївок.

Ведуча.  А ось про жайворонка в народі існує таке повір’я. На день п’ятий Господь створив пташок, зібрав їх довкола себе і промовив: «пташки мої, хочу кожній дати дарунок. Вибирайте: хто силу, хто гарне пір’я, а хто співучий голос». Захвилювалося птаство, збилося довкола Господа, кричать наввипередки. Сили – просять соколи, орли. Голосу – дрозди, солов’ї, чижі. Гарного пір’я – щиглі, півні, пави. Усіх обдарував Господь, а коли порозліталися всі, підлетіла до нього маленька пташина і мовила: «І мені голос дай, Боже!». «А чому ти раніше не прийшла?». – запитав Господь. «Тут така суперечка зчинилася, то я вирішила зачекати».

Господь глянув на неї й усміхнувся: «За те, що ти така скромна матимеш не тільки голос, зроблю тебе наймилішою пташкою для людей. Будеш закликати весну і кожний тебе благословлятиме. І став жайворонок наймилішою пташиною.

Ведуча. Повідомлення. «Учасникам "Свята пта­хів".

Ластівки. Вилітаємо з Африки. Чи вже є у вас комахи? Якщо немає, то за­тримаємося в дорозі.

Ведуча. Щасливою вважається оселя, яку вподобає ластівка. Коли ж вона минає двір, кажуть, що живуть у ньму злі люди. Отож і оберігають пташину, не дозволяють її ображати, бо то – гріх. Брати у руки ластівят – ластовиння на обличчі виступить. Якщо ж уб’єш ластівку, її подруги спалять твою хату.

Ведуча. На черзі СМС від лелек.

Лелека. Ми вже пртлетіли, і будуємо в рідній Україні гнізда. Зимували ми у Південній Африці. Дістались туди лише в грудні, та вже через місяць зібрались назад до рідної домівки. Цікаво, що летіли до вирію довго, а повертаємося на Батьківщину удвічі швидше. Ніхто з птахів не сумує так за рідним краєм, як лелеки.

Щоб пташки швидше поверталися з вирію, існує обряд закликання та зустрічі перелітних птахів. Обряд цей влаштовували 22 березня на свято Сорока святих. Напередодні випікали 40 «жайворонків». Рано-вранці діти брали частину цього печива, підвішували на фруктових деревах. Решту тримали до обіду, коли вилазили на дерево і приказували:

Пташок викликаю

З теплого краю.

- Летіть, соловейки,

На нашу земельку.

Спішіть, ластівоньки,

Пасти корівоньки.

З дитинства у кожного українця ота мала пташина асоціюється з маминою хатою, рідним порогом, над яким зліпила своє гніздечко ластівка, а відтак із рідним краєм, милою серцю Батьківщиною.

Сьогодні ми говорили про різних птахів. Наше село розташоване в зоні мішаних лісів де мешкає їх дуже багато. Коли ми заходимо до лісу нашу увагу привертають, перш за все, різноманітні пташині голоси, що лунають з усіх боків.

Звуки пташиних голосів

Правила:

Обіцяю! Після відпочинку на природі завжди забирати все сміття!

Обіцяю!Ніколи не залишати вогнище непогашеним!

Обіцяю!Посадити дерево.

Обіцяю! Підгодовувати птахів взимку!

Обіцяю! Не викидати батарейки в сміття, а здавати на переробку!

Обіцяю!Придбати екоторбинку з тканини і менше використовувати поліетиленові пакети!

Обіцяю! Економити воду! Не залишати кран відкритим, коли чищу зуби!

Обіцяю! Завжди вимикати світло, коли виходжу з приміщення!

Обіцяю!Тихо поводитись в лісі!

Обіцяю! Не зривати в лісі і не купувати первоцвітів!

Обіцяю!Папір економити, не викидати, а здавати в макулатуру!

Любі діти, ми з вами  закликаємо  весноньку, пташок, принести нам тепла та сонечка і миру.