Розробка уроку: "Наш край наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. (Кіровоградщина).

Тема уроку

Наш край наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Мета уроку

Схарактеризувати події кінця ХХ – початку ХХІ ст. , що відбувалися в нашому краї. Показати здобутки і втрати нашого краю за цей період.

Закріплювати навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно – історичних умовах.

Продовжити формувати вміння і навички учнів складати конспект, таблиці, схеми.

Виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку

Вивчення нового матеріалу

Обладнання

Атласи, історико – краєзнавчий  матеріал, карта  «Україна незалежна».

Дискусія за запитаннями

ХІД  УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

1.     Багатовекторність зовнішньої політики України – позитивне чи негативне явище?
2.     Україна і миротворчі операції ООН.
3.      Європейський вибір України.

Розповідь вчителя

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Активізація   громадсько – політичних   процесів

на  початку  90 - х   років.

     Підвищення урядом СРСР цін, введення карткової системи на ряд товарів, дефіцит деяких продуктів, інфляційні процеси, виникнення осередків нових громадських організацій і партій на рубежі 80-90-х років пожвавили  політичні процеси в краї. Опозиційно налаштовані до апарату комітетів Компартії комуністи і безпартійні створюють  формування Народного Руху України за перебудову (Кіровоград, Світловодськ, Олександрія), які в квітні 1990 року об'єднуються у крайову організацію. Починають діяти первинні осередки «Меморіалу», Товариства української мови ім. Т.Шевченка, "Просвіти", громадсько – політичні  клуби, організації опозиційних КПРС партій, зокрема УРН. Кільканадцять комуністів обласного центру вимагають відставки бюро обкому КПУ. Але вона не отримує більшості голосів у низових осередках.

     Навесні 1990 року відбулися перші альтернативні вибори до Рад усіх рівнів. Перемогу, за невеликим винятком, тут здобули  комуністи. Зокрема, народними депутатами Верховної Ради Української   PCP   було  обрано  членів   Компартії  В. Дурдинця,

В. Желібу, І. Мусієнка, Є. Мармазова, О. Тарасенка, Ф. Павленка,

B.Ігнатенка, В.Крючкова, В.Яворівського, В.Панченка, В.Шишкіна. Останні троє згодом стали членами інших партій.

        У березні 1991 року в союзному референдумі 82,4% жителів області, які в ньому взяли участь, висловились за існування СРСР як оновленої федерації. Одночасно 89,5% респондентів республіканського опитування в області висловились за участь України в Союзі на засадах Декларації про державний  суверенітет.

       На початку 90-х років розширився спектр місцевих засобів масової  інформації. З'явились перші альтернативні газети "Думка" (орган  крайового  Руху, редактор В.Кобзар), "Сходи" (Голованівськ,  редактор – приватна  особа – О. Піддубний). Почали виходити журналістські  газети - «Кіровоградські  новини», профспілкова — "Діалог", обласної  Ради — «Народне слово», Кіровоградської міськради - "Вечірня газета".

       У серпні-вересні у зв'язку із забороною діяльності КПУ її майно, зокрема приміщення, були передані місцевим органам влади. Працювала комісія обласної Ради, що займалась встановленням осіб, підозрюваних у сприянні ДКНС. Таких в області не було виявлено. Але  місцеві демократи влаштовували пікетування і голодування із вимогою відставки облвиконкому. Усі політичні сили, органи влади, засоби масової інформації  восени агітували населення проголосувати за незалежність України. Це  і  було зроблено більшістю громадян області  1 грудня 1991 року.

Розповідь вчителя

2. Край у перші роки незалежності України.

       28 грудня 1991 року відбулася установча конференція обласної організації Соціалістичної партії України, яку очолив доцент педінституту М.Садовий. Через кілька днів вийшов перший номер її газети - "Справедливість". Через  2 роки відновила свою діяльність обласна організація Комуністичної партії України, яка стала найчисельнішим партосередком Кіровоградщини. Отримала  статус партійної  - крайова організація Народного Руху України.

       Саме вказані партії разом із крайовим проводом УРП висунули кандидатів до Рад на виборах 1994 року. Народними депутатами від області стали 4 комуністи, по одному представникові  Руху,  Демократичної  і  Селянської партій, 4 позапартійних. Першим усенародно обраним головою  обласної  Ради став  М. Сухомлин.  До складу Ради було обрано 10 комуністів, 13  члени ПДВУ,  2 соціалісти, по одному представнику СелПУ, Руху, 43 позапартійних.

       Партії  і громадські організації вели активні дискусії стосовно зміни символіки, перейменувань, увічнення памяті відомих представників українського народу. У назвах проспектів, вулиць, установ, пам'ятних знаках було увічнено, імена В.Винниченка, Д.Чижевського,  І. Сірка. Спроби перейменувати обласний центр (на Вільноград, Степослав, Златопіль, Єлисаветград) не отримали підтримки більшості депутатів міськради. Стали державними краєзнавчі музеї  Бобринця, Олександрії, Добровеличківки. В Кіровограді відкрились музеї Осьмьоркіна, Тобілевича, відбулось кілька фестивалів української  і єврейської культур, перший зліт геральдистів України, започаткувались дні міста. У Франції успішно пройшли гастролі зразкового хореографічного ансамблю обласної школи мистецтв "Пролісок" (керівник - заслужений  артист  України А. Коротков). Збільшився прийом іноземних студентів до вищих навчальних закладів області. Вище училище цивільної авіації отримало статус державної  льотної  академії. Діяли приватні Кіровоградські інститути Регіонального управління та економіки  і педагогічна академія. Набрали перших учнів ряд коледжів, гімназій, ліцеїв. У 1992 році  утворено Центрально-Українське державне видавництво, яке в наступні роки видало десятки книг. Відновлено видання альманаху  "Степ", почали виходити журнали "Вежа" і "Поріг". У цей час здійснив політ у космос випускник  Павлівської  СШ  Світловодського району Юрій Маленченко, якому було присвоєно звання Героя Росії.

       Одночасно продовжував погіршуватись стан економіки. Росло безробіття. У січні 1994 року виробництво продукції  Кіровоградського ливарного заводу знизилось у порівнянні з відповідним періодом 1993 року до  9,4%,  АТ "Червона зірка" - 8,1%, Світловодського заводу "Калькулятор" - 10,8%. Зменшувалась чисельність населення області. У 1993 році було зареєстровано 3189 народжень, 2774 шлюби, 3615 смертей, а в 1994 році - відповідно 2844, 2488, 3603. Через невиплату зарплати неодноразово пікетувались органи місцевої влади представниками бюджетної сфери, трудових колективів, профкомів.

Розповідь вчителя

3. Кіровоградщина  на  зламі  тисячоліть.

У другій половині 90-х років  в області активізувалась діяльність релігійних громад. Їх чисельність зросла до 200 організацій, об'єднаних у 19 конфесій, напрямків і течій. Найбільше їх зареєстровано в Кіровограді, Гайворонському, Олександрійському, Світловодському районах. Усі культові споруди повернуто власникам, збудовано 12 нових храмів. Утворено державний педагогічний університет ім. В.Винниченка  на базі КДПІ.  КІСМ реорганізовано в  держтехуніверситет.

      Зросла чисельність обласної організації Спілки письменників України (відповідальний секретар В.Бондар). Вийшло 6 томів  Книги Пам'яті, до яких занесено Імена уродженців Кіровоградської області,  які не повернулися з Фронтів  Великої  Вітчизняної  війни. Маловідомі сторінки історії  краю  досліджували члени обласної редколегії книги "Реабілітовані історією", Спілки архівістів, лауреати краєзнавчої премії  ім. Ястребова. На державному обліку перебуває 4782 пам'ятки історії і культури, у т.ч. 2399 – історії  і мистецтва. Починають діяти музеї спортивної слави в Кіровограді і міліції у Долинській. В Олександрівці відкрито меморіальну дошку одному з перших українських авіаторів з Л. Мацієвичу. Увічнено пам'ять письменника С. Маланюка. Поряд з  цим тривалий час не працював обласний художній музей  (відкрито 9 травня  2001 р.), скорочується мережа закладів культури  в районах, зменшується їх фінансування державою. Мала місце тривала невиплата заробітної плати. У зв'язку з цим в 1997-1999 роках страйкували школи Новомиргородського,  Новоархангельського,  Долинського, Онуфріївського  районів та Кіровограда. 

В області запроваджуються нові форми господарювання на селі, зокрема фермерство, відкриваються приватні кафе, магазини, цехи.  Але в цілому ситуація погіршувалась. З  1990 до І 998 року зменшилось поголів'я рогатої худоби: з 832 тисяч голів до 265 тисяч голів, у т.ч. корів - із 265 тисяч до 114 тисяч голів. У 7 разів за цей же час скоротилась кількість свиней - до 120 тисяч. Порівняно до 1996 в 1997 році зменшився валовий добовий надій молока на 22 тонни. Хронічними стали невиплата зарплат працівникам КСП, пенсій селянам.

      Стагнацію переживала промисловість області. Це збільшувало безробіття, заборгованість по різних видах платежів. Але були і приклади рентабельної роботи ВО "Артеміда", птахокомбінату, налагоджував роботу Кіровоградський молокозавод. Перший український зернозбиральний комбайн "Лан" зійшов з конвеєра Олександрійського заводу "Автоштамп".

        У 90-х роках люди, які народилися або працювали свого часу на Кіровоградщині, посідали важливі посади в центральних органах, громадських організаціях. Є.Марчук працював  прем'єр-міністром,  І.Курас – віце - прем’єром, В.Кравченко і В.Кальченко - міністрами, В.Шишкін – генеральним  радником Президента, В. Желіба - послом України в Бєларусі,  В.Мішура - головним редактором газети "Комуніст",  Ю.Моторний - заступником головного редактора  газети "Сільські вісті".  Вихідці  з  Кіровоградщини  очолюють Національний університет ім. Т. Шевченка  і Київський Національний університет культури. Дехто з них узяв активну участь у виборах до Верховної Ради України  від  Кіровоградщини у березні  1998 року. Відносну перемогу за партійними списками здобули комуністи і блок соціалістів і Селянської партії. По мажоритарних округах перемогли підприємці. С.Плачинда, С. Пересунько,  Г. Антоньєва,  О. Рафальський  керували відповідно Селянською демократичною партією України, Соціал-демократичним союзом,  Демократичною партією України і партією "Демократичний Союз".  Комсомольців України  і  СНД очолює  А.Поліїт.

       З 1995 року чотири рази змінювалися голови облдержадміністрації. З листопада 1999 року цю посаду посів В.Моцний. Головою обласної ради  є  В.Сибірцев. Населення Кіровоградщини взяло активну участь у виборах Президента України, віддавши більшість голосів за Першого секретаря  ЦК КПУ  П.Симоненка. На рубежі 2000-2001 рр. зросла політична активність населення краю. Обласні осередки Соцпартії, УСДП, "Батьківщини", Компартії брали участь у всеукраїнських акціях "Україна без  Кучми", розмістивши палатки у центрі Кіровограда. З іншого боку, програмний курс  чинного Президента України підтримували ряд інших обласних партосередків. Першотравнева демонстрація 2001 р. зібрала найбільшу кількість учасників із профспілок, партій, підприємств, учбових закладів.

       За офіційними даними опублікованими в пресі за 4 місяці 2001 року обсяги промислового виробництва зросли до 116,48%, у т.ч. по районах: Ульяновському - 199,96%; Олександрійському - 181,87%.  Кращими за цими показниками серед міст обласного підпорядкування були Світловодськ (178,96%) і Знам'янка (17-3,60%). З успіхом пройшов творчий звіт кіровоградських майстрів мистецтв і творчих колективів у палаці культури "Україна" в Києві. У концерті під назвою "Легенди скіфських степів" взяли участь: хореографічний ансамбль "Пролісок", заслужений ансамбль народного танцю України "Ятрань", муніципальний камерний хор під керівництвом заслуженого працівника мистецтв України  Ю. Любовича, театр української музики, пісні і танцю '"Зоряни", симфонічний оркестр обласної філармонії, народна артистка України А.Червінська.

Бесіда за запитаннями

ІІІ.  Закріплення нових знань.

1.      Які партійні осередки виникли в області на початку 90-х років?
2.     Охарактеризуйте стан економіки області в 90-х роках.
3.     Назвіть найвідоміших політиків області.
4.     Охарактеризуйте політичну ситуацію в області у 2000–2001 рр.

ІV. Домашнє  завдання.

Підготуйте додаткову інформацію з теми, яку вивчали на уроці.