Розвиток емоційного інтелекту учасників освітнього процесу 1-4 класів

РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ1-4 класів

СУТНІСТЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТА ЖИТТЯ ДИТИНИ Роль емоцій у процесі міжособистісної взаємодії багатогранна: це і створення першого враження про людину, і певний вплив на того, хто є суб’єктом сприйняття емоцій, і відчуття емоційних станів та переживань інших людей. Сформованість емоційного інтелекту проявляється в умінні педагога встановлювати емоційний контакт з учнями, з кожною дитиною зокрема, створювати на уроці атмосферу взаєморозуміння і довіри, керувати почуттями та думками учнів, а також власними психоемоційними станами,

Емоційний інтелект передбачає наявність певних якостей, формуванню і розвитку яких сприяють певні стратегії педагогів: Відкритість новому досвіду. Внутрішня свобода. Емоційна стабільність та стресостійкість. Адекватна самооцінка. Рефлективність і спонтанність Педагог не може і не повинен бути байдужою людиною. Він має радіти досягненням і гідним вчинкам учнів. Учитель повинен уміти раціонально витрачати свою психічну енергію, знати як її можна поповнювати, відновлювати

Педагог не може і не повинен бути байдужою людиною. Він має радіти досягненням і гідним вчинкам учнів. Учитель повинен уміти раціонально витрачати свою психічну енергію, знати як її можна поповнювати, відновлювати

Для того, щоб урок сприяв розвиткові емоційного інтелекту,  необхідно поєднувати різноманітні методи та прийоми:релаксаційні вправи для зняття психологічної напруги, тривожності; навчання прийомам саморегуляції з використанням музики, кольору, елементів арт-терапії;завдання, що підвищують самооцінку учня та приводять до відчуття власної  цінності, впевненості в собі;дискусії, рольові ігри;ігри та завдання, що сприяють оволодінню прийомами міжособистісного спілкування, які розвивають вербальні та  невербальні засоби комунікації;

Для того, щоб урок сприяв розвиткові емоційного інтелекту,  необхідно поєднувати різноманітні методи та прийоми:асоціювання з позитивними спогадами;вербалізація учнями свого емоційного стану та, навпаки, використання жестової, невербальної мови;завдання, з допомогою яких учні повинні дізнатись про інтереси один одного, звички переваги та вдачу;проблемні ситуації, що передбачають самостійний пошук, вихід.

. У педагогічній діяльності необхідно дотримуватись таких правил:шанувати в учнях особистість;у будь-якій ситуації ставитися до учнів по-дружньому;щиро цікавитися учнями, їхніми проблемами;критикувати так, щоб не образити: уникати прямої критики;указувати на недоліки віч-на-віч; починати з похвали за роботу.

Найдовше запам’ятовується дія, пов’язана з позитивними емоціями, тому для міцного і довготривалого запам’ятовування матеріалу доцільно при його закріпленні звертати увагу на практичне використання при виконанні вправ, розв’язуванні задач.  При цьому позитивне ставлення учня до цієї діяльності є вагомим чинником для засвоєння інформації.

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1. Мотиваційно-ціннісний, мета якого — формування усвідомлення впливу емоцій на життєдіяльність людини, відповідальності за власні емоційні переживання.2. Пізнавальний, що передбачає ознайомлення з видами, функціями емоцій, причинами їх виникнення та рівнями прояву, способами керування ними.

3. Навчальний етап, що має на меті формування усвідомлення емоційних станів і навичок регулювання власної емоційно-почуттєвої сфери в умовах освітнього процесу.4. Практичний етап, що орієнтує на реалізацію набутих знань та умінь для зміни поведінки в реальних життєвих ситуаціях.5. Творчий — спрямовує на креативне застосування емоційного інтелекту в життєвих ситуаціях.

У початковій школі є можливості для реалізації різних напрямів цілеспрямованої поетапної роботи з розвитку емоційного інтелекту молодших школярів, а саме:- у процесі соціально-психологічного навчання за допомогою тренінгів, - у процесі загальної навчальної діяльності учнів на уроках та в позаурочній роботі - у процесі соціально-педагогічного супроводу, що допомагає самовизначенню, самоактуалізації, самоствердженню й саморозвитку дитини

Комплекс вправ, спрямований на формування різних компонентів емоційного інтелекту- для розуміння особливостей емоційної експресії: «Яскраві емоції», «Відгадай емоцію», «Різні інтонації», «Несловесні вирази емоцій», «Емоції та тіло» - для розвитку емпатійних здібностей та усвідомлення механізмів емпатійного сприйняття: «Почуття», «Зрозумій іншого», «Образ людини»;

Комплекс вправ, спрямований на формування різних компонентів емоційного інтелекту- для оволодіння навичками саморегуляції емоційних станів:«Зосередження на емоціях», «Контроль зовнішнього виразу емоцій» тощо.

ТЕХНІКИ ТА ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ1. Коробочка емоцій2. Мова емоцій3. Що я почуваю сьогодні4. Емоційний фотоальбом-подорож5. Емоції в фарбі6. Вправа на визначення емоційних станів7. Етюди на вираження основних емоцій 8. Вправа «Місток дружби»

1. Коробочка емоцій• Зір: щаслива посмішка дитини.• Слух: шум морської хвилі.• Смак: солодка полуниця.• Нюх: аромати лісу після дощу.• Дотик: обійми коханої людини.

2. Мова емоцій. Для цього введіть у свою промову формулу: «Я відчуваю ..., тому що ..., і я хотіла б ...». На прикладі спілкування з дитиною ця формула може звучати так: «Я засмучена, що ти розлив воду з фарбами. Я хотіла б, щоб ти був уважніше. А зараз давай разом приберемо ».

3. Що я почуваю сьогодніСуть гри полягає в тому, щоб щовечора дитина сам вибирав емоцію сьогоднішнього дня. «Сьогодні я відчував радість (смуток, цікавість, злість ...), коли ...». Для цього роздрукуйте все емоції улюбленого персонажа дитини, які він і буде вибирати для позначення своїх переживань. Ця гра вчить усвідомленості і прийняття власних почуттів.

4. Емоційний фотоальбом-подорож. Цікаво фотографувати не тільки в стилі «я і пам'ятки». Спробуйте робити емоційні фотографії. Такі фотографії дуже приємно розглядати всією сім'єю. А ще по ним можна робити розповідь про подорож. Роздрукуйте кілька фотографій, перемішуєте і створюєте нову історію вашої поїздки.

5. Емоції в фарбіМожна зробити свою галерею емоцій, де кожна картина - це емоція, виражена тими фарбами і композицією, яку вибирає дитина. Дуже здорово малювати одночасно і порівняти, якими у вас вийшли радість, смуток, злість

6. Вправа на визначення емоційних станів Робота з творами мистецтва. Дітям пропонується розглянути твори відомих художників, на яких зображено дітей. Діти, зображені на картинах, мають різні емоційні стани і знаходяться в різних життєвих ситуаціях.

7. Етюди на вираження основних емоцій

8. Вправа «Місток дружби» Ведучий просить дітей утворити пари, придумати і показати який-небудь місток (за допомогою рук, ніг, тулуба). Якщо охочих не буде, ведучий може сам стати в пару з ким-небудь з дітей і показати, як можна зобразити місток (наприклад, стикнувшись головами або долоньками). Потім він запитує, хто з дітей хотів би «побудувати» місток втрьох, вчотирьох і т.д. до тих пір, поки знаходитимуться бажаючі. Закінчується вправа тим, що всі беруться за руки, роблять коло і піднімають руки вгору, зображуючи «Міст дружби».

ПРАКТИКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Практика уважностіУважність – це активний процес відмічання нових речей. Коли ви її практикуєте, то потрапляєте в теперішнє. Уважність робить практика чутливішим до контекстів та перспектив. Уважність веде до повноти життя в його зовнішніх і внутрішніх проявах. У своєму реальному застосуванні практика уважності – це медитація, яка знайомить людину з можливостями її розуму та вчить повертати увагу у теперішній момент.

Арт-терапія. Допомагає досягти ряду цілей – дослідження емоцій та почуттів, врегулювання конфліктів, покращення самоусвідомлення та самооцінки, моделювання позитивного психоемоційного стану, керування власною поведінкою та набуття соціальних навичок. Особливо корисною є арт-терапія для тих людей, які мають складнощі із словесним вираженням своїх емоцій та почуттів.

Ненасильницьке спілкування засновується на принципах ненасильства – природньому стані співчуття, коли у серці немає насильства. Ненасильницьке спілкування складається з чотирьох компонентів: Спостереження – що дійсно сталося в ситуації. Майстерність полягає у вираженні спостереження без суджень чи оцінок. Почуття – зазначення того, як почувається людина, яка спостерігає дію. Потреби – називання потреб, пов’язаних із зазначеними почуттями. Прохання – дуже точне здійснення прохання, звернене до того, чого ми хочем від іншої людини, щоб покращити наше життя, або щонайменше зробити ситуацію «вирішуваною».

Дихальні практики. Дихання є природним процесом в житті людини. Прожити без ньогоне можливо. Воно пов’язує духовний і фізичний стани. Саме диханнядозволяє зрозуміти нашу психіку. Недаремно, одна з перших рекомендацій в психотерапії стосується дихання. «Спостерігайте за Вашим диханням», «Дихайте». Рівномірне дихання змінює якість життя. 

І, напевно, найкращими практиками розвитку емоційного інтелекту є досвід і саме життя. Ми завжди можемо підібрати той метод, який є найдієвішим для нас. Головним орієнтиром тут є зміна ставлення до світу та якісні позитивні зміни у стосунках із самим собою та іншими людьми. Розвиток співчутливого та мирного сприйняття життя.

Дякую за увагу!