Сценарій національно-патріотичного заходу "Характери Гідності"

Тема: “Характери Гідності”

Предмет: Історія України

Тип уроку: урок – реквієм

СЛАЙ № 1

Учитель. Шановні запрошені, вчителі, учні!

Вітаємо Вас на уроці-реквіємі, присвяченому тим, хто загинув на майдані у буремні дні Революції Гідності 2013-2014 рр. Кожен із загиблих здійснив особистий подвиг – віддав найцінніше – своє життя заради України. Будемо говорити про людей, яких сьогодні не має серед нас, але вони вже є нашою історією…

Ведуча. Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву “Євромайдан”, а згодом Революція Гідності, була наймасштабнішою подією в новітній історії України і логічним продовженням обстоювання прав людини та громадянина.

Ведучий. Сукупність подій і зусиль, які стали основою для виникнення феномена Євромайдану, не мають сьогодні однозначного тлумачення й оцінки, але безумовно можна констатувати: цей Майдан став епіцентром кардинальних змін у країні.

Ведуча. Передоднем лютневих жахіть 2014 року стане не менш страшний листопад 2013!

 Учитель. «…На початку листопада 2013 року Київ був тихий і нерухомий. Як завжди в цей час року, на місто наповзали густі тумани; вулиці – особливо вечорами – сповивав саван вологої мли. Згасала осінь. Опадаючи, останнє листя встеляло килимом стару бруківку в центрі. Але посеред усього цього пасторального, майже міщанського благополуччя вже відчувалося тремтливе насування біди, у повітрі витало передчуття катастрофи. Передчуття смертей героїв, що поклали життя за те, щоби країна вже ніколи не поверталася в той листопадовий морок.

 Із пор міста виразно проступав запах гару. Зовсім скоро з'ясується: так пахнуть підпалені автомобільні шини – головна зброямирних демонстрантів проти урядових військ...

 Головним, але не єдиним. Була ще та сама київська бруківка. У розпал боїв її викорчовували із землі голими руками. Узимку 2013/14 ціна людського життя в моєму місті часто залежала від ваги звичайного кругляка…» - уривок з книги «Майдан. Неросказана історія», автор Кошкіна Софія.

 Ведучий. Стартом подій Революції та проявами формування Характерів Гідності стане 21 листопада 2013 року, коли діюча влада вирішила призупинити переговори про асоціацію з Європейським Союзом.

 Учитель. Епіцентром основних подій Революції гідності стане столиця нашої держави, найбільш активною частиною руху протесту – українське студентство…

 СЛАЙД № 2

Ведуча. Наприкінці 2018 року Національний музей Революції Гідності виступив ініціатором проведення соціологічного дослідження серед жителів усіх регіонів України. У його фокусі – ставлення до подій революції.

Ведучий. Серед численних висновків, наступне:

половина українців (49%) вважають події революції боротьбою за свої права та європейські цінності. Дві третини опитаних вважають, що Революція Гідності стала можливою завдяки солідарності різних регіонів України (64,1%) та завдяки масовій підтримці киян (66,6%).

 СЛАЙД № 3

 Учитель. Безпосереднім поштовхом до виходу людей на Майдан, більшість українців (55%) вважають, передусім, побиття студентів напередодні Революції.

 Ведуча. 45% опитаних вважають, що ключовим моментом Революції Гідності став розгін студентського Майдану, 42% – розстріли на вулиці Інститутській. В топі також опинились такі події, як перші смерті на Майдані (37,3%), втеча Януковича (31,2%) та барикади на вул. Грушевського, Вогнехреща.

 СЛАЙД № 4

Ведучий. Топ-5 позитивних наслідків Революції Гідності: підписання Асоціації з Європейським Союзом, підвищення згуртованості та патріотизму, отримання безвізового режиму з Європейським Союзом, запровадження біопаспортів, втеча Віктора Януковича та розпад його команди.

Ведуча. Негативними наслідками Революції Гідності опитані вважають війну з Російською Федерацією, початок Антитерористичної Операції, економічну кризу, втрату територій, убитих на війні, біженство та “відтік мізків за кордон”, зростання соціальної напруги у суспільстві, зубожіння, корупцію, невиконання реформ.

Учитель. Аби пригадати як і з чого починалися події 2013-2014 рр., вашій увазі коротке відео…

СЛАЙД № 5

ДЕМОНСТРАЦІЯ ВІДЕО 1 «П’ята річниця Революції Гідності. З чого все починалось».

СЛАЙД № 6

Учитель. Без сумніву можна згадувати, аналізувати, робити висновки і давати оцінку подіям 6-ти річної давнини, але думаю присутні з нами погодяться, що точкою неповернення була перша пролита кров та перші загиблі…там на Майдані…

Ведуча. «Небесна сотня» - прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосереднє відношення до ідеї та акції Євромайдану у грудні 2013 – лютому 2014 років.

Ведучий. 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями. Кожен із героїв цієї Небесної сотні, як і ми з вами, мали свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, симпатії та свої невідкладні справи. Але поклик душі саме в цей час призвав їх до боротьби за свою державу!

СЛАЙД № 7

Учитель. За результатами соціологічного дослідження, серед осіб, які асоціюються з Революцією Гідності у Топ-10 потрапило прізвище активіста, який першим загинув 22 січня на вул. Грушевського – мова йде про Сергія Нігояна …яким він був, що любив, один серед нас…

 Учень 1 про Нігояна Сергія.

Народився та проживав у селі Березнуватівці, Дніпропетровської області. Батько та мати – вірмени, був єдиною дитиною в сім'ї. Родина Сергія Нігоя напереїхала жити в Дніпропетровську область з прикордонного з Азербайджаном села Навур, рятуючись від війни в Нагірному Карабасі. Родина вважалася благополучною, Сергій у селі користувався повагою, вважався спокійним, працьовитим і справедливим.

У 2011 році вступив до Дніпродзержинського колледжу фізичного виховання, навчався за фахом «вчитель фізкультури». Активно займався карате. Захоплювався радіотехнікою.

Учасник Євромайдану з 8 грудня 2013 року. Приїхав з власної ініціативи, попередньо не повідомивши батьків. Не підтримував жодного з партійних лідерів. На Майдані був охоронцем, жив у наметах разом з протестувальниками з Львівщини та Івано-Франківщини.

Загинув 22 січня 2014 року від поранення спричиненого свинцевою картеччю під час подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського....

…Колись вірменин Параджанов зняв фільм, який став символом українців. Сьогодні вірменин Нігоян віддав життя, яке стало символом України…

 Учитель. 20 лютого 2014 року під час четвертого уроку в гімназії Старокостянтинова пролунав телефонний дзвінок. Дзвонили з міського управління освіти. Коротко повідомили трагічну звістку: «Бондарчук Сергій Михайлович, вчитель фізики, загинув на Майдані». Згадує син!

 СЛАЙД № 8

 ДЕМОНСТРАЦІЯ ВІДЕО 2 «Сергій Бондарчук».

 СЛАЙД № 9

 Ведуча. Усміхнений, мужній і справедливий – таким був за життя Локі, і саме таким його будуть згадувати мільйони українців.

Учень 2 про Жизневського Михайла.

Народився у білоруському місті Гомелі. Навчався в гомельській школі №15 у військовому класі. Після десятого класу пішов до училища вчитися на газозварника. Виготовляв середньовічні лати в лицарському клубі, займався карате та ходив до православної церкви. Планував відслужити в армії, а потім піти в Жировицький монастир.

2005 р емігрував до України разом з керівником лицарського клубу. В Україні його не знали під справжнім ім’ям, він представлявся Олексієм або Локі – на честь бога скандинавської міфології.

Захоплювався історією, міфологією, лицарським рухом, військовою справою, займався страйкболом. Був у душі бійцем, але не застосовував силу без потреби, мав загострене почуття справедливості. Вважав, що в Україні йому легше жити та працювати, ніж у Білорусі.

В Україні жив спочатку в Донецьку та Кривому Розі, потім у Києві. Був позаштатним кореспондентом газети «Соборна Київщина», любив журналістику.

У Євромайдані брав участь із перших днів. Входив до Самооборони Майдану.

Загинув Михайло 22 січня 2014 року від пострілу мисливською кулею в серце біля стадіону «Динамо» на Грушевського…

Ведучий. Коли мати намагалася набрати номер телефону, Сергія Байдівського вже не було серед живих…

СЛАЙД № 10

 Учень 3 про Сергія Байдовського.

З 2007 року навчався у Луцькому інституті розвитку людини університету «Україна». Працівник магістральних нафтопроводів «Дружба». Жив у Луцьку, любив своє місто... Одна із останніх цитат на його сторінці в соціальній мережі слова Левка Лук'яненка: «Нація, яка не готова посилати синів на смерть, не виживе…» Загинув від вогнепального поранення на Майдані у Києві 20 лютого. Був похований в селі Менчичі Іваницівського району Волинської області. В останню дорогу його проводжало 20 тисяч населення міста Луцька та весь рідний Нововолинськ.

 Учитель. Перед своєю загибеллю Валерій бачив сон: в нього влучила куля, а він її виплюнув. Сон виявився пророчо. Незадовго до своєї смерті Валерій, розмовляючи із рідними, попросив, якщо його наздожене куля, покласти в труну два прапори: жовтосиній і червоночерний. Близько виконали його останню волю.

СЛАЙД № 11

 Учень 4 про Брезденюка Валерія.

На життя Валерій заробляв приватним підприємництвом. Відкрив в середині 90х перший в центрі Жмеринки комп'ютерний клуб «Престиж». Однак все українську популярність йому принесла участь в третьому сезоні телевізійного шоу «Україна має талант». На шоу Валерій продемонстрував унікальну турецьку техніку малюнків на воді (Ебру), яку сам же і вдосконалив. Для створення картини йому потрібна була лише чиста вода і фарби. Був цілісною, глибокою і багатогранною людиною. Він намагався довести всі свої таланти до досконалості. Вважав, що життя починається там, де закінчується зона твого комфорту. І постійно виходив за цю зону. Стрибав з парашутом, катався на ковзанах і роликах, грав в боулінг, займався йогою.

Вбитий пострілом у спину в ніч проти 19 лютого 2014 року на Майдані.

 Ведуча. Іван віртуозно грав на гітарі і складав пісні. Був вболівальники Футбольного Клубу «Динамо» Київ, дуже поважав Валерія Лобановського. Любив історію України…

 СЛАЙД № 12

 Учень 5 про Пантєлєєва Івана.

Рок-музикант, автор пісень, гітарист гурту «Небо мінуса». Іван мріяв про те, щоб його гурт та пісні стали відомими, доглядав за своєю 90-річною бабусею в селі в Донецькій області. На Майдан приїхав 10 грудня після того, як побачив, як «Беркут» побив студентів у ніч проти 30 листопада. «Він шкодував, що не поїхав раніше. Ваня говорив, що там образили людей, і він хоче допомогти їм, захистити. Тому й поїхав». Другу, який мав їхати з ним до Києва, але не зміг, сказав на прощання: «Я відчуваю, що маю бути там».

Належав до першої сотні самооборони, мав псевдо «Креман». Загинув на вулиці Інститутській отримав сім вогнепальних поранень в серце. Тіло ідентифіковане в готелі «Україна».

Його похорони відбулися 25 лютого 2014 року.

Ведучий. Дзявульський Микола народився в Росії, в Красноярському краї, в родині репресованих українців. Йому було чотири роки, коли батьки повернулися із заслання в Україну. Можливо, саме ця сімейна історія і зробила його щирим патріотом своєї країни, свободу і незалежність якої він відстоював все життя.

СЛАЙД № 13

ДЕМОНСТРАЦІЯ ВІДЕО 3 «Микола Дзявульський».

СЛАЙД № 14

Учитель. Після подій 6-ти річної давнини, тотальна більшість опитаних погоджується з тим, що події Революції Гідності слід пам'ятати і вшановувати (71%). Майже три чверті респондентів визнають Небесну сотню – героями (72%). Таким чином, частка тих, хто визнає значимість подій того часу, більша, ніж число прихильників Майдану.

 107 осіб – героїв Небесної сотні, їх з нами не має…але є їх діти, які сьогодні співають, із сподіваннями що все буде добре!

 СЛАЙД № 15

 ДЕМОНСТРАЦІЯ ВІДЕО 4 «Співають діти Героїв Небесної сотні».

 СЛАЙД № 16

 Ведуча. Ще довго-довго із покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 роках. Ця подія сколихнула світ, не залишила байдужою жодної душі.

 Ведучий. Хай пам’ять згуртує нас, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави.

 Учитель. Прошу вшанувати хвилиною мовчання загиблих героїв Небесної сотні…..Дякую!

 СЛАЙД № 17

ДЕМОНСТРАЦІЯ ВІДЕО 5 «Вірш. Фінал»

 СЛАЙД № 18

Дякуємо за увагу!