Сценарій виховного заходу "Там, за гулкими - вітрами, перлини, творені віками"

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. Суськ

 

 

 

 

 

 

 

 

«Там, за гулкими вітрами – перлини, творені віками».

Сценарій виховного заходу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                            Підготувала вчитель мистецтва

                                                                                         Поліщук Людмила Вікторівна

 

 

2020

 

Тема: «Там, за гулкими вітрами – перлини, творені віками».

 

Мета: розширити знання учнів про волинський край, архітектурну спадщину; формувати та виховувати ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних, духовних надбань рідного краю, здатності берегти його і примножувати, бажання поглиблювати знання з історії свого краю.

 

Обладнання: проектор для презентації, ноутбук, зображення пам’яток історії, мультимедійна дошка.

 

Ведучий І. (Слайд 1). Кожен край у коштовному намисті української історії та культури є перлинкою, яка доповнює окрасу своєю унікальністю та неповторністю. Кожна місцина на мапі України має своє обличчя та долю, творену віками.

Щороку, 18 квітня, увесь світ відзначає Міжнародний день пам'яток і визначних місць. В Україні цей день має назву «День пам'яток історії та культури». Цей день відзначається з метою підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь. І наш захід сьогодні присвячений цьому дню. А саме, ми заглянемо у нашу невеличку частинку України – Волинську область та дізнаємось, які ж  таємниці криє у собі наша маленька батьківщина та її архітектурні пам’ятки.

До речі, а які ти знаєш (звертається ведучий до іншого) пам’ятні місця, наприклад, не нашої Волині, а загалом України?

 

Ведучий ІІ. Та багато які знаю! Наприклад, Києво-Печерська лавра, замок Любарта, Хотинська фортеця, острів Хортиця…. Тай й взагалі я люблю вивчати культуру України і хочу в подальшому відвідати якомога більше визначних місць нашої країни, а можливо ще й побуваю в інших країнах і познайомлюся із їхніми унікальними перлинами. Та я думаю, що кожен із присутніх багато чого знає про культурні пам’ятки нашої держави та насамперед Волинської області, і більшість, напевно, уже бачили та відвідували деякі із них.

 

Ведучий І. А давай перевіримо, наскільки присутні добре знають пам’ятки історії нашої України! Ваше завдання назвати їх. Увага на екран! (На екрані почергово з’являються зображення архітектурних пам’яток України, які глядачі повинні відгадати).

1. Олеський замок.
2. Хотинський замок.
3. Собор Святої Софії у м. Київ.
4. Резиденція митрополитів Буковини і Далмації.
5. Маріїнський палац у Києві.
6. Собор Святого Юра у м. Дрогобич.
7. Києво-Печерська Лавра.
8. Андріївська церква у м. Київ
9. Замок Любарта в м. Луцьк.

 

Ведучий ІІ. (Слайд 2). Волинь – один із найдавніших регіонів України: перша згадка у літописах датується ще XI століття, край, який упродовж віків перебував у епіцентрі європейських історичних подій. Свого часу до складу цього краю входили території кількох сучасних українських областей, а також нинішніх Білорусі та Польщі. Сьогодні Волинь здебільшого асоціюється з однойменною областю та Рівненщиною. Ми ж зупинимося на першій.

Ведучий І. Можливо, Волинська область, попри наявність великої кількості архітектурних і природних пам’яток, у туристичному плані є не такою розкрученою, як, до прикладу, Львівщина або Тернопільщина, але й тут є місця, які стовідсотково не залишать байдужим нікого. Тут справді є на що подивитися та чим зачаруватися. А головне, цей край – то наша маленька батьківщина, яка гостинно запрошує всіх небайдужих до рідної історії відвідати перлини духовності і культури, збережені для допитливого ока мандрівника. Доречі у нашій області на державний облік узято 495 пам'яток архітектури.

Минають дні, ідуть роки

Несхитною ходою

І Пам’ять людям на віки

Лишають за собою.

Та пам’ять віхами стоїть

Віддавна і понині,

З’єднавши в плині вік і мить

          Під вічним небом синім.

(Звучить пісня «Волинь»)

 

Волинь
Слова та музика: Олександр Смик

 1.У Данила-короля,
є похресниця Земля.
На Волинь опісля бою,
із дружиною гучною,
сам Данило йшов здаля.

Приспів:
Волинь - сто лісів, сто озер, сто доріг.
Волинь - із намиста пісень оберіг.
Волинь - коронована щедра земля,
від Данила короля.

2.Українства тут колиска,
всі слов"яни із Полісся.
Лик Волинської ікони,
святить рід і мідні дзвони,
від Данила короля.

3.Свято Храмове престольне,
просять княжича до столу.
Тут красиві молодиці,
І вода смачна в криниці -
тут думкам і серцю воля!
 

Ведучий ІІ. (Слайд 3). Попри значні руйнування під час світових і громадянських воєн на Волині збереглися пам’ятки, які і досі чарують своєю красою та загадковістю.

Більшість розпочинає ознайомлення з принадами Волині саме з Луцька, і не дарма. Це не лише найбільший населений пункт і обласний центр, а й одне з найстаріших міст України. Відомо, що місто існує вже близько тисячі років, проте досі ніхто не може сказати точно, коли ж воно виникло. Такий давній вік Луцька безумовно відобразився на архітектурному обличчі міста – тут можна зустріти як вельми древні споруди, найдавнішим з яких є Замок Любарта, так і більш сучасні, де, звичайно, вирізняється Будинок архітектора Голованя. Вище зазначені та решта цікавих будівель розташовуються у Старому місті, а також є частиною історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Отож, розпочинаємо подорож по найславетніших місцях нашої Волині.

 

Ведучий І. (Слайд 4). А чи знаєте ви, яка пам’ятка архітектури зображена на купюрі номіналом 200 грн? Це, беззаперечно, наш замок Любарта. Найславетнішою спорудою міста, звичайно, вважається Луцький замок, або Замок Любарта, який є одним з небагатьох, що зберігся в Україні. Чому славетний? Тому що Любартів замок є одним з найстаріших та найбільших замків України, який (завдяки маленькому секрету) так добре зберігся до наших часів, та в основі створення якого лежить історія великої багатогранної любові.... Цікаво те, що, для того щоб мури були міцнішими у розчин бетону додавали курячі яйця. Саме ця маленька хитрість допомогла Луцькій фортеці вціліти та зберегти свій первозданний вигляд  до наших днів....

 

Ведучий ІІ. (Слайд 5).  Збудовано фортецю було ще в XIV столітті, та складалася вона з двох замків: Окольного та Верхнього, але до сьогоднішнього дня фактично у первозданному вигляді дійшов лише перший. Нині на його території діють два музеї – Музей книги та Музей дзвонів (найстарішому дзвону вже – понад 350 років). Також тут виставлено колекції старовинної зброї та кераміки. Щорічно проводяться у замку й різноманітні культурні фестивалі. До речі Луцький замок у Інтернет-голосуванні посів перше місце у Всеукраїнському конкурсі “Сім чудес України: замки, палаци, фортеці”.

Перегляд відеоролика

https://www.youtube.com/watch?v=PtZfdpN2Oe4

 

Ведучий І. (Слайд 6). Відомо, навіть що в районі вул. Кафедральної, Данила Галицького та ін. знайдено підземелля. Дослідження розпочалося 1970. Виявлено понад 50 підземних приміщень, де знайдено чимало побутових речей, знарядь праці. Під костелом св. Павла і Петра виявлено тюремний комплекс з камерою — одиночкою. За легендою, підземні ходи з'єднували Луцьк з навколишніми селами Шепелем, Жидичином, Оликою та ін.

Волинь незабутня, країно славутня!

У пишній красі ти красуєш!

Здавен твою бачу українську вдачу,

Здавен мою душу чаруєш!

 

Ведучий ІІ. (Слайд 7). Собор Успіння Пресвятої Богородиці – це православний храм у місті Володимирі-Волинському, є пам'яткою сакральної архітектури 12 століття. Ця древня святиня – єдина, що збереглася ще з часів Київської Русі на території історичної Волині. За свою майже тисячолітню історію, собор Успіння Пресвятої Богородиці пережив чимало – храм розоряли татари й охоплювали пожежі, його прикрашали золотом і розстрілювали з гармат, в ньому звершували богослужіння та влаштовували склади. Періоди розквіту змінювалися роками запустіння й розрухи. Проте святиня зуміла вистояти та зберегти свою велич.

          Ведучий І. (Слайд 8). Собор Успіння Пресвятої Богородиці – це храм, який відвідали три президенти України, щодня тут бувають сотні прочан з усієї країни, гості з-за кордону. Це велична та старовинна будівля, в якій можна побачити: головну святиню Святогорської обителі – Зимненську чудотворну ікону Божої Матері; древні образи та святі мощі: святителя Миколая Чудотворця, преподобного Серафима Саровського, князя Володимира, первомученика архідиякона Стефана та преподобного Авраамія Працелюбного; трьохярусний, майстерно виготовлений позолочений іконостас; ікони Божої Матері Почаївської, Казанської, Іверської та Скоропослушницької – розміщені в центральній частині храму, на чотирьох колонах; величезний, близько двох метрів заввишки, запрестольний хрест 17 століття.

           Ведучий ІІ. (Слайд 9). Олицький замок, колишня резиденція князів Радзивілів розташована в центрі селища. Це один із перших в Україні квадратних бастіонів, який у 1564 р. заклав чи укріпив онук литовського князя Яна Радзивіла і доньки луцького старости Івана Кішки – Микола Радзивіл, на прізвисько Чорний.

 

Ведучий І. Триповерховий квадратний замок, який мав 360 кімнат і був укріплений валом, кам’яним муром із чотирма бастіонами по кутках, оточував рів, наповнений водою. В апартаментах палацу було багато груб із жовкінських кахлів. Крім портретної галереї у замку зберігалися різноманітні твори мистецтва, а також численні історичні реліквії та документи.

Перегляд відеоролика

 https://www.youtube.com/watch?v=5-sa9SbXUpQ

 

Ведучий ІІ. (Слайд 10). Луцькі ворота є одним з найдавніших споруд України та занесені до реєстру архітектурних пам`яток Олики.
В`їзні ворота були зведені в 17 столітті. Вони входили в потужний комплекс міських фортифікаційних споруд. Укріплення складалися з декількох рядів земляних валів, стін і двох воріт. Керувала будівництвом сім`я Радзивіллів, тому всі споруди і укріплення були виконані в характерному для цього роду стилі. У всьому була видна розкіш і могутність, краса і велич.

Ведучий І. На жаль, Луцькі ворота - це єдина споруда системи укріплень Олики, яка збереглася до наших днів. На верхньому ярусі маються бійниці у вигляді перевернутої замкової щілини. Зараз йде реставрація цього унікального пам`ятника архітектури. Луцькі ворота представляють величезний інтерес для туриста. Вони, як і багато інших архітектурних пам`яток Олики, багато чого розкажуть про колишні часи наших праотців.

Ведучий ІІ.  (Слайд 11). Свято-Миколаївський Жидичинський монастир - один з найдревніших монастирів Київської Русі й, за деякими даними, був заснований ще до хрещення Русі - в ІХ-Х ст. У ХVII ст. за своїм значенням монастир вважався другим після Києво-Печерської лаври. Від древніх часів збереглися пам’ятки національного значення: Палац митрополита, Миколаївська церква й дзвіниця.

Ведучий І.  До монастиря приїжджав король Данило Галицький та інші європейські монархи. Опікувався обителлю князь Микола Святоша, який першим з руських князів прийняв чернецтво і став відомим святим.

           Ведучий ІІ.  (Слайд 12). Загорівський монастир  — колишній чоловічий монастир біля села Новий Загорів (сучасний Локачинський район) відомий з XVI століття. Загорівський Різдво-Богородичний монастир засновано у 1548 році. Його фундаторами були Петро Загорський та його дружина Феодора Сангушко. У ХVІ-ХVІІІ ст. при монастирі діяли скрипторій, друкарня, іконописна майстерня. У цьому монастирі працював один із найвизначніших художників реформаторів – Йов Кондзелевич. Український іконописець у Загорові впровадив малярську й різьбярську школи. Тепер - Церква Різдва Пресвятої Богородиці. З 1990 р. церква стала місцем паломництва: тут зберігаються цінні церковні реліквії: наприклад, престол (кивот), виготовлений знаменитим майстром Йовом Кондзелевичем.

 

Ведучий І. У вересні 1943 року в монастирі відбувалися бої частин УПА проти німецької армії (див. Бій біля села Новий Загорів). Територія монастиря, на якій розташувалися вояки УПА, була стратегічним місцем, де пересікалися повстанські шляхи сусідніх областей. Повстанці з окопів відступили в монастир, а коли нацисти задіяли авіацію – три літаки, змушені були сховатися у монастирське підземелля. Споруду було сильно пошкоджено. Цим подіям присвячені пісня та кліп «Не кажучи нікому» у виконанні гуртів «Тартак» і «Нічлава». Кліп знімали в стінах Загорівського монастиря.     

Перегляд відеоролику

https://www.youtube.com/watch?v=y3iFqeNakIw

 

 

Ведучий ІІ. (Слайд 13). Про будівництво церкви Святої Трійці у селі Тростянець збереглося обмаль інформації.

Храм належить до оригінальних взірців оборонного архітектурного стилю. Він не має тотожних собі на історичній Волині та відповідає складним умовам того часу в Україні у період Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
Троїцький храм збудовано у вигляді корабля вівтарем на схід – у бік світла. Будівля завершується вгорі трьома куполами. Пристосування храму до оборони має ряд особливостей. Насамперед вражає товщина цегляних мурів (до 1,7 м). У Троїцькій церкві застосовано архаїчний спосіб улаштування сходів на хори та горище в товщі мурів, який походить від культового будівництва Київської Русі та періоду феодальної роздробленості. Вузький склепінчастий коридор з крутими східцями прорізує частину стіни і виводить на піддашшя.
Пристосування горища Троїцької церкви до оборони зумовило влаштування стрільниць для вогнепальної зброї. Уся верхня частина будівлі була пристосована до кругового обстрілу. У наш час стрільниці ззовні закладено, обтиньковано.

Ведучий І. (Слайд 14). Церква має ще одну дуже цікаву архітектурну особливість, про яку важко здогадатись, оглядаючи її з фасаду та інтер’єру. Замість традиційних відкритих хорів над бабинцем облаштовано ізольоване квадратне приміщення, перекрите хрещатим склепінням. Дістатися до нього можна лише крізь вузький вхід.

Це місце називають «Божою горою», або ж «Божою гіркою», і воно являє собою капличку для розміщення Тростянецької ікони Божої Матері. За історичними даними її тут встановили, подавши через дах, коли будувався другий ярус храму [2, с. 14].

Як справжня фортеця, церква має два підземних ходи. Один веде до сусіднього села Маневичі, другий, за переданням, тягнеться до Луцька. Нині вони в аварійному стані, тому перевірити це неможливо.
Окрасою церкви є створений у XVIII ст. іконостас (перенесений зі зруйнованої церкви с. Годомичі) з оригінальними Царськими вратами, виконаними першокласним різьбярем.

          Ведучий ІІ. Основною святинею храму в усі віки залишалася чудотворна ікона. Багатьох зцілила від недуг та врятувала життя Тростянецька Божа Матір.
Ікону «Богородиця Одигітрія» вміщено в масивний дубовий кивок XIX ст. Написана вона на основі, що складається з чотирьох липових дошок розміром 85,8 х 118,5 см. Двічі образ реставрували, про що свідчать написи на ній.

 

                          Учень:

 Ми дуже часто забуваєм, що було,

Ми просто пропускаєм все повз вуха…

І ми летим, несемся, женемось

За чимось незбагненним відчайдушно.

 

Як нам не вистачає тої миті,

Щоб зупинитися, прислухатись, згадати,

Щоб не було чим потім нашим дітям

Усе життя ганебно дорікати.

 

Нам треба зберегти й створити

Історію. Свою лиш, самобутню.

Щоб, згадуючи славу днів минулих,

Нам впевнено дивитись у майбутнє.

 

Ведучий І. (Слайд 15). Село Завітне за географічним розташуванням не є особливо віддаленим від райцентру чи Луцька. Але за зовнішнім виглядом воно є вже справжньою глибинкою. Багато старих і покинутих хат, біля яких ростуть височезні, просто древні дерева… І справжнім чудом є місцева церквиця. Вона  – це величний храм своєрідної архітектури з міцної, видно, що будувалося на віки, цегли. Приміщення Свято-Воскресенського храму – то колишня німецька кірха, бо до початку Другої світової війни саме німці-колоністи і складали основне населення села. Тривалий час воно мало назву Вінцентівка. Згодом, до 1964-го, називалося Вікентіївкою, а потім його перейменували «по сучасному» на Завітне.

 

Ведучий ІІ. Найстаріша, мабуть, мешканка села (вже пішов 94-й) Оксана Никифорівна Герук приїхала з Полтавщини на Волинь у 1946 році, і вже тоді у Вікентіївці у колишній кірсі вже був… клуб. Пам’ятає, як показували тут ще німе кіно, грали музики і ставили вистави. Православної церкви у селі не було, ті, котрі рахували себе православними, ходили за 5 кілометрів у церкву в Суську.  Настав час і в цьому селі, коли зі старої кірхи зробили православний храм. Він названий Свято-Воскресенським, і це те ж не випадково: як Христос воскрес, даруючи всім на землі сущим воскресіння їхніх душ і вічне життя, так і колишня кірха переживає відродження. Храм у цьому тихому волинському селі просто вражає навіть не величними стінами і великим розміром, не своєрідними балконами, які залишилися ще від кірхи. От не древній він, на Волині є церкви значно і значно старіші, а молитвений настрій, те, що світські називають аурою, а віруючі люди благодаттю, тут є. 

 

Ведучий І. (Слайд 16). Можна ще багато розповідати про культурні надбання нашої Волині. ЇЇ скарбниця увібрала в себе безліч пам’яток, які не залишають байдужого нікого, адже це – наша історія і ми теж її частинка. Кожна із них є унікальною та неповторною пам’яткою, адже криє  у собі безліч таємниць. Із деякими «перлинами» Волині ми сьогодні познайомилися, а хто знав, то, можливо, дізнався щось нове для себе. Але, крім тих пам’яток, які ми сьогодні розглянули є безліч інших, не менш цікавих, які теж не хочеться залишати поза увагою. Тому подивімося уважно ще раз на екран та переглянемо ще декілька унікальних шедеврів. (Перегляд слайдів)

 

Ведучий І. (Слайд 17). Колегіальний костел Святої Трійці ‒ римо-католицький парафіяльний костел в смт Олика, визначна барокова пам'ятка сакральної архітектури першої половини XVII століття.

 

Ведучий ІІ. (Слайд 18). Мурований Костел домініканів у селі Старий Чорторийськ Маневицького району, побудований у 1736 – 1741 роках.

Ведучий І. (Слайд 19). Мурований Костел Святої Анни у смт. Луків, Турійський район, збудований у XVI столітті.

 

Ведучий ІІ. (Слайд 20). Троїцький костел у Берестечку, Горохівський район.

 

Ведучий І. (Слайд 21). Будинок Голованя у м. Луцьк. Щодо Будинку архітектора, або місцевого Будинку з химерами, як його ще називають лучани, то це вже архітектурна пам’ятка сучасності. Розробив його проект у 1980-х роках волинський архітектор Ростислав Метельницький, а самим оформленням зайнявся скульптор Микола Головань, який власне тут і проживає та продовжує творити досі. Сама споруда нагадує середньовічний замок з рисами готики й бароко, а прикрашають її (стіни, дах, подвір’я) понад 500 скульптур різних стилів, які митець здебільшого виготовляє з каменю та зеленого пісковика.

 

Ведучий ІІ. (Слайд 22). Волинська область є лише невеличкою частинкою нашої України, а  кількість історичних та архітектурних пам’яток в області перевищує 800 об’єктів. Уявіть скільки їх загалом в Україні! Одні з них більш відомі,  інші менш. Але всі вони є невід’ємною частинкою нашої культури та історії.

(Звучить пісня «Волинь»)

 

ВОЛИНЬ

 

Мій рідний край, Волинь моя Волинь
Оспівана легендами піснями
Це шум лісів,озер безмежна синь
Земля свята з родючими хлібами

Пр.
У цім краю, озер блакитні очі
У цім краю, духмяні світлі очі
Живуть тут люди в радості й любові
Тож люби друзі будьмо всі здорові

Мій рідний край, моя Волинь краса
І тут живуть безмежно щирі люди
Любов до тебе вранішня роса
Була і є й такою завжди буде

Пр.
У цім краю, озер блакитні очі
У цім краю, духмяні світлі очі
Живуть тут люди в радості й любові
Тож люби друзі будьмо всі здорові

МОД.
І де б не був, і де б не їздив я
В країнах різний по чужих дорогах
Волинь для мене це моя сім’я
Вертаюсь я до рідного порогу

 

 

Учень:

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте корінням родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле,

Хто вміє шанувать сучасне, -

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне. 

 

Вчитель: (Слайд 23) Ось такими прекрасними словами хотілося б закінчити наш захід. Вивчайте пам'ятники, любіть і бережіть їх! Дякуємо за увагу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.    Закони України «Про охорону культурної спадщини» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – 333 с.
2.    Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи.
3.              Указ Президента України «Про День пам’яток історії та культури» від 23 серпня 1999 року № 1062/99.
4.              Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво.  5–9 класи» (оновлена).
5.              Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво. 10-11 кл. Рівень стандарту».
6.              Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю. – К.: Техніка, 2004. – 176 с.: іл. – (Національні святині України).
7.              Колосок Б.В., Метельницький Р.Г. Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. – К.: Будівельник, 1990. – 191 с.
8.              Кулинець П. У Тростянець – до чудотворної ікони // Волинь. – Луцьк, 2003. – 9 грудня. – С. 3.
9.              Обухович Л. Реставрація основи ікони «Одигітрії» з с. Тростянець Ківерцівського району Волинської області // Волинська ікона: Дослідження та реставрація: Матеріали XI міжнародної наукової конференції м. Луцьк 3 – 4 листопада 2004 р.: Науковий збірник. – Луцьк, 2004. – Вип. 11. – С. 81.
10.         Обухович Л., Шарандін В. Церква-твердиня // Волинські єпархіальні      відомості. – Луцьк, 2008. – № 8 – 9 (серпень – вересень). – С. 7.
11.         Химин М. Збережемо для нащадків перлини Волині // ІВА бюлетень УТОП. – 2000 (листопад). – С. 6-7.
12.         Електронний ресурс / Спосіб доступу: https://www.youtube.com/watch?v=5-sa9SbXUpQ.
13.         Електронний ресурс / Спосіб доступу: https://www.youtube.com/watch?v=PtZfdpN2Oe4.

14.         Електронний ресурс / Спосіб доступу: https://www.youtube.com/watch?v=y3iFqeNakIw.
15.         Інтернет-джерела.