До розіграшу
залишилось:
9 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Сценарій випускного вечора

Про матеріал

Розробка сценарію випускного вечора допоможе класному керівнику цікавіше організувати та провести свято для учнів. Бажаю вам добре відпочити та гарного настрою!

Перегляд файлу

Сценарій випускного вечора                                                                                       

 

Ведуча: З давніх-давен люди піднімали голову, спрямовуючи свій погляд на зоряне небо. Он Велика Ведмедиця, он Чумацький шлях, а он полетіла в небесній глибині   комета, вітаючи нас вогненним хвостом.

 

Ведучий: А он загорілася нова зірочка. Вона така маленька, не смілива ще. В народі кажуть: Загорілись на небі зірочки, то в родинах з’явились діточки. Так-так, саме народження дитини віщують зорі!

 

Ведуча: Рік 2001.В родинах щасливих жителів села Матейки  з’явились маленькі  дівчатка. Батьки довго радились: «Яке ім’я подарувати своїм зірочкам?»  Пройшли роки. Маленькі зірочки перетворились у яскраві і прекрасні зорі, які за хвилину з’являться на сцені.

( на мультимедійні дошці фото випускників, заходять під музику випускники (учні виходять на сцену)

Звучить пісня         «Вечір випускний»

Ведуча: Сьогодні цей зал знову у сяйві квітів, святково прибраний. Ми зібрались на наше традиційне свято « Випускний вечір». Скільки в ньому спогадів, мрій , сподівань, радості і смутку, світлої печалі. Тільки вчора пролунав останній дзвінок, а ось випускний бал, до якого дев’ять років, як по східцях довелося підніматися нашим випускникам.

(виходять дві дівчинки)                                                                                                                                                                                 1-ша дівчинка: Веселий вітер кличе у дорогу                                                                                                      

В життєвий океан бурхливий, непростий                                                                                                                       На серці радість і щемка тривога                                                                                                                             Вітрила підіймає парусник шкільний

2-га дівчинка: Скільки літ у школі пережито                                                                                                                                 А перерв, занять, шкільних дзвінків                                                                                                                                    І нарешті довгождане літо                                                                                                                                                Школа проводжа випускників

звучить пісня    «Дякую тобі рідна школо»

Ведуча: Урочистий вечір, присвячений випуску учнів 9класу Загальноосвітньої  школи І-ІІ ступенів с.Матейки оголошується відкритим.                       (звучить гімн)             

 

Ведучий: Дорогі випускники! У вашому житті – вагома нині дата                                                                              І це сьогодні вже незаперечний факт                                                                                                                                                    У цей чарівний вечір Вам вручають                                                                                                                                  На зрілість перший, власний атестат

 

Ведуча: Промайнули літа, мов хмаринки за обрій далекий                                                                                             І до школи стежина протоптана вся вже в кінець                                                                                                                      У руках атестат – твоя праця сумлінна й нелегка                                                                                                             Атестат- твоїх праць лавровий вінець.

 

Ведучий: Сьогодні отримуєте ви атестати,                                                                                                                                            Із рідної школи пора відлітати,                                                                                                                                                     Зірки і планети свої відкривайте.                                                                                                                                                                    І власну космічну орбіту шукайте.

 

Ведуча: Для оголошення наказу про випуск 9 класу та вручення атестатів про неповну Загальну середню освіту запрошується: Директор школи Демчук Тетяна Володимирівна

Читається наказ

Вручення атестатів

Ведучий: До зірки шлях далекий і тяжкий

Та все ж по ньому варто прямувати

Лиш власний хліб – солодкий і смачний

Хоча його й нелегко здобувати.

Ведуча: Ідуть, ідуть в юрбі випускники,

Дорога їм встеляється квітками

Сьогодні ці  чарівні дівчата                                                                                                                    

Ідуть в життя незнаними стежками.

Звучить пісня

Ведуча: Сміх і радість, ігри і приколи,

Ролики, скакалки, шум і гам

Висипає на подвір’я  школи

Дітвора грайлива тут і там.

На наше свято завітали гості. Випускники! Вас вітають нинішні господарі країни Дитинства .

(на сцену виходять учні 1-го класу)

1-й учень:Там десь далеко за туманами

Той дивний і прекрасний час

Коли ви з татами і мамами

Прийшли до школи в перший клас

2- учень:Шкільні роки махнули вам рукою

Махніть і ви , прощання час настав!

А час летить , а час пливе рікою

І вам заміна в школі підросла

3- учень:Не сумуй, берізко в полі

Притихни струмочок голосний

Бо сьогодні в рідній школі

Бал останній , випускний!

4- учень:Шлем привітання особливе

Дорогим випускникам

Будьте ви завжди щасливі

На радість вчителям й батькам

5- учень:Випускники, які ви красиві,

Усміхнені, веселі, чепурні,

Дивлюсь на вас , на обличчя щасливі

І дорослим стати хочеться мені

6- учень: Затихнуть пісні і почнеться урок

Урок, на який не подзвонить дзвінок

За перту не сядете так , як завжди

Учитель з журналом не зайде сюди!

7- учень:Вклоніться небу, вклоніться землі

Радійте сонцю, ідіть по росі

Шануйте рід свій і свій оберіг

Моліться на матір, на рідний поріг

Всі разом: Щасливої дороги!

Звучить пісня «Зачекай моє дитинство»

Ведучий: Сьогодні наша школа нагадує осіннє дерево, від якого відірвалось 6 листочків. Нехай же доля не розкидає вас у буремному вихорі життя. Дружіть між собою, приходьте до школи, приводьте своїх дітей. Завжди пам’ятайте , ви – її діти, її вихованці. Вам тут завжди будуть раді, вислухають, порадять, допоможуть.  

( на сцену виходять хлопчик і дівчинка)

Хлопчик: І все ж я радію за вас і співчуваю вам. Одержавши атестата, ви стали такими дорослими, самостійними. Ви раптом отримали скільки прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового. Наприклад, ви можете зовсім не дивитись у бік школи.

Дівчинка:І навіть не вітатись з учителями.

Хлопчик:Маєте право вчитися далі, працювати. Або не вчитися і не працювати.

Дівчинка: Ви маєте право спати скільки захочеться, не поспішати на перший урок, і носити спіднички бажаної довжини

Хлопчик:Ви можете виходити заміж, фарбувати волосся, проколювати не лише вухо, а й ніс, чи інші частини тіла.

Дівчинка: Ми на жаль таких прав не маємо, та все ж ми, майбутні випускники нашої школи,

Обіцяємо вам:

1)гордо нести звання учня рідної школи

2)бути доброзичливими

3)любити спорт

4)коли вже захоплюватись якимось предметом, то аж до участі і перемог в

олімпіадах

5)малювати не тільки правою, а й лівою

6)не втрачати почуття гумору, навіть у найсумніших ситуаціях

 Разом Ми вас не підведемо

 Звучить пісня «прощальний вальс

Ведуча: В усіх учнів є перший учитель, ім’я якого в пам’яті зберігає кожен.

Випускники

1.Як ми любимо Вас, наша вчителько перша

Що ввели нас з собою в світлий, сонячний клас.

2.І обличчя свої на долоньки зіперши

Ми дивились на Вас, прислухались до Вас.

3.Перша вчителько! Рідна і мила,

Ми – проміннячко ніжне твоє

Ти нам крила любові зростила,

І в серцях наших завжди ти є.

4.білим голубом, тихою казкою

Увійшли Ви в наше дитинство

5.Весняним цвітінням, горами осені бриніла мелодія ваших уроків. Щедрість душі своєї, доброту серця віддали ви нам

Ведучий: На сцену запрошуємо Демчук Людмилу Юхимівну,- першу вчительку наших випускників

Звучить мелодія пісні «перша вчителька»

Ведуча: Слово випускникам

1.Як довго ми чекали цього свята

Здавалось, радості не буде меж

І ось прийшло воно, останнє в школі свято,

Та радості нема, і суму теж

2.Нам хочеться дуже багато сказати

І кожному щастя в житті побажати.

Але найпалкіші слова нині вам       Рідним, улюбленим учителям.

Лебединою піснею пролетіло 9 років шкільного життя. Це найкращі роки нашого дитинства і юності. Та де б ми не були, завжди у нашій памяті залишаться спогади про школу, про вчителів.

Коли вчителі були маленькими, вони були такими ж неслухняними, як і ми. Ось наприклад маленька  Харчук   Наталія Леонідівна , коли її вкладали спати, крадькома під ковдрою читала цікаві книжки. Але одного разу їй потрапила занадто цікава книжка і занадто незручна ковдра. І тоді вона вирішила з-під неї вилізти і читати цікаві книжки разом із дітьми на уроках. Так вона стала вчителем української мови і літератури.

 

Коли вчителі були маленькими, вони вже в дитинстві вміли проявити свої таланти. Наприклад маленька Демчук Аліна Сергіївна почала вивчати німецьку мову раніше, ніж українську. Першим німецьким словам її навчили старші діти на вулиці, і тільки пізніше вона дізналася, що ці слова були зовсім не німецькими. Так вона стала вчителем німецької мови.

 

 Коли вчителі були маленькими, вони часто дивували дорослих якимись фокусами. Наприклад маленький Мокійчук Володимир Володимирович в дитинстві весь час щось хімічив: зливав, виливав, досліджував. Це супроводжувалося вибухами, феєрверками, але це йому  так  подобалося, що він вирішив стати вчителем хімії.

 

Коли  вчителі були маленькими, вони були дуже добрими.    Приміром маленька Демчук Тетяна Володимирівна завжди жаліла бездомних тварин. Побачить, бувало, на вулиці  кошеня, приголубить, обігріє, молочком напоїть і починає йому біологію розповідати. Молоко воно пило добре, а от біологію засвоювало погано, зате воно дуже жалібно нявчало, особливо у березні. Ця поведінка кошеняти зацікавила її і  вирішила Тетяна Володимирівна стати біологом.

 

Коли вчителі були маленькими, їх часто заохочували за особливі заслуги. Наприклад  Демчук Людмила Юхимівна в дитинстві любила рахувати до десяти. А потім вона підросла і їй дозволили рахувати до половини на одинадцяту. А ще вона полюбляла складати слова спочатку із двох, потім із трьох, чотирьох, пяти букв. Так вона й стала вчителькою початкових класів.

 

Коли вчителі були маленькими, вони часто проявляли свою вдачу. Наприклад, маленький Мокійчук  Юрій Володимирович любив шикувати дітей на вулиці і командувати наліво. Усі діти поверталися і йшли наліво, і тільки маленька Романець Оксана Степанівна увесь час йшла направо. Тому вона й стала вчителькою права, а Юрій Володимирович  вчителем фізвиховання.

10.Коли вчителі були маленькими, вони відзначалися відповідальністю й принциповістю.  Наприклад маленька Харчук Юлія Василівна з дитинства любила перевіряти журнали. Спочатку вона перевіряла тільки журнали «Мурзилка» і «Барвінок», а коли вона подорослішала, їй стали довіряти перевіряти і інші журнали, такі як « Плейбой», «Максим», тому вона й стала заступником директора з навчально-виховної роботи.

 

   11. А взагалі, коли всі вчителі були маленькими, вони були бешкетниками, полюбляли дражнитися, лазили по деревах, били хлопців і при цьому виручали їх на контрольних роботах.

 

15.Вчителі, дорогі вчителі

Памятати ми будемо вас

Ми вклоняємось вам до землі

Світ пізнання відкрили для нас

      (вклоняються)

 

                           Сценка (ДОДАТОК)

Ведучий: Так дивовижно складається життя, що сьогодні ви ще разом, наші випускники, однокласники, а завтра – ваші шляхи розійдуться. Але через якийсь час вас покличуть стіни рідної школи, де завжди чекатимуть вашого приходу вчителі, і можливо, лише тоді ви по – справжньому зрозумієте, що саме вони найбільше про вас думали, захищали, підтримували, дбали і бажали лише найкращого. А сьогодні востаннє спробуйте прислухатись та запам’ятати напутні слова вашого класного керівника Харчук Наталії Леонідівни (виступ класного керівника)

Звучить пісня

18.Дорогі вчителі! Хай весни до вас летять журавлями,

А ви не старійте ніколи з роками.

Здоров’я і щастя ми зичим без ліку

Разом: І довгого, довгого, довгого віку

19.І в день такий урочистий, святковий

Дозвольте вашу працю вшанувати,

І квіти всі принесені сьогодні

Від всього серця Вам подарувати

( вручають вчителям квіти)

Звучить пісня «Пісня про вчителя»

Випускники стали на сцену,

Ведуча: Хвилюючий сьогодні день не тільки у наших випускників. Не менше хвилюються і їхні батьки. Так шалено б’ється серце, а то і зовсім десь зникає його стукіт. І тато , і мама ще пам’ятають себе такими ж юними, свій випускний. А тут така несподіванка : красуня – донька на високих підборах. Ще зовсім недавно тримали  їх на руках, безпомічних немовлят. А сьогодні вони вилітають з батьківського гнізда.

Звучить пісня «мама і тато»

Ведучий: Залишають роки пам’ять на чолі

Час нестримний в очі загляда

А для тебе, мамо, вічно ми малі,

Як для нас ти , мамо, вічно молода

Материнське серце горе закрива

Материнське серце щастя приверта

Спасибі батькам за щирість і ласку

За доброту і щедрість, за зоряну казку

За витримку вашу, за батьківське слово

До вас ми звертаємось знову і знову.

Слово надається батькам

Звучить пісня

Випускники до батьків

1.Батькам спасибі скажем нині

В подяку від рідних доньок

Ви нас ростили  і любили

І з нами ви уроки вчили

2.Ви вболівали всі за нас

Ішли за нами з класу в клас

Багато ви приклали сили

Щоб всі ми школу закінчили

Щоб як пташата легкокрилі

Життя і небо покорили.

3.Не печалься, не журися мамо

Усміхнись і не корись жалю

Натинає доленька вітрила

Шепчуть губи: «Я тебе люблю»

4.Проведи мене мамо, будь-ласка,

Проведи до воріт

Хай простелиться доля, як казка,

Мені , рідна, у слід.

Відгородить вона мене всюди

Від нещасть і біди

Проведи мене, мамо, між люди

В білий світ проведи

Рідна мамо, подай мені руку,

Я у танці тебе поведу

Попрощаємось разом з дитинством

Вдячним серцем до ніг припаду

 Звучить пісня «Мамин вальс»

Танцюють випускники з батьками

Після танцю відводять батьків на місця, дарують їм квіти і повертаються на сцену

Ведуча:Дорогі друзі! Ще не раз у цьому залі лунатимуть сміх і спів , нові діти сідатимуть за парти і щороку школа прощатиметься зі своїми випускниками. А , ви, дорогі випускники, востаннє стоїте у цьому святковому залі. Запам’ятайте себе такими! Молодими, гарними. Романтичними, з іскорками довіри до життя, надії на сповнення своїх мрій і сподівань. І якщо у дорослому житті у вас траплятимуться хвилини відчаю і з розлуки, якщо доля буде несправедливою до вас, якщо  зустрінуться лихі люди на вашому шляху, згадайте оце свято, своїх друзів дитинства і вам стане легко, ви відчуєте себе не такими самотніми. Ще будуть сьогодні танці, сміх, радість, погляд крадькома, передчуття чогось незвичайного.                                                                             

Ведучий.  Шановні випускники! Вперше, відчиняючи двері затишної батьківської оселі, ви ступаєте на тернистий шлях самостійного життя. Життя — не казка. Воно суворе і інколи болісне для нас. Та все-таки життя прекрасне. Нехай на цьому шляху ви зустрінете свій корабель з пурпуровими вітрилами віри, надії і любові
Ведучий.
Любіть життя, шануйте кожен день,
Робіть йому коштовні подарунки
З колосся золотого і з пісень,
З натхнення творчого, з окриленої думки.

Ведуча.
Із дружби, що не губиться в роках,
З любові, що палає, наче ватра,
Тримайте майбуття в міцних руках.
У вас — безсмертя наше, наше завтра!

звучить пісня

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    Додаток

 

 

 

 Сценка

 

На сцені дві технічки, виконують свою буденну роботу.
- Чи то празник який у школі? Поставали всі в ряд…
- Еге, в ряд! Як на парад!
- Куди-то вже зібралися?                                                                                                                            - Куди-куди! Відоме діло! У світлу путь! Яко лебедята… На крилах…
- Що, усі? Може, хай і  нас за собою візьмуть?
- Нас - навряд. Ми, те-є, возрастом не вийшли. Спину вже до землі гне, а не до неба. Поки що тілько вони - (показує на випускників) четверо!
- А-а-а… Так це ті-і-і.. (теж оглядається на випускників) , що при повному марафєті?
- Вони! Гляди, які нарядні! Виросли! Розцвіли!
- І-і-і… А я ж їх манесенькими помню. Отакими-о. (Показує). Мусі-пусі. За портфелями й носа не було видно. Насилочку по сходах ті зошити й тягали!
- А тепер шо? Один зошит на всі предмети!
- І не кажи! Оте, найвищеньке (показує), наче тепер бачу, стрілочки крейдою малювало, аби в школі не заблудиться. Я вже й насварить хотіла за порейдані стіни, а потім передумала – то ж воно по науку добивалося… Золота дитина…
- Еге… Тепер зовсім інші часи настали…
- Часи? Де ти бачила в них часи? Одні тєлєфони! З тим же, як-то його, піаром!
- Страхіття Господнє!  А то шо ше таке?
- Зразу кажу – лихо на нашу голову. Тєлєфона з руки випустити не можуть -як-то приріс до неї. Та все носом туди, та все носом… І день при дні, і день при дні... Одне слово - піар!..
- І слів ниньки попридумують!
- Та за дев’ять років ще не таке вивчиш! Було, парти мию – тож ціла енциклопедія з того ума!
- Еге, а на стільці - жувачка!
- А те ж нашо?
- А щоби вчитель зранку не переплутав, у яких йому штанах в школу йти!
- От же артисти! Таланти!
- А що так, то вже так! Бо й на уроках концерти могли влаштувати.
- Одні сміються, а інші плачуть! Так, пам’ятаю, якесь ридало, що і підсобці шибки дрижали! Єлічки на вухо не оглухла.
- Головно, аби наука була. От про що треба думати.
- Думати? Нащо? Тепер за них калькулятор думає, чи той, дай, Боже, пам’яті, комп’ютер.
- І оте, що з навушниками, щось як понакладає їм у голови… Хотіла спитати, що воно їм підказує, а вони мені з порогу - нас нема!
- Як то?
- Нас нема – ми в Інтернеті!
- Де? Де?
- Отож  і я кажу - сидять у класі, а їх, кажуть, нема! Отака тепер наука пішла. Це тобі не відро й швабра.
- І ото вже як в Інтернет залізе, то звідтіля вибратися не може. Ніяк. Блудить.
- Добре, що хоч сьогодні звідтіля вибралися.
- А то гляди і  Випускний вечір прозівали б.
- А шляхи в них світлі, ніким не пройдені та нікому невідомі.
- Тільки їм по них і летіти…
- Лебедята…
- Ой, хочеться їм чогось такого дорого побажати… Незабутнього…
- Давай побажаємо їм… Погожих світанків…
- І росяних ранків…
- Літньої зливи…
- Та щедрої ниви…
- Хай світла і чиста,
- Веселка барвиста
- Нап'ється водиці із тої криниці,
- Що повна надії
- Та юної мрії,
- Де в дзеркалі неба видно дорогу,
- Вперед, в майбуття від шкільного порогу! (разом)

Начало формы 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Єрмак Марина Миколаївна
    Гарний сценарій. Сподобалася сценка.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
9 лютого
Переглядів
625
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку