Схеми морфологічного розбору усіх частин мови

Схема морфологічного розбору

 іменника

1. Аналізоване слово.
2. Іменник, його загальне значення. На яке питання відповідає.
3. Початкова форма (називний відмінок однини).
4. Лексико-граматичні категорії:

а) власна чи загальна назва;

б) назва істоти чи неістоти;

в) лексичне значення – конкретне (предметне, речовинне, збірне) чи абстрактне.

5. Граматичні категорії:

а) рід;

б) число;

в) відмінок;

г) відміна, група(для І і II відмін).

6. Синтаксична роль.

Зразок морфологічного розбору іменника Слухаю, як дерево часу росте (О.Софієнко)

 

Дерево — ім., означає предмет; поч. ф. — дерево; неіст., заг.; с. р., Н. в., одн.; II відм., тв. гр.; підмет.
 

Липень промайнув гарячим крилом над землею і розтанув між соковитими травами   (М.Сиротюк).

 

1.              Липень - іменник, означає предмет, відповідає на питання що? 
2.              Початкова форма - липень;
3.              загальна назва; неістота (що?); назва абстрактного поняття;
4.              чоловічий рід;
5.              однина;
6.              Н. в.;
7.              ІІ відміна, м’яка група;
8.              у реченні виконує роль підмета;

Схема морфологічного розбору

прикметника

1.        Аналізоване слово.
2.        Прикметник, його загальне значення. На яке питання відповідає.
3.        Початкова форма (називний відмінок однини, чоловічого роду).
4.        Розряди за значенням (якісний, відносний, присвійний).
5.        Ступінь порівняння (для якісних прикметників - вищий (проста чи складена форма); найвищий (проста, складна, складена форма)).
6.        Форма – повна (стягнена, нестягнена), коротка.
7.        Група – тверда, м'яка.
8.        Рід.
9.        Число.
10.     Відмінок.
11. Синтаксична роль.

Зразок морфологічного розбору прикметника

Школярських днів нам не забуть ніколи. (А Малишко).
Школярських (днів) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — школярський; відн.; повна ф. ; тв. група; мн., Р. в.; означ.

Схема морфологічного розбору

числівника

1.        Аналізоване слово.
2.        Початкова форма(називний відмінок)..
3.        Розряд за значенням:

      а) кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий);

  б) порядковий.

4.        Група за будовою:

• простий;
• складний;
• складений

4. Морфологічні ознаки: 

•          рід (якщо йому властивий);
•          число (якщо властиве);
•          відмінок і засоби вираження його.

5.        Синтаксична роль.

 

Зразок морфологічного розбору числівника

 

Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й бу­ряне море... (О. Довженко).

 

Трьох — числ., три, прост., кільк., ціл., Р.в., означ.

Марко до п’ятнадцяти років не був ніде за межами острова.
П’ятнадцяти – числівник, поч. ф. п'ятнадцять, кількісний, власне кількісний, складний, родовий відм., обставина.

Схема морфологічного аналізу

займенника

 

1.        Аналізоване слово.
2.        Частина мови.
3.        Початкова форма (називний відмінок).
4.        Розряд за значенням (особовий, зворотний, вказівний, присвійний та ін.)
5.        Рід (якщо йому властивий).
6.        Число (якщо властиве).
7.        Відмінок.
8.        Синтаксична роль.
9.        Будова слова.
10.     Правопис слова.

 

Зразок морфологічного розбору займенника

 

Та музика, мов голос долі,

Нас освітила й поєднала   (Л.Скирда).

 

1.   Та;
2.   та;
3.   вказівний, співвідносний з прикметником;
4.   жіночий рід;
5.   однина;
6.   Н.в.;
7.   у реченні виступає означенням
8.   та;

Схема морфологічного розбору

дієслова

 

1.   Аналізоване слово.
2.   Частина мови.
3.   Початкова форма - неозначена форма (інфінітив).
4.   Постійні морфологічні ознаки ознаки:

•     перехідне чи неперехідне;
•     вид (недоконаний, доконаний);
•     стан (активний, пасивний);
•     дієвідміна.

5.   Непостійні морфологічні ознаки:

•       спосіб (дійсний , умовний, наказовий);
•       час (теперішній, майбутній, минулий);
•       особа, рід, число, засоби вираження їх.

6. Синтаксична роль у реченні.

 

Зразок морфологічного розбору дієслова

 

Як швидко плине час!( І Цюпа)Плине — дієсл., п. ф. — плинути; недок. вид, неперех., І дієвідм.; дійсн. сп., теп. час, 3-я ос. одн.; присудок.

 

Пролісок пробив листок торішній,

Аж зачудувалася трава (Рил.).

 

Пробив - дієслово (що зробив?), пробити, перехідне (пробив листок), доконаний, активний, І дієвідміна, дійсний, минулий, 3-я особа, чоловічий рід (нульове закінчення), однина, присудок

 

Праця людину годує, а лінь марнує. (Нар. тв.)

Годує — дієслово (що робить?), початкова форма годувати;  перехідне, недоконаний, активний, І дієвідміна, дійсний, теперішній, 3-я особа, однина, жіночий рід, присудок. 

Схема морфологічного розбору

 дієприкметника

 

1. Аналізоване слово.
2. Особлива форма дієслова.
3. Початкова форма(дієприкметник у називному відмінку чоловічого роду однини).
4. Активний чи пасивний стан.
5. Вид (доконаний, недоконаний).
   Час (теперішній, минулий).
   Від якої основи (інфінітива чи теперішнього часу) утворений.
6. Від якого дієслова утворений (перехідного чи неперехідного).
7. Рід, число, відмінок, засоби вираження їх.
8. Синтаксична роль.

 

Зразок морфологічного розбору дієприкметника

 

Не доїжджаючи до ташанського мосту, Оксен круто звернув праворуч і поїхав ступською дорогою,  що пролягала поміж піщаними горбами. Незабаром спустився у глибоку яругу, порослу чагарем і дикими грушками (Тют.).

 

1.           Порослу.
2.           Порослий.
3.           Активний минулого часу (суфікс -л-).
4.           Порос(ти) +л — порослий
5.           Утворений від неперехідного дієслова порости
6.           Жіночий (поросла яруга), однина (закінчення -у), Знахідний (спустився (в   що?) в порослу яругу).
7.           Означення.

 

Мамин хліб був обсипаний зернятками тмину.
 

Обсипаний – дієприкметник, поч. ф. обсипаний, пасивний, доконаний вид, минулий час, однина, чоловічий рід, називний відм., присудок.

 

Схема морфологічного розбору

 дієприслівника

 

1.        Аналізоване слово.
2.        Особлива форма дієслова.
3.        Від якого дієслова утворений (перехідного чи неперехідного).
4.        Від якої основи (інфінітива ти теперішнього часу) утворений і за допомогою якого суфікса.
5.        Вид (доконаний, недоконаний); засоби його вираження.
6.        Вказати дієслово-присудок, що пояснюється дієприслівником.
7.        Ознаки якого часу має і яку додаткову дію означає (одночасну чи попередню щодо дієслова-присудка).
8. Синтаксична роль
9. Правопис слова.

Зразок морфологічного розбору дієприслівника

Не доїжджаючи до ташанського мосту, Оксен круто звернув праворуч і поїхав ступською дорогою,  що пролягала поміж піщаними горбами. Незабаром спустився у глибоку яругу,  порослу чагарем і дикими грушками (Тют.).

 

1. Не доїжджаючи.
2. не доїжджають (неперехідне)
3. Не доїжджа(ють) + ючи — не доїжджаючи
4. Недоконаний вид.
5. Звернув
6. Дія, попередня щодо дієслова-присудка.
7. Обставина.

Білий димок, хвилюючись, здіймається догори.
Хвилюючись – дієприслівник, неперехідний, недоконаний вид, теперішній час, обставина.

Схема морфологічного розбору

 прислівника

 

1. Аналізоване слово.
2. Вихідна форма (для означально-якісних, які мають ступені порівняння).
3. Розряд за значенням (означальний – який саме, обставинний – який саме).
4. Ступінь порівняння, категорія оцінки і засоби її вираження.
5. До якого слова відноситься.
6. Синтаксична роль.
7. Від якого слова і яким способом утворений.

 

Зразок морфологічного розбору прислівника

Вперше — прислівник; означає час дії: бачив (коли?) вперше. Це незмінне слово. У реченні є обставиною.Повторив повільніше (М. Ковалевська).Повільніше — прислівник; означає спосіб дії: повторив (я к?) повільніше. Це проста форма вищого ступеня порівняння; утворений за допомогою суфікса -іш. У реченні є обставиною.

 

Вперше — присл., бачив (кол и?) вперше — час дії; незм.; обстав.

Повільніше — присл., повторив (я к?) повільніше — спосіб дії; незм.; прост. ф. вищого ступ, порівн.; обстав.

Схема морфологічного розбору

прийменника

 

1. Аналізоване слово.
2. Частина мови (службова).
3. Група за походженням (первинний чи вторинний).
4. Який за будовою (простий, складний, складений).
5. Від якої частини мови утворений (відіменний, прислівниковий).
6. Граматичне значення якого відмінка допомагає виражати.
7. До якого члена речення входить.
8. Правопис слова.

Зразок морфологічного розбору прийменника  Дуже цікаво подорожувати між маленькими містами Америки (В. Коротич).Між — прийм., прост., непохідн.; з Ор. в. імен.
Схема морфологічного розбору

сполучника

 

1. Аналізоване слово.
2. Частина мови (службова).
3. Група за походженням (первинні і вторинні, або непохідні і похідні).
4. Група за будовою (прості, складні, складені).
5. Група за вживанням (одиничні,повторювані, парні).
6.  Група за значенням (сурядні, підрядні).
   7. Група за характером синтаксичних зв'язків (сурядний – який саме, підрядний – який саме).

8.Які члени речення чи які речення сполучає.

Зразок морфологічного розбору сполучника

Навчання повне гіркоти, зате солодкі його плоди (Нар. творчість).Зате — служб. ч. м., спол., склади., сурядн., протест.; разом.

 

Дощику, припусти, щоб вродило капусти (Нар. творчість).

Щоб — сл. част. м., сполучи.; незм.; з’єднує част. склади, реч.; підряди, мети; складний (що + б); одиничн.Ні…ні…ні — сполучник, службова частина мови; за походженням — непохідний простий, повторюва­ний, сурядний (єднальний), поєднує однорідні члени речення (додатки).
Що — сполучник, службова частина мови, непохідний, простий, одинич­ний, підрядний, з’ясувальний, по­єднує підрядне речення з головним.

Чим люди частіше черпають з криниці, тим краща й чистіша в криниці вода.

Чим… тим – сполучник, підрядний мети, простий, парний, сполучає частини складнопідрядного речення.
Й – сполучник, сурядний єднальний, простий, одиничний, сполучає однорідні члени речення.

Схема морфологічного розбору

часток

 

9. Аналізоване слово.
10. Частина мови.
11. Розряд за значенням і функцією.
12. Словотворча чи формотворча.
13. Місце в реченні.
14. Правопис слова

Зразок морфологічного розбору часток

 

Хай же будуть щасливі всі діти планети! (П. Воронько).

Хай — сл. част. м.; частка, формотв. (хай будуть); пиш. окремо.

Же — сл. част. м.; частка, мод.; пиш. окремо .

Схема морфологічного розбору

вигуків

Аналізоване слово.

1. Розряд за значенням і функцією (емоційні,  вольові).
2. Багатозначний чи обмежений у своєму значенні.
3. Від якої частини мови утворений.
4. Правопис слова.

Зразок морфологічного розбору вигуків

Безмежне поле в сніжному завою, ох, дай мені обширу й волі! (І.Франко).

Ох — вигук; непохід.; емоц., вираж, душевн. стан; виділ, комами.

Гей, рум’яні мої небокраї, ви, міста гомінливі кругом…
Гей – вигук, спонукальний.