Шляхи підвищення ефективності сучасного уроку

Шляхи підвищення ефективності сучасного уроку з іноземної мови

В останні роки статус іноземної мови значно змінився в українському суспільстві. В наші часи існує величезний попит на знання іноземних мов що викликає потужну мотиваційну базу для їх вивчення.

Володіння навичками іншомовної - це необхідна особистісна і професійна якість будь-якого фахівця, засіб соціалізації, засіб, що об'єднує держави і народи. Мета освіти Нової української школи є різнобічний розвиток, виховання та соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві.З’являються нові засоби і технології навчання, які готують дітей до свідомого життєвого вибору, самореалізації та трудової діяльності. Але які б не відбувалися реформи, урок залишається головною формою навчання. На ньому трималась традиційна і базується Нова українська школа.

Сучасний урок – це, перш за все, урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів за визначеними метою та завданням.

Як наслідок, урок є потужним і дієвим інструментом у процесі навчання іноземних мов. Які б інновації не вводилися, урокзалишається засобом співпраці учасників освітнього процесу: вчителя і учня.

Підвищення якості уроку неможливе без розуміння структури сучасного уроку та вимог до нього. Позитивними зрушеннями є те, що у рамках нової програми учитель необмежений у виборі форм та методів роботи на уроці та має свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту освіти.

Одна з основних вимог до уроку передбачає його практичність. Неодмінною умовою змісту уроку є ознайомлення учнів із доступними для них методами науки. Дотримуючись основних вимог до уроку, кожен учительвносить у сполучення компонентів уроку своє педагогічне мистецтво.

Щоб здійснювати навчально-виховний процес на рівні сучасного методичного стандарту, перш за все, учителю необхідно знати вимоги до уроку англійської мови на сучасному етапі.

Урок повинен:

- будуватися відповідно обраної учителем системи навчання;

- плануватися з урахуванням комунікативної спрямованості, яка повинна проходити наскрізь в ході реалізації практичної мети навчання іноземної мови;

- мати сприятливий психологічний клімат для вивчення мови;

- викликати в учнів мотивацію вивчення англійської мови за рахунок залучення кожного до активної мовленнєвої та розумової діяльності, торкаючись при цьому й емоційної сфери дитини;

- готувати учнів до самостійної роботи у позаурочний час;

- мати в наявності необхідні засоби, які дозволяють створювати навчальні ситуації та використовувати їх для навчання усного мовлення, читання та письма;

- включати різноманітні навчальні ігри, щоб знімати втому та напругу;

- проводитися у нормальному (а не в уповільненому) темпі.

В період усного вступного курсу, як показує сама назва, навчання відбувається тільки усно. Це означає, що діти слухають та говорять, але не пишуть і не читають (крім літер англійського алфавіту). Але в той же час усне навчання вимагає від учителя винахідливості, кмітливості, доступної при бажанні кожному. Саме тут виявляються творчі здібності учителя, його уміння оволодіти серцями дітей, залучаючи їх до світу іноземної мови.

У період після усного вступного курсу уроки стають комплексними: в урок включаються читання та письмо, що ставить учителя перед необхідністю не тільки розподілити час на аудіювання, говоріння, читання та письмо, а й враховувати те, що їхнє формування відбувається на різному навчальному матеріалі: одну частину матеріалу діти сприймають на слух та використовують під час говоріння; на іншому матеріалі, засвоєному раніше усно, учні вчаться читати й писати. Така послідовність роботи полегшує дітям засвоєння навчального матеріалу, оскільки вони зустрічаються з ним двічі: спочатку в усному мовленні, а потім у писемному.

В кожному уроці англійської мови на початковому етапі можна виділити його постійні та змінні елементи. До постійних відноситься організаційний момент, тобто початок уроку, який включає елементи мовленнєвої зарядки, фонетична зарядка, завдання додому, підсумок та організований кінець уроку. Змінні елементи визначаються набором та послідовністю завдань зі збагачення учнів новим мовним матеріалом та формуванню умінь в аудіюванні, говорінні та читанні.

Одним з найдоступніших і перевірених практикою шляхів підвищення ефективності уроку, активізації учнів на уроці є організація самостійної навчальної роботи. Вона посідає виняткове місце на сучасному уроці, тому що учень отримує знання тільки в процесі особистої самостійної діяльності.

Самостійна робота - це засіб навчання, який:

- формує у того, хто навчається, на кожному етапі його руху від незнання до знання необхідний обсяг та рівень знань, навичок і умінь для вирішення певного класу пізнавальних задач і відповідного просування від нижчих до вищих рівнів розумової діяльності;

- виробляє у учнів психологічну установку на самостійне систематичне поповнення своїх знань і вироблення умінь орієнтуватися в потоці інформації при розв’язанні нових пізнавальних задач;

- є найважливішою умовою самоорганізації і самодисципліни тих, хто навчається, в оволодінні методами учбової діяльності;

- є найважливішим знаряддям педагогічного керівництва і управління самостійною пізнавальною діяльністю учня в процесі навчання

У зв'язку з диференціацією і індивідуалізацією доводиться перебудувати технологію уроку. Потрібно визначити оптимальний темп роботи, оскільки всі групи учнів працюють за своїм планом. Учні першої групи велику частину часу працюють самостійно, одержуючи творчі і проблемні завдання. Друга група, виконуючи самостійні завдання, працює частіше за зразками, їм необхідна детальніша розповідь. З третьою групою вчитель повинен в основному працювати сам: розповісти, опитати, перевірити, допомогти, показати абсолютно кожному учню.

У технології диференційованого навчання є багато тонкощів: це і своєрідна методика самостійної роботи, робота в парах, облік індивідуальних особливостей, графік самообліку, часовий аналіз уроку, конструювання уроку, зворотний зв'язок, організація контролю на різних рівнях.

Головною перевагою завдань з диференційованою спрямованістю є повна зайнятість всіх учнів, яка самостійно переходить від рівня до рівня. На кожному предметі є свої можливості підготовки багаторівневих завдань.

Аналіз та самоаналіз уроку також може бути засобом підвищення ефективності уроку.

Грамотні вчителі завжди чітко розуміють, з якою метою вони пропонують те чи інше завдання, які навчальні задачі вони хочуть розв’язати.

Майстерність учителя виявляється не лише в умінні грамотно підготувати та провести урок, а й в умінні проаналізувати власні уроки та уроки колег.

Самоаналіз припускає порівняння логіки запланованих дій (конспект уроку) з логікою проведення реального уроку.

Ефективність уроку—це ступінь досягнення поставленої мети педагогічної діяльності з урахуванням оптимальності (необхідності та достатності) витрачених зусиль, засобів та часу.

Одним з найдоступніших і перевірених практикою шляхів підвищення ефективності уроку, активізації учнів на уроці є організація самостійної навчальної роботи. Вона посідає виняткове місце на сучасному уроці, тому що учень отримує знання тільки в процесі особистої самостійної діяльності. Колективне навчання є також одним з ефективних засобів підвищення результативності роботи вчителя іноземної мови при формуванні комунікативної компетенції учнів (мовної, мовної, соціокультурної, компенсаторної).

Головною перевагою принципу диференціації та індивідуалізації є повна зайнятість всіх учнів, яка самостійно переходить від рівня до рівня, що також є умовою підвищення ефективності навчання.