Словотвір іменників, прикметників, дієслів, прислівників

Словотвір іменників, прикметників, дієслів, прислівників

Способи творення iменникiв. Префiксальний: мова – передмова, дiд – прадiд. Суфiксальний: лiс – лiсок, дорога – дорiжка. Префiксально-суфiксальний: шия – нашийник, нога – пiднiжок. Безафiксний: зелений – зелень, пiдписувати – пiдпис. Основоскладання: вiтродвигун, пароплав. Словоскладання: школа-iнтернат, телефон-автомат. Абревiацiя: ГЕС, юннат. Перехiд з iншої частини мови: вчительська, минулий.

СУФІКСИ ІМЕННИКІВ — НАЗВ ОСІБВідтінки значень. Суфікси. Приклади. Назви людей за місцем проживання і національністю-ець, -анин, -ит, -инукраїнець, молдаванин, одесит, вірменин. Назви людей за професією, видом і місцем діяльності-ар, (-яр), -ач, -ець, -ик, -ійгазетяр, читач, швець, пожежник, водій. Назви людей за вдачею, за зовнішніми та внутрішніми ознаками-ач, -ець, -ун, -ак (-як), -ень, -ань, -л (о)бородач, мудрець, веселун, простак, красень, черевань, буркало

Назви осіб за національною і територіальною ознаками утворюються від іменникових основ назви місцевості. Найбільш уживані суфікси в цих словотвірних типах для назв чоловічого роду:-ець (-анець): житомирець; полтавець, тбілісець, новгородець, американець;-ин, -анин (-янин): грузин, осетин, болгарин, молдаванин, пражанин, росіянин, харків'янин, фінікіянин; -ич: костромич, русич;-ак (-як): словак, туляк, подоляк, сибіряк;-ит: одесит. Словотвір іменників на позначення назв осіб за національністю та територіальною ознакою

Назви осіб жіночої статі утворюються за допомогою суфікса -к(а), який приєднується до повної чи усіченої основи, наприклад: поляк - полька, грузин - грузинка, парижанин - парижанка,полтавець - полтавка, ірпінець - ірпінка, черкасець - черкаска, лучанець- лучанка.

Найвищим рівнем активності у творенні похідних іменників із значенням назви особи за територіальною ознакою характеризується словотвірний тип із суфіксом -ець. Цей формант поєднується з основами іменників, що є насамперед назвами населених пунктів, а також держав та континентів, напр.: симферополець, ялтинець, херсонець, кіровоградець, дніпропетровець, миргородець, обухівець, баранівець, канадець, американець.Іменники із суфіксом -чанин вживаються іноді паралельно до іменників на -ець, пор.: полтавець — полтавчанин, черкасець — черкащанин, луганець — луганчанин, диканець — диканчанин, обуховець — обухівчанин.

Алмати — алматинець, алматинка; Ассирія — ассирієць, ассирійка; Афіни — афінянин, афінянка; Башкирія — башкир (башкирець), башкирка; Бельгія — бельгієць, бельгійка; Бенгалія — бенгалець, бенгалка; Білорусь — білорус, білоруска; Болгарія — болгарин, болгарка; Бразилія — бразилець, бразилійка; Варшава — варшав’янин, варшав’янка; Вінниця — вінничанин, вінничанка; Волга — волжанин, волжанка; Волинь — волинець, волинка (і волинянин, волинянка); Голландія — голландець, голландка; Греція — грек, грекиня (рідше – гречанка)[Мовознавці радять не вживати форм «гречанка», «датчанин, датчанка»]; Дагестан — дагестанець, дагестанка; Данія — данець, данка (рідше – датчанин, датчанка); Індія — індієць (заст. індус), індійка (заст. індуска); Ірак — іракець, жителька Іраку; Іран — іранець, іранка; Італія — італієць (заст. таліянець, тальянець), італійка (заст. таліянка, тальянка); Камчатка — камчадал, камчадалка; Кенія — кенієць, кенійка; Київ — киянин, киянка; Китай — китаєць, китаянка (а не «китайка»); Кіпр — кіпрянин (кіпріот), кіпрянка (кіпріотка); Литва — литовець, литовка; Марокко — марокканець, марокканка; Нідерланди — нідерландець, нідерландка (те саме, що голландець, голландка); Німеччина — німець, німкеня; Одеса — одесит, одеситка; Полісся — поліщук, поліщучка; Польща — поляк, полька (полячка); Рим — римлянин, римлянка; Сибір — сибіряк, сибірячка; Таллінн — талліннець, талліннка; Угорщина — угорець (мадяр), угорка (мадярка); Україна — українець, українка; Філіппіни — філіппінець, філіппінка; Фінікія — фінікієць, фінікійка (і фінікіянин, фінікіянка); Фінляндія — фін, фінка (народ, основне населення Фінляндії); фінляндець, фінляндка (жителі Фінляндії); Франція — француз, француженка; Хорватія — хорват, хорватка; Чехія — чех, чешка; Чилі — чилієць, чилійка; Швейцарія — швейцарець, швейцарка; Швеція — швед, шведка; Шрі-Ланка — шріланкієць, шріланкійка.

Увага! Індіанці — індійці — індуси Індіанець, індіанка — загальна назва корінного населення Америки, крім ескімосів.Індієць, індійка — загальна назва всього корінного населення Індії та Пакистану.Індус, індуска — заст. назва, те саме, що індійці; послідовники індуїзму, панівної релігії в Індії.

Способи творення прикметникiв. Префiксальним способом прикметники утворюються вiд: Прикметникiв: важливий – надважливий. Iменникiв (з прийменником без): без голоса – безголосий. Суфiксальним способом прикметники утворюються вiд: Прикметникiв: бiлий – бiленький. Iменникiв: лiто – лiтнiй. Дiєслiв: гнути – гнучкий. Прислiвникiв: вчора – вчорашнiй. Префiксально-суфiксальним способом прикметники утворюються вiд iменникiв: при березi – прибережний. Основоскладанням прикметники утворюються вiд: Двох iменникiв: кислий i солодкий – кисло-солодкий. Iменника та прикметника: довгi ноги – довгоногий. Iменника та числiвника: сорок рокiв – сорокарiчний.

Особливості творення присвійних прикметників Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин. Від назв людей — іменників 1-ї відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин-, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х] чергуються з [ж], [ч], [ш]: сестра — сестрин, баба — бабин, Галя — Галин, Ольга — Ольжин, тітка — тітчин, Солоха — Солошин. Якщо твірна основа закінчується на й, маємо суфікс -ін- (на письмі -їн-): Лідія — Лідіїн, Євдокія — Євдокіїн.

Від назв людей — іменників 2-ї відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів-(-їв-), який чергується з -ов-, -ев-(-єв-):а) якщо прикметник утворено від іменника твердої групи, то відбувається чергування -ів- (у закритому складі) — -ов- (у відкритому складі): дядько — дядьків, дядькового, дядькова, дядькове;б) якщо прикметник утворено від іменника м’якої чи мішаної групи, то відбувається чергування -ів-(-їв-) — -ев-(-єв-): Андрій — Андріїв, Андрієвого, Андрієва, Андрієве; Ігор – Ігорів, Ігоревого, Ігорева, Ігореве;лікар — лікарів, лікаревого; лікарева; лікареве.

Від назв тварин прикметники зі значенням присвійності утворюються за допомогою суфіксів -ин-, -ін- (-їн-): бджолиний, пташиний, орлиний, зміїний, солов’їний чи суфіксів -ач- (-яч-): телячий, свинячий, гусячий, курячий, лисячий. Іноді такі прикметники утворюються без суфіксів: вовчий, овечий, лелечий

-инськ-, -інськ-Аляска – аляскинський, Баку – бакинський, Катманду – катмандинський, Поті – потинський, Сочі – сочинський, Шахти – шахтинський-овськ-, -евськ-, -івськ- -ївськ-Ростов-на-Дону – ростовський-на-Дону, Франкфурт-на-Майні –фрнкфуртський-на-Майні, Орел – Орловський, Біла Церква – білоцерківський, Златоуст – златоустівський, Гонконг – гонконгівський, П’ятихатки – п’ятихатківський, Шрі-Ланка – шрі-ланківський-анськ-Дворіччя – дворічанський, Гостролуччя – гостролучанський. НЕ ЗАБУВАЙТЕ про фонетичні зміни!г, ж, з + -ськ- = -зьк-: Кривий Ріг – криворізький, Париж – паризький, Рига- ризький к, ч, ц + -ськ- = -цьк-: Кременчук — кременчуцький, Бахмач — бахмацький, Ніцца — ніццький х, ш, с + -ськ- = -ськ-: Волноваха – волноваський, Золотоноша — золотоноський, Черкаси — черкаський. ВИНЯТКИ: іракський, нью-йоркський, цюрихський, меккський, малаккський, ла-маншський, баскський, тюркський, казахський, ацтекський і падишахський. Творення відносних прикметників від географічних назв

“Спіймай помилку”Казаський, донецький, запорізьський, каланчакський, сиваський, голованівцький, пражський, одеський, прилукський, нью-йорцький, бугський, герцозький, калушський, ацтецький.

Виконайте завдання1. Утворіть присвійні прикметники від поданих імен. Олег, Назар, Богдан, Ігор, Леся, Марія, Олексій, Галя, Наталка, Катерина, Андрій, Віталій, Марина, Андрусь, Івась, Олекса, Микита, Марко, Сергій, Рая, Алла, Ася.2. Утворіть присвійні прикметники від поданих іменників. Поясніть, які зміни приголосних відбуваються. Одеса, Полоцьк, Запоріжжя, Бахмут, Лебедин, Кривий Ріг, Галич, Калуш, Луцьк, Глухів, Бровари, Чортомлик, Велика Лепетиха, Бахмач, Мерефа, Харків.3. Утворіть іменники — назви осіб чоловічої та жіночої статі за територіальною ознакою. Донецьк, Херсон, Рівне, Тернопіль, Запоріжжя, Кривий Ріг, Львів, Харків, Суми, Тбілісі, Каховка, Луцьк, Житомир.

Префiксальним способом дiєслова утворюються тiльки вiд дiєслiв: йти – зайти, прийти, пiдiйти, вiдiйти. Суфiксальним способом дiєслова утворюються вiд: Вiд iнших дiєслiв: стукати – стукнути. Iменникiв: зима – зимувати. Прикметникiв: бiлий – бiлiти. Числiвникiв: троє – троїтися. Займенникiв: ви – викати. Вигукiв: ох – охати.3. Префiксально-суфiксальним способом дiєслова утворюються вiд: Вiд iнших дiєслiв: ходити – походжати. Iменникiв: земля – заземлити. Прикметникiв: менший – применшувати. Числiвникiв: двоє – подвоїти. Займенникiв: свiй – засвоїти.4. Основоскладанням: Iменна частина + дiєслiвна основа: верх + водити – верховодити. Cкладнi iменники + -ува- (-юва-), -а- (-я-): вiльнодумство + -ува- – вiльнодумствувати. Способи творення дiєслiв

Дієслова утворюються з інших частин мови. Для творення дієслів використовуються суфікси -и-, -і-, -а- (-я), -ува- (-юва-),-ка-, наприклад: щастя — щастити, свіжий — свіжити, вік —вікувати, ледар — ледарювати, ох — охкати. Суфікс -ну-, поєднуючись із дієслівною основою, утворює дієслово доконаного виду: стукати — стукнути, кричати — крикнути. Суфікс -ону- має значення раптової діє: рубонути, різонути. Дієслова можуть утворюватися від дієслівних основ за допо-могою таких префіксів: в-, у-, уві-, від- (віді-), ви-, до- (ді-),з- (зі-, із-, с-), за-, на-, над- (наді-), об- (обі-), під-, пере-, по-, при-, про-, поза-, попід-, зне-, обез-, недо-, напів-, а також префіксів іншомовного походження де- (дез-), дис-, ре-: внести, урвати, увійти, віднести, відібрати, винести, донести, дібрати, зшити, зігнути, списати, завісити, обізвати, піднести, недочувати, дописати; демаскуватися, дезорієнтувати.

{69 C7853 C-536 D-4 A76-A0 AE-DD22124 D55 A5}Назва способу творення. Приклади1. Префіксальний за-: довго - задовго; не-: мало - немало; ні-: трохи - нітрохи2. Суфіксальний (найпоширеніший)-о: пізній - пізно; -сь: куди - кудись; -чі: три - тричі3. Префіксально-суфіксальнийпо- + -ому, -и: новий - по-новому, чоловічий - по-чоловічи; з- + -у: молодий - змолоду; за- + -о: світлий - засвітло; на- + -у: низ - нанизу4. Перехід інших частин мови в прислівникз вечора (іменник) - звечора (прислівник); нашвидку    (прикметник)    -нашвидку (прислівник)5. Складання однакових чи близьких слівдалеко - далеко-далеко, ледве - ледве-ледве6. Злиття основ слівліворуч, привселюдно. Способи творення прислівників

Прислівники утворювалися шляхом переходу слів і словоформ з інших частин мови. Від іменників, прикметників, числівників, займенників, прислівників утворилися нові прислівники шляхом злиття цих частин мови з прийменниками, які стали в таких словах префіксами: спідлоба, зроду, здалеку, замолоду, поодинці, передусім, подекуди. У сучасній українській мові прислівники творяться за допомогою суфіксів -о, -е: дорогий — дорого, теплий — тепло, гарячий — гаряче, байдужий — байдуже, а в деяких прислівниках виступає суфікс -чі: двічі, тричі. Можна виділити ряд префіксів, які приєднуються до прислівників часу й місця: від-, до-, поза-, перед-, після-, по-: віднині, донині, дотепер, позаторік, післязавтра, понікуди. Прислівники утворюються також за допомогою префіксів пре-, за-, не-: пречудово, зашироко, нешвидко, негласно. При суфіксально-префіксальному словотворенні використовується префікс по-, суфікси –и, -ому : по-новому, по-братськи.

Потяглися журавлі в далеч плавко. Доганяв їх листопад за селом. А один, як сирота, гірко плакав З перебитим у лікті крилом. А ішов собі хлоп’як через луки. Запримітив сірому здаля. Він узяв, як дитину, на руки І додому приніс журавля.(Б. Олійник)Спишіть, поясніть, яким способом утворено дієслова і прислівники, назвіть твірні основи

Напам’ять, лагідно, вночі, по-своєму, позавчора, відтепер,ненароком, по-українському, зрідка, добре, восени, уважніше,по-сусідськи, тричі, щодуху, зависоко, спершу. У наведених прислівниках визначте суфікси та префікси

Які суфікси є найпродуктивнішими для утворення іменників, що позначають назви осіб за національністю та територіальною ознакою? Наведіть приклади. Чому від імені Кость утворено присвійний прикметник за допомогою суфікса -ів — Костів, а від імені Микола — за допомогою суфікса -ин — Миколин?Якими способами творяться дієслова та прислівники? Наведіть приклади. Дайте відповіді на запитання

Складіть невеликий твір-розповідь з теми «У туристичну поїздку (на екскурсію) всією сім’єю (всім класом)», уживаючи іменники, прикметники, дієслова та прислівники, словотвір яких було вивчено на уроці. Домашнє завдання