5 липня о 18:00Вебінар: «Щоденні-3» та «Щоденні-5»: незамінна частина уроку в Новій українській школі

Стаття : "Шляхи формування інтелектуальної еліти серед учнівської молоді через науково-дослідницьку діяльність"

Про матеріал
Щоб досягти високих результатів, навчити дитину основам пізнання світу потрібна довга кропітка спільна робота вчителя, учня і батьків. Головне завдання вчителя – не просто передати знання учневі, а навчити його вчитися. І цьому багато в чому учить організація науково-дослідницької діяльності школярів. В умовах сучасного ринку праці зростає значущість знання і тому в школі виникає необхідність пошуку нових методів навчання і виховання, спрямованих на пропаганду інтелектуальних цінностей і авторитет знань, навичок наукової роботи і передпрофесійної наукової діяльності. Найбільш придатною для вирішення питань мотивації школярів до навчання на уроках і в позаурочний час виступає науково-дослідницька діяльність школярів, основною функцією якої є стимулювання учнів до пізнання світу, себе і себе в цьому світі.
Перегляд файлу

Шляхи формування інтелектуальної еліти серед учнівської молоді через науково-дослідницьку діяльність.

   Рівень освіти будь-якої країни завжди відповідає рівню її економіки. І навпаки. Яким буде світ? Чого і як треба навчати дитину, щоб вона могла бути корисною впродовж усього активного соціального життя?

   Звичайно,  відповісти на ці запитання, або надати точну картину майбутнього на тривалий строк вчені не беруться, але намагаються окреслити напрями розвитку та змін затребуваних на ринку праці компетенцій хоча б на найближчі 10—15 років.

   У свій час філософ-просвітитель Софокл говорив: “Великі справи не робляться зненацька”. Щоб досягти високих результатів, навчити дитину основам пізнання світу потрібна довга кропітка спільна робота вчителя, учня і батьків. Головне завдання вчителя – не просто передати знання учневі, а навчити його вчитися. І цьому багато в чому учить організація науково-дослідницької діяльності школярів. 

   В умовах сучасного ринку праці зростає значущість знання і тому в школі виникає необхідність пошуку нових методів навчання і виховання, спрямованих на пропаганду інтелектуальних цінностей і авторитет знань, навичок наукової роботи і передпрофесійної наукової діяльності. 

   Найбільш придатною для вирішення питань мотивації школярів до навчання на уроках і в позаурочний час виступає науково-дослідницька діяльність школярів, основною функцією якої є стимулювання учнів до пізнання світу, себе і себе в цьому світі.

   Під дослідницькою діяльністю розуміється творчий процес спільної діяльності двох суб'єктів (вчителя і учня), пов'язана з вирішенням творчих дослідницьких завдань із заздалегідь невідомим рішенням, результатом якої є формування дослідницького стилю мислення і світогляду в цілому, і яка передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження у науковій сфері. Важливо розуміти, що науково-дослідницька діяльність учнів це процес спільної роботи учня і педагога. Тому при написанні робіт учитель повинен розуміти головну мету і основні завдання роботи.

   Організація науково-дослідної діяльності школярів дозволяє розвивати в учнів пізнавальні інтереси, самостійність, культуру навчальної праці, дозволяє систематизувати, узагальнювати, поглиблювати знання з певної галузі навчального предмету і вчить їх застосовувати на практиці. 

Основними завданнями науково-дослідної роботи є: 

  • формування у школяра інтересу до наукової творчості, навчання методиці і способам самостійного вирішення науково-дослідних завдань; 
  • розвиток творчого мислення і самостійності, поглиблення і закріплення отриманих при навчанні теоретичних і практичних знань; 
  • виявлення найбільш обдарованих і талановитих школярів, використання їх творчого і інтелектуального потенціалу для вирішення актуальних завдань.

   Головне завдання – забезпечення учня необхідними знаннями і уміннями, на основі яких формуються наукове мислення і дослідницька культура. 

   Для того, щоб знання були результатом їх власних пошуків, вчителеві необхідно організувати ці пошуки, управляти ними. Все це можна здійснити через організацію науково-дослідницької діяльності учнів. 

    Існує кілька рівнів проходження учнів через дослідницьку діяльність: 

  1. рівень – репродуктивний, включає елемент входження в пошукову, науково-дослідну діяльність через систему олімпіад, конкурсів, оглядів. 
  2. рівень – емпірико-практичний, що передбачає ускладнений елемент проходження учнів через систему екскурсій, колекціонування тощо. 
  3. рівень – дослідницький, експериментальний, що включає ускладнений елемент проходження учня через систему спецкурсів. 
  4. рівень – творчий, продуктивно - діяльнісний, що включає власне дослідницьку і експериментальну роботу, пов'язану з конструюванням, моделюванням і захистом своїх проектів. 

Продуктом науково-дослідної діяльності школярів є творча науково-дослідницька робота.

  Формування прийомів дослідницької діяльності учнів доцільно здійснювати в кілька етапів.

На першому етапі (6-7 класи) організації дослідницької діяльності учнів крім пояснювально-ілюстративного і репродуктивного методів, застосовую метод проблемного викладу матеріалу. До проблемних завдань вводяться окремі елементи пошукової діяльності. Наприклад, «В чому полягала цінність географічних відкриттів для людства?», «Як би змінився клімат та природа міста Харкова якщо він був би морським  містом?»

Учні 6-7 класів виконують проектні творчі роботи, в основу яких покладено опис заздалегідь спланованого результату з вирішення окремої проблеми, значимої для учасників проекту. Наприклад: “Народні традиції у вирішенні екологічних проблем регіону” ; «Екосортування  сміття – запорука збереження природних ресурсів Харківщини».

На другому етапі (8-9 класи) крім проблемного викладання матеріалу активно впроваджую частково-пошуковий метод навчання географії. Учням, окрім проблемних запитань, пропоную завдання пошукового характеру, пропоную самостійно розробити план дослідження. Наприклад, чи залежить клімат України від її фізико-географічного положення? Як саме? Чи змінюється вплив чинників кліматоутворення на клімат України впродовж останніх десятиліть? Як саме?

 Також учні 7-8 класів виконують експериментальні – творчі роботи, написані на основі виконання експерименту, який описаний в науці і має відомий результат. Дані роботи носять швидше ілюстративний характер, передбачають самостійне трактування особливостей результату залежно від зміни вихідних умов. Наприклад: “Екологічний моніторинг по вивченню стадій переродження лісу”; «Батарейка, здавайся!», «Полювання за кіловатами».

    Починаючи з 8 класу учні виконують дослідницькітворчі роботи, виконані за допомогою коректної з наукової точки зору методики, мають отриманий за допомогою цієї методики власний експериментальний матеріал, на підставі якого зроблено аналіз і висновки про характер досліджуваного явища. Особливістю таких робіт є непередбачуваність результату, який можуть дати дослідження. Наприклад: “Якість життя населення – запорука стабільного розвитку регіонів України”; «Потенціал розвитку туризму для людей з інвалідністю»; «Хімічний стан води річки Сіверський Донець в місті Ізюм». 

    На третьому етапі (10 клас) доцільно впроваджувати дослідницький метод навчання, оскільки учні вже володіють певними вміннями дослідницької діяльності. Учитель ставить перед учнями завдання, вони самостійно визначають проблему, розробляють план дослідження і узагальнюють результати. Наприклад: «Альтернативні джерела енергії у світі та Україні», «Гарячі точки» на політичній карті Європи», «Глобальні проблеми людства».

  В залежності від вікових особливостей учнів, рівня навченості, їх активності, складності теми матеріалу, який вивчається, ретельно добираю методичні прийоми, що дозволяють формувати дослідницькі вміння та навички: навчальне пояснення, евристична бесіда, проблемні завдання різних видів, спостереження, практичні завдання тощо.

   Під час залучення учнів до науково-дослідницької діяльності я застосовую  алгоритм, який включає чотири етапи. 

   1.Діагностичний етап 

   Метою діагностичного етапу є “знайти” учня, в якого було б бажання, інтерес, здібності до виконання дослідницької роботи.

На цьому етапі важливо, щоб учень розумів значущість свого дослідження, можливість його використання в практичному плані (виступи на уроках і в позаурочних заходах, участь в наукових конференціях різного рівня).  Таким чином в цьому навчальному році моя учениця Григорович Наталія готуючись до захисту МАН в секції гідрологія ще паралельно брала участь у міжрегіональному конкурсі учнівських робіт «Сіверський Донець очима молоді» та стала призеркою у цьому конкурсі. В позаминулому році учні нашої школи зайняли призове місце в обласному конкурсі присвяченому енергозбереженню з проектом «Екосортування – запорука збереження природних ресурсів Харківщини».

   2.  Теоретичний етап (етап планування)

    Відбувається затвердження тематики досліджень.

Найважливішими завданнями даного етапу є аналіз проблеми, визначення джерел інформації, постановка завдань, складання плану роботи з теми дослідження.   

          3. Практичний етап (етап виконання) 

    На даному етапі учні виконують згідно плану дослідження (обробляють інформацію, виконують експеримент) і оформляють науково-дослідну роботу. 

Вчитель на даному етапі виступає в ролі консультанта і помічника. 

4. Етап рефлексії (етап оцінки результатів і захисту дослідницьких робіт) 

   Учні під керівництвом учителя готують доповіді з теми дослідження, презентації для захисту науково-дослідної роботи.

  У позаурочний час використовую наступні види форми залучення до дослідницької діяльності.

1. Домашнє завдання дослідницького характеру яке дозволяє провести навчальні дослідження досить тривалі у часі. До певних тем уроків розроблена система домашніх міні-досліджень. Наприклад, «Дослідження екологічних проблем своєї місцевості», «Природні унікуми України», тощо.    Для зручності і з метою раціональної підготовки пропоную такі завдання на літні канікули індивідуально або для груп учнів.

2. Індивідуальні спостереження за довкіллям. Ведення щоденників спостереження за погодою та фенологічних спостережень.

3. Участь у проектах: «Енергозбереження», освітній веб-квест та інші.

4. Навчальні експедиції.

5. Участь старшокласників у олімпіадах, конкурсах, конференціях.

Дуже важливим аспектом методики організації дослідницької діяльності учнів є контроль і оцінювання.  Перевіряється і оцінюється навчальна діяльність у процесі здійснення учнями дослідження та результати цього дослідження, згідно до критеріїв оцінювання, які повідомляю учням заздалегідь.

  Презентацію  кінцевого результату роботи я пропоную учням зробити у вигляді: мультимедійної презентації, твору-есе, слайд-шоу, фотоальбому, письмового звіту, моделі, щоденника-подорожей, картограма, заочної екскурсії, колекції, таблиць, схем тощо.

  За тривалістю можна виділити кілька видів дослідницьких робіт:

• міні - роботи , розраховані на один урок;

• короткострокові - на вивчення однієї теми протягом декількох уроків;

• тижневі;.

• середньострокові - тривалістю в одну чверть;

• довгострокові - виконуються протягом усього навчального року

     На  мою думку талановиті діти весь час  мають перебувати в особливому творчому навіть креативному середовищі наукового пошуку, розвивати  свої уміння, відстоюючи власну думку і формуючи власні наукові погляди на світ.  Тому одним із головних завдань школи є розвиток інтелектуального потенціалу творчо обдарованої молоді, її залучення до наукової діяльності, орієнтованої на вирішення нагальних проблем суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Ходырева Юлия
Пов’язані теми
Географія, Інші матеріали
Додано
10 червня
Переглядів
9
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку