Сучасні екологічні проблеми у світі та Україні.

Тема: Сучасні екологічні проблеми у світі та Україні.

 Підготувала викладач

Новокаховського вищого

професійного училища

Мельник Олена Володимирівна

Тема. Сучасні екологічні проблеми у світі та Україні.

Мета: ознайомити учнів із сучасними екологічними викликами на глобальному та національному рівнях, продемонструвати вплив людської діяльності на довкілля; формувати екологічну свідомість, відповідальне ставлення до природи, активну позицію щодо охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Обладнання: презентаційні матеріали, підручник «Біологія і екологія» для 11 класу (автор: Л.І. Остапченко).

Базові поняття й терміни: середовищезнавство;  охорона довкілля; екологічні проблеми, забруднення.

Тип уроку: комбінований.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні компетентності у природничих науках і технологіях, екологічна грамотність і здорове життя, уміння вчитися впродовж життя.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Доброго дня, дорогі учні та гості нашого уроку!
Я рада вітати вас на нашому відкритому уроці, присвяченому дуже важливій та актуальній темі – «Сучасні екологічні проблеми у світі та Україні».

Щодня ми чуємо про зміни клімату, забруднення довкілля, вирубку лісів, екологічні катастрофи та інші проблеми, які впливають на наше життя. Але чи замислюємося ми, яку роль у цьому відіграє кожен із нас?

Сьогодні ми не просто поговоримо про глобальні виклики, а й спробуємо знайти шляхи їх вирішення. Адже майбутнє планети залежить не тільки від вчених, політиків чи екологів, а й від кожного з нас!

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності:

Одним із найзначніших наслідків діяльності людини є забруднення довкілля. Перед людством стоїть важливе завдання – навчитися використовувати природні ресурси, не руйнуючи екологічну рівновагу.

Як ви розумієте слова еколога Лі Талбота:
"Ми не успадкували Землю у своїх батьків, ми взяли її в борг у своїх дітей"?

IІІ. Вивчення нового матеріалу 

1. Об'єкт та завдання науки про стан довкілля                   Для того щоб краще зрозуміти екологічні проблеми та знайти ефективні шляхи їх вирішення, необхідно поглибити знання про науку, яка вивчає стан довкілля.

Як ви думаєте, чому важливо не лише спостерігати за природою, а й аналізувати її зміни, вплив людини та можливі наслідки? Саме цим займається наука про стан довкілля. Вона допомагає не лише оцінити сучасну екологічну ситуацію, а й знайти способи її покращення. Тож сьогодні ми з вами дізнаємось, що є об’єктом її дослідження та які завдання вона виконує.

Проблема стану навколишнього середовища сьогодні є однією з найгостріших, адже його якість невпинно погіршується. Це становить серйозну загрозу для людства, подолати яку буде дедалі складніше. Важливо усвідомити, що екологічні проблеми стосуються кожного з нас, а неконтрольоване втручання людини у природні процеси може спричинити незворотні наслідки.

Науково-технічний прогрес значно покращив рівень життя, проте його зворотним боком стало зростання техногенного навантаження на довкілля. Сьогодні екологічні питання відіграють ключову роль у всіх сферах життя. Природа вже давно втратила свою первозданність і перебуває під потужним впливом людської діяльності. Ми повинні пам’ятати, що є лише частиною природи, а не її повноправними господарями.

Більшість екологічних криз виникла через надмірне споживацьке ставлення до природних ресурсів. Людська діяльність охопила всі сфери Землі — біосферу, літосферу, стратосферу, гідросферу, а також вийшла за межі нашої планети, впливаючи на навколоземний космічний простір. Це зумовило необхідність постійного моніторингу стану довкілля, аналізу змін під впливом природних і антропогенних факторів, а також розробки ефективних заходів щодо його збереження. Саме ці питання стали основними завданнями сучасної науки, яка активно розвивається вже понад кілька десятиліть.

 Середовищезнавство (або інвайронментологія, від англ. Environmental Science) – це наука, що вивчає стан навколишнього середовища та роль людини в ньому.

Довкілля (або навколишнє середовище) – це сукупність природних, антропогенних і соціальних чинників, що впливають на життя людини.

Сучасна екологічна наука не виникла раптово — її становлення стало результатом усвідомлення людством загрози, яку становить неконтрольоване втручання у природні процеси. Зростаюче забруднення довкілля, виснаження природних ресурсів та кліматичні зміни змусили міжнародну спільноту шукати шляхи для вирішення цих проблем. Саме тому в другій половині ХХ століття почали відбуватися ключові події, що заклали основу для формування науки про довкілля — інвайронментології. Розглянемо основні передумови її становлення та роль міжнародних ініціатив у цьому процесі.

• Стокгольмська конференція з питань довкілля (1972) – започаткувала створення Наукового комітету з проблем навколишнього середовища. - стала першою глобальною зустріччю, присвяченою екологічним проблемам. На ній було ухвалено Декларацію з довкілля людини та започатковано створення Наукового комітету з проблем навколишнього середовища, що став основою для подальшого міжнародного співробітництва у сфері екології.
• Генеральна Асамблея ООН (1982) – заснувала Міжнародну комісію з навколишнього середовища і розвитку. - розглянула питання погіршення стану довкілля та заснувала Міжнародну комісію з навколишнього середовища і розвитку. Це стало важливим кроком для розробки концепції сталого розвитку, що поєднує економічне зростання з екологічною відповідальністю.

 - Конференція ООН у Ріо-де-Жанейро (1992) – ухвалено декларацію «Програма дій. Порядок денний на ХХІ століття», що заклала основу для сталого розвитку суспільства. - стала одним із найважливіших екологічних форумів, де було ухвалено декларацію «Програма дій. Порядок денний на ХХІ століття». Цей документ визначив глобальні принципи сталого розвитку та закликав країни до екологічно відповідального управління природними ресурсами.

• Стокгольмська конференція з питань довкілля (1972) – започаткувала створення Наукового комітету з проблем навколишнього середовища.
• Генеральна Асамблея ООН (1982) – заснувала Міжнародну комісію з навколишнього середовища і розвитку.
• Конференція ООН у Ріо-де-Жанейро (1992) – ухвалено декларацію «Програма дій. Порядок денний на ХХІ століття», що заклала основу для сталого розвитку суспільства.

Об'єкт досліджень інвайронментології є соціосфера – складна, саморегульована система, що охоплює біосферу, змінені людською діяльністю геосфери, навколоземний космос, а також суспільство з усіма наслідками його впливу на природу (за визначенням М. А. Голубця).

Охорона довкілля інвайронменталістика – це система заходів, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, збереження природних комплексів та забезпечення екологічної безпеки. Вона охоплює правові, економічні, політичні та соціальні механізми, що допомагають зменшити негативний вплив людської діяльності на природу.

Таким чином, середовищезнавство та охорона довкілля є важливими науковими напрямами, що допомагають раціонально використовувати природні ресурси, зберігати екосистеми та сприяти сталому розвитку суспільства.

•          Які основні фактори впливають на погіршення стану навколишнього середовища, згідно з текстом?
•          Які ключові події сприяли становленню інвайронментології як науки?

 2. Ознаки, причини та групи глобальних екологічних проблем

Одним із ключових завдань середовищезнавства є виявлення та аналіз глобальних екологічних проблем біосфери, що несуть загрозу існуванню людства. Сучасна господарська діяльність людини значною мірою впливає на стан навколишнього середовища, а безконтрольне використання природних ресурсів та забруднення екосистем можуть спричинити незворотні наслідки для майбутніх поколінь.

Сьогоднішні принципи організації діяльності людини часто є згубними для довкілля. Майже кожна галузь промисловості має потенційну небезпеку для природи, проте найбільш суттєво екологічні проблеми викликають такі сфери:

•        сільське господарство має надмірне використання добрив і пестицидів, виснаження ґрунтів, забруднення водойм агрохімікатами;
•        металургія  забруднює повітря важкими металами, значне споживання водних ресурсів, утворення токсичних відходів;
•        хімічна промисловість має викиди шкідливих речовин у повітря, ґрунт і воду, небезпечне виробництво і поводження з хімічними відходами;
•        транспорт  викидає вуглекислий газ (CO₂) та інші шкідливі речовини, що сприяють глобальному потеплінню і забрудненню атмосфери;
•        енергетика це використання викопного палива, що призводить до парникового ефекту, забруднення повітря та деградації природних ландшафтів.

Глобальні екологічні проблеми мають кілька спільних характеристик:

1. Масштабність – ці проблеми стосуються всіх країн світу та потребують комплексних міжнародних рішень.
2. Наявність тотальної загрози – погіршення екологічної ситуації може спричинити не лише економічні збитки, а й поставити під загрозу існування людства.
3. Необхідність міжнародного співробітництва – вирішення проблем можливе лише за умови глобальних зусиль і координації дій між державами.

Сучасний світ стикається з безпрецедентними екологічними викликами, що загрожують не лише природним екосистемам, а й самому існуванню людства. Щоб ефективно боротися з цими загрозами, важливо зрозуміти їхні основні ознаки, та аспекти. Дослідження цих аспектів допоможе знайти шляхи зменшення негативного впливу людини на природу та забезпечити сталий розвиток майбутніх поколінь.

Екологічні проблеми, що виникли внаслідок діяльності людини, охоплюють усю планету та потребують невідкладного вирішення. Вони впливають на клімат, біорізноманіття, природні ресурси та загальний стан довкілля. Розглянемо основні з них.

1. Забруднення навколишнього середовища

Викиди промислових підприємств, автомобільний транспорт, неправильна утилізація відходів та хімічне забруднення призводять до деградації природних екосистем. Забруднюється повітря, ґрунти та водойми, що негативно впливає на здоров’я людей та тварин. Особливо небезпечними є пластикові відходи, важкі метали та токсичні речовини, які накопичуються у довкіллі та можуть спричиняти серйозні захворювання.

2. Глобальне потепління

Зростання концентрації парникових газів (вуглекислий газ, метан) в атмосфері спричиняє підвищення середньої температури Землі. Це призводить до танення льодовиків, підняття рівня світового океану, частіших природних катастроф (урагани, посухи, повені). Глобальне потепління також змінює кліматичні умови, що впливає на сільське господарство та природні екосистеми.

3. Кислотні опади

Внаслідок спалювання викопного палива у повітря потрапляють оксиди сірки та азоту, які при взаємодії з водяною парою утворюють кислотні дощі. Вони спричиняють руйнування лісів, забруднення водойм, пошкодження ґрунтів та культурних пам’яток. Кислотні опади згубно впливають на врожайність сільськогосподарських культур і загалом знижують якість навколишнього середовища.

4. Руйнування озонового шару

Озоновий шар захищає Землю від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця. Однак викиди хлорфторвуглеців (фреонів), які використовуються у промисловості та побуті, сприяють його руйнуванню. Наслідком цього є збільшення кількості випадків раку шкіри, послаблення імунної системи людей і погіршення стану екосистем, особливо в Антарктиді, де утворилася велика озонова діра.

5. Спустелювання територій

Вирубка лісів, виснаження ґрунтів, зміни клімату та надмірний випас худоби призводять до перетворення родючих земель у пустелі. Це загрожує продовольчій безпеці, змушує людей залишати свої домівки та мігрувати, а також спричиняє втрату флори та фауни. Спустелювання особливо небезпечне для країн із посушливим кліматом, де доступ до води і так є обмеженим.

4. . Зниження біорізноманіття

Через знищення природних середовищ, зміну клімату, забруднення та браконьєрство багато видів тварин і рослин опинилися під загрозою зникнення. Втрата біорізноманіття порушує екосистемний баланс, що може мати непередбачувані наслідки для всієї планети. Вимирання окремих видів тварин і рослин веде до змін у харчових ланцюгах та послаблення екосистем.

Однак, відповідно до сучасних досліджень, зокрема доповіді ООН «Глобальна екологічна перспектива» (ГЕО-2007), найбільш актуальними екологічними загрозами для людства є:

• зміни глобального клімату – вони негативно впливають на здоров'я людей, продовольчу безпеку, водні ресурси та стабільність екосистем.
• стихійні лиха та екстремальні погодні явища – дедалі частіші урагани, повені, посухи та інші природні катаклізми, що найбільше впливають на бідні верстви населення.
• забруднення довкілля – поширення токсичних речовин у повітрі, воді, ґрунтах, включаючи забруднення всередині приміщень.
• деградація земель – втрата родючості ґрунтів через інтенсивне землеробство, вирубку лісів, ерозію та засолення.
• дефіцит чистої води – зменшення запасів прісної води через забруднення, надмірне використання та зміну клімату.
• загроза продовольчій безпеці – виснаження природних ресурсів, таких як рибні запаси та лісові екосистеми.
• втрата біорізноманіття – масове вимирання видів, що послаблює екологічну рівновагу і зменшує генетичну різноманітність.

Підсумовуючи, можна сказати що, сучасні екологічні виклики вимагають негайних дій на всіх рівнях – від локальних ініціатив до міжнародної співпраці. Важливу роль у подоланні цих проблем відіграють екологічна освіта, розвиток технологій, спрямованих на зменшення шкідливого впливу на природу, а також політичні рішення, що сприяють сталому розвитку. Тільки спільними зусиллями можливо зберегти довкілля та забезпечити майбутнім поколінням здорову планету.

Сучасна екологічна ситуація в Україні в період військової агресії.   Війна, що триває в Україні з 2022 року, стала не лише гуманітарною та економічною катастрофою, а й однією з найбільших екологічних криз у Європі. Масштабні бойові дії, вибухи, руйнування інфраструктури, пожежі,  забруднення ґрунтів і водойм, вибухи та знищення природних екосистем призвели до загострення екологічної ситуації. Наслідки цієї катастрофи потребують глибокого аналізу та комплексного підходу до відновлення природи             

Одним із найсерйозніших наслідків є забруднення ґрунтів і води. Руйнування нафтобаз, промислових об'єктів і підприємств спричинило викиди токсичних речовин у землю й водні ресурси. Знищення Каховської ГЕС у червні 2023 року стало екологічною катастрофою: затоплені території забруднені важкими металами та нафтопродуктами, що завдало серйозного удару по місцевій екосистемі. Витоки хімічних речовин через удари по заводах та складах загрожують підземним водам, які є основним джерелом питної води для багатьох регіонів.

Забруднення повітря також є серйозною проблемою. Вибухи, обстріли нафтосховищ і складів з хімічними речовинами спричиняють значне забруднення атмосфери токсичними речовинами, такими як діоксини, чадний газ і бензопірени. Лісові пожежі, які почастішали через бойові дії, додатково сприяють знищенню рослинності, що поглинає вуглекислий газ. Вибухи та пожежі викидають у повітря небезпечні частки, що можуть провокувати онкологічні та респіраторні захворювання.

Війна також завдала величезної шкоди природним екосистемам. За даними екологічних організацій, близько 20% заповідних територій України постраждали від бойових дій. Вибухи, траншеї, мінні поля та військова техніка руйнують ґрунтовий покрив і змінюють ландшафт природних зон. Багато видів тварин втратили природне середовище проживання, що спричинило серйозний удар по біорізноманіттю України.

Додатковою загрозою є радіаційна небезпека. Військові дії поблизу Чорнобильської зони в березні 2022 року призвели до підвищення рівня радіації через пересування важкої техніки, яка підняла радіоактивний пил. Постійні атаки на Запорізьку АЕС створюють ризик ядерної аварії, яка може стати найбільшою екологічною катастрофою в Європі.

Накопичення військових відходів є ще однією критичною проблемою. Величезна кількість знищеної техніки, снарядів, ракет і уламків забруднює ґрунти та води важкими металами та токсичними сполуками. Розмінування територій після завершення бойових дій триватиме десятиліттями, що ускладнює повернення до нормального сільськогосподарського використання земель.

За попередніми підрахунками, екологічні збитки від війни вже перевищили 47,6 млрд доларів. Для відновлення довкілля потрібні значні фінансові ресурси та міжнародна допомога. Основними напрямками екологічного відновлення мають стати очищення територій від військових відходів та забруднень, відновлення водних ресурсів, впровадження новітніх технологій для екологічного моніторингу та використання міжнародного досвіду в ліквідації екологічних наслідків воєнних конфліктів.

Війна суттєво погіршила екологічну ситуацію в Україні, створивши загрози не лише для природи, а й для здоров’я майбутніх поколінь. Відновлення екосистем потребуватиме багатьох років і комплексного підходу, в якому братимуть участь як українські, так і міжнародні організації.

 Екологічна ситуація в Україні характеризується як глибока еколого-військово-економічна криза, що зумовлена закономірностями функціонування колишньої адміністративно-командної економіки. Сучасні екологічні виклики вимагають негайних дій на всіх рівнях – від локальних ініціатив до міжнародної співпраці. Важливу роль у подоланні цих проблем відіграють екологічна освіта, розвиток технологій, спрямованих на зменшення шкідливого впливу на природу, а також політичні рішення, що сприяють сталому розвитку. Тільки спільними зусиллями можливо зберегти довкілля та забезпечити майбутнім поколінням здорову планету.

ІV. Систематизація, узагальнення й застосування засвоєних знань. 

1. Чим пояснюються зміни у природі протягом останнього століття?
2. Назвіть основні напрями діяльності людини, спрямованої на збереження природи у навколишньому середовищі?
3. Як можна мінімізувати довготривалі екологічні наслідки війни в Україні, враховуючи сучасні технології та міжнародний досвід?
4. Чи може війна стати поштовхом для розвитку екологічно безпечних технологій і переходу України до сталого розвитку?

V. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника Л.І. Остапченко. Біологія і екологія 11 клас. параграф 39, ст. 134 – 137

Підготувати доповідь (або презентацію), щодо екологічних проблем нашого регіону.

VІ. Підсумки уроку.