Свято української родини, приурочене Дню Матері.
Літературно-музична композиція
“Майбутнє України - щаслива родина”
“Цей світ тримають матері - берегині роду й родини, і яким він буде - залежить від них.”
Ведуча: Багато є зірок на небі,
Що вміють милувати,
Але найближче нам усім -
Сузір’я Мами й Тата.
Ведучий: Багато слів ми чули досі
Красивих - тисячами,
Але для серця найдорожчі,
Найперші: “Тато” й “Мама”.
Ведуча: Наша голубоока і золотокоса Україна складається з родин - великих і малих.
Ведучий: І якщо в родинах панує мир і злагода, то і в державі - порядок. А злагода перебуває в тих родинах, де живуть за Божими заповідями і за звичаями предків.
Ведуча: Кожен з нас має родину і пишається нею. А ми всі - представники своїх родин на нашому сьогоднішньому “Святі української родини”.
Ведучий: А родина починається з Матері - берегині роду. Тому сьогодні ми разом з усіма родичами вшануємо Матір.
На честь усіх матерів звучить пісня А. Малишка “Рідна мати моя”. (Співають діти і батьки, або звучить аудіозапис пісні).
Вірш
Многостраждальні наші матері,
Віками розіп’ята Вкраїна.
Стражденну долю взяли ви собі
У трійці з терну, глоду і калини.
І доля вам не слала рушників
Під ваші в зиму вистуджені ноги,
Як торували шлях з пітьми віків,
Затамувавши болі і тривоги.
І багатьох вже серце не болить,
Бо вас давно нема у цьому світі.
Спадає час скрижалями століть -
Те ж сонце правди світить у зеніті,
Що й вам світило в сиву давнину
Правічним оберегом сили й духа.
Вкраїну в серце прийняли одну,
Як розпинали голод, тиф, розруха.
На чорному історії хресті
Її, многостраждальну і нещасну,
Ганьбою чужоземців вкритім рясно,
Хто відповість за хресні її муки?
Наш прапор сяє й тризуб угорі -
За них ви йшли на муки до загину.
За подвиг ваш, жінки-проводирі,
Сьогодні вам вклоняється Вкраїна.
Молитва матерів
Ще, мабуть, від Єви і Адама,
Як почався на землі наш рід
Стало оберегом слово “мама”,
На якім тримається цей світ.
Світ Добра зі Злом наполовину
( І, як світ, ця істина проста)
Господи, ти сотворив Людину -
Вірю, неодмінно для добра.
То чому ж тримаєш зло на світі
Ув особі воєн, лихоліть?
Під єдиним сонцем всі зігріті,
Люди мріють в мирі вік прожить.
“Дай же, Боже, кожному по вірі,
Хай зі світу зникнуть сили злі !”-
Просять матері в молитві щирій.
Хай добро панує на Землі.
Учениця: Поки живуть на світі Матері,
Нам зорі світять ясно угорі.
Нам сонце усміхається всяк час,
Бо всі матусі моляться за нас.
Учень: Доки живуть на світі Татусі,
Сини беруть від них ремесла всі.
Тож виростуть з синів господарі -
Й завжди порядок буде у дворі.
Учениця: Доки живуть на світі Бабусі,
Онукам світ сіяє у красі.
І перед ними казка ожива,
Де завжди відбуваються дива.
І де добро завжди перемагає,
По правді жити на землі навчає.
Учень: Доки живуть на світі Дідусі,
Нам таємниці відкриваються усі.
Онуки, ви усе запам’ятали?
То своїм дітям щоб переказали.
Пісня “Родина” Назарія Яремчука
Вірш “Моя родина”
Сам за себе скажу небагато,
Бо прожив невеликі роки,
Але є в мене мама й тато -
Найрідніші на світі батьки.
Є у мене ще братик маленький,
Бабусі й дідусі ще живі,
Є у мене і край мій рідненький,
Рідна вірі і звичаї всі,
Що лишились мені від родини,
Що для нас мудрий прадід зберіг.
І росту я під небом Вкраїни,
Де всім тризуб - святий оберіг.
Відкриваю я в людях Вкраїну,
У країні достойних людей,
Що прославили край - Буковину
Без фальшивих, віджилих ідей.
Я навчаюсь до скону любити
Рідний край, ці ліси і плаї.
І для блага народного жити,
А не йти в чужоземні краї.
Вірш Віталія Шпанюка
“Про що співає пташка навесні?”
Що в мого тата руки золоті:
Якої б не торкнулися роботи,
Усе доводили до позолоти.
“Чому ясніють в травні небеса?”
Бо оком Сонця дивляться в наш сад,
Немов питають: “Звідки ті дерева?”
Садив їх тато, щоб росли до неба.
Лелеки мов питають з вишини:
“Чиї то доньки і чиї сини?
Такі дорослі, вже й кладуть гніздечка”.
Забули чорногузи, бо здалека,
Що то вони нас принесли у дім.
Батькам на радість і на втіху всім.
До хати тої, вгледівши криницю,
Спустилася Веселка по водицю.
І від душі подякував я тату
І за життя, й криницю, і за хату.
Пісня “Смерекова хата”
Ведучий: Свята та мить, коли із тисячі доріг
Переступали ми родинний свій поріг.
І вдячно рідним клонимось до ніг -
За хату - цей родинний оберіг,
Де родовідна пам’ять жива,
Де наберуть вагу святі слова,
Що скажуть нам, онукам, на прощання
Дідусь з бабусею, можливо, що востаннє.
Ведуча: Повік хай пам’ять роду не згаса,
Де рідна хата й на траві - роса
Виблискує досвітнім літнім ранком
І спокій у віконці за фіранком.
І та хатина дивиться на світ
Очима вікон, як і сотні літ
Хай в стрісі в’ють гнізда ластівки -
На щастя, на прибуток, на віки!
Ведучий: Хай у дворі красується калина.
Хай процвітає рід і Україна !
На Родовіднім Дереві Життя
Наші роди достойні майбуття !
Материнська колискова
Якби цей світ, якби цей світ
Не колисала мати,
Поник би калиновий цвіт
І мальви біля хати.
А в колискову пісню ту -
Синочкові, чи доньці -
Вкладала мрію золоту
З дитятком в колисоньці.
Про кращі дні, про кращий час,
Про рідний край прекрасний.
Останній промінь сонця згас -
І вийшов місяць ясний.
І матір ту благословив,
Що гойдала дитятко,
Казковий світ у сні ожив,
Де брав на руки татко.
Гойдали сни рясні жита,
І вітер гнув калину.
Нехай святиться пісня та,
Що в сни веде дитину.