Після завершення доби Руїни українські землі не отримали спокою. Вони залишилися розділеними між сусідніми державами, а козацтво мусило пристосовуватися до нових політичних умов. Правобережжя опинилося під владою Речі Посполитої, Слобідська Україна розвивалася в межах Московської держави, а Запорозька Січ залишалася осередком козацьких традицій. Сьогодні ми з’ясуємо, як у цих складних умовах українське козацтво зберігало свою силу та вплив.
Пропоную вам подумати: Чому люди залишали рідні домівки й переселялися на нові землі?Чому козацтво не зникло навіть після поразок і заборон?Чому Запорозька Січ залишалася символом свободи?Сьогодні на уроці ми знайдемо відповіді на ці питання, дослідивши розвиток Правобережжя, Слобідської України та Запорожжя.
ДОСЛІДІТЬ стр. 1861. Прочитайте уривок. Які події зумовили такий стан Правобережної України?З козацького літопису Самійла Величка. Від Корсуня і Білої Церкви, потім на Волинь і в князівство Руське, до Львова, Замостя, Бродів і далі подорожуючи, бачив я багато городів і замків безлюдних, і пусті вали... що стали пристанищем тільки для диких звірів... Бачив я там... багато кісток людських, що тільки небо за покрівлю собі мали...
За часів Руїни територію Правобережної України було поділено між Річчю Посполитою та Османською імперією. За Вічним миром 1686 р. з Московським царством Річ Посполита підтвердила право власності на Північну Київщину, Галичину й Волинь. За Бахчисарайським договором 1681 р. з Московським царством Османська імперія отримала Південну Київщину, Брацлавщину й Поділля, де до 1685 р. гетьманував Юрій Хмельницький. Унаслідок боротьби різних держав за Правобережжя ці воєводства було спустошено й майже обезлюднено. Олюднення цих земель активізувалося завдяки універсалу короля Яна III Собеського 1684 р. Правитель дозволив закладати козацькі поселення на південь від річки Рось. З Лівобережної України, Волині, Галичини й Молдови почалося переселення козаків та їхніх родин. На відновлених козацьких територіях відроджувалися полковий устрій, козацькі права та вольності, створювались органи козацького самоврядування. Очолював козацьку адміністрацію наказний гетьман, якого призначав король.
Поки тривала війна з Османською імперією, верховна влада Речі Посполитої закривала на це очі. Але в 1699 р. було підписано Карловицький мирний договір, за яким уся територія Правобережжя відійшла до Речі Посполитої. Тож невдовзі сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацького устрою на Правобережжі. Гетьманові та полковникам наказали розпустити козацькі полки. Полякам не вдавалося придушити виступ Семена Палія. Вони звернулися по допомогу до Московії, і за її вказівкою навесні 1704 р. гетьман Іван Мазепа, який керував Гетьманщиною, згорнув повстання.
ДОСЛІДІТЬ стр. 187 Улітку 1683 р. Семен Палій на чолі загону запорозьких козаків вирушив до австрійської столиці Відня. Він брав участь у відбитті в Османської імперії багатьох фортець в Угорщині і Словаччині, за що отримав повагу від польської влади. Польський чиновник Францішек Замойський писав Палієві: «... Його милість король так шанує відвагу вашої милості... що висловить те у своєму листі сам. Він уже визначив війську вашому плату... так само й вашій милості...». Запитання Як ставився до Семена Палія король Речі Посполитої? Чому? Які факти біографії Палія підтверджують ваші думки?
Поряд з Лівобережною Гетьманською державою розташовувалася Слобідська Україна, яку почали активно заселяти в середині XVII ст. завдяки широкому потоку переселенців, переважно із Правобережжя. У той час територія Слобожанщини була південною окраїною Московської держави. ДОСЛІДІТЬ стр. 189 Опишіть за картою територію Слобідської України. Схарактеризуйте переваги й ризики проживання та ведення господарства на цих територіях. Порівняйте свої висновки з текстом підручника.
Колонізація Слобожанщини протягом XVII—XVIII ст. відбувалася кількома хвилями. Оскільки новостворені поселення підтримувалися владою і звільнялися від податків, то й називалися вони за давньою українською традицією слободами. Звідси походить і назва краю — Слобідська Україна, або Слобожанщина.
1652 року тисяча козаків під проводом полковника Івана Дзиковського із жінками й дітьми пішли з-під Острога на Волині. На нове місце переселенці прибули з усім господарством і заснували місто Острогозьк. Дзиковський також привів із собою двох священників та полкову старшину — обозного, писаря, осавулів. Масове заселення північно-західної Слобожанщини розпочалося після 1654 р., тобто після підписання Переяславського договору.
ДОСЛІДІТЬ стр. 190 Чому збільшувалося населення Слобідської України? Що було причиною міграцій населення?З «Економічної історії України»Міграційні процеси й освоєння нових земель на Слобожанщині проходили інтенсивніше, ніж на Лівобережжі, й мали вплив на соціально-економічний розвиток краю. Це пояснюють наявністю масивів вільної території. Боярин Волконський у 1680 р. зазначав, що лише із Правобережжя в межі Слобідської України від початку Хмельниччини переселилося 20 тисяч родин, «а то й того больше». Коли врахувати той факт, що в кожній сім’ї було зазвичай не менше двох дітей, то названу цифру умовно можна потроїти. З них 30 % покинули правий берег Дніпра з кінця 1650-х до кінця 1670-х рр. В останній чверті XVII ст. в колись малозаселеному регіоні вже налічувалося понад 230 поселень, у яких мешкало не менш ніж 250 тис. осіб.
ДОСЛІДІТЬ стр. 191 Як у документі описано формування населення Слобожанщини? На яких умовах відбувалося переселення?Зі звернення мешканців Сумського полку до царя. Наші діди, батьки, брати і родичі, і ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст в Україну34 на закликання бєлгородських та курських воєвод. Вони веліли селитися нам, щоб ми захистили собою московські українські міста по Бєлгородській лінії у диких степах, якими ходили татари під ці міста. І для збільшення населення у цих нових містах велено було нам закликати на життя свою братію — українців. Ми збудували Суми, Суджу, Миропілля та інші міста, а до них повіти і села.І ми вірою та правдою служили. І тоді, коли татари приходили плюндрувати московські українські міста, ми не приставали ні до якої зради. За те пожалувано нас усякими вольностями і дозволено займанщини займати, пасіки і всілякі ґрунти заводити і всілякими промислами промишляти без податку, за старим українським звичаєм.
За Андрусівським перемир’ям 1667 р. Запорожжя підпорядковувалося Польщі та Москві, а за «Вічним миром» 1686 р. увійшло до складу Московської держави. Територія Запорозької Січі охоплювала нинішні Запорізьку, Дніпропетровську, частково Кіровоградську та Херсонську області. Центральною частиною Запорожжя до 1709 р. була Чортомлицька Січ. На Січі розвивалося господарське життя. Запорожці займалися рибальством, полюванням, бджільництвом, скотарством і хліборобством. Значну роль відігравало ремесло: виготовляли човни, порох, зброю, кінську збрую тощо. Але основними товарами, які вони продавали й обмінювали, були риба, сіль, хутра, шкіра, мед і худоба. Завозили хліб, боєприпаси й сукно. Запорожжя торгувало переважно з Лівобережжям і Слобожанщиною, а також із Кримом, Туреччиною, Польщею та Литвою.
Від часу утворення Гетьманської держави Січ була вже сформованою демократичною козацькою республікою, у якій народну волю виявляла козацька рада. Раз на рік рада обирала старшину: козацького отамана, суддю й писаря. На Січі не було кріпацтва, тому сюди щороку прибувало багато втікачів від панського гноблення. Запорожці зазвичай брали участь в антифеодальних виступах в Україні і водночас були активною та потужною силою в боротьбі проти іноземних загарбників. У добу Руїни Запорозька Січ виступала самостійною військово- політичною силою і проводила незалежну зовнішню політику. Тож після смерті Богдана Хмельницького саме січовики неодноразово збурювали спокій в Україні. Яскравим і неоднозначним представником Запорожжя часів Руїни був Іван Сірко — один з найавторитетніших кошових отаманів.
ДОСЛІДІТЬ стр. 193-1941. Як характеризує Івана Сірка історик?2. Художник Ілля Рєпін якось почув розповідь про лист-відповідь запорожців турецькому султану. Козаки в образливій формі відповіли на пропозицію султана Мехмеда IV прийняти мусульманство та перейти до нього на службу. Рєпін відтворив процес написання легендарного листа на полотні.
ІІІ. Рівень 3 (аналітичні завдання)5. Порівняйте становище Правобережної та Слобідської України. Ознака Правобережжя Слобідська Україна. Держава Річ Посполита Московська держава. Стан території Спустошена війнами Активно заселялася. Козацький устрій Тимчасово відновлений Полковий устрій
6. Чому Запорозька Січ залишалася важливим політичним центром?7. «Історична мозаїка» (відновіть послідовність подій)Розташуйте події в хронологічній послідовності: А) Повстання під проводом Семена Палія. Б) «Великий згін» населення з Правобережжя. В) Участь козаків у поході на Відень. Г) Ліквідація козацтва на Правобережжі польським сеймом
Сьогодні ми побачили, що навіть у найскладніші часи українці прагнули зберегти свободу, традиції та право на самоврядування. Правобережне козацтво, Слобідська Україна та Запорозька Січ — це приклади мужності, відваги й прагнення до незалежності. Пам’ятайте: історія нашого народу — це історія боротьби і надії, а знання минулого допомагає нам розуміти сьогодення.
