Тема. Літературні балади. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Рукавичка».

Тема. Літературні балади. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Рукавичка».

Мета: дати стислу характеристику життя й творчості Ф. Шиллера, ознайомити учнів з історією задуму й створення балади «Рукавичка»; розпочати аналітичне дослідження за текстом балади; дослідити особливості художнього конфлікту твору; розвивати навички аналізу балади у зв’язку з авторським задумом; спонукати учнів до роздумів про життя як найвищу цінність; виховувати гуманізм, почуття власної гідності.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

- Пропоную вам зіграти в дидактичну гру «Відстрочена загадка». Перед вами три слова, три поняття. Як тільки ви розгадаєте всі закодовані слова, то відразу ж дізнаєтеся тему уроку. Виграє той із вас, хто скористається найменшою кількістю підказок.

ЖАНР ТВОРУ (Балада)

1. Може бути фольклорна (створена народом) або літературна (створена автором).

2. Твір, невеликий за обсягом.

3. Характерною ознакою жанру є поєднання епосу (зображення зовнішніх подій) й лірики

(відображення внутрішніх переживань, почуттів героя).

4. Може бути фантастичною, історико-героїчною або соціально-побутовою (за змістом).

5. Виникла у XII—XIII столітті як любовна танцювальна пісня.

НАЗВА ТВОРУ («Рукавичка»)

1. Ця річ виготовляється зі шкіри, гуми, тканини.

2. Придворні дами носили її не лише як елемент одягу, а й етикету. Оздоблювали

ажурними стрічками на свій смак.

3. Якщо середньовічний лицар віддавав цю річ своєму сюзерену, то це символізувало з

честю виконане доручення.

4. У XVIII—XIX століттях, у часи дуелей, кинути її або надіслати - означало викликати на

поєдинок, дуель.

5. Це вид одягу для рук. На відміну від рукавиць - із відділеннями для кожного пальця.

Висновок: Отже, сьогодні на уроці мова піде про Ф. Шиллера та його баладу «Рукавичка».

III. Оголошення теми та мети уроку.

1.Слово вчителя.

- Кожне століття — це неповторна сторінка в історії людства. Це ще один крок до пізнання істини, що супроводжується злетами й .падіннями, але саме життя невпинно рухається вперед.На зміну яскравим спалахам Відродження, що осявали Західну Європу протягом XIII—XVII ст., у XVIII ст. прийшла «розсудлива» доба Просвітництва. У цей час формуються нові уявлення про світ, людину, суспільство, про зміст життя та його сенс. .

Найвищими в житті стають закони розуму. XVIII ст.— епоха моралі, що ґрунтується на вимогах розуму. Просвітителі вважають, що в природі й людському суспільстві діють однакові універсальні закони, які легко пізнати. На їхню думку, людина — це досконала істота, найбільшою цінністю якої є розум.

У цей час послаблюється вплив церкви на суспільство. Ученими стають уже не ченці та священики, а переважно бюргери (міщани).

XVIII ст.— доба книги, зміст якої став земним. Активно розвиваються

книгодрукування, мистецтво перекладу, журналістика. Головною розвагою стає читання. Письменники впливають на політичне життя країни. Найвідомішими представниками цієї доби є Д. Дефо, Дж. Свіфт, Вольтер, Д. Дідро, Й.В.Ґете, Ф. Шиллер та інші митці.

Сьогодні ми уявно перенесемося до Німеччини XVIII ст. й ознайомимося з творчістю всесвітньо відомого поета Ф. Шиллера.

2.Повідомлення учнів. Історичний коментар «Німеччина у XVIII ст.»

Німеччина в цей час була роздробленою на окремі князівства, що являли собою

своєрідні міні-держави й постійно ворогували між собою. Князь чи герцог, який керував такою державою, мав право встановлювати власні закони, на свій розсуд розпоряджатися долею підданих, мати армію. Економіку країни підірвала Семилітня війна, а іноземні субсидії не сприяли її зростанню. Англія та Франція, найсильніші держави Європи XVIII ст., що боролися за панування у світі, усіляко прагнули підтримувати таку політичну систему Німеччини й використовували міжусобні чвари князів у власних цілях.

Але з другої половини XVIII ст. у країні окреслилися тенденції зростання виробництва, появи буржуазних елементів у надрах економічної системи феодалізму

Така своєрідна суспільно-політична атмосфера обумовила й особливості німецького Просвітництва, основною метою якого було об'єднання країни та нації.

Німецька культура цього періоду вийшла за національні межі й органічно влилася у загальносвітову, подарувавши світові таких гігантів літератури, як Лессінґ, Ґете, Шиллер, видатних композиторів Моцарта й Бетховена, великих мислителів — Канта, Фіхте, Гегеля.

3.Повідомлення про Ф.Шиллера.Робота з підручником.

 - Німецький поет Й. В. Ґете створив такий словесний портрет Ф. Шиллера: «Статура його, постава, хода, навіть кожен його рух були сповнені гордості. І лише очі в нього були ніжними. І талант його був таким же, як його зовнішність. Він сміливо брався за великий сюжет, досліджував його звідусіль, розглядав з усіх боків».

4.Історія задуму й створення балади «Рукавичка»

Балади Шиллера відзначаються глибоким філософським змістом і водночас близькістю до проблем сучасного йому життя. Вони побудовані не на фантастичних подіях, а на зіткненні різних характерів, поглядів, ідей. Нагадують невеликі драматичні твори, де кожний персонаж виконує свою роль.

Балада «Рукавичка» переносить нас до середньовічної Європи. Це була епоха, коли одне із чільних місць у суспільному житті держав займало лицарство, розквіт якого відбувся в XII—XIV століттях. Лицарі були творцями власної культури, як спочатку розвивалася під впливом християнської релігії та церкви: воїн-християнин, кодекс честі «військо христове», христові походи.

Військові походи змінилися мирним часом, якому знайшлося місце для розваг та лицарські турнірів. Кодекс честі поповнився новими правилами: служити Прекрасній Дамі Серця. Розваги людей, що проживали в Середні віки, звичайно, не обмежувалися лише турнірами. Життя мешканців феодальних замків проходило в оточенні різноманітних тварин і птахів. Маєток феодала інколи був схожий на справжній звіринець, повною окрасою такихзвіринців вважали лева, їх звірів завозили в Європу з Північної Африки.

На честь Дами серця лицар здійснює доблесні подвиги, змагається на турнірах, їй він присвячує вірші, втішається одним лиш її поглядом чи посмішкою, загубленими нею хустиною, рукавичкою, які перетворюються потім на священну для лицаря обовну реліквію. Дама серця, як правило, заміжня жінка, уявлялася лицарю земною богинею.

Атмосферу цього періоду яскраво передають французькі хроніки, що достовірно змальовують події при дворі короля Франциска І XVI ст.. Одну з історій літописець описав так: «Одного разу, коли Франциск І збирався дивитись на борню левів, одна дама впустила свою рукавичку і сказала закоханому в неї лицарю Делоржу: «Якщо хочете справді переконати мене, що так сильно мене кохаєте, як оце щоденно в цім присягаєтесь, то підніміть рукавичку». Делорж спустився вниз, взяв рукавичку, що лежала посередині між цими жахливими звірами, повернувся на трибуну і кинув дамі в обличчя. Відтоді він уже не хотів її ніколи бачити, незважаючи на неодноразові запрошення та натяки з її боку».

Ф.Шиллер використав цей сюжет для написання балади «Рукавичка», яка була названа автором у підзаголовку «Повість».

Проблемне питання:

- Як ви думаєте, чому в основу сюжету балади «Рукавичка» покладено подію

середньовічної давнини? Чому Ф. Шиллер обрав для балади саме цей історичний сюжет?

-Чому середньовічна історія про вередливу юну особу так зацікавила поета?

ІV. Робота над текстом балади «Рукавичка»

1. Виразне читання балади «Рукавичка».

2.Словникова робота

Грища - ігрище, різного виду розваги, організовані на дозвіллі або з певною метою.

Вельможа - знатна, родовита й багата людина, близька до короля.

Жаський - жахливий, моторошний, страхітливий.

«Зіво дверей» - отвір у дверях.

«Мужній пал» - запеклий, завзятий, затятий, шалений (наступ, бій).

3.Бесіда.

- Де відбуваються події? (При дворі короля Франциска та в звіринці, де має відбутися бій великих хижих кішок.)

- З якою метою вишукане товариство зібралося на балконі? (Усі зібралися в очікуванні гри, видовища, забави - має відбутися бій звірів.)

- Які світи зображено у творі? (Світ людей (король, придворні, дами, прекрасна Кунігунда й лицар Делорж) та світ звірів (лев, тигр, леопарди). Світ короля, придворних і світ лицаря Делоржа)

- Шиллер багато уваги приділяє опису хижаків, їх поведінці на арені, стосункам. Поясніть чому. (У звичному для них середовищі, в природі, ці тварини разом не зустрічаються. Вони- хижаки-мисливці. За своєю силою майже рівні один одному. їхня здобич - слабша за них тварина. Живучи на волі, вони навряд чи будуть вступати в бій, наражати себе на небезпеку задля розваги. Але ці сильні войовничі кішки будуть битися до останнього, захищаючи свою територію. А зараз всі вони опинилися в одній клітці. За законами природи мають битися за місце під сонцем. Бій, що мав відбутися, обіцяв криваве й жахливе видовище.)

- Як у баладі показано короля, його настрій? Як описано придворних? Чому вони

«тіснились» при троні? Про що говорить ця промовиста художня деталь?

- Як автору вдається передати своє ставлення до цих героїв? (Досить декількох виразних деталей, щоб вдумливий читач «намалював» в уяві яскраву картинку. Вся постать короля свідчить про його могутність і повагу до нього підданих, адже він - утілення влади: «сидить ... величаво» на «троні». Йому навіть не потрібно говорити: лише один помах рукою («король дав знак рукою») - і всі його накази виконуються. «Грища і забави» Франциска жорстокі й криваві: арена звіринця - місце жахливих смертей, злочину проти природи та її законів. Цього досить, щоб зрозуміти - Франциск цинічний, розбещений, байдужий до всіх і всього (не махнув, «маше» рукою). Його єство потребує лише видовищ, крові й насильства. Придворні дами та лицарі, яких зібралося чимало, нічим не відрізняються від короля: юна красуня вигадала випробовування, яке не змогла б придумати найжадібніша до крові людина; заради гострих відчуттів, з мовчазної згоди присутніх, у клітку з хижаками спуститься один із них, лицар Делорж: «Нової жде битви вельможне гроно», «І, повні подиву й жаху німого, Лицарі й дами глядять на нього ...». Фальшивий світ фальшивих цінностей: «І гомін безмежний навколо росте / На честь його перемоги».)

- Як ви вважаєте, світ людей і світ звірів протиставлені у творі чи зіставлені? Думку аргументуйте текстом. (На перший погляд здається, ці світи протиставлені. Вибір саме цих тварин, черговість їхньої появи на арені, поведінка – символи ненависної німецькому поету ієрархічно драбини середньовічного суспільства:

ЛЕВ- ТИГР-ЛЕОПАРДИ

КОРОЛЬ- ГЕРЦОГ- ЛИЦАРІ

Але якщо лев вимагає від звірів покори, не дає вбивати, втручається в бій, то король, навпаки, байдуже споглядає, чекає видовища й не стає на захист лицаря Делоржа.)

- У який момент дійства автор знайомить нас Кунігундою? (Саме тоді, коли вона вирішила стати центром видовища, привернути увагу публіки І себе!)

- Чи можна вчинок Кунігунди виправдати її юним віком і глузливим, майже веселим, настроєм (На перший погляд здається, що нічого дивні немає в тому, що «юна» Кунігунда, «красна Дам «красуня», своєю зовнішністю приваблює  погляди оточуючих. Але знайомимося ми з нею не деінде, а в звіринці, де скрізь кров, смерть одних заради забавки інших. Видовище не для слабкодухих! І одразу ж переймаєшся питанням про надто вже

«оригінальні» смаки й вподобання «юної» красуні. її глузування теж можна було б не брати до уваги. Хто не намагався в юності утвердитися, за допомогою глузливості сховати свою вразливу душу від вульгарності оточення. Але зміст прохання-наказу дівчини вражає своїм цинізмом! Як можна ставити в одну шкалу цінностей такі поняття, як любов і рукавичка? Та й не могла дівчина не знати (навіть попри свій юний вік), що боягузтво - найтяжче звинувачення для лицаря. Епітет «юна» говорить про те, що красуня все, навіть шляхетну любов до неї лицаря, сприймає як гру, забавку. І скоріше за все синонімами до нього є слова несерйозна, безсердечна, легковажна.)

- Чи можна стверджувати, що Кунігунда змінюється, коли бачить, що лицар повертається живим і неушкодженим? (Ні. Вона піддається впливу загального тріумфу, ейфорії, збудженості, радості. її очі обіцяють щастя... А де ж у них бодай натяк на сором і каяття?!)

Отже, конфлікт балади має двоякий характер:

• конфлікт життя і смерті (Делорж і звірі);
• конфлікт особистості й суспільства (Делорж і король та придворні).

V. Узагальнення в просторі означеної теми

1. Бесіда

- У чому драматизм сюжету балади?

- Яку думку описана подія допомогла висловити поетові? Як описані в баладі події Середньовіччя допомогли її втілити?

- Над якими важливими проблемами буття змушує замислитися балада «Рукавичка»?

2. Вправа «Висловлюємо думку»

- Висловіть свою думку про урок: наскільки для вас він був пізнавальним, навчальним?

- Чим збагатив вас як читачів?

- Чи задовольнило вас обговорення цього твору на уроці?

- Чи захотілося вам перечитати твір ще раз? Які епізоди/уривки потребують додаткового

перечитування?

- Як ви гадаєте, про що (про кого) піде мова на наступному уроці? Чому ви так вважаєте?

VI. Домашнє завдання

• дослідити сутність поняття «кодекс честі лицаря»;
• створити асоціативний портрет Делоржа, короля Франца, Куніґунди (на вибір)