Тема уроку: «Київська Русь за наступників Ярослава»

Про матеріал

Учні мають навчитись:

1) Встановлювати хронологічну послідовність подій за князювання наступника Ярослава.

2) Стисло характеризувати становище Київської Русі за правління наступників Ярослава.

3) Визначити наслідки половецьких набігів.

4)З'ясувати суть та результати Любецького з'їзду.

5) Уживати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: князівській з'їзд, князівська вотчина, віче, «Правда Ярославичів».

Перегляд файлу

Тема уроку: «Київська Русь за наступників Ярослава»

(історія України, 7 клас)

 

Мороз Євген Олександрович

учитель історії і правознавства

Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №29

Миколаївської міської ради Миколаївської області

 

Мета:

1) Формувати в учнів уявлення про внутрішнє і зовнішньополітичне становище Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого за правління Ярославичів;

2) розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, аналізувати їх, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати характеристику історичним діячам;

3) сприяти патріотичному вихованню учнів.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації, портрети Ізяслава, Святослава Всеволода та Святополка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Учні мають навчитись:

1) Встановлювати хронологічну послідовність подій за князювання наступника Ярослава.

2) Стисло характеризувати становище Київської Русі за правління наступників Ярослава.

3) Визначити наслідки половецьких набігів.

4)Зясувати  суть та результати Любецького зїзду.

5) Уживати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: князівській зїзд, князівська вотчина, віче, «Правда Ярославичів».

Основні терміни і поняття: князівській з’їзд, князівська вотчина, віче, «Правда Ярославичів».

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

 

1. Перевірка готовності класу до уроку.

 

2. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

 

Запитання.

Якими були наслідки правління Ярослава Мудрого для зміцнення Київської Русі.

 

Можна також перевірити знання учнів з минулої теми. Це можна зробити за такою схемою:

Ярослав:

1) Завершив….

2) Розгромив….

3) Побудував….

4) Видав….

5) Заснував….

6) Посилив…

7) Поширив…

8) Призначив…

9) Уклав….

 

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Робота з історичним джерелом.

 

Для мотивації навчальної діяльності вчитель організовує роботу учнів із джерелом інформації, після чого вони виконують завдання до нього.

Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам

Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати віл одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись , то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайте брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, - замість себе, - стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю  я Чернігів, а Всеволоду – Переяславль, а Ігорю – Володимир, Вячеславу Смоленськ….

 

Запитання та завдання.

1) Який заповіт залишив Ярослав Мудрий своїм дітям?

2) Чим він аргументував заклик до своїх синів жити в злагоді?

3) Покажіть на карті «Київська Русь в ХІ-ХІІІ ст.», як Ярослав Мудрий розподілив землі між своїми синами.

4) Як ви гадаєте, до чого міг призвести такий порядок успадкуваня  престолу в Київській Русі?

 

Учні мають дійти висновку, що принцип старшинства між синами Великого князя у спадкуванні київського престолу призводить до розгортання міжусобної боротьби.

 

 

 

ІІІ. ОСНОВНИЙ ЕТАП

 

1. Оголошення теми, визначення навчальних цілей (очікуваних результатів)

уроку, мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Учитель зазначає, що протягом наступних 5 уроків ознайомлюватимуться з наступним періодом в історії Київської Русі. Хронологічні межі періоду від другої половини 11 – до першої половини 13ст. Далі учні читають уривок з поеми «Слово о полку Ігоревім» й обговорюють проблему: за що автор твору міг дорікати руським князям?

Головна теза уроку визначена: «КОЖЕН ХАЙ ДЕРЖИТЬ ОТЧИНУ СВОЮ….»

Як ви вважаєте, який сенс закладали в цей вислів?

 

2. Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування та вдосконалення вмінь і навичок.

Що передбачав новий принцип столона слідування, запроваджений Ярославом Мудрим?

Учні мовчки читають текст  параграфа, складають схему й відповідають на питання: у чому полягав задум Ярослава?

 

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у чотири групи, кожна з яких за матеріалом підручника з’ясовує, хто управляв державою після смерті Ярослава Мудрого, а також визначає хронологічні межі правління Ярославичів на основі засади їх внутрішньої та зовнішньої політики.

І група – правління Ізяслава.

ІІ група – правління Святослава.

ІІІ група – правління Всеволода.

ІV група – правління Святополка.

Під час презентації результатів своєї роботи учні складають таблицю. (Від кожної групи виступає один учень).

Запитання та завдання.

1) Схарактеризуйте становище руських земель після смерті Ярослава Мудрого.

2)Із яких причин у державі розгортаються міжусобні війні?

Після опрацювання питання доцільно буде скласти схему

 

Причини міжусобних війн між синами  Ярослава

Міжусобні війни – незлагода, розбрат, суперечки між князями-правителями удільних князівств Київської Русі

Причини

1) Застосування принципу старшинства між синами великого князя у спадкуванні влади

2) Наявність традиції у спадкуванні влади – від батька до сина

3) Недосвідченість, недостатність авторитету і могутності князя Ізяслава

 

3. Повстання киян 1068 р.

 

Питання про причини, перебіг і наслідки повстання 1068р. в Києві зясовується шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

 

Робота з історичним джерелом.

Учні знайомляться з уривком із «Літопису руського», після чого виконують завдання до нього.

У рік 1068. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на (річку) Альту). І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних…. І побігли руські князі, і перемогли половці…

Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшов до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли до Києва і вчинили віче на торговищі, і сказали, пославши (послів) до князя: «Осьо половці розсипались по землі. Дай-но, княже, оружжя і коней, і ми побємося з ними».

Але Ізяслав цього не послухав…

І сказала дружина князю: «Се лихо є велике. Пошли до Всеслава, нехай, прикликавши його обманом до віконця, просадять його мечем».

Та не послухав цього князь, а люди зняли крик і пішли до поруба Всеславського. Ізяслав же, убачивши це, із Всеволодом побігли з двора. Люди ж висікли Всеслава з поруба в пятнадцятий день вересня і поставили його (князем) посеред княжого двора. А двір княжий розграбували – незчисленне множество золота і срібла, та кунами і хутром. Ізяслав же втік у ляхи….»

 

Запитання та завдання.

1) Визначте, що спричинило повстання 1068р. в Києві.

2) Зясуйте хід цього повстання та його наслідки.

 

4. Любецький з’їзд князів

 

Розповідь вчителя про передумови і перебіг Любецького з’їзду князів

Робота з історичним джерелом.

Учні опрацьовують джерело інформації, після чого дають відповіді на запитання до нього.

 

Із літопису про зїзд князів у Любечі

У 1097 році Святополк, Володимир, Давид Ігорович, Василько Ростиславич, Давид Святославич і брат його Олег і зхались в Любечі для встановлення миру, говорячи поміж себе: «Навіщо ми губимо руську землю, учиняючи розбрат між собою? А половці нашу землю розоряють і раді, що між нами міжусобиці. Від цієї пори будемо всі однодушні і бережімо землю руську, хай кожен держить отчину свою: Святополк – Київ, Володимир – Всеволожу, Давид, Олег і Ярослав – Святославу, а також роздав Всеволод міста: Давиду – Володимир, Ростиславичам – Перемишль, Теребовлю – Васильку». І на тому цілували хрест: «Якщо віднині хто буде проти кого, на того будемо всі і хрест чесний». Сказали всі: «Хай буде на нього хрест чесний і вся земля Руська».

 

Запитання

1) Як ви гадаєте, із якою метою був скликаний зїзд князів у Любечі?

2) Яке рішення прийняли князі на цьому зїзді?

3) Яким було його значення?

 

ІV. ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП

1. Систематизація, узагальнення вивченого на уроці. Контроль навчальних досягнень.

Завдання на узагальнення

 

Проаналізуйте зїзд князів у Люечі, заповнивши наведену таблицю. (Учні заповнюють праву частину таблиці).

 

Зїзд князів у Любечі

 

Питання

Характеристика

Дата

 

 

Місце

 

 

Причини

 

 

Учасники

 

 

Рішення

 

 

Наслідки

 

 

Учитель пропонує учням відповісти  на запитання й виконати завдання рубрики «Враження від уроку» та повернутися до навчальних цілей: «Сьогодні на уроці я навчився…..».

 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

1. Опрацювати матеріал підручника і виконати завдання до нього.

2. Схарактеризувати одного з Ярославичів (за вибором) як особистість і державного діяча.

 

docx
Додано
8 липня 2018
Переглядів
2312
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку