Тема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості. Сутність опору Беранже. Сенс центральної метафори у творі

На прийомі в лікаря. Тема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості. Сутність опору Беранже. Сенс центральної метафори у творі

Ідея має ціну та сенс, доки вона не полонила свідомість багатьох, тому що тоді вона стає ідеологією. А це вже небезпечно.

Жан (ідучи з правого боку). Нарешті з'явилися, Беранже. Беранже (йдучи з лівого боку). Добридень, Жане. Жан. І, певне, знову спізнилися! (Подивився на годинник на руці). Ми мали зустрітись об одинадцятій тридцять. А вже й полудень от-от. Беранже. Пробачте. Ви давно вже чекаєте?Жан. Та ні, щойно прийшов, ви ж бачили.Ідуть і сідають за столик на терасі кав'ярні. Беранже. Тоді я не так уже й винен, бо… Й ви теж…Жан. Ну, я — це інша річ, я не люблю чекати, я не можу гаяти час. Оскільки ви завжди приходите невчасно, я справді прийшов пізніше, саме тоді, коли й сподівався вас бачити. Беранже. Воно так… авжеж, але…Жан. Ще скажіть, що прийшли, як домовились!Беранже. Звичайно… я не можу такого сказати. Суспільство (хворі?)

Жан. Жаль, жаль! Мені соромно мати такого друга. Беранже. Ви надто суворі…Жан. А з вами по-людськи й не можна!Беранже. Послухайте, Жане. Я не маю ніяких розривок, нуджусь у цьому місті, я не створений для… тієї щоденної роботи в конторі, — цілих вісім годин, а влітку лише тритижнева відпустка! А в суботу надвечір утома найбільша, і тоді, розумієте, щоб забутися…Жан. Любий мій, працюють усі, і я теж, теж, як усі люди, щодня висиджую по вісім годин у конторі, я теж маю лише двадцять один день відпустки на рік, та однак, однак подивіться на мене. Хай йому біс, та треба тільки захотіти!Беранже. Ох! Такої волі, як у вас, більше ні в кого нема. А я ж нічого не роблю. Так, для життя я нічого не роблю. Жан. Але ж усі повинні робити. Чи у вас якась вища натура?Беранже. Я такого не думаю…Жан (уриваючи). Я ціную вас, та водночас, коли відкинути дурну соромливість, я вартий більше, ніж ви. Вища людина — це та, що виконує свій обов'язок. Беранже. Який обов'язок?

Обов’язки дітей. Поважати і любити своє оточення. Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності жодної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини. Бути толерантним до всіх людей. Поважати їх і допомагати їм. Дотримуватись режиму харчування. Обов’язки батьківвиховувати дитину у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання;створювати належні умови для розвитку природних здібностей дитини;поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці;забезпечувати дитині середню освіту;поважати та враховувати думку дитини з будь-яких питань. Виконання якого обов’язку робить одну людину вищою за інших?

Жан (до Беранже, майже кричить, щоб його можна було чути за отим гармидером, якого він ще не усвідомлює). Еге ж, ніхто й не запрошував. Не пошанували. Хай там як, але запевняю, що якби й запросили, я б туди не пішов, бо…Шум уже нестерпний. Що там коїться?Чути, як дуже близько вчвал біжить важка й могутня тварина, чути, як із свистом виривається повітря. Та що це?Подавальниця. Та що це?Беранже, апатичний і далі, здається, нічого й не чує і спокійно щось говорить Жанові про запросини; його губи ворушаться, а що він каже, не чути. Жан підскакує, його стілець падає; дивлячись на лаштунки ліворуч, Жан показує пальцем, а розм'яклий Беранже все сидить. Жан. Ох! Носоріг!

Йонеско. Камю. Чому? Чому ми ЗАВЖДИ ігноруємо проблеми, поки вони нас на наздоганяють?

Беранже. Аякже, ще б пак… Такого не можна дозволити. Це небезпечно. Я про це й не подумав. Не переймайтеся так, він до нас не дістане. Жан. В міський уряд треба написати скаргу! Навіщо він узагалі в такому разі?Беранже(позіхаючи, потім квапливо затуливши рота). Ох! Перепрошую… Можливо, носоріг утік із зоопарку!Жан (ведучи далі).… Оце і є той сон, коли ви кажете, що носоріг утік із зоопарку…Беранже. Я сказав: можливо…Жан (ведучи далі).… бо відтоді, як звірі видохли від чуми, в нашому місті вже немає зоопарку… І вже дуже давно…Беранже (так само байдуже). Тоді, може, з цирку прийшов?Жан. Про який ще ви цирк говорите?Беранже. Не знаю… може, якийсь мандрівний. Жан. Ви добре знаєте, що мерія заборонила всіляким волоцюгам заходити на територію комуни… Ми ще малі були, а вони вже не їздили. Беранже (намагаючись не позіхнути, проте марно). То, може, він відтоді ховався десь поблизу в лісовому болоті?Жан (здіймаючи руки до неба). Болото! Болото! Бідолаха, горілчані випарки таки стуманили вас. Беранже (простосердо). Воно так… І досі відригуються…Жан. Таж у вас мозок від них закрутився. Де ви бачили те болото поблизу? На нашу провінцію всі кажуть "мала Кастілія", така вона суха!Беранже (роздратовано й досить утомлено). Що я знаю? Може, він ховався під каменем?.. А може, звив собі гніздо на сухій гілляці?Жан. Якщо маєте себе за дотепника, то знайте, що помиляєтесь! Та ви зануда із… Із своїми парадоксами! Та з вами й говорити серйозно не можна!

Логіка. Абсурд. Чому цілком логічні доводи з часом сходять до абсурду?Чому абсурду вірять, а логіку заперечують?Сходити - це вгору чи вниз?

Проблема?Беранже. Я не ображаю. Навпаки. Ви знаєте, як я шаную вас. Жан. Якщо шануєте, то навіщо суперечите, кажучи, що нема небезпеки, коли носоріг бігає самісіньким центром міста, та ще й у неділю вранці, коли на вулицях повно дітей… І дорослих теж…Беранже. А чимало і в церкві. Вони ж нічим не ризикують…Жан (уриваючи його). Зачекайте… та ще й базарний день. Беранже. Ніколи я не казав, що нема небезпеки, коли носоріг бігає по місту. Я просто сказав, що не думав про таку небезпеку. Таке питання переді мною не поставало. Жан. Та ви ніколи ні про що не думали!Беранже. Гаразд, я згоден. Носоріг на волі — це зле. Жан. Цього не повинно бути. Проблема

Логік (до Літнього Добродія). Ось, наприклад, такий силогізм. В кота чотири лапи. Ізидор і Фріко мають по чотири лапи кожен. Отже, Ізидор і Фріко — коти. Літній Добродій (до Логіка). В мого собаки теж чотири лапи. Логік (до Літнього Добродія). В такому разі це кіт. Літній Добродій (до Логіка, після довгих роздумів). Отже, за логікою, мій пес буде котом. Логік (до Літнього Добродія). За логікою так. Але протилежне теж слушне. Літній Добродій (до Логіка). Так, логіка річ чудова. Логік (до Літнього Добродія). Якщо не зловживати нею. Логік (до Літнього Добродія). Ще один силогізм: усі коти смертні. Сократ смертний. Отже, Сократ кіт. Літній Добродій. І в нього чотири лапи. Справді, в мене був кіт, що звався Сократом. Логік. Бачте…Літній Добродій (до Логіка). Так, отже, Сократ був котом!Логік (до Літнього Добродія). І нам це з'ясувала логіка. Логік (до Літнього Добродія). Повернімось до наших котів. Літній Добродій (до Логіка). Я слухаю. Логік (до Літнього Добродія). Кіт Ізидор має чотири лапи. Літній Добродій. А звідки ви знаєте?Логік. Це гіпотеза. Літній Добродій (до Логіка). Ага! Гіпотеза!Логік (до Літнього Добродія). У Фріко теж чотири лапи. Скільки лап у Фріко та Ізидора?Літній Добродій (до Логіка). Разом чи окремо?Логік (до Літнього Добродія). Разом чи окремо — це залежно від обставин. Літній Добродій (до Логіка, після важких роздумів). Вісім, так, вісім лап. Логік. Логіка привчає рахувати подумки. Літній Добродій. Так, різнобічна наука!Логік (до Літнього Добродія). Логіка безмежна!Логік (до Літнього Добродія). Ви побачите…Логік (до Літнього Добродія). Я позбавлю наших котів двох лап. Скільки зостанеться лап у кожного?Літній Добродій. Це важко. Логік (до Літнього Добродія). Навпаки, дуже легко. Літній Добродій (до Логіка). Може, вам воно легко, та мені аж ніяк. Логік (до Літнього Добродія). Поміркуйте лишень. Зосередьтеся. Літній Добродій (до Логіка). Я не знаю. Логік (до Літнього Добродія). Ну, тоді я вам усе скажу. Логік (до Літнього Добродія). Візьміть папірця, порахуйте. Двох котів позбавити шести лап. Скільки зостанеться лап у кожного?Літній Добродій. Зачекайте… (Витягає з кишені папірця й рахує). Літній Добродій (до Логіка). Тут може бути кілька розв'язків. Логік (до Літнього Добродія). Кажіть. Логік (до Літнього Добродія). Я слухаю. Літній Добродій (до Логіка). Перше припущення: в одного кота може бути чотири, в другого — дві лапи. Логік. У вас є здібності, досить тільки скористатися ними. Літній Добродій. В мене часу нема зовсім. Я урядовець. Логік (до Літнього Добродія). Щоб учитися, завжди найдеться час. Літній Добродій (до Логіка). Це вже трохи запізно для мене. Логік (до Літнього Добродія). Запізно ніколи не буває. Логік (до Літнього Добродія). Ну, а інші розв'язки? Візьміться тільки добре…Добродій знову береться рахувати. Літній Добродій (до Логіка). В одного кота може бути п'ять лап…Літній Добродій (до Логіка). А в другого одна. Але чи будуть вони тоді котами?Логік (до Літнього Добродія). Чом би ні?Літній Добродій (до Логіка). Якщо відкинути від восьми лап дві, то двоє котів…Літній Добродій. В кота може бути й шість лап…Літній Добродій (до Логіка). А другий кіт узагалі без лап.

Чи можна назвати Літнього Добродія й Логіка культурними людьми?За якими ознаками ви зробили такі висновки?Чи має право інтелігент на ігнорування “носорогів”?Чи стали ці герої носорогами? Чому?

Господиня (плачучи). Він затоптав мого кота, він затоптав мого кота!Подавальниця. Він затоптав її кота!Бакалійник, Бакалійниця у вікні; Літній Добродій, Дезі, Логік оточують Господиню й кажуть: Разом. Ой лишенько, бідолашна тваринка!Літній Добродій. Бідолашна тваринка!Дезі й Подавальниця. Бідолашна тваринка!Бакалійник, Бакалійниця (у вікні), Літній Добродій, Логік. Бідолашна тваринка!Проблема?Чи оцінюють проблему адекватно?Що МОГЛО статись? Чому цей факт ігнорують?

Дудар. Всі знають, що таке кіт. Ботар. Тут ідеться про кота чи про кішку? І яка в нього масть, яка раса? Я не расист, я навіть проти расизму. Пан Папільйон. Але, пане Ботар, не про це мова, до чого тут расизм?Ботар. Пане начальнику, ласкаво перепрошую. Ви ж не заперечите, що расизм — одне з найбільших нещасть нашої доби Дудар. Звичайно, ми всі згодні, але ж тут не про… Ботар. Пане Дудар, таким не легковажать. Історичні події переконливо довели, що расизм… Дудар. А я вам кажу, що мова не про це. Ботар. Такого не говорилося. Пан Папільйон. Расизм тут ні до чого. Ботар. Не треба втрачати жодної нагоди затаврувати його. Дезі. Таж вам кажуть, що ми всі не расисти. Ви перекрутили питання, йдеться тільки про кота, якого розчавив товстошкурий, в даному разі носоріг. Ботар. Але я не з півдня. У південців забагато уяви. Може, це тільки воша, яку розчавила миша. А з нічого таке згромадили. Пан Папільйон (до Дудара). Таки спробуймо з'ясувати все до решти. Отже, ви навіч бачили носорога, що походжав собі вулицями міста? Дезі. Він не походжав, він бігав. Знайди проблему

Чи можна стати носорогом через ревнощі? Через непорозуміння в коханні?

Колеги. ДрузіСусіди. Кохана. ЗнайоміГромадяни. Як не стати носорогом? Як перемогти носорогів?