Анатолій Дімаров . «На коні й під конем»

Хто «… знав звички всієї звіроти та птахів, не боявся навіть отруйних гадюк: спритно хапав їх за голови й ганяв нас по лісу»?

Вужа, якого злякалася вчителька Тамара Оксентіївна , звали

Тато Василя відніс вужа в ліс. Із того часу хлопець почав приносити до школи торбу з живими..

Толька, можливо, і не брав би до рота пуголовків, якби Ванько

Своїм умінням тримати жабенят у роті Толька дуже хотів похизуватися перед

Разом зі слиною жабеня пірнуло в живіт. Що стало причиною такої несподіванки?

Завуч Павло Степанович викладав у класі

"Павло Степанович мав звичку довго ..."

Толька єдиний не виконав домашнього завдання. Павло Степанович...

«..був дуже молодий. І, незважаючи на оту свою молодість, він зовсім не ганявся за напускною солідністю, як це робила більшість ..».Хто це?

«Віктор Михайлович, звертаючись до нас, називав не дітьми, не товаришами, а просто..»

" Виходили на колгоспне поле дуже врочисто: у колонах, клас за класом, директор і завуч — попереду, учителі — збоку, кожний біля свого класу». Для чого йшли в поле?

Семикласники сказали, що клас , у якому навчався Толька ,

Віктор Михайлович сказав: «Побити їх треба, але не одного, а всіх... І не кулаками їх треба бити...» А чим?

Хто «зібрав  набагато більше колосків, аніж кожний із нас, п’ятикласників»?

" Усе ми знали про Віктора Михайловича, навіть те, із чим він крився від усіх... "

«Потім на безхмарному горизонті стосунків Віктора Михайловича .. з’явилася третя постать, і весь наш клас аж закипів од благородних ревнощів».Хто це був?

Федір працював

«..ніхто в нашому селі не мав таких блискучих, з рипом чобіт, такого синющого галіфе, таких червоних сорочок зі справжнього оксамиту», окрім ..

Коли Віктор Михайлович почав виливати на себе вранці третє відро холодної води, його учні вирішили, що настала пора рятувати свого вчителя. Що вони мали зробити?

Якої помсти не було в планах учнів?

Артисти приїхали в село давати виставу

Галина Іванівна пішла на виставу з..

Який художній засіб ужито в реченні: «Не день і не два ламали голову, що маємо робити»?