Діагностувальна робота. Дієслово (II частина)

Розберімося в причинах програшу команди.

Зорі світять, серед неба горить білолиций, верба слуха соловейка, дивиться в криницю.

Пішов би я в Україну, пішов би додому.

Живи своїм розумом та звіряйся з чужим.

Між добром і злом завжди триває боротьба.

Цю думку український народ стверджує у своїж казках.

Герої казок не робили б добрих справ, якби не було так заведено в народу.

То ж не забуваймо про це, читаймо та шануймо казки.

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну!

Віддав би сорочку з себе.

Кожна пташка в'є гніздо на батьківщині.

Там могили з буйним вітром в степу розмовляють.

поглян...те, визнач..те

пересяд...те, забуд...те

пробач...те, поплач...те

звір...те, відправ...те

Свою Україну любіть!

Розбудуймо соборну державу!

Щануймося, єднаймося та будьмо!

Давай готуватися до бою.

Вітер віє, повіває,

По полю гуляє.

Мені світає небо у вікні.

Світає, край неба палає.

Повітря пахло розквітлим садом.

Рідного гнізда (не)цурайся.

(Не)хтувати здоров'ям - (не)хтувати життям.

(Не)має приповідки без правди.

Не спіши (не)навидіти за першу шкоду.

Холодна стіна (не)гріє.

Страху (не)має там, де його не бояться.

(Не)славте кобзаря словами золотими.

 (Не)помиляється той, хто нічого (не)робить.

в'яж...мо, змовч...мо

вез...мо, пиш..мо

побач...мо, сид...мо

глян..ш, поміт...ш

крич...те, кидатим...ш

розкаж...мо, напиш...мо

змовч...мо, насол..мо

ловитим..мо, просп..те

дізнаєш...ся, плетеш...ся

здаєт..ся, відчинит...ся

смієт...ся, навчиш...ся

хвилюєш...ся, в'єт...ся

здивуєш...ся, побачиш...

ворушит...ся, посміхаєш..ся

хочет...ся, хвилюєш...ся

нечет..ся, не знаєш...ся