Індустріалізація. Колективізація в радянській Україні

1927/28 - 1931/32 рр.

1928/29 - 1932/33 рр.

1930/31 - 1933/34 рр.

1933 - 1937 рр.

1927 р.

1930 р.

1932 р.

1937 р.

підвищення матеріального добробуту населення

розбудова підприємств, які обслуговували машинобудівний комплекс

посилення залежності від іноземних капіталовкладень

пропорційний розвиток промисловості групи "А" та групи "Б"

Микита Ізотов

Олексій Стаханов

Павло Постишев

Володимир Затонський

поєднання великої державної промисловості та дрібнотоварного приватного виробництва

відмова від директивного способу ведення господарювання

встановлення надвисоких планових завдань і покарання тих, хто опинявся позаду

матеріальне заохочення робітників

запровадження масового виробничого змагання трудових колективів

низькі темпи розвитку промисловості групи А

баланс ринкових та директивних механізмів управління

плановий характер

залежність від закордонних інвестицій

підвищення купівельної спроможності населення

запровадження в містах нормованої торгівлі хлібом за картками

переведення промисловості на семиденний робочий тиждень

поширення стаханівського руху

"ліквідація куркульства як класу"

сприяння вільній торгівлі хлібом та іншими сільгосппродуктами

заниження цін на сільськогосподарську продукцію - "ножиці цін"

репресії через саботаж селян колективізації та примусове вилучення зерна

відновлення ринкових відносин, фінансова допомога одноосібним господарствам

використання матеріальних стимулів для заохочення до праці колгоспників

створення нової верстви - колгоспного селянства

зростання заможного прошарку селян

істотне поповнення складу робітників жінками

зростання чисельності службовців

зменшення чисельності робітників

висока продуктивність праці в сільському господарстві, зростання чисельності заможних селян

встановлення еквівалентного товарного обміну між містом та селом

експропріація або усуспільнення одноосібних селянських господарств

підвищення соціального статусу селян

1927 р. на Київщині

1928 р. на Одещині

1929 р. на Полтавщині

1930 р. на Луганщині

"ганебний стовп" для робітників, які ситематично не виконують планових завдань

боротьбу влади з "куркульським саботажем" під час хлібозаготівлі 1932 р.

саботаж "соціалістичного будівництва"працівниками культури

шкідництво технічного персоналу на заводах і фабриках

постанову ЦК ВКП(б) "Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву"

постанову ВЦВК і РНК СРСР "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперацій і зміцнення громадської (соціалістичної) власності

постанову ЦК ВКП(б) "Про заходи у справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації"

постанови РНК УСРР і ЦК КП(б)У про занесення на "чорну дошку" сіл, які "злісно саботують хлібозаготівлі"

керівництво ВКП(б) та КП(б)У не знало справжніх масштабів голоду в Україні, тому не організувало масової допомоги українським селянам

українське селянство підтримало процес колективізації та масово вступало до колгоспів, які швидко довели переваги колективного господарства над індивідуальним

керівництво ВКП(б) та КП(б)У свідомо йшло на організацію голоду в Україні, бо вважало це дієвим методом "перевиховання" українського селянства на радянський лад та проведення індустріалізації

з початком першої п′ятирічки верхівка СРСР почала шукати нові методи інтенсифікації праці робітників, вдаючись, зокрема, до матеріального заохочення робітничого класу

усуспільнення майже 70 % селянських господарств, понад 80 % посівних площ

збалансування розвитку промисловості й сільського господарства

зростання прошарку заможних селян

зростання врожаїв і збільшення поголів′я худоби

утвердження командно-адміністративної системи управління сільським господарством

закріпачення селян у колгоспах через запровадження паспортної системи