Написання не з дієприкметниками

До нічного пейзажу тулився не/виспаний вітер

Не/спілі плоди низько понагинали гілля 

А що, як загуркоче ніким не/жданий ураган?

Пісня несла з собою не/виплакану журбу

Не/зарослі чагарником береги, не/затоплене містечко, ніким не/торкана роса, не/завершена робота;

не/виконане учнем завдання, не/завершена книга, не/підбілена верба, не/зірвані ще груші

не/почорнілий з часом паркан, ще не/скошена пшениця, не/просохла земля, не/розсідланий кінь

нічим не/захищений порт, не/прив’язаний звечора човен, ще не/забута образа, не/намальована художником картина

Не/скошена трава, не/политі досі квіти, не/бачена природа, не/бачена ніколи фортеця

не/продумана відповідь, ще не/дозрілі врожаї, оті не/скошені поля, не/записаний твір;

не/закінчена розповідь, не/замкнені вікна, ні в чому не/підтверджений факт, ні до кого не/спрямована думка

не/помічений човен, не/підписані документи, не/дописаний лист, не/забуті спогади

Ніколи не вийде з моди писати твори про натруджені руки і (не)доспані ночі.

Туристам треба було перейти (не)заросле й (не)закрите нічим місце.

За вікном щебетала (не)вгамовна пташка.

Чурек і сакля – все твоє, воно (не)прошене, (не)дане.

Над Дніпром знявся (не)стихаючий шум.  

Лиш мох укриває оте віковічне, ніким (не)займане каміння.

Розмова старшокласників (не) завершена.

(Не) перевірений твір учня.

( Не) розтрачена радість

(Не) розгорнута книжка подруги