Самостійна робота. Дієприкметник. Дієприкметниковий зворот

вимита підлога, замерзла ріка;

зрубане дерево, опале листя;

літаюча тарілка, зірвані квіти;

сяюче обличчя, достиглі фрукти.

пожовкле листя, розв'язана задача

заадресований лист, сходжені дороги;

достигла груша, побачені краєвиди;

талий сніг, спілий кавун.  

голос, який тремтить, — затремтілий голос;

сонце, що зайшло, — зайшле сонце;

ліс, що затих, — затихший ліс;

листя, яке опало, — опале листя.  

дієприкметниковий зворот — це група слів, до складу яких входить дієприкметник;

дієприкметниковий зворот — це кілька слів із дієприкметником, які стоять після означуваного слова;

дієприкметниковий зворот — це дієприкметник із залежними від нього словами;

дієприкметниковий зворот — це поширене означення, яке залежить від іменника.  

Оповитий тишею степ дихав пахощами.

Скошена запашна трава сохла під сонцем.

Теплий квітневий вечір стояв над селом

Обімлілі голі кущі гойдалися під вітром.

Оглушений шумом він похилив голову.

Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь.

Змокле під дощем жовте листя навівало сум.

Стомлена довгою дорогою дівчинка швидко заснула.

Осріблені місяцем гори, здаються казковими.

Повітря, насичене густим ароматом, заповнило кімнату.

Вишитий майстринею рушник приковував погляд.

Одягнена у весільний одяг, вона ніби не йшла, а пливла над землею.

Оточене густими кущами озеро, було не широке, а довге.

  Оточене густими кущами, озеро було не широке, а довге.

Оточене густими кущами озеро було не широке, а довге.

Оточене густими кущами озеро було не широке а довге.

Попередниками кобзарів були музиканти зображені на фресках у Софії Київській.

По застиглих від гірської прохолоди горбах переливалися білим морем гірські тумани.

Біля хатини притулився обмазаний глиною сарайчик .

На подзьобаному дощем піску залишилися відбитки його босих ніг.

Через вікно в очі зазирнув клапоть неба присипаний срібним теплом.

Холодний дощ перемішаний з мокрим снігом, заступив ясні обрії .

Тихо дрімала земля, встелена осіннім листям.

Колос викупаний сонцем, вклоняється мені .

Вражають красою дерева оздоблені інеєм.

Оздоблені інеєм дерева вражають красою.

Оздоблені інеєм вражають красою дерева .

Оздоблені інеєм сріблясті дерева вражають красою.

Розірвана навпіл книга була мені потрібна.

Простелена на столі дивним малюнком привертала до себе увагу скатертина.

Засмаглий на сонці він стояв і думав над її словами.

Розбиті Сонею окуляри лежали на підлозі.